Урок 1 Тема: Програми опрацювання електронних таблиць. Табличні процесори, приклади. Призначення І функції електронних таблиць. Основні елементи ет. Координати комірок. Табличний процесор ms excel



Дата конвертації29.04.2016
Розмір93 Kb.
Урок 1.1

Тема: Програми опрацювання електронних таблиць. Табличні процесори, приклади. Призначення і функції електронних таблиць. Основні елементи ЕТ. Координати комірок. Табличний процесор MS Excel.

Мета:

  • Познайомити дітей із системами опрацювання табличної інформації, їх класифікацією та основними функціями. Навчити завантажувати ЕТ MS Excel, розглянути інтерфейс ЕТ, навчити працювати із таблицями в середовищі ЕТ.

  • Розвивати логічне мислення, увагу, уяву, кмітливість, вміння застосовувати здобуті знання у стандартних ситуаціях.

  • Виховувати культуру писемного мовлення і культуру спілкування.

Тип уроку: Засвоєння нових знань.

Обладнання: Таблиці „Структура вікна ЕТ MS Excel, роздатковий матеріал.
Хід уроку
І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Евристична бесіда



  • Правила роботи з об’єктами в ОП Windows;

  • структура вікна;

  • пункти меню;

  • панель інструментів;

  • з яким програмним забезпеченням ви знайомі.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Отже, у процесі вивчення теми „Прикладне програмне забезпечення” ми вже познайомились із роботою графічного та текстового редакторів, навчились створювати комп’ютерні презентації. Зокрема у середовищі ТР вчилися створювати різні типи таблиць і вносити в них дані. Але виконувати операції над даними в клітинці таблиці було неможливо. Для опрацювання цього існують спеціальні програми – електронні таблиці. Для чого це потрібно? Через 1,5 року ви закінчите школу і будете обирати собі професію. Можливо, хтось із вас стане бухгалтером, хтось працюватиме на підприємстві, а хтось буде створювати свою власну фірму. За допомогою електронних таблиць можна нарахувати зарплатню, планувати випуск продукції, вести облік матеріалів на складах, готувати дані для аналізу фінансової діяльності фірми.



ІV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Отже, на сьогоднішньому уроці ми познайомимось із системами опрацювання табличної інформації, їх класифікацією та основними функціями. Навчимось завантажувати ЕТ MS Excel, розглянемо інтерфейс ЕТ, навчимось працювати із таблицями в середовищі ЕТ.



V. Сприймання і первинне усвідомлення нового навчального матеріалу, осмислення зв’язків і відношень.

Електронні таблиці – це клас прикладних програм, які призначені для опрацювання інформації, поданої в табличній формі. Вони дають змогу робити бухгалтерські та різні математичні розрахунки, розв’язувати задачі з планування прогнозування та оптимізації виробництва.

Найбільш відомі програми цього класу: MS Excel, Lotus 1-2-3, SuperCalk.

Ми вивчатимемо ЕТ MS Excel. Результатом нашої роботи буде проект на тему „Автоматизація обліку на кондитерській фабриці „Солодкий світ”. У кінцевому результаті ви створите таблиці та документи, які необхідні у роботі підприємства:


  • „Оприбуткування сировини”;

  • „Собівартість продукції”;

  • „Відпускна ціна”;

  • „Кількість проданого товару за місяць”;

  • „Аналіз роботи підприємства за місяць”;

  • „Порівняльна характеристика роботи фабрики за місяць” (діаграми).

Перед тим, як перейти до реалізації проекту, познайомимось із теоретичним матеріалом теми.



Excel – це пакет прикладних програм орієнтований на оброблення даних, поданих у табличні формі. Саме тому його часто називають табличним процесором, або електронною таблицею.

Він дає змогу розв'язувати багато видів досить складних фінансово-економічних задач, здатний задовольнити потреби багатьох фахівців з економіки, банківської справи, менеджменту ї маркетингу, а також фахівців з інших галузей знань.


Крім оброблення та аналізу табличних даних. Excel здатний:

  • надавати користувачеві контекстуально-залежну допомогу;

  • подавати дані в наочній графічній формі у вигляді гістограм, графіків і будь-яких діаграм;

  • працювати зі списками (базами даних) – створювати, форматувати та сортувати списки, проводити пошук і вибір їхніх елементів за заданими критеріями-автофільтрами;

  • оперативно аналізувати економічну діяльність будь-яких об'єктів (організацій, підприємств, бірж, банків тощо), сприяти прийняттю правильних рішень;

  • сортувати табличні дані за алфавітом, зростанням (спаданням), датами, місяцями і т. Д.;

  • проводити обмін даними з іншими програмами та додатками за технологією ole (object linking and embedding – об'єктно-орієнтований зв'язок і вбудовування);

  • формувати зведені таблиці, звіти і навіть карти з географічною прив'язкою даних;

  • створювати макроси, тобто макрокоманди, які використовуються для автоматизації розв'язання процедур та задач, що часто повторюються, виконувати ряд інших функцій.


Електронна таблиця основа будь-якого табличного процесора. За термінологією, прийнятою в середовищі excel, вона називається робочим листком, або просто листком. Сукупність листків, розміщених в одному файлі, прийнято називати робочою книгою.

Робоча книга – це звичайний документ або тип файла в Excel. Вона являє собою електронний еквівалент папки з паперами. Книга складається з робочих аркушів або аркушів діаграм. Ім'я кожного аркуша виводиться на ярличок в нижній частині робочої книги. Аркуші можна переміщувати і копіювати з однієї книги в іншу, а також змінювати їх порядок в межах однієї книги. Якщо користувач створює або відкриває робочу книгу, Excel виводить її у вікно. Можна відкривати одночасно декілька вікон для різних книг (Файл/Відкрити).



Збереження робочої книги:

Файл => Сохранить.

Щоб побачити, як буде виглядати надрукований аркуш документа, натискаємо кнопку Предварительный просмотр.

Щоб надрукувати робочий аркуш потрібно натиснути кнопку Печать на стандартній панелі інструментів.

Для того, щоб впорядкувати робочу книгу, користувач може:



  • вставляти нові аркуші;

  • видаляти аркуші;

  • перейменовувати аркуші;

  • переміщувати або копіювати аркуші в межах однієї книги або в іншу робочу книгу.

В програмі Excel користувач працює, в основному, з робочими аркушами. Робочий аркуш являє собою сітку з рядків і стовпців. Кожна клітинка. утворюється перетином рядка і стовпця та має свою унікальну адресу – посилання. Наприклад, клітинка, що знаходиться на перетині стовпця С і рядка 5, має адресу С5.

Адреси використовуються при записі формул або в посиланнях на клітинки. Як правило, при роботі в програмі спочатку виділяється клітинка або клітинки, з якими користувач збирається працювати, а потім вводяться дані або вибирається команда. Активною клітинкою називається та, в яку користувач вводить з клавіатури інформацію. В кожний момент часу активною може бути дише одна клітинка. Вона виділяється на екрані товстою рамкою.

Для зміни активної клітинки потрібно пересунути покажчик миші до іншої клітинки і клацнути. При цьому посилання на клітинку та її значення з'являються в рядку формул.

Щоб мати можливість виконати певні дії з даними, розташованими в клітинках робочого аркуша, наприклад, здійснити ввід, копіювання, видалення, або форматування необхідно спочатку виділити область, що підлягає зміні: одну клітинку чи діапазон клітинок.



Наприклад A1:B20 – діапазон клітинок, А:В – діапазон колонок, 3:10 – діапазон рядків. Діапазон створюється так – затискається ЛКМ на початку діапазону і перетягується і кінець діапазону.

Для виділення несуміжних комірок використовують клавішу Ctrl, утримуючи її під час виділення наступної комірки чи діапазону комірок після першої.

Для виділення всього рядка чи стовпця потрібно клацнути ЛКМ по імені рядка чи стовпця.

Після виділення діапазону можна виконувати необхідні дії. Клітинки можуть містити текст (наприклад, список імен та адрес), числа (наприклад, роздрібні ціни та кількість проданих одиниць товару) або формули, що обчислюють числові та текстові значення.

Щоб відмінити ввід, потрібно натиснути клавішу ESC. Якщо попередньо вже була натиснута клавіша ENTER, потрібно натиснути кнопку «Відмінити». Якщо введене значення є текстовим і клітинка праворуч є порожньою, то зображення тексту заповнить і цю клітинку. Якщо клітинка праворуч не є порожньою, то будемо бачити лише частину текстового значення, що увійшло в клітинку, яка містить його. Довге числове значення в клітинці виглядає як ########. Щоб відобразити число повністю, потрібно збільшити ширину стовпця або змінити числовий формат.

Якщо дані змінилися з часом або містять помилку, їх можна змінити прямо в клітинці іншим способом зміни даних є їх реорганізація, тобто переміщення або копіювання в інші клітинки робочого аркуша.

Можна вводити два типи даних:

•  константа або стале значення – це дані у вигляді числа чи тексту, які користувач вводить безпосередньо в клітинку. Числові константи – це дата, час, гроші, відсотки, дроби чи експоненціальне представлення чисел. Стале значення не зміниться до того моменту, доки користувач не виділить клітинку і сам не змінить його.

•  формула – це така послідовність значень, посилань на клітинки, імен, функцій чи операторів, згідно з якою із заданих значень виводиться нове. Формули завжди починаються із знака (=).

Якщо створюється новий робочий аркуш, всі клітинки подаються в Основному числовому форматі. Числа, що задаються в цьому форматі, виводяться на екран з найбільш можливою точністю як цілі, наприклад 789, десяткові дроби, наприклад 7,89 або, якщо число є довшим ніж клітинка, в експоненціальному поданні, наприклад 7.89Е+08. Екранне подання числа в клітинці обумовлене її форматом і може відрізнятися від числа, що зберігається Microsoft Excel Наприклад, якщо клітинка відформатована для виводу чисел тільки з двома десятковими знаками, а з клавіатури в клітинку буде введене число 26,006, то Microsoft Excel виведе на екран 26,01. Microsoft Excel зберігає числа з точністю до 15 знаків, використовуючи їх в обчисленнях, незважаючи на екранне подання.

Щоб вводити текст, виділіть клітинку і наберіть текст на клавіатурі. В клітинку входить до 255 символів.

Якщо рядки тексту перевищують ширину клітинки, то для попередження виходу за її межі можна скомпонувати текст в декілька рядків.

В Excel – натискання Еnter це закінчення редагування вмісту комірки. Для того, щоб в Excel перейти на новий рядок у комірці потрібно натиснути комбінацію клавіш ALT + Enter, коли ви знаходитесь в режимі редагування.


 

Автозаповнення комірок


Створення таблиць пов'язано з масовим введенням послідовних рядів даних. Під рядами даних розуміють набір даних, які відрізняються один від одного на фіксований крок. Наприклад, цифри від 1 до 100, назви місяців від січня до грудня, дні тижня, тощо. В MS Excel є можливість автоматизації введення рядів даних. Для того, щоб створити послідовність від 1 до 5 потрібно в сусідніх комірках ввести дві цифри 1 і 2 та виділити ці комірки.

В правому нижньому куті виділеної області знаходиться маленький чорний квадратик, який називається маркер заповнення. Якщо підвести курсор миші до маркера заповнення, він перетворюється на чорний плюс. Для заповнення ряду необхідно навести курсор на цей чорний квадратик, натиснути ліву кнопку миші і утримуючи її, перемістити мишу в напрямку створення майбутньої послідовності (в нашому випадку – вниз )

В результаті маємо послідовність з кроком 1. Якщо потрібна послідовність даних з кроком 2, то в сусідніх комірках потрібно ввести 1 та 3 і т.д.

Примітка. Числа двох перших комірок задають крок послідовності.

Якщо виділити тільки одну комірку з даними, та за допомогою маркера заповнення виділити певний діапазон комірок, то область заповниться даними які будуть знаходитися в першій комірці.

 

Зміна розмірів рядків і стовпців

За замовчуванням комірки мають стандартну ширину і висоту. Висота рядку визначається розміром поточного шрифту. Для зміни розміру рядка або стовпця можна пересунути межу заголовку до необхідного розміру (на межі заголовків покажчик миші матиме вигляд двонапрямленої стрілки) (мал. 1). Для зміни розмірів відразу декількох стовпців або рядків слід їх виділити і пересунути межу одного з виділених елементів. Якщо на межі заголовків стовпців двічі клацнути мишею, то ширина стовпця встановиться по ширині комірки з самим довгим вмістом.




мал. 1

Для точного встановлення ширини стовпців необхідно:



  • виділити стовпці;

  • активізувати команду Формат => Столбец => Ширина;

  • ввести в полі Ширина столбца значення ширини стовпця (число символів, що можуть поміститися в стовпці при використанні стандартного шрифту);

  • натиснути кнопку ОК.


VІ. Запам’ятовування навчального матеріалу.

Виконати такі вправи:



  1. Відкрийте програму Excel;

  2. введіть у клітинку В1 число 1992;

  3. введіть у клітинку А2 текст "Відомість";

  4. введіть у клітинку В2 формулу =В1+10. (введення формули починається із символу "="). Що там з'явилося? Правильно, 2002, тобто 1992+10;

  5. введіть у клітинку В3 число 3,14. Зверніть увагу на те, що дробова частина відокремлюється від цілої частини комами;

  6. введіть у клітинку C4 дату: 12.08. Зверніть увагу, що насправді ввелося "12 серпня";

  7. замініть в клітинці А2 текст "Відомість" на "Відомості номер 18";

  8. виділіть інтервал B4:E12;

  9. збережіть таблицю на диску;

  10. завершіть роботу з програмою.

VІІ. Підведення підсумків.

Стандартний цикл роботи з Excel такий: Ви запускаєте Excel; створюєте нову чи таблицю завантажуєте стару; працюєте з цією таблицею і, якщо вона ще знадобиться, запам'ятовуєте її на диску. Якщо хочете працювати з іншою таблицею, створюєте (чи завантажуєте) її і, нарешті, закінчуєте роботу з Excel.


VІІІ. Домашнє завдання.

    • Опрацювати конспект.

    • Навчитися працювати в середовищі ЕТ Excel.

    • Продумати структуру таблиць, які будемо використовувати в проекті .








База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка