Урок духовного розвитку молодших школярів 1 клас Тимошенко С. В вчитель початкових класів



Скачати 62.36 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір62.36 Kb.

Управління освіти виконавчого комітету

Кременчуцької міської ради

Міський науково – методичний центр

Кременчуцька загальноосвітня школа I – III ступенів №16

Урок духовного розвитку

молодших школярів

1 клас

солнце приняло образ прекрасной девушки

Тимошенко С.В..,

вчитель початкових класів
Кременчук

2012

Мета: розвивати в дитині здатність радіти життю, безкорисно любити, залишатися оптимістом на все життя, не дивлячись ні на що; вчити дитину "бачити серцем", залишатися безпосередньою й щирою, здатною дарувати і прощати, бути психологічно здоровою, створювати ситуації для позитивних проявів у спілкуванні дітей один з одним.


Зміст уроку

  1. Організаційна частина

Треба дружно привітатись?f:\незабудка\p3010405.jpg

- Доброго ранку!

Дружно, голосно сказати:

- Доброго ранку!

Вліво, вправо поверніться:

- Доброго ранку!

Усім друзям усміхніться:

- Доброго ранку!

У долоні поплескайте.

- Доброго ранку!

Усіх гостей привітайте

- Доброго ранку!




  • Сьогодні — Свято Весни, що перемогла зиму. Одного дня Сонце спустилося на землю в образі прекрасної дівчини. Сонцю хотілося потанцювати і повеселитися. Злий Змій викрав і закрив його в своєму палаці. Птахи перестали співати, діти забули, що таке веселість і сміх. Світ занурився в печаль і смуток. Один сміливий хлопець викликався врятувати Сонце. Цілий рік шукав він палац Змія, знайшов і викликав Змія на битву. Боролися вони цілими днями і по ночах, і хлопець, звичайно, переміг Змія. Він звільнив прекрасне Сонце. Воно піднялося на піднебіння, освітивши весь світ. Ожила природа, люди зраділи, але відважний хлопець не встиг побачити весну. Його тепла кров стікала на сніг. Впала остання крапля крові. Помер мужній хлопець. Там, де сніг танув, зростали білі квіти — проліски, вісники весни.

  • Цього дня я чекала з нетерпінням, бо для вас приготувала урок – подарунок. Чи готові ви його прийняти? Без вашої допомоги мені буде складно. Я можу розраховувати на співпрацю?



  1. Мотивація навчальної діяльності.

  • Прочитайте слово на дошці. ( скарб) Як ви його розумієте?

  • Слово скарб ( рос. сокровище).

  • Що для людини може бути скарбом?

  • Так це коштовності, гроші, цінні речі. необхідні для людини.

  • А що думають наші гості? Що в їх житті дорожче коштовностей?

  • Почули, діти, здоровя, діти, дружба, взаємопорозуміння – це скарб щасливого життя людини. Про один із названих скарбів ми з вами будемо говорити?


  1. Повідомлення теми уроку.

а) Гра « Барвиста квітка»f:\незабудка\p3010419.jpg

( дітям в групах роздані по 2 пелюстки одного кольору, на яких написано людські якості. Діти обирають позитивні і прикріпляють до серединки квітки)

Жовті працьовитість лінощі

Червона доброта злість

Зелена терпіння грубість

Синя чесність обман

Оранжева любов ненависть

Рожева взаємодопомога байдужість



  • Які ж людські риси вами обрані?f:\незабудка\p3010423.jpg

б) Читання прислів’я про дружбу.

- Людина, що володіє переліченими рисами може розраховувати на скарб…..скарб дружби.

- Прочитайте , який же скарб найбільший в світі?



Дружба - найбільший скарб.

  1. Слухання правил дружби.

( Діти читають правила у вигляді сонячних променів, прикріплюючи над квіткою)

Правила дружбиf:\незабудка\p3010468.jpg

  1. Поводити себе зі своїм другом так, як би хотів ти, щоб він поводився з тобою.

  2. Частіше посміхатися.

  3. Звертати до друга на імя.

  4. Розмовляти про те, що цікавить друга.

  5. Зізнаватись у своїх помилках.


http://1.bp.blogspot.com/_pnlhywu8fy0/tu6l9dpy_5i/aaaaaaaaauu/fo9aobbhquk/s1600/037.jpg


  1. Слухання казки «Квітка на імя Незабудка»

Недалеко від великого міста була ліс. У лісі була галявина. На ній зростали різні квіти. У гарну погоду на галявину прилітали метелики, в траві заводили свої дзвінкі пісні коники. Легкий вітерець, пролітаючи над лісом, розгойдував траву і дерева, приносячи з собою приємну прохолоду. Квіти вміли розмовляти. Кожен з них розповідав іншому лісові новини. Інколи квіти грали один з одним в м'ячик з крапельки роси. Весело їм було жити на галявині!

Одного дня вранці на галявині з'явилася нова квітка. У неї була тонка стеблинка з маленькими листочками і крихітними зеленими бутонами.

- Ти схожа на звичайну траву, - сказав великий червоний Мак, - ти така вся зелена.
- Ні, - відповіла новенька, – я – квітка. Мене звуть Незабудка.

- Та яка ж ти квітка, якщо твої бутони не розкриваються! – сказали Ромашки, похитуючи голівками на тонких ніжках. – Ось ми, Ромашки, на цій галявині вже давно, але квітів на ім'я Незабудки не знаємо.

- Таких квітів не буває! – задзвенів Дзвіночок. – Нас тут багато, але ніхто не знає квітів на ім'я Незабудки.

І всі квіти на галявині сказали:

- Немає такої квітки! Ти не наша! Ми не дружитимемо з тобою!

Маленька тонка Незабудка огляділа себе: “Так. Я і справді вся зелена, і бутони мої не розкриті. Звичайно, ніхто і говорити зі мною не захоче, а дружити????.” Від цієї думки вона відчула себе самотньо. Їй зробилося так сумно, що вона стала в'янути: стеблинка стала ще тонша, листочки опустилися, а пупянки , що не розпустилися, нахилилися до землі. Незабудка було зовсім вже пов'янула, як раптом пішов дощ. Він напоював Незабудку рятівною вологою, вона ожила і знову почула гордий голос Ромашки.

- Поглянь, яка у мене велика квітка з жовтою серединкою і з білими пелюстками. Я схожа на сонці!

- А ми, - задзвеніли дзвіночки, - найдзвінкіші на всій галявині. Знаємо багато пісень і лісових історій.

Маленькій Незабудці знову нічого було сказати. Та її, втім, ніхто б і не слухав, адже вона зовсім не схожа на квітку.

Треба, щоб мої пуп’янки розпустилися, і всі тоді побачать, що я теж – квітка, - думала Незабудка.

Вранці з бутонів у неї з'явилися квіточки – дуже красиві, блакитні з білим відливом. Прилетіли птиці і защебетали:

- Ми літали по всьому лісу, але ніде не зустрічали такої прекрасної і незвичайної квітки! Квіти влаштували бал на честь Блакитної Незабудки. Вона танцювала і співала краще за всіх. Її вибрали Королевою балу, і на її віночку заблищала корона. Незабудка була щаслива і горда: адже вона зуміла не зневіритися і розцвісти. І тепер всі побачили, що вона і справді Незабудка – прекрасна квітка.f:\незабудка\p3010429.jpg

Настільки прекраса, що кожен, хто хоч раз побачить її, скромно зростаючу на краю галявини, біля струмка, той ніколи не забуде небесної блакиті її пелюсток.

Тому її так і назвали – НЕЗАБУДКА!

- Як віднеслися квіти до появи незабудки на галявині?

- Хто не дав квітці зівянути?

- Чи змінили своє відношення квіти галявини?

- Що головне для дружби?


  1. Релаксійна хвилинка

а) Проводиться під музику психогімнастика "Я росту". Я - маленьке , крихітне зернятко, мені тепло і приємно в землі. Тепле сонечко промінчиками прогріло землю і я починаю проростати. Все вгору і вгору! Мої листочки тягнуться до сонечка,бутончик привітно вклоняється йому. Мої ніжні пелюстки розкриваються від поцілунка сонячного промінчика. Я радію життю, я всім усміхаюся, я танцюю!f:\незабудка\p3010434.jpg

б) Психогімнастика « Я – квітка»



  1. Колективна робота "Клумба квітів"

  • На столах вас, мої любі, вже давно чекають олівці. Розфарбуйте себе – квіточку і посадіть себе на нашій "клумбі"f:\незабудка\p3010438.jpg

f:\незабудка\p3010470.jpgf:\незабудка\p3010450.jpg


  1. Перегляд відеофільму « Хвиля доброти»f:\незабудка\p3010458.jpg

  2. Підсумок уроку. Плетіння віночку дружби.

  • Дозвольте спитати вас, діти

- що найбільше запам’яталося?

- Всім-всім до побачення!


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка