Уроку 1 з предмету екологія тема уроку: Екологія як наука про довкілля Мета уроку: сформувати знання учнів про екологію, середовище, людину



Сторінка1/9
Дата конвертації18.04.2016
Розмір0.67 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9
ПЛАН УРОКУ 1

з предмету ЕКОЛОГІЯ

Тема уроку: Екологія як наука про довкілля

Мета уроку: сформувати знання учнів про екологію, середовище, людину

Тип уроку: нових знань

Методи та прийоми проведення: розповідь, бесіда, самостійна робота

Комплексно методичне забезпечення уроку: підручники, презентація, мультимедійний комплекс

ХІД УРОКУ



1 Організаційна частина (перевірка:наявності учнів, чергових, готовності учнів до уроку)

2 Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація теми.

3 Основна частина.

3.1 Вивчення фактичного матеріалу. Запис теми, плану.

План уроку

  1. Екологія як наука

  2. Еволюція екології

  3. Що досліджує екологія?


1 Екологія (грец. «еко» – дім, «логос» – наука) – наука про дім, місце проживання, середовище життєдіяльності. Перше визначення екології як науки дав відомий німецький біолог, природознавець Ернст Геккель у 1866 р. (мал. 1). За Е. Геккелем, екологія вивчає взаємостосунки між живими організмами і середовищем життя. Ця наука згодом трансформується у біоекологію, яку тепер іменують теоретичною екологією.

Екологія – наука дуже проста за задумом і методами, однак надзвичайно

складна за спробою зрозуміти численні взаємостосунки між живою і неживою

природою. Чотири фундаментальні закони екології відомий американський еколог Барі Коммонер у 1966 р. виклав у лаконічній формі:

Все пов’язано з усім.

Все має кудись подітися.

Ніщо не дається задарма.

Природа знає краще.


2 Загострення взаємостосунків між суспільством і природою наприкінці 60-х – на початку 70-х років ХХ ст. активізувало розвиток прикладних екологічних знань, потреба в яких набувала все більшого значення.
У 1970 р. Генеральна конференція ЮНЕСКО прийняла рішення про організацію пеціальної Міжнародної програми «Людина і біосфера». Мета цієї програми – проведення в різних регіонах світу комплексних багаторічних досліджень впливу людства на природні процеси в біосфері, її основні компоненти і вивчення зворотного впливу змін цих процесів і компонентів на саму людину. У 1972 р. у столиці Швеції Стокгольмі відбулася перша конференція Організації Об’єднаних Націй (ООН) з проблем навколишнього середовища, на якій було запропоновано концепцію екологічного розвитку, що орієнтувала на досягнення стану глобальної динамічної рівноваги біосфери Землі. За висловленням російського вченого-еколога академіка О. Яблокова, у 70-ті роки ХХ ст. екологія набула ще й політичного значення і стала частиною світової політики.
Поступово поняття «екологія» набуває нового наукового змісту, збагачується фактичними та експериментальними даними. Від біологічної науки екологія еволюціонує в бік фундаментальної природничої дисципліни, а з часом – цілого напрямку, який охоплює низку екологічних наук, що розвиваються на перетині з іншими природничими, гуманітарними і технічними науками. Нині налічують понад 50 галузей екології, які спробував систематизувати російський учений М. Реймерс у 1994 р.

Сучасна екологія перетворилася на широкий цикл знань, увібравши в себе розділи географії, хімії, геології, фізики, соціології, фізіології людини, математики, економіки та багатьох інших наук. Вона стала комплекс- ною, складною, багатогранною наукою, яка, на думку Г. Білявського, є філософією виживання людства.

Підготовка фахівців-екологів сьогодні здійснюється майже в усіх ВУЗах України, що свідчить про потребу таких спеціалістів у галузях народного господарства, управлін-ських структурах, освіті та науці.

Знаменною подією в розвитку сучасної екології стала Міжнарод-на конференція ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро (1992). Резолюцією конференції проголошено міжнародні принципи екорозвитку, які стали фундаментальною основою міжнародної стратегії сталого (узгодженого, збалансованого, виваженого) розвитку. Сутність такого розвитку полягає у гармо-нійних взаємостосунках суспільства і природи, побудованих на принципах невиснажливості, відповідальності, взаємодопомоги.
3

Оскільки сучасна екологія досліджує середовище нашого проживання, його структуру, вплив компонентів на умови життя та розвитку різнорангових екосистем, то доречно акцентувати увагу на понятті «середовище». За М. Реймерсом, середовище – це сукупність фізичних, природно-антропогенних і соціальних чинників життя людини.

Навколишнє середовище є поєднанням абіотичного, біотичного і соціального середовищ, що сукупно і безпосередньо впливають на людей і їхнє господарство.

Уживаний нині термін «довкілля» потрібно трактувати як природно-антропогенне середовище – усі модифікації природного середовища внаслідок цілеспрямованого та опосередкованого впливу людської діяльності.


5 Підбиття підсумків, аналіз та оцінка роботи учнів на уроці.
6 Домашнє завдання.
ПЛАН УРОКУ 2

з предмету Екологія

Тема уроку: Предмет, об’єкт, завдання і методи науки про довкілля. Структура сучасної екології та її місце в системі наук.

Мета уроку: сформувати знання учнів про значення, завдання, методи науки про довкілля, визначити структуру сучасної екології, та визначити РНДУ з попередньої теми

Тип уроку: комбінований

Методи та прийоми проведення: розповідь, бесіда, самостійна робота

Комплексно методичне забезпечення уроку: підручники, презентація, мультимедійний комплекс

ХІД УРОКУ


1 Організаційна частина (перевірка:наявності учнів, чергових, готовності учнів до уроку)

2 Повторення та узагальнення попередньої теми

1 варіант

1 Розкрийте зміст наступних фундаментальних закони екології: «Все пов’язано з усім»; «Все має кудись подітися».

2 Дайте визначення науці екологія.

2 варіант

1 Розкрийте зміст наступних фундаментальних закони екології: «Ніщо не дається задарма»; «Природа знає краще»

2 Дайте визначення поняттю – середовище.

3 Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація теми.

4 Основна частина.

4.1 Вивчення фактичного матеріалу. Запис теми, плану.

План уроку

1 Предмет, об’єкт і завдання науки про довкілля

2 Методи дослідження науки про довкілля

3 Структура сучасної екології.

1 Сучасна екологія перетворилася на широкий цикл знань, увібравши в себе розділи географії, хімії, геології, фізики, соціології, фізіології людини, математики, економіки та багатьох інших наук. Вона стала комплексною, складною, багатогранною наукою.
Сучасна екологія це комплекс наук про будову, функціонування, взаємозв’язки полікомпонентних і багаторівневих систем «природа суспільство» та засоби взаємного впливу техносфери і біосфери з метою збереження життя на Землі.
Об’єктом дослідження науки про довкілля є екосистеми всіх рівнів та їхні елементи. Основи концепції про екосистеми розробив англійський ботанік А. Тенслі (мал. 3) у 1935 р., а вчення про них оформилося в 50-х роках ХХ ст. Найпростішу модель екосистеми зображено на малюнку.
Предметом дослідження науки про довкілля є взаємозв’язки між живими організмами, їхніми групами різних рангів, живою і неживою природою, а також особливості впливу природних і антропогенних чинників на функціонування екосистем біосфери.
Серед основних завдань сучасної науки про довкілля варто назвати такі:

  • Вивчення загального стану сучасної біосфери, умов і чинників його формування, причин і обсягів змін під впливом різних природних і антропогенних чинників.

  • Прогнозування динаміки стану екосистем і біосфери загалом у часі і просторі.

  • Розробка способів гармонізації взаємовідносин суспільства і природи, збереження здатності біосфери до саморегуляції і самовідновлення внаслідок оптимізації антропогенних навантажень на природні системи.

2 Оскільки екологія – це комплексна наука, вона використовує багатий арсенал різноманітних методів дослідження (мал. 5).

Так, до загальнонаукових методів дослідження, які вона використовує, відносять: описовий, історичний, спостережень, порівняльний, статистичний та ін.

До сучасних спеціальних методів потрібно віднести: аерокосмічний, картографічний, моделювання, прогнозування тощо.


3 Сучасна екологія має складну і розгалужену структуру.
Близько 90 напрямків (розділів і підрозділів) сформувалися впродовж останніх десятиліть і являють собою галузі людської діяльності, де тривають процеси екологізації. Наука про довкілля (мегаекологія, загальна екологія, панекологія, неоекологія) об’єднує два основні напрями: теоретичний (класичний) і прикладний.

Класична екологія охоплює всі розділи сучасної біоекології.

Залежно від рівня і предмета досліджень розрізняють аутекологію (екологія організмів), демекологію (екологія популяцій), синекологію (екологія угруповань). Крім того, сюди належать такі напрямки, як палеоекологія, теорія заповідної справи, основи біоіндикації, радіаційна екологія, екологічна токсикологія та інші.

Ускладнення взаємостосунків людини і природи зумовило появу низки прикладних екологічних напрямків, яких значно більше, ніж у блоці класичної біоекології.

Прикладна екологія вивчає механізми руйнування біосфери, методи запобігання цим процесам, способи раціонального природокористування.

Прикладна екологія складається з трьох основних блоків – геоекологічного, техноекологічного й соціоекологічного, кожен з яких має низку відгалужень. Зокрема, геоекологія вивчає екологічні аспекти функціонування геосфер (атмо-, гідро-, літо-, педо-), включає ландшафтну та геологічну екології.



Техноекологія вивчає та класифікує техногенні забруднення довкілля, вміння запобігати їм і боротися з наслідками негативних щодо природи дій людини. Вона з’ясовує екологічні наслідки впливу різних видів господарської діяльності на природне середовище. У блоці техноекології виділені такі напрямки, як стандартизація в галузі охорони довкілля й екотехніка. Соціоекологічний блок розглядає особливості сучасних взаємостосунків суспільства і природи та способи їх гармонізації. Він охоплює екологічну освіту, культуру, право, політику, менеджмент, бізнес, етнічну і демографічну екологію, урбоекологію, екологію людини.

Економіка природокористування та національна й глобальна екополітика є одними з основних узагальнюючих розділів екології. Економіка природокористування вивчає методи найефективнішого використання людиною природних умов і природних ресурсів з метою підтримання динамічної рівноваги біосфери.


4 Узагальнення та систематизація знань

Охарактеризуйте наступні розділи сучасної екології
1 Класична екологія

2 Прикладна екологія

3 Техноекологія
5 Підбиття підсумків, аналіз та оцінка роботи учнів на уроці.

6 Домашнє завдання.
ПЛАН УРОКУ 3

з предмету Екологія

Тема уроку: Властивості складних систем. Біосфера.

Мета уроку: сформувати знання учнів про біосферу, визначити її структуру, та визначити РНДУ з попередньої теми

Тип уроку: комбінований

Методи та прийоми проведення: розповідь, бесіда, самостійна робота

Комплексно методичне забезпечення уроку: підручники, презентація, мультимедійний комплекс
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка