Уроків. У розробці теми «Перша світова війна»



Скачати 108.49 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір108.49 Kb.
«ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА» – РОЗРОБКА УРОКІВ.

У розробці теми «Перша світова війна» поєднані традиційні та інноваційні підходи до викладання.

У кожній поурочній розробці використовуються різноманітні методичні прийоми з розкриття базових проблем теми, що сприяють розумінню учнями основних закономірностей історичного розвитку, засвоєнню нових понять і термінів, оволодінню уміннями і навичками роботи з підручниками, таблицями, схемами тощо. На етапі узагальнення й систематизації знань за допомогою тестування, бесіди за запитаннями учні підводяться до вирішення проблемного завдання уроку.

Головний акцент уроків – розвиток загально-навчальних умінь і навичок учнів. Я вважаю, що навчання історії означає не стільки озброїти учнів сумою знань, оскільки розвинути у них уміння і навички , які стануть у пригоді впродовж їх активного життя.

При підготовці уроків використано науково-методичні посібники


  1. В.В.Воропаєва, М.В.Татаринов.Всесвітня історія. Плани-конспекти уроків. Х., Вид. «Ранок», 2004

  2. Г.І.Кенц. Використання сучасних технологій на уроках з всесвітньої історії. 10 клас. – Х., Вид. гр.. «Основас», 2004.

  3. О.Пометун, С.Пироженко. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. К., 2003.

  4. Г.О.Сиротенко. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Х., гр.. «Основа», 2004.

Урок № 1. ПРИЧИНИ І ПОЧАТОК ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ



Мета уроку: досягти засвоєння учнями програмного матеріалу; формуванню громадянської позиції; розвивати уміння і навички аналітичної діяльності та роботи з картою; виробити уміння пояснювати історичні факти на основі знань, одержаних із документів, складати синхроністичну таблицю.

Очікувані результати: на уроці учні мають навчитись:

  • Характеризувати міжнародні відносини в умовах існування блокової системи держав;

  • Визначати причини та привід до Початку Першої світової війни;

  • Описувати та показувати на карті хід бойових дій у 1914 році;

  • Робити власні висновки та обґрунтовувати їх;

  • Формувати власне ставлення до подій та явищ історичного процесу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Основні поняття,положення: світова війна, план Шліфена, липнева криза, загострення міжнародних суперечностей, імперіалістичний, загарбницький, несправедливий характер світової війни.

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань учнів.

- Які війни відомі вам з курсів історії?

- Хто брав участь у названій війні?

- Який характер мала війна?

- Які процеси відбувалися у відносинах між державами наприкінці ХІХ – поч.. ХХ ст..?

- Як називалися міждержавні угрупування, що виникли у цей час?



ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. У 1914 р. у світі була розв’язана війна, яка відрізнялася від усіх, пережитих людством. Чим вона була зумовлена? Як розгорталися події? Які наслідки мала війна? Чого навчила людство? На ці та інші питання ми знайдемо відповідні під час вивчення теми «Перша світова війна». А на першому уроці ми поговоримо про те, чому ж вона почалася. Як складалися події першого року війни?

ІІІ. Повідомлення мети і завдань уроку

План:


  1. Липнева криза 1914 р. у міжнародних відносинах. Стратегічні плани противників.

  2. Початок війни. Вступ у війну головних учасників.

  3. Хід війни у 1914 р.

ІУ. Сприймання й первинне усвідомлення навчального матеріалу.

Проблемне запитання. Чи можна запобігти Першій світовій війні?

  1. Липнева криза 1914 р. у міжнародних відносинах. Стратегічні плани противників. Під час розповіді учителя про липневу кризу, учням пропонується заповнити таблицю



Держави

Цілі держав у війні

Німеччина




Австро-Угорщина




Велика Британія




Росія




Франція





Під час заповнення таблиці учні за допомогою вчителя з’ясовують такі причини Першої світової війни.

1. Військово-політичні й економічні суперечності між країнами Троїстого союзу й Антантою.

2. Боротьба держав за сфери впливу.

3. Боротьба за переділ колоній.

2. Початок війни. Вступ у війну головних учасників. Розповідь вчителя про трагічні наслідки сараєвського вбивства, про план Шліфена та його крах.

3. Хід війни у 1914 р. Учням пропонується розпочати роботу над синхроністичною таблицею «Перша світова війна».



Дата

Події на Західному

фронті


Події на Східному

фронті


Події на інших

Фронтах















V. Осмислення об’єктивних зв’язків у матеріалі, що вивчається, розкрити внутрішньої суті явищ.

- У чому збігалися інтереси країн – членів Антанти?

- Що об’єднувало держави Троїстого союзу?

- Чи можна було запобігти Першій світовій війни?



VІ. Узагальнення й систематизація знань, одержаних на уроці.

Бесіда на закріплення.



  1. Коли розпочалася Перша світова війна?

  2. Назвіть ім’я плану блискавичної війни?

  3. Перелічить країни-учасниці Троїстого союзу і Антанти.

  4. Що стало приводом до розв’язання Першої світової війни?

  5. Порівняйте характер війни для Великої Британії та Німеччини.

  6. Який він був для Росії та Австро-Угорщини?

Учням пропонується провести самоперевірку синхроністичної таблиці.

VІІ. Підсумки уроку.

Учитель узагальнює відповіді учнів та відзначає, що кампанія 1914 р. була в цілому виграна країнами Антанти, стратегічні плани німецького командування зірвані . Але воєнні дії затягувались, що вимагало величезних людських та матеріальних ресурсів країн – учасниць війни.



VІІІ. Домашнє завдання.

  1. Опрацювати параграф підручника.

  2. Скласти письмові пропозиції урядам держав для запобігання Першій світовій війні.

  3. Підготувати повідомлення про генерала О.Брусилова або битву під Верденом у 1916 р. (на вибір).


Урок 2. КАМПАНІЇ 1915-1916 рр.

Мета уроку: ознайомити учнів з навчальним матеріалом, розвивати навички роботи з картою, уміння робити узагальнення історичного матеріалу в системі.

Очікувані результати: На уроці учні мають навчитись:

  • Описувати та показувати на карті хід бойових дій у 1915-1916 рр.

  • Визначати основні засоби і методи втручання держави в соціальну та економічну сфери;

  • Разом з вчителем аналізувати події та явища;

  • Простежувати причинно-наслідкові зв’язки;

  • Надавати оцінку діяльності історичних особистостей.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття: Четверний союз, Верденська м’ясорубка, Брусиловський прорив, позиційна війна, роль Східного фронту у війні.

Обладнання уроку: підручник, політична карта.

Методи й прийоми: Розповідь учителя, колективна робота учнів.

ХІД УРОКУ



І. Перевірка учнями домашнього завдання та рівня засвоєння знань.

Усне опитування:



  1. Назвіть причини світової війни? Який характер вона мала?

  2. Яку мету ставили перед собою головні учасники війни?

  3. Як почалася війна?

  4. Як розгорталися події війни у 1914 році?

II. Мотивація навчання школярів і повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Слово вчителя. Зміст теми дозволяє прослідкувати розширення масштабів воєнних дій на Західному і Східному фронтах, у районі Дарданелльської затоки та Суецького каналу; розкрити трагізм і безглудність війни, що набувала дедалі запеклішого та позиційного характеру.

П Л А Н


  1. Воєнні дії 1915-1916 рр. на Східному фронті.

  2. Бойові дії на Західному фронті.

  3. Вступ у війну Італії та Болгарії.

ІІІ. Сприймання та осмислення учнями нового матеріалу.

З метою організації активної пізнавальної діяльності перед учнями ставиться



Пізнавальна проблема:

1. Яку роль під час війни відігравав Східний фронт? Відповіді обгрунтуйте.



  1. У чому полягає трагізм воєнних кампаній 1915-1916 рр., якими були їхні наслідки?

На уроці учні продовжують складати таблицю з теми «Перша світова війна».

Заслуховуються повідомлення учнів про особистість генерала О.Брусилова й про битву під Верденом.



ІV. Узагальнення й систематизація знань.

Цей етап уроку можна провести за допомогою розв’язування тренувальних тестових завдань.

Варіант 1


  1. Коли відбулася Верденська битва:

а) лютий-грудень 1916 р.;

б) липень – листопад 1916 р.;

в) червень-грудень 1916 р.?

2. Виправте допущені у тексті помилки.

У травні 1946 р. Болгарія вийшла з Троїстого союзу й оголосила війну колишнім союзникам, а у вересні 1915 року до союзу вступила Італія, і він перетворився в Четверний союз.


  1. Доповніть речення.

У 1915 році на фронті ворогуючи сторони перейшли до позиційної війни, а на …. Фронті розгорталися

Основні події, серед них найбільша….



  1. Чим пояснити зміни у складі ворогуючих блоків?

Варіант 2.

  1. Коли відбувся наступ російських армій, відомий як Брусиловський прорив

а) червень 1915 р.:

б) липень 1915 р.;

в) червень 1916 р.?

2. Виправте допущені у тексті помилки

У битві на р. Іпр, англо-французьке командування застосувало отруйні гази, на що німці відповіли танковими атаками у битві на р. Сомма.

3. Доповніть речення.

Успіхи російської армії в Галичині у 1916 р. зумовили вступ у війну … на боці…

4. Як співвідносилися сили сторін на кінець 1916 р.

На завершальному етапі слід розв’язати поставлену на початку уроку проблему.

V. Підбиття підсумків уроку

Учитель узагальнює відповіді учнів, перелічує наслідки воєнних кампаній 1915-1916 рр. і робить висновок про їх трагізм. Битви під Верденом і на р. Соммі, Брусиловський прорив і Ютландська морська битва показали ілюзорність спроб країн Антанти та країн Четверного союзу внести зміни в хід війни однією «генеральною битвою». Проте військово-економічний потенціал Антанти мав явну перевагу. Саме він і визначив подальшу перемогу країн Антанти в Першій світовій війні.



VІ. Домашнє завдання

  1. Опрацювати параграф підручника

  2. Підготувати повідомлення на теми: «Вплив революційних подій Росії на хід війни» і «Комп’єнське перемір’я».

Урок 3. ПОДІЇ ВІЙНИ 1917-1918 РР.



Мета уроку: ознайомити учнів навчальним матеріалом, розвивати уміння пояснювати історичні факти на основі знань, одержаних із різних джерел, сприяти усвідомленню неприпустимості війни як засобу вирішення міждержавних суперечок

Очікувані результати: на уроці учні мають навчитись:

  • Характеризувати місце Центрально-Східної Європи в політичних доктринах воюючих блоків;

  • Визначати цілі та завдання народів регіону у війні;

  • Вміти виділяти особливості перебігу історичних подій, простежувати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки;

  • Пов’язувати вплив антивоєнних виступів з ходом воєнни х подій;

  • Аргументовано захищати свою точку зору, свою позицію.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття, положення: воєнні та політичні події 1917-1918 рр. Революції, Брестський мир, Комп’єнське перемир’я, вплив революціі Росії на хід війни, наслідки Першої світової війни.

Обладнання уроку: підручник, політична карта світу.

Методи й прийоми. Розповідь учителя, колективна робота учнів, робота в групах.

ХІД УРОКУ

І. Перевірка учнями домашнього завдання і рівня засвоєння знань.

Репродуктивна бесіда.



  1. Пригадайте основні події 1915-1916 рр.

  2. Визначте цілі німецького командування в 1915 р.

  3. Перелічіть найбільші битви 1915-1916рр.

  4. Поясніть суть підводної війни та її наслідки для воюючих країн.

ІІ. Мотивація навчання школярів і повідомлення теми, мети і завдань уроку.

Слово вчителя. Зміст теми уроку дозволяє простежити останні події війни, яку сучасники називали «Великою війною» через катастрофічні втрати та руйнування, що згубно позначилися на розвиткові суспільства. Перша світова війна спричинила розпад імперій, які існували в Європі та Азії багато століть.

ПЛАН


  1. Вплив революції в Росії на хід війни.

  2. Воєнні дії 1917-1918 рр.

  3. Закінчення війни. Поразка Німеччини та її союзників.

ІІІ. Сприймання та осмислення учнями нового матеріалу.

Вивчення нового матеріалу слід почати з учнівського повідомлення про Лютневу революцію в Росії. Про хід воєнних дій на завершальному етапі розповідає учитель, використовуючи настінну карту ,а учні завершують складання таблиці.

Вчитель ставить проблемне запитання: «У чому полягали перспективність і безперспективність Першої світової війни для держав, які брали в ній участь».

Організація пізнавальної діяльності в групах.

Учні об’єднуються у 4 групи, окремо створюється експертна група. Реалізуючи особистісно-орієнтований підхід у навчанні, необхідно розподілити школярів таким чином, щоб у кожній групі були учні, які працюють на високому, достатньому, середньому та низькому рівнях. Кожна група одержує картки з тематичними завданнями. Якщо група працює, використовуючи текст історичного документа, то вчитель заздалегідь готує роздавальний матеріал.

Розподіл завдань.

Група 1. «Вплив революції у Росії на хід війни».


  1. Чим були викликані антивоєнні виступи в Росії?

  2. Як лютнева революція вплинула на долю Росії?

  3. Яким було ставлення Тимчасового уряду до війни?

  4. Схарактеризуйте жовтневий переворот і ставлення більшовиків до війни.

  5. На ваш погляд, Берестейській мир – зрада чи вимушений крок?

Група 2. «Події на фронтах війни й антивоєнні виступи».

  1. Назвіть цілі й завдання вступу у війну США.

  2. Схарактеризуйте хід бойових дій у 1917-1918 рр. на Західному фронті.

  3. Чим були викликані антивоєнні виступи?

Група 3. «Революція в Німеччини та розпад Австро-Угорщини».

  1. Назвіть причини і розкрийте хід революції у Німеччині.

  2. Вплив Першої світової війни на розпад Австро-Угорської імперії.

  3. З’ясуйте значення розпаду Німецької й Австро-Угорської імперій для народів Європи.

Група 4. «Комп’єнське перемир’я. Наслідки війни».

  1. Чому Комп’єнське перемир’я називалося прелімінарним?

  2. Який конкретний епізод під час підписання Комп’єнського перемир’я свідчить про приниження Німеччини?

  3. Схарактеризуйте масштаби втрат і руйнувань у роки війни.

Учні групи 4, готуючи відповіді опрацьовують фрагмент історичного документа:

Перемир’я між союзниками і Німеччиною, укладене в Комп’єні 11 листопада 1918 р.

На Західному фронті (витяг).

Ст.1. Припинення воєнних дій на суходолі та в повітрі протягом 6 годин після підписання перемир’я.

Ст.2. Негайна евакуація німецьких військ із зайнятих країн: Бельгії, Франції, Люксембургу, також і Ельзасу-Лотарингії – за таким розрахунком, щоб вона була здійснена протягом 15 днів.

Ст.4. Віддання німецькою армією… 5 тис. гармат, 25 тис. кулеметів, 3 тис. мінометів, 1700 аеропланів.

Ст.5. Евакуація німецькими арміями потужностей на лівому березі Рейну.

Ст.7. Заборона псування засобів комунікації та зв’язку. Віддання союзникам 5 тис. паровозів, 150 тис. вагонів, 5 тис. вантажівок. Положення про східні кордони Німеччини.

Ст.12. Усі німецькі війська, що тепер перебувають на територіях, які становили до війни частину Австро-Угорщини, Румунії й Туреччини, повинні негайно повернутися до Німеччини. Усі німецькі війська, що тепер перебувають на територіях, із яких складалася до війни Росія, так само повинні повернутися до Німеччини… тільки-но союзники визнають, що для цього настав момент, узявши до уваги внутрішнє становище цих територій.

Експертна група.



  1. Поясніть, у чому полягала перспективність підсумків Першої світової війни для Великої Британії, Франції, США.

  2. У чому ви вбачаєте безперспективність війни для Австро-Угорщини, Німеччини, Росії?

  3. Як ви вважаєте, чи мала Росія можливість стати країною-переможницею?

Перевірка виконання завдань.

Представники груп 1-4 по черзі виступають із повідомленням про підсумки роботи.

Представники групи експертів, узагальнюючи результати роботи всіх груп, доводять безперспективність продовження Першої світової війни для держав, які брали у ній участь.



ІV. Підсумки уроку.

Учитель коментує відповіді учнів і оцінює їхню роботу в групах



V. Домашнє завдання.

1. Опрацювати текст підручника.



2. Підготуватися до тематичного оцінювання за темою «Перша світова війна (1914-1918 рр.)


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка