Урок 8 Політичне життя в українських землях на початку ХХ століття (слайд 1)



Скачати 155.6 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір155.6 Kb.
10 клас.

Історія України (профільний рівень)

Урок 8 – 9.

Політичне життя в українських землях на початку ХХ століття (слайд 1)

Мета: - визначити проблеми становлення української нації на початку ХХ ст.;

  • охарактеризувати процес створення перших політичних партій у Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст. та діяльність політичних партій Західної України;

  • продовжувати розвивати в учнів уміння та навички роботи з історичними джерелами, аналізувати та систематизувати матеріал, робити висновки, узагальнення, порівняння, висловлювати та аргументувати свою позицію;

  • на прикладах діяльності політичних партій виховувати в учнів патріотичні почуття. (слайд 2-3)


Основні поняття: Форма правління, національний рух, інтелігенція, громадська організація, націоналізм, опозиція, «політична партія», визвольний рух, політизація, «РУП», «Самостійна Україна» М. Міхновського, «УДП», «УРП», «УНП», «УСДРП».
Дати: 1900 р.— видання брошури М. Міхновського «Самостійна Україна»,

створення РУП; 1902 р.— заснування УНП; 1904 р.— заснування УДП

та УРП; 1905 р.— утворення УСДРП. (слайд 4)
Персоналії: М. Міхновський, Д. Антонович, С. Єфремов, В. Липинський, М. Порш, В. Антонович, О. Лотоцький, В.Винниченко, С. Петлюра (слайд 5)

Обладнання: роздавальні картки з документами, історичними матеріалами, презентація до уроку.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• називати проблеми становлення української нації на початку ХХ ст.;

• визначати хронологічну послідовність явищ політичного життя, утворення політичних партій та рухів;

• характеризувати процес утворення українських політичних партій, називати їх провідних діячів та цілі;

• порівнювати український рух початку ХХ ст. у Наддніпрянській Україні та на західноукраїнських землях.



Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за питаннями

1. Що таке політична партія?

2. Пригадайте, коли і як виникли перші політичні партії в Західній Україні. Кого із засновників цих партій ви можете назвати?

3. Як їхня діяльність вплинула на український національно-визвольний рух?

4. Як партії пропонували вирішити українське національне питання? Яким вони бачили майбутнє України? (слайд 6)

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. (слайд 7)

   Початок XX ст. характеризувався швидким розвитком в Україні визвольного руху, який виявлявся в різних формах, проте охоплював всю Україну — і Східну і Західну. Виникло нове покоління українських діячів, які називали себе «національно свідомими українцями», вимагаючи для свого народу національних прав, політичної свободи й соціальної справедливості. «Нові» українці — це переважно студенти, і особисті контакти між ними зав’язувалися в гімназичному та університетському середовищі, де й зароджувались нелегальні рухи, які згодом сформували активну опозицію царату.



ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1.Проблеми становлення української нації

Постановка питання (слайд 8)

• Пригадайте, в якому стані перебував процес формування української нації у другій половині ХІХ ст. Які чинники на це впливали?



У ч и т е л ь. (слайд 9)Як відомо, український національний рух пройшов три основні етапи у своєму розвитку: етнографічний, культурницький і політичний. Процес становлення української нації та розвиток національного руху продовжився і на початку ХХ ст. Проте в ньому виникли деякі нові тенденції: (слайд 10)

1. Висока концентрація робітників в промисловорозвинених регіонах.

У промисловості України було зайнято понад 360 тис. робітників, причому 44 % з них були зосереджені на великих підприємствах з кількістю працюючих понад 500 чол. Така висока концентрація робітників сприяла швидкому визріванню їх політичної свідомості, посиленню боротьби проти царизму і капіталістичної експлуатації.



2. Досить строкатий склад робітничого класу.

Українські підприємства залучали трудящих з усієї Росії. Серед них були і кваліфіковані робітники, і безземельні та малоземельні селяни. З одного боку, вони несли з собою прогресивні революційні настрої, а з іншого — захоплювали український народ своїми ідеями й русифікували його.



3. Різке погіршення становища населення.

Особливу роль у цьому відіграла загальноекономічна криза на початку XX ст., яка призвела до масового безробіття і різкого погіршення становища трудящих. У липні та серпні 1903 р. Україну охопив загальний страйк: страйкувало близько 200 тис. робітників, які вперше висунули політичні та економічні вимоги.

Подібні процеси відбувалися і на західноукраїнських землях. Одним із найвідоміших революційних виступів західноукраїнського пролетаріату на початку XX ст. був страйк 4 350 будівельників Львова, що тривав з 26 травня по 5 червня 1902 р.

4. Активізація робітничого і селянського руху.

Переважна більшість населення України мешкала у селах, і на перший план звичайно виступало аграрне питання. У 1990–1901 рр. в Україні було зареєстровано 670 селянських заворушень. Отже, на рубежі двох століть революційним настроєм були охоплені всі верстви суспільства.



5. Зміни в національному складі населення України.

Швидкий промисловий розвиток зумовив приплив населення з центральної Росії, насамперед у Донецько-Криворізький регіон. Унаслідок цього в деяких містах Катеринославської, Херсонської і Київської губерній помітно переважало російське населення. Наприклад, у Миколаєві росіян було 56,3 %, українців — 7,5 %, у Харкові відповідно 62,8 і 26 %, в Одесі — 47,7 і 9,2 %,

в Києві — 54,5 і 21 %. У Донбасі близько 70 % усього загалу пролетарів були вихідцями з російських губерній. Крім того, майже вся Україна, крім Харківської губернії, належала до так званої смуги єврейської осілості: питома вага єврейського населення в Україні становила 7,5 %, а в містах ця цифра сягала 28 %.

Отже, існувала вельми суттєва національна різниця між майже цілком українським селом і багатонаціональним містом.



6. Ускладнення соціальних та національних відносини, що встановилися між селом і містом.

Це зробило актуальною проблему політичної співпраці. Для її розв’язання більше долучалися ті діячі, які перебували на українських позиціях. Вони насамперед мусили шукати шляхи поєднання непримиренності радикально-демократичного українського націоналізму з визріваючою російською ідеологією марксизму. Ні ті, ні інші не мали ніякого впливу на українське сільське населення. Але соціалістичні ідеї чи заклики були дуже популярними майже в усіх українських політичних угрупуваннях.



2. Створення політичних партій Наддніпрянської України

Робота з таблицею (записати до зошита або роздати учням у вигляді памятки)

Політичні партії Наддніпрянської України

1900 р. — РУП

(Революційна

українська

партія)


• Засновники: Д. Антонович, М. Русов, О. Коваленко;

• перший програмовий Документ — брошура М. Міхновського «Самостійна Україна»;

• вважали, що визначну роль у боротьбі має відіграти селянство, тому йшли в села, розповсюджуючи там брошури, газети, журнали;

• видавали 4 газети, випустили 150 тисяч брошур, створили мережу місцевих організацій;

• виступали за ліквідацію самодержавства, поміщицького землеволодіння і передачу землі селянам безкоштовно;

• виступали за незалежну Україну, але згодом перемогла ідея автономії



1902 р. — УНП

(Українська

народна

партія)


 

• Засновник Микола Міхновський;

• програма сформульована у «10 заповідях»;

• виступала за політичну самостійність України (основне гасло «Україна — для українців»);

• встановлення республіки, соціальні гарантії для населення, передача землі селянам



1904 р. — УДП

(Українська

демократична

партія)


• Засновники: О. Лотоцький, Є. Чикаленко;

• виступали за проведення буржуазних реформ, встановлення конституційного правління, проголошення демократичних прав і свобод;

• за автономію України у складі Російської Федерації


1904 р. — УРП

(Українська

радикальна

партія)


• Засновники: Б. Грінченко, С. Єфремов, Д. Дорошенко;

• виступали за проведення державних реформ, за здійснення змін у суспільстві, встановлення загальнонародної власності;

• за автономію України у складі Росії


1904 р. — УСДС

(Українська соціал-

демократична

спілка)


 

•Засновники:М.Меленевський, А. Скоропис-Йолтуховський;

• виступали за проведення соціал-демократичних реформ, які призвели б до встановлення соціалістичного суспільства, за автономію України;

• ввійшли до складу Російської соціал-демократичної робітничої партії меншовиків


1905 р. —

УСДРП (Україн-

ська соціал-

демократична

робітнича партія)


• Засновники: М. Порш, В. Антонович, В. Винниченко, С. Петлюра;

• виступали за автономію України;

• не поділяли революційних методів боротьби РСДРП

 


Завдання

• Назвіть політичні партії, які утворилися в Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст. Яким вони бачили майбутнє України? (слайд 11)



Робота з джерелами інформації в групах (слайд 12)

1-а група

Із праці М. Міхновського «Самостійна Україна»

«Ми існуємо, ми відчуваємо своє існування і своє індивідуальне національне «Я». Наша нація у своєму історичному процесі часто не була солідарна поміж окремими своїми частинами, але нині увесь світ української нації, що по всіх частинах України живее однією думкою, однією мрією, однією нацією: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна, від Карпатів аж по Кавказ».

Державна самостійність єсть головна умова існування націй, а державна незалежність єсть національним ідеалом у сфері національних відносин. Україна — для українців. Усі, хто на цілій Україні не за нас, ті проти нас».

Завдання

Проаналізуйте даний документ за таким планом:

1. Як автор визначає позицію партії щодо питання про українську державність?

2. Яку течію національно-визвольного руху започаткував цей документ?

3. Чому цей документ спричинив розкол РУП?

2-а група

Із журналу «Гасло» за грудень 1902 р.

«Застерігши згори свою мету, свій ідеал самостійної, непідлеглої української республіки робочих мас з усуспільненням засобів продукції, націоналізацією землі і диктатурою пролетаріату, власне українську соціалістичну державу…»



Із журналу «Гасло» за квітень 1903 р.

«Вимагаємо повної автономії України у внутрішніх справах із забезпеченням рівності населяючих її національностей на підставі найширшої конституції з Н ародною Радою як законодавчими зборами».



Завдання

• Порівняйте обидві цитати з журналу «Гасло», який видавався РУП. Чи однаково тут визначається позиція партії щодо питання про українську державність? Чому?



3-я група

Із програми УСДРП

«УСДРП перш за все і головним чином вимагає:

1. Демократичної республіки…

2. Автономії України…

3. Загального, прямого, рівного виборчого права з таємним голосуванням…

1. Право кожної нації на культурне і політичне самоопреділення…

2. Широкого самоврядування…

3. Необмеженої свободи слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків…

11. Знищення усяких привілеїв класів, верств, походження, статі…

12. Рівноправність усіх мов у школах, судах, державних інституціях…

13. Проголошення релігії ділом кожного громадянина…

16. Безплатного обов’язкового навчання для всіх дітей до 16 років.

В цілях охорони труда партія добивається:

1. Максимального робочого 8-годинного дня…

На користь вільного розвитку класової боротьби на селі і сільського господарства:

1) передачі всіх земель крайовим автономним одиницям;

2) знищення всіх пережитків кріпацтва».

Завдання

1. Знайдіть у програмі УСДРП вимоги, які підтримували інші політичні партії, й такі, з якими виступали лише соціалісти.

2. До якої з течій визвольного руху належала УСДРП?

Завдання для всього класу (слайд 13)

1. Чиї погляди вам більше до вподоби: самостійників чи автономістів? Чому?

2. Якби ви проживали в той час у Н аддніпрянській Україні, то до якої б партії вступили і чому?

3. Зростання українського національного руху на західноукраїнських землях (слайд 14)

У ч и т е л ь. Завдяки конституцiйному ладові, що був встановлений в Австро-Угорській імперії, в західноукраїнських землях основнi права i свободи забезпечувалися набагато ширше, нiж у самодержавнiй Росiї. Тому український нацiональний рух, починаючи з середини ХIХ ст. i до початку ХХ ст., набрав тут вiдчутної сили та розмаху. Українство краю завдяки власнiй школi, економiчним установам, пресi, вiчам, виборчiй агiтацiї, дiяльностi культурно-освiтнiх та полiтичних органiзацiй змiцнiло культурно й економiчно, поступово перетворюючись у реальну полiтичну силу. Галичина в результатi напруженої працi кiлькох поколiнь галицько-українських громадських дiячiв та з iстотною iнтелектуальною i фiнансовою допомогою зi Схiдної України стала тим середовищем, де генерувалась iдея нацiонального визволення та возз’ єднання українських земель.

Потрiбно звернути увагу, що з прискоренням полiтичного й нацiонального розвитку українцiв їх i без того складнi взаємини з поляками погiршилися. Польсько-український конфлiкт на початку ХХ ст., за словами О. Субтельного, iз боротьби мiж двома нацiональними елiтами вирiс у конфронтацiю мiж двома народами, що набирала загрозливих масштабiв.



Запитання

У чому виявилися особливості національного руху в Західній Україні в другій половині ХІХ ст.?



Основні напрями діяльності українських політичних партій

Західної України.

Робота зі схемою (слайд 15)

політизація українського національного руху

Робота з джерелами інформації в групах (слайд 16)

1-а група

Із праці О. Субтельного «Україна. Історія»

«Наростання національного руху в Галичині мало великий вплив на взаємини між східними і західними українцями. На початку ХХ ст. східні українці часто були кореспондентами й передплатниками галицької преси, вчені та письменники обох регіонів нерідко разом працювали, студенти Російської України не раз їздили слухати українські літні курси в Галичині, а українські емігранти, особливо після 1905 року, знаходили собі притулок у Львові. У свою чергу, благотворний вплив на українців Галичини також справляв приток зі сходу першокласних інтелектуалів, а головне — надихаюче відчуття того, що вони є не малим ізольованим народом чисельністю лише в 4 млн, а частиною великої 20-мільйонної нації».



Завдання

• На основі даного документа зробіть висновки про зв’язок національного руху в Західній Україні з визвольним рухом Наддніпрянщини.



2-я група

Дмитро Дорошенко про успіхи національного руху в Буковині

«Маленька Буковина почала відроджуватися на початку 80-х років, стаючи щораз ближче до галицького і загальноукраїнського життя…

У 80-х роках уперше провели буковинські українці своїх послів до Буковинського сейму, а по виборах 1911 року мали їх 17 на всіх 53 послів. До парламенту у Відні висилала Буковина 5 послів, які виступали звичайно разом з українськими послами з Галичини. Перед війною Буковина на 300 тисяч українського населення мала три українські гімназії, 1 учительську семінарію, українська народна школа булла у кожному селі. Широко були розвинуті читальні по селах, «Січі» та кооперативи».

Завдання

1. Яких успіхів досяг український національний рух на Буковині на початку ХХ ст.?

2. Порівняйте стан національного руху в Галичині та на Буковині.

Зробіть висновки.



3-я група

Н. Полонська-Василенко про життя українців у Закарпатті

«Тяжким гнітом для Закарпаття була влада Угорщини. Автономію, яку було здобуто для частини Закарпаття, скасовано. Урядовою і викладовою мовою в школах стала угорська. Навіть у парафіяльних школах введено угорську мову. …Міністерство освіти почало вживати латинської абетки замість української. Мадяризація нищила українську культуру, господарське життя. Природним

наслідком посилення мадяризації було зростання москвофільства.

Це було природним явищем, протестом проти акції угорців, самообороною

проти національного знищення».

Завдання

1. Охарактеризуйте умови розвитку національного руху в Закарпатті.

2. Порівняйте його із станом національного руху в Галичині та на Буковині.

3. Чим можна пояснити значне поширення москвофільства в національному русі Закарпаття?



V. Узагальнення та систематизація знань (слайд 17)

Бесіда

1) Коли утворилася Російська партія соціалістів-революціонерів (есерів)?

2) Які три течії існували в українському напрямку суспільно-політичного

життя?


3) Хто був автором брошури «Самостійна Україна»?

4) Коли утворилася РУП?

5) Яким убачала майбутнє України УДП?

6) Коли утворилася УНП?

7) Розкрийте зміст висловлювання — «Галичина — український П’ємонт».

Чи згодні ви з таким порівнянням? Свою думку аргументуйте.

8) За рахунок чого забезпечувався на західноукраїнських землях поступ національного руху? Чому ці засоби не були результативними в Наддніпрянщині?
VI. Підсумки уроку.

Учитель. У суспільно-політичному житті Наддніпрянської України, в умовах загострення соціальних суперечностей початку XX ст., співіснували три основні напрямки — російський, єврейський та український.

Український напрямок представляли соціалістична, ліберально-демократична та націоналістична течії. Розв'язання тогочасних гострих соціальних проблем переважна більшість представників партій українського напрямку пов'язували з реалізацією соціалістичної ідеї.

На початку XX ст. вагомі здобутки українського національного руху в Галичині перетворили її на «український П'ємонт».

Унаслідок наполегливої боротьби українці Галичини, спираючись на свої політичні партії, змогли досягти певних результатів у боротьбі за український університет, загальне виборче право та реформу крайового статуту.

Досить вагомими були успіхи тогочасного українського руху на Буковині. У краї виникли українські політичні партії. На Закарпатті український національний рух залишався досить слабким.

VІІ. Домашнє завдання (слайд 18)

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.



2. Підготувати повідомлення: «Кривава неділя» та «Повстання на броненосці «Потьомкін».


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка