Урок як вид нестандартної форми навчання



Скачати 168.3 Kb.
Дата конвертації10.09.2017
Розмір168.3 Kb.
Андреєва Альона Олександрівна,

учитель української мови

Миколаївської гімназії №4
Інтегрований урок як вид нестандартної форми навчання
Альтернативою звичним формам проведення навчання стали «нетрадиційні» чи «нестандартні» уроки, специфіку яких розглядали провідні дослідники як в Україні, так і на теренах СНГ (Н.П. Волкова, М.М. Фіцула, В.І. Лозова, Г.В. Троцко, О.Я. Савченко, І.П. Підласий, С.В. Кульневич, Т.П. Лакоценіна, Н.В. Бордовська, А.А. Реан, І.Ф. Харламов та інш.). Дослідники цього питання визначили, що при використанні «нетрадиційних уроків» можна досягнути значних позитивних результатів у формуванні загальнонавчальних умінь, стимулюванні пізнавальних інтересів тих, хто навчається, створити передумови для взаємодії суб'єктів навчання, підвищити успішність невстигаючих, бо такі форми навчання дозволяють враховувати індивідуальні можливості особи, їх реальний навчальний потенціал, створюють атмосферу «комфорту» під час навчального процесу. Специфіка нетрадиційних форм процесу навчання передбачає розробку адекватної технології кожного уроку, а це, в свою чергу, вимагає певної їх класифікації (Н.П. Волкова, М.М. Фіцула, В.І. Лозова, Г.В. Троцко,І.П. Підласий, С.В. Кульневич, Т.П. Лакоценіна та ін.). Доцільну і достатньо розгорнуту класифікацію нестандартних уроків надає у своєму підручнику «Педагогіка»М.П.Волкова [29, с. 333]. Вона виділяє: уроки змістовної спрямованості; уроки на інтегративній основі; уроки-змагання; уроки суспільного огляду знань; уроки комунікативної спрямованості; уроки театралізовані; уроки-подорожування, уроки-дослідження; уроки з різновіковим складом учнів; уроки драматизації; уроки психотренінги. полтава 173 а.jpg

В умовах розповсюдження новітніх технологій усе більшого розвитку набуває інтегроване навчання, яке на практиці виявляється в інтегрованих уроках. Ідея інтеграції навчання на сучасному етапі приваблює багатьох учених як у нашій країні, так і за її межами. Науковий інтерес окремих дослідників направляє їх на вивчення проблем інтегрованого заняття (О. Бєляєв, О. Савченко, В. Тименко, Ю. Колягін, Т. Донченко та ін.). Більшість українських лінгводидактів (О. Бєляєв, М. Пентилюк, М. Вашуленко, Т. Донченко, Л. Мірошниченко, П. Кордун) вважають, що настав час перетворити декларативне навчання на процес всебічного розвитку потенційних творчих можливостей кожної дитини. Вперше питання взаємозв'язку викладання мови та літератури в методичному плані було порушено Ф. Буслаєвим. На його думку, читання твору повинно стати основою для теоретичних знань, практичних умінь та навичок. Думка Ф. Буслаєва не втратила своєї значущості і сьогодні, особливо відносно трьох елементів системи вивчення літератури – читання й розбору твору, висновків з теорії літератури і письмової роботи, де виявляється взаємозв’язок викладання літератури й мови. Для забезпечення міжпредметних зв’язків у викладанні мови та літератури необхідне було теоретичне обґрунтування сутності художнього слова, його образності, особливостей поетичного мислення митця. Цю роботу було розпочато представниками культурно-історичного літературознавства, психологічного напрямку, основоположниками якого були О. Потебня та Д. Овсянико-Куликовський. Вони зосередили увагу на дослідженні співвідношення мови і мислення, психології творчості і сприймання текстів художнього твору, обґрунтування різниці між науковим і художнім мисленням. Ідею нерозривного зв’язку змісту художнього твору і його мови можна побачити у літературознавчих дослідженнях І. Франка.

Позамовний матеріал учні засвоюють в основному з трьох джерел: по-перше, через соціокультурні (культурологічні) теми, які пронизують мовну і мовленнєву змістові лінії (тексти дидактичного матеріалу до аспектних уроків і уроків з розвитку зв'язного мовлення); по-друге, через міжпредметні зв'язки, здійснювані впродовж навчання згідно з програмовими вимогами; по-третє, через інтегроване навчання або інтегровані уроки.

Якщо перше джерело позамовних знань учнів досить потужне, бо соціокультурна освіта лежить в основі сучасного уроку, то міжпредметні зв'язки, а з ними й інтегровані уроки, реалізуються у школі ще недостатньо і мають епізодичний характер.

У чому полягає інтегративний підхід до навчання? Це така будова навчального курсу, у якому окремі розділи тісно поєднані, і можливості такого поєднання використовують максимально.

Слід пам’ятати, що інтеграція - це не поєднання, а взаємопроникнення двох або більше предметів. Це не просто поєднання частин, а об’єднання їх у єдине ціле на основі спільного підходу.

Мета інтеграції навчання - дати учневі цілісне уявлення про світ, навчити сприймати життєві явища в їх глибинному взаємозв’язку, розуміти логіку розвитку процесів, пов’язаних з існуванням людського суспільства. 

Олександр Бєляєв у статті "Інтегровані уроки рідної мови" звернув увагу на види інтеграції, впроваджені у навчальний процес, запропонував розробку окремих фрагментів [30, 36-38].

Існують різні рівні інтеграції, які виявляються в різних формах навчального процесу. Дидактика розрізняє повну і часткову міжпредметну інтеграцію. Повна інтеграція полягає в органічному поєднанні в одному курсі різних навчальних дисциплін: читання, письмо, усне мовлення об'єднані в мистецтво мовлення, а фізика, хімія, біологія, астрономія — у природознавство. Така інтеграція поширена в зарубіжних школах. Інтегровані уроки ґрунтуються і на частковій інтеграції — поєднанні матеріалу з різних предметів, підпорядкованому одній темі.

Проте історія й література, фізика та хімія, література й музика аж ніяк не можуть бути представлені на одному уроці рівною мірою. Якомусь предметові доводиться поступитись, «увібравши» в себе інший, і по-новому показати себе. В іншому разі користь від інтегрування сумнівна, тоді як шкода (в усякому разі від перевантаження учнів) досить виразна. До поняття «інтеграція» найчастіше докладають термін освітня модель. Вважати інтеграцію за окрему технологію не можна, оскільки в основу реалізації інтегрованого підходу до навчання можуть бути покладені і навіть поєднані різноманітні педагогічні технології.

Від інтеграції необхідно відрізняти короткі принагідні вкраплення в урок відомостей з інших предметів. У такому разі йдеться про міжпредметні зв’язки, застосування яких сприяє глибшому сприйманню й осмисленню виучуваного, розвиток ерудиції школярів.



Інтегрований урок (від лат. integer – повний, цілісний) - тип уроку, у якому органічно поєднуються відомості різних навчальних предметів навколо однієї теми, що сприяє інформаційному збагаченню сприймання, мислення і почуттів учнів за рахунок залучення цікавого матеріалу, що також дає змогу з різних сторін пізнати певне явище, поняття, досягти цілісності знань.

Як показує практика, найбільш доцільно нестандартні уроки, зокрема інтегрований, використовувати як підсумкові під час узагальнення та закріплення знань, вмінь і навичок або під час введення нової теми. (Додаток 1,2,3). Не треба зловживати подібними формами організації навчального процесу, оскільки це може призвести до втрати стійкого інтересу до дисципліни, що вивчається та самого процесу навчання.

Цілком погоджуюся з думкою О. Біляєва, що «підготовка і проведення інтегрованих уроків — непроста справа, яка потребує високого професіоналізму й ерудиції вчителя» [30; 36]. У зв'язку з цим посилюється роль міжпредметних зв'язків у мовному навчанні. Вдале широке їх упровадження дасть можливість «адекватно визначити теми інтегрованих уроків української мови, їх зміст, структуру, технологію» [30; 36].

Інтеграція здійснюється через чітке встановлення міжпредметних зв’язків за таких умов: чітка організація та координація роботи всіх педагогів, які працюють в одних класах; доречне використання всіх видів зв’язків; комплексне використання форм навчання; спільне застосування спільних для різних кабінетів навчальних посібників. Планування інтеграції здійснюється через створення погоджувальних карт, тематичне планування, поурочні розробки.



При плануванні й організації таких уроків учителю важливо:

  1. У формі інтегрованих уроків доцільно проводити узагальнюючі уроки, на яких будуть розкриті проблеми, найбільш важливі для двох або декількох предметів, але інтегрованим уроком може бути будь-який урок зі своєю структурою, якщо для його проведення залучаються знання, уміння й результати аналізу досліджуваного матеріалу методами інших наук, інших навчальних предметів.

  2. В інтегрованому уроці з декількох предметів один є провідним.

  3. Потрібно так організувати інтегрований урок, щоб не порушувалась послідовність у викладанні тієї чи іншої дисципліни, щоб цей взаємозв'язок сприяв досягненню практичних цілей навчання.

  4. Треба, звичайно, уникати одноманітності в побудові інтегрованих уроків, пов’язаних з опорою на той чи інший матеріал (наприклад літературний), інакше замість того, щоб привносити в навчання свіжий методичний струмінь, вони просто набриднуть учням і не дадуть очікуваного ефекту.

Структура інтегрованих уроків відрізняється від звичайних уроків:

  • - нестандартною, захоплюючою формою проведення інтегрованих уроків;

  • - граничною чіткістю, компактністю, стислістю навчального матеріалу;

  • -логічною взаємозумовленістю, взаємозобов’язаністю матеріалу інтегрувальних предметів на кожному етапі уроку;

  • - великою інформативною ємністю навчального матеріалу, використовуваного на уроці.


Переваги інтегрованих уроків:

  • - сприяють підвищенню мотивації навчання, розвитку мови, мовлення учнів ;

  • - знімають перевантаження, втому тих, хто навчається, за умови перемикання на різні види діяльності;

  • - поглиблюють уяву про мовне явище, розширюють кругозір,

  • - спонукають до формування різнобічно, гармонійно й інтелектуально розвиненої особистості.

  • - є джерелом пошуку нових зв’язків між фактами, що підтверджує чи поглиблює висновки та спостереження учнів.

  • - розвивають потенціал самих учнів, спонукають до активного пізнання дійсності, до розвитку логіки, мислення, комунікативних здібностей;

  • - надають можливість для самореалізації, самовираження, творчості вчителя і учнів, спонукає до розвитку здібностей.

Інтегровані уроки дають учневі досить широке і яскраве уявлення та інтегровані знання про світ, у якому він живе, про взаємодопомогу, про існування різноманітного світу матеріальної й художньої культури [31, 29-30].

Користуючись переліком передбачених програмою міжпредметних зв’язків, можна адекватно визначити теми інтегрованих уроків української мови, їх зміст, структуру, технологію. Наприклад, для учнів 10 класу доцільно провести інтегрований урок на тему: "Вивчення лексики і фразеології на матеріалах творчості І.П. Котляревського (поема "Енеїда" та п’єса "Наталка Полтавка"), який поглибить знання молоді з історії рідної мови. Розвиваюче та загальновиховне значення матиме інтегрований урок з морфології на тему: "Прийменник. Музика. Література. " (на матеріалі життя і творчості І. Франка). Через засоби художнього читання, співу, музики учні сприйматимуть чарівність художнього слова поета; визначать особливості вживання прийменників у авторських текстах. Старшокласники на такому уроці прослуховують пісні на слова І. Франка «Чого являєшся мені у сні», «Ой ти дівчино, з горіха зерня», «Розвійтесь з вітрами, листочки зів’ялі» .

Для учнів 9 класу можна провести інтегрований підсумковий урок з мови на тему: "Складнопідрядне речення. Живопис. «Гайдамаки» Т.Г. Шевченка " Інтеграція сприятиме розвитку вміння бачити синтез мови, літератури, живопису, пісні, музики, удосконалюватиме навички синтаксично аналізувати поетові речення-афоризми, робити теоретичні узагальнення, виразно читати твори Кобзаря; формуватиме бажання дослідити корені ґеніальності Шевченка, виховуючи художній та естетичний смак.
Інтегрований урок у 9 класі на тему: "Синтаксис складносурядного речення. Український рушник" відрізняється насиченістю народознавчого матеріалу, літературними та історичними відомостями.

Важливим чинником інтегрованого заняття є вдало підібраний епіграф, який в узагальненій формі відтворює тематику дібраного дидактичного матеріалу. Епіграф – це не просто красиві чи потрібні слова, припасовані до лінгвістичної теми. Завдяки розгорнутій навколо нього роботі він стає духовним стрижнем заняття. Наприклад:

Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу! (К. Мотрич)
Природа не храм, а майстерня, і людина в ній трудівник.

(І. Тургенєв).

Тарас Шевченко…Такий великий, що бути більшим не можна.
Як Україна. Як світ. (Борис Харчук).

Застосовуючи у шкільному навчанні інтеграцію наукових знань, реалізуючи її в системі, можна досягти таких результатів:

• знання учнів набувають системності;

• уміння стають узагальненими, сприяючи комплексному застосуванню знань, їхньому синтезу, перенесенню ідей та методів з однієї галузі науки до іншої, що, по суті, покладено в основу творчого підходу до наукової, художньої діяльності людини в сучасних умовах;

• посилюється світоглядна направленість пізнавальних інтересів учнів;

• більш ефективно формуються переконання, досягається всебічний розвиток особистості;

• сприяння оптимізації, інтенсифікації навчальної й педагогічної діяльності.


Отже, провідна ідея інтегрованого уроку ґрунтується на основі здобуття знань, що розширюють можливості соціально-психологічної адаптації школяра до різних життєвих умов, формують у нього уміння діяти в різних ситуаціях у процесі взаємодій з довкіллям, сприяють творчій самореалізації, створенню системи загальнолюдських і національно-духовних цінностей і оптимальному розкриттю власного психічного, інтелектуального та особистісного потенціалу.

Інтегральні знання учнів при вивченні шкільного курсу української мови мають формуватися під впливом переплетіння суміжних дисциплін. А саме мова тісно пов’язана з такими науками як література, історія, художня культура, образотворче мистецтво. Тому розробка та проведення інтегрованих уроків цих дисциплін сприяє ефективнішому засвоєнню мовних явищ, створює можливість для використання та застосування знань в інших галузях науки та практичних життєвих ситуаціях.



Інтегрований урок української мови й літератури в 7 класі

Тема.  Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні. А. Малишко «Стежина», «Вогник». Патріотичні почуття, найвищі духовні цінності в поезіях

Мета: - ознайомити з прийменником як службовою частиною мови, показати різницю між однотиповими прийменниками і префіксами, роль прийменника в реченні як засобу зв’язку ;

- формувати вміння визначати службові частини мови, розрізняти прийменники і префікси, визначати роль прийменників   у словосполученні та реченні;

- розвивати інтелектуальні і творчі здібності учнів;

- на прикладі творів А. Малишка виховувати почуття патріотизму, любові до рідного дому та поваги до батьків.



Обладнання:   підручник української мови для 7 класу (автор Глазова О. П.), підручник української літератури для 7 класу (автор Ольга Слоньовська), відеопрезентація до уроку, картина «Очима серця, або поки баба в хаті» художника Ю. Камишного, аудіо запис пісні «Моя стежина» (на слова А. Малишка) у виконанні О. Таранця, портрет А. Малишка та художника

Ю. Камишного.

 Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Хід уроку

I . Організаційний момент

II. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Учитель повідомляє учням, що вони розпочинають вивчення прийменників (з якими познайомилися ще в початкових класах) і пояснює, які завдання сьогодні стоять перед ними на даному уроці, визначають мету. Запитання – на слайді:



1.     Значення прийменників (роль як засобу зв’язку ).

 

2.     Вживання прийменників з різними відмінками.



3.     Написання прийменників. Розрізнення прийменників і омонімічних префіксів.

Вчитель зазначає, що урок нетрадиційний, і тому сьогодні учні познайомляться з творами А. Малишка «Стежина» та «Вогник», на прикладі яких буде відбуватися вивчення прийменника.

III. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

  1. Вступне слово вчителя

Рідний край, рідна домівка ... В цих словах зібрано щирі людські сподівання. Вони дорогі кожному з нас. Адже саме із ними пов'язано багато прекрасного в житті людини . Де б ми не були, де б ми не жили – спогади про рідний край, рідну домівку, милі розуму і серцю, завжди будуть з нами.

У кожного з нас свій вимір, своє сприйняття, своє ставлення до рідного краю, батьківської оселі, звичаїв та обрядів нашої історії . Наприклад, поети для вираження своїх почуттів знаходять чудові слова, які передають їхню любов і тепло до рідного краю, домівки. А як це відбувається, за допомогою яких засобів, ми розглянемо на прикладі поезій А. Малишка «Стежина» та «Вогник».



2. Виразне читання поезій «Вогник» і «Стежина». 

(Підготовлені учні читають напам’ять вірші, інші за підручником літератури спостерігають за текстом).


3.     Бесіда з учнями.

- Яким настроєм, почуттями пройняті поезії?

- Якими постають у віршах рідний край, рідна домівка?

- Чи можна вважати назви поезій символічними? Поясніть, що вони символізують?

 

А. Малишко змушує кожного згадати своє дитинство, молодi лiта, прощання з отчим порогом i матiр’ю, вiдтворити i бiль розлуки, i передчуття майбутнiх незвiданих дорiг, i материнську тривогу за долю дитини. За вісім днів до кінця життя митця з-під пера Андрія Самійловича з'явився поетичний шедевр, його лебедина пісня – "Стежина", музику до якої написав композитор-пiсняр Олександр Бiлаш. Нi кiнця, нi краю немає стежинi людського життя, бо однi поколiння змiнюють iнші, але незмiнним залишається почуття вдячностi рiдному дому, отчому порогу. Роздумами лiричного героя про людське життя, його духовнi цiнностi сповнена пiсня «Стежина»:



Чому, сказати, й сам не знаю,
Живе у серцi стiльки лiт
Ота стежина в нашiм краю,
Одним одна бiля ворiт.

4. Робота в парах

- Визначте у вірші «Стежина» службові частини мови. Назвіть їх.



5. Лінгвістичний експеримент

  • Прочитайте вірш «Стежина», пропустивши прийменники. Що вийшло?

Учні говорять, що через відсутність прийменників слова в поезії ніби розсипаються, втрачається зв'язок між ними.

 Таким чином формується висновок про роль прийменників: це службова частина мови, яка виражає залежність одного повнозначного слова від іншого у словосполученні. 




  1. Робота з підручником. (с.235).

  2. Складання ОК

частіше стоїть при іменнику

Виражає залежність одного слова від іншого

пишемо окремо від інших слів

член речення

службова

ч. м.


лексичне значення

прийменник

 

8. Вибірковий диктант (робота в групах)

- Залежність, яких саме частин мови від інших слів виражає прийменник?

Для відповіді на це запитання виконуємо таке завдання: із тексту вірша «Вогник» виписати словосполучення з прийменниками, визначити відмінок залежних слів у словосполученні , якою частиною мови вони є? (Визначаючи відмінок, учні користуються с.236 підручника)

( шумить під вікном, шумить у серці, в вечірню годину шумить, ходила у росах, ходила до хати, не зводили з ока, любили в житті, любили над усе, шумить під вікном, сяє про сина, ходив я в дорозі, ходив у краю, згадую у тривозі)



  • На що вказують прийменники разом з відмінковою формою іменників, займенників?(час, місце)

  • Робота з підручником (с.235)


Висновок: прийменник виражає залежність іменника, займенника (і числівника) від інших слів у словосполученні і разом з ними можуть вказувати на час, місце, причину, мету, кількість.

VI. Виконання вправ на застосування і закріплення знань, формування вмінь і навичок

  1. Слово вчителя.

Чародійство Малишкової поезії в її відкритості і прозорості, пісенності, вона проста й рідна, як пейзаж, знаний з дитинства. На минулому уроці літератури ми вчили "Пісню про рушник"? Яка вона проста і разом з тим глибока, щира і ніжна. Материнський рушник... Поет розстеляє його, наче долю, і на ньому оживає - і дитинство, й розлука, й материнська любов, і рідні поля та гаї. А задушевна музика видатного нашого композитора Платона Майбороди послужила крилами, що понесли пісню про матір по всьому білому світі.

  1. Пояснювальний самодиктант (робота за варіантами)

Записати рядки поезії, розкриваючи дужки і ставлячи слова у правильну відмінкову форму. Надписати відмінок.

1 варіант

Рідна мати моя, ти ночей не доспала

І водила мене у (поле) край (село),

 І в (дорога) далеку ти мене на (зоря) проводжала,


 І рушник вишиваний на (щастя) дала.



  1. варіант

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,

В (тихий шелест) трав, в (щебетання) дібров,

І на (той рушничок) оживе все знайоме до (біль):

     І дитинство, й розлука, і вірна любов.



  1. Добери слово

До виписаних раніше слів з прийменниками придумати і записати слова з префіксами, омонімічними записаним прийменникам. Яка між ними різниця ?



про сина -

пройти


до хати -

доїхати


над усе -

надвечірок


на виднокрузі -

надуманий


у світі -

уночі


між соняхів -

міжпланетний


під вікном -

підвіконня


з ока -


збігти



  1. Синтаксичний розбір

Слово вчителя.

Олесь Гончар у своїх спогадах висловив таку думку: "Одні зникають з життя тому, що їх просто руйнують хвороби, другі ж згорають, як бійці в атаках, падають спалені на тяжких безнастанних вогнях своєї праці і творчості. Таким мені уявляється Малишко...


     Людина полум’яного темпераменту, творчого шаленства, він згорів дочасно, упав на півшляху, полишивши нам золоті розсипи своїх поезій, нев’янучу красу своїх пісень".
     Ці золоті розсипи є сонячною дорогою пам’яті великому поетові. Андрій Малишко любив Україну, любив свій народ і поділяв його радості й скорботу. (виконати синтаксичний розбір останнього речення, один учень – біля дошки).

  1. Хвилинка роздумів (розвиток комунікативних компетенцій)

http://www.wz.lviv.ua/image/3017/articles/39504-178x122.jpeg http://img.20.ua/photos/ria/news_common/15/1587/158720/158720m.jpg

Розгляньте картину художника Ю. Камишного «Очима серця, або поки баба в хаті», слухаючи пісню «Моя стежина» на слова

А. Малишка у виконанні О. Таранця. (прослуховування)


  • Як ви думаєте, чому картина називається саме так?

  • Чому центральним образом на полотні є розквітлий соняшник?

  • Чи може картина Ю. Камишного стати ілюстрацією до вірша Малишка «Стежина» й однойменної пісні на слова цієї поезії?

  • Що спільного, а що відмінного в зображенні подібного пейзажу Малишком засобами слова та Камишним засобами фарб?

  • Чи вдалося композитору О.Білашу мелодією передати настрій і почуття ліричного героя поезії?

VI. Підсумок уроку

  • Що ми вивчали на уроці?

  • Що нового дізналися про прийменник?

  • Яке враження справила на вас творчість А. Малишка?

VII. Оголошення домашнього завдання

Достатній рівень – вивчити правила с. 235-236, виконати впр.448



Високий рівень - вивчити правила с. 235-236, написати твір- мініатюру на тему: «А. Малишко – чарівник поетичного слова», виділити прийменники. Після кожного вжитого з прийменником слова , якого він стосується, записати у дужках відмінок.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка