Уроків за темою «Пісні літературного походження. Микола Вороний. Тарас Григорович Шевченко.»



Сторінка3/4
Дата конвертації11.04.2016
Розмір0.82 Mb.
1   2   3   4
Тема. Т.Г.Шевченко. Розповідь про поета. «Тарасова ніч».

Мета: продовжувати поглиблювати знання учнів про життєву долю

Т. Г. Шевченка, зокрема про перебування в Санкт-Петербурзі;

охарактеризувати образ народного співця, його роль у житті

українців часів Шевченка («Тарасова ніч»); розвивати культуру зв'язного

мовлення учнів, пам'ять, увагу, спостережливість, ло­гічне

мислення,вміння грамотно висловлювати власні думки; виділяти головне,

суттєве з матеріалу, що вивчається; формувати кругозір, світогляд;

виховувати почуття пошани до життєвого і творчого шляху Т. Шевченка;

повагу до історичного минулого рідного краю; інтерес до наслідків власної

праці.
Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.
Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, ілюстрації І. Їжакевича до творів

Т. Шевченка, репродукції картин Шевченка-художника, бібліотечка творів Великого Кобзаря, дидактичний матеріал,проектор.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

Не поет – бо це до болю мало,

Не трибун – бо це лиш рупор мас,

І вже менш за все – «Кобзар Тарас»,

Він, ким зайнялось і запалило …
Євген Маланюк

І.Організаційний момент


ІІ.Актуалізація опорних знань

Відеофільм «Край, де народився геній» (Міністерство культури України Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка»)


ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

«Мозковий штурм»

Що я знаю про Т.Г.Шевченка?
IV. Основний зміст уроку
1. Життєвий і творчий шлях Т. Г. Шевченка

ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО (1814-1861) (демонстрація портрета)



  • Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?

  • Так, синочку, правда.

  • А чому так багато зірок на небі?

  • Це, коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?

  • Бачив, матусю, бачив... Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?

  • Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно, і світло це далеко видно.

  • Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.

  • Старайся, мій хлопчику...

Народився майбутній поет в селі Моринцях Звенигородського повіту (нині Черкаська область) в сім'ї селянина-кріпака. Через два роки родина пере­їхала до села Кирилівка.

Ріс Тарас розумною, допитливою дитиною, хотів усе знати. Наслухавшись розповідей про залізні стовпи, які нібито підпирають небо, він загорівся ба­жанням подивитися на них і пішов їх шукати.

Перші скупі знання він отримав з церковнослов'янських релігійних книг у школі сільського дяка, а разом з ними і суворі покарання та знущання вчителя.

У дев'ять років малий Тарас залишився без матері. Життя в сім'ї стало нестерпним, коли батько одружився з удовою, яка мала трьох своїх дітей. Хлопчик змушений був терпіти знущання лихої мачухи. В одинадцять років став Тарас круглим сиротою. Після батькової смерті почалося поневіряння хлопця по чужих людях.

Змалку в обдарованій від природи дитині прокинувся талант художника. Це було незвичайне дитяче захоплення... Вугіллям, крейдою чи олівцем він малював скрізь, де тільки міг: і на стінах, і на дверях, на папері. Прагнення навчитися малювати водило хлопчика від села до села у пошуках учителя. Був він за «школяра-попихача», тобто наймита, в обов'язки якого входило рубати дрова, носити школярам воду; терпів знущання вічно п'яного дяка. Після декількох років поневірянь він стає слугою пана П. Енгельгардта, який робить його козачком. Однак любов до малювання не покидає Тараса.

Одного разу пан із панею поїхали на бал. Скориставшись їхньою відсут­ністю, хлопець засвітив свічку і став перемальовувати портрет козака Платова, на чому був спійманий і жорстоко побитий. Але ця подія не пройшла безслідно: пан захотів мати власного художника і віддав свого «козачка» на чотири роки до живописця В. Ширяєва. Стверджують, що саме тоді Тарас почав складати і свої перші поезії. З того часу Шевченко-художник і Шевченко-поет йшли поруч тернистими стежками життя.

Поступово Тарас знайомиться з талановитими митцями — І. Сошенком, К. Брюлловим, В. Жуковським та іншими. Друзі вирішили визволити його з кріпацтва. Для цього вони розіграли в лотерею портрет В, Жуковського, написаний К. Брюлловим, і за 2500 крб. викупили Тараса у поміщика.

Неабияку роль у становленні молодого художника відіграла Петербурзька академія мистецтв, де він здобув освіту, ще більше зблизився зі справжніми майстрами пензля, став відомим художником.

Рано залишившись сиротою, Тарас Григорович на все життя зберіг любов до дітей. За спогадами сучасників, він частував малят гостинцями, відда­ючи іноді за це останні гроші, дарував їм іграшки, книжечки. Своє сердечне ставлення до дітей висловив у багатьох поетичних творах. Поезії «Зацвіла в долині червона калина», «Тече вода з-під явора», «Мені тринадцятий ми­нало», «Зоря моя вечірняя», «Садок вишневий коло хати» та інші входять у дитячі душі змалку.

Не дивно, що своєю простотою, прозорістю поезії Шевченка привернули увагу багатьох композиторів (К. Стеценка, С. Людкевича, Я. Степового та інших). Лише М. Лисенко присвятив творчості поета понад 80 композицій, а пісні на слова Тараса Григоровича «Садок вишневий коло хати», «Зоре моя вечірняя», «Тече вода з-під явора» та інші стали воістину народними.

У 1840 році побачила світ збірка поезій Шевченка «Кобзар», за яку про­звали поета в народі незламним Кобзарем.

Минуло понад сто п'ятдесят років з часу написання «Заповіту» Тараса Шевченка. Відомо, що написаний він був у гостинному будинку Л. Козач­ковського в Переяславі у незвичайний за своєю святістю день — на Різдво Христове, а сам поет в цей час був тяжко хворий. Мабуть, ці обставини в по­єднанні з волелюбною натурою Шевченка спричинили те, що твір став відо­мим у всьому світі, а для нашого народу — своєрідним поетичним дорого­вказом у боротьбі за своє визволення.

У квітні 1847 року за участь у таємній політичній організації — Кирило- Мефодіївському товаристві — Шевченка було заарештовано і заслано рядо­вим солдатом у далекі оренбурзькі степи із забороною писати й малювати. Однак поет не скорився долі. Незважаючи на заборону, він продовжує і пи­сати, і малювати, а девізом свого життя проголосив такі слова: «Караюсь, му­чуся але не каюсь...». Понад десять років томився Т. Шевченко в неволі. У неймовірно тяжких умовах, крадькома, він писав поезії, що увійшли до «захалявних книжечок», створив понад 400 малюнків, виконаних олівцем, акварельними фарбами.

На півострові Мангишлак, у колишньому Новопетрівському укріпленні, знаходиться сад, закладений поетом, який згодом оголошено Заповідником Т. Г. Шевченка. Засланий царем Миколою до безводного казахського степу, Тарас Григорович сім років трудився над тим, щоб серед пісків виплекати оазис, який би дарував людям радість. На знак великої поваги і пошани до Кобзаря мешканці півострова дбайливо доглядають вирощений ним сад.

Одним із найкращих дарунків для дітей серед небагатьох прижиттєвих видань Т. Шевченка була остання його книжка — «Букварь южнорусский» (1861) — посібник для початкового навчання. «Буквар» було видано тиражем 10 тис. примірників, ціною 3 копійки кожний. Обсяг підручника — 24 сто­рінки. Зібрані кошти передавалися на користь недільних шкіл.

«Буквар» Т. Г. Шевченка — перший підручник для навчання грамоти в школах України, написаний літературною мовою. Вдало підібраний різно­жанровий матеріал давав можливість учням вивчати звуки і букви, сполучати їх у склади; читати ділі слова і зв'язані тексти, вчитися каліграфічно писати, коротко знайомив з історичним минулим нашого народу, зразками усної народної творчості (загадками, прислів'ями, приказками тощо).

Сторінка «Лічба» містила необхідний для навчання математики в початковій школі матеріал. Аналізуючи його, можна стверджувати, що автор підручника знав прогресивні методи і прийоми навчання математики учнів початкових класів і дотримувався їх (відомо, що до заслання Т. Шевченко мав намір стати учителем малювання в Київському університеті, але здійснитися мрії не судилося, оскільки життя готувало великі випробування — десятирічну солдатську каторгу).

Услід за «Букварем» письменник мріяв написати ряд підручників для початкової школи, однак передчасна смерть не дала йому здійснити свої задуми. Помер поет у своїй кімнаті-майстерні в Академії мистецтв 10 березня 1861 року. Похований він був спочатку на Смоленському кладовищі у Санкт - Петербурзі. У травні того ж року прах Шевченка перевезено на Україну і поховано на Чернечій (нині Тарасовій) горі біля Канева.

2. Т. Шевченко в Санкт-Петербурзі
Нарешті в серпні 1857 року Шевченка відпустили, і він три дні і три ночі плив на рибальському човні через Каспій, а з Астрахані до Нижнього Новгорода — на пароплаві. Цілий місяць поет милувався приволзьким пейзажем, багато читав, вів щоденник. Радісне почуття волі переповнює все єство вчорашнього солдата-каторжника.

Прибувши до Нижнього Новгорода, Т. Шевченко сподівався через кілька

днів бути в Петербурзі

Повернення Шевченка до Петербурга вітали всі прогресивні сили країни. Оповитий ореолом борця-мученика, поет викликав, особливо у молоді, велике захоплення. Його так часто запрошували на різні, спеціально для нього влаштовані прийоми, що це обридало: не любив Шевченко бенкетувань та величання. Зате любив працювати. У незручній квартирі з одним вікном, столиком і двома простими стільцями він ґрунтовно займався гравіруванням, за що згодом йому присвоєно звання академіка. Вечорами часто відвідував оперний і драматичний театри, концертні зали. Саме тоді поет познайомився і подружився з Айрою Олдріджем та Марком Вовчком.

У той час у Петербурзі з різних причин опинилося чимало видатних діячів української культури — письменників, художників, композиторі. Серед них — П. Куліш, Марко Вовчок, М. Костомаров, С. Гулак-Артемовський, Я. Кухаренко, М. Остроградський та інші. Так у столиці Російської імперії утворилася українська громада — колонія, з більшістю членів якої Шевченко близько спілкувався, у товаристві яких знаходив розраду, бо мова, звичаї, одяг, страви, а головне — дух літературно-мистецьких зустрічей створювали атмосферу України. «Його знали й любили,— пригадує сучасник.— Всі старалися висловити йому свою прихильність і любов. Шевченко в той час був у Петербурзі найпопулярнішою людиною.

2.2. Розгадування кросворда




Навідні питання:


1. Ким був Шевченко за соціальним станом у дитинстві та юності? (Кріпак.)

2.У пана Енгельгардта Тарас служив як хто? (Козачок.)

3.Що було для поета найціннішим? (Воля.)

4.Шевченко прославився як ... (художник) та ... (поет).

5.Слава поета подолала ... (час) і дійшла до наших днів.


3.Опрацювання змісту твору Т. Шевченка «Тарасова ніч»

3.1.Виразне читання учнями твору.


3.2.Історія написання поеми.

У Санкт-Петербурзі 6 листопада 1838 р. Т. Шевченко написав твір «Тарасова ніч». З-посеред безстрашних ватажків селянсько-козацьких повстань кінця XVI ст.— Тараса Федоровича (Трясила), Павла Павлюка (Бута), Северина Наливайка, Якова Остряниці — першого з них Великий Кобзар оспівав особливо натхненно. В основу згаданого твору покладена історична подія — перемога козаків над військом польської шляхти у 1630 р. під Переяславом.


3.3.Тема: зображення боротьби українського козацтва з польськими загарбниками; змалювання ночі розгрому армії польського воєначальника Конецпольського під час антишляхетського повстання 1630 р., очоленого гетьманом Тарасом Федоровичем (Трясилом).
3.4.Ідея: возвеличення мужності, героїзму, цілеспрямованості, наполегливої віри в перемогу козаків на чолі з гетьманом Трясилом; засудження жорстокості, жадібності ляхів, які полонили український народ, позбавляючи його навіть віри християнської.
3.5.Основна думка: наш народ завжди буде пам'ятати і шанувати своїх оборонців, їх подвиги; тих, хто визволяв їх від рабства і поневолення.

3.6.Композиція.

Події у творі перемежовуються у двох часових площинах — сучасній (спів кобзаря) і минулій (боротьба українського народу з ляхами).

Співаючи, кобзар розповідає про лихо, яке огорнуло Україну, коли польська шляхта заполонила рідний край і намагалася перетворити народ у рабів, позбавляючи його навіть віри християнської.

«Тарасова ніч» — це історична пісня про далеке героїчне минуле, про перемогу козаків під проводом Трясила над ворогом. Тому народ і уславлює вірних захисників неньки України, завдяки яким має волю, віру і щастя.
3.7.Жанр: історична поема.
3.8.Ідейно-художній зміст поеми Т. Шевченка «Тарасова ніч».

Наскрізний образ твору — кобзар, який оспівує минулі перемоги козаків

над москалями, татарами, турками і ляхами, і в піснях почуття гордості за

звитяжну славу предків переплітаються з журбою:


Була колись гетьманщина,

Та вже не вернеться.


Народний співець Шевченко у своєму творі закликає українців «тієї слави козацької» повік не забути і гартувати себе до боротьби проти сучасних орд колонізаторів, отих «поганців», що запанували над «дітьми козацькими». Мотив «годі журитися» та заклик «покепкувати з вороженьків» надають оптимістичного звучання поемі, кличуть до лав нових лицарів національно - визвольної боротьби. Автор радіє перемозі запорожців, називає гетьмана Тараса Федоровича сизим орлом, що взявся «віру рятувати». Та водночас Шевченко й сумує, бо тепер над внуками Трясила, «над дітьми козацькими поганці панують». Разом з Тарасом-козаком Тарас-поет обливається «гіркими сльозами», тому що Україна стоптана ворогами.

Історичні рани України ятрили серце молодого Тараса, яке змалку палало незрадливою любов'ю до рідного краю. У поемі «Тарасова ніч» автор викриває тих, хто знищив гетьманщину — форму правління української державності. Це «москалі, орда, ляхи». Але вона не зникла — саме завдяки Шевченкові відновилася історична пам'ять народу:


Де поділось козачество,

Червоні жупани?

Де поділась доля-воля,

Бунчуки? Гетьмани?


Славне минуле вітчизни поет зіставляє з ганебним під'яремним станом України в XIX ст. Через осмислення історичної долі України автор нагадує читачам про потребу власного державного устрою.

На думку відомого літературознавця І. Дзюби, Шевченко «в минулому шукає традиції волі й героїзму, щоб знайти надію, приклад, силу для боротьби за нову Україну...»

Образ ночі в поезії — символ суспільного мороку. Світанку народові нема, та оскільки в цій ночі засвітив місяць і «зірки засіяли», то зміст поеми настроює на оптимізм долі народу в майбутньому, бо все ж місяць і зірки є джерелом світла, а не мороку. Пригадується тут народне прислів'я: «Місяць — козацьке сонце». У поемі з народних споконвічних джерел море — синє, орел — сизий, хмари — темні, ворон — чорний. Важливе місце займає також образ могили — це символ минулого, України. Так через зображення минулого українці краще розуміли сучасне.
3.9.Обговорення змісту поеми «Тарасова ніч» Т. Шевченка.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК
1.Гра на уважність і знання.
Марійка Допитлива хоче перевірити вашу уважність і знання не лише з літератури, а й з мови.

У поемі «Тарасова ніч» багато ласкаво-пестливих слів. Додайте до коренів таких слів відповідні суфікси та закінчення:

ворож-

громад-


неділ- -еньк- -и

козач- -оньк- -а

порад- -о

серд-


сліз-
2.У творі Т. Шевченка багато різних художніх засобів. Визначте, які з них до якого виду належать:
епітети заплакала, як мала дитина

метафори (слави) козацької

порівняння обізвався орел сизий

окличні речення громадонька

звертання Така її доля!

Зменшувально-пестливі слова Україно, Україно! Серце моє, ненько!


VI . Підсумок уроку


VII. Домашнє завдання

Вивчити напам'ять поезію Т. Шевченка «Думка», підготувати малюнки за темою «Минувшина у творах Кобзаря».

Урок № 8
Тема. ШЕВЧЕНКО «ДУМКА» («ТЕЧЕ ВОДА В СИНЄ МОРЕ...»), «ІВАН ПІДКОВА». ПАТРІОТИЧНІ МОТИВИ ТВОРІВ ПОЕТА.


Мета: ознайомити учнів з поезіями Т. Шевченка героїчного змісту,

з'ясувати патріотичні мотиви творів, їх героїчний пафос,

зображеня в них історичного минулого, дізнатися з теорії

літератури про ліричний твір і строфу; розвивати активний словник

школярів, пам'ять, увагу, спостережливість, логічне мислення;

вміння співставляти, узагальнювати, робити відповідні висновки;

навички виразного читання, раціонального використання

навчального часу; виховувати почуття пошани до творчості

Великого Кобзаря, повагу до історичного минулого нашої країни,

патріотичні почуття; прищеплювати інтерес до наслідків власної

праці.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Т, Г. Шевченка, бібліотечка творів Великого Кобзаря,

картина Л. Жемчужникова «Кобзар на шляху», дидактичний

матеріал,проектор.

ПЕПЕБІГ УРОКУ

Говорячи про життя Т. Шевченка, ми впевнені,

що одна згадка про подібних людей спроможна підняти

і облагородити нашу душу, хоча б на мить відірвати нас

від життєвих дрібниць і понести в заманливі простори ідеалу.


П. Грабовський

І. Організаційний момент


II.Актуалізація опорних знань
Літературна вікторина «Чи знаєте ви Т. Шевченка?»

1.Батьківщиною для Т. Шевченка, місцем де він народився є... (Черкащина)

2.Перші скупі знання малий Тарас отримав ... (з церковнослов'янської книги у школі сільського дяка)

3.Чому життя для малого Тараса було нестерпним? (Батько одружився вдруге, мачуха була злою)

4.З якого часу Тарас залишився круглим сиротою? (З одинадцяти років)

5.Змалку в обдарованій від природи дитині був талант ... (художника)

6.Чим малював майбутній митець? (Вугіллям, крейдою, олівцем)

7.У якого пана малий Тарас служив казачком? (П. Енгельгардта)

8.З якими талановитими митцями познайомився Шевченко? (І. Сошенком,

К. Брюлловим, В. Жуковським)

9.Де і в якому закладі навчався Тарас Григорович, після чого став відомим художником? (У Петербурзі, в Академії мистецтв)

10.3а яку суму було викуплено Т. Шевченка з кріпацтва? (2500 крб.)

11.Які композитори звернули свою увагу на творчість Т. Шевченка? (Я. Сте- ценко, С. Людкевич, Я. Степовий, М. Лисенко)

12.За що Шевченка було прозвано Кобзарем? (У 1840 р. побачила світ перша книжка поезій письменника «Кобзар»)


III.Перевірка домашнього завдання
1.Виконання учнями напам'ять поезії Шевченка «Думка».
2.Розгляд учнями малюнків за темою «Минувщина у творах Кобзаря» з відповідним коментарем.

3.Визначення кращих творів мистецтва.


•Чи є серед вас, шановні учні, майбутні митці, спадкоємці Великого Кобзаря?

•Який зв'язок можна прослідкувати між мистецтвом слова і мистецтвом живопису?

IV.Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
V.Основний зміст уроку
1.Теорія літератури
1.1. Ліричний твір, лірика (від гр. Іігікоз — музичний, наспівний) —

1) Один з трьох основних родів літератури (поряд з епосом і драмою), що відображає життя, показуючи окремі переживання людини, її думки, почуття, викликані певними життєвими обставинами. 2) Сукупність творів цього роду поезії. Залежно від характеру розрізняють основні види: гімн, ода, послання, сонет, романс, елегія. За змістом розрізняють лірику громадсько-політичну, філософську, любовну, пейзажну, інтимну. Ще — ліричний твір.


1.2. Строфа (гр. зігорке) — (повертання) — сполучення двох чи кількох віршованих рядків, об'єднаних системою рим та загальною інтонацією або тільки загальною інтонацією. Залежно від кількості рядків розрізняють двовірш (дистих), тривірш (терцет), чотиривірш (катрен), п'ятивірш, шестивірш (секстина) та ін. Строфа — це найбільша ритмована одиниця у віршованому творі. Існує й однорядкова строфа — одновірш.
2.Опрацювання твору Т. Шевченка «Думка» («Тече вода в синє море...»)
2.1.Виразне читання поезії тим учнем, кого виявлено найкращим в ораторському мистецтві.
2.2.Тема: зображення суму, туги козака за рідним краєм, батьком, ненькою старою, молодою дівчиною під час перебування далеко на морі.
2.3.Ідея: співчуття козаку, який повсякчас сумує за милою країною («думав доля зустрінеться, а спіткалося горе»).
2.4.Основна думка: наймилішим для кожної людини є те місце, де вона народилася, живе,— батьківська хата, люди, природа, і коли втрачається це все, то відчуваєш себе нещасним, самотнім.
2.5.Обговорення змісту твору за питаннями:
•Що шукає козак? (Долю) Як зрозуміти значення слова доля!

•Поясніть наступний рядок з поезії: «Пішов козак світ за очі».

•Яке життя пророкує думка козакові на чужині?

•Яку ж долю хотів зустріти козак? Чи зустрів він її? Через що?

•Як зрозуміти останні рядки твору?

•Чому для нас рідний край — наймиліший?

•За яких обставин людина покидає рідний край?

•Від чого залежить те, про що думає людина?


2.6.Художні особливості поезії (дослідницько-пошукова робота):
•епітети: «синє море», «серце козацьке»;

•метафори: «грає море», «грає серце», «думка говорить», «спіткалося горе»;

•риторичні запитання: «Куди ти йдеш, не спитавшись?», «На кого покинув?»

3.Аналізування поеми Т. Шевченка «Іван Підкова»


3.1.Виразне читання твору.
3.2.Довідковий матеріал про отамана Івана Підкову як видатну історичну постать.

Після смерті Байди-Вишневецького козаки-запорожці не переставали воювати з. турками, татарами та іншими ворогами українського народу. Козаків збиралося на Січі щораз більше, і вони зорганізувалися під проводом отаманів та. кошових.

Так у 1575 році (через десять років після смерті кошового Байди) повів запорожців на татар новий кошовий Богдан Ружинський. Вони тоді силою побили татар, але в тій битві отаман загинув.

Третім славним козацьким кошовим був Іван Підкова. Він відібрав у Туреччини Молдавію і став володарем цієї країни. Турецький султан погрожував польському королю Стефанові Баторію: якщо той не звелить схопити Підкову, то турки підуть воювати Польщу. Король не збирався сперечатися з Туреччиною і наказав українським воєводам, щоб зловили отамана Підкову. Воєводи не хотіли воювати з козаками, тому вдалися до хитрощів. Коли Підкова вертався з великою здобиччю на Україну, прибув до нього воєвода з Брацлава і став його вмовляти:

— Їдь до короля і перепроси його за те все, а певно, він простить тобі, що ти зачинив турків без його відома. Ти лицар, а король любить лицарів.

Іван Підкова послухав і поїхав у Варшаву до короля. А королем польським був тоді, як ви вже знаєте, Стефан Баторій. Він справді любив лицарів -за- порожців і бажав з них утворити сильну сторожу для східних кордонів Речі Посполитої, щоб боронитися від турків і татар. Він був залежний від Туреччини, а султан Амурат III зажадав, щоб Баторія покарав Підкову.

І король, не бажаючи входити у війну з могутньою тоді Туреччиною, велів покарати Підкову смертю. Коли Іван Підкова прибув до Львова весною 1578 року,— тут його було ув'язнено, і на підставі королівського указу відрубали голову смілому отаманові на львівськім Ринку в присутності турець¬кого посла Ахмета.

Дуже багато польських діячів того часу дорікали королю, що так суворо обійшовся зі славним козацьким отаманом.

Ще по нинішній день згадує український народ про Івана Підкову і в піснях співає про його страшну смерть, а Тарас Шевченко звеличив славні подвиги цього героя в поемі «Іван Підкова». Цей твір поет написав у 1839 р. у Санкт-Петербурзі.
3.3.Тема: зображення спогадів діда про героїчну минувшину рідного краю, коли козаки на чолі з отаманом Іваном Підковою боролися з турецькими загарбниками.
3.4.Ідея: возвеличення мужності, героїзму козаків та отамана Івана Підкови, їх сили волі, братерської дружби, які так необхідні в здобутті перемоги над ворогом.
3.5.Основна думка: ми повинні пишатись героїчним минулим України та її синами-козаками, на чолі яких були такі мудрі керівники, як І. Підкова; вшановувати їх і пам'ятати.
3.6.Композиція.
Твір поділяється на дві частини:
1)сучасність (дід, дивлячись на могили, згадує, як козаки мужньо виборювали волю, щасливе життя для України; козаки не втрачали почуття гумору, впевненості в собі навіть під час небезпеки);

2)минувшина (бурхливе море, яке начебто відчуває небезпеку, що наближається,— битва козаків з турками. І. Підкова обмірковує, де будуть відбуватися військові події, і відчувається задоволення отамана від того, що запорожці готові до рішучої боротьби, за це він їм дуже вдячний).


3.7.Жанр: історична поема.
3.8.Ідейно-художній зміст поеми «Іван Підкова» Т. Шевченка.

Т. Шевченко у поемі оспівує Івана Підкову, сміливого отамана, що не раз очолював морські походи проти Туреччини. У поемі, що названа його іменем, цей козарлюга змальований мужнім, відчайдушним, досвідченим, справедливим, за що побратими дуже його шанують. Сміливість притаманна кожному із запорожців. «Синє море звірюкою то стогне, то виє», «кругом хвилі, як ті гори», так що не видно ні землі, ні неба, аж «серце мліє», а «козакам того тільки й треба» — розбурхана стихія звеселяє їхні серця, наснажує співати пісні, піднімає дух козацький перед походом на Царгород. Оспівуючи славні перемоги запорожців, Шевченко використовує рефрен «було колись»:.


Було колись — в Україні

Ревіли гармати;

Було колись — запорожці

Вміли панувати.

Панували, добували

І славу, і волю;

Минулося: осталися

Могили по полю.


Могили ці — і свідки колись гучної слави, і водночас нагадування сучасникам, онукам запорозьких велетнів, що втрачене можна відновити, що такі люди, як Підкова, і зараз, напевно, є, бо дух народу незнищенний.
3.9.Евристична бесіда

•Про яку бувальщину згадується у творі?

•Хто такий І. Підкова? (Можливо, хтось із учнів підготує міні-доповідь про нього.)

•Що свідчить про велику кількість козацьких могил?

•Яку цікаву минувщину розповів дід онуку?

•Яке значення у творі має опис бурхливого моря? Усно опишіть його.

•Як козаки поставились до морської негоди?

•3 чим звернувся отаман до козаків? Прочитайте.

•Чи підтримали запорожці свого ватажка? Чому?

•Охарактеризуйте Івана Підкову як людину, козацького ватажка, посилаючись на зміст твору (Козаки висловлюють отаману свою шану, повагу, любов, називають його батьком, він є прикладом для них — мужність, відвага, рішучість, впевненість у собі, вміння прислухатися до думки інших, цілеспрямованість. Портрет — чорні вуса, чуприна, шапка)

•Яке значення має образ Іван Підкови для нас, сучасників? Чим поема актуальна сьогодні?
3.10. Дослідницько-пошукова робота :
•рефрен: «Було колись...»;

•метафори: «ревіли гармати», «тіло лягло», «могили чорніють, ... говорять», «лихо танцювало», «журба ... кружала», «серце ... спочине», «небо сонце криє», «море... стогне, виє», «лиман човни вкрили», «хвилі запінились», «море грає», «серце мліє», «човни стали»;

•епітети: «біле тіло», «козацьке тіло», «синє море»;

•порівняння: «могили ..., як гори», «хвилі, як ті гори»;

•звертання: «Ануже, хлоп'ята», «Грай же, море», «Добре, батьку, отамане »;

•риторичні оклики: «А згадаймо!», «На байдаки!», «Ходім погуляти!», «Грай же, море!», «Поїдемо в гості», «Спасибі вам!»;

•риторичні запитання: «Де-то буть роботі?»

VІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Гра «Поєднай поняття».
Марійка Допитлива просить поєднати поняття, які пов'язані у творі «Іван Підкова».
Могили чорніють човни стали

Могили з вітрами як ті гори

Лихо звірюкою то стогне, то виє

Журба в шинку як гори

Синє.море танцювало

Кругом хвилі про волю говорять

Підняв шапку мед-горілку кружала
Допоможіть Марійці розібратися. Вона зрозуміла, іцо козаки розважалися, відпочивали, тому говорили: «Море грає — ходім погуляти!» а козацький отаман був дуже працьовитий, адже він, пливучи морем, «поглядає сюди-туди — де-де буть роботі».
VII. Підсумок уроку
Виконання клоуз-тестів за віршем «Думка». Завдання: продовжити речення.
1)Пішов козак світ за очі, щоб ...

2)Серце козацьке сперечається з ...

3)На чужині козакові буде дуже ...

4)Козак плаче тому, що ...

5)«Шляхи биті» — це ...

6)Вислів «заросли тернами» означає ...

VIII. Домашнє завдання

Підготуватися до уроку виразного читання поезій Т. Шевченка напам’ять.

Урок № 9
Урок виразного читання.

1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка