Урок №1 Тема: Мова-найважливіший засіб пізнання,спілкування і впливу. Теорія (записати в конспекти) Функції мови



Скачати 81.01 Kb.
Дата конвертації30.04.2016
Розмір81.01 Kb.
Діти,вам пропонується перелік уроків з української мови та літератури

з урахуванням розкладу занять (2уроки мови на тиждень,2 уроки літератури на тиждень). Для виконання практичної частини заведіть зошит у лінію та записуйте виконані завдання. Матеріал з поміткою -теорія- запишіть у конспект (з літератури –літературознавчий словник), можна продовжувати минулорічні конспекти. Зошити та конспекти будуть перевірятися. Бажаю успіхів!

Можна користуватися електронною поштою: klass232@i.ua

8 клас Українська мова (для 8-А,8-Б)



Урок №1

Тема:Мова-найважливіший засіб пізнання,спілкування і впливу.

1.Теорія (записати в конспекти)

Функції мови:

-комунікативна

-мислеоформлююча

-пізнавальна

-естетична

-виховна

-номінативна

-об*єднуюча

-емоційна

2.Пояснити (усно)у чому полягають функції мови.

3.Сформулювати й записати основні правила спілкування.

4.Повторення.

4.1.Повторити (за конспектами 7кл.) систему частин мови,граматичні ознаки.

4.2.Виписати з речення самостійні частини мови,визначити їх граматичні ознаки.

Відходив серпень,запаливши наостанку білі вогні пізніх гречок.

Домашнє завдання:повт.іменні частини мови,підготув.лінгвістичні повідомлення про кожну (усно), одну (на вибір)письмово




Урок №2

Тема:Повторення. Іменні частини мови:іменник,прикметник,числівник,займенник

1.Повторити відомості про кожну іменну частину мови(див.дом.завд.за конспектом 6-7кл.)

2.Виконати завдання

2.1.Поставити іменники в орудному відмінку,пояснити написання.

Кров,річ,ніч,гордість,відданість,вартість,мати,теля,вовченя,ім*я,плем*я

2.2.Утворити ступені порівняння прикметників

Поганий,дужий

2.3. Провідміняти кількісні числівники

35,279


2.4.Записати диктант по пам*яті,пояснити пунктограми.

Сонечко сідає за обрій,схований за хмарами,і освітлює землю,прощаючись до ранку.

Харитон Шакула був чоловік вже немолодий-літ під сорок.

Люди з давніх-давен називають жнива трудовою вершиною літа.

На чистому теплому небі тільки де-не-де біліли кущиками хмари,осяяні сонцем.

Домашнє завдання: виписати з диктанту по одному іменнику,прикметнику,числівнику ,виконати морфологічний розбір;повт.(за конспектом 6- 7кл.)дієслово,дієприкметник.дієприслівник,прислівник,службові частини мови



Урок №3

Тема: Повторення.Дієслово,його форми.Прислівник.Службові частини мови

1. 1.Повторити відомості про кожну частину мови,орфограми (див.дом.завд.за конспектом 6-7кл).

2.Виконати завдання

2.1.Дати відповіді на питання (усно):

-назвіть частини мови,їх морфологічні ознаки

-коли виділяєть на письмі дієприкметниковий та дієприслівниковий звороти?

-які особливості написання прислівників?

-пригадайте особливості написання службових частин мови.

2.2.Відредагуйте речення,запишіть їх

Синички,прилетівші до годівнички,весело цвірінчать. Праворуч збігає вниз побілівший шлях.Туристи,відпочиваючі в санаторії,часто вирушали в походи. Переходячи дорогу,зупинилися машини.Збираючи гриби,настав вечір.Проходячи під вікном,чулася розмова.

2.3. Запишіть у два стовпчики подані словосполучення з –не-: а)разом б)окремо

(Не)молодий пастух;ніким (не)полагоджений тин;(не)важка,а зовсім легка робота;(не)волячи пташенят;відповідала (не)впевнено;(не)окунь ,а короп;нам ніщо (не)страшне;(не)точний прогноз;(не)дописав іще твір;(не)дофарбований стіл;завдання (не)виконане;(не)допив яблучний сік;(не)покоїться про сестру;(не)високі груші;зовсім (не)задоволені;уже три дні (не)здужаєш.

2.4.Скласти чотири складних або простих ускладнених речення,визначити(письмово)частини мови;усно пояснити їх правопис

Домашнє завдання: підготувати лінгвістичне повідомлення (письмово)про службові частини мови(визначення,орфограми)


Урок №4

Тема: Урок розвитку мовлення №1. Види мовленнєвої діяльності.Навчальне читання мовчки

1.Теорія:

1.1.Записати в конспект таблицю.



Види мовленнєвої діяльності

Сприймання

Творення

Аудіювання

Уміння сприймати на слух висловлювання й розуміти його




Читання

Уміння читати тексти мовчки і вголос із достатньою швидкістю,розуміти зміст прочитаного



Говоріння

Уміння грамотно складати власні висловлювання на певні теми з дотриманням правил спілкування



Письмо

Уміння грамотно передавати думки.певні висловлювання,дотримуючись правил написання слів і вживання розділових знаків



1.2.Користуючись поданою схемою,підготуйте зв*язну розповідь про види мовленнєвої діяльності(усно).

2.Складіть і запишіть пам*ятку «Як стати цікавим співрозмовником».

3.Прочитайте текст мовчки,зазначивши витрачений на це час.Якщо на читання витрачено до 2 хвилин,ви читаєте дуже добре,2-3 хвилини-добре;якщо вам знадобилось більше часу,необхідно вдосконалювати техніку читання. Виконайте письмово тестове завдання після прочитання ,не користуючись прочитаним текстом.

Видатний історик



  "Огрядний крутоплечий грамотій із запорозькими вусами”, "кремезнющий характерник” – так в одному зі своїх романів описує Дмитра Яворницького письменник Олесь Гончар. 
  Справді грандіозний внесок зробив Яворницький, цей видатний науковець і популяризатор наукових знань, невтомний збирач історичних пам’яток, в українську культуру. 
  Дмитро Іванович Яворницький народився на Харківщині, у сім’ї псаломщика села Сонцівки. По закінченні Харківської повітової школи навчався в духовній семінарії. Не закінчивши її, вступив на історико-філологічний факультет Харківського університету. 
  Завершивши навчання, Яворницький якнайсерйозніше взявся до вивчення історії Запорозької Січі. Захоплення молодого науковця історією козацтва привернуло увагу царських чиновників – ревних оборонців великодержавницької політики царського уряду, який за українською культурою не визнавав права на самостійний розвиток. 1884 року Яворницького проголосили сепаратистом. Йому заборонили досліджувати українську історія як "нікому не потрібну”, водночас відмовивши в державній стипендії, а потів взагалі вислали до Ташкента. 
  Відбувши вислання й оселившись у Петербурзі, історик зблизився із земляками з України, зокрема зі студентами Петербурзької академії мистецтв Сергієм Васильківським, Миколою Самокишем, Опанасом Сластьоном. Щосуботи на товариських зустрічах, де жваво обговорювалися події з історії України, Яворницький як історик та етнограф розповідав про свої дослідження з історії Січі. Своїми розповідями він запалював серця молодих художників-українців на відображення багатющої історії рідного народу. 
  Якось Дмитро Яворницький познайомився з видатним художником, теж своїм земляком, уродженцем містечка Чугуєва на Харківщині – Іллею Рєпіним. Той саме працював над картиною про запорожців. Задум Рєпіна захопив ученого. Як історик і справді видатний знавець життя запорожців він висловив чимало зауважень, що змусило художника внести в ескіз полотна значні виправлення. Із власної колекції Яворницький передав митцеві деякі атрибути козаччини і навіть погодився позувати для образу козацького писаря. 
  Яворницький передав художникові один із декількох варіантів козацького листа до турецького султана. Що ж, як не цей лист, допомогло Рєпіну осягнути характери й настрої зображуваних ним людей та геніально передати їх на полотні! 
  Картина "Запорожці” широковідома, улюблена в народі. Та чи стала б вона такою, якби не той, віднайдений ентузіастом-істориком лист? 
  Пошукам матеріалів з української старовини і, зокрема, з історії запорозького козацтва Яворницький присвятив усе своє життя. Незважаючи на погрози й усілякі заборони, терплячи постійні утиски царських чиновників, Яворницький наполегливо працював над вивченням історії України і різними способами популяризував свої дослідження: читав лекції, друкував у періодиці статті й нариси, видавав книжки. Він написав сотні праць з історії, етнографії, фольклористики. Є в нього й літературні твори. 
  Широку популярність здобули книжки Яворницького про видатних козацьких ватажків Петра Конашевича Сагайдачного, Івана Дмитровича Сірка, останнього кошового Запорозького війська Петра Івановича Калнишевського. Яворницький надрукував чимало розвідок про кобзарство, гайдамацький рух в Україні, зібрав та опублуківав велику кількість історичних і побутових народних пісень та дум. Він нагромадив величезний матеріал для словника української мови. Вінцем його дослідницької праці стала тритомна "Історія запорозьких козаків”. У своїх творах науковець сміливо викривав ганебну політику російського царату щодо знищення козацтва. 
  З 1902 року Яворницький – завідуючий Катеринославським музеєм старожитностей (пізніше – Дніпропетровський державний історичний музей). Водночас він завідував кафедрою українознавства Інституту народної освіти. Учений активно вів археологічні розкопки на Дніпропетровщині, постійно поповнюючи музей все новими й новими експонатами. 
  Помер Дмитро Іванович Яворницький 1940 року. Поховано його на території керованого ним музею в Дніпропетровську (За А.В’юником; 500 сл.)

 

На кожне із запитань вибрати правильну відповідь



1. Дмитро Іванович Яворницький народився 
а) на Львівщині; 
б) на Харківщині; 
в) на Дніпропетровщині; 
г) на Київщині. 
2. Своє життя Дмитро Яворницький присвятив вивченню історії 
а) українського мистецтва; 
б) українських стародруків; 
в) українських промислів
г) українського козацтва. 
3. Заборонивши Яворницькому досліджувати українську історію, його вислали 
а) до Симбірська; 
б) до Орла; 
в) до Ташкента; 
г) на Кос-Арал. 
4. Слово сепаратист має таке значення: 
а) особа, що обстоює ідeю переваги однієї нації над іншими; 
б) особа, що прагне до відокремлення та створення власної держави чи автономії; 
в) особа, що проповідує виключність одних народів і цькування інших
г) особа, що свідомо розпалює ворожнечу між народами. 
5. У Петербурзі Яворницький зблизився з молодими художниками 
а) С.Васильківським, М.Самокишем, О.Сластьоном; 
б) К.Трутовським, К.Костанді, М.Кузнєцовим; 
в) В.Орловським, М.Пимоненком, С.Світославським; 
г) О.Мурашком, Ф.Кричевським, І.Тушем. 
6. У роботі над картиною про запорожців Яворницький допомагав 
а) Миколі Пимоненку; 
б) Олександрові Мурашку; 
в) Сергію Васильківському; 
г) Іллі Рєпіну. 
7. Широку популярність здобула книжка Яворницького про останнього кошового Запорозької Січі 
а) Івана Дмитровича Сірка
б) Петра Конашевича Сагайдачного; 
в) Петра Івановича Калнишевського; 
г) Богдана Михайловича Хмельницького. 
8. Вінцем дослідницької праці Яворницького стала тритомна 
а) "Історія русів”; 
б) "Історія України-Руси”; 
в) "Історія Запорозької Січі”; 
г) "Історія запорозьких козаків”. 
9. Яворницький керував роботою 
а) Харківського історичного музею
б) Київського історичного музею; 
в) Катеринославського (Дніпропетровського) історичного музею; 
г) Січеславського (Запорізького) історичного музею. 
10. В Інституті народної освіти Яворницький завідував кафедрою 
а) історії України; 
б) українознавства; 
в) фольклору; 
г) етнографії. 
11. Наука етнографія вивчає 
а) усну народну творчість; 
б) культуру, побут народів світу, їх походження, розселення, культурні зв’язки; 
в) особливості поведінки, зумовлені національною належності; 
г) походження слів. 
12. Царський уряд переслідував історика Д.Яворницького 
а) за пропаганду української державницької ідеї; 
б) за свідоме перекручення історичних фактів
в) за викриття ганебної політики російського царату щодо козацтва та його знищення; 
г) за заклики до відновлення Запорозької
Домашнє завдання:підібрати текст для читання мовчки,який можна запропонувати другові,подрузі,скласти до нього 12 тестових питань.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка