Уроку. М. В. Гоголь «Тарас Бульба»



Скачати 121.9 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір121.9 Kb.
Тема уроку. М. В. Гоголь «Тарас Бульба». Бойове товариство, звичаї і побут запорожців

Мета: Ознайомити учнів із звичаями, побутом запорізьких козаків на основі тексту повісті, розвивати навички аналізу тексту, навички виразного читання, переказу, вчити узагальнювати матеріал, робити висновки, виховувати почуття патріотизму, любові до героїчного минулого свого народу

Обладнання: портрет М. В. Гоголя, репродукції картин І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану», Б. Неменського «Мати»; мультимедійна презентація до уроку

Тип урока: урок засвоєння нових знань

Очікувані результати:

Учень:


  • сприймає великий за обсягом текст цілісно;

  • переказує близько до змісту ключові епізоди повісті;

  • розповідає про бойове товариство, звичаї, побут запорожців на основі змісту повісті;

  • порівнює відомості про козацьку добу, отримані на уроках історії та світової літератури.


Ця дивовижна республіка була потребою саме того часу

М.Гоголь


Хід урока

Слово вчителя

Микола Гоголь — українець, закоханий в культуру, історію, звичаї свого народу, залишив спадщину, якою може пишатися будь-який народ. Його повість «Тарас Бульба» до цього часу є найяскравішою сторінкою героїчного минулого України, відтвореного у художній формі.


1. Актуалізація опорних знань


Слово учителя.

У статті «О малороссийских песнях» М.Гоголь писав про запорізьких козаків: «Везде …в них дышит широкая воля казацкой жизни. Везде видна та сила, радость, могущество, с какою казак бросает тишину и беспечность жизни домовитой, чтобы вдаться во всю поэзию быта, опасностей и разгульного пиршества с товарищами. Ни чернобровая подруга, пылающая свежестью, с карими очами, с ослепительным блеском зубов, вся преданная любви…, ни престарелая мать, разливающаяся, как ручей, слезами, которой всем существованием завладело одно материнское чувство, — ничто не в силах удержать его. Упрямый, непреклонный, он спешит в степи, в вольницу товарищей. Его жену, мать, сестру, братьев — всё заменяет ватага гульливых рыцарей набегов».

Ось із таких вільних козаків, а також із кріпаків, що були незадоволені своїм становищем утворилась знаменита Запорізька Січ.


  • Коли відбувались події, описані М. Гоголем у повісті? Чи можна назвати цю повість історичною? Який літературний твір називають історичним?

(Повість переносить нас у далеке минуле України. Гоголь відтворив Запорізьку Січ XVI — XVII ст., коли український народ, сповнений гніву й ненависті до своїх гнобителів — польських панів і турецьких поневолювачів, взявся за зброю і став на захист своїх людських прав і національної свободи. Гоголь передав дух того часу, історію народу у усій її величі.)

Історичний твір – це твір, у якому відтворюється у художній формі певна епоха, певний історичний період.

- Кого вважають творцем цього жанру літератури? Які твори В.Скотта ви знаєте?

- Що допомагає автору відтворити у художній формі певний історичний період?

Історичний колорит – це сукупність особливостей, характерних прикмет, наявних у художньому творі про далеке минуле. Це згадка про історичні події, імена героїв, опис зовнішності, одягу , звичаїв, традицій, їжі, у мові слів і виразів, які вживались у той час, який описує автор.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Тож, мета нашого уроку – простежити за гоголівським текстом, як зародилась ця

«дивовижна республіка», чим жила, які звичаї та традиції плекала. Це уявна мандрівка машиною часу у минуле нашого народу, у часи існування Запорізької Січі.






ІІІ. Робота над темою уроку
1. Бесіда

  • Що знаєте ви з уроків історії про часи козацтва, появу Запорізької Січі? Які причини спонукали наших предків покидати рідні домівки, дружин, батьків, дітей та йти за Дніпровські пороги:

  • гніт ненависної панщини;

  • поширення влади Польщі та католицької релігії, не притаманної населенню, що проживало на теренах України;

  • набіги татар, які нападали з Криму, блукаючи степами у пошуках пащі для своїх табунів коней і худоби;

  • напади турецьких загонів, тобто необхідність боронити південні землі;

  • була ще одна причина – матеріальна, адже часто запорожці самі здійснювали набіги на татар та турків, іноді аж за Чорним морем, відбивали ворожі табуни, брали багату здобич, яку після цього ділили.




  • Доведіть або спростуйте цей факт. (Виразне читання епізода - опис світлиці Бульби, убраної у звичаях свого часу: «на полицях стояли глеки, сулії, пляшки із зеленого й синього скла, різьблені срібні кубки, позолочені чарки всякої роботи: венеційської, турецької, черкеської, занесені у світлицю Бульби всякими шляхами…»).

- А ось як пише про поширення козацтва Гоголь. Переказ епізоду 1 глави.



«Завелось козачество – широкая, разгульная замашка русской природы…»

«Это было точно необыкновенное явление русской силы: его вышибло из народной груди огниво бед»

«…русский характер получил здесь могучий, широкий размах, дюжую наружность».






2. Значення слова «козак» - від татарського слова «каймак», що означало «вільний», «неустрашимий вояк». Хоч це тільки одна з версій значення цього слова.
3. Перші історичні відомості про козаків у західній Європі з’явились на рубежі XV-XVI ст. Одна з таких писемних згадок про козаків зустрічається в генуезькій хроніці за 1474 рік. За свідченням тогочасних літописців перші козацькі слободи розташовувались обіч сумновідомого татарського «Чорного шляху» вздовж річки Тясмин, що біля Чигирина, річки Ташлик, що біля Сміли, а також річок Конилка та Гірський Тікич неподалік Умані. Отож, колиска всього козацтва знаходиться на території сучасної Київської, Черкаської та Вінницької областей України. (Слайд 5).
4. Бесіда

- А чим керувався Тарас Бульба, відправляючи своїх синів на Запорізьку Січ?

(Патріотичними почуттями, для нього найважливішою місією чоловіка був захист рідної землі та християнської віри. Він презирливо ставиться на тих, хто живе мирною працею, називає їх гречкосіями, домоводами).
- Що для М. Гоголя означає поняття «патріотизм» (Рідна домівка, хутір, де виросли сини, світлиця, убрана за звичаями того часу, батько, для якого соромом є «бабитися з дружиною», матір, для якої сини – найдорожче, що є у світі.
5. Виразне читання уривка повісті «Одна бедная мать не спала… «Авось-либо Бульба, проснувшись, отсрочит денька на два отъезд».
- До речі, чи дає Гоголь ім’я своїй героїні? Чому? (Це узагальнений образ жінки того часу, яка бачила чоловіка кілька місяців на рік, не мала можливості навіть приголубити синів, які тільки-но повернулися з бурси і вже повинні їхати на Січ).

До гоголівського поняття патріотизму належить і материнське благословення, без якого не може у людини бути щасливої долі. Під час прощання з рідною домівкою Тарас Бульба звертається до своїх рідних:


«Теперь благослови, мать, детей своих! Моли бога, чтобы она воювали храбро, защищали бы всегла честь лыцарскую, чтобы стояли всегда за веру Христову, а не то – пусть лучше пропадут, чтобы и духу их не было на свете! Подойдите, дети, к матери: молитва материнская и на воде и на земле спасет».





  • Що ще включає М.Гоголь у поняття «любов до Батьківщини»? (Це і широкий український степ, опис якого подається у 2 главі, і Дніпро, який блиснув вдалечині, відокремившись від горизонту, а потім, коли козаки під’їхали ближче, «він охопив половину всієї поверхні землі».

А там уже і Січ.



«Так вот она, Сечь! Вот то гнездо, откуда вылетают все те гордые и крепкие, как львы! Вот откуда разливается воля и козачество на всю Украйну!») – захоплено вигукує М. Гоголь.
- То яка ж вона, Запорізька Січ? Чиїми очима ми дивимося на життя Січі? (Остапа і Андрія).



  • Про які звичаї та традиції запорожців розповідає автор у повісті «Тарас Бульба»?

6. Робота з текстом повісті «Ззвичаї та побут Січі»



«Вся Сечь представляла необыкновенное явление. Это было какое-то беспрерывное пиршество, бал, начавшийся шумно и потерявший конец свой… Это общее пиршествоимело в себе что-то околдовывающее… Оно не было сборищем бражников, напивавшихся с горя, но было просто бешеное разгульство веселости…Веселость была пьяна, шумна…».
І водночас навіть у мирний час Січ живе за досить суворими законами:

  • прийом до Січі («Чи віруєш ти у Христа? А у трійцю святу віруєш? А до церкви ходиш? Перехрестись»).




  • «Если козак украл какую-то безделицу, это считалось поношением всему козачеству; его как бесчестного привязывали к позорному столбу и клали возле него дубину, которой всякий проходящий обязан был нанести ему удар, пока таким образом не занимали его насмерть».

  • «Не платившего должника приковывали цепью к пушке, где должен был он сидеть до тех пор, пока кто-нибудь из товарищей не решался его выкупить и заплатить за него долг».

  • Покарання вбивці.

  • Вибори кошового атамана. Обирали усією громадою. Той, кого обирали, повинен був тричі відмовитися від пропонованої честі. Тільки у третій раз він брав палицю. Четверо старійшин (дуже старих не було на Січі, бо ніхто із запорожців не помирав своєю смертю), взявши в руки землю, клали її обранцю на голову. Земля – це символ батьківщини, яку козаки повинні були боронити.





  • заборона на перебування на Січі жінок;

  • військової підготовки практично не було: «Сечь не любила себя затруднять себя военными упражнениями и терять время; юношество воспитывалось и образовывалось в ней одним опытом, в самом пылу битв. Промежутки козаки почитали скучным занимать изучением какой-либо дисциплины, кроме разве стрельбы в цель да изредка конной скачки и гоньбы за зверем в степях…».


7. Аналіз картини І.Рєпіна «Запорожці пушуть листа турецькому султану».
Найкраще дух запорізького козацтва передав І. Репін у картині «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

Тлом для написання картини став відомий історичний факт: у кінці XVI ст. турецький султан Мухаммед надіслав запорожцям «грізну грамоту», у якій наказав здатися добровільно. Але запорожці відповіли йому зухвало та з гумором. Ця подія спонукала художника до написання картини.

Сюжет картини близький до повісті Гоголя, хоч і не є ілюстрацією. Ці величні твори взаємно доповнюють один одне, збагачують наше уявлення про запорожців. Хочеться нагадати, що автори творів про Запорізьку Січ, і М.Гоголь, і І. Репін, були за походженням українці. І.Репін теж ніколи не поривав зв’язків з батьківщиною, пишався її історією, вважав, що «ніхто не відчував так глибоко свободи, рівності й братерства, як козаки». Обидва митця виважено ставилися до теми героїчного минулого України, достатньо сказати, що Гоголь працював над повістю майже 10 років, І. Репін – 13 (1878 — 1891 рр..).
Подивіться на цих левів, лицарів свого часу. Художника цікавили не окремі особистості, а народна маса. Він створив узагальнений образ козацтва. Запорожці зібралися навколо грубо збитого столу, щоб відповісти на зухвалий наказ султана. Тут і легендарний атаман Сірко, і молодий козак, що загадково посміхається (Андрій?), й інші, об’єднані однією метою − дати гідну відсіч лютому ворогові Січі. Це дійсно бойове братство, товариство, яке оспівав і М. Гоголь.


  • А хто із запорізьких козаків, зображених на полотні, більше усіх нагадує Тараса Бульбу? (Це козак у червоному жупані та білій папасі, який заливисто сміється. Цей образ художник списував з натури: йому позував його друг і земляк – спадковий запорізький козак А.Рубець, сучасник Т.Шевченка.)


8. Продовження бесіди
Зовсім іншою була Січ під час походів та підготовки до них.

Тарас вже давно мріяв про те, щоб випробувати синів військовою справою.


- Що підняло Січ у похід? (Беззаконня, що творилися на гетьманщині. Звістку принесли козаки, що приїхали з «бідою»: євреї та поляки захопили церкви, польські ксьондзи запрягають у тарантайки не коней, а православних християн, поляки захопили козацьких старшин, зажарили їх у мідяних биках, а полковничі руки й голови розвозять по ярмарках у Варшаві. Стерпіти такої наруги над християнською вірою запорожці не можуть. Тому починають готуватися до походу).
Вражають зміни, що відбулися з козаками: Кошовий виріс на цілий аршин. «Это уже не был робкий исполнитель ветреных желаний вольного народа; это был неограниченный повелитель. Это был деспот, умевший только повелевать. Все своевольные и гульливые рыцари стройно стояли в рядах, почтительно опустив головы, не смея поднять глаз, когда кошевой раздавал повеление, раздавал их тихо, не выкрикивая, не торопясь…».

  • Які закони існували під час військового походу? Які накази віддає кошовий? (заборона на пияцтво, у похід брати якомога менше речей, у якості трофеїв брати червінці та срібло, бо вони завжди будуть у нагоді).

А далі М. Гоголь пише: після промови кошового усі взялися до роботи. «Січ протверезилась, ніде не можна було знайти жодного п’яного, наче їх ніколи і не було». Під час походу це було надзвичайно вправне, загартоване військо, якого боялися всі:

«…весь польский юго-запад сделался добычей страха. Всюду понеслись слухи: «Запорожцы… показались запорожцы!» Все, что могло спастись, спасалось, Все подумалось и разбегалось по обучаю этого нестройного, безпечного века…Все знали, что трудно иметь дело с буйной и бранной толпой, известной под именем запорожского войска…и все тогда прощалось с жизнью».


- Так чим була Січ для запорожців? (матір’ю) Йдучи у похід, запорожці звертаються до неї: «Прощай, наша мати! - сказали вони майже в одне слово, - хай же береже тебе бог від усіляких бід!»

- Які ще звичаї українського козацтва та цієї доби ви знаєте?


Контроль за засвоєнням знань
Заповніть таблицю.


Військові знання

Зброя

Предмети побуту

Одяг

Іжа

Клейтноди


















Кошовий, саламаха, сотник, очкур, свитка, пищаль, кухоль, куліш, корогва, літаври, кафтан, горелка, сулія, алебарда, осавул, жупан, палиця, палаш, булава.










IV. Підбиття підсумків уроку

Слово вчителя. Наша мандрівка у часі добігає кінця. Запорізьке козацтво вражає нас своїм патріотизмом, відданістю звичаям і традиціям народу, готовністю віддати життя за свободу й незалежність України. На останок послухайте вірш Д.Павличка. Що об’єднує його з гоголівською повістю?

Забули ясні горі

Козацький хоровод,

Бої на Чорнім морі,

Гармати Жовтих Вод.

Забула вже Європа

Ту силу молоду,

Що біля Конотопа

Розбила вщент орду.
А ми заспіваймо,

Забути не даймо,

А ми запам’ятаймо

І дітям нагадаймо

Героїв у нашім роду.
Забули вже портали

В Парижі та Москві,

Як шану віддавали

Козацькій коругві.

Забули тугодуми,

Як воля січова

Творила вищі думи,

Збирала в кров слова.


А ми заспіваймо,

Забути не даймо,

А ми запам’ятаймо

І дітям нагадаймо,

Що слава козацька жива.

1998, Братислава

І М. Гоголь і Д. Павличко ставлять перед собою одну мету – нагадати сучасникам бойову славу запорізького козацтва, показати ідеал людини – воїна, патріота, громадянина, людини, якою можна пишатися і з якої потрібно брати приклад нам, нащадкам козаків.

V. Домашнє завдання

Дібрати цитатний матеріал до образів Остапа і Андрія за главами 1-9.





База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка