Урок з теми «Опорно рухова система» у курсі біології людини ( 9 клас) Тема уроку : Функції опорно рухової системи. Кісткова і хрящова тканини



Скачати 454.72 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації15.04.2016
Розмір454.72 Kb.
1   2   3

II стадія. Осмислення

1. Яке значення має слух? Поясніть схему.

Дійсно, слух має велику емоційну дію. Не випадково багато поетів звертаються саме до цієї сенсорної системи. Згадайте: «Милая, ты услышь меня...» или «Услышь меня, хорошая, услышь меня, красивая, зоря моя вечерняя, любовь неугасимая».

Які почуття викликають ці слова?

Скільки ніжних, ласкавих слів сказано на адресу коханої. Поет, певно, знає про особливості жіночої психіки, адже «жінки чують вухами». Тому кажіть своїм дівчатам, мамам більше ласкавих, добрих слів.



2. Яку будову має слухова сенсорна система? (Робота з таблицею, ППЗ)

  • Назвати три складові частини.

  • Скласти схему.

3. Вухо — орган слуху Яку будову має вухо?



  • Мозкова атака

  • Обмін інформацією в парах

  • Складання асоціативного куща


Чи повні ваші знання?



Чого не знаєте? (Будову, функції середнього, внутрішнього вуха)

  • Робота в групах (усі групи виконують одне завдання)

  • Читання тексту підручника з допомогою системи позначок «Допомога»

  • Складання і представлення схем

4. Заповнення таблиці



{Заготовка таблиці є у кожного учня.

Будова органа слуху

Частина вуха

Будова

Функції

1. Зовнішнє вухо

  • Вушна раковина;

  • слуховий канал;

  • барабанна перетинка




2. Середнє вухо

  • Слухові кісточки (молоточок, коваделко, стремінце);

  • євстахієва труба




3. Внутрішнє вухо

  • Вікно;

  • завитка: канали (верхній, середній, нижній); рідина (перилімфа, ендолімфа); кортіїв орган




III стадія. Рефлексія

  1. Доповніть асоціативний кущ

  2. Складіть сенкан

Вухо.

Зовнішнє, середнє, внутрішнє.

Сприймає, посилює, передає.

Звукові коливання перетворює на звуки.

Орган слуху.

3. Еволюційна довідка (повідомлення учня)

Вухо хребетних розвинулося з органу рівноваги, причому завитка досягає повного розвитку лише у ссавців. Вухо людини в еволюції можна описати так: середнє вухо та євстахієва труба були частиною дихального апарата риб, стремінце було утвором, що прикріпляло щелепи примітивних риб до черепа, молоточок і коваделко — залишки верхньої та нижньої щелеп риб.

Отже, дихальні органи перетворилися спочатку на органи, пов'язані з харчуванням, а потім — на органи слуху.

Це — приклад однієї з основних тенденцій еволюції — приклад перебудови старих органів для виконання нових функцій замість створення цілком нових структур.

Підбиття підсумків уроку

Домашнє завдання




ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ НА УРОЦІ «БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПСИХІЧНОЇ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ людини»

Цілі: учні знають поняття про типи ВНД, типи темпераменту, типи мислення; установлюють взаємозв'язок типів ВНД і типів темпераменту, розповідають біографічні дані І.П. Павлова, значення його вчення; визначають власний тип темпераменту, домінантність півкуль головного мозку.

Обладнання: інструктивні картки для виконання лабораторної роботи, сигнальні картки червоного, жовтого, зеленого та синього кольорів у кожного учня.

ХІД УРОКУ



    1. Актуалізація опорних знань

Учитель. На минулому уроці ми вивчали тему «Особистість». Назвіть індивідуальні психічні особливості людини. (Пам'ять, воля, почуття, навички, звички, знання, темперамент, характер, здібності)

В одному з фантастичних оповідань Рея Бредбері головний герой не має власної індивідуальності й змінюється залежно від бажань тієї людини, з якою спілкується. Чи є ця істота особистістю? (Ні, той, хто немає власної індивідуальності, не є особистістю)

Назвіть найвидатніших особистостей в історії людства. Як ви гадаєте, чи добре було б, коли б усі були схожими на цих видатних людей?


    1. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Неповторність людської особистості — наше надбання. Усі ми різні від народження. Чи все залежить від виховання? (Учні висловлюють власні версії.)

Людина — біосоціальна істота: частину рис вона отримує від народження, частину — набуває протягом життя.

На сьогоднішньому уроці ми маємо розглянути природжені особливості людини. Девізом нашого уроку можуть стати слова, викарбувані давніми мудрецями на Дельфійському храмі: «Пізнай самого себе».

Чому важливо знати психічні особливості людини? (Індивідуальні психічні особливості людини проявляються в діяльності й визначають можливість до адаптації, дії в екстремальних ситуаціях, здатність до спілкування та навчання, успіхи у професійній діяльності)

Складемо план уроку:



      1. Типи ВНД

      2. Типи темпераменту

      3. Типи мислення

III. Вивчення нового матеріалу, використання та закріплення знань

1. Типи ВНД (розповідь, лабораторна робота)

Учення про типи вищої нервової діяльності створив І. П. Павлов. Наукові інтереси цього вченого охоплювали різні розділи біології. Його діяльність — приклад того, як дослідження в одній галузі науки спонукали до відкриттів у іншій галузі.

І. П. Павлов вивчав фізіологію травлення і виявив, що травні соки починають виділятися ще до того, як тварина почне їсти, уже після вмикання світла, яке передувало годуванню. Ці спостереження в подальшому допомогли вченому відкрити існування умовних рефлексів. Але в деяких тварин ні на вмикання світла, ні на звук дзвінка умовні рефлекси не утворювалися. Чому? Павлов припустив, що ці особини мають слабку нервову систему, для якої ці подразники є занадто сильними й викликають гальмування. Так було відкрито важливу властивість нервової системи — силу нервових процесів.

Сила нервової системи — здатність нейронів кори головного мозку до тривалого сильного збудження чи гальмування.

Основні нервові процеси — збудження та гальмування. За їх співвідношенням та швидкістю зміни виділяють такі властивості нервової системи, як урівноваженість та рухливість.



Урівноваженість нервової системи співвідношення процесів збудження та гальмування. Нервова система може бути врівноваженою або неврівноваженою.

Рухливість нервової системи — швидкість зміни процесів збудження та гальмування.

Таким чином, І. П. Павлов установив такі властивості нервової системи: силу, врівноваженість, рухливість. За їх співвідношенням він виділив чотири типи ВИД.

Кожен з нас має певне індивідуальне співвідношення властивостей нервової системи, яке ми зможемо визначити в ході лабораторної роботи.

Основними методами дослідження вищої нервової діяльності є експеримент, спостереження, тестування. Визначаючи властивості нервової системи, скористаємося кожним із цих методів.



ЛАБОРАТОРНА РОБОТА. ВИЗНАЧЕННЯ ТИПУ ТЕМПЕРАМЕНТУ

Робота виконується учнями за інструкцією:



        1. Експериментальне визначення сили нервової системи

На аркуші паперу накресліть чотири квадрати, розташовані у два ряди. За одну хвилину (по 15 секунд на кожен квадрат) у кожному з цих квадратів необхідно поставити максимальну кількість крапок (це зручно робити гелевою ручкою або фломастером). Переходити від квадрата до квадрата слід за сигналом учителя. Підрахуйте кількість крапок у кожному квадраті й на основі отриманих даних побудуйте графік залежності кількості поставлених крапок від номера квадрата. За характером побудованої кривої можна оцінити силу нервової системи:

Випукла, рівна, увігнута крива — сильна нервова система.

Спадна крива — слабка нервова система.


        1. Визначення врівноваженості нервової системи шляхом самоспостереження

Якщо ви можете сказати про себе: «Я спокійний, рідко нервуюся, майже ніколи не втрачаю самовладання» — ймовірно, ви маєте врівноважену нервову систему.

        1. Визначення рухливості нервової системи шляхом тестування

Уважно прочитайте запитання і на кожне дайте відповідь за п'ятибальною шкалою: 5 — «так», 4 — «швидше так», З — «по-різному», 2 — «швидше ні», 1 — «ні».

          1. Чи властиво вам бурхливо виражати свої почуття?

          2. Чи швидко ви приймаєте рішення?

          3. Чи легко ви переключаєтеся з одного виду діяльності на інший?

          4. Чи легко ви робите вибір?

          5. Чи легко ви включаєтеся в роботу? Підрахуйте суму балів:

  • сума балів більше 15 — рухлива нервова система;

  • сума балів менша або дорівнює . 15 — інертна нервова система.

    1. Висновок

Зробіть висновок про основні характеристики вашої нервової системи: силу, врівноваженість, рухливість.

2. Типи темпераменту (робота з таблицею, додатковим матеріалом, самоспостереження, рольова гра, робота із сигнальними картками)

Тип ВНД визначає тип темпераменту.



Робота з таблицею

Темперамент — індивідуальна риса людини, яка зумовлює динаміку психічного життя.

Для того щоб унаочнити поняття темпераменту, психологи пропонують уявити дві річки.

Одна — спокійна, рівнинна, її течія ледь помітна, на ній не побачиш яскравих сплесків, бурхливих водоспадів, сліпучих бризок.

Інша — гірська — має стрімку бурхливу течію, вода гримить, вирує, піниться, змітаючи на своєму шляху камені, розсипаючись сотнями дрібних крапель, створюючи яскраву райдугу.

Щось подібне можна спостерігати й у особливостях поведінки різних людей. Одні — завжди спокійні, врівноважені, неквапні. Вони рідко сміються, їх рухи скупі й доцільні. Інші, навпаки, дуже рухливі, жваві, жартівливі. їх мова голосна, міміка багата й різноманітна.

Чотири типи ВНД, за Павловим, відповідають чотирьом типам темпераменту за класифікацією давньогрецького лікаря Гіппократа.



Додатковий матеріал

Гіппократ — давньогрецький лікар (460—377 pp. до н. е.). Йому належить перше у світі вчення про темпераменти. Він виділяв чотири типи темпераменту і вважав, що тип темпераменту визначається переважанням в організмі однієї з життєвих рідин.

Сучасні, назви типів темпераменту походять від латинських назв тих рідин, які нібито переважають у представників цих типів.

Так, у сангвініків нібито переважає кров, у холериків—жовч, у флегматиків — лімфа, у меланхоліків — хвороблива чорна жовч. Ця класифікація не втратила свого значення і сьогодні.

Порівняйте теорії походження різних типів темпераменту за Гіппократом і за І. П. Павловим, висловте власну думку щодо їх достовірності.

Визначте свій тип темпераменту, користуючись даними, отриманими в ході лабораторної роботи.



Залежність типу темпераменту від типу вищої нервової діяльності

Тип ВНД

Сила

Сильний

Сильний

Сильний

Слабкий

Урівноваженість

Урівноваженим

Урівноваженим

Неврівноважений збудливим

Неврівноважении гальмівним

Рухливість

Рухливий

Інертний

Рухливий

Інертний

Тип темпераменту

Сангвінік

Флегматик

Холерик

Меланхолік

Не завжди легко визначити тип темпераменту людини, іноді він досить вдало маскується: виконуючи нудну, нецікаву роботу, учень може нагадувати флегматика; у спілкуванні з друзями, веселий та активний, він схожий на сангвініка; на стадіоні — запальний та гарячкуватий, нагадує холерика; а викличеш до дошки — меланхолік меланхоліком!

Як правило, людина має риси різних типів темпераменту.



Експрес-тест

Визначення темпераментної структури особистості

Перед вами — картки чотирьох кольорів: червоного, жовтого, зеленого, синього. Розмістіть їх за порядком від найприємнішого для вас до найменш приємного.

Кожен тип темпераменту має свій улюблений колір.

Червоний, колір вогню,— обирає холерик.

Жовтий, колір сонця,— сангвінік.

Зелений, колір лісу та трави,— флегматик.

Синій, колір глибокого моря,— меланхолік.

Порядок, у якому ви обирали кольори, визначає пріоритетну формулу вашого темпераменту, що показує, риси яких типів темпераменту у вас виражені яскравіше.

Як не можна сказати, яка річка — гірська чи рівнинна, є кращою, так і тип темпераменту не є підставою для оцінювання людини. У той же час позитивні та негативні якості для представників різних типів темпераменту характерні різні.

Користуючись текстом підручника, визначте позитивні та негативні якості кожного типу темпераменту.



Робота із сигнальними картками

Для якого типу темпераменту характерні нижченаведені риси? (Тип темпераменту позначте карткою відповідного кольору.)



  • Легковажний, поверхневий, зарозумілий, непостійний (С);

  • спокійний, рівний, працьовитий, повільний, малоемоційний (Ф);

  • тривожний, нерішучий, чутливий, доброзичливий, співчутливий (М);

  • запальний, нетерплячий (X).

Для яких типів темпераменту характерні нижченаведені емоції?

  • Яскраві, мінливі (С);

  • слабкі, невиразні (Ф);

  • сильні, короткочасні (X);

  • глибокі, тривалі (М).

У якого типу темпераменту переважає зазначений нижче настрій?

  • Бадьорий, нестійкий (X);

  • життєрадісний (С);

  • помірний (Ф);

  • песимістичний (М).

Адаптація — здатність організму пристосовуватися до постійно змінюваних умов існування. Для якого типу темпераменту характерна нижче наведена адаптація?

  • Найбільш швидка (С);

  • швидка (X);

  • повільна (Ф);

  • дуже повільна, важка (М).

Тип темпераменту не визначає нашу поведінку, але є її основою. Для якого типу темпераменту властива поведінка?

  • Дуже добре врівноважена (Ф);

  • добре врівноважена (С);

  • неврівноважена (X);

  • дуже неврівноважена (М).

З віком темперамент людини змінюється: меланхолік стає схожим на флегматика, а холерик — на сангвініка.

Найяскравіше типи темпераменту проявляються у дітей та в екстремальних ситуаціях.

Прослухайте короткий репортаж і вкажіть, які типи темпераменту описані.

Горів старий сарай, але вогонь міг перекинутися на будинок. Люди вели себе по-різному. Одні кричали й розмахували руками, вносили істерію й безлад. Інші носили воду й намагалися загасити вогонь. Дехто спробував організувати цю роботу, щоб відра передавалися ланцюжком. Частина людей плакала.

Щоб закріпити знання про типи темпераменту, проводимо рольову гру.

Учні об'єднуються в чотири групи, кожна з яких отримує картку, де вказано певний тип темпераменту. Учням пропонується розіграти наступну ситуацію так, як у ній повівся б представник певного типу темпераменту: «Ви грали в спортивну гру, упали, дуже забилися, не можете рухатися. Викликали "швидку", вас відвезли до лікарні, зробили знеболювальний укол. Лікар ще не прийшов, діагноз невідомий».



Приклади акторських етюдів, складених і представлених учнями

Холерик. Яка гра була! Пас! Удар! Гол! Я біжу, падаю, намагаюся встати, знову падаю... Де цей лікар? Якщо через кілька хвилин він не прийде, я знімаю бинти і йду звідси.

Сангвінік. Оце так пригода! Я — справжній герой сьогоднішньої гри. Вся увага була прикута лише до мене. Розмов завтра буде... Чи зможу я прийти завтра до школи? Гадаю, що так. Думаю, нічого страшного зі мною не сталося.

Меланхолік. Бідний я, бідний. За що це мені? Чому саме я? Що зі мною? Вивих? А може, перелом? Напевне, перелом... Чи видужаю я? Може, і ні. Бідний я, бідний.

Флегматик. Я й не хотів сьогодні грати. Але у команди не вистачало гравця, тож, щоб не підвести друзів, я погодився. І от маєш, така невдача. Не пощастило мені. Що ж, робити нічого. Буду чекати лікаря.

Уявіть, що ви — керівник агентства з працевлаштування. Перед вами чотири претенденти на роботу, які за інших рівних обставин відрізняються лише типом темпераменту.

Кого з них ви запропонуєте на посаду:


  • директора заводу(С);

  • пілота далеких рейсів (Ф);

  • рятувальника (X);

  • няні для дитини (М).

Кому з них ви не рекомендуєте бути:

  • медсестрою (X);

  • керівником (М);

  • пілотом-випробувачем (Ф);

  • рахівником (С).

Ви переконалися, що знати Тип темпераменту необхідно, щоб краще розуміти себе та інших, щоб зуміти самореалізуватися вжитті, обрати професію, яка дозволить краще проявити ваші здібності.

Але тип темпераменту в жодному разі не може бути підставою для оцінювання людини. Суворов був сангвініком, Петро 1 та Пушкін — холериками, Кутузов — флегматиком, Гоголь і Чайковський — меланхоліками. Та всі вони були великими людьми!

3. Тип мислення (розповідь, робота з таблицею, самоспостереження)

Іноді твердять, що мозок кожного з нас уміщує дві різні особистості.

Одна з них постійно має добрий, піднесений настрій, розуміється на музиці та живопису, сама складає музику та малює картини. Чудово пам'ятає в що ви були вдягнені вчора, от тільки ім'я ваше вже забула. Читати, писати, говорити не вміє, мову розуміє, але тільки живу, ту, шо супроводжується емоціями, мімікою, жестами. Сама теж дуже емоційна, любить яскраві кольори, мислить цілісними образами.

Друга — сухар, педант, світ Для нього чорно-білий, не тому, що він не бачить кольори, атому, що не сприймає їх. Він постійно дещо похмурий, хоча сам цього не відчуває, як не відчуває настрій та емоції інших людей. Музика для нього — набір звуків, картина — набір кольорів. Він погано сприймає розмір і форму предметів, не орієнтується в просторі й може заблукати, шукаючи власний дім. Зате в нього чітке логічне мислення, чудові математичні здібності, він багато читає і пише, а от усну мову розуміє гірше, так що спілкуватися з ним досить складно.

Щоб зрозуміти про що йде мова, розглянемо два основні типи мислення.

Якщо темперамент мають і люди, і вищі тварини, то тип мислення — ознака, притаманна лише людині. Ліва та права півкулі головного мозку хоча й мають ідентичну будову, проте функціонально нерівноцінні



Функціональна спеціалізація кори великих півкуль головного мозку

Ліва півкуля

Права півкуля

  • Основний центр мови;

  • читання;

  • письмова мова;

  • лічба

  • Розуміння усної мови;

  • музичність;

  • просторове уявлення;

  • орієнтація в просторі

  • Словесна пам'ять;

  • неемоційна

  • Музична та образна пам'ять;

  • яскраві емоції

Словесно-логічний тип мислення

Наочно-образний тип мислення

Пригадайте розповідь про дві особистості, які живуть у кожному з нас. Як ви гадаєте, про що йшла мова? (Про ліву та праву півкулі мозку)

Чи однаковою мірою представлена їх діяльність у кожному з нас?

«Життя виразно вказує на дві категорії людей — художників і мислителів,— писав І. П. Павлов.— Між ними велика різниця. Одні з них — художники, письменники, музиканти — охоплюють дійсність цілком, живу дійсність без дроблення. Інші — мислителі — роз'єднують її, роблять з неї тимчасовий скелет і лише потім збирають її, намагаючись оживити».

Те, що І. П. Павлов називав типом мислення, сучасні фізіологи називають — домінантність півкуль великого мозку.



Домінантність півкуль великого мозку — переважання впливу однієї з півкуль.

У 55 % людей діяльність обох півкуль урівноважена.

У 30 % домінує права півкуля. У 15 % домінує ліва півкуля.


  • Яка півкуля домінує в тих, кого Павлов назвав «мислителями»? {Ліва)

  • Яка півкуля домінує в тих, кого І. П. Павлов назвав «художниками»? {Права)

  • А яка півкуля домінує у вас?

Щоб визначити домінантність півкуль шляхом самоспостереження, виконайте такі нескладні завдання:

  1. Переплетіть пальці рук. Зверху знаходиться великий палець лівої (Л) чи правої (П) руки?

  2. Схрестіть руки на грудях. Зверху ліва (Л) чи права (П) рука?

  3. Зобразіть бурхливі оплески. Знизу ліва (Л) чи права (П) рука?

  4. Наведіть кінчик ручки на якийсь об'єкт. Об'єкт зміщується більше,

коли ви заплющуєте ліве (Л) чи праве (П) око?

ЛЛЛЛ — домінує ліва півкуля; ПППП — домінує права півкуля; решта — змішаний тип мислення.



  • Луї Пастер унаслідок крововиливу останні роки життя працював лише однією півкулею. Він продовжував наукові дослідження. Яка півкуля була пошкоджена? (Права)

  • Яка півкуля відповідає за математичні здібності? (Ліва)

  • Яка півкуля забезпечує яскраве образне сприйняття світу? (Права)

  • Як ви гадаєте, чи варто людині з домінуванням правої півкулі розв'язувати задачі, а людині з домінуванням лівої півкулі — слухати музику й розглядати картини?

  • Чи потрібно враховувати домінування певної півкулі під час вибору професії, як домінантність півкуль впливає на успіхи людини в певних професіях?

  • Зробіть висновок про практичну цінність знань, отриманих на уроці. (Допомагають краще розуміти себе та інших, обрати правильний тон у спілкуванні з людьми, можуть бути корисними під час вибору професії)

IV. Домашнє завдання

Опрацювати параграф підручника, визначити тип темпераменту та домінантність півкуль своїх рідних, запропонувати способи виявлення типу темпераменту та типу мислення людини в повсякденному житті (за улюбленим типом вбрання, музики, за способами діяльності в різних ситуаціях тощо).


Інтерактивний урок – огляд знань

Тема : Кров і кровообіг.

Мета: систематизувати та узагальнити знання учнів про одну з найважливіших систем органів людини – кровоносну систему; розвивати методику критичного мислення учнів у системі особистісно – орієнтованих технологій викладання, вміти аналізувати, порівнювати, робити висновки, класифікувати й узагальнювати; застосовувати знання в системі здоров’зберігаючої компетентності.

Терміни і поняття: плазма крові, формені елементи, серце, органи кровообігу, серцевий цикл.

Хід уроку.

Епіграф: « Знання – настільки дорогоцінна річ,що їх варто здобувати з будь- якого джерела»

( Абу – ель Фарадж)


1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка