Урок №3 зв’язне мовлення сприймання чужого мовлення. Різновиди читання. Навчальне читання мовчки




Скачати 152.49 Kb.
Дата конвертації01.05.2016
Розмір152.49 Kb.
Урок № 3
ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ

Сприймання чужого мовлення.

Різновиди читання. Навчальне читання мовчки

Мета: дати уявлення про механізм та різновиди читання, повправляти в читанні мовчки; розвивати логічне мислення, зорову пам'ять, збагачувати та уточнювати словниковий запас учнів; формувати комунікативні вміння.

Обладнання: підручник, таблиця «Види читання», тексти для читання мовчки.
ХІД УРОКУ
І. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
Пояснення вчителя.
Надзвичайно важливим є вміння читати. Читання, як і аудіювання, є рецептивним видом мовленнєвої діяльності. Як і процес аудіювання, процес читання складається з мотиваційного етапу (визначення мети), аналітико-синтетичного (сприйняття, розуміння) та виконувального (прийняття рішення на сонові одержаної інформації з наступним говорінням або письмом).

Сприйняття та розуміння написаного (надрукованого) розпочинається з аналізу та синтезу як змісту, так і оформлення думки. Зорове та мислительне сприйняття слова або частини речення випереджає їх «озвучення» у внутрішньому мовленні. Спрацьовує механізм здогадки: що відбудеться далі, як розвиватимуться події? Здогадка ґрунтується на ключових словах, на поєднанні в реченнях певних слів, на розстановці розділових знаків, а також на розумінні окресленої в тексті ситуації, розуміння якої залежить передовсім від життєвого досвіду читача (спрацьовує механізм смислової орієнтації). Якщо здогадка не підтверджується, читач вибудовує іншу гіпотезу.

Щоб утримати в оперативній (короткотривалій) пам’яті початок прочитаного висловлювання, той, хто читає, здійснює «згортання» текстової інформації – заміну змісту мікротекстів (частин тексту) на «смислові згустки» - стислі еквіваленти змісту (включається механізм еквівалентних замін). Такі «ядра змісту» у вигляді ключових слів, синонімічних слів і структур, тез, наочних образів та схем, які самі по собі є непередаваними, а тому їх теж необхідно замінювати словами, утримуються та зберігаються у внутрішньому мовленні. Таке збереження забезпечує розуміння й запам’ятовування сприйнятого при читанні. У цьому й полягає суть процесу розуміння прочитаного.

Отже, розуміння прочитаного здійснюється за допомогою дії механізму здогадки, механізму смислової орієнтації та механізму еквівалентних замін. Здебільшого дія цих механізмів відпрацьовується підсвідомо, проте формувати й удосконалювати ці механізми можна за допомогою спеціальних вправ. За допомогою вправ можна також розвинути навички самоконтролю й самокорекції.

У процесі читання вирішуються різноманітні комунікативні завдання. Їх можна увиразнити за допомогою такої схеми:
одержати знання

Читати, щоб навчитися щось роботи

одержати естетичну насолоду
Відповідно до цих комунікативних завдань реалізуються й різні види читання. Здебільшого виділяються три види читання: ознайомлювальне, вивчальне та вибіркове. Види читання можна показати за допомогою таблиці1:


Види читання

Що потрібно усвідомити

Характер читання


Ознайомлювальне

Чи варто це читати? Кому текст адресовано? Який зміст має кожен із розділів (абзаців) і текст у цілому?



Швидке перегортання сторінок, читання заголовків; перегляд окремих фрагментів тексту, ознайомлення з ілюстраціями; читання анотації, змісту видання



Вивчальне

Яка тема та основна думка тексту? Що в тексті головне, а що – другорядне? Яку нову для читача інформацію містить текст?



Повільне, вдумливе читання тексту або його частин; глибоке проникнення в його зміст; максимально повне осягнення нової інформації


Вибіркове

Про що говориться в тексті? Яка інформація є корисною? У яких частинах (розділах) тексту її вміщено?



Перегортання сторінок, швидке читання заголовків, змісту, окремих фрагментів тексту; повільне читання потрібних частин з метою вилучення потрібної інформації


Ознайомлювальне читання застосовується для попереднього ознайомлення з книжкою (журналом, брошурою тощо). Мало хто володіє цим винятково важливим видом читання досконало. Переглянувши анотацію, передмову або зрозумівши зі змісту найбільш важливі положення видання, читач має отримати чітке уявлення про цінність та корисність книжки.

Вивчальне читання ще називають поглибленим, аналітичним, критичним, творчим. Для навчання цей вид читання вважається найдоцільнішим. У процесі читання учень не просто сприймає інформацію, він з’ясовує менш зрозумілі для нього фрагменти тексту, помічає сильні та слабкі місця в поясненнях, дає власне трактування поданим положенням та висновкам, ставлячись до прочитаного творчо й критично. Власне трактування, власний погляд на прочитане дають змогу краще запам’ятати сприйняте, підвищують рівень активності думки читача. До цього виду читання вдаються, опрацьовуючи принципово новий матеріал на незнайому або малознайому тему.

Вибіркове читання – швидке читання, у процесі якого читач ніби нічого не пропускає, проте фіксує увагу тільки на необхідних йому аспектах тексту. Такий вид читання здебільшого застосовують при повторному читанні книжки після попереднього її перегляду. Сторінки перегортають, доки не відшукають потрібне місце – його читають, застосовуючи інший вид читання – вивчальне (поглиблене).

Останнім часом виділяють ще один вид читання – сканування. Сама назва пояснює характер такого читання: швидкий перегляд тексту з метою пошуку певного слова, прізвища, факту.

Читач має навчитися свідомо вибрати певний вид читання залежно від комунікативного завдання, яке перед ним стоїть.

З методичних рекомендацій Міністерства освіти України (2002 р.).


ІІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.
Проведення навчального читання мовчки.
МИКОЛА БІДНЯК
Унікальним мистецьким явищем, - і то не тільки на тлі українського мистецтва, - є Микола Бідняк, людина трагічної долі, художник, який, попри тяжке каліцтво, став взірцем духовного і творчого подвигу.

Народився Микола Бідняк 1930 року в Торонто. Коли хлоп’яті було чотири роки, батьки взяли його із собою на рідну Буковину. Щоб не потрапити під більшовицьку окупацію, наприкінці війни сім’я виїхала до Німеччини. Вже там Микола, натрапивши на польову міну, втратив обидві руки.

1950 року юнак з батьками повернувся до Канади. Маючи нездоланну силу волі та винятковий хист до малярства, він знайшов у собі сили закінчити Інститут технології та мистецтва в Калгарі (провінція Альберта), а згодом Онтарійський коледж образотворчого мистецтва в Торонто.

Непереможне покликання до мистецтва навчило Миколу винахідливості. На куксу правої руки він натягував еластичний гумовий бандаж, яким міцно притискав пензель чи олівець. Часто йому доводилося затискувати пензель зубами чи між пальцями ноги. У такий спосіб Микола виконував дивовижні за драматизмом малярські та графічні роботи, технічній досконалості яких міг позаздрити будь-який митець.

Микола Бідняк створив ікони, портрети, пейзажі, натюрморти, обкладинки до книг. Ікони та світські твори Бідняка здобули світове визнання, експонувалися у США, Канаді, Мексиці, Іспанії, Швеції, Швейцарії, Великобританії, Італії, Японії. Художник мав престижні нагороди, був багаторічним членом Української спілки образотворчих митців США й Канади, а також Міжнародної Асоціації митців, що малюють вустами і пальцями ніг (центр Асоціації знаходиться в князівстві Ліхтенштейн).

В Україні творчість Миколи Бідняка була майже незнаною до 1990 року. 1991 року він був обраний професором Львівської академії мистецтв. У 1995 році Микола Бідняк став лауреатом Державної премії України ім. Тараса Шевченка. Кілька робіт митець передав Національному музею у Львові для постійно діючої експозиції.

Роботу «Чорнобильська Богоматір» (створену 1992 р.) Микола Бідняк подарував Національному музею образотворчого мистецтва у Києві. До того картина виставлялася у багатьох галереях на Заході.

Обережно ступає Мати Божа випаленою радіацією землею України. Ступає м’якими сап’янцями між рідким почорнілим, обвугленим житнім колоссям і квітками волошок, що змінили свій колір з блакитного на тьмяно-бузковий. У правиці Діви Марії – чорна амфора – символ упокореної атомної стихії. Лице Богородиці зчорніле від муки. Та разом із Богоматір’ю і ми сподіваємося на те, що Божий Син відтворить сплюндровану гріхом українську землю, очистить її від скверни, як очищає Він грішну душу, котра щиро покаялась.

Постаті Господа, Богородиці та Ангелів на іконах Миколи Бідняка видовжені, розтягнені вгору, аж до порушення природних пропорцій. Певною мірою в цьому відчутний вплив композиції іспанського митця грецького походження Ель Греко. Однак Микола Бідняк до таких деформацій вдається з певною метою: показати відмінність світу небожителів від вимірів земних, звичних для людського ока.

Як член світової Асоціації митців-інвалідів у Ліхтенштейні Микола Бідняк виявляв турботу про інвалідів України, про людей, які, не скорившись долі, прагнуть жити повноцінним життям і приносити користь. Таких художник залучив до роботи в славнозвісній асоціації, що надавала їм відчутної творчої й матеріальної підтримки.

Протягом усього життя Микола Бідняк уперто шукав можливості не тільки виразити свій хист, а й бути взірцем мудрості для обездолених. Помер художник 2000 року.

(479 слів) (За Д. Степовиком та О. Іщенком)


На кожне із питань вибрати правильну відповідь.


  1. Одержати професійну освіту художника Миколі Біднякові

допомогли:

а) матеріальна підтримка багатих батьків та їхні зв’язки;

б) нездоланна сила волі та винятковий хист до малярства; V

в) матеріальна допомога меценатів йому як художникові-інваліду;

г) прагнення слави та матеріального добробуту.


  1. Микола Бідняк створював:

а) ікони, портрети, пейзажі, натюрморти, обкладинки до книг; V

б) ікони, олійні портрети та пейзажі, настінні розписи;

в) ікони, олійні портрети та пейзажі, мозаїки;

г) ікони, фрески, мозаїки, проекти будинків.




  1. Центр Міжнародної Асоціації митців, що малюють вустами і пальцями ніг, знаходиться:

а) у Монако;

б) у Люксембурзі;

в) у Ліхтенштейні; V

г) в Лондоні.




  1. Лауреатом Державної премії України ім. Тараса Шевченка Микола Бідняк став:

а) 1950 року;

б) 1990 року;

в) 1995 року; V

г) 1999 року.




  1. Національному музеєві образотворчого мистецтва у Києві Микола Бідняк подарував:

а) ікону «Христос Вседержитель»;

б) ікону «Чорнобильська Богоматір»; V

в) ікону «Богоматір з Божим Немовлям»;

г) ікону «Богоматір, Христос та Іоанн Хреститель».




  1. Героїня ікони Миколи Бідняка простує:

а) вулицями сплюндрованого міста;

б) поруділим спаленим лісом;

в) почорнілим спаленим полем; V

г) безлюдним берегом океану.




  1. Ікону Миколи Бідняка перейнято надією на те, що:

а) сплюндровану гріхом українську землю буде відроджено; V

б) українці знайдуть притулок в інших землях;

в) винуватців Чорнобильської трагедії буде покарано;

г) українці з усього світу повернуться в Україну.




  1. Постаті в роботах Миколи Бідняка видовжені, розтягнені вгору через те, що:

а) як інвалід він обмежений у засобах, тому йому важко передати правильні пропорції людського тіла;

б) художник прагне показати відмінність світу небожителів від вимірів земних; V

в) художник не вивчив анатомії людини;

г) художника не цікавить тіло, його увага прикута до душі.




  1. Особливу турботу Микола Бідняк виявляв:

а) про музеї України;

б) про мистецькі навчальні заклади України;

в) про інвалідів України; V

г) про дипломатичні стосунки України з іншими державами.




  1. Микола Бідняк став:

а) взірцем майстра вишуканого живопису ХХ ст.;

б) взірцем майстра сучасного іконопису;

в) взірцем духовного і творчого подвигу; V

г) взірцем майстра книжкової ілюстрації;




  1. Синонімами визначення унікальний є слова:

а) єдиний, об’єднаний, цілісний;

б) рідкісний, винятковий, незвичайний; V

в) всеосяжний, різнобічний, загальний;

г) поширений, відомий, розповсюджений.




  1. Синонімами слова сплюндрований є слова:

а) надто великий, важкий, обтяжливий;

б) знівечений, скалічений, зіпсований; V

в) сумний, драматичний, трагічний;

г) унікальний, неповторний, оригінальний.




  1. Слово асоціація означає:

а) об’єднання осіб (установ, організацій) для досягнення спільної мети; V

б) систему підготовки наукових або мистецьких кадрів;

в) пристосування особи або соціальної групи до навколишнього середовища;

г) налагодження листування між окремими особами та установами.

ЯК МИ ЧИТАЄМО1
Відомий нейропсихолог професор Лурія описав цікавий випадок. Під час Великої Вітчизняної війни талановитого інженера було поранено в голову. Внаслідок поранення він повністю втратив здатність читати. Дивлячись на букви, хворий не впізнавав їх. Проте писати він міг – «рухомі образи» букв у нього збереглися. Не постраждав і інтелект хворого. З допомогою секретаря він продовжував творчо працювати. Неймовірно, але прочитати ним же написане без помічника інженер був неспроможний.

Лікарі заходились «відбудовувати» у хворого функцію читання. Дивлячись на букву, хворий її «не прочитував». Лише обвівши контур букви олівцем, він її упізнавав – і не зором, а рукою! Пізніше він відтворював контур кожної букви подумки і таким чином таки упізнавав її. Потім привчився в уяві малювати контури кожної букви пальцем руки, схованої в кишені. Після довгих місяців тренувань хворий навчився читати досить швидко. Він повернувся до повноцінної творчості конструктора і міг обходитися без постійного помічника.

Здається, втрачену функцію було відновлено. Проте насправді її було наново сконструйовано в мозку. Досить було лікарю стиснути пальці руки хворого, як той знову ставав «неграмотним». На його спроможність читати впливали ті ділянки мозку, котрі аналізують відчуття м’язів та суглобів пальців руки.
Що засвідчує цей приклад? Те, що окремі види психічної діяльності людини локалізовано в різних зонах мозку і, дослідивши функції таких зон, медицина може втручатися у їхню «роботу».

Сучасна нейропсихологія виділяє три основних функціональних блоки, три основних апарати мозку, участь яких для будь-якого виду психічної діяльності, у тому числі й читання, є необхідною.

Перший блок, розташований у глибинних відділах, забезпечує активність діяльності кори мозку. Без участі цього блоку мозкова діяльність неможлива. Як показали численні спостереження, при деформації цього блоку пухлиною або внутрічерепним крововиливом, у людини не порушується ні мовлення, на мислення, проте увага знижується, а емоційна сфера здрібнюється.

Другий блок «відповідає» за засвоєння, переробку та зберігання інформації. Місце його локалізації – у задній частині великих півкуль. Блок складається з апаратів зорового сприйняття (потилична частина мозку), мовленнєвої (лобна звивина), слухового (вилична ділянка мозку). Саме цей блок виконує більшу частину процесів, пов’язаних із читанням.

Третій функціональний блок мозку – блок програмування, регуляції та контролю. Процес читання ми підпорядковуємо певній програмі. Як складний процес читання складається зі сприйняття та розуміння прочитаного, тому основним механізмом читання на мозковому рівні є вміння встановлювати звуко-буквені відповідності та прогнозувати розгортання мовного матеріалу за певною логічною схемою. Цю функцію виконують лобні долі кори. Якщо ж їх пошкоджено, людина не спроможна прогнозувати свої подальші дії.

Академік Бурденко спостерігав хвору з пошкодженням лобних доль. У неї було все гаразд зі слухом, розумінням, проте не було загального плану подальшої діяльності. Наприклад, у листі вона писала: «Шановний професоре! Я хочу вам сказати, що хочу вам сказати, що хотілось би вам сказати…» - і так на чотирьох сторінках.

Як ви гадаєте, у чому перевага людського мозку перед комп’ютером? Якщо розумній машині будь-яка інформація подається в готовому вигляді, то людський мозок перед тим, як опрацювати будь-яку інформацію, має її добути! Тому людина змушена самостійно вилучати інформацію з оточуючого середовища, наприклад, з тексту. Здебільшого потрібну інформацію людина повинна, як то кажуть, вичитати.

Існує гіпотеза, що всі люди поділяються на дві групи: зоровий тип (механізм переробки інформації у процесі читання заснований на прямих зорових уявленнях) та слуховий тип (механізм переробки інформації таких людей використовує аудіовербальні зони мозку: зчитувана інформація засвоюється за допомогою «проговорювання», тобто послідовного перекодування у внутрішньому мовленні).

Прочитавши статтю або книжку, людина, як правило, не пам’ятає конкретних прочитаних слів і речень. Зміст прочитаного вона запам’ятовує в інший, більш стислий спосіб – перекодовуючи сприйняте у «смислові згустки» - ключові слова або речення. Саме в такому, перекодованому вигляді зберігає сприйняту інформацію довготривала пам'ять.

Треба думати, що чим краще в людини розвинуто механізм перекодування сприйнятої в процесі читання інформації, тим швидше (і ефективніше!) вона читає, тим надовше запам’ятовує зміст прочитаного

(600 слів) (За О. Кузнєцовим, Л. Хромовим)
На кожне із запитань вибрати правильну відповідь.


  1. На відновлення спроможності пораненим інженером читати впливали ділянки мозку, котрі:

а) «відповідають» за засвоєння, переробку та зберігання інформації;

б) забезпечують програмування, регуляцію та контроль виконання розумових операцій;

в) забезпечують активність діяльності кори мозку;

г) аналізують відчуття м’язів та суглобів пальців руки. V




  1. Випадок з інженером, який внаслідок поранення втратив можливість читати, описав:

а) фізіолог І. М. Павлов;

б) нейропсихолог А. Р. Лурія; V

в) нейрохірург М. М. Бурденко;

г) психолінгвіст О. О. Леонтьєв.




  1. Апарат зорового сприйняття людиною довкілля розташований:

а) у лобній звивині;

б) у виличній ділянці мозку;

в) у потиличній частині мозку; V

г) у верхніх відділах стовбура мозку.




  1. У виличній ділянці мозку розташовано апарат:

а) зорового сприйняття;

б) слухового сприйняття; V

в) мовлення:

г) що забезпечує активність діяльності кори мозку.


5. Слово локалізація має таке лексичне значення:

а) визначення місцеположення спостережуваних об’єктів;

б) просторове обмеження, зосередження чогось у певному місці; V

в) пов’язка, що складається з кількох шарів гіпсового бинта:

г) один з видів нервової тканини, що виконує живильну та

опорну функції.


6. Лексичне значення слова гіпотеза таке:

а) нижній мозковий придаток, залоза внутрішньої секреції у

хребетних тварин і людини;

б) наукове припущення, яке висувається для пояснення певних явищ

дійсності; V

в) недостатня діяльність будь-якого органу, системи, що призводить

до порушення життєдіяльності організму;

г) форма умовиводу окремого положення із загальних.


7. Лексичне значення слова інтелект таке:

а) здатність до мислення на вищих теоретичних рівнях; V

б) освіченість, висока культура поведінки;

в) ступінь напруженості праці;

г) спрямованість на значущий для людини предмет чи діяльність.
8. Предметом дослідження нейрохірургії є:

а) моделювання діяльності центральної нервової системи людини і

тварин;

б) розвиток, будова і діяльність нервової системи людини і тварини;



в) оперативні методи лікування захворювань і ушкоджень нервової

системи, причини виникнення цих захворювань; V

г) клітини кісткової тканини хребетних тварин та людини.
9. Перекодування текстової інформації у «смислові згустки»

відбувається:

а) у зовнішньому мовленні;

б) у внутрішньому мовленні; V

в) в оперативній пам’яті;

г) у довготривалій пам’яті.


10. У довготривалій пам’яті текстова інформація зберігається у вигляді:

а) цілісних текстів;

б) окремих уривків або певних абзаців;

в) «смислових згустків», «змістових матриць»; V

г) зорових образів.
11. В опрацьованому тексті поєднано такі типи мовлення:

а) розповідь та опис;

б) розповідь та роздум;

в) розповідь, опис та роздум;

г) розповідь, роздум та оцінка (явище, предмета); V
12. Опрацьований текст має ознаки:

а) науково-популярного підстилю наукового стилю; V

б) політико-агітаційного підстилю публіцистичного стилю;

в) белетристичного підстилю художнього стилю;



г) науково-навчального підстилю наукового стилю.
ІV. Підбиття підсумків уроку.
V. Домашнє завдання. Вправа 164 (твір-роздум).


1Текст підвищеного рівня складності.




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка