Урок П. Тичина „Не бував ти у наших краях", „Гаї шумлять", „Блакить мою душу обвіяла" Мета : ознайомити учнів з короткими біографічними



Скачати 65.73 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір65.73 Kb.
Урок 1. П. Тичина „Не бував ти у наших краях”, „Гаї шумлять”, „Блакить мою душу обвіяла”

Мета: ознайомити учнів з короткими біографічними відомостями;
розкрити особливості поетичного таланту митця – уміння поєднати у творчості слово, музику й барви;
вчити учнів бачити й відчувати красу навколишнього світу, виховувати високу культуру почуттів.

Обладнання: фотографії П.Г.Тичини, його матері, виставка книг, підручник, літературна карта, ілюстрації учнів до поезій П.Тичини.

Х І Д  У Р О К У:

Мотивація навчання учнів
Сьогодні ми відкриємо для себе нову зірку на небосхилі нашої поезії. А на вашій літературній карті з’явиться ще одна визначна постать, про яку скажуть:

Поет, мабуть, світового масштабу... Дивний мрійник з очима дитини й розумом філософа.” (С.Єфремов)

І цього поета звуть Павло Григорович Тичина, і саме наш урок присвячений 120-річчю від дня народження великого поета

Тож, давайте запишимо дату та тему нашого уроку.

Слово вчителя
У давньогрецькій міфології є образ геніального співця, винахідника музики й віршування Орфея.
Його мистецтво могло творити чудеса: приборкувати диких звірів і навіть зрушувати скелі. Це міфічне ім’я стало синонімом великого поета й музики, людини надзвичайного обдарування й таланту П.Г.Тичини (Демонстрація портрету)http://ostriv.in.ua/images/content/d4249/tichina1.jpg

Чернігівщина... Край зелених соснових борів і широких золотоколосих полів, помережаний синіми глибоководими стрічками річок.


Він має свою давню й славну історію. Перша загадка про Чернігів, стольний град сіверян, датується 907 роком. Етнографія й фольклор Чернігівщини зберегли й донесли до наших днів відлуння яскравих дохристиянських обрядів. У густих гаях прадавньої землі колись жили волхви – чарівники, що розуміли мову квітів і дерев, птахів і звірів, уміли закликати дощ і утихомирювати грім. Вони одухотворювали Природу, обожнювали її. Тож і не дивно, що ця земля подарувала світові поета, якого згодом назвуть „українським орфеєм”. Саме про нього та про чудові його вірші йтиме мова на нашому уроці.

Майбутній поет народився 27 січня 1891 року в селі Пісках. Щедра рука Всевишнього нагородила його багатьма талантами співака й музиканта.



Виходять 3 учні: Музика (дівчинка з камертоном у руці), Живопис (хлопець з палітрою), Поезія (дівчинка з листом паперу й пером)
Музика: Цей хлопець незвичайний. На нього рясно впала Божа благодать...
Поезія: Що ж йому подарувати в його перший день народження?
Музика: Подарую цьому хлопчикові камертон. І нехай у його руках він стане еталоном високого й чистого звуку, що буде зачаровувати й дивувати всіх, хто слухатиме й чутиме його найтонші вібрації (кладе камертон біля портрета Тичини)
Живопис: Я подарую палітру з найчарівнішими фарбами: синьо-небесними, зеленотравими, сонцезолотими, зоряносяйними... – і нехай вони лягатимуть м’якими пастелями на полотно його життя (кладе палітру біля портрета)
Поезія: А я думку подарую новонародженому. Високу, легкокрилу, що летить у Всесвіт до Творця, що вражає силою й глибиною, що будить уяву й манить за собою в Храм Слова (кладе лист паперу й перо біля портрета). Учні сідають на місця.http://ostriv.in.ua/images/content/d4249/tichina2.jpg

Розповідь учителя
Сім’я майбутнього поета була велика. Батько Григорій Тимофійович – сільський дяк, став для малого Павла першим учителем музики. Мати (демонстрація портрета) – жінка сердечна, добра, з трохи сумовитим поглядом, вона народила 13 дітей, із яких у живих залишилося 9. Жили в скруті, упроголодь. Але на порятунок приходила пісня. Вона розраджувала, не давала щоденним клопотам про хліб насущний затьмарити світ, зів’янути ясному „цвіту-первоцвіту”, що розквітав у душі малого хлопчика, якому судилася доля генія.
Павло Григорович мав досконалий музичний слух і дзвінкий, мелодійний голос. У 9 років його віддали в хор при одному з чернігівських монастирів. Там, у Чернігові, він змушений буде 13 років навчатися спочатку в бурсі, а потім у семінарії, бо після смерті батька (1906) годі й сподіватися на щось краще.
Навчання в духовному хорі не пройшло марно – П.Тичина досконало вивчив нотну грамоту, оволодів азами диригування, навчився грати на багатьох струнних і духових інструментах. Надзвичайно любив бандуру й кларнет. Згодом, 1918 року, він свою першу збірку назве „Сонячні кларнети” (демонстрація збірки).
Павло Григорович мав неабиякі здібності до малювання. Він навіть готувався вступити до художньої Академії в Петербурзі, але брак коштів став на заваді.
Проте, маючи дар співака, музиканта й живописця, він став поетом. Безперечно, у цьому немалу роль зіграв М.Коцюбинський, який підтримав поетичний дар молодого поета на літературних „суботах”, що влаштовував у себе вдома.
А ще, можливо, доленосний вибір зумовлений тим, що словом можна і змалювати, і озвучити, і розказати.Послухайте, будь-ласка,вірш Тичини, у його власному виконанні, записаний в далекому 1965 році. (звучить запис вірша)

--- Робота з підручником. Читання статті, стор.254

Виразне читання вчителем поезії П.Тичини „Блакить мою душу обвіяла”

Блакить мою душу обвіяла,
Душа моя сонця намріяла,
Душа причастилася кротості трав –
Добридень я світу сказав!

Струмок серед гаю як стрічечка,
На квітці метелик, мов свічечка.
Хвилюють, маюють, квітують поля –
Добридень тобі, Україно моя!

Ось так презентує себе молодий поет, залюблений у свою сонцесяйну Україну.



Робота в парах. Прочитати один одному вірш.

  1. Яке враження про Павла Тичину як людину склалося у вас після ознайомлення з віршем «Блакить мою душу обвіяла»? Які риси характеру поета ви можете відзначити?Відповідь проілюструйте рядками вірша.

  2. Прочитайте виразно поезію, намагаючись передати зачарованість автора навколишнім світом.

  3. Опишіть настрій вірша . Які почуття виникли у вас під час читання поетичного твору?

  4. Опишіть картини, що постають у вашій уяві під час читання вірша.

Висновок: Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю викликає спілкування з природою. Ні з чим незрівняна природа рідного краю! І як же не привітатися з ненькою- Україною!

Слово вчителя
Для кожної людини край, де вона народилася, найрідніший і наймиліший серцю.
Послухайте, з якою любов’ю розповідає про свою Батьківщину П.Г.Тичина.

(Вчитель читає вірш „Не бував ти у наших краях”.)

Питання для обговорення
Колективна робота

  1. Які почуття, на вашу думку, виникали в душі поета, коли він писав вірш? (Поет залюблений у чарівну природу свого краю, його переповнюють почуття гордості за земляків – витривалих і працьовитих людей, які йдуть по життю з піснею.)

  2. Земляки поета, за його словами, „не люблять, не вміють ридати”. Назвіть риси характеру, які, на вашу думку, притаманні таким людям. Що виховало в них ці риси характеру?

  3. Знайдіть і зачитайте ті рядки, у яких описується краса рідного поетові краю.

  4. Підготуйтесь до виразного читання вірша, враховуючи темп, інтонацію,наголоси.

Читання учнями поезії ланцюжком

Висновок: Природа і Батьківщина –невіддільні. Отже,Тичина часто в поезіях поєднує теми любові до природи і до Батьківщини.

Уявіть себе на лоні природи, де є тільки ви й розмаїття барв, звуків і рухів.


Забудьте про проблеми й турботи, вдихніть на повні груди п’янке свіже повітря. Прислухайтесь – і ... почуєте, як шумлять гаї... Придивіться – і ... побачите, як вітер, загравши на струнах-гілках, став на коліна, задивлений, над золото-блакитним плесом річки й чаклує над ним, торкаючи хвилі-звуки.
Виразне читання вірша „Гаї шумлять” вчителем.

  1. Як ви розумієте вислів „музика природи”? Гру яких музичних інструментів ви уявляєте, читаючи цей твір?

  2. А які картини постають у вашій уяві, коли ви читаєте цю поезію?

  3. А чи є у поезії порівняння? Знайдіть.

Робота в групах. Уявіть, що вам запропонували зняти кліп на вірш „Гаї шумлять”. Прокоментуйте, як ви „бачите”  цей кліп.

Висновок: Перу Тичини належить багато прекрасних пейзажних мініатюр.письменник добирає незвичайні слова, порівняння, щоб точно змалювати явища природи- дощ, схід сонця, сонячний літній день. І ми разом з поетом по новому дивимося на навколишній світ, відкриваємо для себе його принаду і красу.

Рефлексія
„Літературний волейбол” (діти складають і задають одне одному запитання за навчальним матеріалом уроку; той, хто відповідає („приймає пас”) повинен задати наступне запитання „віддає пас”)

Підсумок уроку:

Усі ми – діти Природи, діти своєї землі. І саме про це доводить нам поет життєвістю своїх поезій. Тичина, описуючи природу у своїх поезіях, не раз звертає нашу увагу на те , що це все простори нашої Батькіщини, і саме ми повинні бути такими ж палкими патріотами, як і він. Тому, пропоную вам прослухати розповідь про Україну, та подивитися презентацію «Природа мого краю», і ви звичайно впізнаєте улюблені місця.

(Презентація)

А на закінчення уроку, давайте пригадаємо:



  • У яких галузях мистецтва виявлявся талант П.Тичини?

  • Чому, на вашу думку, П.Тичина працював на ниві поезії? (Мав підтримку й схвальні відгуки Коцюбинського, інших поетів і прозаїків. Був переконаний і впевнений, що словом можна і змалювати, і озвучити, і розказати)

  • Які враження залишилися у вас від прочитаних поетичних творів П.Тичини?

Обговорювання результативності роботи на уроці, оцінювання учнів.

Домашнє завдання:

Вивчити напам’ять вірш Тичини (на вибір)



Індивідуальне завдання: для юних художників – намалювати ілюстрації за темою „Моя батьківщина”; для юних поетів – написати вірш на цю тему.

 


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка