Урок Тема уроку: Де ж того євшану взяти, щоб у край свій повертав?



Скачати 90.43 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір90.43 Kb.
Урок 2.

Тема уроку: Де ж того євшану взяти, щоб у край свій повертав? (за поемою Миколи Вороного «Євшан-зілля»)

Мета: з’ясувати історичну основу поеми, закріпити знання змісту, продовжити формувати вміння робити ідейно-художній аналіз, розвивати навички співпраці в групах; пробуджувати в серцях дітей патріотичні почуття.

Тип уроку: формування знань і вмінь

Форма проведення: гортаємо сторінки дивної книги

Обладнання: підручник « Українська література» для 6 класу, портрет Миколи Вороного, презентація до твору «Євшан-зілля», художні роботи учнів (екран, комп’ютер), ілюстрована саморобна книга «Євшан-зілля», (роздатковий матеріал: малюнки полину, ), мелодія до уривку твору

План уроку:

- З’ясування емоційної готовності учнів до уроку

І.Активізація знань.

- Мозковий штурм.

- Літературний диктант

ІІ. Цілевизначення та мотивація.

ІІІ. Основна частина уроку

1. Історична довідка про написання поеми.

2. Визначення жанру твору.

3. Ідейно-художній аналіз змісту поеми.

4. Презентація ілюстрацій до твору.

5. Рефлексія та оцінювання



Хід уроку

  • Уявімо собі , діти , що у нас сьогодні є можливість гортати сторінки дивної книги, яка може перенести нас у різні часи життя нашого народу, дасть можливість почути прекрасну мелодію і мелодику твору, відчути запахи рідної землі і ще багато чого, що залежатиме від нашої з вами роботи.

  • На аркушиках паперу написати дієслово, яке визначає настрій (радію, хвилююся, сумую, …)

І. Оголошення теми та завдань уроку.

Де ж того євшану взяти, щоб шлях у край свій повертав? - Так я визначила тему нашого уроку. З біографією М.Вороного ми вже познайомилися, зі змістом твору теж. А сьогодні ми з’ясуємо історичну основу, жанр, зробимо ідейно-художній аналіз твору.

ІІ Активізація знань.

1-а сторінка : повернення до початку ХХ століття (повторення біографії поета)

- Мозковий штурм.

  1. Микола Вороний народився на Катеринославщині, тепер цей край називається –(Дніпропетровщина)

  2. Де пройшло дитинство? (на Харківщині)

  3. Де саме? (село Гончарівка, біля Харкова)

  4. Чим відрізнялася родина Вороних? (у родині шанували народні звичаї і традиції, батьки прагнули дати дітям освіту)

  5. Чим захоплювався Микола у дитинстві: (читав твори Жуля Верна, Фенімора Купера, любив вірші Тараса Шевченка)

  6. Роки життя у Львові були особливими для поета, чому? (він навчався у львівському університеті, познайомився з Іваном Франком, працював разом з ним у журналі «Життя і слово»)

  7. Окрім літератури, чим ще захоплювався Микола Вороний? (театром, був актором в театрі Марка Кропивницького і режисером)

  8. Які збірки творів ви знаєте? («Ліричні поезії», «В сяйві мрій»)

  9. Життя письменника закінчилось трагічно. За що ж постраждав він? (За те, що любив Україну, переймався її долею був розстріляний у 1938 році)

  10. Який твір підтверджує, що Микола Вороний був справжнім патріотом? («Євшан зілля»)

2 –га сторінка : подумки перенесімося в ХІ століття, пригадуючи зміст твору.

Літературний диктант.

  1. Хто взяв сина половецького хана в полон? (Володимир Мономах)

  2. Де жив полонений хлопчик?(У Києві)

  3. Про кого автор говорить, що «жилось йому і безпечно і вигідно» ?(про юного половця)

  4. Кого посилає половецький хан до сина? (гудця)

  5. Що допомогло молодому половцю пригадати рідний край? (Євшан-зілля)

  6. Про кого мова:

- Байраками та ярами

неутомно походжали –

в рідний степ, у край веселий

простували, поспішали. (про гудця і юного половця)

- Які уривки з твору вам найбільше сподобались і ви вивчили напам’ять?

ІІ.Основний зміст уроку

3-я сторінка – подорож у минуле:

Слово учителя:

Да луче єсть на своей земли

костю лечи,

иже ли на чюже славну быти

Такий епіграф бере до своєї поеми Микола Вороний. Пояснити зміст цих рядків слів, дослідити зв’язок зі змістом твору повинна була група істориків.


Група істориків

1-ий учень. У другій половині ХІ століття половецькі племена перейшли з північно-західних казахських територій у південноукраїнські степи, витіснили печенігів. Про це згадується у літописах за 1054 рік. З 1055 року вони постійно нападали на Русь, спустошуючи Переяславську, Київську і Чернігівську землі. У Переяславі правив Володимир Мономах, 20 років захищав його від половців. Продовжив цю справу і коли став на престол у Києві (з 1113 по 1125 рік.) «Тоді пив золотим шоломом із Дону, забравши землю їх усю»,- записано У Галицько-Волинському літописі

Слова епіграфа теж взяті з цього літопису. Що таке літопис ми зараз пояснимо.
2-й учень. Літописи – це найдавніший вид історичних творів, у яких у хронологічній послідовності (тобто за літами-роками записані сучасниками події, там могли бути записані легенди і перекази ). Літопис міг виглядати ось так (показати самостійно зроблений фрагмент «літопису» , а можливо ось так - на екрані спроектувати інший фрагмент)

1-ий учень : У Галицько-Волинському літописі є одна легенда, що розповідає про напади половців на Русь. Це було, як ми знаємо з історії, в ХІ – ХІІ столітті, коли князював Володимир Мономах.
3-ій учень: Легенда розповідає, що половецький хан Сиричан дуже хотів, щоб повернувся з Обезів (так називалась Грузія) його юний родич, але той не хотів повертатись. Та коли співець Ор дав йому понюхати євшан-зілля, заплакавши сказав: «Да лучче є на своїй землі кістьми лягти, аніж на чужій славному бути».Вернувся він у землю свою і дав початок новому роду.

1-ий учень: Ось ці слова взяв Микола Вороний за епіграф, а події з легенди послужили сюжетом для поеми.
2-й учень: Краще в ріднім краї милім

Полягти кістьми, сконати,

ніж в землі чужій, ворожій

В славі й шані пробувати.



Ці слова говорить і син половецького хана - персонаж поеми Миколи Вороного. Як ми бачимо, вони за змістом співпадають зі словами з літопису.

Учитель: А як ви зрозуміли слова юного половця?

-( Орієнтовна відповідь учнів: Євшан-зілля у нього ніби пробудило пам’ять про рідний край, хлопчик зрозумів, що це дорожче за багатство і розкоші; краще загинути, але біля рідних тобі людей або за рідний край, ніж розкошувати у чужому).

4 торінка - подорож у степи України: (інформація про євшан-зілля(коротко: це різновид полину, існує понад 500 видів цієї рослини. В Україні до 20 видів. Має гіркуватий запах і гіркий на смак... Діти доповнять добутою самостійно інформацією).

Учитель. Ви мали завдання розшукати євшан-зілля або намалювати, як ви собі його уявляєте.

( розглядаються ілюстрації у зошитах, діти коментують; (сюрприз: на столах у файлах приховане євшан-зілля)



Учитель. Діти, що нагадує вам запах цього зілля? З якими спогадами асоціюється? Які запахи ви любите? А який запах асоціюється з вашою домівкою? (Інформація учня про роль запахів)
5 сторінка - робота над змістом твору.

Учитель: Розкрийте зошити, де виконана дома словникова робота. Які слова, крім тих, що винесено на сторінці підручника, ви ще виписали, але не зрозуміли значення?(взаємоперевірка записів у зошитах)

- Що означає слово манівці – непрямими доріжками (с. 221)



занедбати – забросить

побиватися – горювати, сумувати(слова проектуються на екран)
6 сторінка - Аналіз змісту (під час аналізу читаються напам’ять або зачитуються з тексту уривки твору)
1.Чому поет звертається до легенди з літопису? Прочитати вступну частину, дати відповідь на питання .(обговорення в парах)

((Орієнтовна відповідь Автор звертається до сюжету легенди, тому що надіється, може, той, хто забув рідний край, прочитає поему і повернеться на Україну, буде дбати про свою неньку. Йому було боляче, що були українці , які покинули свою землю і не повернулися назад.)

  1. Як жилося сину половецького хана у князя Володимира?

(Орієнтовна відповідь (Він жив у розкошах, багатстві, його ніхто не ображав, і це йому подобалось, він забув своїх рідних.( цитати з тексту )
3.А як жилося батькові? Чому половецький хан вважав себе зрадженим? (Орієнтовна відповідь Батько страждав без коханої дитини, життя для нього втратило сенс. А зрадженим він вважав себе тому, що син не повертався до нього, забув рідний степ, чужі звичаї став вважати за свої( цитати з тексту )

4. Послухайте мелодію. Які почуття вона у ва с викликала? Як ви думаєте, яке далі буде питання? (Звучить спочатку бурхлива мелодія, а потім ніжна колискова)

4. Яким був спів гудця ( якими словами автор змальовує цей спів?(зачитати цитати, пояснити)
5.Чому він не пробудив ніяких почуттів? Навіть колискова пісня не зворушила його!

(Орієнтовна відповідь:(Може, тому що хлопець забув свою мову…

Може, занадто добре було йому і він не хотів нічого чути…)
6. Засмутився гудець, опустив голову на груди. Чому?

7. А як зреагував хлопець на євшан-зілля? Які картини постали в його уяві? Що він відчув? Що зробив? Чому?(зачитайте опис хлопця, його почуттів, передайте словами, в якому душевному стані він був?

(Орієнтовна відповідь: Він пригадав рідну землю, як кажуть, ніби почув голос її, пробудилась пам'ять серця, пригадав батька, степи, байраки…(цитати з тексту)
Учитель. Висновок: Так, мабуть, є щось більше за слова. Якийсь невидимий зв'язок з землею. Відчуття цього зв’язку повернуло і пам'ять роду).

8. Зачитайте останні куплети поеми. До кого вони звернені?

(Орієнтовна відповідь: до України й українців, що роз’їхались по світах. Автор роздумує, як повернути тих людей назад, як пробудити у них любов до своєї землі.

А як автор сам ставиться до того, що розповідає?


  1. Яким постали у вашій уяві образи героїв поеми? (завдання рядам)

(Мудрий хан, що знав тонкощі людської душі. Люблячий батько…

Досвідчений гудець, який зумів пройти до Києва і виправдати надію хана…

Молодий половець, нерозсудливий і зрадливий, але згадав про свій край і повернувся до нього…

10. Учитель: А тепер з’ясуємо тему та основну думку твору:
(Тема : розповідь про почуття людини, яка забула свій рідний край, своїх батьків.

Головна думка: у рядках: Краще в ріднім краї милім

Полягти кістьми, сконати,

ніж в землі чужій, ворожій

в славі й шані пробувати.)



( записи в зошити)
ІV. Учитель: Чи можна почуту історію якось пов’язати з сьогоденням?

(так, сьогодні багато українців виїжджають за кордон у пошуках кращого життя, замість того, щоб зробити його ліпшим на Україні. А є багато таких українців, що, і живучи в Україні, не дбають про неї).



7 сторінка

Презентація творчих робіт.

-Учитель: Сподобався вам твір? Які ілюстрації ви б намалювали до твору?

Група художників презентує свої малюнки до твору


Презентація книги, яку вчитель сам проілюстрував і переплів у типографії

8 сторінка

Учитель: А чи можна закінчити розмову, не звернувши увагу на мову твору?

(Слово наступній групі, яка досліджувала мову твору)


Група мовознавців (Орієнтовно: Перш за все, ми звернули увагу, що твір легко читається . І звичайно ж у ньому багато художніх засобів. Ми визначили такі

епітети :слова гучні і мальовничі; пісня рідна, половецька, невпинна; вчинки войовничі; спів ніжний, колисковий любий, сильний, дужий; рідний степ, вільний, пишнобарвний квітчастий; край веселий: в землі чужій, ворожій; кохана дитина; вдача молодецька; походи молодецькі; він сидить німий, байдужий;чарівне зілля;

метафори: оповідання зворушує почування, таїться пророкування;сну не знають його очі; кров’ю з серця слово точиться; виглядають очі; ти шугаєш соколом. Вовком скачеш

порівняння: наче вітер у негоду, загула пісня, мов скажена хуртовина, мов страшні громи стогнали струни і той спів;

Риторичні питання і звертання: Україно! Мамо рідна!

Чи не те ж з тобою сталось?

Чи синів твоїх багато на степах твоїх зосталось?

синоніми: зажурився, засмутився; улещає, намовляє; йде, приходить; шугаєш.

Учитель: Окрім того у творі є крилаті вислови:

-Там, де пустка замість серця, порятунку вже не буде.

- Краще в ріднім краї милім

Полягти кістьми, сконати,

ніж в землі чужій, ворожій

в славі й шані пробувати.


Поясніть, як ви їх розумієте (Обговорення у парах, можна у четвірках, якщо виникли труднощі.)

Отже, ваше домашнє завдання : підготуватися до написання твору за темою: «Там, де пустка замість серця, порятунку вже не буде».
Рефлексія:

- Так, де ж того євшану взяти, щоб шлях у край свій повернути? ( На дошці за екраном питання і варіанти відповідей: у серці, на рідній землі, у любові до рідного краю, у пісні… Після відповідей учнів відкрити записи, доповнити новими варіантами, які скажуть діти)

- Що ви винесете у своєму серці з сьогоднішнього уроку?

Оцінювання.



Література:

  1. І.Гуйванюк Н., Бузинська В., Тодорюк С. Українська літературв: підручник для 6-го класу загальноосвітніх навч. Закладівз навчанням російською мовою.-Львів: Світ, 2006.

  2. Свидерский Ю.Ю., ЛадыченкоТ.В., Романи шин Н.Ю. История Украины: учебник для 7 класса, 2007



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка