Урок 1 Тема. Жанрова палітра музичного мистецтва



Сторінка1/12
Дата конвертації17.04.2016
Розмір2.06 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
I СЕМЕСТР

Тема 1. ЖАНРИ КАМЕРНО-ВОКАЛЬНОЇ МУЗИКИ



УРОК 1

Тема. Жанрова палітра музичного мистецтва.

Мета. Ознайомити з особливостями поняття «жанр музики», класифікацією та розподілом за призначенням, змістом, місцем та умовами виконання, розглянути поняття «жанр музики», «камерно-вокальні жанри», надати знання про первинні та основні жанри вокальної та інструментальної музики, розглянути спорідненість жанрів музики з жанрами літератури та образотворчого мистецтва.

Розвивати вміння учнів уважно слухати музику та висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, розвивати вміння на слух впізнавати жанрові ознаки музичного твору й характерні засоби музичної виразності та розвиток музичного образу.

Виховувати інтерес до слухання класичної музики та виконання дитячих пісень шкільної тематики. Тин уроку: комбінований, урок введення в тему. Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрет композитора Е. Гріга. Основні поняття для засвоєння: «музичний жанр», визначення жанрової палітри музичного мистецтва, класифікація жанрів музичного мистецтва. Твори, що вивчаються на уроці:

• Е. Ґріг. Концерт для фортепіано з оркестром ля-мінор.

• «Шкільний корабель» (слова К. Ібряєва, музика Г. Струве).

Хід уроку

1. Вхід під пісню «Шкільний корабель». Організаційний момент. Мотивація до навчання.

2. Новий матеріал для засвоєння. Бесіда з учнями про Країну музичних жанрів.

Музичне мистецтво володіє унікальною властивістю: за допомогою звуків воно доносить до слухача думки та почутгя композитора, втілені в художніх образах. Звісно, кожен слухач по-своєму сприймає і розуміє музичний твір, складає власну думку про його зміст та засоби виразності відповідно до своїх поглядів, смаків, досвіду. А як визначити, у якому жанрі написано твір?

У кожній сфері художньої діяльності людини класифікацію за жанрами здійснюють залежно від специфіки того чи іншого виду мистецтва. Наприклад, портретний жанр, пейзаж, натюрморт виділяють тільки в образотворчому мистецтві; етюд, пісня, романс, п'єса притаманні декільком видам мистецтва: літературі, музиці й театру, а симфонія, соната, увертюра, арія, кантата, ораторія, хор — лише музиці.

Музичний словничок

Музичний жанр (франц. genre — рід, вид, тип, манера) — багатозначне поняття, що характеризує розподіл музичної творчості за родами та видами.

Музичні жанри класифікують за їхнім походженням, умовами виконання, сприймання або за іншими ознаками (змістом, структурою, засобами виразності, складом виконавців тощо).



3. Бесіда про жанровий розподіл музики.

Жанри відрізняються один від одного особливостями змісту і форми, що зумовлено різними життєвими й культурними цілями. Наприклад, марш: його ритм, темп, мелодика та інші засоби виразності ідеально пристосовані до кроку. Зовсім інша мета, зміст і форма у колискової пісні — адже вона має заспокоїти малюка, заколисати його.

Узагалі, музикознавці вважають марш, пісню і танець первинними жанрами, на основі яких у процесі розвитку музичного мистецтва виникали і продовжують виникати нові, доповнюючи багатоманітну жанрову палітру.

Ви вже знаєте, що музичні твори за способом виконання поділяють на вокальні та інструментальні. Відповідно до цього поділу розрізняють чотири види музичного мистецтва, які, у свою чергу, охоплюють певне коло жанрів.



4. Робота зі схемою:

Вокальні жанри - Камерио-вокальна музика. Пісня, гімн, романс

Хорова музика - Хор, меса, хорал, кантата, реквієм, літургія, ораторія

Інструментальні жанри- Камерно-інструментальна музика Прелюдія, скерцо, ноктюрн, етюд, рапсодія, соната, квартет, квінтет, варіації

Симфонічна музика Увертюра, симфонія, концерт, симфонічна фантазія, симфонічна поема, симфонічна сюїта, симфонічні варіації



5. Класифікація жанрів музики.

Варто зазначити, що деякі жанри одночасно можуть належати до різних видів мистецтва. Наприклад, пісня та гімн звучать не лише в сольному чи ансамблевому, а й у хоровому виконанні; романс визначають і як камерний вокальний гвір, і як інструментальну п'єсу наспівного характеру, а рапсодію відносять і до камерно-інструментальної, і до симфонічної музики.



За іншими ознаками музичні жанри класифікують так:

— за призначенням — жанри прикладної, академічної та розважальної музики (в т. ч. музика сучасної естради);

— за змістом — ліричні, епічні, драматичні, а також жанри, пов'язані з рухом (марш, танець);

— за місцем та умовами виконання — жанри театральної, концертної та кіномузики і т.д.

Музичні жанри не залишаються незмінними — вони постійно оновлюються та розвиваються

6. Музичне сприймання. Е. Ґріґ. Концерт для фортепіано з оркестром ля-мінор (І ч.) у виконанні Філадельфійського симфонічного оркестру, диригент — Ю. Ормані, партія фортепіано — Ван Кліберн.

7. Аналіз музичного твору.

1. Розкажіть про свої враження від прослуханого твору.

2. До якого жанру належить цей твір? У чому його особливість?

3. Які інструменти виконують основну мелодію?

4. Опишіть засоби музичної виразності та визначте характер мелодії твору.

8. Бесіда про композитора га історію створення концерту.

Едвард Гаґеруп ҐРІҐ (1843-1907)

Норвезький композитор періоду романтизму, музичний діяч, піаніст, диригент, засновник норвезької професійної композиторської школи.

Важливе місце у творчій спадщині Е. Гріта займає фортепіанна мініатюра (близько 150 творів) та вокальна лірика. Серед найвідоміших інструментальних творів — фортепіанний концерт і музика до драми Г. Ібсена «Пер Гюнт».

Концерт для фортепіано з оркестром ля-мінор — один із найкращих у світовому концертному доробку. Е. Ґріг написав цей твір 1868 року під час перебування в Данії. Концерт складається із трьох частин і вирізняється яскравим національним колоритом та віртуозною партією фортепіано. Прем'єра концерту відбулася З квітня 1869 року в Копенгагені, а через п'ять місяців він уперше прозвучав у Норвегії.

Упродовж усього свого життя Ґріг переробляв цей твір. Відомо, що композитор написав обробку концерту для двох фортепіано, яку завершив К. Терн.

9. Виконання творчого завдання до слухання музики.

Прослухайте фортепіанний концерт Е. Ґріга ще раз.

Візьміть пензлик та акварельні фарби і намалюйте невеликий етюд, відтворивши на папері настрій і образи, які навіяла вам музика.

10. Фізкульгхвилинка «Хвилинка відпочинку».

11. Повторення правил співу. Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).

12. Розучування пісні. «Шкільний корабель» (слова К. Ібрясва, музика Г. Струве).

Знайомство з піснею та її змістом, розучування мелодії першого куплету та приспіву. Виконання першого куплету, приспіву під акомпанемент інструмента.



13. Виконання творчою завдання з музикування.

Пісня «Шкільний корабель» має тридольний розмір. Мелодія складається з різних за тривалістю звуків:

довгих П , коротких І та пауз X.

Оберіть улюблений ударний інструмент і спробуйте відтворити ритм пісні:



14. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

• Що таке музичний жанр? За якими ознаками класифікують музичні жанри?

• Які жанри притаманні водночас музиці та живопису?

• На які групи поділяють музичні жанри за способом виконання?

• Який музичний твір ми слухали на уроці? Розкажіть, що вам запам'яталося з історії його створення.

15. Домашнє завдання.

Прослухайте декілька своїх улюблених музичних творів і визначте, до яких жанрів вони належать.

Знайдіть фонограми творів Е. Ґріґа у форматі трЗ для своєї фонотеки.

16. Вихід з класу під музику Е. Ґріґа.

17. Для допитливих — виконання музичного проекту.

Проект «Моя фонотека»

Мета: навчитися знаходити фонограми музичних творів і зберігати їх у форматі трЗ.

Очікуваний результат: диск з улюбленими творами різних жанрів.

План створення:

Увага! Цей проект може тривати цілий навчальний рік.

1. Знайдіть з друзями музичні твори та їхні сучасні обробки, які слухали на уроках, збережіть їх у форматі трЗ в окрему папку на комп'ютері.

2. Складіть список записаних фонограм, спробуйте за допо¬могою функції «перейменування» зберегти їх у вільному або алфавітному порядку, задавши кожному файлу номер 001, 002... і т.д.

3. Оформте обкладинку диска з назвою «Моя фонотека» та зробіть кілька копій. Тепер можете зробити подарунок рідним та друзям!

УРОК 2

Тема. Історія вокальної музики.

Мета. Ознайомити з особливостями вокального мистецтва та історією розвитку вокальної музики, розглянути поняття «бельканто», «світові вокальні школи», надати знання про специфіку вокального стилю бельканто, вокальні манери співу, типологію голосів людини, ознайомити учнів з творчістю Дж. Верді на прикладі оперної арії, іменами видатних італійських виконавців П. Домінго, X. Каррераса, Л. Паваротті, Е. Карузо.

Розвивати вміння учнів уважно слухати музику, висловлювати оцінні судження щодо музики різних жанрів, виявляти естетичне ставлення до музичної діяльності, розвивати вміння впізнавати на слух тембри голосів та мелодії відомих музичних творів Дж. Верді, Л. Далла.

Виховувати інтерес до вокального мистецтва та оперного співу бельканто та виконання дитячих пісень шкільної тематики.

Тип уроку: комбінований, урок заглиблення в тему. Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрети композитора Дж. Верді, співаків П. Домінго, X. Каррераса, Л. Паваротті, Е. Карузо. Основні поняття для засвоєння: визначення характерних ознак вокальної музики та її різновидів, типологія голосів людини. Світові школи вокальної майстерності. Вокальні манери співу.

Твори, що вивчаються на уроці:

• Дж. Верді. Арія герцога з опери «Ріголетто».

• Л. Далла. «Пам'яті Карузо».

• «Шкільний корабель» (слова К. Ібряєва, музика Г. Струве).



Хід уроку

1. Вхід під марш або музику Дж. Верді. Організаційний момент. Мотивація до навчання.

2. Новий матеріал для засвоєння. Бесіда з учнями про історію вокальної майстерності.

Що потрібно для того, аби гарно співати? Зазирнімо в історію вокальної майстерності.

У країнах Західної Європи школи вокалу сформувалися ше в

XVII столітті, і кожна з них характеризувалася особливим способом звуковидобування та манерою звуковідтворення. Однією з перших з'явилася італійська вокальна школа, в рамках якої було вироблено еталон класичного звучання голосу. Довершеність італійського вокального мистецтва вплинула на формування і розвиток інших національних вокальних шкіл: французької, характерними рисами якої були елементи декламації; німецької, що ґрунтувалася на національних пісенних традиціях; російської, побудованої на манері виконання народних пісень.

Утворення італійської вокальної школи пов'язане з виникненням жанру опери. Новий стиль співу увібрав усі найяскравіші досягнення народного, церковного та світського музичного мистецтва. Основою його стала віртуозна вокалізація, що розвивалася протягом XVIII століття в Південній Італії, а потім поширилася по всій Європі. Представники італійської школи виділялися досконалою технікою бельканто і професійно поставленим голосом. Саме на особливостях цього стилю побудовано сольні партії в операх В.А. Моцарта, Г. Доніцетті, Дж. Россіні та інших відомих оперних композиторів кінця

XVIII — першої половини XIX століття.



Музичний словничок

Бельканто (італ. be! canto — прекрасний спів) — стиль вокального виконання, особливо поширений в італійському оперному мистецтві XVII-XIX ст. Вимагає від співака досконалої техніки, бездоганної наспівності, віртуозного виконання, тривалого дихання, зв'язності, легкості, вишуканості та насиченості співу.

Західноєвропейська вокально-оперна традиція поступово змінювала спрямування від ліричного співу до драматичного. Українська національна оперна культура сприймалася музикантами як частина світової музичної культури, і водночас музичне житія України не мислилося без досягнень зарубіжної музики. Вплив західноєвропейської вокальної традиції на українську школу оперного співу XIX — початку XX століття простежується у творчості відомих оперних співаків О. Мишуги, М. Менцинського, С. Крушельницької.



Переглядання ілюстрацій: П. Домінго, X. Каррерас, Л. Паваротті — видатні тенори, виконавці італійської оперної школи XX століття.

3. Музичне сприймання. Дж. Верді. Арія герцога з опери «Ріголетто» у виконанні Л. Паваротті, П. Домінго, X. Каррераса.

4. Аналіз музичною твору.

1. Розкажіть про свої враження від прослуханого твору.

2. Визначте характер мелодії та основні засоби виразності твору. До якого жанру він належить?

3. Охарактеризуйте тембри голосів виконавців.

4. Чим вам сподобався цей твір? Чиє виконання найбільше вас вразило?

5. Знайомство з творчістю Дж. Верді та його оперою «Ріголетто».



Джузеппе Фортуніно Франческо ВЕРДІ (1813—1901)

Видатний італійський композитор, диригент. Автор 26 опер, струнного квартету, романсів та церковної музики (найвідоміший твір — «Реквієм»), Чудові опери Верді — «Ріголетто», «Бал-маскарад», «Травіата», «Трубадур», «Фальстаф», «Отелло», «Аїда» — донині не сходять зі сцен оперних театрів усього світу.



«Ріголетто» — опера у трьох діях, лібрето Ф.М. П'яве. Прем'єра відбулася 1851 р. у Венеції в театрі «Ла Феніче».

Створення опери стало початком зрілого етапу в творчості композитора. Музика сповнена глибокого драматизму, яскраво контрастна, психологічно глибока. Арія герцога — один із найбільш популярних творів для тенора у світовій оперній традиції.



6. Музичне сприймання. Лучо Далла. «Пам'яті Карузо» виконанні Лупано Паваротті.

7. Розповідь про Карузо.

Енріко КАРУЗО (1873—1921)

Знаменитий італійський оперний співак, тенор, майстер мистецтва бельканто.

Володів голосом неповторного тембру, в якому природне баритонове оксамитове звучання нижнього і середнього регістрів поєднувалося з блискучими теноровими верхами. З однаковим успіхом виконував ліричні й героїко-драматичні партії в різних операх та неаполітанські пісні.

Карузо одним із перших серед оперних співаків зафіксував основну частину свого репертуару на грамофонних платівках.

Завдяки винятковому володінню диханням, бездоганній інтонації і, головне, високій виконавській культурі став легендою вокального мистецтва XX століття.

8. Робота зі схемою «Класифікація голосів».

Чоловічі голоси

Тенор — високий голос.

Баритон - середній за висотою голос.

Бас — низький голос.



Жіночі голоси

Колоратурне сопрано — найвищий голос. Сопрано — високий голос. Мецо-сопрано —голос, проміжний між сопрано і контральто. Контральто — найнижчий голос.



Дитячі голоси

Дискант — високий голос. Альт — низький голос.



9. Фізкультхвилинка «Вокаліз-імпровізація».

10. Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).

11. Виконання пісні. «Шкільний корабель» (снова К. Ібряєва, музика Г. Струве).

Робота над другим і третім куплетом пісні та засобами виразності твору. Виконання пісні під фонограму.



12. Виконання творчого завдання з вокально-хорової роботи.

Уявіть себе в музичній студії та спробуйте заспівати пісню під фонограму. Запишіть свій спів на диктофон.

Разом з однокласниками прослухайте всі записи та визначте найкращого виконавця класу.

Пригадайте, що вам відомо про манери виконання вокальних творів.

Народні та деякі авторські пісні виконують у народній манері — широко і дзвінко під супровід народних інструментів чи без супроводі (а канапа) переважно фольклорними колективами або солістами. Сучг гаі популярні пісні звучать частіше під фонограму у виконанні естра іих співаків та гуртів. Це — естрадна манера виконання. А в оперному театрі, концертному залі та філармонії вокальні твори виконують в академічній манері.

Спробуйте виконати свою улюблену пісню в різних манерах: у народній манері співайте а капела, в академічній — у супроводі музичного інструмента, в естрадній — під фонограму. В якій манері пісня прозвучала найкраще? Поясніть, чому ви гак вважаєте.



13. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

• Про які вокальні школи йшлося на уроці? Що було характерним для кожної національної школи?

• Які музичні твори ми слухали на уроці? Охарактеризуйте засоби їхньої виразності.

Назвіть основні типи співацьких голосів.

Імена яких відомих виконавців-тенорів вам запам'яталися? Що ви знаєте про манери виконання вокальних творів? Яка з них вам найбільше подобається?

14. Домашнє завдання.

Прослухайте декілька вокальних творів, які найчастіше звучать у вас вдома. Спробуйте визначити, чи є серед них виконані в академічному стилі бельканто.

Заспівайте пісню «Шкільний корабель» своїм рідним та друзям.

15. Вихід з класу під музику Л. Далла.

16. Для допитливих — виконання музичного проекту.

Проект «Світова вокальна скринька»

Мета: навчитися знаходити необхідну інформацію з літературних джерел та оформити власну вокальну енциклопедію.

Очікуваний результат: міні-енциклопедія у паперовому варіанті з ілюстраціями.

Проект може бути індивідуальним, парним або груповим.



План створення:

1. Знайдіть відомості про світові вокальні школи та видатних оперних співаків. Обробіть інформацію до стислого змістового вигляду, знайдіть та збережіть портрет або ілюстрацію до знайденої інформації.

2. Оформте зібрану інформацію в папці або склейте окремі аркуші в книжечку за алфавітом. Напишіть зміст енциклопедії та оформте титульний аркуш яскравими кольорами. Приклейте портрети або ілюстрації за змістом. Малюнок для обкладинки можете створити самостійно або знайти відповідні зображення на сайтах.

УРОК 3

Тема. Камерно-вокальна скринька.

Мета. Ознайомити з поняттями «камерна музика», «камерний спів», «художня пісня», надати знання про характерні особливості камерної та камерно-вокальної музики, ознайомити з жанрами камерно-вокальної музики, розглянути особливості вокальних циклів, ознайомити з вокальною творчістю М. Глінки та Ф. Шуберта.

Розвивати вміння учнів уважно слухати музику та надавати характеристику вокальним творам камерно-вокальної музики, порівнювати вокальні композиції та знаходити характерні засоби музичної виразності вокальних творів, висловлювати-власні музичні враження від прослуханого твору. Виховувати інтерес до слухання вокальної камерної музики та виконання українських народних пісень, виховувати любов до пісенної народної творчості.

Тип уроку: комбінований, урок заглиблення в тему. Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрети композиторів М. Глінки, Ф. Шуберта. Основні понятгя для засвоєння: поняття «камерна музика», «камерний спів», «художня пісня». Характерні ознаки камерно-во¬кальної музики. Жанри камерно-вокальної музики. Особливості музичних вокальних циклів.

Твори, що вивчаються на уроці:

• М. Глінка. «Попутна пісня» з вокального циклу «Прощання з Петербургом» у виконанні Д. Хворостовського.

• Ф. Шуберт. «У дорогу!» з вокального циклу «Прекрасна мельниківна» у виконанні С. Лемешева.

• «Од Києва до Лубен» (українська народна пісня).



Хід уроку

1. Вхід під музику М. Глінки. Організаційний момент. Мотивація до навчання.

2. Новий матеріал для засвоєння. Бесіда про камерну музику, особливості камерно-вокальних жанрів.

Музичний словничок

Камерна музика (італ. camera — кімната, палата) — музика, що виконується невеликим колективом музикантів-інструменталістів або вокалістів.

Термін «камерна музика» у XVI-XVIII століттях вживали до будь - якої світської музики — на противагу церковній або театральній. Згодом камерною музикою стали називати твори, розраховані на невелику кількість виконавців та обмежене коло слухачів.

Колектив, що виконує камерну музику, називається камерним ансамблем і переважно складається з 2—10 осіб. Камерний хор або оркестр налічує від 15 до 20 виконавців. Для камерної музики характерними є:

— тенденція до рівноправності голосів;

— найтонша деталізація мелодійних, інтонаційних, ритмічних і динамічних засобів виразності;

— різноманітна тематика.

Камерна музика створює ліричний настрій, передає емоції та найтонші порухи душі людини.

Які ж музичні жанри містяться в камерно-вокальній скриньці?



3. Робота зі схемою.

СКРИНЬКА ЖАНРІВ КАМЕРНО-ВОКАЛЬНОЇ МУЗИКИ

пісня гімн романс



Музичний словничок

Камерний спів — вид вокального мистецтва, пов'язаний з виконанням романсів, пісень та інших вокальних творів у невеликому концертному приміщенні.

На межі XVIIІ—XIX століть чільне місце в музичному мистецтві посіла вокальна музика. У творчості Ф. Шуберта, Р. Шумана та інших композиторів-романтиків сформувався новий жанр, що отримав визначення як жанр художньої пісні. Бурхливий розвиток цього жанру спостерігався в Росії. Пісні та романси писали М. Глінка, О. Даргомижський, П. Чайковський, О. Бородін, М. Мусоргський, М. Римський-Корсаков, С. Рахманінов та ін.

У камерно-вокальній музиці початку XIX ст. утвердилися пісні, які мають спільний сюжет (або спільних «героїв» чи музичні образи) й об'єднуються у вокальні цикли. Наприклад, відомі цикли Ф. Шуберта, М. Глінки, М. Мусоргського, К. Дебюссі та ін.

4. Музичне сприймання. М. Глінка. «Попутна пісня» з вокального циклу «Прощання з Петербургом» у виконанні Д. Хворостовського; Ф. Шуберт. «У дорогу!» з вокального цикну «Прекрасна мельниківна» у виконанні С. Лемешева.

5. Аналіз музичних творів.

1. Який настрій викликали прослухані твори?

2. Розкажіть про засоби музичної виразності творів. Що поєднує тексти та мелодії?

3. У чому, на вашу думку, особливість вокальних циклів?

4. Чим запам'яталися вам прослухані твори?

6. Відомості про вокальні цикли.

«Прекрасна мельниківна» Ф. Шуберта — перший в історії музики вокальний цикл. Він складається з 20 пісень, написаних на слова німецького поета В. Мюллера в 1823 р. Цей твір ще називають «романом у листах». Кожна пісня, об'єднуючись із циклом загальним сюжетом, виражає окремий ліричний момент, відрізняється простими, у народному стилі, текстами та невигадливою мелодією, котра легко запам'ятовується.

У піснях розповідається про юного мельника, який мандрує по світу в пошуках щастя. Якось, ідучи за струмком, він побачив млин, найнявся туди на роботу і закохався в дочку мельника. Та його чисте почуття не було взаємним. У розпачі хлопець знову пускається в мандри, дорогою розповідає струмку як єдиному другу свою сумну історію й вирішує втопити нерозділене кохання на його дні.

Починається цикл піснею «У дорогу!». У простій, народній за характером мелодії відчувається «вічний рух» — завжди уперед. Так обертаються жорна, тече струмок і життя кличе за собою... На початку циклу змальовуються світлі образи природи («У дорогу!», «Куди?»), потім радісна кульмінація («Моя!»); далі — драматичний злам, поява конфліктного образу («Мисливець»), сумна розв'язка («Мірошник і струмок»), трагічна і водночас світла післямова («Колискова струмка»). Для цього циклу характерні фольклорні джерела мелодики, простота форм, важлива роль фортепіанної партії.

Вокальний цикл М. Глінки «Прощання з Петербургом» написаний на вірші поета Н. Кукольника в 1840 р. Серед пісень циклу найвідомішими є «Попутна пісня» та «Жайворонок». «Попутна пісня» — зразок світлої, життєрадісної лірики. У ній — все: рух і порив, бурхливе й гаряче очікування зустрічі, нетерпіння, схвильоване биття серця. Фортепіанна партія з чітким і пружним ритмом наче передає швидкий рух поїзда, стукіт коліс і миготіння пейзажів за вікном.



7. Виконання творчого завдання до слухання музики.

Розгляньте ілюстрації. Чи відповідають вони сюжетам вокальних циклів, пісні з яких ми слухали? Обґрунтуйте свою думку.



(Перегляд ілюстрацій до пісень «У дорогу!», «Попутна пісня»),

8. Відомості про вокальну творчість композиторів.

Михайло Іванович ГЛІНКА (1804-1857).

Російський композитор, засновник російської композиторської школи, російської національної класичної опери; співак, викладач вокалу. Використовував власний метод навчання співу. Перебуваючи за кордоном, М. Глінка давав уроки співу в Парижі, Берліні. Виступав на музичних зібраннях освічених шанувальників музики, де мав великий успіх. Він сам собі акомпанував і виконував переважно власну вокальну музику — арії, пісні, романси.

Вокальна творчість Глінки різноманітна за жанрами. Йому першому з російських композиторів вдалося досягти високого злиття музики і тексту в єдине поетичне ціле. В творчому доробку М. Глінки — понад 60 романсів, пісень, зокрема на тексти українських поетів.

Франц Петер ШУБЕРТ (1797-1828).

Австрійський композитор, один із основоположників романтизму в музиці. Автор понад тисячі музичних творів, серед яких майже 600 пісень, дев'ять симфоній, велика кількість творів камерної та літургійної музики.

Найважливіше місце у творчості Шуберта посідає пісня для голосу та фортепіано (близький до романсу жанр). У цьому жанрі композиторові вдалося досягти втілення глибокого змісту за рахунок тісного поєднання слова і музики, зростання значущості та індивідуалізації музичних образів.

Вокальні мелодії в піснях Шуберта (що нерідко включають речитативні елементи) переважно характеризуються цілісним музичним узагальненням. Партія фортепіано має важливе виражальне, а часто й музично-зображувальне значення. Композитор збагатив типи пісень, які існували раніше, створив новий тип пісні наскрізного розвитку з варіаціями в партії фортепіано, а також перші зрілі зразки пісенного циклу.



9. Фізкультхвилинка «Хвилинка відпочинку».

10. Повторення правил співу. Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).

11. Розучування пісні. «Од Києва до Лубен» (українська народна пісня).

Знайомство з піснею та її змістом, розучування мелодії куплету та приспіву. Виконання першого куплету під акомпанемент інструмента.



12. Виконання творчого завдання з пластичного інтонування.

Пригадайте, як танцюють козачок та гопак. Спробуйте виконати рухи, притаманні цим народним танцям, під мелодію пісні «Од Києва до Лубен».



13. Виконання творчого завдання з розвитку зорового уявлення.

Розгляньте фотографії. Визначте, яка з них ілюструє виконання камерно-вокальної музики; хорової музики; камерно-інструментальної музики, симфонічної музики.



(Перегляд фотоматеріалів із зображенням симфонічного оркестру, ансамблю камерної музики, соліста-виконавця, хору).

14. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

• Що таке камерна музика?

• 3 якої кількості виконавців складається камерний ансамбль? А камерний оркестр або хор?

• Які жанри входять до камерно-вокальної скриньки?

• Охарактеризуйте особливості вокальних циклів.

• Пригадайте назви вокальних циклів, пісні з яких ми слухали на уроці. Які композитори їх написали?



15. Домашнє завдання.

Прослухайте «Колискову пісню» з вокального циклу М. Глінки «Прощання з Петербургом» та «Колискову струмка» з вокального циклу Ф. Шуберта «Прекрасна мельниківна». Який настрій створює кожен твір? Намалюйте ілюстрацію до твору, який вам найбільше сподобався.

Разом з однокласниками напишіть сценарій шкільного вечора, присвяченого камерно-вокальній музиці.

16. Вихід з класу під музику М. Глінки.

17. Для допитливих — виконання музичного проекту.

Проект «Пісенний вернісаж»

Мета: навчитися створювати сценарій шкільного свята, присвя¬чений світовим вокальним шедеврам.

Очікуваний результат: сценарій шкільного свята. Груповий або колективний проект.

План створення:

У цьому проекті можуть взяти участь учні всього класу або окрема група.

Об'єднайтеся з друзями у три групи.

Перша група «Музикознавці» — підберіть вокальні шедеври та дізнайтеся більше про їхніх виконавців, композитора і поета та історію написання твору.

Друга група «Оформлювачі» — знайдіть ілюстрації та портрети виконавців, композитора і поета, підготуйте презентацію, доберіть якісні фонограми шедеврів вокальної світової школи. Зробіть шкільне оголошення свята. Роздрукуйте запрошення на свято. Запросіть на вечір друзів і батьків.

Третя група «Сценаристи» — складіть сценарій свята, використавши відповідні вірші та інформацію першої та другої груп, оберіть ведучих вечора та звукооформлювача, демонстратора презентації.

Ваше свято буде чудовим!

УРОК 4

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка