Урок №1 Тема уроку. Електризація тіл. Два роди електричних зарядів



Сторінка1/23
Дата конвертації01.05.2016
Розмір1.74 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23
Розробки уроків з фізики для 9 класу
Розділ І. Електричне поле
Урок №1

Тема уроку. Електризація тіл. Два роди електричних зарядів.

Мета. Ознайомити учнів із електростатичною взаємодією, пояснити механізм електризації тіл; сформувати модельні уявлення про точковий заряд; домогтися засвоєння закону збереження електричного заряду.

Обладнання: таблиці.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ


І. Постановка навчальної проблеми.


На сьогоднішній день науці відомі 4 типи взаємодій: гравітаційна, електромагнітна,сильна і слабка. Ми уже з вами знайомі з проявом гравітаційної взаємодії та починаємо вивчати електромагнітну взаємодію.

ІІ. Сприйняття нового матеріалу.


У повсякденному житті ми часто можемо спостерігати електричні явища. Розчісуючи сухе волосся пластмасовим гребінцем, ви, мабуть, спостерігали дрібненькі іскорки і потріскування. Це і є невеликі блискавки і громи.

Якщо при цьому гребінець піднести до дрібненьких клаптиків паперу, то вони будуть притягуватися до нього. Коли скляну паличку потерти об шовк або аркуш сухого паперу, то ця паличка набуде властивості притягувати різні тіла (мал. 1). Так само поводить себе, наприклад, і ебонітова паличка, потерта об шерстяну тканину чи вовну.

Ще у VII ст. до н. е. ця особливість була виявлена у янтарю (бурштину). Грецькою мовою янтар називається електроном. Тому причину притягання тіл янтарем, який натирали шерстю, назвали електричною силою. Звідси й пішла назва цілої галузі фізики – електрика.

Явище, в результаті якого тіла набувають властивості притягувати інші тіла, здавна називають електризацією тіл, а самі тіла називаються наелектризованими або ж такими, що мають електричний заряд.

Під час вивчення фізики у 7-му класі ви дізнались, що всі тіла, які нас оточують, складаються з атомів, а атоми можуть об'єднуватися в молекули – « мікро-цеглинки » речовини. До складу всіх без винятку атомів (і молекул) входять так звані елементарні частинки, що мають певний електричний заряд, наприклад електрони і протони: електрони мають негативний заряд, а протони – такий самий за значенням, але позитивний.

Тіла заряджаються не лише у разі натирання одних тіл іншими. Під час будь-якої взаємодії різнорідних тіл та безпосереднього контакту відбувається їх заряджання. Але при натиранні контакт між тілами щільніший і вони заряджаються сильніше, що легше виявити під час дослідів.



Усі заряджені тіла притягують до себе інші тіла, які не були зарядженими.

Деякі властивості можна виявити під час дослідження взаємодії заряджених тіл. Зарядимо натиранням об хутро ебонітову паличку і підвісимо її на нитці. Якщо тепер піднести до неї так само заряджену іншу ебонітову паличку (мал. 2.), то заряджені палички будуть відштовхуватися. Якщо ж до зарядженої ебонітової палички піднести заряджену тертям об шовк чи сухий папір скляну паличку, то палички будуть притягуватись одна до одної (мал. 1.).

З цих дослідів можна зробити висновок, що однаково заряджені тіла відштовхуються, а по-різному заряджені тіла притягуються.

Найрізноманітніші досліди показують, що заряди бувають двох видів: одні такі самі, як на ебонітовій паличці, а інші – як на скляній. Заряди, як на склі, потертому об шовк, назвали позитивними, а заряди, як на янтарі, потертому об хутро, – негативними. Позитивні заряди позначили знаком «+» (плюс), а негативні – «—» (мінус).

Тепер можна зробити такі висновки:

1) існують незаряджені та заряджені тіла або частинки, з яких вони складаються;

2) однойменно заряджені тіла або частинки відштовхуються, а різнойменно заряджені – притягуються;

3) під час взаємодії різнорідних тіл вони заряджаються різнойменно і, відповідно, притягуються одне до одного;

4) елементарні частинки, що входять до складу атомів і молекул: електрони мають негативний заряд, протони – позитивний. Існують і незаряджені елементарні частинки, наприклад нейтрони

Як ви вже знаєте, заряд є невід'ємною властивістю певних елементарних частинок, які входять до складу всіх тіл, що нас оточують. Коли говорять, що тіло заряджене негативно, то це означає, що в ньому більше негативно заряджених частинок ніж позитивно заряджених. Якщо тіло незаряджене, то в ньому кількість позитивно і негативно заряджених частинок однакова. Тобто заряди електрона і протона мають однакові значення, але різні за знаками: заряд електрона негативний, а заряд протона позитивний.

Коли тіло заряджене позитивно, то це означає, що в ньому електронів менше, ніж протонів. Заряджання і розряджання тіл пояснюється лише переходом тих чи інших заряджених частинок від одних тіл до інших.

Під час натирання скляної палички шовком або папером вона заряджається позитивно, це означає, що з неї на шовк чи папір перейшла певна кількість електронів з негативним зарядом.

.
ІІІ. Закріплення нового матеріалу.

Питання до класу:

1. Чому внаслідок електризації тертям на обох тілах з'являються електричні заряди рівні за величиною, але протилежні за знаком?

2. Тіло наелектризоване позитивно. Як від нього передаються заряди на інші тіла?

IV. Підведення підсумків. Повідомлення домашнього завдання.

Завдання додому. § . Дати відповіді на запитання, в кінці параграфа.



Урок №2

Тема уроку. Електроскоп. Електричне поле. Дискретність електричного заряду. Електрон

Мета. Ознайомити учнів з будовою електроскопа ; сформувати у учнів уявлення про електричне поле; розглянути подільність електричного заряду; сформулювати означення електрона і ввести чому рівний його заряд та маса.


Обладнання: електроскоп, ковпак повітряного насоса, гільза і паличка, металева кулька і металевий провідник із діелектричною ручкою.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка