Урок 10. Тема: Сутність грошей. Зміст функцій, засобу обігу, платежу. Міри вартості та засобу нагромадження. Види грошей. Сучасні електронні гроші. Грошова маса та її показники



Скачати 237.62 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір237.62 Kb.
Урок 10.

Тема: Сутність грошей. Зміст функцій, засобу обігу, платежу. Міри вартості та засобу нагромадження. Види грошей. Сучасні електронні гроші. Грошова маса та її показники.

Гроші дуже лихий пан ,

але вельми хороший слуга.

Френсіс Бекон

Мета : Познайомити учнів з тим, як виникли гроші, розглянути їх властивості, сутність та функції. Ознайомити з видами грошей , що функціонують у сучасній економіці. Навчати учнів аналізувати, робити логічні висновки , творчо підходити до відповідей на поставлені запитання , спираючись на раніше вивчений матеріал. Виховувати бережливість , порядність , розуміння фінансової політики в державі.

Обладнання : Таблиці « Типи грошей», «Функції грошей», колекція грошей , картки з завданням гри , політична карта світу , мультимедійна презентація.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми уроку

( учні записують в зошитах, 1 слайд).


ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Інтерактивна вправа «Світлофор».

  1. Що називається попитом?

  2. Яка різниця між індивідуальним та ринковим попитом?

  3. Сформулюйте закон попиту.

  4. Що називається пропозицією?

  5. Що називається обсягом пропозиції?

  6. Сформулюйте закон пропозиції.

  7. Які три фундаментальні проблеми розв’язує ринкова економіка?

  8. Поясніть значення терміну ринкова рівновага.

  9. Яка ціна називається рівноважною?


ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Перед учнями розкласти гривні, сувенірні долари і євро, та гроші, які вже вийшли з обігу. Учні повинні пояснити чому для придбання якогось товару можна використати тільки гривні.

Шановні учні! До цього уроку ви вже вивчили , що таке економіка, хто і як приймає участь в розвитку економіки. І мабуть, ви, зрозуміли одне : економіка розвивається завдяки грошам. Але постає питання : чи завжди в своєму житті людство користувалося грошима ? Тому сьогодні на уроці ми разом з вами попробуємо це з’ясувати. «Гроші зачаровують людей. Гроші мучать людей, які в поті чола заробляють їх. Люди вигадують найоригінальніші способи, щоб роздобути їх, і найрізноманітніші способи, щоб їх розтратити... Люди. зроблять майже все заради грошей. Гроші зроблять майже все для людей. Гроші — це загадка, яка змінює людей, приваблює і зачаровує» (Л. Макконелл, С. Брю «Економікс»).
Сьогодні ми спробуємо розгадати загадку грошей. А для цього необхідно якнайбільше про них дізнатися.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

Мандруючи до витоків розвитку людини – натурального господарства, коли люди самі забезпечували себе всім необхідним, - ми з’ясуємо:



  • що стало причиною переходу до товарного виробництва;

  • які товари виконували роль грошей, тобто вільно обмінювалися на будь-який товар;

  • що називається грошима;

  • функцію грошей;

  • види грошей.

V. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Пояснення вчителя

Хочу розпочати своє пояснення із відомого вислову англійського філософа – матеріаліста Френсіса Бекона: «Гроші дуже лихий пан, але вельми хороший слуга». (2 слайд)

Дійсно, для людей вони відіграють велику роль. Гроші придумала сама людина. Гроші  — одне з найдавніших явищ у житті суспільства — відіграють важливу роль у його економічному і соціальному розвитку. Вони завжди привертали до себе пильну увагу вчених, але систематичні дослідження грошей і формування їх наукових теорій почалися з розвитком капіталізму. 

За історичними,економічними даними гроші виникли в результаті довготривалого історичного процесу розвитку товарного виробництва та обміну. Обмін зародився в первинному суспільстві, або як кажуть: за натурального виробництва. Такий обмін носив випадковий характер.



2.Робота над проблемним питанням

- ЯК ВИ ДУМАЄТЕ, ЧОМУ? ( Відповіді учнів заслуховуються.)

З поділом праці постала потреба в обміні продуктами праці між людьми. Спочатку це був натуральний обмін, який тепер називають бартером. (3 слайд)

Згадайте наше українське прислів’я: « Міняю шило на мило». (4 слайд)

-Що з цього приводу думаєте ви?

Підготовлений учень Гомерову «Іліаду» : (5 слайд)

Решту п’янкого вина

пишно прибрані діти ахейців

Все купували; платив хто залізом,

Хто сяйною міддю,

Хто ж і бичачими шкурами,

Хто і самими биками,

Або рабами – людьми…

Спочатку одні товари замінювалися на інші.

Попробуємо прослідкувати цей процес.

3. Проводиться гра «Майстри»

І тур.


Викликаються двоє учнів, їм вручаються картки.

І картка

ІІ картка

Кондитер.

Пропонує: торт

Потребує: борошно


Мірошник.

Пропонує: борошно

Потребує: торт


Завдання: спробуйте здійснити товарний обмін. Поясніть, як ви це зробите?

Такій обмін називається бартером.

(Учні визначення записують в зошити.) (6 слайд)

ІІ тур.


Викликається декілька учнів, їм вручаються картки.

І картка

ІІ картка

Кондитер.

Пропонує: торт

Потребує: борошно


Фермер.

Пропонує: яблука

Потребує: торт




ІІІ картка

ІV картка

Кравець.

Пропонує: штани

Потребує: яблука


Чоботар.

Пропонує: чоботи

Потребує: штани


Запитання до класу:

1.Чи всі «майстри» зуміли задовольнити свої потреби?

(Не всі.)

2.Чому? (Майстри не знайшли один одного.)

3.Чи завжди в житті щастить задовольнити свої потреби за допомогою бартеру? Чи легко це?

4. Поясненя вчителя з демонстрацією

Як ви ,діти, зрозуміли, бартер має свої недоліки: забирає багато часу та сили на пошуки необхідного товару або послуги в обмін на те, що ви самі зможете запропонувати.Як можна було полегшити «майстрам» завдання? (Ввести в гру гроші.)

Спочатку одні товари замінювалися на інші. Проте з часом виділялась якась найважливіша річ, яка легко могла переходити від одного власника до іншого. Вона почала виконувати роль грошей. Це були різні речі, товар.

Що тільки не слугувало людині грошима:

в Ісландії до XV ст. – риба; (7 слайд)

в Індії до XX ст. - жемчуг; (8 слайд)

в Нікарагуа до XІX ст. - мішечки з бобами какао. (9 слайд)

На острові Гвінея майже до нашого часу «поросячі гроші»: нанизували на шнур клики і хвости свиней. Універсальними грошима також була худоба. (10 слайд)

До монгольської навали на Русі не існувало слова «гроші». Матеріальні цінності вимірювались худобою. Княжу скарбницю називали скотаркою. У Київській Русі в XІ ст. гроші почали позначати словом «куни» (від слова (куниця»).

- Товар ,що його обирали як гроші, повинен був мати певні переваги:

1) високу вартість;

2) ділитися на однорідні частини;

3) вартість товару не повинна змінюватись. (11 слайд)

Довго тривали пошуки такого товару. В решті люди зупинились на металі. Це були металеві гроші. (12 слайд)

Нумізматика – це наука, що вивчає монети. Монетами називаються металеві гроші, виготовлені методом карбування або лиття.

Перші монети з’явилися у Китаї у XІІ ст.. до н.е. (13 слайд)

Київські князі почали карбувати монети в XІ ст. Відомі монети князів Володимира, Святополка та Ярослава. (14 слайд)

Українські монети карбуються в Банкнотно – монетному дворі НБУ. (15 слайд)

Сьогодні в Україні в обігу перебувають понад 120 видів монет: звичайні (розмінні)-7 номіналів та інші – ювелейні та пам’ятні .

Монети номінальної вартістю – 10 коп., 25 коп., 50 коп., 1 грн. виготовлено з латуні. (16, 17 слайд) (Монети демонструються.)

І так, гроші стали виконувати роль загального еквівалента.

( Визначення грошей записують в зошити. ) (18 слайд)



5. Робота з таблицею

Сьогодні ми визначимо два типи грошей. (19 слайд)

Типи грошей:

Повноцінні

Неповноцінні

Монети:

Золоті


Срібні

Білонні (сплави кількох металів)

Злитки:

Золото


Срібло

Платина


Паперові

(банкноти, казначейські білети)

Кредити

Банкноти, Векселя, Чеки Депозитні



(на рахунку в банках)

Електронні

Кредитні картки, дебетні картки, картки для банкоматів


Емісія грошових знаків, тобто випуск грошей в обіг здійснює держава в особі Національного банку. (20 слайд)

Ними є паперові гроші та монети. До речі, перші паперові гроші з’явилися у Китаї у 812 р. н.е. В Європі банкноти виникли в середні віки. У Росії були надруковані перші паперові гроші за наказом Катерини ІІ.

Паперові гроші не мають власної вартості, вони є знаками золота. Це є декретовані гроші – вони не мають внутрішньої вартості, а їхня цінність визначається зовні.

6. Історична довідка про розвиток українських паперових грошей

Цікава історія розвитку українських паперових грошей:

-В 1917 р. Центральною Радою в Україні було запроваджено нову національну валюту – український карбованець - це була купюра вартістю 100 крб. (21 слайд)

-В 1918 р. щоб запобігти фальшуванню, ввели нову грошову одиницю – гривню,яка дорівнювала ½ карбованця або 100 шагам. (22 слайд)

- Наприкінці квітня 1918 р. гетьман Павло Скоропадський відновив як основну грошову одиницю карбованець, що дорівнював 200 шагам.

-У грудні 1918 р. після переходу влади до рук Директорії знову відновили гривню.

-У 1991 р. зі здобуттям незалежності Україною, нашою національною валютою стала гривня. Це навіть зазначено в ст.. 99 Конституції України. (23 слайд)

7. Пояснення вчителя

Розглянемо, які функції виконують гроші в ринковій економіці. (24 слайд)

- Функції грошей зазначено в таблиці.

Міра вартості

Засіб обігу

Засіб платежу

Засіб накопичення

Світові гроші.




Виокремлюють наступні функції грошей:

1. Міра вартості — це функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни. Виконання грошима функції міри вартості передбачає визначення грошової одиниці, яка була б основою для порівняння цін різних товарів. Такою грошовою одиницею у США є долар, в Англії - фунт стерлінгів, які прирівнюються до різної вагової кількості золота. Для зручності грошові одиниці шляхом їх поділу на кратні частини розкладаються в масштабі цін. 

Отже, через міру вартості гроші виражають кількість втіленої в товарах суспільної праці, а через масштаб цін - вагову кількість золота, яка міститься в грошовій одиниці та її складових частинах. Тому міра вартості - суспільна функція, а масштаб цін - розрахункова міра, яку може змінювати держава. Зменшення вагового вмісту золота в грошовій одиниці означає девальвацію, підвищення - ревальвацію.

2. Засіб обігу — це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг. Вартість товару оцінюється не заради спортивного інтересу, а для того, щоб відбулася його реалізація. Тобто, товар повинен перейти від продавця до покупця, І тут гроші виступають у ролі посередника в своїй реальній формі. Тобто, вони повинні бути в наявності. В цій якості гроші виконують функцію засобу обігу.

Виконання грішми цієї функції, з одного боку, розв"язує суперечності безпосереднього товарообміну, бо не потребує збігу актів купівлі-продажу ні в часі, ні в просторі. З іншого боку, поява грошей поглиблює суперечності ринкової економіки, оскільки купівля-продаж товарів може розриватися в просторі і в часі. Продавши свій товар, товаровиробник не зобов'язаний тут же купувати інший. Це створює формальну затримку в процесі збуту товарів, тому що коли за продажем не настає купівля, то в іншого виробника товар не буде реалізованим. Отже, він не зможе купити товар у третього виробника і т.д. Цим створюється формальна можливість криз надвиробництва товарів. 

3.Засіб платежу — це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення.

З розвитком товарного обігу час реалізації товарів все частіше відривається від часу їх оплати. Це означає, що перехід товарів від продавця до покупця не супроводжується одномоментноїо передачею грошей за цей товар покупцями продавцю. Товари продаються в кредит, тобто з оплатою в майбутньому. Продавець у таких відносинах стає кредитором, покупець - боржником, а гроші починають виконувати функцію засобу платежу.Необхідність такої функції грошей породжена як відмінностями в часі виробництва й умовах реалізації окремих товарів, так і сезонністю виробничих затрат або заготівель сировини в деяких галузях виробництва (в сільському господарстві, лісозаготівельній промисловості, на підприємствах, що переробляють сільськогосподарську сировину і т.д.). З часом гроші починають виконувати цю функцію й поза сферою товарного обігу: при сплаті ренти, податків, комунальних послуг, тобто скрізь, де вони переходять з рук у руки, не опосередковуючи рух товарів. У сучасних умовах, особливо в розвинутих країнах світу, функція грошей як засобу платежу набула особливого значення. Вона все більше й більше витісняє функцію грошей як засобу обігу. Гроші як засіб обігу, як правило, обслуговують лише дрібний роздрібний оборот, тоді як у гуртовій торгівлі, й тим більше в міжнародній, вони функціонують переважно в якості засобу платежу. Це пов'язано з широким розвитком кредитних відносин і банківської справи, а також появою на цій основі нового знаряддя обігу - кредитних грошей.

4. Засіб нагромадження - це функція, в якій гроші обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі в процесі розширеного відтворення. У цій своїй функції гроші виступають як засіб утворення скарбів або нагромадження. Як вона розуміється? В деяких випадках гроші вилучаться з обігу. Об'єктивно це зумовлено потребами ринкової економіки. По-перше, щоб застрахувати себе від різних випадковостей ринку, кожен товаровиробник повинен мати можливість купувати інші товари незалежно від того, коли й за яких умов будуть реалізовані його власні товари. Для цього необхідно мати грошовий резерв, що передбачає його тимчасове вилучення з обігу. По-друге, придбання предметів споживання значної цінності (житло, меблі, транспортні засоби, побутова техніка та ін.) теж передбачає попереднє нагромадження грошей, а отже, й вилучення їх з обігу.

Коли влада грошей у суспільстві досягла певного розвитку, з'явилися люди-лихварі, для яких нагромадження грошових скарбів стало якоюсь мірою самоціллю. Гроші вилучалися з обігу, ховалися в скринях, закопувалися - перетворювалися на скарби. При обігу золота скарби виступали своєрідним резервуаром, з допомогою якого здійснювалося стихійне регулювання кількості грошей, необхідних для обігу. Як тільки потреби обороту в грошах зростали, вони вилучались із скарбів і починали функціонувати в якості засобу обігу. І навпаки, коли потреба в них зменшувалася, золоті гроші залишали сферу обігу й перетворювалися у скарби. Згодом варварський спосіб нагромадження скарбів поступається місцем прагматичному нагромадженню, основний принцип якого зводиться до того, щоб якомога частіше пускати гроші в обіг, для того, щоб одержувати все більший і більший прибуток. Гроші, що вилучаються з ділового обороту, підприємці зберігають у банках. Банки стають резервуарами, в яких акумулюються грошові засоби не лише підприємців, але й інших .верств населення, центрами, звідки гроші випускаються в обіг і куди вони повертаються знову. Функцію грошей як засобу утворення й нагромадження скарбів може виконувати лише наявне золото. В умовах паперово-грошового обігу мають теж місце спроби нагромадження (збереження) поруч із золотом і паперових грошей. Проте в результаті інфляційних процесів вони швидко знецінюються. Прикладом є катастрофічне знецінення грошових нагромаджень населення України в період 1992-1995 pp., що знаходилися на рахунках ощадного банку країни. Це яскраво підтверджує висновок про неможливість заміни золота паперовими грішми в функції засобу утворення скарбів.

5. Світові гроші — це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.

З розвитком міжнародного поділу праці товарний обіг виходить за рамки національних кордонів. Відповідно й гроші починають обслуговувати міжнародну торгівлю, виходять на світовий ринок. У цій функції вони виступають як світові гроші. Виходячи на світову арену, гроші виступають у своєму первозданному вигляді - в злитках золота. Але у світовому обороті гроші функціонують насамперед як засіб платежу. Це зумовлюється тим, що розрахунки між країнами здійснюються, як правило, не за кожною угодою (торговельною чи фінансовою), а шляхом заліку боргових зобов'язань через банки.

Необхідність перевозки золота з'являється лише у випадку виникнення заборгованості, яка не покривається шляхом взаємних розрахунків. Незважаючи на те, що природі світових грошей відповідає їх функціонування в формі золотих зливків, у практиці міжнародних розрахунків застосовуються й грошові знаки окремих держав. Причому роль замінників світових грошей виконується валютою тієї країни, яка в певний період посідає провідне місце в світових економічних зв'язках. Так, до першої світової війни в ролі світової валюти функціонував переважно англійський фунт стерлінгів. Згодом ця роль перейшла до американського долара.

8. Гра     «Акваріум»
Кожна група отримує роздавальний матеріал і має розпізнати в наступних ситуаціях функції грошей.
Завдання
1. Ваша бабуся цілий рік відкладає по 5 гривень на місяць з пенсії для того, щоб зробити вам подарунок на день народження. (Засіб нагромадження)
2. Отримавши в подарунок від бабусі 60 гривень, ви розмірковуєте, як їх витратити: придбати 5 музичних компакт-дисків за ціною 12 грн за один диск чи купити нові кросівки вартістю 60 грн. Прийнявши остаточне рішення, ви купите кросівки. (Міра вартості)
3. Улітку ви працювали продавцем морозива й отримали платню в розмірі 50 грн на місяць. (Засіб обігу)
4. З кожної зарплати ви відкладали 20 грн, щоб придбати наприкінці серпня зошити та новий рюкзак для школи. (Засіб нагромадження)
5. 31 серпня ви купили зошитів на 30 гривень. (Міра вартості)
6. Рюкзак, який вам подобався, коштував 65 грн, і відкладених на нього коштів не вистачило. (Засіб нагромадження)
9. Пояснення видів грошей

Еволюція форм грошей відбувалася від повноцінних грошей до неповноцінних, якими є сучасні гроші.Повноцінними були гроші, що мали внутрішню реальну вартість, адекватну вартості товару, який виконував функції грошей, чи вартості того матеріалу, з якого гроші були виготовлені, наприклад золоті чи срібні монети.


Але в період використання повноцінних грошей зростали вимоги щодо скорочення витрат на виготовлення їх для мінімізації суспільних витрат обігу, які постійно зростали в міру розширення масштабів виробництва та обігу і спричиненого цим збільшення маси грошей. Навіть при заміні в обігу золотих монет паперовими банкнотами, але при збереженні розміну їх на золото держави повинні були нагромаджувати великі маси золота, відволікаючи для цього значні обсяги суспільного багатства.

Неповноцінними є гроші, які набувають своєї вартості виключно в обігу. При цьому вона може істотно відхилятися від вартості того матеріалу, з якого вони виготовлені (банкноти, білонна монета, депозитні та електронні гроші). Це гроші, які не мають власної субстанціональної вартості. Перехід до неповноцінних грошей відбувався поступово. Види еповноцінних (кредитних) грошей: вексель, банкнота, чек, електронні гроші, кредитні картки. У сучасний період усі країни світу користуються виключно неповноцінними грошима. 
Вексель – письмове безумовне, нічим не обумовлене зобов'язання боржника сплатити певну суму в заздалегідь обговорений термін і у встановленому місці. Розрізняють простий вексель, виданий боржником, і переказний (трату), виписаний кредитором і направлений боржнику на підпис з поверненням кредитору. Переказний вексель (трата) може перебувати в обігу завдяки переказному напису (індосаменту) на зворотному боці документа. (26 слайд)
Банкнота –в самому загальному трактуванні є простим векселем емісійного банку. Особливо чітко виявлялася спорідненість її з векселем на першому етапі розвитку, коли вона мала форму так званої класичної банкноти.
Історично «класична» банкнота виникла з розписки середньовічних банкірів про взяття на збереження від купців золота та про зобов’язання повернути його на першу вимогу. У міру зростання багатств банків їхні розписки (банкноти) стали користуватися такою довірою, що почали прийматись у платежі нарівні із золотою монетою. Поступово такі розписки набули строго встановленої форми й абстрактності як важливих ознак векселя і стали подовгу затримуватися в обігу, не повертаючись у банки для виплати по них золота. Ця обставина дала можливість банкірам видавати свої банкноти купцям на суму, що перевищувала вартість золота, прийнятого на збереження, тобто перейти від повного до часткового покриття банкнот . Не покриті золотом банкноти стали видаватися підприємцям взамін комерційних векселів. З цього часу (кінець XVII ст.) починається власне історія «класичної» банкноти.
Характерними ознаками «класичної» банкноти є:
1) випуск її емісійним банком замість комерційних векселів;
2) обов’язковий обмін на золото на першу вимогу власників;
3) подвійне забезпечення: золоте (золотим запасом банку) і товарне (комерційними векселями, що перебували у портфелі банку). 

Чек – вид кредитних грошей, що виступає як грошовий документ встановленої форми, який містить безумовний наказ власника рахунку в кредитній установі виплатити держателю чека зазначену суму. Чековому обігу передує договір між клієнтом кредитної установи і цією установою про відкриття рахунку на суму внесених коштів або надання кредиту. Клієнт на цю суму виписує чеки, а кредитна установа їх оплачує. В чековому обігу беруть участь: чекодавець (власник рахунку), чекоодержувач (кредитор чекодавця) і платник по чеку (кредитна установа).
Вперше чеки з'явилися в обігу в XVI - ХVIІ століттях у Великобританії та Нідерландах. З розвитком кредитної системи вони отримали широке розповсюдження. 
Розрізняють три основні види чеків:
1.іменний – чек на певну суму без права передачі;
2.на пред'явника – чек без вказівки одержувача;
3.ордерний – чек на певну суму з правом передачі шляхом індосаменту на звороті документу.
Депозитні гроші — це різновид банківських грошей, який існує у вигляді певних сум, записаних на рахунках економічних суб’єктів у банках. Вони не мають речового виразу і використовуються для платежів у безготівковій формі. Рух їх здійснюється по рахунках у банках і не виходить за межі банківської системи. А приводяться вони в рух за допомогою технічних інструментів — чеків, платіжних доручень, пластикових карток тощо.
Електронні гроші — це різновид депозитних грошей, які існують у пам’яті комп’ютерів і здійснюють свій рух автоматично з допомогою комп’ютерних систем за безпосередніми розпорядженнями власників поточних рахунків. Ця форма органічно поєднує у собі всі переваги депозитної та готівкової форм грошей: немає потреби переносити чи перевозити великі маси готівки; досягається значна економія витрат на їх виготовлення, збереження, перерахування, перевезення тощо; кожний платник має можливість вмить виконати платіж, попередньо перевіривши всі його умови і здійснивши відповідні розрахунки, як і в платежах готівкою.
Носієм електронних грошей є пластикова картка  — іменний грошовий документ, що видається банком власнику поточного рахунку і дає йому можливість оплатити через комп’ютерні мережі свої покупки і погасити борги переказом грошей по рахунку без використання готівки чи паперових платіжних документів. Упровадження пластикової картки в розрахунково-платіжну практику значно розширило сферу функціонування депозитних грошей, включило в неї масові платежі населення, прискорило обіг грошей, створило великі зручності для платників, зменшило витрати обігу. Все це надало депозитним грошам нової якості, що знайшло відображення в новій назві — «електронні гроші».

Кредитні пластикові картки надають власнику можливість отримати кредит в банку, здійснювати покупки та оплачувати послуги. (25 слайд)

Дебітові пластикові картки дають можливість використовувати ті гроші, які є у вас на рахунку. Використовують також чеки (чекова книжка і векселя). (26 слайд)

Квазігроші, або майже гроші, — це специфічні грошові форми, в яких грошова суть істотно послаблена, відхиляється від загальноприйнятих, стандартних форм. Таке відхилення можливе з кількох причин: коли в стандартних формах значно послаблюється грошова суть. Так, при розміщенні грошей у довгострокові вклади вони зберігають звичайну форму депозитних грошей, проте при цьому знижується їх ліквідність, здатність бути платіжними засобами; коли грошові функції виконують нестандартні форми, які не можна віднести до жодної з зазначених вище. Наприклад, вексель у певних межах може використовуватися як гроші у функції купівельного і платіжного засобу, хоч не є грошима в загальноприйнятому розумінні. Те ж саме можна сказати про чек та деякі інші грошові інструменти.

Міжнародні гроші обслуговують міжнародні економічні відносини та забезпечують торгові зв’язки між країнами. (27 слайд)

У кожної держави своя валюта – конвертована грошова одиниця.

До 1999 р. більшого значення надавали доларам. 1 січня 1999 р. стартував перший етап грошової реформи людства - євро. Євро запровадили такі країни як Франція, Німеччина, Італія, Бельгія, Греція, Іспанія, Австрія та ін. Головне відділення Європейського центрального банку відкрито у Франкфурті на Майні

10. Пояснення суті поняття грошова маса

Грошова маса – це сукупність купівельних, платіжних та накопичувальних засобів, яка обслуговує економічні зв’язки, належить фізичним та юридичним особам, а також державі. Це важливий кількісний показник руху грошей.


З розвитком форм товарного обміну та платіжно-розрахункових відносин склад та структура грошової маси зазнали значних змін.
Для аналізу зміни руху грошей на певну дату і за певний період у фінансовій статистиці спочатку в економічно розвинутих країнах, а надалі і в нашій країні, стали використовувати грошові агрегати МО, М1, М2, МЗ.
Грошові агрегати це зобов'язання депозитних корпорацій перед іншими секторами економіки, крім сектора загального державного управління та інших депозитних корпорацій. Складовими грошових агрегатів є фінансові активи у формі готівкових коштів у національній валюті, переказних депозитів, інших депозитів, коштів за цінними паперами, крім акцій, що емітовані депозитними корпораціями та належать на правах власності іншим фінансовим корпораціям, нефінансовим корпораціям, домашнім господарствам та некомерційним організаціям, що обслуговують домашні господарства. Залежно від зниження ступеня ліквідності фінансові активи групують у різні грошові агрегати М0, М1, М2 та М3.

Відповідно до методологічних правил НБУ виділяють грошові агрегати різного складу:



  • M0 включає готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями.

  • М1 грошовий агрегат М0 та переказні депозити в національній валюті.

  • М2 грошовий агрегат М1 та переказні депозити в іноземній валюті й інші депозити.

  • М3 (грошова маса) — грошовий агрегат М2 та цінні папери, крім акцій.

Між агрегатами необхідна рівновага, в іншому випадку відбувається порушення грошового обігу. Практика показує, що рівновага буде, коли М2 > МІ (вона закріплюється при М2 + МЗ >М1).
В цьому випадку грошовий капітал переходить з готівкового обігу в безготівковий. При порушенні цього співвідношення між агрегатами в грошовому обігу починаються ускладнення: недостатність грошових знаків, зростання цін тощо.
Для визначення грошової маси держави використовують різну кількість агрегатів (наприклад, США – 4, Франція – 2). В Росії та Україні для розрахунку сукупної грошової маси використовують агрегати МО, МІ ,М2 і МЗ.

Обсяги гривневих грошових агрегатів за роками, млн грн.



Зако́н грошово́го о́бігу — загальний економічний закон, який визначає що протягом даного періоду для обігу необхідна лише певна об'єктивно обумовлена маса купівельних і платіжних засобів.

MV=PQ, де

М – грошова маса (кількість грошей, що перебувають в обігу),

V – швидкість обігу грошей (кількість угод, які кожна грошова одиниця обслуговувала впродовж року),

Р – середня ціна товарів і послуг (рівень товарних цін),

Q – кількість проданих товарів і послуг.

Ліквідність — ступень легкості, з якою будь-які активи (усе, що належить людині, фірмі чи державі на правах і власності) можуть бути перетворені їх власником на гроші.



Близько третини грошової маси в Україні припадає на готівкові гроші, причому має місце тенденція зростання цього грошового агрегату (МО).
Збільшення кількості готівкових грошей, які обслуговують населення, а в сучасних умовах до них часто звертаються юридичні особи, викликає нестачу грошей у держави. Перехід грошей з безготівкового обігу в готівковий – результат жорсткої фінансової політики, який призведе до розширення ухилень від сплати податків. Крім того, скорочення безготівкового обороту свідчить про зниження здатності держави впливати на реальні господарські процеси.
На грошову масу впливають два фактори: кількість грошей та швидкість їх обертання.
Кількість грошової маси визначається державою – емітентом грошей, а саме: його законодавчою владою. Збільшення емісії обумовлене потребами товарного обороту і держави. В Україні головна причина збільшення грошової маси – держава, точніше великий дефіцит державного бюджету, який в значній мірі погашався в 1992-1994 рр. випуском додаткових грошей в обіг. Товарний оборот в той же час в реальному вираженні скоротився через падіння темпів виробництва.
Інший фактор, який впливає на грошову масу, – швидкість обігу грошей, тобто їх інтенсивний рух при виконанні ними функцій обігу і платежу. Для розрахунку цього показника використовують непрямі методи, серед яких:
• швидкість руху грошей в кругообігу вартості суспільного продукту або кругообігу прибутків визначається як відношення:
Валовий національний продукт або національний прибуток Грошова маса (агрегати МІ, або М2)
цей показник свідчить про зв’язок між грошовим обігом і процесами економічного розвитку;
• обертання грошей в платіжному обороті визначається співвідношенням:
Сума грошей на банківських рахунках Середньорічна величина грошової маси в обігу
Цей показник свідчить про швидкість безготівкових розрахунків. Використовуються також й інші показники швидкості обігу грошей.
На швидкість обігу грошей впливають загальноекономічні фактори, тобто циклічний розвиток виробництва, темпи його зростання, рух цін, а також грошові (монетарні) фактори, тобто структура платіжного обороту (співвідношення готівкових і безготівкових грошей), розвиток кредитних операцій і взаємних розрахунків, рівень процентних ставок за кредит на грошовому ринку, а також впровадження комп’ютерів для операцій в кредитних установах і використання електронних грошей в розрахунках. Крім цих загальних факторів, швидкість обігу грошей залежить від періодичності виплати доходів, рівномірності витрат населенням своїх коштів, рівня заощадження і накопичення.
Але так як швидкість обігу грошей обернено пропорційна кількості грошей в обігу, прискорення їх оборотності означає збільшення грошової маси. Збільшена грошова маса при тому ж обсязі товарів і послуг на ринку призводить до знецінення грошей, тобто в кінцевому підсумку є одним з факторів інфляційного процесу.

V. Закріплення матеріалу.

1. Самостійна робота із взаємоперевіркою

Визначити які функції виконують гроші в таких ситуаціях.



1 варіант

1. Родина Федорових отримала відсотки зі свого депо­зитного рахунку в банку «Аваль» у розмірі 2400. грн.(Засіб платежу)

2. На сімейній раді члени родини вирішували купити кухонний комбайн за 1900 грн, новий телевізор за 1950 грн чи набір садових меблів за 1800 грн. (Міра вартості)

3. У зв'язку з прийнятим рішенням наступного дня родина купує набір садових меблів. (Засіб обігу)

4. Бабуся була незадоволена прийнятим рішенням, тому вирішила залишок від отриманих у банку гро­шей зберігати та відкладати з власної пенсії на по­купку кухонного комбайну. (Засіб накопичення)

5. Батько ж запропонував обміняти цю суму на євро. (Світові гроші).



2 варіант

1. Мама отримала заробітну плату у розмірі 840 грн. (Засіб платежу)

2. Скоро новорічні свята, тому вона вирішила зайти після роботи до торгового центру подивитися, які подарунки можна придбати кожному члену родини та запланувати певні витрати. (Міра вартості)

3. У суботу родина завжди вирушає до супермаркету та закуповує продукти на тиждень. (Засіб обігу)

4. Діти, Сашко та Марійка, отримують свої кишень­кові гроші та складають у скарбничку. (Засіб накопичення)

5. Ніхто не здогадувався, який подарунок готує батько родини, отримавши свою премію у розмірі 1500 доларів. (Світові гроші).



2. Усне опитування

  1. Що послужило причиною виникнення грошей?

  2. Поясніть вислів: « Гроші – це те,що суспільство проголошує грошима».

  3. Проаналізуйте, які наслідки має зростання кількості грошей в обігу.

  4. Дайте визначення грошей.

  5. Яким чином гроші розв'язують протиріччя товарного ринку?

  6. Назвіть види грошей та дайте їх характеристику.

  7. Що відноситься до кредитних грошей?

  8. В чому полягає функція міри вартості?

  9. Значення грошей як засобу обігу та платежу.

  10. Особливість функції нагромадження і заощадження.

  11. Світові гроші, їх зміст та значення в міжнародних економічних відносинах.

  12. В чому полягає відмінність справжніх грошей від знаків вартості?

  13. Чим відрізняються паперові гроші від кредитних?

  14. Покажіть особливості реалізації функцій грошей в економіці України.

  15. Який взаємозв'язок сучасних грошей і золота?

  16. Розкрийте роль банківських пластикових карток у грошовому обігу.


VІ. Підсумок уроку. (28 слайд)

По – різному ставляться люди до грошей. Дехто вбачає у них зло, причину ворожнечі між людьми. Гроші – це тема чисельних творів художньої та наукової літератури, народної творчості. Гроші надають людям неоціненні послуги. Тому урок хочеться завершити словами того ж англійського філософа.(Зачитується епіграф уроку.) Усна рефлексія.

Учні висловлюються за схемою:

На уроці я…



  • дізнався…

  • зрозумів…

  • навчився…

  • найбільший мій успіх – це …

  • найбільші труднощі я відчув…

  • я змінив своє ставлення до…

Оцінювання роботи учнів на уроці.

VІІ. Домашнє завдання. (29 слайд)

1.Опрацювати розділ 2, тему 3 пункт 3.5, виписати назви грошових одиниць зарубіжних країн.



2. Пригадати твори українських і зарубіжних авторів, у яких розкривається проблема грошей.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка