Уроки №13-19 Чубатько Л. Л. Коричинецька зош І-ІІ ступенів Урок 13



Скачати 260.42 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір260.42 Kb.


Матеріал

на творчу групу вчителів світової літератури

Уроки № 13-19

Чубатько Л.Л.

Коричинецька ЗОШ І-ІІ ступенів

Урок 13


Тема. О.С.Пушкін. «Казка про мертву царівну і сімох богатирів»

Мета: дати учням поняття про літературну казку; розповісти про

дитячі роки О.Пушкіна; зацікавити творчістю великого

російського письменника; розвивати навички правильного,

вдумливого виразного читання та розуміння прочитаного;

виховувати в дітей любов до художнього слова.

Обладнання: альбом «О.С.Пушкін», виставка книжок «Казки О.С.Пушкіна»,

ілюстрації до них.



Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Сприймання і усвідомлення учнями навчального матеріалу.



  1. Розповідь вчителя про літературну казку.

  • Літературна казка з`явилася не як наслідок колективної творчості, її написав конкретний автор (Карло Колоді «Пригоди Піноккіо», Г.К.Андерсен «Снігова королева», Л.Керрол «Аліса в Країні Чудес»). Ми не тільки знаємо, хто написав ту чи іншу казку, ми відчуваємо присутність автора в ній. Автор не приховує свого ставлення до героїв, до того, що відбувається. Автор сміється, співчуває, жаліє, співпереживає. Літературна казка створюється в писемній формі. У казці наявні побутові подробиці, часто вказано час і місце, де відбуваються події (із казки Ш.Перро «Попелюшка» ми дізнаємося про тогочасну моду; про те, що Малюк і Карлсон мешкають у Стокгольмі, а Аліса – у Країні Чудес). Літературна казка може бути не тільки прозовою, а й віршованою («Казка про мертву царівну та сімох богатирів» О.Пушкіна).

Запис у зошитах.

Літературна казка – це казка,яка написана письменником.



  1. Робота над таблицею «Народна і літературна казка»

    Народна казка

    Літературна казка


    1. Автор – народ

    1. Автор - письменник


    2. Форма створення – усна, передається з уст в уста.

    2. Форма створення – писемна, записується.


    3. Сюжет – мандрівний (у різних народів подібні казки).


    3. Сюжет існує в єдиному варіанті.

    4. Дія – не визначене місце, не вказаний час.

    4. Дія – чітко визначені місце і час.

    5. Своєрідність визначається літературним родом: мова казки – прозова.

    5. Своєрідність визначається літературним стилем автора.

  2. Розповідь про дитячі роки життя О.Пушкіна

- О.С.Пушкін – великий російський поет – народився у Москві 1799 року (помер 1837 р.). Ріс разом зі своєю старшою сестрою Ольгою і молодшим братом Льовушкою.

Мати, Надія Йосипівна Ганнібал, була онукою арапа Петра І, який пізніше став російським генералом.

Батько, Сергій Львович, походив із збіднілого старовинного дворянського роду.

У сім`ї Пушкіних захоплювались літературою, поезією. Зокрема, брат батька, Василь Львович, був відомим на той час поетом. Діти змалечку вчились складати вірші.

Олександр рано захопився книжками. В батьківському домі була багата бібліотека, і він частенько дні, а то й ночі проводив за читанням. В одинадцятирічному віці уже дивував дорослих своїми знаннями, поетичними здібностями. Від його віршів була у захваті Ольга – улюблений товариш і співбесідник брата.

Усе життя особливу любов Олександр Сергійович відчував до своєї няньки Орини Родіонівни, простої і доброї селянки. Колись вона була кріпачкою. Отримавши «вільну», відмовилася йти від господарів, навіки пов`язавши свою долю з сім`єю Пушкіних. Ця дивовижна жінка була неграмотна, але знала безліч російських пісень, казок, прислів`їв, повір`їв та билин, які майстерно оповідала.

Мастерица ведь была

И откуда что брала!

А куда разумны шутки,

Приговоры, прибаутки,

Небылицы, былины

Православной старины!

О.С.Пушкін уже був відомим поетом, коли записав зі слів няні сім казок і поетично обробив їх як казки. Це були розповіді про царя Салтана, про попа та його робітника Балду, про мертву царівну та сімох богатирів, про рибака та рибку тощо.

Поет рано почав писати: «…на восьмом году возраста…-, згадував його брат Лев Сергійович, - он сочинял на французком языке маленькие комедии и эпиграммы на своих учителей». У дев`ять років писав байки, п`єси, навіть велику поему з казковим сюжетом. Ці твори не збереглися, але ми знаємо про них зі спогадів сестри поета.



  1. Вікторина «Чи знаєш ти цю казку?»

    • Жил был поп,

Толоконный лоб.

Пошел поп по базару

Посмотреть кой – какого товару.

Навстречу ему Балда

Идет, сам не зная куда.

(«Сказка о попе и работнике его Балде»)



В синем море волны плещут;

Туча по небу идет,

Бочка по морю плывет.

(«Сказка о царе Салтане»)




  • Жил старик со своею старухой

Возле самого синего моря;

Они жили в ветхой землянке

Ровно тридцять лет и три года.

Старик ловил неводом рыбу,

Старуха пряла себе пряжу.

(«Сказка о рыбаке и рыбке»)




  • Посади ты эту птицу, -

Молвил он царю, - на спицу;

Петушок мой золотой

Будет верный сторож твой:

Коль кругом все будет мирно,

Так сидеть он будет смирно;

Но лишь чуть со стороны

Ожидать тебе войны,

Иль набега силы бранной,

Иль другой беды незванной,

Вмиг тогда мой петушок

Приподымет гребешок.

(«Сказка о золотом петушке»)




Златая цепь на дубе том:

И днем и ночью кот ученый

Все ходит по цепи кругом;

Идет направо, пень заводит,

Налево – сказку говорит.

(«Руслан и Людмила»)

ІІІ. Осмислення знань, одержаних на уроці.

Робота над «Казкою про мертву царівну і сімох богатирів» О.С.Пушкіна.

1. Читання казки вчителем та учнями «ланцюжком» та пояснення значення невідомих слів.

Дівич – вечір – обрядова вечірка молодої напередодні весілля; прощання з дівуванням.

Боги – тут: образи, ікони.

Піл – лавка в селянській хаті між піччю і стіною.

Крижень – самець великої сірої качки.

Сарачин – супротивник у війні.

Рогатка – металевий обруч з довгими вістрями, який з метою покарання одягали на лице і замикали на шиї.

Докука – турбота, проблема.


ІV. Узагальнення й систематизація знань.

Бесіда.


  • Яке враження справила на вас казка?

  • Хто з героїв вам більше сподобався?

  • Які епізоди найбільше сподобались?

  • Які картини виникають у вашій уяві на самому початку казки?

  • З якою метою автор вводить до розповіді картини зимового пейзажу?

V. Підсумок уроку.

VІ. Домашнє завдання.

Переказувати зміст казки за складеним планом, намалювати ілюстрацію до казки.

Урок №14

Тема. Робота над ідейно – художнім змістом «Казки про мертву царівну»

О.С.Пушкіна.



Мета: продовжити роботу над ідейно-художнім змістом казки,

розкрити її головну думку; вчити учнів давати розгорнуту усну

відповідь на запитання за змістом прочитаного; розвивати

образне мислення; виховувати доброту, працелюбність,

лагідність.

Обладнання: ілюстрації до казки.

Тип уроку: урок застосування знань, умінь і навичок.

Хід уроку

І. Актуалізація знань учнів.

Перевірка знань учнів.

Літературний диктант.


  1. Бог дочку цариці дав, як…(свят-вечір) настав.

  2. Рік пройшов і цар …(із другою побравсь).

  3. В цариці придане дано …(дзеркальце), яке…(розмовляло).

  4. Царівна молода між тим підросла і як квітка …(розцвіла).

  5. Цариця покликала …(Чорнявку), щоб завести царівну …(в ліс).

  6. Чорнявка пожаліла царівну і …(відпустила).

  7. Царівна в лісі блукала і набрела на… (терем).

  8. Її зустрів …(пес), якого звали…(Соколик).

  9. Черниця кинула царівні …(яблуко отруєне).

  10. Єлисей в пошуках нареченої звертається до…(сонця, місяця, вітру).

  11. Цариця померла від… (люті).

  12. Єлисей і царівна…(зіграли весілля).

ІІ. Осмислення змісту і послідовності застосування знань.

Бесіда.


  • Назвіть героїв казки. Які з них суто казкові, а які – реальні?

  • Хто, на вашу думку, є головними героями твору? (Цариця - мачуха, царівна)

  • Які чарівні істоти, предмети допомагають їм? (Царівні – сім богатирів, пес, цариці – Чорнявка, чарівне дзеркальце)

  • Знайдіть і прочитайте опис цариці.

  • Чому зла цариця хоче згубити молоду царівну? Яке завдання вона дає Чорнявці? У чому полягає жорстокість задуму цариці?

  • Хто така Чорнявка? Як ви гадаєте, чому служниця не виконала наказу цариці? Як у цьому вчинку розкривається характер Чорнявки?

  • Перекажіть уривок, в якому царівна потрапляє до богатирів. Як вона поводиться?

  • Як відносяться богатирі до царівни? Прочитайте сцену сватання богатирів до царівни за ролями.

  • З якою метою завітала черниця до царівни? Якими словами характеризує її автор?

  • Хто і як попереджає царівну про небезпеку?

  • Хто такий Єлисей?

  • Виразно прочитайте звернення Єлисея до Сонця, Місяця, Вітру.

  • Яким ви уявляєте Єлисея? Чи подобається він вам?

ІІІ. Узагальнення і систематизація знань.

  • Як же закінчується казка? Які почуття охопили вас під час сцени пробудження царівни?

  • То яка ж ідея «Казки про мертву царівну та сімох богатирів»?

ІV. Підсумок уроку.

  • Що у казці, на думку автора, головне в людині: чарівна зовнішність чи красива душа? Як ви гадаєте, чи завжди зовні привабливі люди мають гарну душу?

  • Подивившись на зовнішню форму віршованої казки, скажіть, в чому полягає її відмінність від прози?

V. Домашнє завдання.

Підібрати цитати для характеристики головних героїв.

Урок №15

Тема. Перемога справжньої краси над заздрощами та підступністю.

Мета: вчити учнів порівнювати героїв, визначати їх риси характеру;

розвивати навички роботи з художнім текстом, виділяти в ньому

справжні цінності; виховувати повагу до високих людських

цінностей.



Обладнання: портрет О.Пушкіна, учнівські ілюстрації до казки.

Тип уроку: урок застосування знань, умінь і навичок.

Хід уроку

І.Актуалізація знань учнів.

- Де відбуваються казкові події?

- У чарівних казках часто вживаються магічні числа «3», «6», «7». Наведіть приклад такого вживання в казці О.С.Пушкіна.

ІІ. Осмислення змісту і послідовності застосування знань.

1. Слово вчителя.


  • Головними героями «Казки про мертву царівну і сімох богатирів» О.Пушкіна є цариця – мачуха і царівна. Тому ми сьогодні на уроці будемо говорити саме про цих героїв, їх позитивні і негативні якості.

2. Гра «Так чи ні?»

(Використовуємо цитати)



  • Цариця була негарна, бридка. (Ні, вона була вродлива)

І поправді молодиця,

Що й казать, була цариця:

І висока, і струнка,

І розумна, і метка..

Ти, царице, повсякчас,

За людей усіх миліша,

І рум`яніша, й біліша.

- Водночас вона була дуже горда, зла, вередлива. (Так)

Тільки дуже вередлива

Гордовита і злослива.



  • Цариця-мачуха дуже любила свою пасербицю-царівну, раділа, що дівчинка підростає красунею. (Ні)

Як рівнятись їй зі мною?

Я пиху в ній заспокою!

Та скажи: чи ж можна їй

Дорівнять красі моїй?

На землі за мене кращу

Не знайде ніхто й нізащо,

Це й не чувано ніде!

- Серце цариці було чуйне і лагідне, вона чинила лише добро, нікому не заздрила. (Ні)

З чорних заздрощів смутна,

Кида дзеркальце під лавку,

Кличе дівчину Чорнявку

І дає наказа їй,

Цій прислужниці своїй,

Завести царівну в хащі

І, живу, напризволяще

Під сосною кинуть там

На поживу злим вовкам.

- Вона нічого не робила, тільки розважалася перед дзеркальцем. (Так)

І цариця в тую ж мить

Ну сміятись та радіть!

І підморгувать очима,

І поводити плечима,

І крутитись перед ним,

Перед дзеркальцем своїм.

Вдома в ті часи без діла

Люта мачуха сиділа.

- Цариця померла від люті, що її підступні плани не здійснилися, адже царівна залишилася живою і стала ще гарнішою. (Так)

Як взяла царицю злість –

Дзеркальце об землю – трісь!

В двері миттю похопилась

І з царівною зустрілась –

І від люті в той же час

Лиходійка вмерла враз.


  • Отже, ми можемо сказати, що цариця заздрісна, горда, вередлива, жорстока, підступна, пихата, самозакохана, лінива.

3. Бесіда.

- Що повідомляє автор про юну царівну? (Вона дуже гарна, сумирна, непримхлива)

- Це не сподобалось злій цариці, тому вона наказує Чорнявці звести зі світу скромну красуню. Чому прислужниця не виконала наказу своєї господині і відпустила царівну? (Чорнявка любила царівну і не бажала їй зла)

- Куди потрапила царівна, блукаючи у лісі?

- Про які риси характеру героїні ми дізналися, коли читали про її життя у лісовому теремі? (Працьовитість)

Обійшла царівна дім,

До ладу прибрала в нім,

Засвітила Богу свічку,

Розпалила жарко пічку,

Застелила гарно стіл

І лягла собі на піл.

- Сором`язливість, ввічливість, привітність.

Тут вона до них зійшла,

Їм пошану віддала,

Низько в пояс уклонилась,

Лагідно перепросилась,

Що, мовляв, до них зайшла,

Хоч не прохана була.

- Правдивість і вірність.

Всі до серця ви мені,

Всі розумні та ставні,

Кожен кожному з вас рівний,

Та є суджений в царівни!

Наречений любий цей –

Королевич Єлисей.

- Чуйність, лагідність.

«Підожди, бабусю рідна!-

Їй з вікна кричить царівна,-

Пригрожу сама я псу

І чогось тобі знесу!»

- Чи сподобалась вам царівна? Чим саме?


ІІІ. Узагальнення і систематизація знань.

Складання таблиці учнями в зошиті.




Цариця

Царівна

Вродлива

Вередлива

Горда

Зла


Підступна

Жорстока


Самозакохана

Лінива


Заздрісна


Гарна

Сумирна


Добра

Непримхлива

Чуйна

Сором`язлива



Вірна

Працьовита

Правдива

Ввічлива


Привітна





  • Головні герої казки Пушкіна і схожі, і різні водночас. У чому ж полягає їхня несхожість? (У характерах і, відповідно, у вчинках)

  • А чим вони схожі? (Обидві героїні дуже гарні зовні)

  • Щаслива та людина, у якій зовнішня краса поєдналась з красою внутрішньою.

  • А якій красі надали б перевагу ви, якби мали в руках чарівну річ? Чому?

  • Так, краса зовнішня швидко минає, відцвітає. Краса ж внутрішня залишається з людиною повік. Пригадайте, якими подіями закінчується казка?

  • З якою метою, на вашу думку, Пушкін ставить ці образи поряд? (Цим Пушкін показав торжество і перемогу любові, добра, краси над злом)

ІV. Підсумок уроку.

  • Кожна казка нас чомусь вчить, дає нам уроки, на щось натякає… А який урок дає нам «Казка про мертву царівну і сімох богатирів»?

  • Так, найголовніше у житті – творити добро. Нехай воно стане сенсом вашого життя.

V. Домашнє завдання.

Прочитати про Г.К.Андерсена.

Урок 16
Тема. Г.К.Андерсен (1805-1875) «Соловей». Протиставлення «справжнього і

штучного» в казці.



Мета: познайомити учнів з «великим казкарем, що відкрив шлях до

людського серця», розкрити зміст казки «Соловей»; формувати

уявлення учнів про антитезу як художній прийом; розвивати

навички переказу казки, образне мислення учнів; виховувати

любов до краси живої природи.

Обладнання: карта світу, портрет Г.К.Андерсена, твори письменника,

ілюстрації до казок.



Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Повідомлення теми, мети уроку.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.



  1. Повідомлення учня про Данію, Копенгаген.

  2. Розповідь учителя про Г.К.Андерсена.

Уявіть собі, що ми якимось чином опинилися у минулому столітті. Данія. Невелике містечко Оденсе. Вулицями вечірнього міста йде великий натовп людей. Вони несуть смолоскипи. Гримлять музики. Люди прямують до ратуші. У натовпі чути вигуки: «Здоров’я! Сто років життя!”. А у вікні ратуші їм ніяково посміхається худорлявий блакитноокий чоловік.

Так жителі Оденсе вітали з днем народження свого славетного земляка, Ганса Кристіана Андерсена. Запишемо це ім’я. (Демонструється портрет). І коли Андерсен помер, у Данії було оголошено національний траур, а на його могилі стоїть пам’ятник з написом: “Від датського народу».

Що ж зробила ця людина?

Дійсно Андерсен – письменник, який написав безліч прекрасних казок. А одній з героїнь його казок навіть поставлено пам’ятник. Вам подобаються твори цього письменника? А коли хтось нам подобається, ми намагаємося якомога більше знати про цю людину. Хто був Андерсен? Хто були його батьки? Він народився в сім’ї шевця, в бідній родині. Хлопчик дуже любив театр, а оскільки батько не міг часто давати гроші на відвідування театру, то він змайстрував собі театр сам, і театр, і акторів-ляльок. Добрі люди хотіли допомогти обдарованому хлопчику, розповіли про нього датському принцеві, тодішньому правителю Данії, але принц відповів: «Мистецтво не для бідних, нехай краще вчиться шити одяг або класти цеглу».

Датський письменник Ганс Кристіан Андерсен був єдиним сином бідного шевця і прачки. Батько любив читати і прилучав до цього хлопчика, який ріс обдарованою дитиною, мрійливою і добродушною, спостережливою і розважливою. Любив читати і слухати народні казки, захоплювався театром і мріяв стати актором.

Тернистим був шлях Андерсена до здобуття освіти. Після навчання у місцевій школі для бідних продовжував вчитися у гімназії, яку не закінчив через матеріальну скруту батьків, а набути робітничої спеціальності не хотів.

Згодом (за допомогою друзів) йому знову пощастило навчатися в гімназії, потім стати студентом столичного університету, де успішно навчався і займався художньою літературою. Писав нариси, оповідання, романи, вірші, п’єси.

Визнання як письменника прийшло до Андерсена після виходу в світ його перших казок «Принцеса на горошині», «Гидке каченя», «Русалочка».

Тритомна книга «Казки, розказані дітям» засвідчила про велике мистецьке обдарування Андерсена. Протягом 40 років письменницької діяльності Андерсен створив багато казок, які внесли у літературу свіжий оригінальний струмінь. Його твори написано правдиво і просто, дохідливою мовою, майстерно, з прекрасним умінням поєднувати казкове і реальне.

Деякі казки написані за сюжетами і мотивами народних творів («Нове вбрання короля», «Дикі лебеді», «Великий Клаус і маленький Клаус» та ін.).

Основна думка казок Андерсена: щасливий не той, хто прожив життя для себе, а той, хто приніс людям радість і надію.

Великий казкар говорив: «Моє життя – прекрасна, розкішна казка. Якби тоді, коли я вступив у світ маленьким, бідним, самотнім хлопчиком, до мене з’явилась всемогутня чарівниця і сказала: “Обери собі мету і напрям, а я буду направляти і захищати!» - моя доля не могла б бути щасливішою, розумнішою і кращою».

Існує Міжнародна літературна премія імені Ганса Крістіана Андерсена.


  1. Читання казки «Соловей» учителем.

  2. Словникова робота:

Камергер – придворне звання (чин);

імператор – титул глави держави в деяких монархічних країнах, вищий ранг порівняно з королем, царем;


бонза – пихатий, зарозумілий службовець;
крамар – дрібний торговець;
капельмейстер – керівник та диригент хору або оркестру;
арія – музичний твір, що виконується одним співаком.
ІІІ. Осмислення знань, одержаних на уроці.

  1. Бесіда.

  • Які ваші враження від казки?

  • Де відбувається дія?

  • Назвіть героїв казки. Хто з них у вас викликає симпатію?

  • Хто знав солов’я і погодився провести придворних до нього? ( Дівчинка)

  • З якими тваринами сплутали придворні солов’я? (З коровою, жабою)

  • Яким був справжній соловей?

  • Чого не вистачало у пісні штучного солов’я? (Душі)

  1. Робота з ілюстраціями в підручнику.

  • Яка пташка приваблює нас своїм виглядом? (Штучна, бо вона красивіша)

3. Складання порівняльної таблиці.

Справжній соловей.


Штучний соловей


Зовнішній вигляд


Маленька, сіренька

пташка.

Золота іграшка.


Спів.

Сльози.

Одна пісня.


Реагування на хворобу імператора


Рятує імператора своєю піснею.


Мовчить.


ІV. Узагальнення і систематизація знань.



  • Тож яка краса протиставляється у казці? (Штучна і справжня)

  • Як у художній літературі називається прийом протиставлення? (Антитеза)

  • Стосовно яких образів казки «Соловей» використано цей прийом? (Штучного і справжнього солов’я)

V. Підсумок уроку.

« Продовжіть речення»

Сьогодні на уроці я:


  • познайомився…

  • був вражений…

  • зробив висновок…

VІ. Домашнє завдання.

Переказувати казку за складеним планом, намалювати ілюстрації до

казки.

Урок 17
Тема. Соловей як втілення сили природи й мистецтва; зміни в образі



імператора.

Мета: поглиблювати навички аналізу художніх образів; навчати учнів

робити самостійні узагальнення та висновки; виховувати і

розвивати почуття доброти до ближнього, уміння співчувати

чужому горю; розуміти значення і велич мистецтва.



Обладнання: портрет Г.К.Андерсена, ілюстрації до казок.

Тип уроку: урок застосування знань, умінь і навичок.

Хід уроку


І. Актуалізація опорних знань.

Перевірка домашнього завдання



  • Що вам відомо про Г.К.Андерсена?

  • Назвіть головного героя казки «Соловей».

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку.

ІІІ. Осмислення змісту і послідовності застосування знань.

1. Слово вчителя.

- Сьогодні на уроці ми з вами повинні розкрити образ солов’я та

показати зміни в образі імператора. А для цього ми

зупинимося на окремих епізодах казки.

2. Робота над текстом казки.

- Де відбувається дія казки?

- Опишіть палац імператора.

- Як імператор дізнався про солов’я? Як цей випадок характеризує

імператора? («Виявляється, у нас тут живе незвичайна пташка, яка

зветься «соловей». Кажуть, що вона найкраща у моїй великій державі.

Чому мені про неї ніколи не доповідали?»)

- Яким був соловей? З чим автор порівнює його спів? ( Зі скляними

дзвіночками.)

- А яке враження справив спів солов’я на імператора? Чому? ( Він

заплакав, тому що вперше почув голос природи. Душа імператора

розкрилась назустріч пісні – і він заплакав.)

- А чому ж соловей відмовився від нагороди? ( Він вже отримав вищу

нагороду – сльози. Талант радує людей від усієї душі, а не за плату.)

- Опишіть штучного солов’я. Хто зробив китайському імператорові

дивний подарунок?

- Чому придворні були у захваті, а прості люди відчували, що щось тут

не те? ( Живого співу живої душі ніщо не замінить. Адже в живій душі

знаходить відгук те, що йде від серця, а в придворних живої душі не

було, тому їм милим був штучний соловей.)

- Чому справжній і штучний соловей не змогли співати разом?

- Чому справжній соловей залишив палац? ( Всі захопилися цяцькою, а

про нього забули. Соловей – творець, йому нецікаво було слухати спів

цяцьки.)


- Яке є українське прислів’я, що відповідає цьому епізоду? Чи справді

гарне – то найкраще?



Не все золото, що блищить.

( Діти записують у зошит.)

- Що трапилось з іграшкою? Які заходи вжив імператор, щоб оживити

штучного птаха? ( Він послав за придворним медиком.)

- А що ж трапилося далі? Що мучить імператора в останні хвилини його

життя?


  • Чи допоміг штучний птах імператорові?

  • Що примусило справжнього солов’я повернутися до імператора?

( Соловей оцінив в імператорові те, що проявилось сльозами.)

- Як сталося, що смерть відступила від імператора?

- Як же закінчується казка?

ІV. Узагальнення знань.



  • Що таке тема та ідея твору?

  • Визначте тему казки.

  • Розгадайте головоломку. Чи згодні ви з тим, що ці слова містять

головну думку казки?



Не

зо

що

то,


щить


все

те

бли

ло


Відповідь: « Не все те золото, що блищить.»

V. Підсумок уроку.

У казці Андерсена в боротьбі, в протистоянні перемогло добро, мистецтво одержало перемогу над смертю.

Неможливо собі уявити життя без мистецтва. Тому ми можемо сказати: «Мистецтво вічне».

І саме Андерсен, як і всі казкарі світу, прагнув утвердити добро на землі, пробуджуючи його в людських душах за допомогою своїх дивовижних казкових героїв.

VІ. Домашнє завдання.

Прочитати казку О.Уайльда «Хлопчик-зірка».

Урок 18
Тема. Оскар Уайльд (1854-1990). «Хлопчик-зірка». Казкові персонажі, їх

характеристика.



Мета: познайомити дітей з відомостями про Оскара Уайльда,

допомогти краще засвоїти ідейно-художній зміст казки,

познайомити з героями, їх характеристикою; розвивати

усне мовлення, уяву та образне мислення; прищеплювати

учням поняття про справжню красу, її ознаки та місце в

житті людини.



Обладнання: політична карта світу, портрет О.Уайльда.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Хід уроку


І. Повідомлення теми, мети уроку.

ІІ. Сприймання і усвідомлення учнями навчального матеріалу.

1. Слово вчителя про Оскара Уайльда.

Оскар Уайльд – видатний англійський письменник ХІХ століття, автор

багатьох творів (оповідань, віршів, п’єс, роману). Знайомство із творчістю

цього митця починається з його казок («Щасливий Принц», «Зоряний

хлопчик», «Соловей і троянда» та ін.).

У «чарівних оповіданнях» Оскара Уайльда (саме так називав свої твори

письменник) відкривається дивовижний світ, сповнений краси, любові і

милосердя.

Письменник був закоханий у все вишукане і прекрасне. Краса стала

основою не тільки його творчості, а й життя.

О.Уайльд вважав, що художник – створіння надзвичайне, і тому

справжній митець повинен вирізняти з натовпу невігласів. Відповідно до

власного афоризму – «Необхідно або самому бути твором мистецтва, або

носити на собі твір мистецтва» - письменник одягався в оксамитові

костюми, короткі штани, шовкові панчохи. Він прогулювався Піккаділі

з квіткою соняшника або лілеї в руках, і весь його вигляд ображав

загальноприйняті уявлення про пристойність, викликав глузування і

роздратування. Карикатури на Уайльда не сходили зі сторінок

сатиричного журналу «Панч». Навіть з’явилась комічна опера, головний

герой якої – товстий поет – був дуже схожий на Уайльда.

Попри це Уайльд мав багато друзів і прихильників, які цінували його

талант, чарівність, доброзичливість, дотепність. Жарти й афоризми

письменника були дуже популярні:

«Художник творить життя»;



«Життя коротке, мистецтво вічне»;

«Коли Добро безсиле, воно – Зло»;

«Любов мусить прощати всі гріхи, тільки

не гріх проти любові».

Протягом життя Уайльд переконався, що справжня краса впливає на

людину, вона здатна облагородити душу, зробити її прекрасною і

людяною.


2. Читання казки «Хлопчик – зірка» вчителем.

ІІІ. Осмислення знань, одержаних на уроці.

1. Бесіда.

- Чому, на вашу думку, казка починається з опису зими?

- З якими героями ми познайомилися?

- Про що розмовляли лісові мешканці? Як ставився до зимової негоди

кожен із них?

- Що знайшли у лісі лісоруби? Як вони вчинили із знахідкою?

- Де виховувався Хлопчик-зірка? (Хлопчик-зірка ріс, виховувався разом

з дітьми лісоруба).

- Яким автор змальовує хлопчика? Зачитайте його портретну

характеристику.

- З чим автор порівнює хлопчика? (З квіткою).

2. Запис схеми на дошці та в зошитах.

« золоті кучері – як

пелюстки нарциса»

Хлопчик


« немов квітка « губи – як пелюстки

в полі» червоної троянди»


« очі – як фіалки»



  • Чому саме з квіткою порівнюється хлопчик? ( Квітка – символ краси.)

  • З якими ж саме квітками порівнюється хлопчик і чому?

  1. Запис схеми на дошці і в зошитах.

Квітка – символ краси

троянда - любов

фіалка – ніжність, доброта

нарцис – гордість, себелюбство



  • Що ви можете сказати про інших героїв казки?

  • Хто із лісових мешканців лаяв холодну погоду? (Вовк,Коноплянки)

  • Кому до вподоби була морозна погода? (Совам).

  • До кого в рабство потрапив Хлопчик-зірка?

  • Чому Зайченя тричі рятувало хлопчика? (Хлопчик тричі врятував його

від пастки мисливця.)

  • Знайдіть опис матері хлопчика. Що вас вражає в описі жебрачки?

(«Зранені босі ноги, з яких сочилася кров».)

- А як же Хлопчик-зірка відносився до інших героїв, до своїх рідних?

ІV. Підсумок уроку.


  • Хто ж головний герой казки?

  • Назвіть позитивних і негативних героїв.

  1. Домашнє завдання.

Скласти план казки. Намалювати ілюстрацію до казки.

Урок 19
Тема. Символічний зміст назви твору. Основний конфлікт. Еволюція

образу головного героя.

Мета уроку: виділити найголовніші епізоди, де йдеться про шлях героя

від жорстокості до набуття справжньої краси і добра; розвивати

вміння виділяти головне в характеристиці героя; виховувати

любов до матері, добро.



Обладнання: портрет О.Уайльда, ілюстрації до казки.

Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.

Хід уроку


І. Актуалізація знань учнів.

Перевірка домашнього завдання.

Літературний диктант.


  1. Додому поверталося … Лісорубів. (Двоє)

  2. Холодну погоду лаяли … . (Вовк, Коноплянка)

  3. Морозна погода була до вподоби … . (Совам)

  4. Вибравшись з лісу, лісоруби побачили … . ( Зірку, що впала)

  5. Другий Лісоруб узяв дитину, хоч сам був дуже бідний тому, що … .

( Вважав неприпустимим покинути дитя напризволяще)

  1. Дружина Лісоруба сприйняла появу в домі чужої дитини … .

( Спочатку розсердилась на чоловіка, потім пожаліла хлопчика)

  1. Хлопчик-зірка виріс … . ( Дуже вродливим, але жорстоким)

  2. Хлопчик-зірка зверхньо і жорстоко поводився з тваринами, з іншими

людьми, тому що … . (Вважав, що він походить від Зірки)

  1. Хлопчик перетворився із вродливця на потвору, коли … . (Вигнав рідну

матір)

  1. Хлопчик-зірка потрапив у рабство до … . (Злого чаклуна)

  2. Зайченя рятувало хлопчика тричі, тому що … . (Хлопчик врятував його від пастки мисливця)

  3. Батько і мати простили хлопчикові образу, тому що … . (Він покаявся,

допоміг жебракові, поцілував матір і омив її сльозами)

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку.

ІІІ. Осмислення змісту і послідовності застосування знань.

- Як ви думаєте, чому казка починається з опису зими? Яка роль пейзажу

тут? ( Є першою сходинкою до розуміння деяких рис характеру

Хлопчика-зірки – дитини: холодність, байдужість.)

- Яким був Хлопчик-зірка? («Виростав він гордий, себелюбний,

жорстокий»)

Читання уривка від слів « Проте ця врода…» до слів « просити милостиню».

Складання схеми.

«Гордий, себелюб- гордість

ний, жорстокий».

жорстокість



«Гордував і попихав

сільськими дітьми, себелюбство

називав іх своїми

слугами». зверхність



«Не мав співчуття до немилосердя

нужденних, сліпих,

калік, всіх скривджених зневага

долею».


байдужість

«Кидав на них камінці,

проганяв на шлях, по-

крикував». взяли верх над вродою,

красою, добротою,

«Не слухав, посміхався любов’ю, ніжністю,

зневажливо». співчуттям.


  • Розкажіть про поведінку Хлопчика-зірки. Як ви можете

охарактеризувати його вчинки? Який з них був найстрашніший? Чому?

  • Поясніть слова Василя Симоненка :

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

  • Як ви вважаєте, чому хлопчик втратив вроду і з гарної квітки

перетворився на бридку жабу?

Складання схеми.


Квітка Жаба
краса потворність
ніжність грубість
любов ненависть
ДОБРО ЗЛО
Учитель. За народними повір’ями з жабою пов’язували все лихе, бридке.

Багато прислів’їв було складено про жабу. Особливо поганою ознакою було,

коли жаба наближалася до дверей житла. Про це свідчить прислів’я: “Жаба

біля порога – нещастя не за рогом». Огиду у дорослих і острах у дітей викликали малі жабенята. Вважалося, що то недобрі діти, які, покинуті матерями, силами природи були перетворені на жабенят.



  • Розкажіть, як герой шукав матір? Чому він «ніде ніколи не зустрів ні

любові, ні доброзичливості, ані милосердя»? («Світ повівся з ним так

само, як він чинив у дні своєї гордині»)



  • Хто допомогає Хлопчику-зірці виконувати завдання злого чаклуна? Чому?

  • Чому хлопчик віддав золоті монети прокаженому? Яких нових рис

характеру набуває герой? («Твоя біда гірша ніж моя» - говорить хлопчик. Настало остаточне усвідомлення становища іншої людини,

з’явилося співчуття.)



  • Коли і чому краса повернулася до Хлопчика-зірки?

ІV. Осмислення знань, одержаних на уроці.

  • Як ви розумієте слова Миколи Луківа:

Зло нічого не дає, крім зла.

Вмій прощати, як прощає мати.

  • Використовуючи власні малюнки, дайте відповідь: як і чому

змінювався головний герой.

  1. Узагальнення вивченого.

Розв’яжіть і прочитайте головоломку.

Н Е Ь : Ю Д Ь

Г И З Д Л Д И У .

Л Д А У Н О Б

Я Б Ю

- Чи згодні ви з тим, що у цьому прислів’ї міститься головна думка

твору?


  • У чому полягає справжня краса людини?

VІ. Підсумок уроку.

- Як бачимо, хлопчик подолав шлях від жорстокості до набуття

сравжньої краси. За все те зло, яке скоїв, він покараний самою

природою. Коли хлопчик починає робити добро і іншим, йому також

починають допомогати. Зрештою він отримує прощення і до нього

повертаеться його зовнішня краса. То що ж важливіше: краса чи добро?

Звичайно,добро. Тож творіть добро!

VІІ. Домашнє завдання.

Підготуватися до позакласного читання А.Ліндгрен « Пеппі -

Довгапанчоха».





База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка