Уроку 29 Тема уроку: Дизайн і реклама у сучасній культурі



Скачати 193.56 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір193.56 Kb.
Дата_____Клас___9_____ № уроку_____29____

Тема уроку: Дизайн і реклама у сучасній культурі

Мета: дати уявлення про роль і місце реклами і дизайну в культурі сучасного суспільства; ознайомити учнів з поняттями «дизайн», «реклама», їх видами; сформувати уявлення про роль і місце цих видів художньо-творчої діяльності людини в сучасній культурі.

Тип уроку: урок-лекція



Методи: пояснювально-ілюстративний, дослідницько-пошуковий.

Обладнання: відеоряд видів реклами та дизайну.

Хід уроку

I. О рганізаційний момент

Оголошення теми та завдань уроку.



II. А ктуалізація опорних знань

Запитання для учнів:

• Пригадайте широко відомі своєю красою і довершеністю форми ромислові вироби.

III. Л екція учителя з повідомленнями учнів

У ч и т е л ь . Яскравим явищем художньої культури сучасного світу є дизайн.

Стрімко увірвавшись у наше життя на початку ІХ—ХХ століття на хвилі про-

мислової, а потім науково-технічної революції, нині він перетворився на один

із найпоширеніших і найвпливовіших видів проектно-художньої діяльності. Дизайн зорієнтований на вирішення проблем проектування від найменших деталей конструкції до глобальних великих і навіть утопічних ідей. Він спрямований на створення окремих об’єктів і середовища загалом для задоволення утилітарних і естетичних потреб людини.

З часів зародження дизайн вирішував проблему: як виконати привабли-

вий, добротний, зручний у користуванні, довговічний продукт, яким захочуть

користуватися споживачі. Тому популярними є визначення дизайну як поєд-

нання користі і краси, синтезу мистецтва і техніки.

Дизайн (англ.— design) — означає задум, план, ціль, намір, проект, кон-

струкцію, ескіз, малюнок. Терміном «дизайн» можуть позначатися різні види

художньо-конструкторської діяльності, сам проект, процес проектування і його результат — реалізований проект. У більш вузькому, професійному розумінні дизайн означає творчу проектно-художню діяльність щодо розробки промислових виробів та організації комфортного для людини предметного середовища (житлового, виробничого, соціально-культурного).

Сучасний дизайн інтегрує природні, технічні, гуманітарні знання, інженер-

не і художнє мислення для формування на промисловій основі предметного світу в усіх сферах життєдіяльності людини.Дизайн охоплює найширший спектр об’єктів проектування: одяг і взуття,посуд і меблі, побутова апаратура і техніка, візуальна інформація, виробниче устаткування і транспорт, військова техніка і Космос, інтер’єри і комплексні середовищні об’єкти.

Види дизайну (відеоряд)

Індустріальний дизайн є основним видом діяльності дизайнера, звідси бере

початок дизайн як промислове мистецтво. Першорядне місце в діяльності індустріального дизайнера займають знаряддя праці та механізми, предмети побуту.

Графічний дизайн — це мистецтво оформлення книги, промислова графіка

й упакування, розробка етикетки і торговельних марок, фірмових знаків, шрифтових гарнітур, рекламної продукції на щитах, фасадах будинків.



Комп’ютерний дизайн стрімко розвивається з прикладного у самостійний вид дизайнерської діяльності, він полягає у розробці спеціальних пакетів художньо-графічних, інженерно-конструкторських програм, включаючи тривимірну графіку і мультиплікацію, та використання їх практично в усіх видах дизайн-проектування.

Дизайн інтер’єрів включає інтер’єри й устаткування суспільних приміщень,

житлових просторів та інтер’єри виробничих будівель.

Дизайн архітектурного середовища останнім часом містить у собі садово-паркове мистецтво і ландшафтний дизайн.

Вироби арт-дизайну є мистецькими творами, що експонуються у музеях,

виставкових залах.

• Якби ви обрали професію дизайнера, яким із видів дизайну хотіли б займа-

тися? Поясніть, чому.

У ч и т е л ь . Головним критерієм, що оцінює роботу дизайнера, є ринок.

Створювані дизайнером форми мають бути сучасними, модними та відповіда

ти естетичним запитам споживачів. Дизайнер у своїй творчості повинен бути

на крок уперед моди, передбачаючи ї ї розвиток. Тому часто для надання ви-

робу комерційного успіху та модернізації його зовнішнього вигляду застосову

ють стайлінг — формально-естетичне поліпшення його форми без зміни функції і технічних характеристик.

Вплив новітніх технологій і матеріалів на художнє формоутворення особ-

ливо відчутне з II половини XX століття. Постійний пошук і швидке впрова-

дження у виробництво останніх науково-технічних досягнень, новітніх ма-

теріалів і технологій спрямовані на оптимізацію продукції та досягнення мак-

симального економічного ефекту. Багатофункціональність елементів, їх мо-

більність — можливість трансформації залежно від ситуації — відбивають суть дизайну, що полягає в раціональній організації предметів і простору.

Дизайн став феноменом художньої культури XX століття. Сьогодні він

виступає значною складовою у розвитку культури, він займає окреме місце у сучасному бутті. Ми невідступно слідуємо за дизайном, приймаючи його, захоплюючись ним, імпонуючи йому. Найважливішою частиною культурної політики найбільших корпорацій світу стали міжнародні професійні конкурси з дизайну та архітектури. Такі всесвітньо відомі фірми, як «Дженерал електрік», «Браун»,ряд японських фірм регулярно проводять конкурси на кращу студентську роботу з дизайну. Тематика конкурсів останнім часом набуває яскраво вираженого культурно-екологічного характеру. Взагалі запрошення студентів для роботи на фірмі як учасників експериментальних груп, наприклад, на «Сіменсі», є характерною рисою сучасного життя дизайну.

Сприйняття цінності ескізу як вираження творчої думки проектувальни-

ка, що по-справжньому відбулося тільки у 80-і рр., породило новий тип кон-

цептуальної виставкової діяльності у дизайні. Найбільш характерною в цьому

відношенні є, наприклад, виставка «Дизайн-процес», що проходила 1988 року в м. Нюрнберзі. Влаштовувачі цієї виставки — «Дизайн-форум Нюрнберг», Товариство вільних дизайнерів, Німецький Веркбунд і Союз німецьких промислових дизайнерів — поставили своєю метою на прикладі обмеженого числа експонатів показати процес проектування від народження задуму до реалізації продукту. Ескізи, начерки, пошукові макети склали істотну частину експозиції.

Виставка дозволила проникнути у таємницю народження нової речі, простежити за процесом вибору, який виготовляє будь-який проектувальник, адже з безлічі первісних ідей тільки одна продовжує свій шлях до моменту реалізації.

• Відвідайте за нагоди виставку дизайну або розгляньте рекламні каталоги

подібних виставок, ознайомтеся з новинками дизайну в друкованих видан-

нях — журналах, проспектах. Висловіть власні судження про роль дизайну

у художній культурі сьогодення.

IV. Повідомлення учнів

1. З історії дизайну

XX століття по праву можна вважати століттям дизайну. І хоча 100 з лиш-

ком років для історії — це мізерно малий термін, дослідники вважають, що шлях,який пройшла наша цивілізація за останні 100 років, у своїх відкриттях і науково-технічних досягненнях порівнянний з усією попередньою історією людства.

Отже, і літопис дизайну, що відображає весь хід науково-технічного прогресу,

незважаючи на свої скромні тимчасові рамки, можна порівнювати з традицій-

ною історією архітектури і містобудування, живопису і декоративно-приклад-

ного мистецтва.

Піонерами дизайну були архітектори і художники, які усвідомили нові мож-

ливості, що відкриваються перед ними з розвитком масового машинного виробництва. Їх захоплювала широта масштабів і складність завдань, не співставних з тими, котрі стояли перед художником раніше — головним чином прикрашати побут верхівки суспільства. Дизайн безпосередньо пов’язаний із такими поняттями, як «зручність» і «комфорт». З’явившись в умовах індустріального виробництва серійних недорогих виробів, дизайн був орієнтований головним чином на задоволення естетичних і утилітарних запитів масового покупця із середнім статком.

Функціональність і раціональність, досягнення максимального ефекту при

мінімальних витратах — основні позиції філософії дизайну. Впродовж його історії створено видатні твори, які на Заході називають «іконами дизайну». Вони визначають віхи у розвитку дизайну, для них сьогодні будуються спеціальні музеї і виставкові зали. Всесвітню популярність здобули такі твори дизайну, як меблі Ле Корбюзьє, Марселя Бройєра, Чарльза Макінтоша і Герріта Ритвельда,посуд Джозефа Гофмана, Карла Пота й Арне Якобсона. Шедеври дизайнерської діяльності відтворюються донині, стаючи престижною прикрасою інтер’єрів,офісів і дорогих салонів.

2. Культурологічний аспект розвитку дизайну

На розвиток дизайну вплинули художні стилі. Стилі в дизайні як скла-

дові художньої культури співзвучні з великими історичними художніми стиля

ми у мистецтві, зокрема, в архітектурі.

Наприклад, постмодерн, визнаний у новітній будівельній і промисловій

практиці, набув популярності у дизайні житлового простору й інтер’єру та ха-

рактеризується відродженням цінності орнаменту, символіки історичних стилів.

У формоутворенні масових виробів в умовах високих технологій розвива-

ються художні напрями дизайну арт-деко, поп-арт, постмодерн і хай-тек.

Останнім часом дослідники дизайну дійшли висновку, що реалізація основ-

ного гасла «функціоналізму» в сучасних умовах високорозвиненого промислового виробництва призводить до створення одноманітного життєвого середовища, яке ставить людину поза традиційною художньою й духовною культурою,викликає напруження і стомлення. Усереднений інтернаціональний стиль призводить до виникнення загрози знецінювання і фактичного знищення національної самобутності, й незабаром викличе зворотну реакцію.

Критичне осмислення функціоналізму сприяло виникненню «альтернатив-

ного дизайну», який називають по-різному: антифункціоналізмом, етафорич-

ним дизайном або новим дизайном. Йому надають нових соціокультурних функцій: здатності до інновацій, до відтворення в структурі середовища яких-небудь традиційних функцій, якостей життя, побутових і художніх цінностей.

У сфері дизайну формується так званий культурологічний підхід. Він роз-

глядає дизайн-діяльність як закономірний продукт розвитку людської культури,спрямовує ї ї на зв’язок матеріальної та художньої культури. У рамках культурологічного підходу закономірним є зростаючий інтерес до матеріальної культури суспільства і того предметного світу, що колись не був включений у коло художніх надбань.

Оригінальну концепцію в рамках культурологічного підходу висунув відо-

мий теоретик і практик сучасного дизайну, активний член творчої груп «Мем-

фіс» Матіас Тун. Спираючись на класичні позиції традиційного європейського

мистецтвознавства, він позначив цей період терміном «необароко» — сучасною модифікацією бароко. Типовими рисами необароко є пошук форм, для яких характерна відсутність спільності, втрата систематичного порядку, що заміняється нестабільністю і багатошаровістю.

У потоці загальнокультурних цінностей усе частіше звучить тема традицій-

ного народного мистецтва, регіональних культурних, цінностей, на основі яких починає складатися новий авангардний напрямок, об’єднаний загальною культурно-екологічною орієнтацією. Тут тісно переплітаються і турбота про охорону народних ремесел, і спроба відродження втраченої своєрідності культури, забутого в предметному світі інтернаціонального дизайну.



3. Екологічний аспект

Реакцією на стихію технологічної революції став екологічний підхід, що ви-

ник у 70-і роки. Дизайн виявився одним із напрямків всесвітнього екологічного руху, до завдань якого входять охорона і відновлення навколишнього природного середовища. Основні положення екологічного підходу в дизайні проголошують максимальну економію ресурсів і матеріалів: використання енергетичних ресурсів і матеріалів відтворюваного й відновлюваного типу, врахування довговічності виробу.

Екологічний напрямок у дизайні підняв значення природного фактора

у формуванні предметно-просторового середовища проживання людини, показавши плодотворність звертання до історичного досвіду, що сформували устрій життя у визначених природнокліматичних умовах. Це зближує екологічний підхід із культурологічним.

4. Мінімалізм у дизайні

Мінімалізм — новий напрямок у дизайні, що виник, можна припустити, як

реакція на крайній символізм та історичні посилання постмодерну. Мінімалізм

характеризується строгістю й економічністю, але це не повернення до функ-

ціоналізму. На перший план починають виступати гуманітарні мотиви. Гас-

ла напрямку співзвучні принципам екологічного дизайну про впорядкування

предметного світу. Поступово починає вимальовуватися тема регіонального,

орієнтованого на культурно-екологічні цінності дизайну.

У XX столітті поширилося переконання в тому, що індивідуалізований про-

дукт можливий тільки в умовах ремісничого виробництва. Поняття «промислова продукція» зазвичай пов’язується із поняттям серії виробів, виготовлених в умовах машинного виробництва та позбавлених авторитету авторського виконання. Проте сьогодні ситуація здатна змінитися. Новітні досягнення науковотехнічного прогресу дають можливість відмовитися від потокового виробництва і перейти до більш високого рівня комп’ютеризованого виробництва, за якого масштаб серійного виробництва промислової продукції зменшиться від мінімальних 5000 штук сьогодні до 50, виключаючи різке підвищення вартості продукту.

Крім того, зростають технічні можливості мініатюризації предметного сві-

ту, пов’язані з впливом мікроелектроніки на дизайн. Такі перспективи сприя-

ють необхідності перегляду принципів формоутворення в дизайні, що склалися ще в період функціоналізму й визначали взаємозалежність між формою, функцією і конструкцією виробу. Оскільки технічні можливості конструкції стають практично необмеженими, вони вже не сковують фантазію дизайнера в пошуках форми.

5. «Хай-тек»

Характерною рисою стилю «хай-тек» вважається естетизація конструкції,

що виникає шляхом використання елементів, які застосовувалися дотепер тільки у технічній сфері. Меблі Нормана Фостера, вперше показані на Міланському ярмарку 1987 року, виражають уявлення про цей напрямок і можуть бути названі класичним зразком «хай-тек».

«Транс-хай-тек» визначають як «хай-тек», побачений з далекого майбутньо-

го, з якогось нового щабля цивілізації, коли вона стає археологічним об’єктом.

Художній ефект цієї уявної епохи являв би собою ностальгічні спогади про еру високої технології. Матеріали, що використовуються у «хай-теку»,— скло, сталь,алюміній — обробляються так, наче глядач із далекого майбутнього побачив об’єкти нашого часу.

Ще одна хвиля авангардного дизайну, пов’язана з технологічним дизайном

«хай-тач» — «хай-теком» епохи інформатики. Вперше ця концепція була сформульована відомим представником італійського авангарду К. Т. Кастеллі. Ї ї народження зумовлене виникненням новітніх технологій в електроніці.



V. Л екція вчителя із запитаннями на закріп лення

У ч и т е л ь . Ще одним цікавим і впливовим явищем сучасної культури

є реклама. Сьогодні це частина нашої загальнодоступної повсякденної культу

ри, без якої, при всій критиці, що лунає в ї ї бік, не може уявити себе жодна

людина. Реклама створює новий нереальний світ, втягує у нього споживача та намагається впевнити нас у його реальності. Вона здійснює соціальний, культурний, психологічний вплив на суспільство. Реклама багатофункціональна, вона вибудовує споживацькі здібності людей; породжує потреби в більш високому рівні життя; стимулює старанність та продуктивність. Реклама може передавати суспільні, політичні та благодійні ідеї й тим самим ставати частиною громадського життя.

Реклама — це цілеспрямована організація заходів, спрямованих на отри-

мання будь-якої вигоди (суспільна думка, політична мета, кар’єра, вплив на конкурентів, отримання додаткового прибутку тощо). Тому можна сказати, що реклама — це спосіб спілкування (особистий, фірми, підприємства тощо) як із зовнішнім світом, так із своїми співробітниками.

Формуючи стереотипи та еталони, реклама має значний вплив на кожно-

го індивіда. Реклама намагається змінити уявлення людей з таких важливих

проблем сьогоднішнього дня, як стан оточуючого середовища, охорона здоров’я,гігієна та санітарія. У ній мають бути присутні такі риси добросовісної реклами,як правдивість, цілеспрямованість, гуманізм і компетентність.

Цивілізована реклама — це не маніпулювання суспільною свідомістю,

а формування актуальних, спрямованих на саморозвиток потреб. Реклама дає людям нові знання, новий досвід, збагачує їхнє життя.

• Наведіть приклади торговельної, соціальної, просвітницької, політичної

реклами.


Засоби масової інформації внесли свій вклад у сучасний стан рекламно-

го бізнесу. Особливо слід виділити телебачення, де домінують ролики навіть

без вербального тексту. Проте з поширенням Інтернету можливості рекламно

го впливу значно розширилися як за географією, так і за можливістю здійснення безпосереднього впливу на особистість та створення умов для задоволення ї ї вибору.

Здавна метою рекламної діяльності було формування соціальної зацікавле-

ності й установки на придбання. І тепер реклама по своїй суті — засіб стимулювання і розширення виробництва товарів та досягнення економічного зростання підприємства та як наслідок — кращого задоволення потреб споживачів. Пробуджуючи прагнення підвищувати рівень життя, реклама має великі можливості вдосконалення важливого для суспільства процесу взаємозв’язку виробництва та споживання. Вона є найпереконливішим і найдешевшим способом поінформувати потенційних споживачів про певний товар або певну послугу.

• Які види реклами видаються вам найбільш дохідливими?

Реклама подібно до гіпнотичного навіювання спершу намагається збудити

емоції, а потім впливає на розум. Така реклама впливає на людину комплекс-

но: повторами одного й того ж тексту; посиланням на думку авторитетної лю-

дини; привертанням уваги споживача одночасно із послабленням його критичного сприйняття інформації.

• Якими, на вашу думку, художніми засобами виразності перш за все можна

привернути увагу до друкованої реклами?

Функції реклами: економічна, просвітницька, виховна, політична, соціаль-

на, естетична.

Мета реклами:

• мотивація споживача;

• генерування, формування й актуалізація його потреб;

• формування сприятливого образу (іміджу) організації;

• інформування громадськості про діяльність організації;

• формування у покупця позитивного ставлення до марки фірми;

• умовляння;

• формування у покупця переваги до марки та впевненості в необхідності

здійснити купівлю;

• стимулювання акту купівлі;

• нагадування про фірму, ї ї товари тощо.

Виділяються типи рекламних повідомлень, які інформують, нагадують, на-

віюють, переконують.

За характером впливу на адресата рекламні засоби можуть бути індивіду-

альними (призначеними конкретному споживачу) та масовими (розрахованими на широкі кола громадськості).

Залежно від охопленою рекламною діяльністю території розрізняють ло-

кальну рекламу (в межах місця продажу — до території окремого населеного

пункту); регіональну (що охоплює певну частину країни), агальнонаціональну

(в масштабах держави) і міжнародну.

Засоби розповсюдження рекламної продукції:

• кіно, відео, телебачення (рекламно-престижні та короткометражні фільми,

слай-фільми, рекламні передачі та ролики, рекламна відеоекспрес-інформа-

ція, рекламні телезаставки);

• радіо (інтерв’ю, рекламні передачі та повідомлення, радіожурнал, радіоре-

портаж);


• періодичні друковані видання (газети, журнали, в яких розміщуються ре-

кламні оголошення і статті);

• поліграфічна продукція (плакати, афіші, листівки, буклети, каталоги, паку-

вальні матеріали);

• пряма розсилка (рекламні пропозиції, що надсилаються поштою, спеціальні

рекламно-інформаційні листи);

• зовнішня реклама (бігборди, плазмові екрани, вуличні транспаранти, виві-

ски, панно, вивіски та вітрини магазинів);

• світлова реклама (лайтбокси, дороговкази, електронні табло, світлові виві-

ски підприємств, газосвітлові оголошення, «бігаючі рядки»);

• реклама на транспорті (зовнішнє оформлення автомобілів, реклама в са-

лоні);


• ярмарки, професійні зустрічі, спеціалізовані постійно діючі і пересувні

виставки (презентації, прес-конференції, «круглі столи», зустрічі з фахів-

цями, демонстрація товарів, дегустація продуктів та виробів, усна рекла-

ма);


• Інтернет (слай-фільми, рекламна відеоекспрес-інформація, відеокаталоги,

оголошення).

Засоби масової інформації дозволяють:

• оптимально вирішувати завдання рекламування;

• впливати на певні групи людей в залежності від їх інтересів і купівельної

спроможності, від географії проживання потенційного споживача;

• відповідати запитам споживачів і формувати попит.

VI. Повідомлення учнів

Засоби реклами

Щоб захопити увагу читача, рекламісти застосовують сучасні види друку,

фотоілюстрації та репродукції, виконані в різноманітних кольорових рішеннях.

Реклама сьогодні більш ніж будь-коли залежить від зримих образів, і комунікативний процес створюється за такою формулою: 10 % письмового тексту, 20 % усного тексту, 70 % зображення.

Беручи свій початок із народної творчості, реклама і нині використовує

ї ї традиційні виразні засоби. Такі форми усної народної творчості, як прислів’я,приказки, частівки, казки знаходять своє сучасне вираження у рекламних слоганах (девізах), закликах, текстових коментарях до відеоряду, пісенному супроводі. Близькими до народної є й інші риси рекламної творчості: створення ідеальної реальності та певних стереотипів, особлива форма побудови сюжету та його повторюваність, казкове перевтілення та антропоморфізм (надання речам людських рис). Проте на відміну від народної творчості, рекламні сюжети завжди оптимістичні, акцентують увагу на позитивних аспектах життя.

Сучасна реклама, створена професіоналами, також стає джерелом народної

творчості: частівок, анекдотів, приказок і сприймається своєрідним кодом у спілкуванні. Рекламне світобачення демонструє нам казковий довершений і усталений світ реалізації можливостей та задоволення потреб. Таким чином, реклама,збагатившись засобами та методами народної творчості, рухається далі.

На ранньому етапі свого розвитку реклама збагатилася новими художніми

засобами, запозиченими з модернізму. У рекламі стали використовувати майже всі засоби та методи цього напряму мистецтва — подання утилітарних речей як предметів мистецтва, надання їм ознак нової технократичної краси та трансляція в уявленні споживача.

І нині у рекламній творчості знайшли своє відображення краса урбанізова-

ного світу, відкрита футуристами; захоплене ставлення до кольору та лінії як

у абстракціоністів; порівняння виробів масової продукції з творами мистецтва

як у дадаїстів. Кубізм запропонував по-новому побачити й оцінити красу предметного світу, проникати у мистецтво, сюрреалізм збудив фантазію рекламістів своєю абсурдністю. Нове ставлення до речі призвело до вивільнення кольору,який і тепер є основним виражальним засобом реклами. Важливу роль у цьому відіграло удосконалення процесів репродуціювання та тиражування, що використовують у своїй рекламній творчості представники мистецтва постмодернізму, зокрема поп-арту.

Прогрес фотографії, поліграфії, телебачення, комп’ютерної техніки, зокрема

комп’ютерної графіки, розвиток масової культури відбились на рекламній творчості, яка ввібрала в себе художній потенціал модернізму, використовуючи різні прийоми: асоціативні композиції та геометричну абстракцію, колаж, натуральні предмети в живопису, оригінальне сполучення лінії та кольору тощо. Новаторство модернізму було втілене у рекламному дизайні, виявилося у виникненні нових друкарських стандартів тощо.

З часом реклама, що досягла певного художнього рівня, виробила свої влас-

ні засоби виразності й почала безпосередньо впливати практично на всі види

сучасної художньої творчості. Вона захопила в орбіту свого впливу живопис,

театр, кіно, телебачення, літературу, наклала специфічний відбиток на повсяк

денний побут, навіть на прояви суспільної поведінки.

У ч и т е л ь . Реклама як особливий вид художньої творчості починає впли-

вати у зворотному порядку не тільки на суспільне життя, а й на мистецтво та

художню культуру, які в свою чергу вбирають у себе засоби та методи рекламної творчості. У сучасному мистецтві відображаються специфічні ознаки реклами: емоційно-ігрові засади, гранично природна простота, загальнодоступність,наочна плакатність, часом цілеспрямований наївний примітив. Характерна для реклами і естетизація утилітарних, звичайних речей, що знайшло відображення у сучасній художній культурі.

Сучасній рекламі притаманні яскраво виражений утилітарний характер, на-

явність художньої виразності. Для дієвого впливу на споживача вона звертається до засобів і методів мистецтва. Це дає можливість дивитись на рекламу як на особливий нетрадиційний вид сучасного мистецтва.

Оскільки рекламу націлено на реальне задоволення потреб та масове

сприйняття, у ній поруч із естетичним присутнє утилітарне начало, тому

рекламне мистецтво не може бути елітарним. Розглядаючи механізм ко-

ристування речами, реклама сприяє поширенню правил етикету, інформує

про них через образну систему знаків, звертає увагу на манери та пристой-

ність. Вона дає зразки культури спілкування, непрямо викладає елементар-

ні правила ввічливості. Через створену модель втілюються зразки поведінки

та статусні ролі. Реклама пропонує споживачеві вже естетизовану схему по-

ведінки та зовнішнього вигляду, показуючи за допомогою художніх засобів,

якими мають бути мова, одяг, міміка, жести і т. ін. Товар у рекламі набуває

візуального вираження і естетичного «оформлення», а, ставши модним, фор-

мує певний стиль життя.

Як вид соціальної взаємодії реклама апелює до загальнолюдських цінно-

стей, використовуючи механізми художнього сприйняття, несе в собі велику

образність, яскравість і видовищність, ще дає їй можливість естетизувати по-

ведінку людини. Через наслідування, переконання, стандартизацію та схема-

тизацію реклама деякою мірою закріплює у свідомості споживача реклами як

такої естетичні цінності, норми його поведінки на рівні повсякденного буття.

Будучи оригінальною формою відображення дійсності, особливим нетрадиційним тривіально-синтетичним видом сучасного мистецтва, реклама використовує весь арсенал художньо-виразних засобів для впливу на свідомість споживача і його поведінку.

Рекламу зазвичай спрямовано не на високі духовні переживання людини,

а на повсякденні потреби та інтереси. Вона має бути простою і зрозумілою, адже розрахована на середньостатистичного споживача та стандартизовану колективну поведінку, тому ї ї виразність є спрощеною, доступною для всіх. У той же час не можна не відзначити позитивної ролі для громадськості соціальної реклами та значення політичної реклами у житті держави.

Специфічність реклами як специфічного виду мистецької діяльності зумов-

лена ї ї спрямованістю на побут і повсякденність, проте вона буденне підносить до рівня прекрасного, спонукаючи споживача відчути естетичну насолоду від контакту з речами тривіальними і повсякденними.

Реклама вбирає у себе всі складові культури від науки до мистецтва, син-

тезує їх та адаптує до повсякденної свідомості, стає своєрідною культурною універсалією. У створенні реклами органічно поєднуються художні засоби різних видів мистецтва: архітектури, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва, графіки, живопису, літератури, театру, кінематографії. Художня образність реклами створюється за допомогою синтезу засобів виразності різних видів мистецтва: колажу, комбінаторики, еклектики, поєднання несумісного.

Можливості реклами у нашій країні реалізовані недостатньо. Хоча реклама

насамперед націлена на товари першої необхідності, вона не є тільки споживацьким феноменом, вона також є частиною художньої культури. Використовуючи нові засоби виразності, реклама впливає на естетичну свідомість людей, сприяє формуванню принципу єдності краси та користі у повсякденності.

Проте для формування естетичного смаку та художньої культури людей

сьогодення потрібно спрямувати рекламу на твори мистецтва. У розповсюдженні інформації про розвиток і становище мистецтва реклама може краще виявити себе як явище художньої культури. На нинішньому етапі реклама всебічно проникає у загальні культурні процеси, зрощується з ними і стає своєрідним відображенням тривіальної культури.



VII. Підсумок уроку

Експрес-опитування

• Чому XX століття називають століттям дизайну та реклами?

• Поясніть значення термінів «дизайн», «реклама».

• Який вплив має реклама на суспільство?

• Назвіть основні види дизайнерської діяльності.

• Як здійснюється розповсюдження рекламної інформації через засоби масо-

вої інформації?

• Які напрями мистецтва здійснили вплив на формування дизайну, рекла-

ми?


• Які художні зображальні засоби використовує реклама?

• Наведіть приклади високохудожньої реклами.

• Як сучасні науково-технічні досягнення та технологічні умови впливають

на розвиток дизайну?

• Назвіть засоби розповсюдження рекламної продукції.

• Що дає підстави вважати дизайн феноменом художньої культури XX сто-

ліття?

• Висловіть власні судження про роль реклами у розвитку художньої культу-



ри.

VIII. Д омашнє завдання

На вибір:

• cтворити ескіз дизайну побутового виробу у руслі «культурологічного під-

ходу»;


• запропонувати власний сценарій рекламного відеоролика про охорону дов-

кілля або шкідливість тютюнопаління;



• виконати рекламний плакат про роботу шкільного самоврядування, спор-

тивної секції, танцювального гуртка тощо.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка