Урок 12 Тема. Умовиводи з одним засновком. Перетворення



Скачати 128.99 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір128.99 Kb.
Урок 12

Тема. Умовиводи з одним засновком. Перетворення.

Мета. Познайомити з умовиводом як формою мислення, вчити визначати засновок та висновок у структурі умовиводів, формувати вміння виконувати перетворення стверджувальних та заперечних суджень - засновків; удосконалювати навички розв’язувати задачі методом вилучення; розвивати увагу, абстрактне мислення, виховувати доброту, бажання прийти на допомогу.

Обладнання: іграшки чи малюнки робота Мудрика та гнома Відгадайчика, карта країни Логіка, малюнок острова Умовиводів, картки з написами - умовивід, засновок, висновок, перетворення, схемами перетворень, малюнок фортеці Перетворення, малюнки замків таємних кімнат з номерами 1, 2, 3, малюнок пляшечки із чарівним зіллям, записи на дошці.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

  • Робот Мудрик зовсім розгублений. З гномом Відгадайчиком трапилося щось незвичайне. Він почав якось дивно розмовляти. Ви хочете почути? Мудрик говорить: «На вулиці сонячна погода». А Відгадайчик продовжує: «Отже, час йти на прогулянку». Мудрик продовжує: «На дереві сидить кіт». Відгадайчик припускає: «Отже, він ховається від собаки». Мудрик зауважує: «Стало прохолодно. Іде дощ. Дерева у гарному золотому вбранні». Гном знову коментує: «Отже, настала осінь».

  • Як ви думаєте, що трапилося з Відгадайчиком?

Учні висловлюють власні припущення щодо поведінки гнома.

Вчитель відкриває запис на дошці:



  1. На вулиці сонячна погода. Отже, час йти на прогулянку.

  2. На дереві сидить кіт. Отже, він ховається від собаки.

  3. Стало прохолодно. Іде дощ. Дерева у гарному золотому вбранні. Отже, настала осінь.

Вчитель продовжує:

  • Чи є фрази Мудрика і Відгадайчика судженнями? (Так)

  • Чим вони незвичні? (Одні судження наче продовжують інші, як висновок.)

Учні можуть висловлювати різні думки. Завдання вчителя знайти відповідь, яка наблизить дітей до розуміння змісту поняття умовивід.

  • Це така форма мислення, і називається вона - умовивід. Сьогодні на уроці ми познайомимося із будовою умовиводів, навчимося їх перетворювати.

Вчитель розміщує на дошці картку з поняттям «УМОВИВІД».

ІІІ. Ознайомлення з новим матеріалом.

  • Прочитайте перші три абзаци у посібнику на с. 26. Що нового ви дізналися?

  • Уважно прочитайте умовиводи, які записані на дошці. Спробуйте зробити висновок, що називається умовиводом. Для цього вставте у визначення, що записано на дошці, пропущені слова. Ви можете використати слова для довідок.

Вчитель відкриває запис на дошці:

Умовивід – це ….. мислення, у якій з одного чи кількох …. за допомогою певних правил отримуємо … судження.

Слова для довідки: форма, розмір, операція, судження, поняття, нове, старе.

- Отже, що називається умовиводом?



  • Прочитайте з дошки судження, висловлені Мудриком. Це первісні судження, їх називають засновками.

Вчитель викладає картку з написом «засновок» над першими реченнями.

  • Прочитайте судження Відгадайчика. Це нові судження, які утворені гномом на основі судження Мудрика (судження – засновку), вони називаються висновками.

Вчитель викладає картку з написом «висновок» над другими реченнями.

  • Зробіть висновок, щодо будови умовиводу. (Умовивід складається з двох частин: судження - засновку та судження - висновку.)

  • Яким словом починається судження – висновок? (Отже)

  • Як ви думаєте, чому?

Рольова гра «Що скаже Відгадайчик?».

  • Пропоную вам пограти. Спробуємо припустити, що б сказав Відгадайчик, почувши наступні судження – засновки. Тобто потрібно за даним судженням - засновком побудувати судження - висновок.

  • З якого можна почати судження – висновок? (Отже, таким чином)

Учні можуть запропонувати різноманітні варіанти висновків, виходячи з власного розуміння змісту судження, власного досвіду та ставлення до ситуації. Завдання вчителя: стимулювати учнів аргументувати свій висновок, спираючись на судження – засновок.

Вчитель читає судження – засновок:

- На вулиці йде дощ. Отже, … . (Учні можуть запропонувати різні варіанти висновків: одягну гумові чоботи, візьму парасольку, не піду на прогулянку тощо.)


  • Відгадайчик дістав з шафи гумові чоботи. Отже, … . (Йде дощ. На вулиці великі калюжі. Відгадайчик збирається у ліс за грибами. Тощо.)

  • Мудрик у калюжі намочив ноги. Отже, … . (Він може захворіти. Він вийшов з дому, коли дощ ще не почався. Тощо)

  • Після дощу на небі з’явилося сонце. Отже, … . ( На небі з’явиться райдуга. Можна йти на прогулянку.)

Підсумок. З яких суджень складається умовивід? (Умовивід складається із судження – засновку та судження – висновку).

  • Мудрика непокоїть поведінка Відгадайчика. Він не знає, що робити, щоб гном знову почав розмовляти так, як завжди. Ми можемо допомогти Мудрику та Відгадайчику. Для цього потрібно вирушити у подорож на острів Умовиводів, що лежить посеред річки Міркування між берегами Поняття та Судження, та знайти чарівне зілля. Але щоб дістатися до нього потрібно самостійно виконати завдання 1 на с. 27.

Учні самостійно виконують завдання, а потім по черзі зачитують висновки.

Приклади відповідей учнів. а) Отже, Сергійко захворів. б) Отже, дівчинка частіше відвідує стоматолога. в) Отже, хлопчики розбили вікно. г) Отже, Тарасик не знає правил дорожнього руху.

  • Виконавши завдання, ми потрапили на острів Умовиводів.

Вчитель відкриває малюнок острова.

- Жителі цього острову знають все про умовиводи та вміють їх будувати. Давайте і ми будемо вчитися будувати умовиводи, але для цього потрібно запам’ятати магічні правила.

  • Правило 1. У змісті кожного судження – засновку міститься два поняття: одне поняття є предметом думки та друге - ознакою чи властивістю предмета думки

  • Прочитайте судження – засновок, написаний на дошці.

Приклад пишеться на дошці. У процесі пояснення вчитель робить потрібні позначення над частинами твердження - засновку.

S P

Всі жителі країни Логіка є чарівники.

Можливий коментар вчителя: «У твердженні – засновку «Всі жителі країни Логіка – чарівники». Предметом думки є поняття жителі країни Логіка. Воно позначається буквою S. Ознакою чи властивістю предмета думки є поняття чарівники. Позначаємо P».


  • Назвіть предмет думки. (Жителі країни Логіка)

  • Назвіть ознаку чи властивість предмету думки.( Чарівники)

  • Слово є – зв’язка. Іноді це слово пропускають і замість нього ставлять тире.

Вчитель витирає з дошки написане слово є, та заміняє його на тире.

S P

Всі жителі країни Логіка - чарівники.



  • Отже, S - предмет думки, P - ознака чи властивість предмета думки.

  • Визначте предмет думки та ознаку чи властивість предмета думки у судженнях – засновках (судження записані на дошці чи на аркуші паперу):

  • Всі груші – фрукти. Деякі комахи – метелики. Всі підмети – головні члени речення.

Правило 2. Існують стверджувальні та заперечні судження (твердження) – засновки. У стверджувальних судженнях (твердженнях) немає слова не. Всі заперечні судження (твердження) містять слово не.

- Визначте, яке з цих тверджень стверджувальне, а яке заперечне.



а) Всі жителі країни Логіка – чарівники. (Це твердження стверджувальне, бо немає частки не). б) Деякі чарівники не є жителями країни Логіка. (Це твердження заперечне, бо вживається частка не).

Правило 3. Судження (твердження) – засновки є загальними та частковими.



  • Згадайте, якими словами починаються загальні судження. Знайдіть їх на дошці.

  • Пригадайте, якими словами починаються часткові судження. Знайдіть їх. Підсумок.

  • Назвіть складові судження – засновку. (Предмет думки, ознака чи властивість предмета думки.)

  • Як позначається предмет думки? (буквою S)

  • Якою буквою позначається ознака (властивість) предмета думки? (Р)

  • Як розрізнити стверджувальне та заперечне судження? Загальне та часткове?

  • Як ви вважаєте, чому твердження – висновки, які ви склали, виконуючи перше завдання були різними?

Вчитель вислуховує думки учнів та підводить підсумок:

  • Кожний по-своєму оцінив ситуацію, виходячи з власного досвіду. Але у країні Логіка судження - висновки будуються за певними правилами. Сьогодні ми познайомимося з одним із способів побудови судження - висновку – перетворення. Яким чином це можна зробити, ми дізнаємося, відвідавши фортецю Перетворення. Саме там сховане чарівне зілля, що допоможе Відгадайчикові знову нормально розмовляти.

  • Мабуть, ви вже здогадалися, що у фортеці Перетворення відбуваються перетворення.

  • Прочитайте на сторінці 26 посібника пояснення про перетворення.

Учні самостійно читають правило.

  • Отже, що називається перетворенням?

  • Тепер ми можемо зайти у фортецю Перетворення. У ній є декілька таємних кімнат. В одній з них знаходиться чарівне зілля. Нам потрібно відкрити всі кімнати, щоб його знайти. Щоб відкрити першу кімнату, потрібно виконати перетворення стверджувального судження та записати схеми його перетворення.

На дошці розміщено малюнки замків під номерами 1, 2, 3.

Вчитель записує на дошці: «Перетворення стверджувального судження (+)».



  • Як виконати перетворення, прочитайте у посібнику на с. 26.

  • Що потрібно зробити, щоб перетворити стверджувальне судження?

  • Прочитайте схему перетворення загального стверджувального судження.

Вчитель або учень записують на дошці: Всі S є P. Отже, жодне S не є не P.

  • Перетворіть твердження «Всі жителі країни Логіка – чарівники» за цією схемою. (Отже, жодний житель країни Логіка не є не чарівником).

  • Скільки часток не містить судження – висновок? (Дві)

  • Чому для перетворення потрібно подвійне заперечення? (Подвійне заперечення інформації це те саме, що її ствердження).

  • Прочитайте схему перетворення часткового стверджувального судження.

Вчитель або учень записують на дошці: Деякі S є P. Отже, деякі S не є не P.

  • Перетворіть твердження «Деякі жителі країни Логіка – гноми» за цією схемою. (Отже, деякі жителі країни Логіка не є не гноми).

  • Що потрібно внести у зміст стверджувального судження (твердження), щоб перетворити його? (Подвійне заперечення)

Вчитель дописує попередній запис на дошці: Перетворення стверджувального судження - подвійне заперечення (не є не P).

  • Тепер ми можемо відчинити першу таємну кімнату.

Вчитель знімає перший малюнок замка з дошки.

- На жаль, ця кімната порожня. Будемо відкривати наступну кімнату. Щоб її відкрити, потрібно виконати перетворення заперечного судження та записати схеми його перетворення.



Вчитель записує на дошці: «Перетворення заперечного судження ( - )».

  • Пояснення про перетворення заперечного судження прочитайте на с.27.

  • Що потрібно зробити, щоб перетворити заперечне судження? (Переставити частку не)

  • Прочитайте схему перетворення загального заперечного судження.

Вчитель або учень записують на дошці: Жодне S не є P. Отже, всі S є не P.

  • Перетворіть твердження «Жодний гном не є велетнем.» за цією схемою.

(Отже, всі гноми є не велетнями).

  • Перед яким словом ви поставили частку не.

  • Що потрібно зробити для перетворення заперечного судження (твердження)? (Переставити частку не).

  • Прочитайте схему перетворення часткового заперечного судження.

Вчитель або учень записують на дошці: Деякі S не є P. Отже, деякі S є не P.

Перетворіть дане судження «Деякі роботи не є електронними» за цією схемою. (Отже, деякі роботи є не електронними).



  • Що потрібно зробити, щоб перетворити заперечне судження? (Переставити заперечну частку не.)

Вчитель дописує попередній запис на дошці:

Перетворення заперечного судження - переставити частку не (є не P).

Примітка. Пояснюючи перетворення заперечного судження, вчитель може накреслити стрілками схему переміщення частки не.


  • Тепер ми можемо відчинити другу таємну кімнату.

Вчитель знімає другий малюнок замка з дошки.

ІV. Первинне закріплення матеріалу.

  • Знову нам не пощастило. Чарівне зілля знаходиться не тут. Час відкривати третю кімнату. Для цього потрібно виконати завдання 2 на с. 27.

Завдання виконується колективно. Учні визначають, що перетворення б, г виконано правильно, а перетворення а, в – неправильно. Записують до кожного завдання схему перетворення.

Зразок виконання завдання.

а) Перетворення виконано неправильно, оскільки немає подвійного заперечення: потрібно поставити ще одне не після слова є. (Правильний варіант - Отже, жодне яблуко не є не фруктом).

в) Перетворення виконано неправильно, оскільки при перетворенні заперечного судження використали подвійне заперечення. (Правильний варіант - Отже, деякі чотирикутники є не прямокутники.)

- Відкриваємо третю кімнату.



Вчитель знімає третій малюнок замка з дошки. Під ним – пляшечка із чарівним зіллям. (Можна намалювати її на папері та вирізати, або намалювати на дошці)

Робота у парах.



  • Ось наша пляшечка із чарівним зіллям. Але робот Мудрик говорить, що воно діє лише тоді, коли вимовиш чарівне слово. Щоб дізнатися про нього, виконаємо завдання 3 на с. 27 у парах. Що потрібно визначити, щоб виконати перетворення? (Потрібно з’ясувати, яким є судження-засновок: загальним чи частковим, стверджувальним чи заперечним)

  • Складіть план виконання перетворення.

Учні з допомогою вчителя складають план, вчитель скорочено записує його на дошці:

План виконання перетворення.

1. Визначте вид судження - засновку.

2. Оберіть схему перетворення.

3. Виконайте перетворення.

Учні у парах виконують завдання. Після виконання дітьми завдання, вчитель пропонує їм прочитати утворені судження - висновки та пояснити, яким чином вони міркували.



Зразок виконання завдання.

а) Отже, деякі трицифрові числа діляться не на 10.

б) Отже, жодний собака не є не чотирилапою твариною.

в) Отже, всі іменники є не прикметниками.

г) Отже, деякі музиканти не є не скрипалями.

- Чарівне слово не з’явилося, хоч ми виконали з вами потрібне завдання. Як ви думаєте, чому? (Якщо діти не здогадаються, що воно вже написано на дошці, Мудрик «підкаже» їм)

- Так, це слово вже є на дошці. Воно означає форму мислення, у якій з одного чи кількох суджень за допомогою певних правил отримуємо нове судження. Назвіть його. (Діти здогадуються, що це умовивід).


  • Відгадайчик повинен випити чарівне зілля і сказати: «Умовивід». Тоді він знову буде розмовляти так, як завжди.

Вчитель прикріплює малюнок пляшечки із чарівним зіллям біля Відгадайчика і просить дітей допомогти вимовити «чарівне» слово - умовивід.

Фізкультхвилинка.

Групова робота.

- Гном Відгадайчик дякує нам, що ми допомогли йому, і пропонує виконати завдання 4 на с. 27. Це завдання будемо виконувати у групах. Об’єднайтеся у групи по чотири, оберіть лідера. Перший ряд виконує завдання а, другий – б; третій – в.



Зразок виконання завдання.

а) Всі столиці – міста. Отже, жодна столиця не є не містом.

б) Деякі міста – столиці. Отже, деякі міста не є не столицями.

в) Деякі міста не є містами України. Отже, деякі міста є не містами України.

Лідери груп представляють роботу групи. Вчитель організує колективне обговорення виконаного завдання у класі.

Підсумок.


  • У якому випадку ви використали подвійне заперечення? (Коли перетворювали стверджувальне судження)

  • Що потрібно було зробити, перетворюючи заперечне судження? (Перенести частку не).

  • Ми вийшли з фортеці Перетворення, але щось змінилося навкруги. Роздивіться малюнок у завданні 5 на с. 28.

  • Що тут неправильно? Складіть у групах і запишіть загальне заперечне судження. (Учні у групах складають загальне заперечне судження).

  • Це буде ваше судження - засновок. Тепер побудуйте висновок, виконавши перетворення. Схема перетворення, записана на дошці, допоможе вам. (Учні у групах виконують перетворення).

  • Зачитайте ваші варіанти умовиводів. (Лідери груп зачитують утворені умовиводи).

Зразки можливих відповідей учнів.

Жодна цукерка не є квіткою. Отже, всі цукерки є не квітками.

Жодний зайчик не живе у гнізді. Отже, всі зайчики живуть не у гнізді.

Жодна хижа пташка не підніме гирю. Отже, жодна хижа пташка підніме не гирю.

Підсумок.



- Як перетворити загальне заперечне судження? (Узагальнююче слово всі замінити на жодний та перенести частку не)

V. Закріплення вивченого на попередніх уроках.

  • Час повертатися додому з нашої мандрівки на острів Умовиводів. А для цього давайте розв’яжемо задачу 6 на с. 28.

Перевірка первісного сприйняття умови задачі.

  • Як звати хлопчиків? (Ігор, Андрій та Сергій)

  • У яких музеях вони побували під час осінніх канікул? (Музеї води, природознавчому музеї та музеї Великої Вітчизняної війни)

  • Як записують умову такої задачі? (У таблицю)

  • Хто запросив свого друга до музею ВВВ? (Ігор)

  • Кого побачили хлопчики, коли йшли до музею? (Того, хто був у музеї води)

  • До кого звернувся друг, що був у музеї води? (До Андрія)

  • Які вилучення ми вже можемо зробити? (Ігор та Андрій не були у музеї води, отже у музеї води побував Сергій)

Учні ставлять позначку у таблицю у відповідній колонці.

  • Чи можна вже визначити, хто побував у музеї ВВв? (Так, Андрій)

  • Який висновок ми можемо зробити про те, у якому музеї побував Ігор? (Ігор побував у двох музеях - природознавчому музеї та з Андрієм у музеї ВВв)

Подаємо зразок розв’язання задачі.

Імена хлопчиків

Музей води

Природничий музей

Музей ВВв

Ігор

-

+

+

Андрій

-

-

+

Сергій

+

-

-

Відповідь: Ігор побував у природознавчому музеї та музеї ВВВ.

  • Яким методом розв’язували задачу? (Методом вилучення)

VІ. Підсумок уроку.

  • На якому острові у країні Логіка ми побували?

  • У чому різниця між судженням та умовиводом?

  • З яких частин складається умовивід?

  • З яким способом побудови судження – висновку ми познайомилися?

Для бажаючих вчитель пропонує самостійно вдома виконати завдання 7 у посібнику або завдання 1- 5 на с. 21-23 у зошиті з логіки.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка