Урок-лекція та її аналіз лекція



Скачати 448.48 Kb.
Сторінка2/2
Дата конвертації15.04.2016
Розмір448.48 Kb.
1   2
Тематичні екскурсії проводяться у зв'язку з вивченням однієї або кількох взаємопов'язаних тем одного навчального предмета. Комплексні екскурсії проводяться на основі взаємопов'язаних тем кількох навчальних предметів.

Незалежно від типу та структури навчальних екскурсій їх метою : спостереження за реальними процесами виробництва і виробничих відносин, використання теоретичних знань у практиці. Разом з тим цілі екскурсії часто зумовлюються її типом. Наприклад, метою вступної екскурсії буде засвоєння опорних понять, формування образних уявлень про практичний досвід, ознайомлення з фактами, суть яких буде розкрита й глибоко висвітлена на наступних уроках.

Проведення екскурсії вимагає серйозної підготовки до неї як учителів, так і учнів. Процес підготовки до екскурсії охоплює організаційні, дидактичні, психологічні й виховні аспекти. Вчителеві необхідно уважно вивчити об'єкт екскурсії, поставити мету та завдання, визначити тип і структуру екскурсії; окреслити проблемні питання, дати завдання учням; вказати основні та додаткові джерела інформації; намітити маршрут екскурсії; вказати приблизний перелік обладнання, необхідного для екскурсії, дату й місце її проведення; нагадати правила безпеки під час екскурсії; поділити учнів класу (класів) на підгрупи та дати їм конкретні доручення (вести записи, фотографувати, вимірювати). Підготовка учнів до екскурсії передбачає: оволодіння знаннями з відповідного навчального предмета, з'ясування завдані, щодо здобуття нових знань і поглиблення набутих раніше.

Невід'ємними складовими організації навчальної екскурсії є ознайомлення учнів з об'єктом спостереження, розробка технологічних карток спостереження, підготовка необхідних матеріалів для екскурсії, інструктаж щодо техніки безпеки.

Навчання у процесі екскурсії будується переважно на сприйнятті об'єктів, що спостерігаються; поясненні їх теоретичної і практичної значущості. Велику роль тут відіграють конкретне та образне мислення, уява учнів. Під час екскурсії найбільш повно реалізуються дидактичні принципи єдності конкретного і абстрактного, зв'язку теорії з практикою, навчання з життям, свідомості та активності. Екскурсія має великі можливості щодо реалізації міжпредметних зв'язків (біологія, фізика, хімія, географія, література, історія), що сприяє формуванню системних знань учнів, умінь і навичок їхньої розумової і практичної діяльності.

Обов'язковим компонентом навчальної екскурсії є перевірка досягнення її мети й результатів. Оформлення результатів екскурсії може бути індивідуальним та груповим. З метою актуалізації знань і життєвого досвіду учнів, створення емоційного фону наступних уроків доцільно використовувати зібраний ними на екскурсії матеріал.

У процесі спостереження за навчальною екскурсією та її аналізу необхідно зосередити увагу на таких параметрах:

• педагогічна доцільність теми екскурсії:

• раціональна постановка цілей і завдань екскурсії;

• тип екскурсії (літературна, краєзнавча, виробнича) та врахування її специфіки під час організації і проведення;

• теоретична й практична підготовка учнів до екскурсії;

• ознайомлення з екскурсійним об'єктом і складання плану екскурсії (інколи це маршрут, пункти спостереження; формулювання питань для учнів, на які вони мають дістати відповіді під час екскурсії);

• інструктаж учителя щодо проведення екскурсії (психологічна, змістова та етична підготовка), уточнення і розподіл завдань серед учнів;

• процес проведення екскурсії (організація спостереження, консультація в ході екскурсії, постановка завдань та їх виконання учнями — малюнки, фото-, кінозйомки, записи на магнітну плівку):

• поведінка учнів на об'єкті, їх зацікавленість тим, що вони спостерігають;

• оформлення матеріалів екскурсії (альбом, вікторина, рукописні фільми, графіки, діаграми, доповіді, аматорські кінофільми);

• результативність навчальної екскурсії (поповнення наукових та спеціальних знань, умінь та навичок учнів; розширення світогляду, ерудиції, поля активного навчання й зіткнення з реальними речами, людьми, процесами, явищами; дисципліна; почуття задоволення від побаченого, почутого під час екскурсії; якість оформлення матеріалів екскурсії, доцільність та можливість їх використання в навчально-виховному процесі).

Навчальну екскурсію не завжди може відвідати керівник школи. Однак проаналізувати її можна. Для цього потрібно перевірити план екскурсії, розроблений учителем, поговорити з ним до і після проведення екскурсії, з учнями — після екскурсії, ознайомитися з матеріалами, їх змістом та оформленням




  • КОНТРОЛЬНА РОБОТА ТА її АНАЛІЗ


Контроль забезпечує зворотний зв'язок, що дає змогу коригувати діяльність учителя та учнів, її результативність, виявляти резерви подальшого вдосконалення навчання. «Об'єктивний аналіз результатів контролю за навчальною діяльністю учнів є для вчителя та керівника школи основою визначення стану навчально-виховної роботи та заходів щодо її вдосконалення»10. Контроль має важливе навчальне та розвивальне значення. Він сприяє розширенню, поглибленню та вдосконаленню знань, умінь і навичок учнів, розвитку їхньої пізнавальної діяльності, інтересів; підвищенню відповідальності за навчання та його результативність; привчає учнів до систематичної праці, формує позитивні моральні якості та колективні стосунки, здорову громадську думку. Об'єктивність контролю за знаннями, уміннями й навичками учнів забезпечується за умови виконання таких вимог; індивідуальний характер контролю, що дає змогу перевірити знання кожного учня та враховувати їхні індивідуальні особливості; тематична спрямованість контролю; диференційований підхід до здійснення контролю; всебічність контролю, тобто охоплення під час перевірки знань учнів змісту основних розділів навчальної програми, що включають теоретичні знання, інтелектуальні й практичні вміння і навички; дотримання єдиних вимог до оцінювання знань, умінь і навичок учнів".

Однією з форм контролю за навчальними досягненнями учнів є контрольні письмові роботи (поточні, періодичні, підсумкові). Поточні контрольні роботи проводяться в ході навчального процесу з метою отримання оперативної інформації про рівень засвоєння теоретичних знань і практичних навичок учнів. Вони проводяться переважно за змістом логічно завершеної дидактичної теми (чи кількох уроків з теми) навчального матеріалу з метою своєчасного коригування навчально-виховного процесу та забезпечення успішного просування учнів до засвоєння наступних розділів чи тем навчального курсу. При цьому слід дотримуватися таких вимог: чітке визначення змісту контрольної роботи відповідно до вивченого матеріалу; виділення в ньому головного, істотного; вибір раціональних форм проведення контрольної роботи (фронтальна, групова, індивідуальна); своєчасна корекція знань, умінь та навичок учнів; психологічний настрій і формування в учнів позитивної установки на проведення контрольної роботи; оптимальність навчально-матеріального забезпечення проведення контрольної роботи.



Періодичні контрольні роботи проводяться після вивчення логічно завершеного розділу навчальної програми (наприкінці чверті, півріччя, навчального року). Основні вимоги до періодичних контрольних робіт такі: визначення вузлових тем у вивченому розділі програмного матеріалу та виділення в них основних понять, правил, алгоритмів, принципів, закономірностей, законів тощо, які є обов'язковими для засвоєння учнями; оптимальність змісту та об'єму контрольної роботи; складність і посильність завдань; диференційованість завдань з урахуванням індивідуальних особливостей учнів та рівня їхньої навчальної підготованості; врахування при розробці змісту контрольних завдань, прогалин у засвоєнні учнями програмного матеріалу.

Підсумкові контрольні роботи проводяться наприкінці семестру та навчального року. Основні вимоги до такого типу контрольної роботи: зміст перевірочних питань, завдань повинен мати узагальнюючий, синтезований характер; охоплювати вузлові, провідні ідеї. аспекти, закони, закономірності, які є фундаментом навчального предмета чи окремого його курсу, розділу; бути розрахованим переважно на реконструктивний і творчий рівні знань учнів; бути диференційованим (у кількох варіантах, тестах, картках тощо); передбачати виконання учнями контрольних завдань за допомогою використання широкого комплексу способів, методів, засобів (зокрема

комп'ютерної техніки); бути посильним за обсягом, узгодженим за кількістю годин (1 чи 2 уроки), відведених на її виконання.

Останнім часом усе ширше застосовуються у загальноосвітніх навчальних закладах контрольні роботи діагностичного характеру, розраховані на різну тривалість часу, які включають окремі фрагменти навчального матеріалу, теми, розділи курсу предмета. їх проведення передбачає забезпечення об'єктивної та вірогідної інформації про навчальні досягнення учнів, зіставлені з цілями діагностики (засвоєння головного; сформованість загальнонавчальних умінь і навичок: оволодіння спеціальними знаннями, уміннями й навичками; самостійність та творча активність учнів тощо). Крім того, інформація, отримана в результаті проведення діагностичної контрольної роботи, має бути достатньо оперативною, що дає змогу регулювати та коригувати навчально-виховний процес з метою підвищення його ефективності. Вона повинна забезпечити інформацію про типове та індивідуальне у навчальній підготованості кожного учня окремо й учнів класу в цілому. Для цього розробляються і пропонуються контрольні завдання з урахуванням цілей діагностики. За результатами діагностичних контрольних робіт можна оцінити рівні навчальних досягнень учнів, їх розвитку та вихованості; ступінь сформованості універсальних та інтегрованих прийомів навчальної діяльності.

Учителеві важливо забезпечити високий рівень організації та проведення контрольної роботи будь-якого типу: своєчасний запис на дошці або картках варіантів контрольних завдань; своєчасний початок і кінець уроку; наявність зошитів та приладдя для виконання контрольної роботи; оптимальний емоційний стан учнів у процесі виконання контрольної роботи і після її завершення; почуття задоволення, виконаного обов'язку і відповідальності.

Процес спостереження за контрольною роботою завершується аналізом її результатів, виявленням прогалин у знаннях учнів, висновками та рекомендаціями щодо поліпшення навчально-виховної роботи.

Аналіз результатів контрольної письмової роботи доцільно здійснювати у двох аспектах: кількісному та змістовому.

Аналіз результатів контрольної письмової роботи: у класі____учнів;



присутні_____учнів, писали контрольну роботу____учнів. Написали

на:... (використовували 12-бальну систему оцінювання навчальних досягнень учнів).
1   2


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка