Урок «Життя героїв роману епопеї «Війна і мир» вічний пошук істини» Тема уроку: «Образи характери роману, пластичність змалювання й психологічна глибина»



Сторінка1/2
Дата конвертації30.04.2016
Розмір358 Kb.
  1   2
Урок 3. « Життя героїв роману – епопеї «Війна і мир» - вічний пошук істини»

Тема уроку: « Образи – характери роману, пластичність змалювання й психологічна глибина»




Цілі уроку: після його проведення учні повинні

знати:

  • основні етапи життя героїв твору: Андрія Болконського, П’єра Безухова та Наташі Ростової;

  • зміст понять: герой, художня деталь.

уміти:

  • схарактеризувати образи героїв;

  • визначати результати їх духовної еволюції;

  • знаходити визначальні художні деталі у творі та пояснювати їхню роль;

  • розвивати дослідницькі та аналітичні навички, творчу уяву;

  • виділяти головні епізоди та переказувати їх із власним коментуванням.

прагнути:

  • розуміти і співпереживати з героями художнього твору, плекати у власних душах ідеали людяності та порядності;

  • самоутверджуватися, самовдосконалюватися, само реалізовуватися;

  • залишатися незалежними у поглядах, думках і переконаннях.

Соціокультурна лінія: «Життя людини – вічний пошук істини»
Тип уроку: урок аналізу художнього образу

Обладнання: портрет Льва Толстого, репродукції портретів П’єра Безухова, Андрія Болконського та Наташі Ростової ( за матеріалами кінофільму « Війна і мир»), текст твору, картки для рецензування відповіді товариша; картки «Духовної еволюції образу», таблиці – характеристики, ОСК.
Епіграфи до уроку:




Форми роботи: групова, фронтальна, парна, індивідуальна.

Хід роботи:

І. Мотиваційний етап

1. З’ясування емоційної готовності учнів до уроку.( На фоні тихої музики)


Навеянное
Как только сумерки, клубясь, спадают наземь,

Меня влекут в загадочную даль,

Полны оживших красочных фантазий,

Страницы книги, сбросившей вуаль…


Когда ошибку совершить решаюсь,

Мне вспоминается Наташина любовь.

В своей оплошности в тот миг раскаюсь,

Не повторю её наивность вновь.


Андрей Болконский – эталон отваги.

Он был героем, и в его глазах

Увидела я тучи – клочья влаги –

И полюбила эти тучи в небесах.


Читаю жадно каждую страницу

И забываю всё на свете я.

« Война и мир» мне долго будет сниться.

Войну за мир ведёт душа моя.

Виктория Масановец. Чернигов
- Сьогодні ми присвятимо урок життю людини як вічному пошуку істини.

Адже життя кожної людини – це підсумок важких і драматичних шукань. У кожного своя доля. Чи зможемо ми вирішити ті питання, які бентежили душу Андрія Болконського та П’єра Безухова? Зрозуміти, чи зустріла щастя у своєму житті ця «чорноока, з великим ротом, невродлива, але жвава та граціозна» дівчинка Наташа Ростова? Я вже бачу усмішку на ваших обличчях. Адже приємно поговорити про щось знайоме, незвичайне, добре. Хочеться, щоб такий піднесений настрій був у вас протягом усього уроку. Тож пропоную вам намалювати свій кольоровий настрій.( Учні зображують настрій на смайликах).



2. Цілевизначення й планування.

Вибір цілей із запропонованого вчителем переліку; колективне планування діяльності.



3. Ознайомлення з «картками рецензування»

Пропонується протягом уроку працювати з катками взаємо оцінювання, на яких учні записуватимуть короткі рецензії відповідей товаришів –



(додаток № 2)

4. Робота з епіграфами до уроку.

- Прочитайте, будь ласка, декілька епіграфів до уроку і скажіть, для чого дане життя людині?

- Я пропоную обрати один з епіграфів, аргументувавши свій вибір.

- До кінця уроку подумати над таким проблемним запитанням: чи несе людина відповідальність за свої дії перед собою, предками і нащадками?


5.Літературна розминка « Асоціативна мозаїка».

Дібрати слово чи вирази, що асоціюються із назвою роману – епопеї « Війна і мир». ( « війна і мир» - воєнні дії та мирне життя – все людське життя – складність сімейних відносин – « діалектика душі» окремої людини – подолання власних слабостей і недоліків у своєму характері - сутність цілої історичної епохи ).


ІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

  1. Розповідь учителя про погляди Льва Толстого на життя.

-«Що погано? Що добре? Що потрібно любити, що ненавидіти? Задля чого жити, і що таке я? Що таке життя, що смерть, яка сила керує всім?»

На таке риторичне запитання П’єра Безухова, одного з головних героїв роману, відповідь знаходимо у висловлюваннях самого письменника « У житті є тільки одне безперечне щастя – жити для інших.» Лев Толстой вважав, що справжнє життя людей з їх турботами про здоров’я, про виховання дітей, з їх особистими і службовими інтересами проходило незалежно від політики. взаємин російського царя і Бонапарта. Але життя героїв роману незабаром покаже, що це не так. Події 1812 року, показані в третьому томі роману, перевернуть життя людей, у тому числі і тих, хто був дуже далекий від політики. Прагнучи до широкого охоплення реального життя Росії ХІХ століття, Толстой порушив проблеми, які залишилися і сьогодні вагомими і актуальними, не втратили свого загальнолюдського значення: любов до людства як цілісності. Досить згадати «пошуки думки» князя Андрія Болконського, шлях духовних шукань П’єра Безухова , «зраду Наташі Ростової», щоб зрозуміти, що, на думку письменника, людина непередбачувана – у цьому і сила її, і слабкість.

«Війна і мир» став шедевром російської літератури.


  1. Уведення учнів в емоційну атмосферу твору.

Система образів роману надзвичайно складна і розгалужена. Долі окремих своїх героїв Толстой простежує надзвичайно скрупульозно і детально, до інших звертається ситуативно. Але в цілому образи, представлені у романі, згруповані письменником за світоглядом, за поведінкою, за інтересами, і, зрештою, за критеріями духовності, моральності та елементарної порядності.

Серед персонажів роману Толстого можна виділити такі групи:



  1. образи світської знаті;

  2. родина Болконських та П’єр Безухов;

  3. родина Ростових;

  4. образи полководців Кутузова і Наполеона.

Життєві пошуки героїв Андрія Болконського, П’єра Безухова та Наташі Ростової – це болісний пошук разом із Росією виходу з особистого та суспільного розладу до « миру»,до розумного і гармонійного життя людей.

  1. Усне малювання.

- Яким ви уявляєте художнього героя Андрія Болконського? (неординарною особистістю, сильною натурою, що логічно мислить і не шукає в житті проторених легких шляхів. Намагається жити для інших, але відокремлює себе від них.)

- Дайте коротку характеристику П’єру Безухову?

( П’єр – натура емоціональна. У нього переважає «розум серця». Щирий, безпосередній, іноді наївний , але безмірно добрий).



  • А якою постає Наташа Ростова у вашій уяві? ( безпосередня, мила дівчина, сповнена життєвих сил, дуже чутлива до всього. Її всі люблять. Багато припускається помилок у житті. Але попри всі негаразди, вона залишається щирою та доброю).

  • Чи збігається ваше уявлення про зовнішній та внутрішній світ героїв з тим, як їх представлено на ілюстраціях ?














4.Довідник – теоретик. ( Учням пропонується опрацювати відомості з теорії літератури за літературознавчим словником.

Герой – 1). головна дійова особа літературного твору;

2). людина, що втілює в собі характерні риси доби;

3). людина, яка чимось привертає до себе увагу, є взірцем для наслідування.

Вчитель. За власними спостереженнями над текстом, матеріалом підручника, додатковою літературою постарайтесь визначити результати духовної еволюції наших головних героїв роману – епопеї. Чи не бажаєте ви попрацювати у групах? Якщо так, то виберіть, будь ласка, для себе завдання.

Пам’ятайте «золоті правила»:

- Будь неповторною, індивідуальною, яскравою особистістю!

- Самоутверджуйся і самовдосконалюйся!

ІІІ. Дослідницько – пошуковий етап.

( Вчитель коригує напрямок роботи)

( Можливі варіанти учнівських відповідей)

І група. «Життя П’єра Безухова – шлях відкриттів та розчарувань»

Вчитель:

Один учень, читаючи про П’єра Безухова, посміхався, другого цей герой драту­вав, третій — взагалі не виявляв емоцій. Хто з трьох учнів, на ваш погляд, реагував відповідно до концепції образу?

Підвладний власному моральному почуттю або впливу інших, П'єр Безухов проходить складний шлях шукань: захоплення масонством і розчарування в ньо­му; щирі, але ілюзорні спроби «роблення добра» іншим; намір виконати свою «історичну місію» — вбити Наполеона в Москві, арешт і полон; пережитий страх в очікуванні розстрілу; прилучення до народної моральної правди і набуття духовної свободи; любов до Наташі, сімейне щастя з нею і участь у петербурзькому гуртку, який, мабуть, являє собою товариство декабристів.

Отже, у центрі нашої уваги — П'єр Безухов.



Учень1. З П’єром Безуховим ми знайомимося в салоні Анни Павлівни Шерер.

Він доброзичливий, наївний, відкритий, але йому бракує волі. Ще на початку своєї духовної еволюції молодий граф усвідомив, що його ворог – у ньому самому. Він розумний, освічений, простий у поводженні ( Шерер уважно стежить, щоб він не запитав чогось зайвого), водночас його здолали лінощі, схильність до мрійливості, незграбність і нездатність до практичних справ( його улюблене заняття – лежати на дивані з книжкою в руках). Спроби графа Безухова займатися господарством комічні, реформи тільки погіршують і без того важке становище селян, управитель маєтку його безсоромно ошукує. Хитрий і підступний князь Василь швиденько влаштовує одруження П’єра з Елен Курагіною. Згодом за цю помилку граф осуджуватиме себе.



Учень 2. Життя грається з П’єром : втягує його в гульбища, ставить до дуельного бар’єра . Навіть прагнення духовності він задовольняє дивним чином – через знайомство з масонами: миттєво розпізнавши їх брехню. Очищення до графа Безухова приходить через потрясіння, спричинені війною 1812 року. він опиняється у самій середині народного життя:

бачить пожежу Москви , рятує дівчинку, чудом уникає розстрілу, потрапляє в полон. Духовним одкровенням для нього стає спілкування з Платоном Каратаєвим, який навчає його любити всіх, не відповідати злом на зло. В таких жахливих умовах, П’єр відкриває для себе ціну життя. Його страждання разом з народом очищають його і змінюють. А гармонія настає тоді, коли він одружується з Наташею Ростовою і щасливо живе в колі сім’ї, оточений дітьми й близькими. Невдоволений соціальним ладом Росії, герой бере участь у таємній організації, яка готує державний переворот.



Учень 3. Отже, наш висновок: фінал духовних шукань П’єра щасливий. Він досяг тієї гармонії та ідеалу єдності, про які так мріяв князь Андрій . Граф Безухов цілком реалізує себе як громадянин і приватна особа. Зверніть увагу на картку -
ОСК « Шлях П’єра Безухова до щастя»



Виховання

в Європі

Приїзд в Петербург,

любов до всіх людей

Єдиний друг: Андрій Болконський

Знайомі по життю: Анатоль та Єлен

Один із кращих представників свого часу





ОСК « Шлях П’єра Безухова до щастя»

П’єр був вихований в Європі. В Петербург він приїхав, переповнений любов’ю до всіх людей, був прихильником Руссо, який привабив його ідеями загальної рівності і перевиховання людини. Життя подарувало йому по – перше: компанію веселих, легковажних друзів - Анатоля Курагіна та його красуню сестру Єлен;

по – друге – дружбу з князем Андрієм Болконським. Одна з найважливіших віх життя П’єра – шлюб з Єлен, шлюб, можна сказати, випадковий, спланований спритним тестем. .Набагато пізніше П’єр зрозуміє, що Анатоль і Єлен – випадкові люди, які заведуть його у безвихідне становище . Але життя не втратило сенсу, тому що залишився Андрій. Під впливом князя Болконського, П’єр Безухов шукає свій власний шлях в житті.

Зустрівши під час свого душевного розладу масона Баздєєва, П’єр вирішив, що став на шлях морального удосконалення. Але, побачивши серед них святотатство, лицемірство, кар’єризм, він розірвав з масонами.

Нового душевного піднесення зазнав П’єр у зв’язку з народним патріотичним поривом під час Вітчизняної війни 1812 року. П’єр не був військовим, але брав участь у Бородинській битві, допомагав пораненим.

Докорінно змінюється ставлення П’єра до життя під час зустрічі з Платоном Каратаєвим, людиною мудрою і впевненою в собі. Страждання полону дозволили П’єру по-новому подивитись на життя, переконатись, що «Людина створена для щастя».

П’єр сприймає кохання Наташі як винагороду за всі злигодні та душевні муки. він знаходить своє щастя в сімейному житті. Але його духовні пошуки на цьому не закінчуються. Шлях до правди дуже важкий, і нарешті приводить П’єра Безухова до таємного політичного товариства, яке виступає проти самодержавства та кріпацтва. Ми вважаємо, що за задумом Л.Толстого, П’єр повинен був стати поруч з тими, хто вийшов на Сенатську площу у грудні 1825 року.

Духовна краса одного з головних героїв роману – П’єра Безухова – у невпинних пошуках сенсу життя, в мріях про діяльність, корисну для всього народу. Справжній патріотизм, бажання зробити суспільство справедливішим і людянішим, правдивість і натуральність, прагнення до самовдосконалення роблять П’єра одним з кращих представників свого часу.



Вчитель. Великий письменник Лев Миколайович Толстой все життя присвятив пошукам істини. Він повторював одну й ту ж саму молитву:

« Господи! Навчи мене жити!». Питання про сенс життя стало головним у роботі над романом « Війна і мир». Основне завдання Толстого – розкрити внутрішній світ улюблених героїв, з яких найбільш співзвучним письменнику був П’єр Безухов. Дуже цікавий образ цієї людини, постійно у внутрішній боротьбі думок і почуттів, пошуках сенсу життя, мріях про діяльність на користь народу.



ІІ група. Завдання « У пошуках ідеалу» (відстежити долю Андрія Болконського)

Учениця 1. Прочитавши роман – епопею Л.М. Толстого, я зрозуміла, що це один із найкращих творів світової літератури. І багато в чому він завдячує моєму улюбленому герою – Андрію Болконському.

Князь Андрій Болконський одразу ж привертає до себе увагу, вигідно виділяючись серед інших героїв твору своєю щирістю, порядністю, розумом. Він критично ставиться до вищого світу, який зайнятий тільки неробством, називаючи їх «придворними лакеями й ідіотами». Розмірковує над смислом свого життя, прагне самовдосконалення.



Учень 2. Андрій Болконський — талановитий офіцер, нащадок давнього й славного князівського роду, але починає свою службу в армії з нижчих чинів. Він іде на війну, щоб знайти себе, знайти застосування своїм силам і думкам, знайти свій «Тулон», прославитися. Суворий, гордовитий, як і усі Болконські, він зробив своїм принципом не втручатися у чужі справи, «не опускатися», бути вищим за це. Князь Андрій — справжній бойовий офіцер, палкий патріот вітчизни. Микола Андрійович — батько князя Андрія, — проводжаючи сина на війну, скаже: «Якщо тебе вб'ють, мені, старому, боляче буде, а якщо ти поведеш себе не як син Миколи Болконського, мені буде соромно». І цей батьківський наказ Андрій з честю виконує: він не кинув батарею капітана Тушина й залишається допомагати їм, піднімає полковий прапор, повертаючи відступаючих солдатів під Аустерліцем. І коли обходячи поле бою, перед князем Андрієм зупинився Наполеон, який гідно оцінив його героїчний вчинок, колишній кумир князя Андрія раптом зблід, став маленьким, нецікавим і зовсім не величним. Отже, князь Андрій, переоцінюючи свого колишнього кумира — Наполеона — пройде крізь духовну кризу.

Учениця 3.Після смерті дружини на Андрія навалилося чимало клопотів: виховання малюка-сина, читання книжок і періодичних видань, зміни в маєтку (він перевів своїх кріпаків у вільні хлібороби). Але всього цього йому замало: він людина неординарна, не хоче йти у житті знаними шляхами. Натура творча й діяльна, він починає активно працювати у комітеті Сперанського, де розроблявся проект відміни кріпацтва. Але Андрій швидко розчаровується у цій роботі, бо розуміє недоцільність її. Кохання до Наташі Ростової теж допомагає оновленню князя Андрія: він починає розуміти, що треба жити, що життя у тридцять один рік не закінчується і жити треба серед людей і для них. До такого висновку приходить гордий князь Андрій. Але знову знайти щастя йому, на жаль, не судилося: його стосунки з Наташею обриваються, і знов настає духовна криза. І тільки війна 1812 року повертає його до активної діяльності. Напад французів на Росію він сприймає як особисте лихо. «Французи зруйнували мій дім і йдуть руйнувати Москву, і образили, і ображають мене кожну мить. Це мої вороги». Він йде у діючу армію. Але вже не честолюбні мрії керують його вчинками. Князь Андрій відмовляється від пропозиції Кутузова служити у нього ад'ютантом, бажає залишитися в полку, хоче бути на передньому краї боїв. Він швидко знайшов порозуміння із солдатами, навчився цінувати їх тепле, шанобливе ставлення до нього. Солдати називають його не інакше, як «наш князь». Колись князь Андрій надавав великого значення військовій стратегії й тактиці бою, але зараз, перед вирішальною Бородінською битвою, відкидає свої колишні переконання. Захистити Батьківщину, на думку князя Андрія, може лише одне почуття, що є «в мені, в ньому, у кожному солдаті». На Бородінському полі князь Андрій стоїть під кулями, бо вважає, що його обов'язок — збуджувати мужність у солдатів. Але ось смертельне поранення — і князь, закінчивши свої духовні поривання, роздуми, нерозгадані таємниці, відходить у вічність.

Учениця 1. Отже, висновок роботи нашої групи:

Андрій Болконський — яскрава, неординарна особистість. Шляхетний, гордовитий, сповнений почуття власної гідності і разом із тим розумний, відвертий, мужній, справжній патріот своєї Батьківщини, для нього честь, обов'язок дорожчі за життя, він назавжди залишиться для мене прикладом, гідним наслідування. Який підсумок важких і драматичних шукань ідеалу князем Андрієм? Чи вирішив він ті питання, які так його бентежили? Чи досягла гармонії ця прекрасна , чесна і поважна людина, наділена багатьма талантами? Подивимось на таблицю – схему.



О
Чотири злети було у житті Андрія Болконського . Це Аустерліцька битва, де князь Андрій ризикуватиме собою заради слави ( «Аустерліц»);активна участь у комітеті Сперанського(«Комітет Сперанського»), де розроблявся проект відміни кріпацтва; європейська вільна думка, егоїзм наполеонівського ідеалу(«Європа») та героїчний 1812 рік : важке поранення на Бородінському полі відкриває Андрію дійсний смисл його життя. Але були і падіння у житті цього мужнього та розумного героя. Це розчарування під Аустерліцем, недоцільність реформ Сперанського та можливість особистого щастя, «спалені»

зрадою Наташі. Які ж сили підняли графа Болконського, повернули його до життя? Це дружба з П’єром Безуховим, кохання до Наташі Ростової, почуття помсти до Анатоля Курагіна.

Три людські сили працювали даремно на долю Андрія, їм постійно щось заважало. Поглянемо на середню лінію – символ звичайного життя. Вона не підходить Болконському, але в його долі має свій початок і кінець. Жага слави перетворює життя князя Андрія в ланцюжок катастрофічних розчарувань. Але у долі є 1812 рік, і наступного падіння немає. Що трапилось? Раптом Андрію відкрилась істина: «все його життя – брехня, і всі живуть брехнею». Попереду його злетів йшла вигода, тому не було у нього людського щастя ( ось для чого нам середня лінія!). А згодом - висновки долі:

1)потрібно жертвувати собою заради кохання, а не мріяти про нього;

2) не жага слави чи помста повинні вести людину на війну, а думка про вітчизну.

Як пізно це зрозумів Болконський. Доля відняла у нього сили, і стала перед Андрієм чорна пустка і безвихідь…Смерть…


СК
« Чотири злети долі Андрія Болконського»

В
Життєвий шлях головних героїв «Війни і миру» князя Андрія Болконського та графа П’єра Безухова – це болісний пошук разом із Росією розумного і гармонійного життя людей. І Андрія, і П’єра не задовольняють дрібні, егоїстичні інтереси «вищого світу», пустомельство у світських салонах. Душа їх відкрита всьому світу. Вони не можуть жити не роздумуючи, не мріючи, не вирішуючи для себе й для людей головних питань про смисл життя, про мету людського існування. Це споріднює їх, є основою їх дружби.
читель.
Проблемне запитання. « Чому Андрій Болконський та П’єр Безухов – друзі?»
Вчитель: «…Что есть красота?

И почему её обожествляли люди?

Сосуд она, в котором пустота?

Или огонь, мерцающий в сосуде? (Н. Заболоцький)

...И шепчет счастье нам:

"Постой, я не за внешней красотой,

Я за душевной чистотой..."
Наташа Ростова в романі – втілення поезії «живого життя» і « розуму серця». Проте чарівна, жвава і безпосередня, обдарована музичним таланом і душевною інтуїцією Наташа теж проходить через життєві випробування, перш ніж стати втіленням толстовського ідеалу дружини і матері. Взірцем чого може бути Наташа Ростова? На ваш погляд – це позитивний чи негативний взірець. Якою бачать учні 3 групи Наташу Ростову?


Тільки тоді вона згадала, як їй треба триматися на балу, і старанно прибрала ту величну манеру, яку вона вважала неодмінною для дівчини на балу…»

Учень 1. «Наташа була така щаслива, як ніколи в житті . Вона була на тому найвищому щаблі щастя, коли людина робиться цілком доброю і гарною і не вірить у можливість зла. нещастя й горя…»


  1   2


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка