Урок літератури, 10 клас Леся Українка.



Скачати 84.18 Kb.
Дата конвертації01.05.2016
Розмір84.18 Kb.
Урок літератури, 10 клас
Леся Українка. «Бояриня». Характеристика образів
Мета: охарактеризувати образи, сприяти формуванню світоглядних позицій; розвивати довільну уяву, словесно-логічне мислення, вольові якості, комунікативні здібності, навички роботи в групах, парах; на матеріалі твору виховувати національно активну особистість.
Обладнання: портрет Лесі Українки, тлумачні словники, система запитань та завдань для характеристики образів Оксани, Степана; мультимедійна презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Методи, прийоми, форми роботи: бесіда, «Мікрофон», «Незакінчене речення + Мікрофон», «Комплімент», робота в групах «Акваріум», парах.

Щоб судити про людину, принаймні потрібно увійти в таємницю її думок, її нещасть, її хвилювань.

О.Бальзак
Перебіг уроку



  1. Створення сприятливого мікроклімату. Прийом «Комплімент».

  2. Актуалізація знань.


Учитель. На драматичну поему «Бояриня» відведено два уроки. Пригадайте, на чому ми акцентували увагу на минулому уроці? (На історії написання твору, його джерелах, історичній основі, проблематиці, оцінці літературною критикою). А на цьому будемо характеризувати образи. Отож запишіть дату, тему та епіграф уроку.


  1. Оголошення теми, епіграфа уроку. Слайд 1.




  1. Мотивація навчання. Прийом «Мікрофон».

Чому приділяємо характеристиці образів таку пильну увагу? (Пізнаючи когось, краще зрозуміємо себе)




  1. Цілевизначення (усно).


Учні повинні знати:

  • провідні риси характеру персонажів.


Учні повинні вміти:

  • характеризувати героїв твору.

  • працювати в парах, групах.




  1. Планування уроку. Слайд 2.




      1. Характеристика образів:

1.1. Оксани.

1.2. Степана.

1.3. Ганни, Івана.

2. Загальний підсумок.

3. Рефлексія.

4. Домашнє завдання.




  1. Виконання плану уроку.




      1. Характеристика образів.


Учитель. Аналізуючи проблематику «Боярині» на минулому уроці, ви помітили, що вона тісно пов’язана з головними персонажами, тому їх, Оксану та Степана, характеризуватимемо детально, а решта побіжно.

Домашнє завдання було груповим: одна група готувала, користуючись системою запитань та завдань, характеристику Оксани , інша - Степана. Кого будемо характеризувати першим? (…)

Створити певний емоційний контакт з головними героями допоможе поезія О. Олеся «Коли б я знав, що розлучусь з тобою».

(Учитель декламує поезію під музичний супровід - вальс

Г. Свиридова до повісті О. Пушкіна «Заметіль»)

1.1. Характеристика образу Оксани. Робота в групах. Прийом «Акваріум». Оцінювання. Слайд 3.

Група, яка характеризує образ Оксани, сідає колом або півколом на стільцях, які стоять біля дошки, а інша сидить за партами.



Завдання учням, які сидять за партами. За бесідою- характеристикою образу Оксани скласти сенкан «Оксана».

Система запитань та завдань для характеристики образу Оксани





  1. Хто вона? Її соціальний статус.

  2. Якою уявляється Оксана?

  3. Прокоментуйте такі репліки Оксани, вказуючи її риси характеру, особливості світогляду:

«Я не холопка з вотчини твоєї», «Служебка зараз прийде, той накажи їй»;

«Ти наче думаєш…, що в мене немає ні серця, ні душі…»;

«Сі трудні часи думок поважних і дівчат навчили»;

«Либонь, ніколи не прийняла б я перстеня з руки такого лицаря… Оця рука від крові чиста»;

«Татко дуже тебе вподобав і матуся теж», «Мати кличуть» (пошанна множина);

«Твоя матуся, може, не злюбить незнайомої невістки» (А сучасні дівчата переймаються цим?);



«…хіба ж то вже така чужа країна? Таж віра там однакова, і мову я наче трохи тямлю, як говорять»;

  1. Яке становище жінки в Москві? Як це сприйняла Оксана? Чи змирилася з цим?

  2. Як поставилась Оксана до Степанових порад не висилати грошей братчицям, не листуватися, не приймати земляків? Чи змирилася?

  3. Як Оксана сприйняла московську атмосферу доносів, страху, лицемірства? Чи змирилася з цим?

  4. Як ви гадаєте, чи змінилося ставлення Оксани до чоловіка після таких його слів: «… я повинен «холопом Стьопкою» себе називати та руки цілувати, як невільник…»?

  5. Який діагноз поставив німець? Чим породжена ця хвороба?


(Ностальгія породжена 1)відірваністю від України, відсутністю зв’язку з нею, активних патріотичних дій; 2) почуттям провини перед земляками за бездіяльність; 3) атмосферою доносів, страху, лицемірства; 4)обмеженням прав жінки; 5) негативним ставленням з боку москвичок: 6) розчаруванням у чоловікові, який втратив чоловічу і національну гідність).


  1. Чому хвора Оксана не хоче їхати в Україну? У чому вона звинувачує себе й Степана?

  2. До чого звернені останні слова Оксани? Як це її характеризує?

  3. Яку ідею несе образ Оксани? (Волелюбна, патріотично налаштована особистість не зможе прожити за межами своєї держави без зв’язку з нею)



Складання сенкана «Оксана»


  1. Персонаж. Оксана.

  2. Риса вдачі (прикметник). Волелюбна козачка.

  3. Основний життєвий принцип (речення). Боялася розливу крові.

  4. Моя оцінка. Яка ностальгія за

Україною!

  1. Синонім до пункту 1. Символ прозріння.



Учитель ставить запитання до класу



  1. Чи погоджуєтеся з міркуваннями членів групи? Можливо, є які доповнення?

  2. Прочитайте свої сенкани.


Оцінювання. Керівник групи оцінює роботу команди в цілому, її членів, а вчитель – керівника групи.
(Група сідає на свої місця в класі)


  1. Оксана брала активну участь у дівочому братстві, а сучасні дівчата- старшокласниці повинні брати участь у громадсько- політичному житті міста, України чи тільки вчитися?

  2. Мавка і Оксана. Чи можна їх назвати максималістками? (Мабуть, можна. В Оксани надмірне почуття туги, у Мавки-почуття кохання)

Максималізм - впадання у крайнощі, надмірні вимоги, претензії (ВТС СУМ).
(Група, яка аналізує образ Степана, сідає колом або півколом біля дошки)
1.2. Характеристика образу Степана. Робота в групах. Прийом «Акваріум». Оцінювання. Слайд 4.

Завдання учням, які сидять за партами. За бесідою- характеристикою образу Степана скласти сенкан «Степан».

Система запитань для характеристики образу Степана





  1. Хто він? Його соціальний статус.

  2. Яким уявляється Степан?

  3. Прокоментуйте репліки, вказуючи риси вдачі, особливості світобачення Степана:

«Якби лиш я не став вам на заваді…», «Ото б таки. Ще в нас у хаті стане для гостя місця!», «Дай, Боже, панночко, тобі щасливу та красну долю!», «Коли б не гнівались старі бояри, − я й так уже давно від них одбився».

  1. Чим сподобався Степан батькові і матері Оксани?

  2. Чого вчив Степана рідний батько? Чи притримувався він батьківських заповітів? Як це його характеризує?

  3. Прокоментуйте репліку, звертаючи увагу на особливості мовлення: «…ти ж мене сама причарувала і звабила, як соловейко, співом», «…коханий спогад про зустріч милу обіллє отрута».

  4. Чому Степан обрав Оксану? Як це про нього говорить?

  5. Розкажіть про поведінку Степана під час розмови з гостем. Як це його характеризує?

  6. Чому не радив Оксані посилати гроші братчиці, листуватися, приймати земляка? Оцініть його поведінку.

  7. Як подані репліки характеризують Степана:

«Ти така втомлена. Може, клопочешся при господарстві?…Може, хто образив? Мати? Ганна?»,

«Справді, не ростуть квіти в темниці. Я готовий тебе до батька відпустити. Я не хан татарський. Ти вільна. Я присягу вертаю…»? Це благородство?



  1. Чому Степан не поділяв Оксаниної думки про втечу?

  2. У чому трагедія Степана? (У його роздвоєності: хотів поєднати вірність своєму народові з вірною службою російському цареві)

  3. Яка, на вашу думку, подальша доля Степана?


Складання сенкана «Степан»


  1. Персонаж. Степан.

2. Риса вдачі (прикметник). Московський боярин.

  1. Основний життєвий принцип (речення). Покірно ніс невидимі

Кайдани.

  1. Моя оцінка. І вашим і нашим.

5. Синонім до пункту 1. Пристосуванець.

Учитель ставить запитання до класу


  1. Чи погоджуєтеся з міркуваннями членів групи? Можливо, є які доповнення?

  2. Прочитайте свої сенкани. (За бажанням)


Оцінювання. Керівник групи оцінює роботу команди в цілому, її членів, а вчитель – керівника групи.
(Група сідає на свої місця в класі)


  1. На зарубіжній літературі ви опрацьовували оповідання А. Чехова «Людина у футлярі». Чи притаманна Степанові «футлярна» психологія? (Так, наявні деякі її ознаки: надлюдська вірність зрадженій присязі, самоізоляція від зв’язків з Україною; жив, як в’язень)

  2. Літературний критик М. Драй-Хмара інтерпретує Степанову поведінку як національну пасивність-зраду. Чи згідні ви з цією думкою?

(Зрада - перехід на бік ворога; відмовлення від своїх переконань, поглядів (ВТС СУМ))

5. Оксана і Степан пережили духовний катарсис. Які його наслідки? Хто з героїв усвідомив свій гріх? (Оксана усвідомила свій гріх перед земляками: її переслідує почуття провини. Степан, мабуть, ні.)



(Катарсис-стан внутрішнього очищення, що настає після певних переживань та потрясінь (ВТС СУМ))


1.3. Характеристика образів Ганни, Івана. Фронтальна бесіда. Слайд 5.
Учитель. Ми детально охарактеризували образи Оксани та Степана, а тепер побіжно зупинимося на образах Івана та Ганни. Вони несуть вагоме ідейне навантаження.

Бесіда.

  1. Чому для Ганни чужина не була такою згубною, як для Оксани? (Україну не пам’ятала; виростаючи в Москві, сприймала її суспільну атмосферу, як норму )

  2. Чи цікавилася Ганна Україною? Як це її характеризує? (Не цікавилася Україною, своїм корінням. Це характеризує її з негативного боку. Вона втрата для нації.)

  3. Послухайте думку Олени Теліги і дайте відповідь на два запитання:

    • Хто з названих персонажів використовує слово, а хто меч? (Слово – Степан, меч – Іван)

    • Що пропонує Олена Теліга? (Пропонує поєднати слово і меч, тобто словесні форми боротьби із силовими)

«Іван і Степан – люди однієї нації і одного покоління… Слово і меч схрещується у них, як дві ворожі зброї, що в жодному разу не хочуть змагатися побіч, лише проти себе…»(О.Теліга)





  1. Загальний підсумок.


Учитель. 1. Продовжіть думку. Степан − це тип українця, який … (стає на службу чужинцям і намагається допомагати Україні), Оксана – це тип українки, для якої… (чужина мука), Ганна - це тип українки, …( асимільованої чужинцями), Іван – це тип українця, який …(свідомо чинить опір чужинцям). Прийом «Незакінчене речення + Мікрофон».

2. Пригадайте епіграф уроку. Чи притримувалися ми породи О. Бальзака, аналізуючи образи? (…) А у власному житті чи завжди ви входите в таємниці думок, переживань того, кого судите? Фронтальна бесіда


3. Рефлексія. Робота в парах.

- Обміняйтеся враженнями про урок.


4. Домашнє завдання.

Підготуватися до твору за творчістю Лесі Українки. Тематика творів: «Доля Лесі Українки крізь призму сучасності», «Почуття, думки, породжені поезією Лесі Українки», «Не зневажай душі своєї цвіту», «Отак і ми з тобою…обоє ржаві», «Волинь у житті і творчості Лесі Українки».


Використані джерела


      1. Леся Українка. Бояриня. – К.: Молодь, 1991. – 96с.

      2. Драй-Хмара М. Леся Українка, життя й творчість // Леся Українка. Бояриня.− К.: Молодь, 1991.− С.3-29.

      3. teacherjournal.com.ua/shkola/ukrain...

      4. br.com.ua/referats/Literatura

5. school.xvatit.com/index.php?title


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка