Урок застосування знань, умінь і навичок



Скачати 96.16 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір96.16 Kb.
Тема. Багатогранний образ жінки-матері в Шевченкових поемах “Катерина”, “Наймичка”, “Марія”.

Мета: розглянути творчість Т.Шевченка в історико-культурному контексті доби; визначити своєрідність поем “Катерина”, “Наймичка”, “Марія”; розкрити трагедію життя жінки-матері; розвивати аналітико-синтетичне мислення і мовленнєву культуру учнів; виховувати шанобливе ставлення до жінки, матері; почуття доброти, милосердя, совісті.

Тип уроку: урок застосування знань, умінь і навичок (за Онищуком )

Обладнання: портрет Т.Шевченка, учнівські презентації, репродукції картин Касіяна до творів Т.Шевченка, три логічні схеми, літературознавчий словничок.

Хід уроку

Все упованіє моє

На тебе, мати, возлагаю,

Святая сила всіх святих,

Пренепорочная, благая.

Т.Шевченко



І. Організаційний момент.

Шевченко – один з найталановитіших, найніжніших і найщиріших співців жіночої долі. “Такого полум’яного культу материнства, такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу. Нещасний в особистому житті, Т.Шевченко найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, у матері”.

(М.Рильський)

Перегляд ролика «Діти про Шевченка» (презентація 1)

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання


  1. Міні-круглий стіл ( або Мікрофон)

Дати обґрунтовану і лаконічну відповідь на запитання, порадившись у групі.

- Чи можна вважати Катерину з однойменної поеми Т. Шевченка жінкою легкої поведінки?

- Чи засуджую я Ганну за приховування від Марка, що вона є його матір’ю?

2. Установіть відповідність між творами Т. Шевченка і їх героїнями.

1. «Гайдамаки»; а) Цариця;

2. «Лілея»; б) Пріся;

3. «Великий льох»; в) Дівчина-байстря;

4. «Причинна»; г) Оксана;

5. «Сон» («У всякого своя доля»). д) Русалка;

е) Катерина.

Ключ: 1 — г; 2 — в; 3 — б; 4 — д; 5 — а.



  1. Відгадайте зашифроване слово.

Кожна цифра відповідає літері, яка розташована в алфавітному порядку. Якщо їх правильно вибрати, можна прочитати слово, яке є закінченням прислів’я: «До людей — по розум, до матері — по … (серце)

22; 7; 21; 27; 7.



ІV. Актуалізація, корекція опорних знань.

« Банк знань» (робота в малих групах)

Заздалегідь учнів ділимо на 3 групи : дослідники творів Т.Шевченка



  • «Катерина»;

  • «Наймичка»;

  • «Марія».

Для Т.Шевченка жіноча недоля була не просто однією з тем творчості, а згустком крові, що запеклася в його серці. І дівчина-наймичка, і покритка, і вдова, і мати, що народила кріпака, — це символ долі всіх українок, які злилися в поезії Кобзаря у величний, багатостраждальний образ України-матері. Доля кріпачки у Шевченкових творах завжди трагічна, бо такою вона була в жінок, які зустрілися в поетовому житті. Це і рідна мати, це його рідні сестри Катря, Ярина та Марія, це, зрештою, його трепетна юнача любов Оксана Коваленко, котру, як і героїню поеми “Катерина”, зганьблено. Отже, жіноча недоля для великого Кобзаря є не тільки загальнонаціональною, а й особистою трагедією.

Ідея християнського шляху наскрізь просвітлює ще одну Шевченкову тему, до якої він постійно, з невідворотністю фатуму, повертається, — тему жіночого гріха. Героїні “Кобзаря”, трансформуючись одна в одну, ведуть читача до порятунку духовного і засвідчують своїми долями, який тяжкий гріх до нього.

Три жінки стоять на трьох сходинках наближення до Бога. Усі три – Катерина, наймичка Ганна і Марія – вродливі, добрі, лагідні. Усі вони через свою наївну щирість чинять гріх – стають покритками. Так, це суперечить євангельській оповіді (але не заповідям!), насправді Пречиста не була покриткою, проте Шевченкові конче необхідно усіх трьох героїнь поставити в однаковісінькі вихідні умови, а також принагідно підкреслити: усі до єдиного люди уже за природою своєю гріховні, йдеться лише про те, як вони ведуться з тою гріховністю. Нагадую, Шевченко завжди, переповідаючи якісь значні історичні події, аби матеріалізувати свою думку, вносив у них будь-які зміни, необхідні для увиразнення ідейного змісту.

Три жінки (три типи людей) чинять в однакових умовах по-різному.



V. Осмислення змісту і послідовності застосування способів виконання дій.

Перед уроком кожна група вдома складає план до образу, коротку характеристику героїні і презентацію до вибраного твору.



- Образ Катерини

1. Кохання дівчини.

2. Осуд людей.

3. Вигнання батьками.

4. Зрада коханої людини.

5. Самогубство.

+ розповідь + презентація


  • На першій сходинці зупинилася Катерина (хоча все-таки ступила на неї, зберігши совість, честь і шлахетність). Найтяжчий її переступ у тому, що наклала на себе руки, цим самим порушивши волю Всевишнього і – що страшніше – поникла перед ликом зла та мимоволі подовжила його, прирікаючи на наглу смерть сина. Одне слово, відмовилася шукати шлях до Бога.

Ні-ні, автор не картає свою героїню за малодушність, навпаки, жаліє її, сироту. І то закономірно: у кожного з нас, таких слабких і беззахисних, є своя межа терпіння, сили волі, і Катерина просто переступила свою межу.

  • Одним із кращих творів Шевченка, присвячених жіночій долі, можна вважати поему «Катерина». У поемі відтворено одну з характерних проблем тогочасного суспільства — долю збезчещеної дівчини. Уже з перших рядків поет звертається до дівчат: «Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями…» Далі Шевченко розповідає про трагічну долю дівчини-покритки, майбутньої матері. Катерина виросла в селянській родині, змалку звикла працювати, а тепер їй доводиться просити милостиню, щоб хоч якось вижити. Природний сором, гордість відступають перед любов’ю до дитини. Доля зводить Катерину з коханим — батьком її дитини. Вона, боса, вибігає йому назустріч, прагне викликати почуття якщо не любові, то принаймні жалю — не до себе, до сина. Та байдуже москалеві й до Катерини, і до сина. Бідолашна ладна навіть пожертвувати власним життям, аби врятувати дитину від ганьби.

Презентація 2

- Образ Ганни

1. Трагізм становища жінки.

2. Глибока душевна краса героїні.

3. Палка материнська любов до своєї дитини.

4. Готовність на самопожертву.

5. Невтомність у праці.

6. Чуйність і делікатність.

7. Материнській подвиг Ганни.

+ розповідь + презентація

Ближче до Бога стоїть покритка Ганна — головна героїня поеми «Наймичка», вона знаходить у собі сили все життя долати страшенні муки, не спокушається до самогубства, а підкоряється Божій волі. Ганна підкидає свого позашлюбного сина бездітним заможним селянам і через рік проситься до них у найми, аби бути поруч зі своїм сином, який стає в поемі змістом її життя. Трагедія Ганни передусім у тому, що вона мусить приховувати свої почуття від рідного сина, а отже, наймичка позбавлена справжнього материнського щастя. Така неординарна психологічна ситуація дала можливість поетові якнайповніше розкрити образ нещасної жінки, глибину трагізму її життя, духовну велич її натури. Вершину страждань Ганни зображено в останньому розділі поеми: наймичка страшенно боїться померти, не дочекавшись сина з чумакування в далеких краях.

І все ж таки довготерпелива Ганна дістає винагороду — вона дочекалася сина Марка й розкрила йому таємницю свого життя.

Самопожертва — це риса, яка притаманна багатьом жінкам-матерям у творчості Кобзаря. Згадаймо хоча б поему «Наймичка». Ганна, мати-одиначка, розуміючи, що. з нею син буде приречений на злиденне життя, сповнене приниження й страждань, вирішує підкинути його бездітним літнім людям, а сама наймається до них служницею, аби хоч так бути ближчою до сина, нехай навіть не маючи права назвати його власною дитиною й не чути від нього найсолодшого слова — «мамо»…



Презентація 3

Сл..вчителя Про еволюцію образу жінки-матері так сказав Б. Лепкий: «"Наймичка" — це ніби старша сестра "Катерини", яка свій гріх спокутує не під льодом, а в тихій, святій самопожертві. Апофеоз материнської любові, один із найгарніших малюнків української жінки, твір, писаний у євангельському настрої, без злості, злоби, без усякого людського гріха. Архітвір ...» (Архі — префікс, за допомогою якого виражають найвищий ступінь ознаки, що міститься в другій частині слова)

- Образ Марії

1.“Квіт рожевий”, “кроткая”, “всесвятая”.

2. Народження сина.

3. Усвідомлення його участі.

4. Шлях за сином.

5. Голгофа.

6. “Дух святий свій понесла в їх душі вбогі”.

+ розповідь + презентація

- На третю, найвищу до Всевишнього, сходинку, підіймається Марія. Вона очистила свій формально-церковний гріх спасінням проти плоду цього гріха – Спаса, який приніс спасіння людям. Але не тільки це. Після розп’яття Сина Пречиста Діва, хоч сама падала трупом від болю й скорботи, знайшла духовні сили надихнути “своїм святим очисним словом” апостолів, що виявилися нетвердими й душеубогими (бо ж люди). Ця слабка, змучена жінка єдина в найтяжчу хвилину не втратила віру, підхопила добро, не дала його зупинити – уможливила майбутній порятунок людства, яке вбило її дитину. Отак покритка стала Покровою – заступницею і надією стражденного світу.

- Ще ближче до Всевишнього стоїть головна героїня поеми Т. Шевченка «Марія». У цьому творі на матеріалі біблійної міфології осмислено такі проблеми людського буття, як духовність людини, сенс її життя, який полягає в любові до людей, служіння всім стражденним.

Головне джерело поеми — євангельська легенда про Марію, Йосифа та Ісуса. Тарас Шевченко уникає зображення суто містичних сюжетів, замінюючи їх реалістичними подіями. На думку поета, саме мати — головна вихователька й учителька добра й любові до людей — це її життєве покликання. Так зображено Марію — ідеальну, але стражденну матір, через те, що вона — покритка, яку Йосип, по-батьківськи люблячи, урятував від побиття камінням, одружившись із нею.

Після розп'яття Ісуса Марія в болях і скорботі знаходить сили надихнути апостолів; слабка й змучена, вона не втрачає віри й, підхопивши добро, не дає його зупинити — сприяє порятунку людства, яке вбило її дитину, отже, покритка стає Покровою — захисницею стражденного світу.

Презентація 4

Слово вчителя :Зрозуміло, син у цих трьох поемах (”Катерина”, “Наймичка”, “Марія”) є символом майбутності й добра. Катерина, розчавлена злом, зрікається будучини та довіреного їй Господом добра. Ганна ж спромогається переступити пекельний біль, приймає будучину і фізично продовжує добро (рятує, виховує, плекає сина). Марія продовжує добро ще й духовно – не тільки рятує, виховує Спасителя, а й підхоплює синову справу після його загибелі, оберігає останню нитку, що єднає нас, смертних, зі Всевишнім.

У своїх творах Т. Шевченко, як ми вже з'ясували, зображує Україну в образі жінки. Поет усвідомлював, що Бог зможе порятувати те суспільство, яке духовно зростає. Так зростає, еволюціонує жінка в поемах «Катерина» (1838), «Наймичка» (1845) і «Марія» (1859). Зверніть увагу на слово «еволюціонує» , воно означає передусім удосконалення. Поеми написані в різні етапи творчості, тож у них по-різному втілено й жіночі долі: романтично в поемі «Катерина», реалістично-побутово в «Наймичці», із символічним узагальненням — у поемі «Марія».

Шевченкові образи дівчат та жінок не лише багатостраждальні, а й високоморальні. Найбільша заслуга великого Кобзаря не в тому, що він показав знівечену жіночу долю, а в тому, що підніс жінку-кріпачку на високий п’єдестал чистоти, глибини й вірності почуттів, моральної краси і материнської величі.

VІ. Оголошення результатів щодо рівня успішності школярів

Кожна група отримує карточку із зазначеною загальною сумою балів за роботу . Уже в групі ця загальна сума ділиться на всіх у відповідності до внеску кожного члена у роботу групи. Бали оголошуються і вносяться у класний журнал.



( Такий метод оцінювання є доволі ефективним, в силу того, що учні вчаться критично оцінювати як себе, так і колег).

VIІ. Домашнє завдання

Написати листа до будь-якої героїні творів Т. Шевченка.



VІІІ. Підсумок уроку

Отже, давайте підсумуємо все вивчене і почуте на уроці.



  • Для початку повернімося ще раз до запитань, поставлених на початку уроку. Можливо, хтось із вас змінив думку щодо головних героїнь? Озвучте її.

  • Як ви вважаєте, варта було Кобзареві темі жінки – матері і її місця у суспільстві надавати такої ваги і відводити таке вагоме місце у своїй творчості? Обґрунтуйте власні міркування.

Отже, ще раз повторимо:

образ Катерини – трагічний;

наймички – величний;

Марії – героїчний.



Слово вчителя + презентація 5

Нашого святого пророка і заступника породила українська жінка-кріпачка на ім’я Катерина. Вона обдарувала свого сина чутливим серцем і великою душею, та не встигла побачити його зросту:

...Добре, мамо,

Що ти зарані спать лягла,

А то б ти Бога прокляла

За мій талан...

За віруванням наших предків душа материнська бачить з того світу поневіряння своєї дитини, мучиться і страждає разом з нею. Але в такому разі мати Тараса не раз відчувала й радість, коли слово її сина повертало до життя закам’янілі й омертвілі душі і колись, і нині живущих.

Марія Гармаш “Матері Шевченка”.

Якби ти знала, як твій син

І возвеличить, і освятить

Усе, чого торкнеться він,

Але найперше – слово “мати”!

І ти живеш в його словах,

Святая мати свого сина!

Бо колихала на руках

Майбутнє рідної Вкраїни.

В сльозах, в неволі, між рабів

Дала йому ти ум великий,

І вільну душу, й гордий спів,

І правду Божу сонцелику.

Крізь тьму віків у дикій млі

Освітить правду слово сина:

Найвища радість на землі –



У мирі мати і дитина!


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка