Уроків з теми «Антична література»



Скачати 453.29 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації30.04.2016
Розмір453.29 Kb.
  1   2


Система уроків з теми «Антична література», розроблених за технологією зустрічних зусиль (8 клас)
Урок 1

Тема. Поняття про античність, її хронологічні межі. Специфіка розвитку літератури в Давній Греції і в Давньому Римі. Давньогрецька міфологія. Основні цикли давньогрецьких міфів

Мета. Формувати ключові компетентності:

уміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності, зосереджено слухати та активно опрацьовувати матеріал, сприймати навчальну інформацію особистісно та засвоювати її через виконання інтерактивних вправ.

загальнокультурну – дотримуватися норм мовленнєвої культури; підвищувати пізнавальну активність;

інформаційну – орієнтуватися в інформаційному просторі, опрацьовувати та критично сприймати інформацію, висловлювати власне ставлення до неї;

соціальну – проектувати стратегії своєї поведінки з урахуванням інтересів та потреб інших; виявляти толерантність у навчальній діяльності;

комунікативну – формулювати цілі власної діяльності та організовуватися для спільної ігрової та інтерактивної діяльності;

формувати предметні компетентності і компетенції шляхом виконання навчально-пізнавальних і практико-орієнтованих завдань відповідно до змістових ліній:



емоційно-ціннісної сприяти засвоєнню духовних і естетичних багатств людства, пробуджувати творчу уяву, розвивати допитливість;

літературознавчої формувати уявлення школярів про загальні особливості розвитку античної літератури; поглиблювати знання школярів про центральні міфологічні образи й символи троянського циклу;

культурологічної розвивати уявлення школярів про основні цикли давньогрецьких міфів; сприяти усвідомленню школярами концепції людини і світу в античній літературі.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Епіграф. Дивних багато в світі див,

Найдивніше з них – людина.



Софокл

(Останнє слово в епіграфі заклеєне аркушем паперу).

Обладнання: малюнкові зображення до застосування прийому «Кластер»; підручники; відеофільм «Антична література»

Хід уроку

І етап  «Розминка»

Прийом «Відстрочена відгадка»

Учитель. Діти, давайте розпочнемо наш урок із розгляду епіграфу до уроку. Як бачите, одне слово в ньому закрите. У вас є припущення, яке слово закрите?

Запам’ятаймо ваші версії. Ми відкриємо останнє слово вислову Софокла в кінці уроку. Тоді і дізнаємося, чиє припущення було правильним.



Оголошення теми уроку

ІІ етап «Контрольно – підготовчий» 

Бліцвікторина «У країні міфології»

  1. У чому знайшли відображення уявлення давніх народів про оточуючий світ і людину? (У міфах).

  2. Що насамперед обожествляли давні греки? (Незрозумілі їм явища природи).

  3. У якому міфі втілилось уявлення давніх греків про зміни пір року? (У міфі про Деметру та Персефону).

  4. Яка пора року, за давньогрецьким міфом, настає на землі, коли Персефона спускається в Аїд? (Зима).

  5. Посейдон – бог моря. Його брат Аїд – бог підземного царства. Назвіть ім’я третього з братів, які поділили владу над світом.

  6. Що таке Олімп? (Гора у Греції, де мешкали боги).

  7. Хто з богів-титанів пожертвував собою заради людей? (Прометей).

  8. Що означає ім’я Прометей? (Провидець).

  9. Назвіть ім’я першого у світі байкаря. (Езоп).

  10. Ім’ям якої давньогрецької богині названа сучасна столиця Греції? (Афіна).

  11. Чому власники часто називають свої комерційні крамниці «Меркурій»? (На честь римського бога торгівлі – Меркурія).

ІІІ етап «Виклик»

Робота з підручником

Прийом «Читання з позначками» 

Завдання. Прочитайте матеріал підручника з позначками.

Обговорення роботи

ІV етап «Співтворчість»

Дидактична гра «Упізнай мене!»

Умови гри. Учень говорить від імені літературного героя, при цьому не називаючи його, але описуючи вчинки, відкриття, міркування. Наприклад.

  • Я уславився величезними стайнями, ще й великим безладом у них. (Цар Авдій).

  • Я брат Прометея, дуже сильний і витривалий. Я тримаю на своїх плечах небесне склепіння. (Атлант).

  • В одній руці я тримаю меч, а в іншій – терези. На моїх очах пов’язка. (Богиня правосуддя Феміда).

  • Я закохався в доньку Деметри Персефону і забрав її до себе в підземне царство. (Бог підземного царства мертвих Аїд).

  • Я можу перетворити людину на камінь лише одним поглядом. (Медуза Горгона).

  • Я посланець богів, передаю їхні накази в найвіддаленіші куточки землі. Щоб бути вправнішим, я одягаю сандалі з крильцями. (Гермес).

  • Я єдиний бог, який не цурається фізичної праці. Я виготовляю найкращу у світі зброю. (Гефест).

  • Моїм іменем названа планета і весняний місяць у Росії. (Марс).

  • Я украв у Зевса вогонь і приніс його людям. (Прометей).

  • Я звільнив Прометея від мук. (Геракл).

  • Я наказав Гефестові міцно прикувати непокірного Прометея до Кавказької скелі. (Зевс).

  • Я запрягаю свої коні-хвилі і мчуся по морю. (Бог моря Посейдон).

Прийом «Сенкан»

Давньогрецькі міфи

фантастичні, історичні

пояснюють, розповідають, оспівують

джерело літературних творів античності

вірування



Прийом «Кластер» (колективне складання схеми на основі розповіді вчителя)

Світоглядна модель античності


Перегляд та обговорення відеофільму «Антична література»

Прийом «Відстрочена відгадка»

Учитель. Прийшов час повернутися до загадки, з якої ми починали наш урок. Відкриваємо останнє слово вислову Софокла.

Дивних багато в світі див,

Найдивніше з них – … (людина).


  • Про яку особливість античної літератури говорить вислів Софокла? (Людина в античному світі сприймається як центр буття. У творах античності уславлюються сила і краса тіла людини, гармонія її розуму і внутрішнього світу).

V етап  «Рефлексія»

Прийом «Мікрофон»

  1. Чи цікаво вам було на уроці?

  2. Що вам найбільше сподобалося на уроці? Що найбільше вразило?

  3. Які види робіт вам найцікавіше було виконувати?

  4. У якому настрої ви перебували на уроці?

  5. Що ви покладете у скарбничку знань і вражень з уроку?

Домашнє завдання. Колективне – опрацювати матеріал підручника, підготувати представлення навчального матеріалу; групове – виготовити скрапбук («альбом»  з фотографіями,  фотоколажами тощо) з теми «Гомер – легендарний засновник європейської літератури»; індивідуальне – створити презентацію «У країні міфології».
Урок № 2

Тема. Гомер та його значення в історії розвитку європейських літератур. Міфологічна основа гомерівського епосу. Гомер. «Іліада» (огляд)

Мета. Формувати ключові компетентності:

уміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності, зосереджено слухати та активно опрацьовувати матеріал, сприймати навчальну інформацію особистісно та засвоювати її через виконання інтерактивних вправ.

загальнокультурну – дотримуватися норм мовленнєвої культури, зв’язно висловлюватися; підвищувати пізнавальну активність;

інформаційну – орієнтуватися в інформаційному просторі, опрацьовувати та критично сприймати інформацію, висловлювати власне ставлення до неї;

соціальну – проектувати стратегії своєї поведінки з урахуванням інтересів та потреб інших; виявляти толерантність у ігровій та інтерактивній діяльності;

комунікативну – формулювати цілі власної діяльності та організовуватися для спільної ігрової та інтерактивної діяльності;

формувати предметні компетентності і компетенції шляхом виконання навчально-пізнавальних і практико-орієнтованих завдань відповідно до змістових ліній:



емоційно-ціннісної сприяти засвоєнню духовних і естетичних багатств людства, пробуджувати творчу уяву, розвивати емоційну сферу, гуманні почуття.

літературознавчої – формувати в учнів знання про Гомера як легендарного засновника європейської літератури; розвивати навички аналізу художнього тексту;

культурологічної виховувати культуру читання античних творів, формувати уяву про дослідження Трої Шліманом.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: портретне зображення Гомера, Генріха Шлімана, «Іліада», підручники; навчальні тексти про сюжет «Іліади»

Хід уроку

І етап  «Розминка»

Прийом «Здивуй»

Учитель. Я тримаю в руках одну із найвідоміших книг античності – «Іліаду», автором якої є уславлений легендарний поет Гомер. Саме ця книга та її автор стануть предметом нашої розмови. Але розпочати урок я хочу однією історією, пов’язаною з «Іліадою».

На початку ХІХ століття в Німеччині народився хлопчик, який з раннього дитинства був захоплений «Іліадою». Хлопчик читав і перечитував книгу, і в його уяві оживали картини Троянської війни. Він так захопився книгою, що вирішив присвятити своє життя пошукам Трої. З нього сміялися і говорили, що Троя ніколи не існувала, це міфічне місто. Проте хлопчик вірив, що колись він доведе всьому світові, що місто існувало насправді.

Хлопчика звали Генріх Шліман. Дорослим він здійснив свою мрію! І хоча він не був професійним археологом, все ж розкопав Трою. Для цього йому потрібно було багато років працювати, наполегливо займатися комерцією, щоб заробити немалі кошти для спорядження експедиції в Туреччину.

1871 року Шліман узявся розкопувати давню Трою на пагорбі Гіссарлик, що на північно-західному узбережжі Туреччини. Він не був ученим, але мав геніальну інтуїцію і вгадав місце! Однак перш ніж копати він мусив усе перевірити. В «Іліаді» сказано, що давньогрецький герой Ахілл міг оббігти Трою за певний час. Шліман узяв годинника й побіг навколо Гіссарлика. Час зійшовся! І він почав копати.

Саме там, на пагорбі Гіссарлик, було розкопане стародавнє місто. Говорять, що Шліман керував розкопками і в руках тримав «Іліаду», знаходячи в ній точні описи місцевості, які і допомогли йому здійснити велике відкриття.

Оголошення теми уроку

Учитель. Отже, сьогодні ми починаємо знайомство із безсмертним твором Гомера «Іліада», який називають «енциклопедією давнини», вважають найпрекраснішими перлинами світової культури. Впевнена, що зустріч із цими творами супроводжуватиметься для кожного із вас своїми, маленькими і великими, відкриттями!

ІІ етап «Контрольно – підготовчий» 

Перевірка виконання колективного домашнього завдання

Прийом «Рецензія». Відповідь учня записується на магнітофон. Цей запис клас прослуховує ще раз і пише рецензію за планом, який зафіксований на дошці:


  1. Повнота відповіді

  2. Логіка викладу

  3. Наявність (відсутність) фактичних помилок у викладі

  4. Мовна грамотність

  5. Наявність прикладів

  6. Оцінювання відповіді

Перевірка виконання індивідуального домашнього завдання

Представлення презентацій «У країні міфології»

Обговорення робіт («білі» та «чорні» опоненти)

ІІІ етап «Виклик»

Прийом «Читання з позначками» 

Завдання. Опрацюйте текст про Гомера з позначками: «V» – відомі факти; «+»  – хотілося б дізнатися більше; «?» – потребує додаткових роз’яснень; «!» – здивувало.

Текст про Гомера

«…Мертвий з Аїду скоріш вернеться знов до життя,

Ніж славнозвісне ім’я меонійця Гомера забудуть,

Ніж його древні пісні кануть у млу забуття», – так писав про Гомера грецький поет у І ст. до н.е. Античний світ дуже шанував Гомера. Лише його елліни називали Поетом, а до «Іліади» та «Одіссеї» зверталися протягом усього життя, шукаючи в них і поради, і розради та втіхи.

Стародавні греки склали чимало легенд про Гомера. За однією з них, батьком Гомера був бог ріки Мелета, матір’ю – німфа Кретеїда. За іншою легендою, він був сліпим (Гомер означає «сліпий»), ходив Грецією і виконував свої поеми і так заробляв на життя. Всього в античній літературі є 9 біографій Гомера. Та в них багато казкового і фантастичного.

Сьогодні дослідники виявили, що Гомер був уродженцем одного із міст-колоній Малої Азії, тобто Іонії, що його поеми були створені десь у VІІІ ст. до н.е. До середини VІ ст. до н.е. поеми Гомера не були записані і передавалися від покоління до покоління усним шляхом.

Але у багатьох виникає сумнів: чи міг один автор створити і запам’ятати в умовах, коли зовсім не було писемності, такі великі твори? У літературознавстві навіть існує спеціальний термін «гомерівське питання». Це питання про авторство: чи дійсно «Іліаду» та «Одіссею» створив один поет? Чи справді Гомер існував як реальна людина?

Дійсно, в це важко повірити, що одна людина могла скласти майже 16 тисяч віршів (рядків) «Іліади» і понад 12 тисяч рядків «Одіссеї», не записуючи їх, а лише запам’ятовуючи.

Багато сучасних учених доводять, що таке могло бути, якщо Гомер використав ті короткі усні пісні, схожі на балади або билини про подвиги героїв, які складали аеди (співці) ще за часів Троянської війни, а рапсоди (виконавці пісень) передавали їх із покоління в покоління. Саме у цих творах протягом багатьох століть зберігалася пам’ять про героїчне та міфічне минуле.

У VІІІ столітті до н.е. силою свого генію аед Гомер зумів на основі багатьох народних сказань про Троянську війну створити справді довершені художні твори з ретельно продуманою композицією. І ці твори започаткували європейську літературу.

В «Іліаді» Гомер виокремив лише один епізод із Троянської війни і розгорнув його так, що в ньому відобразився весь героїчний вік. Це епізод – гнів Ахілла – найбільшого із останнього покоління грецьких героїв.

Обговорення роботи

ІV етап «Співтворчість»

Опрацювання «Заспіву»

Читання учнями «Заспіву» «Іліади»

Запитання. Який характер оповіді? Як, на вашу думку, потрібно читати поему? (Спокійно, піднесено).

Розповідь учителя

Така неспішність оповіді отримала назву «епічного (гомерівського) спокою». Саме так, піднесено, урочисто і фундаментально, потрібно було розповідати про таку грандіозну подію як Троянська війна. Як же Гомер досягнув цього ефекту урочистості і спокою? Він винайшов спеціальний поетичний розмір, який отримав назву гекзаметру (шестимірника). У кожному рядку гомерівських поем шість наголошених складів. Після другого складу третьої стопи пауза – цезура. Цезура розмежовує вірш на два піввірші: перший — з низхідною ритмічною інтонацією, другий — із висхідною.

Метрична схема гекзаметру з цезурою така:

—UU/—UU/—U//U/—UU/—UU/—U.



Гнів ос-пі/вай –о-бо- /ги –не// на /щад-ка- Пе //-ле

Завдання. Прочитайте «Заспів» з відповідною інтонацією і паузою. З чим можна порівняти мелодію цього вірша?

Учитель. Якось один поет на березі моря читав гомерівську «Іліаду» і раптом звернув увагу на те, що ритм кожного гомерівського рядка дивним чином співпадає з ритмом хвилі, яка накочується на берег, завмирає на мить і знову повертається в море. Так виникла гіпотеза про те, що Гомер створював свої безсмертні поеми на березі моря, і саме шум хвиль підказав йому розмір вірша.

Ось так, піднесено, спокійно і урочисто, розповів Гомер про 50 днів 10-го року Троянської війни у поемі «Іліада». Уже в першому рядку поеми Гомер повідомляє, що його розповідь буде про гнів Ахілла.



Прийом «Кластер»

Завдання. Об’єднайтеся в пари. Опрацюйте інформацію про сюжет «Іліади», складіть кластер «Події «Іліади».

Текст про сюжет «Іліади»

До описаних Гомером подій (за міфами)

Троянська війна тривала вже десять років. Сотні грецьких кораблів стояли біля берегів міста Іліона або Трої, що знаходилося в Малій Азії. Ахейці (греки), очолювані звитяжним Агамемноном, розбили свої табори біля стін міста. Між троянцями та ахейцями постійно точилися військові сутички, проте зберігалася рівновага: греки, серед яких були уславлені воїни Ахілл, Патрокл, Менелай, Одіссей, не могли захопити місто, троянці ж зі своїми ватажками – Гектором та Парісом – не могли перемогти ахейців. Такою була воля Зевса.



Події «Іліади»

На десятому році війни в таборі ахейців сталася непередбачувана подія – посварилися два грецьких ватажки Ахілл і Агамемнон. Ахілл так розгнівався на Агамемнона, що відмовився брати участь у війні. Без Ахілла греки почали терпіти поразку за поразкою. Коли вже бої точилися біля самих ахейський кораблів і перемога троянців була вже майже вирішеною, Ахілл не витримав і послав на допомогу своїм співвітчизникам найкращого друга Патрокла, мужнього і сильного воїна. Він дав Патроклу свою зброю і обладунок і наказав не захоплюватися боєм, лише відігнати троянців від ахейських кораблів і відразу повернутися в табір. Проте Патрокл переслідував троянців, наляканих Ахілловими обладунками, до самої Трої. А під стінами міста відбувся вирішальний бій між Патроклом і Гектором, ватажком троянців, сином царя Пріама. Гектор переміг Патрокла, і в цьому йому допоміг бог Аполлон. Зброя і обладунок Ахілла дісталися Гектору.

Важко описати відчай Ахілла, коли він дізнався про смерть друга. Мати Ахілла богиня Фетіда, заспокоюючи сина, пообіцяла йому, що нову надійну зброю йому викує сам бог Гефест.

І ось добре озброєний Ахілл вступає у бій, щоб помститися за смерть друга. Страшною була його помста. Сотні троянців полягли від руки Ахілла. Ріка Ксант або Скамандр переповнилася трупами вбитих. Ті троянці, які не загинули, втекли і заховалися за мурами Трої.

На полі бою залишився лише Гектор. Довго радилися боги, кому із двох звитяжних воїнів надати перевагу. І коли Зевс кинув на золоті терези два жеребки смерті, участь героїв була вирішена. Жеребок Гектора «вниз до Аїда схилився». Залишив тоді Гектора бог Аполлон, який завжди у бою був поруч з ним, а Афіна поспішила на допомогу Ахіллу. Афіна допомогла Ахіллу здолати супротивника. Гектор помирає, а Ахілл волочить тіло троянця навколо могили Патрокла, справляючи тризну по своєму другові.

Закінчується «Іліада» тим, що старий цар Пріам приходить до Ахілла і слізно прохає його повернути тіло сина. Ахілл, зворушений спогадами про свого батька, повертає тіло сина Пріаму і припиняє військові дії на дев’ять днів для поховання Гектора.



Кластер «Події «Іліади»

 


V етап «Рефлексія»

Прийом «Трихвилинне есе» (вільне письмо)

Учні отримують завдання за три хвилини описати своє враження від уроку



Прийом «Крісло автора»

Учні озвучують свої есе; усі разом обговорюють їх.



Домашнє завдання. Колективне: прочитайте із поеми Гомера «Іліада» пісню 22 (вірші 140 – 410) та пісню 24 (вірші 470 – 670). Складіть запитання до тексту пісні 22 (вірші 140 – 410); індивідуальне: намалюйте ілюстрації до твору.
Урок № 3

Тема. Образи Ахілла й Гектора як уособлення ідеалу людини, героя, воїна. Гуманістичний зміст «Іліади»
Мета. Формувати ключові компетентності:

уміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності, зосереджено слухати та активно опрацьовувати матеріал, сприймати навчальну інформацію особистісно та засвоювати її через виконання інтерактивних вправ.

загальнокультурну – дотримуватися норм мовленнєвої культури, зв’язно висловлюватися; підвищувати пізнавальну активність;

інформаційну – орієнтуватися в інформаційному просторі, опрацьовувати та критично сприймати інформацію, висловлювати власне ставлення до неї;

соціальну – проектувати стратегії своєї поведінки з урахуванням інтересів та потреб інших; виявляти толерантність у ігровій та інтерактивній діяльності;

комунікативну – формулювати цілі власної діяльності та організовуватися для спільної ігрової та інтерактивної діяльності;

формувати предметні компетентності і компетенції шляхом виконання навчально-пізнавальних і практико-орієнтованих завдань відповідно до змістових ліній:



емоційно-ціннісної сприяти засвоєнню духовних і естетичних багатств людства, пробуджувати творчу уяву; виховувати гуманні почуття;

літературознавчої вчити учнів вдумливо читати античний твір, аналізувати образи Ахілла і Гектора, визначати ідею твору;

культурологічної формувати уявлення про гуманістичний пафос поеми «Іліада».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І етап  «Розминка»

Прийом «Відстрочена відгадка»

Завдання. Розгляньте фрагмент малюнку до поеми Гомера «Іліада».

Висловіть припущення, що зображено на малюнку? Відгадку цієї загадки ви дізнаєтесь протягом уроку.


ІІ етап «Контрольно – підготовчий» 

Прийом «Вірю! – Не вірю!»

Учні мають визначити, правильне чи хибне твердження.

Учитель. У пісні «Двобій Ахілла і Гектора» у центрі зображення відомі міфологічні персонажі Ахілл і Гектор. Давайте пригадаємо, що ми знаємо з міфів про життя Ахілла і Гектора до початку Троянської війни.

  • Чи вірите ви, що Ахілл – син царя Пелея і богині Фетіди? (Вірю).

  • Чи вірите ви, що Фетіда хотіла зробити сина божественно гарним? (Не вірю! Фетіда хотіла зробити сина безсмертним).

  • Чи вірите ви, що богиня Фетіда вдень мастила маленького Ахілла небесною амброзією, а вночі тримала над водою. (Не вірю! Фетіда вночі тримала сина над вогнем).

  • Чи вірите ви, що в Ахілла зосталося вразливим для зброї одне місце – долоня? (Не вірю! Вразливе місце Ахілла – п’ята).

  • Чи вірите ви, що Фетіда знала, що її сину судилося прожити спокійно і довго, або загинути молодим, проте уславити своє ім’я? (Вірю).

  • Чи вірите ви, що Гектор, старший син царя Трої Пріама, був найкращим воїном Трої?

Учитель. В «Іліаді» Гомер зображує події Троянської війни, пов’язані з гнівом Ахілла. Перший раз Ахілл розгнівався на Агамемнона за те, що той забрав у нього його полонянку Брісеїду. Розгніваний Ахілл припинив брати участь у війні. Вдруге Ахілла охопив гнів, коли від руки Гектора загинув на полі бою його найкращий друг Патрокл. Ахіллес охоплений почуттям помсти.

Оголошення теми уроку

ІІІ етап «Виклик»

Прийом «Питання до тексту» (перевірка виконання домашнього колективного завдання)

Обмін запитаннями. Знаходження відповідей на них

ІV етап «Співтворчість»

«Коло думок»

  • Чи можна, на вашу думку, Ахілла і Гектора вважати ідеалами воїнів?

  • На боці якого героя ваші симпатії: Ахілла чи Гектора? Аргументуйте свій вибір.

Робота з текстом пісні 22 (вірші 140 – 410)

Бесіда

– Прокоментуйте розгорнуте порівняння, яким розпочинається пісня 22 «Двобій Ахілла і Гектора». Як це порівняння допомагає краще зрозуміти стан Ахілла? На боці якого героя, на вашу думку, симпатія Гомера?

«Так же, як сокіл у горах, з пернатих усіх найбистріший,

Легко під хмарами гонить сполохану горлицю дику

Й мечеться там на всі боки, а сокіл із клекотом хижим

Швидко її настигає, здобичі прагнучи серцем.

Рвавсь так Ахілл уперед, та вздовж іліонського муру

З трепетом Гектор тікаючи, дужими рухав коліньми».



(Ахілл розлючений, охоплений почуттям гніву і помсти, в його серці немає жалю і співчуття. Він діє як хижак, котрий переслідує свою жертву. Відчувається, що симпатія Гомера на боці Гектора, адже Гектор ­– захисник своєї Батьківщини).

  • Помираючи, Гектор звинувачує Ахілла в тому, що у того «залізне серце». Підберіть синоніми до епітету «залізне»? (Жорстоке, безжалісне, зле тощо).

  • Знайдіть у тексті підтвердження того, що серце Ахілла «залізне». (На всі прохання Гектора не глумитися над його тілом після смерті Ахілл гнівно відповідає: «Не говори мені, Гекторе клятий, про жодні угоди!» «Псе, не благай мене задля колін і батьків моїх рідних. Тільки б дав волю я серцю і гніву своєму, то м’ясо Рвав би із тебе й сирим пожирав би, - таке ти накоїв…»).

  • Ахілл убиває «божистого Гектора». Проте цього було недостатньо. Ахілл мститься Гектору і після смерті. Як саме? Зачитайте.

«Коло думок»

  • Чи можна, на вашу думку, виправдати таку жорстокість Ахіллеса тим, що це помста за загиблого друга Патрокла? (Орієнтовна відповідь: Ахілл учинив із Гектором по-звірячому. Нічого людського у цьому вчинку немає).

Прийом «Відстрочена відгадка»

Учитель демонструє малюнок.

Завдання. Оберіть цитату із пісні 22 «Двобій Ахілла і Гектора» для підпису малюнка.

Учитель. Безперечно, «Іліада» – це поетичний протест проти війни, яка руйнує не лише життя людей, але і спотворює їхні душі, робить «залізними» серця. Пісня «Двобій Ахілла і Гектора», яка має надзвичайно викривальний характер, логічно мала б закінчити поему, ідеєю якої є засудження війни.

«Коло думок»

  • Чому, на вашу думку, поет обрав інше завершення «Іліади» – піснею «Пріам у Ахілла»? (Гомер вірить у людину, в її добре серце, у те, що навіть жорстока війна не здатна вбити в людині почуття любові і співчуття).

У заключній пісні «Іліади» Гомер розповів нам про людяного Ахілла і показав, що «залізне серце» може плакати!

Робота з текстом пісні 24 «Пріам у Ахілла» (вірші 470 – 670).

  • Що ми знаємо з міфів про життя Пріама до Троянської війни?(Пріам, Зевсів нащадок, правитель Трої. Мав багато дітей, розумних і гарних. Та найдужче цар пишався старшим сином Гектором).

  • Яке лихо принесла йому Троянська війна? Зачитайте. («Я ж, нещасний без краю, синів породив щонайкращих В Трої просторій – а нині в живих не лишилось нікого. Аж п’ятдесят їх у мене було до приходу ахеїв»).

  • З якою метою Пріам прийшов до Ахілла?(З проханням віддати для поховання тіло сина Гектора).

Прийом «Театралізація»

Робота в групах

Завдання. Підготуйте інсценування епізоду «Пріам у Ахілла».

Групи демонструють свою театральну постановку. Обговорення.

«Коло думок»

– Чим закінчується поема «Іліада»? (Ахілл і Пріам домовляються про перемир’я, яке триватиме 9 днів).



  • Чому Гомер обрав саме такий кінець твору? Чому він не використав дуже цікавий міфічний сюжет про падіння Трої? Таке закінчення було б і логічним і цікавим. (Гомер закінчує поему про війну описом миру, який наступає в душі головного героя і між воюючими народами).

Заключне слово вчителя. Ми можемо лише уявляти цю картину. Після майже десяти років кровопролить наступає короткий мир. За мурами Трої оплакують Гектора, а в таборі ахейців тиша. Зморені тривалою війною греки милуються високим небом, слухають спокійний плескіт хвиль і з сумом і тугою вдивляються у далечінь. Там, далеко за морем, їхня рідна Греція, домівка, сім’я… І прокидаються в душах суворих воїнів добрі почуття…

Мир у серцях людей, мир між людьми і народами. Ось прекрасна мрія великого Поета. Мабуть, тому на заключних сторінках його «Іліади» немає пожежі Трої, руйнування цілого світу. Мрією про мир і вірою в Людину, яка здатна подолати зло в собі і навколишньому світі, закінчує Гомер свою безсмертну «Іліаду».



V етап «Рефлексія»

Прийом «Мікрофон». Ми розпочинали знайомство з «Іліадою» з розповіді про Генріха Шлімана, який під впливом цієї книги зробив велике відкриття – розкопав Трою.

  • Які «відкриття» зробили ви, познайомившись із окремими сторінками поеми «Іліада»?

Домашнє завдання. Колективне: зробити записи у читацьких щоденниках про поему «Іліада»; групове: виготовити презентацію «Давньогрецька лірика»; індивідуальне: підготувати художнє читання вірша Тіртея «Добре вмирати тому…».

Урок № 4
Тема. Особливості розвитку і види лірики в Давній Греції. Тіртей (VII ст. до н. е.). «Добре вмирати тому…». Ідея захисту рідної країни в елегії. Античний ідеал героя
Мета. Формувати ключові компетентності:

уміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності, зосереджено слухати та активно опрацьовувати матеріал, сприймати навчальну інформацію особистісно та засвоювати її через виконання інтерактивних вправ.

загальнокультурну – дотримуватися норм мовленнєвої культури, зв’язно висловлюватися; підвищувати пізнавальну активність;

інформаційну – орієнтуватися в інформаційному просторі, опрацьовувати та критично сприймати інформацію, висловлювати власне ставлення до неї;

соціальну – проектувати стратегії своєї поведінки з урахуванням інтересів та потреб інших; виявляти толерантність у ігровій та інтерактивній діяльності;

комунікативну – формулювати цілі власної діяльності та організовуватися для спільної ігрової та інтерактивної діяльності;

формувати предметні компетентності і компетенції шляхом виконання навчально-пізнавальних і практико-орієнтованих завдань відповідно до змістових ліній:



емоційно-ціннісної сприяти засвоєнню духовних і естетичних багатств людства; виховувати патріотичні та громадянські почуття;

літературознавчої ознайомити учнів з особливостями декламаційної лірики Тіртея; розвивати навички виразного читання поезій, творчу уяву; вчити аналізувати вірш Сапфо з акцентом на розкритті античних ідеалів;

культурологічної – формувати уявлення школярів про легендарну постать Тіртея; особливості життя давніх греків.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портретні зображення Тіртея, підручники.
Хід уроку

І етап «Розминка»

Прийом «Здивуй!»

Учитель. Один сучасний критик влучно помітив, що враження від знайомства з грецькою лірикою таке, ніби знаходишся в музеї прекрасних скульптурних фігур, але жодна з них не уціліла повністю.

Перед нами ніби купа уламків: голова, рука, частина торса. Але і ці уламки створюють враження досконалості, завдяки витонченості обробки, особливій гармонії. Адже по них можна судити, наскільки прекрасною була мармурова фігура в цілому...

– Поясніть, чому критик порівнює грецьку лірику з музеєм розбитих скульптурних фігур? (Ліричні твори античності дійшли до нас у фрагментах).

Оголошення теми уроку

ІІ етап «Контрольно – підготовчий» 

Стратегія «Повтор з розширенням»


  1. Які роди літератури ви знаєте?

  2. Пригадайте особливості героїчного епосу.

  3. Який рід літератури називається лірикою? Чи лірика відрізняється від епосу?

  4. Від якого слова походить термін «лірика»? (Від слова «ліра». Саме у супроводі ліри або флейти виконувалися віршовані твори (зазвичай невеликого обсягу).

  5. За що, на вашу думку, давні греки цінували лірику?

ІІІ етап «Виклик»

Прийом «Питання до тексту»

Завдання. Прочитайте текст про давньогрецьку лірику. Складіть до нього п’ять запитань для однокласників.
Текст про давньогрецьку лірику

Сучасні літературознавці поділяють еллінську лірику на два основних різновиди: пісенна і декламаційна. Пісенна лірика (меліка) – співалася у супроводі музичних інструментів, декламаційна лірика – декламувалася спочатку часто, а згодом і зовсім без музики.

Головними видами декламаційної лірики були: елегійна лірика (елегії) – це вірші, у яких найчастіше звучали роздуми або настанови, оспівувалася природа, любовні і патріотичні почуття і ямбічна лірика (ямби) - вірші, у якій автор когось звинувачував, сварив, засуджував або простою розмовною мовою говорив про звичайні речі.

У VІІ – VІ ст. до н.е. у Греції настав час ліричної поезії. Грек усе більше відчував себе окремою особистістю, індивідуальністю зі своїм внутрішнім світом, переживаннями. Саме в ліриці і знайшли своє відображення почуття і переживання окремої людини.

У VII – VI ст. до н. е. в Греції творили близько десятка уславлених поетів. Проте до нас дійшло дуже мало з їхньої поетичної спадщини: незакінчені вірші, часто лише окремі фрагменти.

Майстром елегії вважається Тіртей. Біографія Тіртея оповита легендами. Згідно легенді, він був афінським громадянином, кульгавим учителем. Під час Мессенської війни спартанці звернулися до оракула за порадою: «Що зробити, щоб виграти війну?» Оракул порадив попросити афінян, щоб ті дали їм вождя. Спартанці були гордими воїнами. Вони не хотіли принижуватися перед афінянами, яких вважали своїми суперниками. Проте порадою оракула знехтувати вони не могли, тому і звернулися до афінян з проханням, щоб ті прислали їм свого полководця.

Афіняни відправили спартанцям Тіртея. Це було насмішкою, якщо врахувати те, з яким презирством ставилися до людей із фізичними вадами спартанці. Воїни із Спарти і справді були розчаровані і розгнівані, коли побачили кульгавого вчителя, але через деякий час зрозуміли, що Тіртей – це дійсно той, хто допоможе їм перемогти ворога.

Тіртей не командував військами, а склав декілька патріотичних військових віршів, які підняли дух спартанців і допомогли їм одержати перемогу над ворогом.



ІV етап «Співтворчість»

Художнє читання «Добре вмирати тому…»

Добре вмирати тому, хто, боронячи рідну країну,

Поміж хоробрих бійців падає в перших рядах.

Гірше ж немає нічого, як місто своє і родючі

Ниви покинуть і йти жебракувати в світи,

З матір'ю милою, з батьком старим на чужині блукати,

Взявши з собою діток дрібних і жінку смутну.

Буде тому він ненависний, в кого притулку попросить,

Лихо та злидні тяжкі гнатимуть скрізь втікача.

Він осоромить свій рід і безчестям лице своє вкриє

Горе й зневага за ним підуть усюди слідом.

Тож як справді не знайде втікач поміж людом ніколи

Ані пошани собі, ні співчуття, ні жалю –

Будемо батьківщину і дітей боронити відважно.

В битві поляжемо ми, не пожалієм життя.

0 юнаки, у рядах тримайтесь разом серед бою,

Не утікайте ніхто, страхом душі не скверніть.

Духом могутнім і мужнім ви груди свої загартуйте,

Хай життєлюбних між вас зовсім не буде в бою.

Віком похилих, у кого слабі вже коліна, ніколи

Не покидайте старих, з битви утікши самі.

Сором несвітський вам буде тоді, як раніше за юних

Воїн поляже старий, в перших упавши рядах,–

Голову білу безсило схиляючи, сивобородий,

Дух свій відважний оддасть, лежачи долі в пилу,

Рану криваву свою не забувши руками закрити,–

Страшно дивитись на це, соромно бачить очам

Тіло старе без одежі! А от юнакові – все личить,

Поки ще днів молодих не осипається цвіт.

Чоловікам він був милий, жінок чарував за життя він –

Буде прекрасний тепер, впавши у перших рядах.

Отже, готуючись, кожен хай широко ступить і стане,

В землю упершись міцніш, стиснувши міцно уста.

«Коло думок». У чому сила поетичного слова Тіртея? Як цей вірш допоміг спартанцям одержати перемогу над ворогом?

Робота з текстом вірша

– Перша строфа побудована на протиставленні: «добре» – «гірше ж немає нічого». Коротко сформулюйте, що, за думкою Тіртея, «добре», а що «гірше немає нічого». («Добре» – боронити країну, віддати життя за батьківщину. «Гірше немає нічого» – бути зневаженим усіма втікачем з поля бою).

Друга строфа – це звернення до молодих воїнів.


  • Як ви розумієте такий заклик: «Хай життєлюбних між вас зовсім не буде в бою»? (Молодий воїн має бути готовим віддати життя за Батьківщину).

  • Чому загинути молодим – гарно, а старому – ні?

  • Закінчує Тіртей вірш таким висновком:

«Отже, готуючись, кожен хай широко ступить і стане,

В землю упершись міцніш, стиснувши міцно уста».



  • Чому, на вашу думку, в одному рядку поет двічі використовує слово «міцно»?

  • Зробіть висновок: чому вірші Тіртея допомогли спартанцям здобути перемогу? (Вірші Тіртея зміцнювали бойовий дух воїнів, виховували в них почуття обов’язку перед Батьківщиною, пробуджували мужність і стійкість у бою, надихали на подвиг).

  • Чи можна назвати вірші Тіртея закликами? З якою інтонацією їх потрібно декламувати? (Голосно, урочисто, рішуче, пафосно).

Завдання. Прочитайте з потрібною інтонацією ті заклики із вірша, які, на вашу думку, мали найбільший вплив на воїнів.

(«Будемо батьківщину і дітей боронити відважно.

В битві поляжемо ми, не пожалієм життя».
О юнаки, у рядах тримайтесь разом серед бою,

Не утікайте ніхто, страхом душі не скверніть.
Духом могутнім і мужнім ви груди свої загартуйте,

Хай життєлюбних між вас зовсім не буде в бою» та ін.)

Прийом «Творча майстерня»

Завдання. Об’єднайтеся в пари. Розробіть сценарій відеокліпу на вірш Тіртея «Добре вмирати тому, хто, боронячи рідну країну…»

Обговорення результатів роботи

V етап «Рефлексія»

Прийом «Мікрофон»

  1. Чи цікаво вам було на уроці?

  2. Що вам найбільше сподобалося на уроці? Що найбільше вразило?

  3. Які види робіт вам найцікавіше було виконувати?

  4. У якому настрої ви перебували на уроці?

  5. Що ви покладете у скарбничку знань і вражень з уроку?

Домашнє завдання. Колективне: опрацювати матеріал підручника, вивчити фрагмент вірша; групове: І групі – створити «віртуальний музей» Тіртея, ІІ групі – підготувати віртуальну подорож «Сапфо – десята муза»; індивідуальне: підготувати художнє читання вірша Сапфо «Барвношатна владарко, Афродіто»

Урок 5

Тема. Сапфо (VII–VI ст. до н. е.). «До Афродіти» («Барвношатна владарко, Афродіто…). Звернення у вірші до Афродіти – богині кохання. Образ ліричної героїні, глибина її почуттів і переживань
Мета. Формувати ключові компетентності:

уміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності, зосереджено слухати та активно опрацьовувати матеріал, сприймати навчальну інформацію особистісно та засвоювати її через виконання інтерактивних вправ.

загальнокультурну – дотримуватися норм мовленнєвої культури, зв’язно висловлюватися; підвищувати пізнавальну активність;

інформаційну – орієнтуватися в інформаційному просторі, опрацьовувати та критично сприймати інформацію, висловлювати власне ставлення до неї;

соціальну – проектувати стратегії своєї поведінки з урахуванням інтересів та потреб інших; виявляти толерантність у ігровій та інтерактивній діяльності;

комунікативну – формулювати цілі власної діяльності та організовуватися для спільної ігрової та інтерактивної діяльності;

формувати предметні компетентності і компетенції шляхом виконання навчально-пізнавальних і практико-орієнтованих завдань відповідно до змістових ліній:



емоційно-ціннісної – сприяти засвоєнню духовних і естетичних багатств людства, пробуджувати творчу уяву, виховувати повагу до внутрішнього світу людини;

літературознавчої – вчити аналізувати вірш Сапфо з акцентом на розкритті античних ідеалів, авторської позиції;

культурологічної формувати уявлення школярів про легендарну постать Сапфо; особливості життя давніх греків.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портретні зображення Сапфо, підручники, музичні записи; комп’ютерні презентації «Віртуальний музей Сапфо» та «Віртуальний музей Сапфо»

Хід уроку

І етап «Розминка»

Рольова гра «Віртуальний музей Тіртея» (перевірка виконання групового домашнього завдання)

Учитель. Пропоную наш урок розпочати з відвідування віртуального музею Тіртея.

У ролі екскурсоводів будуть учні, які готували експозицію музею. А решта учнів – «відвідувачі музею». «Екскурсоводи» проведуть екскурсію віртуальним музеєм, а «відвідувачі» зададуть їм запитання про Тіртея.



Оголошення теми уроку

ІІ етап «Контрольно – підготовчий» 

Прийом «Вірю! – Не вірю!»

  • Чи вірите ви, що слово «лірика» походить від слова «ліра»? (Вірю!)

  • Чи вірите ви, що сучасні літературознавці поділяють еллінську лірику на два основних різновиди: пісенна і декламаційна? (Вірю!)

  • Чи вірите ви, що саме в ліриці знайшли своє відображення героїчні події? (Не вірю! В ліриці знайшли своє відображення почуття і переживання окремої людини).

  • Чи вірите ви, що пісенна лірика (меліка) – співалася у супроводі музичних інструментів? (Вірю!)

  • Чи вірите ви, що розквіт ліричної поезії в Давній Греції припадає на VІІ – VІ ст. до н.е.? (Вірю!)

  • Чи вірите ви, що Тіртей був мужнім і гарним спартанським воїном? (Не вірю! Тіртей був афінським громадянином, кульгавим учителем, майстром елегії).

  • Чи вірите ви, що Тіртей склав декілька патріотичних військових віршів, які підняли дух спартанців і допомогли їм одержати перемогу над ворогом? (Вірю!)

ІІІ етап «Виклик»

Бесіда

  • Поряд із декламаційною лірикою у Стародавній Греції популярною була і пісенна лірика. Як ви гадаєте, чому пісенну лірику називали мелікою? (Меліка – мелодія. Музика і тексти зливалися воєдино, тобто вірші співалися).

  • Чи любите ви співати? А про що найчастіше співається у сучасних піснях? (Про кохання).

  • А чи замислювалися ви над тим, чому саме це почуття стає найчастіше предметом оспівування? Яких більше – сумних чи веселих – пісень про кохання ви знаєте?(Очевидно, більше сумних, так як світле почуття кохання часто захмарюється стражданням, переживанням, образами тощо).

  • А як ви гадаєте, жіноче поетичне зображення кохання відрізняється від чоловічого?

Учитель. Засновницею європейської «жіночої поезії» стала давньогрецька поетеса Сапфо. Існує думка, що вона розповіла про кохання так, як це могла зробити лише жінка, причому надзвичайно талановита. Сапфо називають «десятою музою». Про це давньогрецький філософ Платон сказав так:

«Дев’ять на світі Муз, як засвідчують люди, не вірте!

Вже бо й десята прийшла –

Лесбосу донька – Сапфо».



Рольова гра «Віртуальна подорож «Сапфо – десята муза» (перевірка виконання групового домашнього завдання)

Орієнтовна розповідь екскурсоводів (у супроводі презентації)

Народилася Сапфо на легендарному острові Лесбосі. Саме з цього острова ми і розпочнемо знайомство з уславленою античною поетесою.




Острів Лесбос у Стародавній Греції вважався священним поетичним місцем і був пов’язаний з ім’ям легендарного співця Орфея. За міфом, бог Діоніс жорстоко помстився Орфею за те, що той не визнавав його свят. Діоніс підговорив менад (сп’янілих розлючених жінок), щоб ті убили Орфея. Менади здійснили жорстоке вбивство. Голову і ліру Орфея, які вони викинули в море, віднесло до берегів Лесбосу. Лесбійці шанобливо розмістили ліру Орфея в храмі Аполлона. Звідти, на прохання муз, Зевс узяв ліру на небо, де вона перетворилася на сузір’я Ліри. Голову ж Орфея жителі острова залишили в печері, де вона продовжувала співати і виголошувати пророцтва. Це розлютило Аполлона, тому що його пророцтва у Дельфах прийшли в занепад. Ось чому Аполлон з’явився в печері і грізно закричав: «Припини вмішуватися в мої справи! Досить я терпів тебе і твої пісні!» Після цього Орфей замовк назавжди. Та його дар не вмер разом з ним. Після того, як до берегів Лесбосу прибило ліру Орфея, острів здобув велику поетичну славу.

І цю славу острову в першу чергу принесла найвідоміша його жителька Сапфо. Сапфо організувала своєрідну школу – літературний гурток молодих жінок, який вона сама назвала «будинком муз». Там вона навчала своїх подруг складати і співати пісні, танцювати, розуміти і цінувати прекрасне. За часів Сапфо таке об’єднання людей у гуртки за інтересами не було чимось незвичайним. Існували гуртки, в яких люди спільно займалися спортом, поезією, вивчали красномовство, філософію тощо.

Багато пізніше, після смерті Сапфо навколо цього жіночого товариства виникло багато домислів. Звідси і таке поняття як «лесбійське кохання». Хоча насправді сучасні науковці доводять, що Сапфо вела бездоганний спосіб життя. Але вона була настільки популярною, що, звичайно, про неї створювали багато неймовірних вигадок, насмішок, легенд. Серед них – легенда про її кохання до юнака Фаона, красеня, що знехтував поетесу, через що вона кинулась у море з високої скелі.

Стародавні греки дуже цінували поезію Сапфо, вважали поетесу «рівною богам». Її профіль карбували на монетах, з неї писали картини, створювали статуї, а знаменитий філософ Платон називав Сапфо десятою музою. За що сучасники так шанували поетесу?

Сучасні літературознавці стверджують, що Сапфо стала засновницею «жіночої поезії». Вона розповіла про кохання так, як це могла зробити лише жінка, причому надзвичайно талановита. Сапфо вдивлялася у світ людської душі і бачила там щастя, пристрасть, муки нещасливого кохання, про що і розповіла в своїх віршах з надзвичайною щирістю.

Художнє читання ученицею вірша «Барвношатна владарко, Афродіто» (перевірка виконання індивідуального завдання)

Барвношатна владарко, Афродіто,

Дочко Зевса, підступів тайних повна,

Я молю тебе, не смути мені ти

     Серця, богине,

Але знов прилинь, як колись бувало:

Здалеку мої ти благання чула,

Батьківський чертог кидала й до мене

     На колісниці

Золотій летіла ти. Міцнокрила

Горобина зграя, її несучи,

Над землею темною, наче вихор,

     Мчала в ефірі.

Так мені являлася ти, блаженна,

З усміхом ясним на лиці безсмертнім:

«Що тебе засмучує, що тривожить,

     Чом мене кличеш?

І чого бажаєш бентежним серцем,

І кого схилити Пейто повинна

У ярмо любовне тобі? Зневажив

     Хто тебе, Сапфо?

Хто тікає – скрізь піде за тобою,

Хто дарів не взяв –

сам дари вестиме,

Хто не любить нині, полюбить скоро,

     Хоч ти й не схочеш...»

O, прилинь ізнов, од нової туги

Серце урятуй, сповни, що бажаю,

Поспіши мені, вірна помічнице,

     На допомогу.



ІV етап «Співтворчість»

Обговорення у спільному колі

  1. До кого звертається у вірші лірична героїня? Що ви знаєте з міфів про Афродіту?

  2. Якою вам уявляється Афродіта з опису Сапфо? Якби ви були художником, якою б зобразили Афродіту на ілюстрації до вірша Сапфо?

  3. Як ставиться Афродіта до Сапфо? Що вона обіцяє поетесі?

  4. Якою вам уявляється Сапфо у цій поезії? Що її турбує, засмучує?

  5. Що про Сапфо говорить епітет «бентежне серце»?

Прийом «Кластер» (робота в групах)

Завдання

І група. Створіть кластер до вірша «Барвношатна владарко, Афродіто» (ключове слово Афродіта).

ІІ група. Створіть кластер до вірша «Барвношатна владарко, Афродіто» (ключове слово Сапфо).

V етап «Рефлексія»

Прийом «Мікрофон»

  1. Що ви покладете у скарбничку знань і вражень з уроку?

  2. Про що свідчить той факт, що на острові Лесбос довгий час карбували монети із зображенням Сапфо?

Домашнє завдання. Колективне: опрацювати матеріал підручника; групове: створити поетичну сторінку «Жіноча поезія Сапфо».

Урок 6

Тема. Давньогрецький театр. Основні жанри давньогрецької драми – трагедія і комедія
Мета. Формувати ключові компетентності:

уміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності, зосереджено слухати та активно опрацьовувати матеріал, сприймати навчальну інформацію особистісно та засвоювати її через виконання інтерактивних вправ.

загальнокультурну – дотримуватися норм мовленнєвої культури, зв’язно висловлюватися; підвищувати пізнавальну активність;

інформаційну – орієнтуватися в інформаційному просторі, опрацьовувати та критично сприймати інформацію, висловлювати власне ставлення до неї;

соціальну – проектувати стратегії своєї поведінки з урахуванням інтересів та потреб інших; виявляти толерантність у ігровій та інтерактивній діяльності;

комунікативну – формулювати цілі власної діяльності та організовуватися для спільної ігрової та інтерактивної діяльності;

формувати предметні компетентності і компетенції шляхом виконання навчально-пізнавальних і практико-орієнтованих завдань відповідно до змістових ліній:



емоційно-ціннісної – сприяти засвоєнню духовних і естетичних багатств людства, виховувати гуманістичні почуття, повагу до культурної спадщини людства;

літературознавчої – поглибити поняття про драматичний твір, трагедію, комедію; з’ясувати особливості давньогрецького театру;

культурологічної формувати уявлення про піднесення трагедії в Афінах у V ст. до н.е.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І етап «Розминка»
  1   2


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка