Урок по темі «Побачити велике у малому»



Скачати 139.68 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір139.68 Kb.
Урок по темі
«Побачити велике у малому»


(творчість Мацуо Басьо)



Любіть природу, любіть квіти, любіть дерева, небо, море, красу

у великому й малому – і ви навчитеся любити життя.

Японська мудрість

Мета: підготувати учнів до сприйняття своєрідності японської культу­ри, показати її відмінність від європейської, вчити розповідати про народні звичаї, мистецтво Японії, життя і творчість видатно­го поета Мацуо Басьо, дати поняття про жанр хоку і особливості його поетики; розвивати навички виразного читання поетичних творів, вміння виділяти в тексті цілісне зображення предмета і деталі; виховувати любов до всього живого, прагнення пізнавати світ у всій його неповторності та красі.

Обладнання: підручник, портрет Мацуо Басьо, зразки ікебани, циновки, ілюстрації із зображенням краєвидів Японії.

Тип уроку: засвоєння нових знань і вироблення на їх основі вмінь і на­вичок.

Література: Бондаренко І. П. Передмова // Антологія японської поезії. — К.: Дніпро, 2002. -- С. 5-37; Кин Д. Японская література ХVІІ-ХІХ столетий. - М: Наука, 1978. - С. 43-87; Кузьменчук І. П'ятнадцятий камінь саду Рьоанзі //Зарубіжна література. -2002. -№ 44 (300). - С.5-8.

Зміст уроку

I. Повідомлення теми і мети уроку.

Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми здійснимо уявну подорож, своєрідну екскурсію до далекої від нас країни світанкового сонця — Японії. Ми ознайомимось з деякими звичаями японського народу, «по­буваємо» в японській хатині, відкриємо новий вид вірша, який склада­ється всього з трьох рядків, дізнаємось про поета Мацуо Басьо — неперевершеного майстра у складанні таких незвичних для нас віршів.



II. Актуалізація опорних знань.

  1. Гра «Мікрофон»

  • Що вам відомо про Японію?

Японія розташована на гористих островах, які тільки на чверть придат­ні для проживання. З XII ст. за наказом імператора японці не мали права на переміщення: вони змушені були проживати на одному місці. Довко­ла бурхлива стихія, тому дім — це головне. Будинок і все, що в ньому, — священне для японців. Чашка, з якої п'єш, і капці, які взуваєш,— продовження тебе, твоєї суті (єства), і можуть багато розповісти про сво­їх господарів. Кожна дрібниця побуту набуває цінності й ваги.



  • Які ви знаєте сімейні свята японців?

Можливо, тому в японців так багато сімейних свят. Наприклад, є свято для хлопчиків — п'ятого травня, коли у дворах будинків зазвичай вивішують на жердинах кольорових коропів із тканини. Такі вироби - символи мужності й наполегливості, а їхня кількість така ж, скільки хлопчиків у сім'ї.

Щось подібне є і для дівчаток. Це Свято ляльок, яке відзначається третього березня. Для цього свята у кожному домі зберігається спеціальний набір ляльок, у якому обов'язково є імператор та імператриця. Третього березня ляльок виставляють на спеціальній підставці для за­гального огляду.



  • Чим прикрашають свій дім японці?

Японці прикрашають свій дім, тому звичайні побутові речі, навіть циновка чи рослини в домі, сприймаються як твори мистецтва.

  • Згадайте символи або слова, що пов’язані з культурою Японії?

Ікебана – мистецтво складання букетів; орігамі – мистецтво рукоділля, мистецтво паперової іграшки; сумо – боротьба товстунів; сакура – вишня; кімоно – вид одягу.

  • Що цікавого ви можете розповісти про ікебану?



Ікебана. Суть ікебани виражена словами: «Квіти зрізані, але не вбиті!». Складаючи композицію, ми рятуємо душу квітки, вона продовжує жити в досконалій гармонії з довкіллям. Ікебана — це не холодна картина, це музика квітів, вона виконує пісню про красу природи, нав­чає бачити красу в простому, непомітному, повсякденному — звичних предметах. Композиції квітів поєднують три сфери: небо, людину, зем­лю. Перші ікебани були великі, до трьох метрів, глядач сідав навпроти композиції, і міг споглядати її протягом кількох годин.

  1. Дидактична гра «Збери прислів'я».

Із даних фрагментів складіть японські прислів 'я та приказки. Як вони характеризують японський народ? Що цінують, поважають у цій країні?

Озирайся на минуле,

а людина — ім'я.

Усякі діла

мале.

Кого хоч день мав за вчителя,

з малих починаються.

Умій цінувати

три роки голоду.

Сокіл шанує свої крила,

а очі розплющеними.

Рік бунту —

все життя поважай, як батька рідного.

Рот тримай закритим,

у непоказній оболонці.

Перлина любить ховатись

коли хочеш знати майбутнє.

III. Сприйняття нового матеріалу

  1. Слово вчителя

Знавець мистецтва Сходу і За­ходу Юсіро Юкіо, говорячи про особливість японського мистец­тва, зазначив: «Ніколи так не думаєш про близького друга, як дивлячись на сніг, місяць або квіти».

Людиною, яка, спостерігаючи красу снігу, місяця і квітів, багато розмірковувала про друзів, про себе, про природу, про життя, був японський поет Мацуо Басьо. Його можна образно назвати дбайливим садівником чудового саду японської поезії.

У кінці XVII ст. на дорогах Японії можна було зустріти немолодого вже чоловіка, дуже схожого на жебрака, якого будь-хто міг образити. Тоді нікому не могло спасти на думку, що на долю цього непомітного мандрівника випаде посмертна слава.

Мандрівник! Це слово

Стане іменем твоїм.

Довгий осінній дощ...

Переклад А. Сіренка





Так писав про себе Басьо. Подивіться на графічний портрет поета, виконаний київською школяркою. Здається, ще тільки хвилин­ку тому він ішов крутою гірською стежиною в осін­ню негоду, спираючись на свій бамбуковий посох.

Чужина чужа —

Знов мандрую у світі...

Мжить осіння мжа.

Переклад М. Лукаша



Мал. М. Грищенко



Пошарпаний халат із щільного, покритого лаком паперу, плащ з очерету, солом'яні сандалі погано за­хищають від холоду і дощу. Та ось старий зупинив­ся на хвильку, неначе відчув щось таємничо-при­вабливе десь у глибинах своєї душі. Прислухайтесь — ви теж це відчуєте! (Тихо звучить музика Масаюки Кого «Японська флейта»).

Вечірнім повоєм

В полон захоплений... Нерухомо

Стою у забутті.

Переклад А. Сіренка





У невеликій дорожній сумці зберігається скарб поета-мандрівника: кілька книжок з улюбленими віршами, тушечниця, без якої не обійтися ні поету, ні художнику, і, звичай­но ж, флейта, адже в її звуках не менше мудрості, ніж у старо­давніх книгах. На голові вели­кий, наче парасолька, бриль, сплетений з кипарисових стру­жок. Як вусики плюща, в'ють­ся по його полях візерунки письмен: дорожні нотатки, вірші.

Вже закінчився рік,

а я і досі — під брилем,

у сандалях з соломи.

Переклад Г. Туркова





Жодні труднощі не могли зупинити Басьо, відвернути його від Шляху Краси. До­рожні враження слугували матеріалом для творчості. Він не жалів себе, щоб добути їх. Після кожної подорожі на­роджувалася збірка віршів — нова віха в історії японської поезії.

Перша половина життя Ба­сьо — пошуки себе, свого Шляху, який йому призначе­но долею. Це пошуки учня. У другій половині життя поет рішуче йде обраним шляхом — шляхом Краси. Це шлях Учителя (сенсея), якому є що сказати учням.

Японське прислів'я повчає: «Кого хоч день мав за вчите­ля, все життя поважай, як батька рідного». Сьогодні ваш учитель — Басьо, все­світньо відомий майстер ма­леньких японських віршів — хоку.


  1. Робота з епіграфом

  2. Особливості хоку

Японці мають свої незвичайні, самобутні вірші. З од­ним з них ви ознайомилися. А тепер погляньте на таб­лицю.

Чому поезію Японії називають гномічною?

Чому поезію Японії називають гномічною?

Від якого слова, на вашу думку, походить ця назва?

(Від слова "гном". Так називають невеликі вірші).

Де живуть гноми?

(Під землею. Тому вірші мають прихований зміст).

Як ви розумієте слово "асоціація" ?



Висновки. Японські вірші, вони називаються хоку, не­великі за обсягом — містять всього три рядки. В кожно­му з них — певна кількість складів: 5 — 7 — 5. Вірші мають глибокий підтекст. Щоб їх зрозуміти, потрібно включити уяву. У хоку паралельно відображаються стан природи, думки та почуття людини.

  1. «Сезонні» слова у хоку

Вірші в поетичних збірках групуються за розділами весна, літо, осінь, зима. Це у свою чергу вимагає від поета обов'язкового включення в текст вірша того чи іншого «сезонного слова». Наприклад:

а) весна - слива, сливовий цвіт, молода трава, серпанок, весняні хвилі, соловей, жайворонок, ластівка, жаба;

б) літо — троянда, лілія, гроза, веселка, літня річка, прохолода, водограй, равлик, зозуля, цикада, змія, муха, віяло;

в) осінь — осінній вечір, сутінки, повний ясний місяць, мряка, осін­ня паморозь, іній, осіннє кленове листя, очерет, хризантема, коник, цвір­кун, олень;

г) зима — грудень, кінець року, короткий день, січень, зимова самота, сніг, холод.

Існували навіть спеціальні словники сезонних слів, якими обов'язково користувались поети-початківці. Лише в XX ст. цю традицію користуван­ня словниками почали порушувати.



IV. Усвідомлення нового матеріалу.

1.Виразне читання хоку і тлумачення їхнього змісту. • Аналіз хоку "На всохлу гілку...".Японські вірші незвичайні. Тому й аналізувати їх не можна так, як звичні нам поезії. Насамперед їх треба відчу­ти і намалювати в уяві картину, яку зображає поет. Тож заплющуйте очі та фантазуйте.

• Читання учителем хоку.



На всохлу гілку

Сів ночувати крук.

Глибока осінь.

Переклад Г. Туркова


Мал. М. Грищенко



Яке враження справив на вас цей вірш ?

Про що він ?

Цей вірш-хоку Мацуо Басьо писав кілька років.

І щоб глибше зрозуміти поета і його творіння, пропо­ную вам... створити в уявний малюнок.

Адже японці люблять поєднувати поезію, музику і живопис.

Які кольори оберемо кольорові чи чорно-білі? Чому?

(Чорно-білі кольори відповідають настрою, кольоровій гамі поезії. А також свідчать про те, що вірш написано давно).

• Спостереження за простором у вірші.

Де відбувається подія, відображена в хоку?

Яким буде наш перший малюнок? (У центрі крупним планом гілка).

Якою зобразимо гілку?

Чи покажемо дерево? Не покажемо? Чому? (Дерева немає у тексті. Тому його поява на малюнку не вип­равдана).

Чому немає дерева? Уявімо, що поет сказав: "На гілку дерева..." Що змінилося б?

(Відсутність дерева посилює атмосферу самотності).

Чому серед усіх птахів поет обрав саме крука ? (Крук — символ старості, близької смерті. А також мудрості).

- Чи міг би крук сісти на іншу гілку — не всохлу ?

Чи можемо сказати, що у крука та гілки є щось подібне?

(Так, вони самотні. Крук прилетів один. Гілка відірвана від дерева).

• Спостереження за часом у хоку.

Коли відбувається подія, відображена в хоку?

Яким змалюємо небо? Чи будуть на ньому місяць і зірки?

Чому їх не зобразив поет ?

(На малюнку не може бути світил. Небо сіре, похмуре. Та­ким чином посилюється відчуття смутку).

Де може рости дерево, на гілку якого сів крук?

Зважаючи на настрій хоку, воно росте у лісі чи в полі?

— Доберіть епітет, який характеризує одночасно кру­ка, гілку і дерево.

(Самотній).

• Усне малювання образу ліричного героя хоку.

Чиїми очима ми бачимо і крука, і гілку?

Як оповідач опинився біля цього дерева? (Можливо, він мандрівник, який ішов полем).

Який настрій у оповідача ?

Яка у нього зовнішність ?

Він старий чи молодий?

Чим зацікавив крук оповідача?

Якою людиною є оповідач?

Хіба у хоку зображена людина? То як же ми змогли схарактеризувати оповідача?

Про кого Мацуо Басьо написав свій вірш ?

Як у хоку змінився простір ?

Навіщо поет цей простір розширив?

Тепер я покажу вам два кола: велике і маленьке. На зворотному боці одного написано "світ", на іншому -"людина".

Яке коло символізує світ, а яке людину? (Більше коло — світ, менше — людина).

Ці кола потрібно з'єднати стрілкою. Яким буде її напрям?



(Від світу до людини).

oval 2oval 3autoshape 4

Висновок. На думку Мацуо Басьо, спостерігаючи світ, можна глибше зрозуміти людину.

• Читання та аналіз хоку "Старий ставок!..".




Старий ставок!

Жабка стрибне

Сплеск пролунає.

Переклад Г.Туркова



Мал. Л. Рогової



Яке враження справляє хоку ?

Який настрій створює? (Одночасно сумний і веселий).

Який образ навіює сум ? (Образ ставка).

А чому хоку викликає посмішку? (Веселить жабка).

• Робота над образом ставка.

Чому біля ставка сумно?

Який вигляд він має?

Які кольори переважають?

Що, окрім води, можна зобразити?

Яким ми намалюємо берег?

Які рослини можуть бути на нашій картині? (Очерет).

Чи намалюємо квіти?

(Ні, вони не відповідають настрою початку хоку. Ставок старий і сумний, а квіти — символ радості, юності).

Які звуки чуються біля ставка на початку хоку? (їх немає. Вони з'являться пізніше).

• Робота над образом жабки.

Якою ви уявили жабку ?

Навіщо вона потрібна у вірші?

Що змінилося у світі з її появою? (Сплеск — звук. Пішли кола по воді — рух).

Яким став світ? (Рухливішим, живішим, веселішим).

Як довго ми бачимо ставок і жабку? (Ставок був, є і буде. А жабка є і буде ще деякий час).

Чий час закінчений, а чий нескінченний?

Як називається час, який не закінчується ? (Вічність).

Хто чи що важливіший у хоку? Який знак (<, >, =) можна використати для позначення важливості ставка і жабки у хоку ?

2. Складання порівняльної таблиці.



Ставок Жабка

Старий —» Був Молода

Сумний —» Є «— Весела

Великий —» Буде «— Маленька



ВІЧНІСТЬ = МИТЬ

Чому, з точки зору Мацуо Басьо, ставок і жабка рівноцінні ?

(Світ гармонійний. У ньому однаково важливі мить і вічність, велике і мале. І навіть невеличка жабка може змінити великий світ хоча б на мить). Мацуо Басьо спочатку написав другий і третій ряд­ки хоку. Але довго не міг дібрати слова першого. Навіть звернувся за допомогою до учнів. Ті запропонували свій варіант.

Жовті троянди. Жабка стрибне Сплеск пролунає.

Чому саме такі слова дібрали учні? (Троянди гарні).

Чому ці слова не задовольнили Мацуо Басьо ? (Порушена логіка — незрозуміло, куди стрибає

жабка).


У кого більше спільного: у квітів і жабки чи у квітів і ставка?

(У квітів і жабки — вони маленькі, веселі, живуть недовго. Таким чином, зникає вічність. Залишається тільки мить).



Висновок. Як бачимо, у хоку велике приховане у малому, безмежне — в обмеженому. Зображаючи природу, поет передає почуття людини. Глибокий підтекст дає можливість побачити великі таємниці великого світу, спостерігати, як змінюються час і простір.

  1. Творчий етап «Осяяння душі»

V. Підсумок уроку

1. Бліц-опитування: тестування (К. Б.)

• Традиційний жанр пейзажної лірики в японській поезії — хоку — містить:

а) 3 рядки; б) 4 рядки; в) 6 рядків.

• Яку пору року уособлюють в хоку Басьо художні образи: «сакура», «квіт сливи», «соловей» , «плакуча верба»:

а) літа; б) осені; в) весни;

• Засіб виразності в хоку Басьо «соловей — душа плакучої верби» є: а) порівнянням; б) метафорою; в) уособленням.

• Продовжіть ланцюжок: Україна — верба і калина, Росія — береза, Канада — клен, Японія — ...

а) сакура; б) банан; в) слива.

2. Словниковий диктант. Записати в зошити лише ті ознаки, що ха­рактеризують хоку як жанр японської поезії.



Прихована думка, наявність рим, натяк, мала форма, семивірш, пей­заж, тривірш.

3. Асоціативні вправи.

Доберіть з поданих «сезонних» слів Мацуо Басьо лише ті, що свід­чать про конкретну пору року: жабка, розквітла сакура, плакуча верба, роса, іній, холод, журавель, крук, соловей, сніг, квіти каштана, вишневий цвіт, розквітла слива, трава, місяць.

(Весна: жабка, розквітла сакура, плакуча верба, соловей, квіти каш­тана, вишневий цвіт, розквітла слива; літо: роса, трава; осінь: жура­вель, крук, місяць; зима: холод, сніг.)


  1. Розгадування кросворду

1
1


rectangle 10 rectangle 11 rectangle 12 rectangle 13
6
rectangle 15111


2
rectangle 17 rectangle 18 rectangle 19 rectangle 20 rectangle 21 rectangle 22

3
rectangle 24 rectangle 25 rectangle 26 rectangle 27 rectangle 28 rectangle 29 rectangle 30 rectangle 31 rectangle 32 rectangle 33 rectangle 34
4

5
rectangle 37 rectangle 38 rectangle 39



По горизонталі:

  1. Мистецтво паперової іграшки… (орігамі)

  2. Мистецтво складання букетів…(ікебана)

  3. Творче відображення дійсності в художніх образах…(мистецтво)

  4. Традиційний жанр пейзажної лірики в японській поезії, трирядковий вірш без рими… (хоку)

  5. Боротьба товстунів… (сумо)

По вертикалі:

  1. Ім’я японського поета… (Мацуо)

V І. Домашнє завдання.

  1. Вивчити визначення хоку

  2. Виразно читати хоку і розмірковувати над їхнім сенсом (с. 196, 197)





База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка