Урок 6 Тема. Мистецтво чарівних візерунків



Скачати 126.94 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір126.94 Kb.
Урок 6

Тема. Мистецтво чарівних візерунків.

Мета: Поглибити знання учнів про мистецтво. Розвивати вміння сприймати прекрасне. Виховувати естетичне сприйняття навколишнього світу, акуратність, активізувати творче мислення учнів.

Обладнання: олівець, формат А4.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань вмінь та навичок.

Хід уроку

І. Організація класу

II. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів. 1. Назвіть основні художні засоби мистецтва живопису.

  1. Які види монументального живопису ви знаєте?

  2. Розкажіть про жанри живопису. Хто такий мариніст; баталіст; анімаліст?

III. Мотивація навчальної діяльності

Розповідь вчителя.

Будь-яка ужиткова річ у руках народного майстра чи майстрині стає мистецьким витвором.

Погляньте довкола: повсюди нас оточують дивовижні зразки декоративної творчості — результати праці й таланту народних майстрів багатьом поколінь. Це й розмальований керамічний посуд, й оздоблений вишивкою одяг, і прикрашені різьбою дерев'яні меблі, і барвисті килими, вишукані ювелірні вироби, оригінальні, яскраво розписані народні іграшки. Декоративний означає — той, що прикрашає.

ІV.Вивчення нового матеріалу.

Розповідь вчителя.

Декоративне мистецтво належить до візуальних мистецтв, воно спрямоване на естетичне освоєння людиною життєвого простору і складається з таких напрямів:

декоративно-ужиткове;

монументально-декоративне (архітектурний декор, вітражі, статуї та рельєфи на фасадах і в інтер'єрах);

театрально-декораційне (мистецтво оформлення сцени, створення декорацій, костюмів);

оформлювальне (прикрашання експозицій у музеях, вітрин магазинів та офісів, оформлення свят тощо).

Мистецтво створення або художнього оформлення виробів побутового характеру називають декоративно-ужитковим. У цьому виді художньої діяльності поєднано естетичні й практичні якості речей, що ними людина користується в повсякденному житті.

Найдавніший спосіб декоративного відтворення довкілля — орнамент, візерунок з певних ритмічно впорядкованих елементів (візуальних знаків) для оздоблення різноманітних предметів, будівель, творів.

Репродуктивна бесіда.

Які різновиди орнаменту ви знаєте?

Зазначте мотиви, застосовані в геометричному, рослинному, зооморфному та антропоморфному зразках орнаментів, що на ілюстрації.

Поясніть роль стилізації в орнаменті.

Розповідь вчителя.

Отже, краса творів ужиткового мистецтва досягається завдяки декоративності. Ужитковість означає практичну потребами цінність речей. Та все ж декоративна складова домінує над утилітарними (вузькопрактичними

Основне завдання декоративно-ужиткового мистецтва — прикрашати предметне довкілля людини, впливаючи в такій спосіб на її емоційний стан, виховувати естетичний смак, ідеали. Тому цей вид мистецтва, який характеризується відданістю традиціям, невіддільний від національної культури.

В Україні сформувалося багато напрямів народного декоративно-ужиткового мистецтва, яким притаманні як загальнонаціональні риси, так і етнорегіональна специфіка. Завдяки цьому сучасники пізнають звичаї того чи іншого краю, вивчають історію українського народу.

Репродуктивна бесіда.

  • Пригадайте й назвіть різновиди декоративно-ужиткового мистецтва?

  • Що ви виготовили або оформили власноруч?

  • Зазначте види декоративно-ужиткового мистецтва, поширені у вашому краї?

  • Чи хотілося б вам опанувати якийсь із них у майбутньому? Розкажіть про це. Розповідь вчителя.

Поділ декоративно-ужиткового мистецтва на види та групи здійснюється: за матеріалом (дерево, камінь, скло, метал, шкіра, текстиль); за технологією виготовлення (різьблення, ткацтво, розпис, плетіння, вишивка, ковка, чеканка);

за призначенням (меблі, посуд, прикраси, одяг, зброя, іграшки).

Кожний з видів включає ще й підвиди. Наприклад, підвидами художньої кераміки за якісними характеристиками матеріалів є фарфор, фаянс тощо.

З практики відомо, що один умілець, скажімо гончар, не може однаково майстерно виготовляти й прикрашати вишукані вази і побутовий посуд. Тому відбувається спеціалізація за родами художньої діяльності. Обробка металу істотно відрізняється від обробки шкіри, а тому й художні властивості металевих і шкіряних виробів неоднакові.

Репродуктивна бесіда.

Поміркуйте, чи можна застосувати відомі вам жанри живопису щодо декоративно-ужиткового мистецтва.

Якщо в образотворчих видах мистецтва розподіл на жанри ґрунтується на тематичному принципі (зображення природи — це пейзаж, а людини — портрет), то в декоративно-ужиткових видах він зумовлений конструктивними якостями виробів, їх функціональним призначенням. Скажімо, н обробці посуду з дерева є чимало типологічних груп: миски, ложки, тарілки, чаші тощо, якими здавна користувалися наші предки; в наш час вони збагатилися хлібницями й цукерницями та ін.

Про багатство типологічних груп і широкий діапазон їх застосування свідчить, зокрема, виробництво ваз. їх виготовляють з різних матеріалів — кераміки, скла, металу, каменю. Призначення ваз як суто декоративне — ! для оздоблення інтер'єру та екстер'єру, так і культове, — для релігійних обрядів; за розмірами та формою вази бувають найрізноманітнішими залежно від призначення.

Репродуктивна бесіда.

  • Поміркуйте, чи відрізнятимуться вази для гладіолусів і лісових конвалій.

  • Для якої з цих ваз кращим матеріалом буде кераміка, а для якої — кришталь? Які ще параметри потрібно врахувати?

Розповідь учня 1.

Вазопис із давніх-давен є відгалуженням декоративного мистецтва. Насамперед слід згадати античні вази з розмаїтими формами. Грецькі розписи посуду тісно пов'язані з його призначенням: на ємкостях для них зазвичай зображували бенкетні сцени, на поховальних лекіфах — сцени жалоби, переможцям Олімпійських ігор дарували амфори (глеки двома ручками) із зображенням спортивних змагань.

Декоративно-ужиткове мистецтво українського народу виникло в сиву давнину. Вироби трипільської кераміки мідно-кам'яного віку (горщики, глечики, корчаги, миски) з їхніми неповторними орнаментальними їм позиціями, триколірними розписами з геометричних візерунків, спіралей, меандру, солярних знаків (символів сонця) вражають своєю довершеністю.

Традиції українського розпису, ткацтва, вишивання, плетіння, писанкарства та інших поширених видів народної творчості формувалися на тлі чарівної природи, а тому в них закодовано закони гармонії й мудрості наших предків, втілено одвічні людські цінності.

Розповідь учня 2.

Художнє ткацтво — ручне або машинне виготовлення тканин на ткацькому верстаті шляхом переплетення взаємно перпендикулярних текстильних ниток. Ткацьке виробництво включає підготовку сировини, прядіння ниток, виготовлення з них тканин і заключну обробку:

ґіілювання, фарбування, складання у сувої тощо. Відомі центри ткацтва в Україні: Кролевець на Сумщині, Дігтярі на Чернігівщині, Косів на Гуцульщині, Богуслав та Іванків на Київщині. Зокрема високого ґатунку доріжки, покривала, рушники, скатерті виготовляють з традиційним для українців плахтовим малюнком

Розповідь учня 3.

Килимарство — виробництво килимів і килимових виробів (гобеленів, доріжок, паласів) ручним або машинним способом на вертикальному чи горизонтальному верстаті. Основною сировиною є вовна, льон, бавовна, шовк, штучні волокна (лавсан, штапель, нейлон); Поряд з технологією виготовлення та обробки килима велике значення мають принципи його орнаментально-композиційного вирішення. Традиційно килимовий малюнок (зазвичай симетричний) складається з центральної частини й кайми. Найбільш відомі у світі східні килими (перські, азербайджанські, вірменські, туркменські, таджицькі). Осередками килимарства в Україні: Решетилівка на Полтавщині, Дігтярі на Чернігівщині, Косів і Коломия на Гуцульщині, Хотин на Буковині, Ганичі на Закарпатті. У західних областях України виготовляють так звані смугасті килими з напрочуд розмаїтою геометричною орнаментикою, а також пухнасті ліжники.У килимах інших регіонів поширений багатобарвний рослинний орнамент (здебільшого стилізовані квіти).

Розповідь учня 4

Вибійка — виготовлення тканин із вибивним візерунком. Техніку нанесення кольорового узору на тканину, спосіб її декорування, за якого орнамент набивається на готову тканину, дослідники називають народною графікою.

Розповідь учня 5

Вишивання — орнаментальне або сюжетне зображення на тканині, шкірі тощо, виконане ручними або машинними швами. Дивовижне багатство художньо-емоційних рішень української народної вишивки ґрунтується на поєднанні різних матеріалів: лляних, конопляних, вовняних, шовкових ниток або золотистих чи сріблястих ниток фабричного виготовлення, шнурів, коштовного каміння, бісеру; а також на техніках, орнаментах, композиціях, колориті, зумовлених певними етнічними особливостями. Мистецький хист українського народу на повну силу виявився у вишитих рушниках і вишиванках.
Розповідь учня 6.

Художнє плетіння — виготовлення виробів з еластичних матеріалів (ниток, соломи, лози, очерету та інших рослин). Плетеним виробам — кошикам, брилям, меблям, скриням — притаманні легкість і зручність у користуванні, їх пружна форма, насичена своєрідною фактурою і ритмікою ажурних смужок, створює неповторний художньо-образний ефект.

Розповідь учня 7

Художня обробка дерева — виготовлення оригінальних виробів із дерева різноманітного призначення. З пам'яток давнього українського різьблення збереглися в основному предмети церковного вжитку (оклади ікон, хрести, іконостаси). Сучасні майстри виготовлять щедро орнаментований посуд, меблі, канцелярське приладдя, іграшки, сувеніри, а також сюжетно-тематичні твори (портрети, пейзажі, дерев'яну скульптуру). Фантазія надихала народних художників на декоративний розпис дерев'яних тарілок, кухонних дощок, а надто

скринь, які ставали родинними реліквіями. У розпису народних майстрів


переважають яскраві квіткові композиції.

Репродуктивна бесіда.

Сформулюйте особливості «мови» вишивання за поданими зразками?

Розповідь учня 8

Художня кераміка — мистецтво гончарного промислу^ виготовлення виробів з глини (або сумішей), які випалюють у спеціальних печах за високої температури (900-2000 °С). Основними видами кераміки є теракота (вироби з неглазурованої кольорової глини), майоліка (вироби з кольорової глини, вкриті безбарвною поливою), фарфор (найдосконаліший вид білої порцеляни), фаянс (тонка кераміка, вкрита прозорими поливами, зокрема й кольоровими). В Україні відомими центрами гончарства є Опішня на Полтавщині, Косів на Прикарпатті, Васильків на Київщині. Окрім посуду, народні умільці створюють образи тварин

коників, баранців, левів, напрочуд розмаїтих за формою та оздобленням,


опоетизованих або кумедних.

Репродуктивна бесіда.

Якими художніми засобами оперує «мова» кераміки? Наведіть приклади.

Розповідь учня 9.

Художні вироби зі скла стали такими звичними предметами нашого повсякденного вжитку, що ми й не замислюємося над їх художніми якостями. У розплаві скло пластичне і добре піддається різним способам обробкивидуванню, пресуванню, ліпленню, витягуванню. Під час виготовлення виробів зі скла можна поєднувати різні кольори, досягаючи несподіваних декоративних ефектів. Прозорість скла і яскравий полиск додаткові нюанси виразності. Охолоджене скло легко гранувати, грацію-вати. За технологічними особливостями художнє скло поділяють на такі підвиди: гутне (вироби, виготовлені майстром-склодувом біля печі (гути) видуванням), накладне (карбування рельєфного декору на зовнішній поверхні виробу), візерункове, кришталь, скло з оптичними ефектами. У царині художнього скла українськими майстрами вписано нову сторінку, що долає вузькі межі звичної ужитковості й сповнена оригінальними ідеями й асоціаціями.

Репродуктивна бесіда.

Які вироби зі скла, що на фотоілюстраціях, можна назвати «станковими» скляними скульптурами»? Обґрунтуйте свою відповідь.

Розповідь учня 10

Художнім металом називають декоративні твори, виготовлені вручну з чистих металів та сплавів. Засобами виразності тут є характерний яскравий полиск полірованої поверхні металу, його природна різнобарвність. Більшість металів унаслідок нагрівання набувають пластичності, тому добре піддаються механічній обробці. Тож із них можна кувати різноманітні конструктивні речі, відливати масивну і легку ажурну форму, карбувати рельєфні зображення. Розрізняють такі техніки: кування, литво, гравіювання, карбування, філігрань (скань). Художні прикраси з коштовних металів належать до золотарства.

Розповідь учня 11.

Художня обробка шкіри полягає у виготовленні та оздобленні виробів зі шкіри тварин. Ремесло було відоме ще за часів Київської Русі (кольорове сап'янове взуття, хутряний одяг, обкладинки книг). До способів художнього оздоблення належать тиснення, ажурне вирізування, аплікація, плетення кольоровими ремінцями, оздоблення металевими прикрасами, вишивання (зокрема хутряних виробів у кожухарстві).

Розповідь вчителя.

До декоративно-ужиткового мистецтва належить також витинання. Ми неодноразово виготовляли витинанки на уроках образотворчого мистецтва та трудового навчання.

Репродуктивна бесіда.

Що спільного в художньої обробки шкіри й витинання, вишивання?

Спробуйте з'ясувати «мовні» особливості цих видів декоративного мистецтва?

Розповідь учня 12.

Писанкарство — розпис мініатюрним орнаментом пташиних яєць (найчастіше курячих). Походження писанки — символу сонця — сягає сивої давнини, дохристиянської традиції зустрічати весну. Писанкарство характерне для багатьох країн Європи, а також давніх народів Африки й Азії. Розписування яєць як вид декоративно-прикладного мистецтва набув поширення й у слов'ян. В Україні писанка стала важливим елементом святкових обрядів, ігор.

До різновидів писанки належать: крашанка (фарбування в один колір), крапанка (накапування на пофарбоване яйце гарячого воску), дряпанка (продряпування малюнка гострим предметом), мальованка (розпис фарбами за допомогою пензля). У розпису застосовуються рослинний (гілочки, квіти, листочки, вазони) і геометричний (зірка, ромб, трикутник, хрест) орнаменти, тваринні мотиви (коник, олень, метелик, голуб, півень, павич), а в релігійно-обрядових виробах — християнські символи. Кожний регіон розвиває свої неповторні традиції щодо кольорової гами й орнаментики писанок.

VI. Закріплення вивченого матеріалу.

  • Що спільного в художньої обробки шкіри й витинання, вишивання?

  • Спробуйте з'ясувати «мовні» особливості цих видів декоративного мистецтва?

  • Які вироби зі скла, що на фотоілюстраціях, можна назвати «станковими»

скляними скульптурами»?

  • Пригадайте й назвіть різновиди декоративно-ужиткового мистецтва?

  • Що ви виготовили або оформили власноруч?

  • Зазначте види декоративно-ужиткового мистецтва, поширені у вашому краї?

  • Чи хотілося б вам опанувати якийсь із них у майбутньому? Розкажіть про це.

VII. Практична робота.

Намалювати ескіз народної іграшки.

VIII. Підсумок уроку

Демонстрація, обговорення, оцінювання дитячих робіт. Завдання на наступний урок «Мистецтво чарівних візерунків». Підготуватись до уроку «Український одяг XIV - XVIII ст. Костюм Запорізького козацтва».

Для конспекту учня.

Батик — техніка ручного розпису художніх виробів, переважно на тканинах з натурального шовку, бавовни, капрону, віскози.

Лекіф— глечик для олії на низькій ніжці з вузькою шийкою і маленькою вертикальною ручкою.

Майоліка в Середземному морі) — керамічні вироби.

Меандр— поширений тип геометричного орнаменту у вигляді ламаної під прямим кутом безперервної лінії.

Скань— один зі способів філіграні, що полягає в напаюванні на металеву основу тонких кручених або з насічкою ниток зі срібла або золота, дерева, каменю, кістки, рогу, шкіри, емалі, глини (кераміка), металу, скла, бісеру.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка