Урок входить до блоку уроків з теми «Опорно-рухова система»



Скачати 76.68 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір76.68 Kb.
Лахута Олена Анатоліївна

Комунальний заклад освіти «Міський юридичний ліцей»

Дніпропетровської міської ради

Вчитель хімії, біології, екології, основ здоров’я.

Педагогічний стаж – 18 років.

Категорія вища.

Автор проекту «Методичні посібники «Біологія рослин», «Біологія тварин», Біологія людини». Видавник: ТОВ «Дніпрокнига», 2008. Свідоцтво про внесення до Державного реєстру: серія ДК № 3019 від 02.11.2007.

Учасник Всеукраїнської конференції «Філософсько-теоретичні та практико-зорієнтовані аспекти випереджаючої освіти для сталого розвитку», 2012р. Автор публікації «Освіта сталого розвитку. Роздуми на дозвіллі» (збірник матеріалів конференції).

Телефон: 0637540074

Електронна пошта: evenesses@rambler.ru




Робота «Розвивальний навчальний урок з біології у 9-му класі».

Урок входить до блоку уроків з теми «Опорно-рухова система».



Мета та практична значимість даного уроку полягає у тому, щоб:

  • дати дітям цілісну картину про будову власного тіла;

  • пов’язати знання про будову та кріплення м’язів з тими процесами, які діти виконують щоденно: рух, фізичні вправи, фізичні навантаження тощо;

  • дати розуміння того, що усвідомлена робота м’язів напряму впливає на формування гарної постави, попереджає викривлення хребта.

Актуальним у даній розробці можна визнати:

  • залучення дітей до самостійної постановки цілей уроку, надання їм можливості бути активними співучасниками навчального процесу;

  • можливість використання вправ для розтягнення хребта з метою профілактики порушень постави не лише в межах даного уроку, а й на інших уроках та в позаурочний час.


Розробка уроку з біології, 9 клас

Тема: «М’язи. Будова і функції скелетних м’язів. Види м’язів».

Мета:

  • продовжити вивчення теми «Опорно-рухова система»;

  • дати знання про будову м’язів, їх різновиди, принцип роботи м’язів;

  • дослідити принципи роботи м’язів шляхом виконання фізичних вправ;

  • розвивати аналітичне мислення, вміння розділяти ціле на елементи, виділяти суттєві та несуттєві ознаки;

  • розвивати вміння концентрувати увагу при роботі з текстом;

  • розвивати вміння робити емпіричні узагальнення;

  • формувати здоров’яцентричний світогляд;

  • виховувати культуру біологічної мови та запису.

Завдання уроку:

  • залучити учнів до самостійної постановки цілей уроку;

  • вчити учнів розрізняти різновиди м’язів за їх зовнішнім виглядом, за взаємозв’язком з кістками скелета, за особливостями кріплення до кісток, за видом роботи, що м’язи виконують;

  • пов’язати нові знання з раніш вивченим матеріалом про будову та функції опорно-рухової системи;

  • допомогти учням поєднати отримані знання про будову та роботу м’язів із знанням про власне тіло через виконання фізичних вправ;

  • закріпити отримані на уроці знання через ігрову форму навчання;

  • сформувати достатній об’єм знань про будову та принципи роботи м’язів для успішного виконання практичної роботи «Втома м’язів при різних навантаженнях» на наступному уроці.

Вимоги до знань і вмінь учнів. Учні повинні:

  • називати основні групи м’язів;

  • розпізнавати на малюнках та у власному організмі скелетні, мімічні м’язи;

  • характеризувати будову скелетних м’язів;

  • самостійно відтворювати навчальний матеріал, робити сформульовані висновки;

  • пояснювати роль рухової активності для збереження здоров’я.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Методи навчання: інформаційний, репродуктивний, евристичний.

Форми діяльності: розповідь учителя, усна бесіда, робота з підручником, практичне завдання.

Способи організації діяльності: фронтальний, колективний, парний.

Засоби навчання: підручник «Біологія людини, 9 клас», автори А.Степанюк, Н.Міщук, таблиця «Біологія людини. 9 клас. Опорно-рухова система», відеоролики «Будова опорно-рухової системи людини», «Робота м’язів».

Список використаної літератури.

  • Використання ігрових технологій під час вивчення біології [Текст]/уклад. К.М. Задорожний. – Харків: Видавнича група «Основа», 2010. – 141 с.: табл. – (Бібліотека журналу «Біологія». Вип. 2 (86)).

  • Нові педагогічні технології для вчителів біології. Випуск 2 [Текст]/укладач К.М. Задорожний. – Харків: Видавнича група «Основа», 2010. – 158 с.: іл., табл. – (Бібліотека журналу «Біологія». Вип. 11 (95)).

  • Репродуктивне здоров’я сучасних учнів: Практика і теорія навчання [Текст]/уклад. І.В. Волкова, О.В. Колісник, І.Г. Сіваченко. – Харків: Видавнича група «Основа», 2011. – 127 с.: іл., табл. – (Бібліотека журналу «Біологія». Вип. 7 (103)).

План уроку

  1. Організаційно-мотиваційний момент.

  2. Основна частина уроку.

    1. Викладання матеріалу про різновиди м’язів за формою, розташуванням, роботою.

    2. Вивчення внутрішньої будови м’яза.

3. Закріплення нового матеріалу.

3.1. Фізкульт-хвилинка.

3.2. Гра «хрестики-нулики»

4. Заключна частина уроку.

4.1. Оцінювання діяльності учнів.

4.2. Зворотній зв'язок з учнями.

4.3. Домашнє завдання.(може, 3.3 в цій частині?)

Хід уроку

Організаційно-мотиваційний момент.

Дітям пропонується переглянути відеоролик «Будова опорно-рухової системи людини» без слів та коментарів. Далі діти відповідають на питання:

- Чому саме цей ролик показано на початку уроку?

- Яким чином зміст ролика пов'язаний з попередніми уроками?

- Що буде вивчатись на сьогоднішньому уроці?

Тобто, дітям дається можливість самостійно сформулювати мету уроку.



Основна частина уроку.

Різновиди м’язів за формою, розташуванням, роботою.

Отже, зовні скелет одягнутий у м’язи. Їх різновиди ми розберемо.



Учні працюють за малюнком підручника на ст.45 і

одночасно за таблицею на дошці.

До кожної характеристики наводяться приклади м’язів.

Форма м’язів: Короткі, довгі, широкі, колові.

Кравецький м’яз найдовший. Сідничний – найважчий.



За напрямом розташування м’язових волокон: Прямі, поперечні, косі м’язи.

За розташуванням на тілі: М’язи голови, тулуба, шиї, кінцівок.

За виконанням роботи: Згиначі, розгиначі, стискачі, піднімачі. Жувальні м’язи – найсильніші м’язи людини.

Ст. 47. М’язи синергісти, антагоністи – читати, пояснити, навести приклади.

Внутрішня будова м’яза

Зовнішній вигляд м’язової одежі нашого скелета ми розібрали. Тепер визначимо яким чином ця одежа скроєна та прикріплена до кісток.



Ст.43. іл.2.16 – малюнок розрізу м’яза.

М’яз: головка – нерухома частина, хвіст – рухома. Від них відходять сухожилки, якими м’яз кріпиться до кісток. Звідси і назва: дво-, три- та тетраголовий м’язи.

  • А як ми ці м’язи називаємо? (біцепс, трицепс, тетрацепс)

Рухаємось у глибину м’яза за допомогою мікроскопа. Давайте складемо схемку внутрішньої будови м’яза.

М’яз ↔ пучки м’язових волокон ↔ м’язове волокно ↔ міофібрили ↔ актин та міозин. Актин та міозин – спеціальні скоротливі білки. Вони різні за кольором. Звідси і вигляд м’язів – посмугований. Коли ми зустрічались з таким терміном?

Особливі м’язи – мімічні. Пояснити їх особливість.

Закріплення вивченого матеріалу.

Зараз ми ще раз переглянемо ролик. Але ви повинні тепер самі коментувати мені, що саме демонструється на екрані.



Фізкульт-хвилинка

Давайте спробуємо відчути наші м’язи. Виконаємо декілька вправ:



Розтягнення хребта. Стати рівно, ступні разом, потягнутись обома руками до стелі.

«Їжак з яблуком». Уявити, що ми ніби їжачки, що несуть на шийному відділі хребта яблука.

Робота плечового поясу. Стояти рівно, не нахилятись. Спробувати придавити руками повітря до полу.

«Важкий камінь в руках». Уявити, що ми піднімаємо та переставляємо важкий великий камінь на інше місце.

Робота поясу нижніх кінцівок. Розірвати стопами уявний папірець на підлозі.

«Потрапити рукою в кишеню». Стояти рівно, стопи на ширині пліч. Правою рукою діставати щось з уявної кишені на лівому стегні, лівою – на правому.

Повне розслаблення м’язів. Зручно сісти, закрити очі, по черзі розслабляти м’язи: лоба, очей, щік, навколо рота, шиї, плечового поясу, верхніх кінцівок, грудної клітки, черевної порожнини, тазового поясу, стегон, гомілок, стоп. Відкрити очі, потягнутись.

Примітка. Під час виконання вправ коментувати дітям, яка група м’язів працює.

Гра «хрестики-нулики».

Щоб закріпити матеріал, пограємо у гру хрестики-нулики. Об’єднаємось у дві команди і запросимо по одному представнику від команди до дошки. Перш ніж почати гру, розгадаємо ребуси і дізнаємось, яка тема дістанеться командам.

Отже, один учень пише терміни з теми «скелет», інший – з теми «м’язи». Після закінчення гри на дошці пропонуємо дітям пограти у цю гру в парах (сусіди по парті).





Заключна частина уроку

Оцінюємо діяльність учнів, що проявили активність на уроці.

Зворотній зв'язок з учнями.


  • Яка була мета уроку?

  • Чи досягли ми цієї мети?

  • Що сподобалось чи не сподобалось на уроці?

  • Які знання, отримані на уроці, можуть знадобиться у повсякденному житті?

Домашнє завдання.

§§14,15. Записи у зошиті. Для виконання практичної роботи на наступному уроці згадати комплекс вправ по зміцненню біцепсів, трицепсів, сідничного м’язу, м’язів пресу тощо.


Аналіз отриманих результатів.

Частина уроку «Закріплення нового матеріалу» показала, що учні вільно розпізнають групи м’язів на відео, таблицях і малюнках. Після виконання вправ вони без затруднень коментували які саме м’язи при цьому працюють. Гра «хрестики-нулики» показала, що діти в достатній мірі оволоділи новими термінами та поняттями.



На наступному за планом уроці була проведена практична робота «Втома м’язів при різних навантаженнях». Діти впевнено відтворювали матеріал попереднього уроку і успішно справились із завданнями роботи.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка