Урок №34 (з резервного часу)



Сторінка1/3
Дата конвертації26.04.2016
Розмір0.67 Mb.
  1   2   3
Джозеф Редьярд Кіплінг (1865-1936). «Книга Джунглів»

Урок №34 (з резервного часу)

Тема: Сенс авторського задуму «Книги Джунглів». Мауглі – вихованець Джунглів. Друзі та вороги Мауглі
Мета: Стисло ознайомити п’ятикласників з життєвим і творчим шляхом Джозефа Редьярда Кіплінга. Розкрити сенс авторського задуму “Книги Джунглів”. Провести підготовчу роботу до сприйняття історії Мауглі (історико-словникова робота), розпочати аналітичне дослідження тексту.

З’ясувати сутність основного конфлікту твору, розподіливши героїв за принципом “друзі” та “вороги” Мауглі. Дослідити художню специфіку втілення конфлікту.

Схарактеризувати світ Джунглів, з’ясувати сутність його законів та механізм їх дії.

Наблизитися до розуміння головної думки твору та особливостей її художнього втілення.

Розвивати навички цілісного сприйняття великого за обсягом твору та аналітико-інтерпретаційного осмислення художньої моделі світу, представленої автором у ньому.
Розвивати навички роботи з підручником, вміння відбирати головну інформацію, необхідну для осмислення художнього тексту.

Сприяти виробленню гуманного ставлення до природи.



Обладнання: Портрет Д.Р.Кіплінга. Відеопрезентація «Джозеф Редьярд Кіплінг». Виставка книг письменника. Фрагменти мультиплікаційного фільму “Мауглі”.

Випереджаюче завдання: Індивідуальні повідомлення:

а) нагородження Д.Р. Кіплінга Нобелевською премією“,

б) словник історичних понять та власних імен, наявних у тексті “Книги Джунглів”.

в) вислови відомих письменників і дослідників про Д.Р.Кіплінга та його “Книгу Джунглів”.



Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

Природа не може суперечити людині,

якщо вона не суперечить її законам.

О.І.Герцен



І.Організаційний момент. Вступне слово вчителя

Наша мандрівка в просторі літературної казки продовжується.



- Чи знайома вам історія Мауглі? Звідки. (Зазвичай діти говорять про мультиплікаційний фільм).

  • Як ви думаєте, чому важливо познайомитися ще й з книгою, а не обмежувати себе тільки мультиплікаційною чи кінематографічною версією? (З’ясовується специфічність жанру кіномистецтва з визначенням пріоритетів літературного твору як першоджерела).

ІІ. Ознайомлення з життєвим і творчим шляхом Джозефа Редьярда Кіплінга.

Перегляд відеопрезентації «Джозеф Редьярд Кіплінг»

  • Чому, на вашу думку, ім’я Джозефа Редьярда Кіплінга та ім’я Мауглі стоять поряд?

  • Що відомо вам про літературну спадщину Кіплінга? Яке місце в ній займали твори для дітей? (Огляд виставки творів Д.Р.Кіплінга).

- Чи знаєте ви про те, що Кіплінг сам малював ілюстрації до своїх книг? Як ця інформація розширює вашу уяву про цю талановиту людину? Чим для нас важливі малюнки Кіплінга до його творів? (Розглядається декілька ілюстрацій до “Казок просто так”, оцінюється факт злиття майстерності письменника і художника).

  • Чи відомі вам герої інших творів Кіплінга? (Огляд виставки книг, серед яких обов’язково має бути “Книга Джунглів” у різних виданнях. П’ятикласники з’ясовують, що історія Мауглі є центральною у “Книзі Джунглів”, що крім неї до збірки ввійшли оповідання про спритного мангуста “Рікі-Тікі-Таві”. “Книга Джунглів” побачила світ у 1894-1895 роках. У нас в країні вона була більш відома під назвою “Мауглі”. Збірка “Казки просто так” (1902 рік) – результат подорожі до Південної Африки.)

  • Які твори з цієї збірки вам відомі? Стисло перекажіть одну із казок або улюблений епізод (це можуть бути казка про допитливе слоненя, про кішку, що ходить сама по собі, про те, звідки в кита така велика горлянка, про те, як було написано першого листа, про те, чому верблюд має горба, а леопард плямисту шкіру.)

  • Як, на вашу думку, можна було б інакше назвати “Книгу Джунглів”, замінивши слово джунглі? (Словникова робота: джунглі – природній ліс тропіків).

  • Чому Кіплінг так багато уваги приділяє у своїх творах Індії? Чому ця країна була водночас його любов’ю і болем?

Послухайте слова Є. Генієвої, яка досліджувала творчу спадщину Кіплінга: “Індія стала його музою, джерелом натхнення на все життя. Індія навчила його не тільки слухати і запам’ятовувати. Індія, відкриваючи свої таємниці, вчила його любити, думати, почувати. Індія виробила і його філософію. Спекотне сонце, хмари пилюки на дорогах, злидні корінного населення і велич давніх храмів, яскраві барви – усе це було для Кіплінга рідним, зрозумілим, дорогим”.

  • Як ви розумієте виділені слова у цьому висловлюванні?

Коментар вчителя: Проте ми не можемо стверджувати, що в основу творів Кіплінга лягла виключно індійська історія, культура, природа, народна творчість. Основу “Книги Джунглів” складають індійські, австралійські, африканські народні казки та легенди.

  • Яке визнання читачів і сучасників отримали твори Д.Р. Кіплінга? (Повідомлення зарані підготовленого учня про нагородження Кіплінга Нобелівською премією).

Нобелівський фонд у 9 млн. доларів мали розподіляти на відзначення видатних наукових досягнень у галузі медицини й фізіології, хімії та фізики, літератури та в сфері політики за зміцнення миру на планеті. Шведська академія наук у Стокгольмі вручає премії з літератури. У 1907 році цієї честі був удостоєний Джозеф Редьярд Кіплінг. Йому виповнилось 42 роки. І до сьогодні він є наймолодшим нобеліатом в сфері літератури. Так сучасники відзначили його внесок у розвиток світового літературного процесу, що стверджував загальнолюдські цінності.

  • Прослухайте вислів про Д.Р. Кіплінга відомого англійського письменника Герберта Уеллса (читає зарані підготовлений учень): “…У середині 90-х років минулого століття (мається на увазі ХІХ століття – уточ. О. Г.) ця невеличка на зріст людина в окулярах, з вусами і грубуватим підборіддям, часом енергійно жестикулювала, з хлоп’ячим ентузіазмом щось вигукувала і закликала діяти…”, (звертається увага на портрет Кіплінга).

  • Як ви думаєте, до яких дій міг закликати Кіплінг?
    (створення проблемної ситуації, яка покликана розкрити перед учнями сенс авторського задуму “Книги Джунглів”).

  • Що вам відомо про історію створення “Книги Джунглів”?(Розповідають, що одна англійська письменниця, що була редактором дитячого часопису, запропонувала Кіплінгові написати «щось про джунглі» для юних читачів. Спочатку Кіплінг відмовився, пояснивши це тим, що ніколи не писав для дітей, але, розпочавши роботу, вже не зміг зупинитися: уся його безмежна любов до Індії, її людей та природи знайшла втілення у двох прекрасних книгах . Збірки користувалися таким успіхом, що викликали цілий ряд наслідувань, серед яких і всесвітньо відома історія Тарзана Едгара Берроуза. )
    Коментар вчителя:
    Проте не тільки пропозиція англійської письменниці стала поштовхом до написання “Книги Джунглів”. Джозефа Редьярда Кіплінга, як і багатьох інших митців на рубежі ХІХ–ХХ століть, хвилювала одна надзвичайно важлива проблема. Справа в тому, що в цей час почали надто швидко розвиватися промислово-грошові стосунки у всіх країнах світу. Науково-технічний прогрес спонукав до все більшого розвитку виробництва. При цьому людина стала все більш хижо ставитись до природних ресурсів, до тваринного світу.

Безжально вирубувалися ліси, знищувались слони та кити, леопарди та крокодили. Людина забула своє призначення від Бога бути розумним і дбайливим господарем всього сущого на землі. Між світом людей і світом природи розросталася прірва непорозуміння. Людина забула своє коріння. Влада і гроші засліпили її. Редьярд Кіплінг, народившись і провівши більшу частину свого життя в Індії, яка на той час була сировинним доданком Британської імперії, з болем і відчаєм усвідомлював цей розрив між людиною і природою і шукав художніх шляхів порозуміння між ними. Використавши реальні факти про дітей, які знаходились на “вихованні” у звірів, Кіплінг створив прекрасну історію про те, як в результаті фатальних подій дитина, що опинилась в індійських джунглях, змогла вирости й перетворитися на чудового юнака завдяки старанням його вихователів- звірів.

  • Чи потрібно ставитися до історії Манглі, як до реалістичного твору? Чи дійсно людина може вижити в диких джунглях, потрапивши туди ще немовлям? Чи дійсно можуть дикі тварини прийняти людське дитинча у свою зграю на виховання?

Тут є певна небезпека вдатися до реальних подій про “дітей-мауглі”, які виховувалися тваринами (наприклад, історія Камали й Амали, дітей-вовків, які так і не змогли повернутися до цивілізованого життя). Про ці факти можна на уроці лише згадати, щоб ще чіткіше відокремити літературний матеріал від нелітературного. Адже для Кіплінга головною була задача знайти шляхи порозуміння між світом людей і світом тварин, відновити первинну гармонію між ними. Саме з цією метою автор приводить людське дитинча до вовчого лігва у джунглях, щоб воно пізнало світ тварин, світ Джунглів і, повернувшись до людей, змогло розказати правду про цей світ і, можливо, знайти шляхи такого необхідного порозуміння між ними.

ІІІ. Мотивація дослідницької діяльності учнів

По-перше, твір, з яким будемо працювати (“Книга Джунглів” Д.Р. Кіплінга) – це казка(в процесі дослідження тексту маємо довести, що це дійсно казка).



По-друге, ми будемо працювати не з усім твором, а з ключовими фрагментами. Тому, щоб отримати цілісну уяву про “Книгу Джунглів”, учні мають налаштувати себе на самостійне опрацювання тих розділів, про які не йтиме мова на уроках.

ІV. Аналітичне дослідження за першою частиною розділу “Брати Мауглі” з “Книги Джунглів” Д.Р. Кіплінга

  • Виразно прочитати віршований початок розділу “Брати Мауглі”. Від чийого імені, на вашу думку, лунають ці вірші? (Від імені хижих мешканців Джунглів). Яке слово з тексту вірша узагальнює сутність цих віршів? (Це ловецький “Клич”). Що ви дізнались про Джунглі та їх мешканців з цього вірша?

  • Де і коли починається дія? Визначимо художній простір і час початку твору. (Сіонійські гори – художній простір. Печера вовків знаходиться на одному з пагорбів).
    Художній час – “тихий задушний вечір”, “сьома година”, “місячне сяйво” (ознака ночі, що наближається).

  • Чому Батько Вовк і Мати Вовчиця пишуться з великої літери? Що ще дивного ви помітили в зображенні вовків? (Вони розмовляють, як люди. Характерна риса казки.) Що ви можете сказати про сім’ю вовків?

  • Чому Батько Вовк проспав весь день, а вночі збирається на лови? Як цей факт поєднує реальний і казковий світи твору?

  • Яка роль появи в печері вовків шакала Табакі? Виразно прочитайте діалог між вовками та шакалом. Намагайтесь інтонацією підкреслити риси, притаманні вовкам та шакалу. Висловіть до них своє ставлення. Хто із персонажів викликає у вас симпатію? Чому? До кого ви відчуваєте неприязність? Чому?

  • Як ви думаєте, що було головною метою відвідин шакала Табакі? Як його прізвисько Блюдолиз допомагає зрозуміти його сутність?

  • Чому в Джунглях всі, крім шакалів, зневажають Шер-Хана?

  • Чому Батько Вовк, почувши тигрове гарчання, назвав його “дурнем”?

  • По чому Мати Вовчиця визначила, що Шер-Хан полює на Людину? Прочитайте, як Батько Вовк оцінює таке полювання. Якою постає Людина в уяві вовків?

  • Чому Закон Джунглів забороняє полювати на Людину? Як ця заборона пов’язана зі ставленням автора до непорозумінь між світом людей і світом тварин?

  • Чи співпадає оцінка Людини Батьком Вовком (як “комах чи жаб”) із реальним розумінням сили Людини? Поясніть сенс слів “І тоді кожен у Джунглях зазнає лиха”. Як пояснюють цей закон між собою звірі? Чи дійсно “людина – це найслабша й найменш захищена істота”?

  • Прочитайте виразно епізод появи Людського дитинчати біля печери вовків. Поміркуйте, з чиєї волі воно тут опинилось? (З волі автора. Це Кіплінг привів людське дитя до вовчого лігва, щоб здійснити свій творчий задум).

  • Що в описі Людського дитинчати є суперечливим? Складіть порівняльну таблицю “Слабкість і сила Людського дитинчати”. (Пропонуємо можливий варіант. Ця робота може бути виконана й без запису.)

Слабкість Людського дитинчати

Сила Людського дитинчати

“така слабенька і така ніжна крихітка

малесеньке”, “зовсім голе

“Воно зовсім без волосся, і я міг би його розчавити, торкнувшись лапою”.


“Дитина глянула в очі Батькові Вовкові і засміялася”.

“Дитинча розштовхувало вовченят, протискуючись до теплого боку Вовчиці”

“Воно їсть разом з іншими”

“Але поглянь, воно дивиться просто на мене і зовсім не боїться”.



Виділіть ключові слова в цитатних характеристиках людського дитинчати. Зробіть висновок щодо його сили і слабкості.

Висновок: Людське дитинча слабке зовні, незахищене у фізичному плані. Проте воно має надзвичайну здатність до виживання й внутрішню силу, силу духу (“зовсім не боїться”).

  • Прочитайте діалог Батька Вовка і Матері Вовчиці з Шер-Ханом. Передайте інтонаційно напруженість цього епізоду. Визначте смислове навантаження цього фрагменту в долі Людського дитинчати.

  • Чому Шер-Хан не міг забрати Людське дитинча у вовків? Чим, на вашу думку, є вхід до печери? (Це кордон між сімейним світом вовків та великими Джунглями). Розкрийте символічне навантаження образу печери. (Це замкнений світ, світ вовчої сім’ї, в якому у безпеці знаходиться потомство Батька Вовка і Матері Вовчиці до моменту виходу вовченят у широкий світ. Шакал Табакі та тигр – це ворожі сили, які здатні порушити сімейну ідилію (зурочити вовченят чи намагатись диктувати тут свої правила). Але господарями тут є вовки, і пролізти в цей світ не повинен ніхто).

  • Яким виглядає Шер-Хан у своєму прагненні відібрати Людське дитинча?

  • Чому вовки не віддають його тигрові? Чи пов’язане це тільки з їхнім негативним ставленням до Шер-Хана? Чиє слово, Батька Вовка чи Матері Вовчиці, набуває тут більшої ваги? Аргументуйте текстом.

  • Чому в творі сказано, що “Шер-Хан ще міг позмагатися з Батьком Вовком, але не встояв би супроти Матері Вовчиці”? Чому “вона битиметься на смерть”?

  • Яке ім’я отримало Людське дитинча? Хто його так назвав? Як в цьому імені втілилися сила і слабкість Людського дитинчати?

  • Які нюанси стосовно художніх образів тигра Шер-Хана, шакала Табакі та Матері Вовчиці розкрилися чи підсилилися для вас завдяки історико-словниковому коментареві? Як ця інформація підтверджує факти про фольклорні джерела творів Кіплінга?

  • Чому Батько Вовк говорить: “Але що скаже наша Зграя?”

Перегляд початку мультфільму, його співставлення з текстом твору з метою впевнення п’ятикласників в первинності літературного твору і наявності неточностей та відхилень в мультиплікаційній версії

(можуть бути використані фрагменти мультиплікаційних фільмів виробництва СРСР та США, що досить сильно відрізняються як від авторського тексту, так і один від одного)



  • В чому автори мультфільму дотримуються авторського тексту?

  • Які розбіжності ви помітили? Які нюанси тексту втрачені в мультиплікаційній версії?

  • Чи такими ви уявляли героїв “Книги Джунглів”, якими вони представлені на екрані?

- З’ясуємо, хто з персонажів твору є друзями, а хто ворогами Мауглі. Узагальнюючи результати нашої дослідницької діяльності, спробуємо відбудувати художню модель світу Джунглів, з’ясувати, за якими законами живуть Джунглі, яке місце в цьому світі займає Мауглі. Які художні засоби використав Д.Р.Кіплінг для створення персонажів та показу їхніх взаємин.

Аргументуємо свої міркування в просторі художнього тексту самим текстом. Пам’ятаємо, що в літературному творі все залежить від авторського задуму. До розуміння цього задуму ми й маємо наблизитись, працюючи з твором.

- Пригадаємо, як почалася історія Мауглі? Поміркуйте, чому батьки покинули своє дитинча, злякавшись тигра? Порівняйте з тим, як поводяться Батько Вовк і Мати Вовчиця, прийнявши людське дитинча в свою сім’ю?

- Як ви думаєте, чому слово Джунглі в тексті вживається з великої літери?

- Яким ви уявляєте світ Джунглів за розмірами? Які асоціації виникають у вас при цьому слові? Який зоровий образ постає? Що в тексті допомагає його створити? (Виникає образ безмежного зеленого “моря”. Ці природні тропічні ліси уявляються як живий організм).

- У тексті є згадка про річку Вайнгунгу. Поміркуйте, чим ця річка особлива? Чи належить вона тільки світу Джунглів? Підтвердьте текстом.

- Як ви думаєте, тварини в Джунглях живуть, де кому хочеться, чи цей світ розподілений на певні території? Обгрунтуйте текстом. (У Джунглях кожне плем’я , тобто кожен вид тварин, об’єднавшись у зграю, має свої володіння ).

- Поміркуйте, де відносно межі Джунглів і світу людей проживають вовки. Це ближче до людей чи глибше в Джунглі? Чому ви так вважаєте? (Вовки живуть глибоко в Джунглях на Сіонійських горах. Вони – Вільне Плем’я і їхню свободу не має права ніхто обмежувати).

- Чому, на вашу думку, автор оселяє вовків саме у горах, а не в долині чи на краю Джунглів? (Вовки досить організоване плем’я порівняно з іншими мешканцями Джунглів. Вони живуть, дотримуючись певних законів. Тому за своїм розвитком знаходяться значно вище від інших тварин. І це головна причина, з якої автор віддає їм висоту. По-друге, вовки є хижим племенем, і полювати набагато зручніше з висоти. По-третє, у шлюбний період вовки утворюють сім’ї, і в горах набагато зручніше вивести й виховати потомство (печера як мікросвіт кожної вовчої сім’ї.

За територією Вільного Племені знаходяться володіння інших мешканців Джунглів).

- Визначте, як Шер-Хан опинився у Сіонійських горах. Оцініть його вчинок з точки зору розподілу Джунглів між різними племенами тварин. (Шер-Хан, перейшовши кордони чужих володінь, порушив тим самим територіальний закон Джунглів).

- Узагальнимо, за якими законами живуть Джунглі, спробуємо вибудувати таблицю “Закони Джунглів”, яку будемо заповнювати поступово за таким макетом (з метою економії часу на уроці цю роботу можна проводити усно):



№ п/п

Закони Джунглів

До чого може привести їхнє порушення

1

Територіальний закон (кожне плем’я живе на своїй території)

Порушення кордонів чужинцями призводить до порушення гармонії, звичного укладу життя, до війни між племенами тварин і їхньої загибелі (Шер-Хан як чужинець вдерся в володіння Вільного Племені вовків, намагаючись змусити всіх жити за своїми правилами з позиції сили)

2

Заборона вбивати Людину (“за винятком тих випадків, коли звір учить своїх дітей забивати. Але тоді він мусить полювати за межами ловецьких угідь своєї Зграї чи Племені”)

“Вбивство Людини рано чи пізно викличе прибуття білих людей з рушницями верхи на слонах і кількох сотень темношкірих людей з барабанами, ракетами та смолоскипами. І тоді кожен у Джунглі зазнає лиха”

3

Закон продовження і збереження роду

Смерть тому, хто вб’є вовченя

- Сутичка родини вовків закінчилася запитанням Батька Вовка: “Але що скаже наша Зграя?”. Розглянемо, який існував у Вільному Племені вовків закон щодо продовження роду. Прочитайте виразно, як про це сказано у тексті. Поміркуйте, який сенс того, що вовченята знаходяться під захистом Зграї “ аж поки вони заб’ють свого першого оленя”? Як цей факт свідчить про рівень розвитку родових стосунків у вовчому племені?

- Якою була кара дорослому вовкові, що вб’є вовчення? Поясніть сенс слів “І якщо гарненько подумати, то стане ясно, що так воно і повинно бути”. Кому, на вашу думку, належать ці слова?

- Що ви знаєте про ніч Племінних Зборів? Де вони проходили? Хто на них голосував? Яка роль Племінної Ради у житті Вільного Племені вовків? Зробіть узагальнення щодо способу життя вовчого племені та їхніх законів.

- Поміркуйте, чому автор привів людське дитинча саме до вовків, а не до шакалів чи мавп?



Узагальнення: Вільне Плем’я – вовки – організоване родоплемінне утворення. Вони живуть на одній території, дотримуються одних законів життя. Всі рішення вони приймають спільно (колективно) на Племінних Зборах, що проходять біля Скелі Ради. Проте для всіх вовків законом є слово обраного ними ж самими ватажка. У тексті – це Самотній Вовк – Акела. (- Яким має бути ватажок вовків? Обгрунтуйте свої думки текстом). Найменшою увагою в племені користуються молоді, недосвдчені вовки. Плем’я надзвичайно турбується про продовження та збереження свого роду й суворо карає тих, хто порушує закони. Це сильне, волелюбне, хиже плем’я, але надзвичайно дисципліноване, розумне й розвинене.

- Виразно прочитайте епізод, в якому описується Племінна Рада Вільного Племені вовків (читання проводиться за ролями). Намагайтеся інтонацією передати критичність ситуації, що складалася саме на цих зборах.



V. Аналітична бесіда за змістом фрагменту

(Текст читається до слів “Ось так і прийняли Мауглі до Сіонійської Зграї – ціною забитого бика та доброго слова Балу”).

- Чим ці збори відрізнялися від багатьох інших? (На цих Зборах мала вирішитися доля Мауглі, який за народженням не належав до вовків).

- Чому Племінна Рада проходила саме у місячну ніч?

- Прокоментуйте сенс слів Акели: “Ви знаєте Закон, вам відомий Закон! Придивляйтеся уважніше, о вовки!”

- Чому, коли “нарешті настав час показати всім хлопчика”, шерсть на шиї Матері Вовчиці одразу настовбурчилася?

- Як поводив себе Мауглі в той час, коли вирішувалася його доля? Прочитайте в тексті.

- В чому полягала критичність ситуації з вирішенням долі Мауглі? (По-перше, він не був вовком. По-друге, на нього претендував Шер-Хан,)

- Поміркуйте, як заява Шер-Хана про права на дитину внесла розкол у Зграю? Як поводить себе Акела? Чому?

- Як за Законами Вільного Племені мала вирішуватися ситуація, коли виникає незгода? Чому за щеня мали заступатись два члени Зграї, крім батька та матері?

- З ким, на вашу думку, асоціюються такі заступники? (Це своєрідні хрещені батьки у тваринному світі, що беруть на себе відповідальність за життя вовченяти).

- Поміркуйте, чому ніхто із вовків не відгукнувся на заклик Акели: “Хто виступає за дитинча?”

- Чому Мати Вовчиця приготувалася до бійки? Чому вона знала, “що це була б її остання бійка, якщо до цього дійдеться”?

- Чому Балу був єдиним звіром, допущеним на Племінну раду вовків? Чому, на вашу думку, саме він підняв свій голос на захист Людського дитинчати? (Головна причина: Балу мав стати вчителем Мауглі, а він в усіх Джунглях був наймудріший).

- Як пропозиція Багіри врятувала життя Мауглі? Як ви думаєте, чому Багіра опинилася саме в цей момент біля Скелі Ради? (У творі все залежить від автора. Це навіщось Кіплінгу потрібно було, щоб перетнулися долі пантери та Мауглі). Які риси Багіри ви б виокремили з цього епізоду?

- Чому, на вашу думку, коли Багіра вже зламала сумніви молодих голодних вовків обіцянкою жирного бика, знову лунають слова Акели: “Уважніше дивіться, о вовки!”? Яким, по-вашому, є особисте ставлення Акели до Мауглі?

- Виділіть із тексту цього фрагмента ті персонажі, які взяли на себе відповідальність за Мауглі (Акела, Багіра, Балу та вовки, які всиновили Мауглі). Що ви можете сказати про тих, хто став вихователями Мауглі? (Це кращі представники Вільного Племені та Світу Джунглів. Тому читач очікує, що доля Мауглі у світі природи складатиметься сприятливо, що його вихователі передадуть все найкраще, чим володіють самі)

- Якою була реакція Шер-Хана? Прокоментуйте, оцініть його стан.

- Які прогнози стосовно Мауглі висловили Багіра та Акела? Як вони співвідносяться із авторським задумом написання Кіплінгом “Книги Джунглів”? (Людське дитинча має стати в пригоді світу тварин – шлях до порозуміння між Людиною і Природою).

- Як ви розумієте слова Акели, звернені до Батька Вовка: “Забери його і виховай, щоб він був гідним сином нашого Вільного Племені”? Знайдіть у цій фразі ключові слова, визначте їхнє смислове навантаження (син Вільного Племені, гідний син).



VІ. Створення проблемної ситуації наступного етапу уроку:

- Чи став Мауглі дійсно гідним сином Вільного Племені, ми дослідимо в нашій подальшій роботі за текстом. При цьому нам важливо зрозуміти особливості становлення Мауглі як особистості, з’ясувати, як Джунглі впливали на нього, а він на Джунглі. Як історія Мауглі практично втілювала головні ідеї авторського задуму.

«А тепер хай читач перескочить через десять-одинадцять років, – говорить автор, – і лише уявить, яке дивовижне було життя Мауглі серед вовків…»

- Що відбувається у тексті з художнім часом? Як ви думаєте, чому автор дає змогу знову зустрітись з Мауглі «через десять-одинадцять років»? (Коли людина проживає своє перше десятиліття, вона набуває певного досвіду, отримує певну суму знань, формує в собі перші паростки особистості).

- Подивимось уважно, яку саме інформацію із цих перших десяти років життя Мауглі подає нам автор. Виразно читаємо текст від слів «Мауглі ріс і виховувався разом з вовченятами…» до «…все дужчав і дужчав і ні над чим у світі не замислювався, крім того, як здобути їжу».

Запитання та завдання для аналітичної бесіди за прочитаним фрагментом тексту:

- Яку назву ви дали б цьому фрагменту? (Виділення смислової домінанти епізоду: «Життя і навчання Мауглі у Джунглях» або «Мауглі пізнає світ та науку Джунглів». Обравши назву, учні записують її у зошит. Далі п’ятикласникам пропонується виділити найважливіші моменти цього процесу, складаючи колективно тезовий план).

- Визначимо етапи пізнання світу Джунглів Мауглі. Формулюємо свої думки чітко і лаконічно. (В результаті цієї роботи вибудовується приблизно така форма запису. Паралельно досліджується смислове навантаження тез. Така форма роботи доречна у класах з високим рівнем підготовки, в інших випадках вона проводиться усно. )

Мауглі пізнає світ та науку Джунглів

1) «Батько Вовк пояснив йому значення і суть кожної речі в Джунглях (шелест у траві, зітхання теплого нічного повітря, крик сови, дряпання кігтя кажана, сплеск риби». (Виділене учні записують у зошити).

- Яке значення має зауваження автора про те, що вовченята «стали дорослими вовками раніше, ніж він хлопчиком-підлітком»?

- Яке роль для Мауглі мали настанови Батька Вовка? (Світ Джунглів став зрозумілий Мауглі як «робота установи діловій людині»).

- Яким був процес навчання Мауглі, чи подібний він до навчання дітей у школі? Визначте головну мету навчання Мауглі, зробіть узагальнюючий висновок.



Висновок: Батько Вовк навчає Мауглі як вовченя, дає йому ту суму знань і навичок, які знадобляться для вживання у світі Джунглів. Основним орієнтиром є звук (шелест, зітхання, крик, дряпання, сплеск). Саме на звук хижаки орієнтуються в своїх ловецьких справах.

(Учням пропонується прочитати «Мисливську пісню Сіонійської зграї» і з’ясувати, що саме є знаком до полювання («На вранішній зорі Самбург замукав»(звук)).

- Чи можемо ми сказати, що Мауглі живе як людське дитинча? (Ні. Мауглі живе природним життям, як дитя тварин, а не людей).

- Знайдіть у тексті ключову деталь, яка є керівною у поведінці Мауглі. («Коли хотів». Тобто Мауглі керується природними потребами, інстинктами, а не розумом).

- Які заняття та вправи проробляє Мауглі з дня у день впродовж десяти років? (Вчиться, як виживати у Джунглях: спить, їсть, купається, ласує медом або горіхами (розширює свій раціон, починає їсти не тільки сире м’ясо), лазить по деревах, виймає колючки та реп’яхи з лап та шерсті вовків.

Висновок: Перший досвід пізнання світу Джунглів базується на виробленні у Мауглі тваринних інстинктів та навичок, які б давали йому можливість здобувати собі їжу та виживати.

- Чи розвивають названі батьки та вчителі Мауглі його розум? Чому? (Ні! Мислити Мауглі вони не навчають, тому що дії тварин базуються на інстинктах – безумовних та умовних. Чим володіють вони самі, тим і діляться з Мауглі).

- Оцініть сенс вправи Мауглі пильно дивитись в очі вовкам. Як ви думаєте, чому звірі не витримували його погляду? Чому Мауглі ця вправа сподобалась? Це прояв тваринної чи людської сутності Мауглі? Доведіть.

- Оцініть сенс нічних походів Мауглі та його спостережень за людьми. Чому він до людей ставився недовірливо? (По крові Мауглі – людина, але по своїй сутності – вовк).

- Який досвід Мауглі перейняв від Багіри? («Коли Багіра була голодна, вона била праворуч і ліворуч; те саме робив і Мауглі…»).

- Чому Мауглі отримував задоволення, спостерігаючи за тим, як Багіра полює? (Він виховується Джунглями в дусі мисливця, як хижий звір).

- Чому Мауглі з Багірою спали впродовж всього дня? (Це повністю відповідає способу життя хижих тварин. Вдень вони сплять, а вночі починають свої лови. Пригадайте «Нічну пісню Джунглів», яка починає твір Кіплінга. Ще раз виразно її прочитайте. Як би ви визначили дух цієї пісні? (Дух азарту, що охоплює хижаків під час ловів. Нічна пісня Джунглів – це певний ритуал, це побажання щасливих ловів, адже для хижака полювання – це життя.)

- Які пояснення від Багіри отримав Мауглі, «коли він підріс і порозумнішав»? («…він ніколи не повинен чіпати людської худоби – ані молодої, ані старої» – це ціна його викупу. «Такий Закон Джунглів»).

- Знайдіть у тексті слова, що є підтвердженням специфічності процесу зростання Мауглі. («Він усе ріс та ріс, як тільки може рости хлопець, що не знає ані уроків, ані навчання, все дужчав і дужчав і ні над чим у світі не замислювався, крім того, як роздобути їжу»). Виділіть ключові слова і зробіть узагальнюючі висновки щодо дорослішання Мауглі.

Висновок: (Записати виділене). Мауглі живе природним тваринним життям, розвивається фізично і, як і тварина, опікується тільки здобуванням їжі.

- Чому Мауглі не був уважним до слів Матері Вовчиці щодо Шер-Хана? В чому криється парадокс Мауглі? («…він був тілом хлопчик, хоч і назвав би себе вовком, коли б умів розмовляти людською мовою»).

- Якої тактики дотримувався Шер-Хан у своєму прагненні заволодіти Людським дитинчам? (Він шукає собі спільників серед молодих вовків). Як ви думаєте, чому молоді вовки прислухалися до Шер-Ханових слів?

- Чому Мауглі не хотів усвідомлювати того, що Шер-Хан його ворог навіть після багаторазових розмов з Багірою? Чому Багіра говорила йому: «Протри свої очі, Братику!»? (Мауглі надто впевнений і довірливий. Він не звертає уваги на те, що навколо нього сталися значні зміни – Акела старіє, старіють ті вовки, які приймали його в Зграю, молоді вовки вірять Шер-Хану, «який каже їм, що Людському дитинчаті не місце в Зграї». Дорослішає і сам Мауглі («…незабаром ти вже станеш дорослою Людиною».)

- Чому Мауглі не розуміє, що він Людина? Кого він називає своїми братами? Як це пов’язане з назвою розділу «Брати Мауглі» «Книги Джунглів» Кіплінга?
2) Прочитайте діалог Мауглі з Багірою, в якому вона розповідає свою історію (від слів «Багіра витяглась на весь свій зріст і примружила очі» до «…Мати Вовчиця з глибини печери почула, як він дихає, і здогадалася, що її Жабеня чимось стурбоване»). Прочитайте цей діалог у ролях, намагайтесь передати інтонацією найважливіші думки цього епізоду. Яку назву ви б дали цьому фрагменту? Чому? (Виділення текстової домінанти. В результаті цієї роботи учні занотовують у своїх зошитах ще одну тезу стосовно науки Джунглів, яку опановує Мауглі).
VІІ.Аналітичне дослідження епізоду «Багірина наука»

(на даному етапі роботи може бути використаний фрагмент екранізації або мультиплікаційної версії)

- Як у розповіді Багіри розкривається причина, з якої вона внесла викуп за Мауглі? (Вона народилася серед людей і любила людей).

- Чому Багіра не залишилася серед людей, адже її годували, вона була в безпеці? (Її сутність – це сутність хижого звіра. Навіть якщо вона народилася і жила в клітці, за своєю природою залишилася дитям Джунглів. І настав час, коли вона відчула, що вона «Багіра, – пантера, а не людська забавка». Джунглі покликали її назад).

- Чому Багіру вважають у Джунглях страшнішою за Шер-Хана? (Вона вивчила звичаї людей. Завдяки тому, що Багіра жила серед людей, розвинувся її розум, тому вона була страшною не тільки своєю силою, спритністю, а й розумом).

- Чому всі в Джунглях бояться Багіру, а Мауглі є винятком?

- Як історія Багіри пов’язана з історією Мауглі? (Головне – «коли-небудь ти повернешся до людей так само, як я повернулась у рідні Джунглі, повернешся до людей, які доводяться тобі братами»). Чи співпадають слова про братів Багіри і самого Мауглі? Як ця невідповідність позначається на долі Мауглі? (Він рано чи пізно постане перед вибором – залишитись вовком у Джунглях чи повернутися до людей, щоб стати Людиною).

- «Але за що, за що мене хочуть убити? – спитав Мауглі». Знайдіть відповідь на його запитання у тексті. Що такого, на вашу думку, було у погляді Мауглі? Розкрийте символічне значення цього образу. (Погляд, очі людини вважаються дзеркалом душі. Тож погляд видавав у Мауглі Людину, його природу, його сутність. В його погляді була сила духу Людини. Крім того, тварини інстинктивно відчували розум людини, якого не мають самі. Ненавиділи його за те, що він вмів робити таке, чого не могли зробити вони самі (наприклад, виймати з лап колючки). Ненавиділи за безтурботність, оскільки тільки Людина може дозволити собі розкіш бути безтурботною. Всі тварини завжди напоготові, вони живуть за Законом Джунглів (Приблизно у цей же час, коли була створена «Книга Джунглів» Кіплінга, видатний американський письменник Джек Лондон написав свою книгу про взаємини людини з природою – повість «Біле Ікло», в якій також показав, що життя тварин йде за певними законами. І одним із головних законів природи є Закон поживи: «Їж ані з’їдять тебе».)).

- Яку пораду дає Багіра Мауглі? Чим мала стати для Мауглі Червона Квітка? («…тримай у себе до слушного часу» – тим самим Багіра передбачала, що рано чи пізно Мауглі доведеться доводити своє право на життя Джунглям, і тому він мав бути, як і звір, напоготові, щоб довести свою силу Людини грубій і жорстокій силі Джунглів, яку уособлює в собі Шер-Хан).

- Подумайте над такою проблемою. І Шер-Хан, і Мауглі є чужинцями у Сіонійських горах. Чому, на вашу думку, симпатії автора знаходяться на боці Мауглі?



Висновок: (записується тезово у зошитах): Багіра доводить Мауглі, що за право жити у Джунглях необхідно боротися. Дає йому перші уроки бути Людиною, пробуджує в ньому поклик крові, дає перше усвідомлення ворожості світу Джунглів і світу Людей.

Вчитель:Ми залишимо Мауглі в момент його полювання на Червону Квітку і звернемося ще до однієї грані його навчання у Джунглях. Нами вже розглянуто вплив на Мауглі його названих батьків-вовків та Багіри. Але ми пам’ятаємо, що на Племінній Раді першим подав голос за Людське дитинча великий бурий ведмідь Балу, який висловив своє бажання бути його вчителем. Тож зараз ми розглянемо, чому навчив Мауглі Балу. Для цього нам потрібно перенестись у текстовому просторі «Книги Джунглів» до початку другого розділу «Полювання Каа». В результаті цього дослідження ми зробимо ще один запис у зошитах щодо науки Балу.
VІІІ. Аналітико-інтерпретаційне дослідження розділу «Полювання Каа» до слів «…лежачи між передніми лапами ведмедя, побачив, що Балу розлютився»

- Зверніть увагу на те, як вільно автор порядкує з художнім часом твору. Ви вже прочитали перший розділ «Книги Джунглів» «Брати Мауглі». Скажіть, чим він завершується? (Помстою Мауглі Шер-Ханові та поверненням героя до людей). Тож можемо зробити висновок, що вся історія Мауглі вмістилася в одному першому розділі. Виникає проблема: чому ж тоді Кіплінг повертається у ті часи, коли «все те, про що йтиметься далі, сталося ще до того, як Мауглі був вигнаний із Сіонійської Вовчої Зграї й помстився Шер-Ханові. Це було в ті дні, коли Балу навчав Мауглі Закону Джунглів,»навіщо авторові повертатися до того, що було колись? (Таким чином здійснюється художня деталізація історії Мауглі, її всебічний показ. Кіплінг ніби заповнює ту прогалину, яку допустив при написанні першого розділу). Пригадайте: після того, як Зграя прийняла у свої ряди Мауглі, автор свідомо змусив читача «перескочити через десять-одинадцять років і лише уявити, яке дивовижне було життя Мауглі серед вовків». Тепер Кіплінг власноруч змушує читача зівставити власну уяву і авторську оповідь про пропущені десять років з історії життя Мауглі у Джунглях.

- Чи було вам нецікаво читати «Книгу Джунглів» після того, як вже в кінці першого розділу ви дізналися, що Мауглі все ж повертається до людей? Висловіть свої міркування.

- Отже починаємо досліджувати, як Балу навчав Мауглі Законам Джунглів.

- Чи був Балу задоволений своїм учнем? Чим Мауглі відрізнявся від інших вовченят? («…вовченята вивчають у Законах Джунглів лише те, що стосується виключно їхньої Зграї і їхнього Племені, й одразу розбігаються…»).

- Чому Мауглі , Людському дитинчаті, довелося вчити набагато більше? (Він був у Джунглях чужинцем, і щоб вижити, мав знати набагато більше).

- Чому Балу навчав його всіх Законів лісу і води? (Вовченята живуть тільки на своїй території, Мауглі ж гасав Джунглями, де хотів, лазив по деревах, бігав, плавав. Його світ був необмеженим. Підсвідомо він поводить себе як людина, якій потрібно весь час розширювати кордони свого пізнання світу. В багатьох випадках він був непроханим гостем у чужих володіннях (бджіл, водяних змій, кажана Мангу)).

- Як у Джунглях поводяться із непроханим гостем, що порушує кордони чужих територій? («…завжди готові дати ґарту непроханому гостеві»).

- Чи можна було знайти з мешканцями Джунглів, представниками інших племен, порозуміння? (Так, для цього потрібно було засвоїти Закон Джунглів, спільний для всіх племен і власні Закони різних племен, що проживають у Джунглях).

- Виділіть основні Закони, яких Балу навчив свого вихованця. Запишіть їх формули у зошит.



3) Третя теза запису:

Балу навчив Мауглі:



  1. Ловецькому Кличу Чужинця («Дозвольте мені тут пополювати, бо я голодний» (відповідь господарів: «Полюй, але не для забави, а тільки для їжі»));

б) Владичному слову Джунглів («Ми з вами однієї крові – ви і я»).

- Чому Балу навчав Мауглі Владичному Слову Джунглів на мовах всіх племен? Чи знав він його сам всіма мовами? Як вчитель доводив до відома Мауглі Владичне Слово Джунглів на мові Зміїного Племені?

- Чому Балу вважав, що у Джунглях «немає будь-чого занадто незначного, щоб наражати себе на смертельну небезпеку»? Що давало Мауглі знання Владичного Слова Джунглів та Ловецького Кличу Чужинця? («Мауглі тепер достатньо убезпечений від усіляких несподіванок Джунглів: ні змія, ні птиця, ні звір не образять його», – так вважав Балу).

- Які методи застосовував Балу у навчанні Мауглі? Чому Багіра назвала його Залізною Лапою? Розкажіть про стосунки Мауглі з його вчителем. Чим була продиктована жорсткість виховання Балу? Чим відрізнялися методи навчання Балу і Багіри? (Балу намагався вбити в голову Мауглі Закони Джунглів багаторазовим повторенням та покаранням. Багіра намагалася достукатись до його розуму та серця).

- Розкажіть про те, як Мауглі демонстрував свої успіхи Багірі. Оцініть його поведінку.

- Чому Багіра зазначає, що Мауглі нікого боятися, крім «власного племені»? Кого вона мала на увазі? (Вовків, які все більше підпадали під вплив Шер-Хана).



Узагальнення: Зробимо узагальнення, які ж Закони діють у Джунглях. (На окремому листі ватману колективно складається узагальнена схема «Закони Джунглів». Вона буде потрібна ще й на наступному уроці.)
Закони Джунглів
1. Територіальний закон.

2. Закон продовження і збереження роду.

3. Закон заборони вбивати Людину.

4. Ловецький клич Чужинця.

5. Владичне Слово Джунглів.
- Як ви вважаєте, який із цих Законів головний? Чому?

- Яку користь мав Мауглі, знаючи ці Закони? (Міг вижити у Джунглях і знав, як боротися з ворогами).

- Прочитайте слова О. І. Герцена, взяті за епіграф до даного уроку, - «Природа не може суперечити людині, якщо вона не суперечить її законам»). Як цей вислів пов’язаний із історією Мауглі та авторським задумом «Книги Джунглів» Редьярдом Кіплінгом? (Кіплінг змусив людське дитинча вчити Закони Джунглів, щоб Людина навчилась жити у гармонії з природою, не шкодячи ні собі, ні природному світу та його мешканцям).

- З’ясуємо, хто із оточення Мауглі є його друзями, а хто ворогами? Самостійно заповнимо таблицю «Друзі та вороги Мауглі».




Друзі

Вороги

Батько Вовк та Мати Вовчиця

Багіра


Балу

Акела


Старі вовки, що приймали Мауглі до Сіонійської Зграї

Шер-Хан

Табакі


(У процесі подальшого обговорення тексту «Книги Джунглів» обидва списки уточнюються та доповнюються.)
VII. Домашнє завдання: Дочитати до кінця історію Мауглі. Особливу увагу зверніть на зміст розділу ІІ «Полювання Каа».

Дозаповнити таблицю «Друзі та вороги Мауглі». Дібрати цитати до їх характеристик.

Прослідкувати за текстом, яким був шлях Мауглі від вихованця Джунглів до їх господаря.

За бажанням намалювати ілюстрації до «Книги Джунглів» Кіплінга, знайти в тексті твору ті фрагменти, які відповідають змісту ваших ілюстрацій.


Додаток

Історико-словниковий коментар до прочитаного з “Книги Джунглів” Кіплінга

(Повідомлення зарані підготовлених учнів доповнюються й уточнюються вчителем.)

а) Шер-Хан (Кіплінг не випадково обрав це ім’я для тигра). Ім’я Shere Khan історичне. Воно пов’язане з жорстоким афганським правителем, який владарював в давні часи в Індії. Ім’я Шер-Хана з часом набуло узагальнюючих рис. Шер-Ханами почали називати чужинців, наділених владою, що як правителі відрізнялися надзвичайною жорстокістю. Цікаво що таке сприйняття було характерне не тільки для індусів (корінного населення Індії), а й для англійців, які були самі колонізаторами. Шер-Хан-тигр прийшов на чужі землі зі своїми правилами і законами.

б) “Табакі, як і кожен інший знав, що не слід хвалити дітей у вічі, аби їх не зурочити…” – цим фактом казка Кіплінга наближається до реалій індійського життя. В Індії така заборона існує серед людей. Читач ще більше впевнюється в тому, що поведінка і звичаї у світі тварин багато в чому перегукуються з діями людей.

в) Ракша – ім’я Матері Вовчиці (переклад Л. Солонька);
Ракпіа (у перекладі В. Прокопчука). Обидва перекладачі дають у дужках пояснення – Сатана. Проте таке тлумачення дещо не відповідає індійській міфологічній традиції. Raksha – демони, дослівно ті, хто охороняє. Найчастіше сприймалися як втілення зла, або олюднених сил природи, ворожих людині (В давньоіндійському епосі “Рамаяна” ракшас Равана є втіленням демонічних сил).

г) Балу (із семітської – володар, пан, хазяїн). У західносемітській міфології Балу було іменем бога грому, дощу, родючості. Його називали ще витязем, богатирем, який мав найбільшу силу серед інших героїв. Бурий ведмідь є однією із найсильніших тварин у джунглях. Можливо, саме тому Кіплінг дав йому таке ім’я.


Урок №35(з резервного часу)

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка