Урок №5 Тема. Народні перекази: «Білгородський кисіль», «Прийом у запорожці», «Ой Морозе-Морозенку» Мета



Скачати 130.28 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір130.28 Kb.
Урок № 5

Тема. Народні перекази: «Білгородський кисіль», «Прийом у запорожці», «Ой Морозе-Морозенку»



Мета:

Навчальна: ознайомитись із таким жанром, як народний переказ; з'ясувати його значення для художньої літератури.

Виховна: виховувати цікавість до пізнання історичних фактів та постатей з історії українського народу.

Розвивальна: розвивати зацікавленість героїчним минулим нашого народу.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал, ілюстрації, презентація.


ХІД УРОКУ
І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Заповни таблицю:





Берегиня

Чорнобог

Перун

Зовнішність









Характеристика









Ставлення

до людей











ІІ.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Переказ - те, що дійшло до наших днів безпосередньо з глибини століть і тому зберегло дух того часу. "Преданья старины глубокой ..." - Так говорить А.С. Пушкін про події, описані у "Руслані і Людмилі". Серед прозових жанрів фольклору перекази посідають значне місце, бо відображають життєві факти шляхом переповідання почутого, що наближує їх до реальності. Першоосновою в них має бути свідчення про спогади очевидців. Передаючись з уст в уста, вони набувають нового емоційного забарвлення, проте реальність фактів залишається непорушною. їхня мета — донести до нащадків сутність тих чи інших подій, часто — з повчальним підтекстом.

Народні перекази відзначаються плинністю, рухомістю текстів, бо їхня форма залежить від рівня імпровізаційної майстерності оповідача. Ці твори завжди несуть у собі ідеї гуманності, соціальної справедливості, здорової етики. Вони вчать бережливого ставлення до природи, високої моралі в людських відносинах. В історико-героїчних переказах сильні патріотичні мотиви. Усе це викликає до них інтерес в різні періоди життя народу. Настав і наш час познайомитися із ними.


III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
НАШ СЛОВНИЧОК

Легенда – усне народне оповідання, в якому зображено чудесні події, що сприймаються оповідачем та слухачем як реальні. Установка на достовірність – одна з основних ознак легенди.
порівняй!


«Морозе-Морозенку»




Нестор Морозенко (1559-1649) — військово-політичний діяч Хмельниччини з галицько-подільського шляхетського роду.

Навчався в Краківському і Падуанському університетах, полковник реєстрового козацького війська, організатор військових дій на Поділлі, брав участь в битві під Пилявцями, керував кіннотою під Збаражем, де загинув у бою. Герой історичної пісні «Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче», у якій відображено його подвиги в боротьбі проти татар, мужність і героїчну смерть. http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/2/2d/ivan_sirko_%28repin_cossacks%29.png






НАША БІБЛІОТЕКА

Був у батька Хмеля полковник Морозенко. Вельми славний був лицар. І всюди він перший: і під Жовтими Водами, і під Корсунем, і Пилявцями та ще й Кам'янцем-Подільським громив з чернею кляту шляхту голопузу. А ще спільно із загонами Максима Кривоноса здобував Високий Замок у Львові.


Кажуть, прийшов на Запорозьку Січ Станіславом Морозовицьким, а став Нестором Морозенком. З власної волі зрікся шляхетської віри, бо не міг спокійно дивитися на гірку долю українського люду, що стогнав у'Панському ярмі та бунтував проти сваволі і безправ'я. А ще розповідають: мав Морозенко розум за десятьох та кохався у книгах велемудрих. І полюбив його Хмель, як сина рідного, і нарік його, орла сизокрилого, полковником за битви звитяжні, А вже чернь простолюдна йшла грізною силою за своїм полковником. Не лякали її ні вогонь, ні вода, ні гармати військ шляхетських. Де пролетить кіннота Морозенка - засіяне поле трупом ворожим.
Боялася шляхта одного імені Морозенка і за всяку ціну хотіла знищити його. Що тільки не робили підлі пани! Підсилали таємних вбивць, робили засади, три рази стріляли по нім куплені золотом найманці.
- Козацьке тіло шляхетська куля не бере! - сміявся Морозенко. Козацько-селянське військо обложило з усіх сторін Збараж, як бджоли вощину. Тісно стало шляхті в замку, що й птиці ніде пролетіти. З Луб'янецького горба оглядав Хмельницький поле бою. Кидав проти ворога все нові загони.
- Б'ють козаки панство вельможне, аж пір'я летить... Ох і наваримо на бенкет пива та шляхті на диво, - вигукував задоволене гетьман.
Скликав Хмель своїх полковників на раду і мовив: « Пан вельможний Ярема Вишневецький просить прислати у замок послів на переговори. Мабуть, набридла панству дохла конятина... Чи, може, щось хитре надумав підлий Ярема?»
Задумались одчайдушні козацькі голови. І зашуміли полковники.
- За що гинули, проливали кров наші смільчаки?
- Шкода людської крові! - з болем сказав гетьман.
- Краще вже шаблюками та порохом розмовляти з ворогом» ніж слухати його підступні слова і брехливі запевнення, -переконував Богун задуманого Хмеля.
- Хто ж з вас поїде до Яреми? - спитав Хмель. І вийшов перед Хмельницького славний лицар Морозенко. Поклонився товариству й промовив:
- Пошліте мене, батьку Хмелю, і ви, чесне товариство, до пана Вишневецького.
І наступив ранок шостого липня 1649 року. Ще сонце не сходило, а наш Нестор Морозенко обмірковував із батьком Богданом, що зволить він сказати Вишневецькому. А що скаже хитрий єзуїт?
На сивому коні в товаристві двох козаків їхав Морозенко до Збаразького замку на розмову з Яремою. Побачили пани, хто до них ще. Жахнулись і скипіли ненавистю. Позбігалася вся знать Речі Посполитої, дали знати Яремі.
Морозенко їхав повільно. Ще трохи - і відчинять перед ним браму до замку з наказу Яреми. Вмить сонце зайшло за хмару, потемніла земля, зірвався з шумом вітер. Посипалися зрадницькі кулі на послів Хмельницького. Одна куля влучила в серце Морозенка, друга - в голову, третя - в живіт. 1 похитнулося козацьке тіло. Та не впав Нестор, а йшов ще кілька кроків. Налякані вельможі щезли з мурів замку. Ще крок-два - і похилився Морозенко на мур фортеці. Помер стоячи лицар славний. Вітер ломив гілля дерев, а з неба ринув, як з відра, густий дощ. Плакало небо, плакала земля за Морозенком.
Під зливним дощем схопили козаки тіло полковника і чвалом привезли до козацького табору у Луб'янки.
Заплакав гірко гетьман Хмельницький над Морозенком. Наказав урочисто поховати його. Тіло славного лицаря на возі козацькому везли по всіх сотнях, полках. Схилялися додолу стяги, лунали вистріли з мушкетів і самопалів. Прощались із полковником. Старі козаки, що не раз дивилися смерті в вічі, нишком втирали сльози. Тяжко сумували чернь, селяни, йшли за возом з похиленими головами аж до могили Морозенка.
Тужний спів... Вибухи самопалів. Тіло Морозенка віддано землі. Біля нього поклали шаблю, даровану Хмельницьким. Коли ж висипали високу могилу, то пішов зливний дощ. То плакала вся Україна за славним лицарем волі. І залунала по всій Україні тужлива пісня:
Ой Морозе-Морозенку, Ти славний козаче! За тобою, Морозенку, Вся Вкраїна плаче.
З діда-прадіда розповідають, що похоронили Морозенка під селом Критівцями, недалеко ставка Звіринець. Ще сьогодні там видніє могила, козацькою звана, де й недавно знайдено шаблю. Може, вона Морозенкова?http://school.xvatit.com/images/3/3a/%d0%9b3%d0%b1.jpghttp://dokonline.com/uploads/posts/2014-08/1408086160_1.jpg




ЗАПИСАТИ У ЗОШИТИ:

Тема: відображення ролі людини в історії країни.

Ідея: уславлення народного героя як символу незламності волі.
СКЛАСТИ ГРОНО-ХАРАКТЕРИСТИКУ МОРОЗЕНКА

МОРОЗЕНКО


«Про білгородський кисіль»




Бєлгород — місто, засноване у XIII столітті як фортеця Бєлгород на історичній території Слобідської України, а тому серед місцевого населення було відоме також як Білгород. Цю фортецю неодноразово спалювали під час набігів татаро-монголів, і через це за указом царя Федора Івановича вона була відбудована заново, причому цього разу будівельним матеріалом був камінь. Відтоді Бєлгород став головним містом 800-кілометрової оборонної лінії, яка захищала Російську державу від набігів кримських татар. На початку XVIII століття, після приєднання України, була побудована нова оборонна лінія, і стратегічне значення Бєлгорода значно зменшилося. Незабаром після завоювання Криму 1785 року місто було виключене з числа активних фортець.

Печеніги — об’єднання тюркських та інших племен. Перша згадка про печенігів у «Повісті минулих літ» датована 915 роком, коли князь Ігор уклав з ними договір, після чого вони перекочували до кордонів Візантії та Угорщини. 920 року князь Ігор здійснив похід проти печенігів, але 944 року вони взяли участь у поході Ігоря на Візантію. Упродовж першої половини X ст. напади печенігів суттєво не відбились на відносинах Русі з Візантійською імперією та мусульманськими державами Каспію. Після падіння Хозарського каганату кількість печенігів у Північному Причорномор’ї значно збільшилась.http://alternathistory.org.ua/files/users/user2927/350px-istukr7-povni-7-pech.jpg

968 року відбувся їхній перший напад на Київ. 972 року печеніги розбили біля дніпрових порогів дружину князя Святослава Ігоровича, який загинув у цьому бою. Після його смерті печеніги посилили напади на Русь. У 988-997 роках князь Володимир Святославич вів запеклу боротьбу з печенігами. Інтенсивно зміцнюючи південні кордони своєї держави, він збудував ряд укріплених замків по річках Сулі, Стугні і Трубежу.

Останній похід печенігів на Київську Русь відбувся 1036 року, коли вони зазнали нищівної поразки під Києвом від війська Ярослава Мудрого. На знак цієї перемоги було збудовано Софійський собор.http://i.arts.in.ua/i/14879/342663.102310.jpg

Князь Володимир Святославич

(958-1015) — державний і політичний діяч з варязької династії Рюриковичів, князь новгородський, великий князь Київський. Син Святослава Ігоровича, великого князя Київського та його рабині Малуші. 988 року охрестив Русь, першим із руських князів розпочав карбувати власну монету, канонізований католицькою і православною церквами як Святий рівноапостольний князь Володимир. Відомий також як Володимир Великий, Володимир Святий, Володимир І.





НАША БІБЛІОТЕКА
Довідалися печеніги, що князь Володимир пішов до Новгорода, й оточили Білгород. Нікого не випускали з міста, й нікого не впускали, тому там почався великий голод. 
Зібралося віче, стали радитися. Допомоги чекати нізвідки, й помирати не хочеться. Доведеться здатися ворогові. 
Тоді вийшов один старець і попросив не здаватися ще днів зо три, а зробити те, що він скаже. Городяни його послухали, зібрали по жмені вівса, пшениці чи висівок — що в кого було

Жінки зробили бовтанку, з якої варять кисіль. Старий звелів викопати колодязь, спустити туди діжку й налити в неї бовтанку. У другий колодязь у діжку налили розведений водою мед. Вранці послали за печенігами й запропонували взяти заложників із них, а самим піти подивитися, що робиться в місті. 


Печеніги зраділи, думаючи, що білгородці вирішили здатися. Обрали кращих мужів і пішли. А городяни й говорять до них, що, мовляв, хіба можна їх перестояти, зламати, коли їх сама земля годує. І повели до колодязів, набрали бовтанки з одного, зварили, з другого — сити медової, самі скуштували, потім дали печенігам. Ті здивувалися й сказали, що їхні князі не повірять, поки не скуштують самі. Білгородці налили посланцям по корчазі бовтанки й сити з колодязів. Зрозуміли князі печенізькі, що не перемогти їм білгородців, і зняли облогу. 
ЗАПИСАТИ У ЗОШИТИ:

Тема: боротьба українського народу із загарбниками.

Ідея: прославлення кмітливості та винахідливості, яка спрямована на захист своєї Батьківщини.
«Прийом у запорожці»
Козаки (запорожці) — вільні озброєні люди, представники військового стану, воїни-найманці. Члени самоврядних чоловічих військових громад, що з XV століття існували на теренах українського «Дикого поля», в районі середніх течій Дніпра та Дону. Основним заняттям козаків була війна: патрулювання торгових шляхів, захист українських земель від татарських навал, участь у військових кампаніях сусідніх володарів та захист кордонів сусідніх держав.http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/35/dymitr_wi%c5%9bniowiecki_bajda_1.png/250px-dymitr_wi%c5%9bniowiecki_bajda_1.png

Князь Дмитро Вишневецький у 50-х роках XVI століття побудував на острові Мала Хортиця фортецю. До складу гарнізону на Хортицькому острові входили як козаки, так і бояри, драби, слуги. Проживання козаків Вишневецького єдиною громадою в специфічних умовах сприяло зародженню військово-політичної організації запорозького товариства. Побудований Вишневецьким замок став прототипом козацького укріплення, яке, утвердившись на острові Томаківка у 60-70-х роках XVI століття, дістало назву Запорозької Січі.
Запорозька Січ — це фортеця-містечко. На території фортеці зазвичай знаходилися площа, церква, адміністративні споруди, курені, комори тощо. Стіни фортець запорозьких козаків були з насипів земляних валів і дерев’яних укріплень. Козаки жили там увесь вільний від військової діяльності час.http://about-ukraine.com/userfiles/image/%d0%9a%d0%be%d0%b7%d0%b0%d0%ba%d0%b8/%d1%81%d1%96%d1%87.jpg
ЗАПИСАТИ У ЗОШИТИ:
Тема: зображення побуту та звичаїв запорізьких козаків.

Ідея: демонстрування винахідливості українських воїнів під час вибору гідних новобранців.
ЗАПИСАТИ В ЗОШИТ:

  • А які ще випробування ви б запропонували козакам?


НАШ СЛОВНИЧОК:

Переказ — це усна оповідь про життєві факти, драматичні ситуації, пов’язані з конкретними історичними подіями, інформація про які передається не очевидцями, а шляхом переповідання почутого. Джерелом виникнення цього жанру були розповіді очевидців чи учасників історичних подій минулого, які, викликавши зацікавлення слухачів, почали передаватися з уст в уста. Суттєвою ознакою цього жанру є те, що оповідач перебуває зовні і не бере участі в зображуваних подіях. Найдавніші перекази стосуються часів Київської Русі, серед новітніх виділяються оповіді про національно-визвольні армії і рухи, події Першої та Другої світових воєн. Найчисельнішу групу становлять перекази доби Козаччини, серед яких виділяють оповіді про рядових козаків, їхній побут, звичаї, боротьбу з ворогами.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

ТЕСТУВАННЯ

1. Чому князя Володимира не було в місті?



А Пішов до Новгорода воювати з печенігами;

Б відпочивав за кордоном;

В відвідував царя в Москві;

Г прокладав новий торговельний шлях.

2. Що вирішило народне віче?



А Напасти на печенігів вночі;

Б послати гінця до князя Володимира;

В здатися печенігам;

Г чекати на допомогу в облозі.

3. Яку хитрість запропонував старець?



А Нагодувати ворогів отрутою;

Б розкласти по криницях мед та бовтанку, із якої потім зварити кисіль та пригостити ворогів;

В накрити найкращий стіл та задобрити печенігів;

Г розкрити ворогам таємницю Бєлгородського киселю в обмін на припинення облоги.

4. Як відреагували печеніги?



А Взяли старійшин міста в полон;

Б продовжили облогу;

В не повірили мешканцям міста;

Г здивувалися та зняли облогу.

5. У якій місцині поставили Морозенка татари?



А на Савур-могилі;

Б на Мамай-кургані;

В на горі Говерлі;

Г на Поділлі.

6. Як, згідно переказу, помер Морозенко?



А Його порубали на шматки;

Б його спалили на вогнищі;

В йому вирвали серце;

Г його втопили в річці.

7. Дай характеристику герою, зображеному на малюнку.


http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/35/dymitr_wi%c5%9bniowiecki_bajda_1.png/250px-dymitr_wi%c5%9bniowiecki_bajda_1.png

8. Дай характеристику герою, зображеному на малюнку.



http://dokonline.com/uploads/posts/2014-08/1408086160_1.jpg


9. Дай характеристику герою, зображеному на малюнку

http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/2/2d/ivan_sirko_%28repin_cossacks%29.png

10. Продовж речення.

Переказ відрізняється від легенди тим, що…
11. Запорізька Січ – це…
12. Замок, який став прототипом козацького укріплення, побудував …




V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Легенди та перекази призначені для збереження в народній пам'яті й передачі майбутнім поколінням даних про історичне минуле. Вони покликані також пояснити причини виникнення різних явищ природи і подій, їхню суть, зафіксувати народні уявлення про це у наших пращурів.



Жанри ці дуже споріднені. Межі між ними існують тільки уявні, що визначаються лише ставлешіям оповідача до дійсності та мірою достовірності її зображення. Домінантою переказу є реальність, істинність, логіка можливого; у легендах допускається вигадане, фантастичне, неймовірне.
Перекази відображають життєві факти шляхом переповідання почутого (звідси й назва жанру). Першоосновою в них має бути свідчення про спогади очевидців. При передачі інформації з уст в уста вона набирає нового емоційного забарвлення, проте реальність фактів має бути непорушною.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати міні-твір (5-10 речень) на тему «Якби я був славетним козаком...».


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка