Урок джерела музичного мистецтва



Скачати 381.77 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації29.04.2016
Розмір381.77 Kb.
  1   2
Урок 1. ДЖЕРЕЛА МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА  
Вступ 
Запрошуємо вас до чарівного світу музики. Там разом співатимемо пісні, навчимося слухати та розуміти музику, дізнаємося багато нового і цікавого. Насамперед ми з'ясуємо, як виникає музика і хто потрібен для цього. 
Музика не може виникнути та існувати без композитора, виконавця та слухача. 
Музика стає справжнім мистецтвом тільки тоді, коли її професійно створив композитор, художньо виконав виконавець та емоційно сприйняв слухач.

Демонстрація „Пісні про школу” 


Композитор, виконавець і слухач є співтворцями музики. Ми задовго були слухачами. Пропоную стати виконавцями. Для цього нам потрібно розучити "Пісню про школу" 

Розучування „Пісні про школу” 

Слухання. Д. Кабалевський. „Три кити” 
Ви пам’ятаєте легенду про трьох китів, на яких, за давніми віруваннями, трималася Земля? Такі “кити” є і в музиці, - вони вам добре знайомі. Якщо ви уважно прослухаєте твір російського композитора Дмитра Кабалевського “Три кити”, легко зможете їх назвати. 

Аналіз прослуханого твору 


Три кити, три основи, на яких тримається вся музика, це – пісня, танець і марш. Вони мають свої особливості. Спробуйте спочатку самі визначити, в чому полягає різниця між ними, а на наступних уроках ми разом перевіримо ваші здогадки.

Завдання 


За яких обставин музика стає справжнім живим мистецтвом?
Назвіть три “кити” (три типи) музики. 

Підсумки уроку 


Сьогодні ми з’ясували роль композитора, виконавця і слухача у виникненні та розвитку музичного мистецтва. А також познайомилися з трьома “китами” в музиці, відчули різницю в характері музики маршу, танцю та пісні.
 
Урок 2. ПІСНЯ – ДУША МУЗИКИ  
Вступ 
На минулому уроці ми розпочали розучування „Пісні про школу”. Продовжимо її вивчення.

Продовження розучування „Пісні про школу” 

Караоке. „Пісня про школу” 

Слухання і визначення музичного твору 


Для багатьох саме пісня – це найулюбленіший вид музики. Головною в ній завжди є мелодія, яка може «прикрашатися» супроводом. Мелодія може існувати й самостійно! Саме по ній ми впізнаємо пісню. 
Прослухайте композицію Якова Степового, проаналізуйте її. Визначте тип музики, доберіть назву творові.

Аналіз прослуханого твору 


Ми переконалися, що пісню не обов’язково співати. Її мелодію можна заграти на інструменті і відчути її пісенність. Пісенність – означає плавність, зв’язність звуків, співучість, протяжність мелодії. 
Який Твір ми щойно прослухали? Ця ніжна, лагідна музика дуже схожа на колискову. Автор, Яків Степовий, назвав цей твір „Колискова”.

Завдання 


Назвіть авторів „Пісні про школу”.
Що називають „пісенністю” в музиці?
Який характер має твір Я. Степового „Колискова”? 

Підсумки уроку 


Сьогодні на уроці ми розпочали розглядати однин із „китів” музики – пісню, пригадали і виконали „Пісню про школу”, а також прослухали твір українського композитора Якова Степового „Колискова”.
 

Урок 3. ПІСНЯ  


Вступ 
Пісень незчисленна кількість. Вони можуть звучати за різних життєвих обставин. Є пісні сумні і веселі, дитячі і дорослі, народні і спеціально вигадані композиторами, про природу і про людей.
Про кого ми співатимемо сьогодні? Послухайте вірш і здогадайтеся: 
А ви бажаєте старанно вчитись, 
писати грамотно, науки всі вивчать, 
натхненно, наполегливо трудитись 
й про все на світі пісеньки співать? 
Наступна пісня буде про школярів! Прослухайте пісню Філарета Колесси „Школяр”, а потім – розпочніть її розучування.

Демонстрація пісні „Школяр” 

Розучування пісні „Школяр” 

Розповідь про пісню Л. Бетховена “Бабак” 


Мелодія складається зі звуків різної висоти і тривалості: низьких і високих, довгих і коротких. Під час слухання наступного твору зверніть на це увагу. 
Ми слухатимемо пісню Людвіга Бетховена “Бабак”. Слова до неї написав німецький поет Йоганн Гете. Твір розповідає про нелегке життя мандрівного музиканта, з яким ділить горе і радість маленьке звірятко – бабак. 
Вслухайтеся в зміст цієї скромної, але внутрішньо багатої пісні, відчуйте її красу.

Слухання. Л. Бетховен. “Бабак” 

Аналіз прослуханого твору 
Пісня „Бабак” має сумний характер. Надзвичайно проста і водночас виразна мелодія передала стан душі мандрівного музиканта, його смуток і доброту. Спів супроводжувався музичним інструментом фортепіано, який зображував звучання шарманки. 

Завдання 


Який настрій пісень про школу?
З чого складається музична мелодія?
На якому музичному інструменті Л. Бетховен передав звучання шарманки в пісні „Бабак”? 

Підсумки уроку 


Сьогодні на уроці ми дізналися, що мелодія складається зі звуків різної висоти і тривалості, а також прослухали пісні „Школяр” та „Бабак”.
 

Урок 4. ТАНЕЦЬ НА ТАНЦЮВАЛЬНОМУ МАЙДАНЧИКУ  


Вступ 
Сьогодні ми розпочнемо вивчати другого з „китів”, на яких тримається музика - танець. Але спочатку ми пригадаємо і проспіваємо пісню „Школяр”.

Продовження розучування пісні “Школяр” 

Караоке. Пісня “Школяр” 

Розповідь про дуду, дударів 


Дуда, або «коза» - свого часу надзвичайно поширений український музичний інструмент. Він складається зі шкіряного міху та дудок. Музикант-дудар дує в одну з дудок (для нагнітання повітря в міх) і перебирає пальцями на іншій дудці (щоб вийшла мелодія). 
Цей старовинний народний духовий інструмент відомий у багатьох країнах світу: у Польщі його називають козою, в Болгарії – гайдою, а в Україні – дудою, а музикантів, які грають на ньому, – дудариками. 
Прослухайте і розучіть пісню “Ой заграйте, дударики”. Її написали український композитор Аркадій Філіпенко та поет Володимир Панченко.

Демонстрація пісні “Ой заграйте, дударики” 

Розучування пісні “Ой заграйте, дударики” 

Розповідь про танці. Вальс, полька 


Танці, як і пісні, звучать за різних життєвих обставин. Місце, де відбувається танець, називають „танцювальним майданчиком”. Танців існує дуже багато. Для деяких з них є певні рухи та музика. Саме до таких належать два танці, про які ми сьогодні дізнаємося. Це – полька і вальс. 
Музика польки легка, енергійна, рухлива. Її рухи – це стрибки, приставні кроки та притупи.
Музика вальсу плавна, урівноважена, вишукана, тридольна. Її рухи плавні, м’які та ніжні.
Вальс і полька суттєво відрізняються. Переконатися в цьому вам допоможуть два твори: “Італійська полька” Сергія Рахманінова та вальс із балету Петра Чайковського “Спляча красуня”. 
Зверніть увагу на настрій та характер музики, її мелодію; визначте акценти.

Слухання. С. Рахманінов. “Італійська полька”. П. Чайковський. Балет “Спляча красуня”. Вальс 

Аналіз прослуханих творів 
Які образи виникли у вашій уяві під час прослуховування танців?
Яка з мелодій вам сподобалася більше? Чому? 

Завдання 


Опишіть дуду. Пригадайте, як ще назви має цей музичний інструмент.
Вальс із якого балету ми прослухали сьогодні? Хто його автор?
Порівняйте два танці: вальс і польку. Які особливості має кожен із них? 

Підсумки уроку 


Сьогодні ми розпочали знайомство з другим „китом”, на якому „тримається” музика, з танцем! У цьому нам допомогли такі твори: “Італійська полька” Сергія Рахманінова та Вальс із балету Петра Чайковського “Спляча красуня”. Ми дізналися, що танці, як і пісні, звучать за різних життєвих обставин. А також познайомилися з давнім українським музичним інструментом – дудою і розпочали вивчення пісні „Ой заграйте, дударики”.
 
Урок 5. НЕЗВИЧАЙНИЙ ТАНЕЦЬ  
Вступ 
Сьогодні ми розглянемо незвичайні танці, але розпочнемо з пісні Аркадія Філіпенка „Ой заграйте, дударики”. 
Спочатку її потрібно повторити. Уявіть себе на народному карпатському святі, де звучить ця пісня, і поміркуйте, як можна танцювати під мелодію дудариків. 

Продовження розучування пісні „Ой заграйте, дударики” 

Караоке. Пісня „Ой заграйте, дударики” 

Визначення танцю 


На минулому уроці ми збагатили свої уявлення про різні види танців, зокрема про польку і вальс. І вже можемо дати визначення танцю. Танець – вид мистецтва, в якому образи створюють за допомогою пластичних рухів.

Слухання. Д. Шостакович. „Вальс-жарт” 


Танцюють не лише професіональні танцюристи. І не лише на народному святі. Композитори також створювали танцювальну музику для танців, які можна назвати незвичайними. 
Прослухайте музичний твір, зверніть увагу на його настрій і характер. Поміркуйте, для кого він написаний.

Аналіз прослуханого твору 


У прослуханому творі виділяються високі легкі звуки, швидкий темп, веселий настрій, жартівливий характер. Цей музичний твір називається “Вальс-жарт”. Написав його російський композитор Дмитро Шостакович.

Слухання. Д. Кабалевський. “Танець молодого бегемота” 


Як ми вже помітили, танцювати можуть не лише люди, а й вигадані «танцюристи», - ляльки. Музика, зберігаючи танцювальний характер, передає водночас характер героя. Прослухайте ще один новий твір. Його написав російський композитор Дмитро Кабалевський. Уважно вслухайтеся в музику, проаналізуйте її. Спробуйте здогадатися, для кого написаний цей танець.

Аналіз прослуханого твору 


Музика досить „важка”, має багато низьких звуків і повільний темп. Хто так танцює? Це – „Танець молодого бегемота”! Саме так назвав свій твір Дмитро Кабалевський.

Завдання 


Поміркуйте, чи збережеться образ бегемотика в „Танці молодого бегемота”, якщо змінити темп музики та висоту звуків.
Який український композитор є автором музики до пісні „Ой заграйте, дударики”?
Пригадайте, як називається кумедний вальс Д. Шостаковича. 

Підсумки уроку 


Сьогодні на уроці ми пригадали та виконали пісню Аркадія Філіпенка „Ой заграйте, дударики”, а також познайомилися з кількома не зовсім звичайними танцями. Це „Вальс-жарт” Дмитра Шостаковича і „Танець молодого бегемота” Дмитра Кабалевського. 
 
Урок 6. МАРШ  
Вступ 
Сьогодні ми розглянемо третій „кит” музики – марш. З цим „китом” ми у своєму житті зустрічаємося досить часто, адже марші звучать за різних життєвих обставин: супроводжують урочистості, військові паради та демонстрації. 
Послухаймо й ми маршову пісню “Гей, військо іде”. Її написали поет Іван Франко та композитор Василь Верховинець.

Демонстрація пісні “Гей, військо іде” 

Розучування пісні “Гей, військо іде” 

Слухання. Д. Кабалевський. “Три варіанти маршу” 


Марші не обмежуються лише військовою тематикою. Прослухайте фортепіанні п’єсі Дмитра Кабалевського “Три варіанти маршу”, і порівняйте їх. Поміркуйте, для кого вони написані.

Аналіз прослуханого твору 


В основі “Трьох варіантів маршу” лежить одна й та сама мелодія. А різниця між п’єсами полягає в динаміці (силі звуку), темпі (швидкості руху музики) та регістрі (висоті звуків). Перший варіант маршу був призначений для дітей, другий – для солдатів, а третій – для іграшок.

Слухання. Є. Адамцевич. “Запорізький марш” 


Прослухайте наступну мелодію і поміркуйте, для кого вона написана. “Запорізький марш”. Його склав сліпий бандурист Євген Адамцевич.

Аналіз прослуханого твору 


Марш, який ми прослухали, ніби спеціально написаний для запорізьких козаків, воїнів, які в давнину боронили українські землі від ворогів. Музика кожного маршу чітка, рівномірна та ритмічна, але особливого характеру його музиці надають учасники – ті, хто крокує.

Завдання 


Чим подібні і чим відрізняються “Три варіанти маршу” Д. Кабалевського?
Які різновиди маршів ви вже знаєте?
Який бандурист відомий як автор „Запорізького маршу”? 

Підсумки уроку 


Сьогодні ми розпочали вивчення маршової музики. Дійшли висновку, що марш може звучати повсюди, де живе і діє людина. На прикладі фортепіанних п’єс Дмитра Кабалевського „Три варіанти маршу” дізналися, що з однієї маршової теми можна зробити три різні за характером марші. Розвиваючи вокально-хорові навички, розучили ігрову пісню “Гей, військо іде”. 
Крокуйте по життю впевнено!
 
Урок 7. МАРШ  
Вступ 
Доречно було б розпочати наш урок із військового маршу, тому що ми не довчили його на минулому уроці. Це пісня „Гей, військо йде”, яку написали поет Іван Франко та композитор Василь Верховинець.

Продовження розучування пісні “Гей, військо іде” 

Караоке. Пісня “Гей, військо іде” 

Демонстрація пісні “Веселий музикант” 


Пісню “Веселий музикант” написав український композитор Аркадій Філіпенко. У ній перший куплет звучить наспівно, як пісня; другий – жваво і легко, як танець, а третій – енергійно, як марш. 
Послухайте цю пісню, почніть її розучування. Легкими рухами рук зобразіть гру на тому музичному інструменті, про який розповідається в кожному куплеті.

Розучування пісні “Веселий музикант” 

Слухання та порівняння музичних творів 
Мелодія маршу бадьора, піднесена, бойова, заклична та рішуча. Під неї можна крокувати та співати. 
Послухайте два наступних марші і поміркуйте, хто може крокувати під цю музику: дорослі, солдати чи діти, можливо, навіть іграшки? 

Аналіз прослуханих творів 


Перший марш, який ми прослухали, схожий на військовий, але ніби несправжній, відрізняється від характеру музики справжніх солдатів, козаків. Композитор Петро Чайковський так і назвав його - „Марш дерев’яних солдатиків”. 
Другий марш - спортивний. Твір композитора Матвія Блантера називається „Футбольний марш”. Він піднімає настрій, підбадьорює, додає впевненості, рішучості спортсменам перед виступом чи грою. 

Завдання 


Коли і де ви чуєте маршову музику?
Яку особливість кожного з куплетів пісні „Веселий музикант” ви помітили?
Хто може крокувати під маршову музику? 

Підсумки уроку 


Сьогодні ми ще раз переконалися, що маршова музика звучить за різних життєвих обставин. Вона надихає людей, додає їм упевненості та рішучості. А допомогли нам “Марш дерев‘яних солдатиків” Петра Чайковського та “Футбольний марш” Матвія Блантера.
 
Урок 8. ПІСНЯ, ТАНЕЦЬ, МАРШ ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ РАЗОМ  
Вступ 
Три „кити”, на яких тримається музика (пісня, танець і марш) дуже різні за своїм настроєм і характером. Але є музичні твори, в яких вони зустрічаються разом. 
Елементи різних типів музики зустрічаються, наприклад, у творі, який ми почали вивчати на минулому уроці. Це пісня “Веселий музикант”. У ній кожний куплет має яскраві ознаки трьох типів музики. Музикант, граючи на різних інструментах (скрипці, балалайці та барабані), додавав музиці різного характеру – пісенного, танцювального або маршового. 
Тож повторіть пісню “Веселий музикант”, вирізняючи кожен її куплет різним настроєм, характером відповідно до типу музики.

Продовження розучування пісні „Веселий музикант” 

Караоке. Пісня „Веселий музикант” 

Слухання. Українські народні пісні “Дощик”, “Лугом іду”, “Гей, не дивуйте” в обробці Я. Степового 


Чи навчились ви відчувати відмінності в характері музики трьох “китів”? Прослухайте і проаналізуйте три українські народні мелодії в інструментальній обробці Якова Степового. Згадайте, що характерною ознакою пісні є наспівність та мелодійність, маршу – рівномірність та чіткість пульсації, танцю – легкість, рухливість і акценти. 
Українська народна пісня в обробці Я.Степового “Дощик”
Українська народна пісня в обробці Я.Степового “Лугом іду”
Українська народна пісня в обробці Я.Степового “Гей, не дивуйте” 

Аналіз прослуханих творів 


Кожна із народних пісень в обробці Якова Степового має свої особливості в засобах виразності, відмінності у характері. Обробка – це композиторський спосіб «прикрашання» народної пісні.

Завдання 


Хто з українських композиторів є автором пісні „Веселий музикант”?
Які з уже відомих вам народних пісень в обробці Якова Степового демонструють відмінності „трьох китів музики”?
Що в музиці означає термін „обробка”? 

Підсумки уроку 


Сьогодні ми переконалися, що „три кити музики” можуть зустрітися як в одному музичному творі, так і в різних, виявляючи особливості своїх власних засобів виразності та характеру. А допомогли нам у цьому пісня „Веселий музикант” та українські народні пісні в обробці Якова Степового “Дощик”, “Лугом іду”, “Гей, не дивуйте”.
 
Урок 9. МУЗИКУ НАРОДИЛО ЖИТТЯ  
Вступ 
Немає жодного явища в природі, ні однієї події в житті, які не могла б відобразити музика. Вона насправді настільки могутня, адже музику народило саме життя. Усе, що є в ньому, музика намагається зобразити, виразити. І це вона робить власними специфічними засобами: через мелодію, ритм, темп, динаміку та тембр. 
Прослухайте пісню „Любіть Україну” і визначте, про що в ній розповідається. А потім розпочнемо її розучувати.

Демонстрація пісні „Любіть Україну” 

Розучування пісні „Любіть Україну” 

Розповідь про пульс у музиці 


Музика маршу має чіткий, виразний пульс. Що називають „пульсом” у музиці? Наприклад, коли лікар приходить до хворого, він передусім рахує його пульс. Якщо людина хвора, хвилюється чи поспішає, то його пульс буде нерівним, частим, перериватиметься. Якщо ж людина спокійна, то і пульс її буде рівномірним.Так і в музиці ми відчуваємо зміни в пульсі – залежно від характеру

музики; від того, про що вона розповідає. 


Послухайте “Запорізький марш”, який склав бандурист Євген Адамцевич, і вказівним пальцем руки відбийте пульс цієї музики.

Слухання. Є. Адамцевич. “Запорізький марш” 

Аналіз прослуханого твору 
У музиці „Запорізького маршу” ми чуємо героїчне минуле нашої країни. Завдяки вираженому в марші героїчному, піднесеному настрої ми відчуваємо гордість і відвагу. В уяві виникають образи славного козацького минулого нашої Батьківщини. 
Опишіть свої враження від прослуховування „Запорізького маршу” Євгена Адамцевича.

Завдання 


Якими спеціальними засобами виразності музика описує життя?
Як ви розумієте поняття „пульсу” в музиці? 

Підсумки уроку 


Сьогодні на уроці ми переконалися, що основою музики, незалежно від типу, до якого вона належить, завжди є життя. Крім того, ми розпочали вивчати пісню „Любіть Україну”, а також на прикладі „Запорізького маршу” Євгена Адамцевича розкрили поняття пульсу в музиці.
 
Урок 11. МУЗИКА МАЛЮЄ ПОРТРЕТ  
Вступ 
Людина в музиці – це не обличчя, не зовнішність, а характер, настрій, рухи, дії. Слухаючи та виконуючи музичні твори ми з’ясували, що музика тісно пов’язана з життям, розповідає про нього, виражає внутрішній світ людини. 
Прослухайте музику і поміркуйте, кого вона нам показує, про що розповідає? 

Слухання та визначення музичного твору 


Кого нам показує музика? 
Про що розповідає? 

Аналіз прослуханого твору 


Про що розповіла ця музика? 
Це українська народна пісня „Дударик” у хоровій обробці українського композитора Миколи Леонтовича. У ній є жалісні інтонації, - ними ніби виражається смуток за людиною, котрої вже немає, але яка залишила про себе добру згадку. Ця людина, дударик, напевно, була дуже близькою авторам пісні. 

Демонстрація української народної пісні “Дударик” 

Розучування. Українська народна пісня “Дударик” 
Розучіть пісню і поміркуйте, які риси дударика, на вашу думку, вдалося описати музикою. 

Слухання. Д. Кабалевський. “Три подружки” 


На минулих уроках ми спостерігали, як музика передає різні настрої; вчилися відчувати і виражати у власному виконанні почуття у музиці. 
Сьогодні ми відповімо на питання: чи може музика намалювати портрет людини так, як робить це художник? 
Спочатку уявімо, що до класу увійшли три дівчинки. 
Про них нам розповість музика Дмитра Кабалевського, в якій російський композитор музичною мовою описав характери трьох подруг і змалював їх портрети. 
Уважно послухайте 3 п’єси і визначте характери дівчаток. 

Аналіз прослуханого твору 


Музика намалювала нам портрети трьох подруг, а ви тепер спробуйте описати їх характер, поведінку, дії. 

Завдання 


Пригадайте, що називають в Україні „дудою”. Які назви має цей інструмент? 
Які характери змалював композитор Дмитро Кабалевський у п’єсах „Три подружки”? 
З допомогою яких виражальних засобів музика може „намалювати” портрет людини? 

Підсумки уроку 


Сьогодні ми переконалися, що музика навіть без пензлів і фарб може дуже влучно зобразити характер людини. Допоміг нам у цьому композитор Дмитро Кабалевський. Також ми прослухали українську народну пісню „Дударик” у хоровій обробці українського композитора Миколи Леонтовича. Музика багато розповіла нам про людей! 
 

Урок 12. ЗВІРІ У МУЗИЦІ  


Вступ 
Музика може зобразити багатьох тваринок. Вона досить часто розповідає про природу, - рослин і тварин. Саме це нам продемонструє наступна пісня. 
Ми прослухаємо і почнемо розучувати українську народну пісню „Господарство” в обробці Якова Степового 
Поміркуйте, про кого розповіла нам пісня. 
Чому, на вашу думку, вона називається „Господарство”? 

Демонстрація пісні „Господарство” 

Розучування пісні „Господарство” 

Слухання. М. Сільванський. “Пташка і кицька” 


Досить часто музика зображає не тільки тварин, але й їхні різні характери. Переконатися в цьому нам допоможе твір Миколи Сільванського „Пташка і кицька”. 
Прослухайте його і поміркуйте, хотів нам показати композитор. 

Аналіз прослуханого твору 


Про кого розповіла музика? 
Скільки героїв ви нарахували? Як намалювала музика кожного з них? 

Завдання 


Про кого розповідається в українській народній пісні „Господарство” в обробці Якова Степового? 
Назвіть автора музичного твору „Пташка і кицька”. 
Чи може музика зобразити звіряток? Побудуйте свою відповідь на прикладі конкретної пісні. 

Підсумки уроку 


Сьогодні на уроці ми переконалися, що музика може не лише зобразити звіряток, але й описати їх характер. А допомогли нам у цьому українська народна пісня „Господарство” в обробці Якова Степового та твір Миколи Сільванського “Пташка і кицька”. 
 

Урок 13. МУЗИЧНИЙ ПЕЙЗАЖ  


Вступ 
Сьогодні ми знову малюватимемо з допомогою музики! Тільки не людей (як на минулому уроці), а пейзажі. Пригадайте пісні про зиму, весну, літо, ліс і взагалі про природу. Їх можна назвати „музичними пейзажами”. 
Розпочнемо урок із повторення та виконання української народної пісні „Господарство” в обробці Якова Степового. 
Під час виконання пісні спробуйте намалювати рухами кожного її героя. 

Продовження розучування пісні „Господарство” 

Караоке. Пісня „Господарство” 

Слухання. Е. Гріг. Сюїта “Пер Гюнт”. Уривок 


Якими фарбами користуються композитори, щоб намалювати картини природи? 
Композитори користуються фарбами, яких ми не бачимо, але чуємо, - музичними. Наприклад, щоб зобразити ранок у лісі, потрібні одні фарби (просвітлене, прояснене звучання), вечір – інші (затемнене, поступово зникаюче звучання). 
Послухайте твір норвезького композитора Едварда Гріга і спробуйте здогадатися: що зображується в ньому – ранок чи вечір? 

Аналіз прослуханого твору 


Ви прослухали твір Едварда Гріга “Ранок”. 
Якими засобами композитору вдалося передати свої почуття і враження? 
Музика була просвітленою, проясненою. Композитор змалював початок дня, зобразив пробудження пташок, схід сонця. 
Яку картину ви б намалювали під цю музику? 

Завдання 


До яких українських народних пісень зробив музичні обробки Я. Степовий? 
Назвіть автора музичного твору „Ранок” із сюїти „Пер Гюнт” 
З допомогою яких „фарб” композитори малюють музичні пейзажі? 

Підсумки уроку 


Сьогодні ми переконалися, що музика може змальовувати не лише людей чи тваринок, але і пейзажі. Пригадали і виконали українську народну пісню „Господарство” в обробці Якова Степового, а також прослухали твір „Ранок” із сюїти Едварда Гріга „Пер Гюнт”. 
 
Урок 14. МУЗИКА ПЕРЕДАЄ РУХ  
Вступ 
Кожен вид мистецтва є особливим. Наприклад, рух музика може передати набагато краще, ніж живопис. Як і все в нашому житті (час, люди, транспорт...) музика рухається. 
Час невпинно наближає нас до святкування Різдва та Нового року. Ця пора має свою музику – колядки та щедрівки. Можна починати готуватися до свят! 
Прослухайте та розучіть українську щедрівку „Ой сивая та і зозуленька”. 

Демонстрація щедрівки „Ой сивая та і зозуленька” 

Розучування щедрівки „Ой сивая та і зозуленька” 

Слухання. М. Глінка. „Попутна пісня” 


На початку дев’ятнадцятого століття в Російській імперії, до складу якої входила і Україна, головним засобом пересування були потяги. Саме тоді тут з’явилася перша залізниця. 
Прослухайте твір Михайла Глінки і уявіть себе пасажирами першого потяга. 

Аналіз прослуханого твору 


Що зобразила і передала музика? 
Швидкість, ритмічне стукотіння колес. Композитор прагнув передати хвилювання, захоплення, радість, піднесення від подорожі на потязі. Він був свідком відкриття залізниці. Його враження саме від цієї події ми щойно прослухали. 
Який настрій музики у творі „Попутна пісня”? 
Що зобразив фортепіанний супровід у „Попутній пісні”? 

Завдання 


Назвіть щедрівки, які ви знаєте. До яких свят приурочені ці пісні? 
Коли в Російській імперії з’явилася перша залізниця? Хто є автором „Попутної пісні”, присвяченої цій події? 
Чи може музика передати рух? Поясніть свою відповідь на прикладі конкретної пісні 

Підсумки уроку 


Сьогодні на уроці ми переконалися, що музика може передавати рух. А допомогли нам у цьому українська щедрівка „Ой сивая та і зозуленька” та твір Михайла Глінки „Попутна пісня”. 
 
Урок 15. СВЯТКОВА МУЗИКА  
Вступ 
На минулому уроці ми розпочали вивчення української щедрівки „Ой сивая та і зозуленька”. Сьогодні ми її повторимо та виконаємо! 

Продовження розучування щедрівки „Ой сивая та і зозуленька” 

Караоке. Щедрівка „Ой сивая та і зозуленька” 

Слухання. Щедрівки “Ой сивая та і зозуленька”, „Щедрик” (обробка М. Леонтовича) 


Під час зимових свят до кожної домівки заходять колядники і щедрівники. Вони співають колядки та щедрівки, приносять людям радісну звістку. У колядках розповідають про народження Ісусика. У щедрівках оспівують прихід Нового року, бажають гарного врожаю та достатку. Це дуже давня українська традиція. 

Аналіз прослуханих творів 


Ми прослухали українські народні пісні в обробці Миколи Леонтовича. 

Обробка – це композиторський спосіб „прикрашання” народної пісні. 

Одним із визнаних майстрів обробок був саме Микола Леонтович. 

Завдання 


Які пісні виконують на різдвяні свята? Пригадайте назви кількох із них 
Що називають обробкою в музиці? 
Який музичний характер колядок і щедрівок? 

Підсумки уроку 


Сьогодні на уроці ми розглянули зимові святкові пісні – справжню окрасу Різдва та Нового року; познайомилися із щедрівками „Ой сивая та і зозуленька” та „Щедрик” в обробці Миколи Леонтовича. 
 
Урок 16. МУЗИКА ВИРАЖАЄ ТА ЗОБРАЖУЄ  
Вступ 
Музика виражає настрої, почуття, характер людини, а також зображає життя: людину і все, що її оточує. Саме в цьому ми ще раз переконаємося з допомогою вже знайомої нам гри. Вона називається „Правильно-неправильно”. 
Спочатку звучатиме куплет пісні, на моніторі – з’являтиметься ілюстрація. Потрібно сказати „правильно” або „неправильно”, тобто чи відповідає ілюстрація пісні. 

Гра „Правильно-неправильно”. Завдання 1 


Ф. Колесса. “Школяр” 

Гра „Правильно-неправильно”. Завдання 2 


А. Філіпенко. “Ой заграйте, дударики” 

Гра „Правильно-неправильно”. Завдання 3 


В. Верховинець. „Гей, військо йде” 

Гра „Правильно-неправильно”. Завдання 4 


А. Філіпенко. “Веселий музикант” 

Гра „Правильно-неправильно”. Завдання 5 


Українська нар пісня в обробці Я. Степового „Господарство” 

Умови гри „Відгадай героя” 


Ви почуєте уривок з уже знайомого вам твору. Потрібно визначити героя музики, композитора та назву твору. 

Гра „Відгадай героя”. Завдання 1 


Визначте героя музики, композитора та назву твору 
Л. Бетховен. “Бабак” 

Гра „Відгадай героя”. Завдання 2 


Визначте героя музики, композитора та назву твору 
Д. Кабалевський. “Танець молодого бегемота” 

Гра „Відгадай героя”. Завдання 3 


Визначте героя музики, композитора та назву твору 
Є. Адамцевич. “Запорозький марш” 

Гра „Відгадай героя”. Завдання 4 


Визначте героя музики, композитора та назву твору 
П.Чайковський. “Марш дерев‘яних солдатиків” 

Гра „Відгадай героя”. Завдання 5 


Визначте героя музики, композитора та назву твору 
Д. Кабалевський. “Три подружки” 

Гра „Відгадай героя”. Завдання 6 


Визначте героя музики, композитора та назву твору 
М. Сільванський. “Пташка і кицька” 

Гра „Відгадай героя”. Завдання 7 


Визначте героя музики, композитора та назву твору 
Е. Гріг. “Ранок” із сюїти “Пер Гюнт” 

Підсумки уроку 


Ми завершуємо перший семестр другого класу. Протягом нього ми подорожували по світу музики, переконалися, що вона може і виражати різні почуття, характер, і, у той же час, зображати людей, тварин, природу. 
 
Урок 17. ПОДОРОЖІ З ПІСНЕЮ, ТАНЦЕМ, МАРШЕМ  
Вступ 
Три музичні „кити” – це пісня, танець і марш. З їх допомогою ми познайомилися з різними жанрами музичного мистецтва. Кожен „кит” має свої виражальні засоби та інтонаційні особливості. 
Пригадаймо їх, прослухавши наступну пісню. Це хор “Семеро козенят” з опери “Вовк і семеро козенят” Миколи Коваля. 
Прослухайте уважно музику і визначте „кита”. 

Демонстрація хору “Семеро козенят” з опери М. Коваля “Вовк і семеро козенят” 

Аналіз прослуханого твору 
У хорі „Семеро козенят” з опери „Вовк і семеро козенят” усі три „кити” музики зійшлися разом. У цьому творі пісня зустрічається з маршем та танцями. 
Музичний жанр цього твору має назву дитяча опера.

Розучування. Хор “Семеро козенят” з опери М. Коваля “Вовк і семеро козенят” 

Слухання. Колядка "Ой коляда-колядниця" (хор), щедрівка "Ой там за горою" (хор) 
Уважно послухайте колядку та щедрівку, визначте спільні та відмінні риси пісень. 

Завдання 


Назвіть трьох „китів” музики 
Пригадайте імена козенят із дитячої опери Миколи Коваля „Вовк і семеро козенят” 
Які пісні називають колядками та щедрівками? 

Підсумки уроку 


Сьогодні на уроці ми ще раз пригадали трьох „китів” музики, зустрівши їх у хорі “Семеро козенят” з опери Миколи Коваля “Вовк і семеро козенят”, а також прослухали дві нові пісні циклу зимових свят: колядку "Ой коляда-колядниця" та щедрівку "Ой там за горою". 
 
Урок 18. ПОДОРОЖ ІЗ ПІСНЕЮ  
Вступ 
Опера – це музичний спектакль, де всі герої не розмовляють, а співають. 
Пригадаймо хор „Семеро козенят”. Він в опері тоді, коли мама Коза заспівала колискову, вклала своїх діток спати, й пішла на базар. Козенята стали пустувати і співати веселу пісеньку. 

В опері колективне виконання пісні усіма її героями називають хором 

Продовження розучування хору “Семеро козенят” з опери М. Коваля “Вовк і семеро козенят” 

Караоке. Хор “Семеро козенят” 

Бесіда перед слуханням другої дії опери “Вовк і семеро козенят” 
Пригадайте імена семи веселих героїв опери “Вовк і семеро козенят”, які не тільки люблять співати і танцювати, а ще й стрибати і бодатися. 
Їх звати Всезнайка, Бодайка, Туптунка, Балакунка, Мазилка, Дражнилка і Малюк. 
Тепер ми можемо прослухати сцену з другої дії опери М. Коваля „Вовк і семеро козенят”. Під час прослуховування визначте імена козенят та музику, якою композитор характеризує кожного персонажа. 

Слухання. М. Коваль. Опера “Вовк і семеро козенят”. Друга дія. Сцена 

Завдання 
Назвіть автора музики до дитячої опери „Вовк і семеро козенят” 
Пригадайте імена кожного з козенят. Як музика підкреслює їхні характери? 
Що таке хор? 

Підсумки уроку 


Сьогодні на уроці ми разом із піснею подорожували по дитячій опері М.Коваля „Вовк і семеро козенят”. Під час подорожі ми повторили та виконали хор „Семеро козенят”, познайомилися із характером кожного з них. 
 
Урок 19. ПОДОРОЖ ІЗ ПІСНЕЮ  
Вступ. Поняття теми та арії в опері 
Кожне з козенят із дитячої опери Миколи Коваля „Вовк і семеро козенят” має свою пісню. Сьогодні ми прослухаємо, а потім – розучимо пісні кількох персонажів цієї опери. 

Пісні головних героїв в опері називають по-різному: тема (якщо пісня маленька) та арія (якщо пісня велика). 

Прослухайте пісні Всезнайки, Туптунки і Бодайки. Визначте, чим вони є - темою чи арією, а також вигадайте для кожної з них з них танцювальні рухи. 

Демонстрація. М. Коваль. Опера “Вовк і семеро козенят”. Пісня Всезнайки 

Демонстрація. М. Коваль. Опера “Вовк і семеро козенят”. Пісня Туптунки 

Демонстрація. М. Коваль. Опера “Вовк і семеро козенят”. Пісня Бодайки 

Розучування. Тема Всезнайки 

Розучування. Тема Туптунки 

Розучування. Тема Бодайки 

Караоке. Тема Всезнайки 

Караоке. Тема Туптунки 

Караоке. Тема Бодайки 

Слухання та визначення твору 
Прослухайте нову пісню і визначте її автора та характер. 
(Звучить українська народна пісня „Ой лопнув обруч”) 

Аналіз прослуханого твору. Відомості про концерт 


Ми прослухали пісню „Ой лопнув обруч”. Напевне, всі здогадалися, що вона – народна. Пісня може привести нас не тільки в оперу, але й у концерт. 

Концерт у перекладі з латинської мови означає змагання. Це великий твір з трьох частин, в якому один інструмент „змагається” з симфонічним оркестром. 

Прослухаймо фрагмент концерту Ісака Берковича і поміркуймо, які інструменти „змагаються” за мелодію пісні „Ой лопнув обруч”! 

Слухання. І. Беркович. Концерт № 2. ІІІ ч. (фінал) 

Аналіз прослуханого твору 
Головними суперниками в концерті були музичний інструмент фортепіано й оркестр. Саме вони „змагалися” за українську народну пісню „Ой лопнув обруч”. Мелодія народної пісні стала темою останньої частини концерту. 

Завдання 


Пригадайте, як називають пісні головних персонажів опери. Яка між ними різниця? 
Що називають концертом у музиці? 
Яким чином українська народна пісня „Ой лопнув обруч” стала темою останньої частини концерту І. Берковича? 

Підсумки уроку 


Сьогодні ми разом із піснею відвідали дитячу оперу, а також дізналися, що називають концертом у музиці. Познайомилися з поняттями „тема” та „арія” головного персонажа музичного твору, а також почули, як фортепіано і цілий оркестр змагаються за українську народну пісню „Ой лопнув обруч” у фрагменті з концерту Ісака Берковича. 
 
Урок 20. ПОДОРОЖ ІЗ ТАНЦЕМ  
Вступ 
Весна прийшла! Знаю, ти дуже любиш цю пору року. 
Під час прослуховування української народної пісні „Зима і весна” в обробці Я. Степового зверніть увагу на відмінність характерів і образів у музиці. 

Демонстрація української народної пісні „Зима і весна” (обробка Я. Степового) 

Розучування пісні „Зима і весна” 

Слухання. П. Чайковський. Фортепіанна п‘єса 


Визначте жанр музичного твору 

Відомості про балет 


Жанр прослуханого твору - танець! Твір називається “Танець маленьких лебедів”. 
Танок може розповісти цілу історію в танцях – балет. 

Балет – це великий музичний спектакль, де всі герої танцюють. 

Балет ставлять на сцені спеціального театру, де обов’язково є місце для симфонічного оркестру. Саме цей оркестр виконує музику до всіх танцювальних номерів балету. 
Послухайте ще один „Танець маленьких лебедів” і визначте, чим він відрізняється від уже прослуханого. 

Слухання. П. Чайковський “Танець маленьких лебедів” 

Аналіз прослуханого твору 
Я здогадався, в чому полягає різниця! У першому варіанті танцю ми чули звучання фортепіано, а у другому – оркестр. „Танець маленьких лебедів” привів нас у балет „Лебедине озеро”. У балеті герої спілкуються між собою за допомогою танцювальних рухів, а почуття їм допомагає передати музика, яка звучить в оркестровому виконанні. 

Завдання 


Як передано боротьбу пір року в пісні „Зима і весна”? 
Що таке балет? Які його особливості? 
Що ви уявляли під час прослуховування „Танцю маленьких лебедів” із балету П. Чайковського „Лебедине озеро”? 

Підсумки уроку 


Сьогодні на уроці разом із піснею „Зима і весна” ми зустріли весну, а разом із „китом” музики (танцем) познайомилися з балетом російського композитора Петра Чайковського „Лебедине озеро”. 
 
Урок 21. ПОДОРОЖ ІЗ ТАНЦЕМ  
Вступ 
Ми сьогодні продовжимо подорож із одним із „китів” музики (танцем). Перед тим повторимо та виконаємо українську народну пісню „Зима і весна”, 

Продовження розучування пісні „Зима і весна” 

Караоке. Пісня „Зима і весна” 

Слухання. Український народний танець 


Музичний „кит” пропонує нам один із українських народних танців. Здогадайтеся, як він називається. 
(Звучить український народний танець козачок). 

Бесіда перед слуханням. Невідомий автор. Симфонія. Частина ІV. Козачок 


Ми прослухали знаменитий український народний танок – козачок. Він поведе нас далі, до музичного твору, який називають симфонією. 

Симфонія – це великий твір для симфонічного оркестру з чотирьох частин. 

Послухайте останню частину симфонії невідомого автора ХІХ століття. Простежте, як змінився козачок у симфонічному творі. 

Слухання. Невідомий автор. Симфонія. Частина ІV. Козачок 

Завдання 
Як музика показала перемогу однієї з пір року в пісні „Зима і весна”? 
Що таке симфонія? 
Чим відрізняється народний танок козачок від козачка із симфонії невідомого автора? 

Підсумки уроку 


Сьогодні на уроці ми продовжили подорож разом з одним із „китів” музики – танцем. Зокрема, повторили і виконали українську народну пісню „Зима і весна” в обробці Якова Степового, познайомилися з поняттям „симфонія”, а також пригадали український народний танок козачок. 
 
Урок 22. ПОДОРОЖ ІЗ МАРШЕМ  
Вступ 
Поки ми подорожували з двома „китами” музики (піснею і танцем) зник третій кит – марш! Знайти його нам допоможе коза з твору славетного українського композитора Миколи Лисенка. 
Прослухайте і розучіть її пісню. А також поміркуйте, яка музика характеризує козу. 

Демонстрація. М. Лисенко. Опера „Коза-дереза”. Пісня Кози 

Розучування. М. Лисенко. Опера „Коза-дереза”. Пісня Кози 

Караоке. М. Лисенко. Опера „Коза-дереза”. Пісня Кози 

Слухання. М. Лисенко. Опера „Коза-дереза”. Хор „Ходім, братці, воювати” 
Ми знайшли третій „кит” музики (марш)! Він заховався в дитячій опері Миколи Лисенка „Коза-дереза”. Прослухайте хор „Ходім, братці, воювати” з цієї опери. 

Аналіз прослуханого твору 


Марш привів нас до опери. Музика, хоча і була маршовою, однак виконана співом. 

Колективне виконання пісні всіма героями опери називають хором. 

Яку козу намалювала нам музика Миколи Лисенка? Опишіть її. 

Завдання 


Що таке опера? 
Що називають хором? 
Які особливості маршу допомагають нам характеризувати музичних героїв? 

Підсумки уроку 


Сьогодні з допомогою пісні Кози з дитячої опери Миколи Лисенка „Коза-дереза” ми знову зустрілися з третім „китом” музики – маршем. Хор із цієї опери („Ходім, братці, воювати”) допоміг познайомитися з особливостями та засобами музичної виразності маршу. 
 
Урок 23. ПОДОРОЖ ІЗ МАРШЕМ  
Вступ 
Вигнав дід козу із хати, 
Та й пішла вона блукати. 
В зайця хатку відібрала, 
Все в хатинці поламала. 
Рак козуню ущипнув, 
Зайцю хатку повернув. 
Цей віршик близький до теми опери Миколи Лисенка „Коза-дереза”. Сьогодні ми розучимо пісню Лисички з цієї опери. 

Демонстрація пісні Лисички з опери М. Лисенка „Коза-дереза” 

Розучування пісні Лисички 

Караоке. Пісня Лисички 

Бесіда перед слуханням. Ж. Бізе. Марш Тореадора 
Продовжимо нашу подорож із маршем. Марш, що звучить в опері, відрізняється від маршу в балеті. В опері марш зазвичай має більш пісенний характер, а в балеті – більш танцювальний. 
Прослухайте уривок із твору французького композитора Жоржа Бізе і визначте: опера це чи балет. 
Поміркуйте, який характер маршу. 

Слухання. Ж. Бізе. Марш Тореадора 

Аналіз прослуханого твору 
Прозвучав марш Тореадора з опери Жоржа Бізе “Кармен”. 
В операх головним “китом” – є пісня, оскільки в них не говорять, а лише співають. У всіх операх, крім пісенної, є ще й танцювальна та маршова музика. 

Завдання 


Який відомий український композитор перетворив казку про козу-дерезу на дитячу оперу? 
Чим відрізняється використання маршу в опері та в балеті? 
Назвіть автора маршу Тореадора з опери „Кармен”. 
Поміркуйте, що хотів змалювати композитор своєю музикою 

Підсумки уроку 


Сьогодні на уроці ми продовжували подорож разом із третім „китом” музики – маршем, розучили „Пісню Лисички” Миколи Лисенка та послухали марш Тореадора з опери Жоржа Бізе „Кармен”. 
 
Урок 24. МУЗИЧНІ КРАЇНИ – ОПЕРА, БАЛЕТ  
Вступ 
Ми вже потоваришували з трьома „китами” музики (піснею, танцем і маршем), тому нас пускатимуть до всіх музичних країн. Розпочнемо, з країн Опера та Балет. 
В операх спів часто поєднується з маршовістю та танцювальністю. 
Прослухайте та розпочніть вивчення пісні, що має танцювальний характер, тому що вона про український народний танець гопачок! 

Демонстрація пісні „Гарний танець гопачок” 

Розучування пісні „Гарний танець гопачок” 

Бесіда перед слуханням. С. Прокоф‘єв. Сцена з балету „Попелюшка” 


Ми опинилися в країні Балет. Тут живе і пісенна, і танцювальна, і маршова музика. Але найцікавіше те, що ми можемо зустріти тут улюблених героїв казок! 
Уявіть: на балетній сцені – велика зала королівського палацу; серед запрошених вирізняється чарівна дівчина Попелюшка, яка танцює з принцом. 
Який танок вони танцюють і що трапиться згодом, вам підкаже музика. Прослухайте сцену з балету „Попелюшка” російського композитора Сергія Прокоф’єва. 

Слухання. С. Прокоф‘єв. Сцена з балету „Попелюшка” 

Правила гри „Відгадай героя” 
Пограймося в гру „Відгадай героя”! її темою будуть вивчені нами опери. 
Ви почуєте уривок з опери. Потрібно визначити героя музики, назвати композитора та оперу. 

Гра „Відгадай героя”. Завдання 1 


Назвіть героя, композитора та оперу 
М. Коваль. Хор “Семеро козенят” з опери “Вовк і семеро козенят” 

Гра „Відгадай героя”. Завдання 2 


Назвіть героя, композитора та оперу 
Ж. Бізе. Марш Тореадора з опери «Кармен» 

Гра „Відгадай героя”. Завдання 3 


Назвіть героя, композитора та оперу 
М. Лисенко. “Пісня Кози” 

Гра „Відгадай героя”. Завдання 4 


Назвіть героя, композитора та оперу 
М. Лисенко. “Пісня Лисички” 

Завдання 


Поясніть, що позначають у музиці терміном опера. 
Який відомий російський композитор є автором балету „Попелюшка”? 
Пригадайте, що називають трьома „китами” музики? Які особливості кожного з них? 

Підсумки уроку 


Сьогодні завдяки дружбі з трьома „китами” музики (піснею, танцем і маршем) ми відвідали країни Опера та Балет. А допомогли нам у цьому українська народна пісня „Гарний танець гопачок” та сцена з балету „Попелюшка” російського композитора Сергія Прокоф’єва. 
 

Урок 25. МУЗИЧНІ КРАЇНИ – СИМФОНІЯ, КОНЦЕРТ  


Вступ 
Завдяки нашим друзям, „трьом китам музики”, ми можемо завітати до музичних країн Симфонія та Концерт. Однак спочатку повторимо та виконаємо пісню, вивчення якої розпочали на минулому уроці, - українську народну пісню „Гарний танець гопачок”. 
Заспіваймо її з танцювальними рухами – стрибками, притупами та присіданнями... 

Продовження розучування пісні „Гарний танець гопачок” 

Караоке. Пісня „Гарний танець гопачок” 

Бесіда перед слуханням. Веснянка “Вийди, вийди, Іванку” 


Симфонію і концерт вважають складними музичними жанрами, але вони зрозумілі і нам завдяки простим знайомим мелодіям, які там звучать. Наприклад, українська веснянка „Вийди, вийди Іванку”. 
Прослухайте уважно пісню, опишіть її характер. 

Слухання. Веснянка “Вийди, вийди, Іванку” 

Бесіда перед слуханням. П. Чайковський. Концерт для фортепіано з оркестром № 1 (фінал) 
Композитори часто використовують народні мелодії у своїй творчості. Наприклад, відомий російський композитор Петро Чайковський використовував українські веснянки, бо неодноразово приїздив на Україну до своїх родичів і друзів. 
Прослухайте уривок із Першого концерту для фортепіано з оркестром. У ньому композитор використав мелодію відомої нам веснянки. 

Слухання. П. Чайковський. Концерт для фортепіано з оркестром № 1 (фінал) 

Аналіз прослуханого твору 
Мелодія дуже схожа на українську веснянку „Вийди, вийди, Іванку”, яка вже прозвучала сьогодні. Композитор використав мелодію саме цієї веснянки. Однак музику цього разу виконував симфонічний оркестр. Як змінилося звучання веснянки у його виконанні? 
Лірична тема пісні перетворилася на стрімку танцювальну. 
Інструмент, що вирізнявся серед інших, – це фортепіано. Воно ніби змагалося з цілим симфонічним оркестром. 
Ми прослухали фінал Першого концерту для фортепіано з оркестром. Слово „концерт” у перекладі з латинської мови означає змагання. 

Отже, концерт – це своєрідне змагання одного інструмента з оркестром. 

Завдання 
Поясніть, що називають концертом у музиці. Звідки походить це слово? 
Мелодію якої веснянки Петро Чайковський використав у фіналі Першого концерту для фортепіано з оркестром? 
Пригадайте, які пісні називають веснянками. Коли вони виникли? 

Підсумки уроку 


Сьогодні на уроці завдяки нашим друзям, трьом „китам” музики (пісні, танцю і маршу), ми завітали до музичних країн Симфонія та Концерт. Під час подорожі повторили та виконали українську народну пісню „Гарний танець гопачок”, прослухали веснянку „Вийди, вийди, Іванку”, а також ознайомилися з її звучанням у фіналі Першого концерту для фортепіано з оркестром Петра Чайковського. 
 

Урок 26. ПОДОРОЖІ МУЗИЧНИМИ КРАЇНАМИ (УЗАГАЛЬНЕННЯ)  

Вступ 
Завдяки трьом „китам” музики (пісні, танцю і маршу) ми побували у країнах Опера, Балет, Симфонія і Концерт. Сьогодні перевіримо, що ми навчилися та запам’ятали в цих подорожах
Розпочнемо з творів, що допомогли нам потрапити до музичних країн. Це – вивчені нами пісні. 

Караоке. Тема Всезнайки з опери М. Коваля “Вовк і семеро козенят” 

Караоке. Тема Туптунки з опери М. Коваля “Вовк і семеро козенят” 

Караоке. Тема Бодайки з опери М. Коваля “Вовк і семеро козенят” 

Караоке. Пісня „Зима і весна” 

Караоке. Пісня Кози з опери М. Лисенка „Коза-дереза” 

Караоке. Пісня Кози з опери М. Лисенка „Коза-дереза” 

Умови музичної вікторини 


Прослухайте фрагмент твору. Назвіть його автора та музичну країну (Оперу, Балет, Симфонію, Концерт) 

Музична вікторина. Завдання 1 


Прослухайте фрагмент твору. Назвіть його автора та музичну країну 
І. Беркович. Другий концерт для фортепіано з оркестром (фінал) 

Музична вікторина. Завдання 2 


Прослухайте фрагмент твору. Назвіть його автора та музичну країну 
П. Чайковський. “Танець маленьких лебедів” з балету “Лебедине озеро” 

Музична вікторина. Завдання 3 


Прослухайте фрагмент твору. Назвіть його автора та музичну країну 
Невідомий автор першої половини ХІХ ст. “Симфонія” (козачок) 

Музична вікторина. Завдання 4 


Прослухайте фрагмент твору. Назвіть його автора та музичну країну 
М. Лисенко Хор“ Ходім, братці, воювати” з опери “Коза-дереза” 

Музична вікторина. Завдання 5 


Прослухайте фрагмент твору. Назвіть його автора та музичну країну 
Ж. Бізе. Марш Тореадора з опери „Кармен” 

Музична вікторина. Завдання 6 


Прослухайте фрагмент твору. Назвіть його автора та музичну країну 
С. Прокоф‘єв. Вальс із балету “Попелюшка” 

Підсумки уроку 


Сьогодні ми підсумували знання, отримані в подорожах країнами Опера, Балет, Симфонія та Концерт, а також пригадали і заспівали знайомі пісні! Ми це ще не раз робитимемо на наступних уроках! Співатимемо досхочу! 
 

Урок 27. МОВА МУЗИКИ  


Вступ 
Своєрідність і неповторність музичного твору залежить від музичної мови, якою розмовляє з нами композитор. Ми розмовляємо словами, реченнями, а музика – фразами та мелодіями. 
Розгляньмо це на прикладі української народної пісні „Як діждемо літа” в обробці Миколи Дремлюги. 
Прослухайте її і поміркуйте, які особливості музичної мови цього твору. 

Демонстрація української народної пісні “Як діждемо літа” (обробка М. Дремлюги) 

Аналіз прослуханого твору 
Головна особливість музичної мови пісні “Як діждемо літа” – це її мелодія. Вона – основна думка музики. Її можна заспівати. Мелодія складається з фраз, між якими ми робимо вдихи. 
Розучіть українську народну пісню „Як діждемо літа” в обробці Миколи Дремлюги. 

Розучування пісні “Як діждемо літа” 

Слухання та визначення твору 
Про що розповідає музика? 
(Звучить „Бабак” Л. Бетховена) 

Аналіз прослуханого твору 


Ми прослухали пісню Людвіга Бетховена „Бабак. Вона розповіла про музиканта, єдиним другом якого була гарна пухнаста тваринка, бабак. 
Як саме розповіла нам про це музика? Як „розмовляла” з нами мелодія? 
Плавно і спокійно. Мелодія „розмовляла” з нами сумно, повільно та неголосно. 

Завдання 


Пригадайте, що в музиці називають обробкою 
Що таке фраза в мелодії музичного твору? Поясніть це на прикладі конкретної пісні 
Якою може бути динаміка музичного твору? 

Підсумки уроку 


Сьогодні ми познайомилися з деякими особливостями музичної мови. На прикладі пісень „Як діждемо літа” і „Бабак” дізналися більше про мелодію музичного твору, а також дізналися, що таке фраза та динаміка в музиці. 
Попереду ще багато цікавого! 
 

Урок 28. ЕЛЕМЕНТИ МУЗИЧНОЇ МОВИ – МЕЛОДІЯ, ЛАД (МАЖОР, МІНОР)  


Вступ. Мелодія та лад музичного твору 
Люди теж можуть розмовляти музичною мовою, адже в них є музичні інструменти та голос. При цьому обов’язково слід дотримуватися мелодії – саме вона є головним елементом музичної мови. 
Музичний лад може бути веселим (мажор) чи сумним (мінор). 
Прослухайте ще раз українську народну пісню „Як діждемо літа” в обробці Миколи Дремлюги і визначте її лад. 

Демонстрація української народної пісні “Як діждемо літа” (обробка М. Дремлюги) 

Відомості про супровід музичного твору 
Супровід у музиці дуже важливий. Він прикрашає мелодію. Прослідкуймо за ним на прикладі пісні „Як діждемо літа”. 
Виконання пісні пов’язують з її танцювальним характером: у приспіві інтонацій гопака підкреслюються танцювальними рухами. 
Розучуючи пісню, знайдіть танцювальні рухи, які б відповідали її характеру. 

Розучування пісні “Як діждемо літа” 

Караоке. Пісня “Як діждемо літа” 

Слухання і визначення твору 


Настрій у музиці створюють лади – веселий (мажор) і сумний (мінор). 
Ми вже слухали музичний твір, в якому є два настрої. Навіть у назві! Він складається з кількох частин. Будова музичного твору досить часто визначається саме цим: один настрій, характер – одна частина, два характери – дві частини. 
Прослухайте музичний твір, упізнайте його і визначте будову. 
(Звучить „Весела. Сумна” Л. Бетховена) 

Аналіз прослуханого твору 


Твір, який ми щойно почули, знайомий усім нам – це п’єса Людвіга Бетховена „Весела. Сумна”. Композитор створив два музичні образи, однак складається вона з трьох частин. Поміркуйте, що хотів нам сказати композитор, повторюючи веселу музику після сумної. 

Завдання 


Що позначають у музиці поняттям лад? 
Чим мажор відрізняється від мінору? Поясніть це на прикладі відомих вам пісень 
Яку роль у музиці виконує супровід? 

Підсумки уроку 


Сьогодні ми розглянули два елементи музичної мови – мелодію та лад. Допомогли нам українська народна пісня „Як діждемо літа” в обробці Миколи Дремлюги та п’єса Людвіга Бетховена „Весела. Сумна”. 
 

Урок 29. ЕЛЕМЕНТИ МУЗИЧНОЇ МОВИ – ЛАД, РИТМ, МЕТР  


Вступ 
Заспіваймо веснянку, щоб іще раз привітати тепле сонечко! Прослухаймо і почнемо розучувати українську веснянку „Розлилися води”. 
Зверніть увагу на виражальні та зображальні можливості мелодії пісні. 
Визначте лад головної мелодії (мажорний чи мінорний). 

Демонстрація веснянки “Розлилися води” 

Розучування веснянки “Розлилися води” 
Поділіть на фрази мелодію веснянки. 
Куди рухається мелодія в кожній фразі: вгору, донизу, стрибками чи на місці? 
Який ритм кожної фрази: довгі чи короткі звуки використані? 
Поміркуйте, чи відповідають музичні фрази поетичним рядкам. 
Після розучування виконайте веснянку емоційно, змінюючи характер відповідно до фрагменту пісні. 

Виконання веснянки “Розлилися води” з рухами 


Ми визначили лад пісні (він – мажорний) і ритм мелодії (послідовність довгих і коротких звуків). 
Щоб визначити метр пісні, потрібно виконати під крокування. 

Відомості про сцену “Кіт у чоботях і Біла Кицька” з балету П. Чайковського “Спляча красуня” 


У фрагменті з балету Петра Чайковського „Спляча красуня” „Кіт у чоботях і Біла засобами музики передано два різних характери (грайлива кицька і поважний кіт). Зображено, як вони удвох нявкають, і як кицька неначе дряпається, коли її ображають. 
Прослухаймо цю сцену і спробуймо визначити її лад!! 

Слухання. П. Чайковський. Балет “Спляча красуня”. “Кіт у чоботях і Біла Кицька” 

Завдання 
Що таке лад? Поясніть це на прикладі конкретних пісень 
Який лад веснянки „Розлилися води”? 
Який відомий російський композитор є автором балету „Спляча красуня”? 

Підсумки уроку 


Сьогодні на уроці ми зустрілися з декількома елементами музичної мови – ладом, ритмом і метром. Також розучили українську веснянку „Розлилися води” і прослухали фрагмент “Кіт у чоботях і Біла Кицька” з балету Петра Чайковського “Спляча красуня”. 
 



Урок 30. ЕЛЕМЕНТИ МУЗИЧНОЇ МОВИ – ДИНАМІКА, РЕГІСТР, ШТРИХИ

 

 


Вступ 
Ми тільки починаємо пізнавати та розуміти музичну мову. Вона складається з високих і низьких, голосних і тихих, коротких та довгих звуків, які постійно рухаються; то швидко, то повільно, то поступово, то стрибками. І всі ці можливості використовують для створення художнього образу музичного твору. 
Пригадаймо це на прикладі вже знайомої нам веснянки „Розлилися води”. 

Продовження розучування веснянки “Розлилися води” 

Караоке. Веснянка “Розлилися води” 

Розповідь про елементи музичної мови Продовжимо розмову про елементи музичної мови. Ми вже знаємо мелодію, лад, ритм і метр, а сьогодні розглянемо кілька нових елементів: регістр, штрихи та динаміку. 

Регістр у музиці – це висота звучання мелодії. 
Штрихи – це прийоми виконання звуків: протяжно, зв’язно чи коротко і відривчасто. 
Динаміка – це сила звучання музики. 

Спробуйте визначити ці елементи у вже знайомій вам п’єсі “Зайчик дражнить ведмедика”. 



Слухання. Д. Кабалевський. “Зайчик дражнить ведмедика” 

Аналіз прослуханого твору 
Вирізнити в музиці зайчика і ведмедика нам допомогли регістр, штрихи та динаміка. 
Зайчика композитор зобразив у високому регістрі, короткими звуками, легкими пасажами вгору та вниз, танцювальним характером. Зайчик у високому регістрі повторює мелодію ведмедика, неначе дражнить його. 
Ведмедика Кабалевський зобразив у низькому регістрі; за допомогою важких, довгих звуків. Повторення одних і тих самих звуків створило ефект „тупцювання” на місці. 

Завдання 
Що в музиці називають динамікою? 
Що в музиці називають регістром? Наведіть приклади високого і низького регістрів 
Який російський композитор є автором музичної п’єси „Зайчик дражнить ведмедика”? Які ще його твори ви знаєте? 
Якими засобами музичної виразності композитор створив художні образи зайчика та ведмедика? 

Підсумки уроку 
Сьогодні на уроці ми познайомилися з динамікою, регістром і штрихами, - елементами музичної мови, а також пригадали та виконали веснянку „Розлилися води” і прослухали п’єсу російського композитора Дмитра Кабалевського „Зайчик дражнить ведмедика”.

 
  1   2


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка