Урок 1 Тема: Альберт Камю французький письменник, лауреат Нобелівської премії. Його філософські й естетичні погляди. Камю і екзистенціалізм



Скачати 424.11 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації29.04.2016
Розмір424.11 Kb.
  1   2   3
Урок 1

Тема: Альберт Камю – французький письменник, лауреат Нобелівської премії. Його філософські й естетичні погляди. Камю і екзистенціалізм.

Мета: ввести учнів у художній світ А.Камю; створити умови для усвідомлення ними основних світоглядних ідей та їх впливу на творчість письменника: розвивати навички визначення головного, уміння висловлювати свої думки й аргументувати їх; виховувати гуманізм на прикладі письменника.

Тип уроку: інтерактивний (засвоєння нового матеріалу, формування нових навчальних навичок та вмінь)

Випереджальне домашнє завдання: опрацювати бібліографічні дані про письменника та підготувати фотоматеріали до уявної екскурсії у його музей; ознайомитися зі творчістю А.Камю, скласти опорну схему (період – твори – тематика та проблематику, повторити відомості про екзистенціалізм як модерністський напрямок)

Хід роботи.

Його стійкий гуманізм . . . . . . . . . . .

вів . . . битву з нищівними

і потворними віяннями нашого часу.

Ж.П.Сартр

І. Актуалізація опорних знань

Асоціативний кущ.



  • У чому зміст життя?

  • Якою бути людині у ньому?

  • Над чим роздумували кращі уми людства упродовж багатьох років? Погляньмо на репродукцію картини Рембрандта «Філософ у роздумах».

  • Які думки викликає вона у вас?

ІІ. Мотивація уроку.

Слово учителя.

Письменникам притаманна розвинення відчуття часу, яке допомагає їм охоплювати дух своєї доби, вони не можуть писати поза нею. Чимало з них творили під впливом філософських течій та напрямків (Данте, В.Шекспір, Й.Гете, П.Верлен, А.Рембо, О.Вайльд та ін.). І є письменники, які, проникливо відчуваючи філософську сутність світу, самі були філософами. Серед них Ф.Достоєвський, Л.Толстой, М.Булгаков, Ф.Ніцше, А.Камю.

Письменники, як ї філософи, намагаються осягнути буття, розкрити закони всесвіту. На сторінках своїх творів філософи письменники через художні образи відображали філософські ідеї в дії.

А.Камю, прозаїк, драматург, публіцист, журналіст, лауреат Нобелівської премії, не вважав себе професійним філософом «Якщо хочеш бути професійним філософом – пиши романи», - ще в юнацькі роки заявив митець. Сьогоднішній урок не тільки допомагає нам усвідомити основні світоглядні, філософські позиції письменника, а й навчить визначати суть екзистенціалістських ідей та їхній вплив на його творчість, сприятиме вихованню гуманізму на прикладі письменника.

Проблемне запитання уроку.

- Хто він, А.Камю, письменник, філософ чи письменник і філософ?

ІІІ. Оголошення теми, сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.


  • Говорити про митця без розуміння часу, в якому він жив і творив, неможливо. Тож згадаймо особливості ХХ століття.

Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

Робота над схемою.





  • А.Камю протягом свого життя перебував у болісних шуканнях, то наближаючись до якихось суспільно-філософських позицій, то різко віддаляючись від них.

Краще зрозуміти погляди письменника нам допоможе уявний діалог, у якому група наших акторів, готуючи випереджальне завдання, використала і вислови Камю, і цитати з його творів.

Інтерактивна вправа «Рольова гра» (зустріч з письменником)

Журналіст. Шановний мсьє Камю, а що давало Вам сили у житті та творчості?

Камю-письменник. «Я перебував на півдорозі між убогістю і сонцем. Убогість поглинула мою віру в те, що не все гаразд в історії і під сонцем. Сонце навчило мене, що історія – це ще не все». «Змінити життя – так, але тільки не світ, який я обожнював»

Журналіст. А як Ваше розуміння вибору в цьому світі?

Камю-філософ. «Ми живемо у світі, де треба обирати, чи бути жертвою, чи стати катом. Цей вибір непростий. Мені завжди здавалося, що, по суть, немає катів, є лише жертви. Безперечно, у підсумку.»

Журналіст. Ва називають «бунтівною людиною» - так, яку Ви назвали своє філософське есе. Що означає для Вас бунт?

Камю-філософ. «Мої бунти були освітлені Сонцем». «Я бунтую – отже, ми існуємо».

Журналіст. Ви були членом комуністичної партії, деякий час працювали в комуністичній газеті. Ви прихильник цієї ідеї?

Камю-громадський діяч. «Є люди, до яких звертатися з подібним запитанням немає сенсу, і я належу до них. Просто тоді ніде більше я себе не уявляв. Мені здавалося, та й досі здається, що не можна ставати на бік концтаборів».

Журналіст. Ви розкриваєте абсурдність людського буття. В чому ж Ви бачите велич абсурдної творчості?

Камю-філософ. «Доводиться визнавати уроки буття. Зважаючи на це, творчість – найвища радість абсурду». «Мистецтво, і нічого, крім мистецтва, - зазначав Ніцше. – Мистецтво дано нам, що ми не вмерли від правди.»

Журналіст. Що має дати людині сили жити і перемагати?

Камю-філософ. «Для людини немає видовища прекрасного, ніж свідомість у двобої з дійсністю, яка перемагає, ні з чим не можна зрівняти гордої людяності».

Журналіст. Що для Вас означає творчість?

Камю-письменник. «Творити – це жити двічі».

Журналіст. Як, на Ваш погляд, співіснують думка і творчість?

Камю-письменник і філософ. Вони взаємно переплетені, їх об’єднують єдині проблеми.

  • Під час підготовки до уроку, можливо ще хтось помітив афоризми Камю?

· «Свобода полягає не в тому, щоб говорити все, що заманеться. Свобода – у тому, щоб не брехати. . . .»

· «Найголовніше – виконувати свої обов’язки . . . .»

· «Людина мусить залишатися вірною людському в собі».

· «Вони мене не люблять. Та хіба це підстава для того, щоб їх не благословляти».



Робота в малих групах.

  • Щоб простежити життєвий і творчий шлях Камю, дослідити вплив екзистенціалістських ідей на його світогляд, зрозуміти засади гуманістичної в малих групах, кожне з яких матиме певне завдання.

Об’єднання в групи, розподіл ролей, інструктаж. За 10 хвилин кожна група має виконати завдання та оголосити результати своєї роботи.

Спікер (керівник кожної групи):

  • зачитує завдання групи;

  • організовує порядок виконання;

  • пропонує учасникам групи висловлюватися по черзі;

  • заохочує групу до роботи;

  • підбиває підсумки роботи;

  • за згодою групи визначає доповідача.

Секретар:

  • коротко записує результати роботи.

Спостерігач:

  • стежить за часом;

  • заохочує групу до роботи.

Доповідач:

- чітко висловлює думку групи.



Під час роботи в групах слід дотримуватись правил.

  1. Починайте висловлюватися спочатку за бажанням, а потім по черзі.

  2. Дотримуйтесь одного з правил активного слухання: не перебивайте один одного.

  3. Обговорюйте ідеї, а не особи учнів, які висловлюють певну думку.

  4. Утримуйтесь від оцінок та образ учасників групи.

  5. Намагайтесь в групі дійти спільної думки, хоча іноді у когось може бути своя, особлива, і вона має право на існування.

Завдання бібліографам.

Матеріали інформаційного пакета, який ви підготували в дома (дані про життя, вислови про письменника, спогади та ін.), розкладіть в хронологічному порядку, підпишіть їх (опорні слова – гранування) та проведіть уявну екскурсію до музею А.Камю.



Завдання літературознавцям.

1. Знайдіть правильну відповідь: визначена письменником послідовність головних етапів його творчості була такою:

А) І. Бунт; Б) ІІ. Абсурд; В) ІІІ. Любов

А) І. Абсурд; Б) ІІ. Бунт; В) ІІІ. Любов

А) І. Любов; Б) ІІ. Абсурд; В) ІІІ. Бунт

2. Заповніть таблицю. Назвіть твори Камю та хронологічно розташуйте їх. Прокоментуйте свою відповідь.



Етапи творчості

Назви творів

Провідна тема

Відповідний міфологічний образ













(Етапи творчості: абсурд, бунт, любов.

Назви творів: «Міф про Сізіфа», «Сторонній», «Калігула», «Чума»,, «Стан облоги», «Праведники», «Бунтівна людина», «Перша людина», «Дон Фауст».

Провідна тема: абсурдність людського існування; пафос заперечення. Ідея морального опору абсурдному світові. Любити життя. Любов – найголовніша цінність.

Відповідний міфологічний образ: Сізіф, Прометей, Немезида.)



Завдання архіваріусам.

Поясніть суть екзистенціалізму як філософської системи.

Інтерактивна вправа – незакінчене речення.


  1. Екзистенціалізм – це . . . (напрямок у філософії і модерністська течія).

  2. Виник – у . . . . . (20-х-30-х роках ХХ століття).

Сформувався – у . . . . (30-х-40-х роках ХХ століття).

Найбільшого розквіту досяг у . . . . . . . (50-60-х роках ХХ століття)



  1. Ґрунтується на працях філософів . . . . (С.К’єркегора, М.Хайдеггера, К.Ясперса).

  2. Проявився у творчості: . . . . . . .

а) зарубіжних письменників . . . . . (Дж.Голдінга, А.Камю, Ш.Сартра, Дж.Болдуїна, А.Мердока, Кобо Абе).

б)українських письменників . . . . . (В.Підмогильного, І.Багряного, В.Барки, В.Шевчука).

5. У центрі уваги - . . . . . . . (бунтівна людина).

6. Основні риси екзистенціалізму . . . . . . ( особистість протидіє державі, свобода особистості, абсурдність буття).

7. Зміст екзистенціалізму - . . . . . . . (проблема вибору)

Завдання критикам.



Інтерактивна вправа – прес.

Доведіть наявність ознак екзистенціалізму в творах Камю. Закінчіть речення.



  1. Ми вважаємо, . . . . . (що, хоча Камю твердив про свою непричетність до екзистенціалізму, в його творах є ознаки цього напрямку, як от: сенс існування людини у світі, бунт проти царства абсурду, усвідомлення відповідальності за свій моральний вибір).

  2. Адже . . . . (в центрі уваги письменника – особистість, її життя, моральний вибір, ставлення до навколишнього, часто абсурдного світу).

  3. Наприкладі . . . . . (герої роману «Чума», усвідомивши абсурдність життя, за будь-яких умов виконують свої обов’язки та залишаються вірними людському в собі).

  4. Отже . . . . . (А.Камю, прагнучи збагнути людське життя, історичний песимізм щодо світу поєднує з моральним оптимізмом щодо людини: «Люди швидше добрі, ніж злі.).

Евристична бесіда.

  • Тож які події в житті письменника були вирішальними для становлення його як митця та філософа?

  • Яким би кольором ви передали життєпис Камю?

  • З яким міфологічним персонажем асоціюється Камю?

  • Чому саме екзистенціалізм мав відгук у творчості Камю?

  • Якщо б ви склали сенкан «Екзистенціалізм», яким би був останній рядок вірша?

  • Зіставте вислів Камю: «Люди швидше добрі, ніж злі» - з епіграфом уроку.

(Людина усвідомлює безсилість перед абсурдом світу, але любов до нього, віра у те, що «люди швидше добрі, ніж злі», змушує її боротися, навіть якщо результат битви – поразка. У цьому суть трагічного гуманізму Камю).

ІV. Підбиття підсумків уроку..

Інтерактивна вправа «Займи позицію»

- Отож звернімось до проблемного запитання уроку: «Хто ж він, Альбер Камю: письменник, філософ чи письменник і філософ?»

Орієнтовні судження учнів.

(Я думаю, що Камю через художні твори виражає себе як філософ).

(Вважаю, що Камю – справжній письменник і справжній філософ, що гармонійно реалізується у його творчості).

Слово вчителя.

А.Камю вважав, що письменник, як «оголений нерв епохи», здатний відчути «духовні потоки», які линуть від неї людини окремо і людства взагалі, визначаючи моральний стан всієї цивілізації. І хоча Камю не зараховував себе до філософів, все ж таки його вважають одним із лідерів філософського мистецького напрямку екзистенціалізму. Адже він. Поставивши існування в центр буття, боровся за звільнення розуму і душі від абсурдної дійсності та проголосив повернення світові пріоритету особистості.

Камю, утверджуючи закони моралі, застерігав: коли до вас прийде «межова ситуація» (втрата близьких, недуга, непорозуміння оточення, зрада коханих) і зупинить, на ваш погляд, життя, коли втратять зміст колишні уявлення про цінності світу, пам’ятайте: це не кінець, це тільки народження нових відносин з ним. Прийміть спокійно те, що для вас біле, а для інших чорне. Іноді «доводиться визнавати уроки абсурду», тоді світ стає «без бога», а отже, без вищої мети. Тож зупиніться і згадайте, як стійко боровся зі злом А.Камю, «залишаючись вірним людському в собі», як «намагаються виконувати свої обов’язки» герої його творів, зокрема роману «Чума».

V. Оцінювання учнем власної роботи на уроці (від 0 до 2 балів за кожен напрямок).

Прізвище, ім’я.



  1. Ви брали активну участь у роботі.

  2. Ви вносили вдалі пропозиції.

  3. Ви надавали підтримку іншим учням, заохочували їх до роботи.

  4. Ви висунули цілком нову ідею, що сподобалась іншим.

  5. Ви вдало узагальнювали думку інших.

  6. Ви чітко і повно відповідали на запитання.

Усього балів . . . . . . .

Домашнє завдання. Розповісти про життєвий і творчий шлях Камю. Прочитати роман «Чума».

Урок 2

Тема: Композиція роману А.Камю «Чума». Проблема вибору людини в межовій ситуації та особистої відповідальності за цей вибір.

Мета: Ознайомити учнів з історією створення роману А.Камю «Чума», визначити тематику твору, його композиції.; допомогти з’ясувати різні можливості морального вибору людини в межовій ситуації; розвивати навички порівняльної характеристики персонажів; виховувати почуття відповідальності за свій моральний вибір, прагнення до самопізнання та самовдосконалення.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

Хід уроку.

Здається, наближається чума.

Я бачу місто у вогні.

І виходу немає . . . .

Війна? Чума? Війна-чума . . .

І.Зарудня

І Мотивація навчальної діяльності учнів.

Пояснюючи свій задум роману «Чума» А.Камю писав: «В образі чуми я хочу створити атмосферу задухи, у якій ми всі перебували, атмосферу загрози й вигнання, у якій ми жили. Водночас я надаю йому широкого значення в бутті загалом».

ІІ. Оголошення теми й мети уроку.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.


  1. Звернення до епіграфа. Асоціативна бесіда.

  2. Повідомлення учня про історію створення роману «Чума».

Стислий огляд.

1941 рік – перший начерк; 1943 рік – перший варіант твору; 1947 рік – вийшов роман, збагачений життєвим досвідом автора, зокрема його участю у французькому Русі Опору. Сам Камю характеризував «Чуму» як твір, у якому простежується перехід від боротьби поодиноких бунтарів до визнання необхідності згуртованої боротьби. Еволюція творчості письменника відбувалося «в напрямі до солідарності й співучасті», від «етапу абсурду до етапу протесту».

3. Робота над епіграфом роману «Чума».

Поясніть слова Д.Дефо: «Якщо можна зобразити ув’язнення через інше ув’язнення, то й можна зобразити будь-який реальний предмет через щось зовсім не реальне».

(Звернувшись до алегорії, митець, згідно із задумом, створює новий міф «відповідно до своїх пристрастей і своїх тривог»).

4. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

- Визначте тему та проблематику твору А.Камю «Чума»

Тема: боротьба людської спільноти проти конкретного зла (за словами автора «явний зміст «Чуми» - це боротьба європейського Опору проти фашизму»).

Проблематика: зло, абсурд у житті людини і добро; активне протистояння злу; відповідальність за власний вибір» моральність та аморальність; життя і смерть.

5. Бесіда (за змістом роману).

- Чи отримали ви задоволення від ознайомлення з романом?

- Який епізод вам найбільше запам’ятався?

- Хто з героїв привернув вашу увагу? Чому?

- Які думки, почуття вас охоплювали підчас читання роману?



Самостійна робота.

Завдання: в зошиті схематично позначити композиційні особливості твору. Усно розкрити кожен із композиційних моментів.



Експозиція твору. Початок твору «Чума» - це хроніка тяжкого року в Орані. Пройшовши крізь міські ворота слідом за очевидцем того, як одного дня тут раптом вилізли з підвалів тисячі пацюків і спалахнула епідемія чуми, читач потрапляє в сумні квартали, випалені сонцем. Автор використовував жанр хроніки, що викликає в читача довіру щодо подій, які відбуваються.

Зав’язка. Суперечка доктора Ріє з колегами і чиновниками, які не бажають глянути правді в обличчя і визнати, що вони мають справу з чумою.

Розвиток дії. Створення санітарних дружин, спроби Рам бера втекти з Орана. Досягнення чумою своєї вищої точки.

Кульмінація. (Їх у творі кілька, і вони збігаються з відкриттям життєвої істини кожним персонажем.) Винахід вакцини і врятування перших хворих.

Розв’язка. Зняття санітарних кордонів, прихід до Орану першого потягу, смерть дружини Ріє і він же біля помираючого Тарру.

Фінал роману відкритий. Мабуть, через те, що знищити чуму неможливо, оскільки за певних умов вона знов повертається.

- Кожна людина робить у житті свій вибір. Ми всі пам’ятаємо шекспірівські рядки, які перегукуються з романом А.Камю.

Чи бути, чи не бути? Ось питання.

Що благородніше? Коритись долі

І біль від гострих стріл терпіти,

А чи, зіткнувшись в герці з горцем лиха.

Покласти край йому?

Гамлетівське питання – проблема морального вибору – вічне. Що благородніше: боротися з чумою, вступивши до санітарної дружини, чи бути осторонь від подій, які сталися в місті? Кожен з таких рішень, за філософією екзистенціалістів, моральної чистоти.

Словникова робота.

Мораль – правила, які визначають поведінку людини, її внутрішні духовні та душевні якості і чесність, справедливість та інше; дотримання і виконання цих правил.

Моральний вчинок – здійснення кимось певна дія, що відповідає правилам моралі, внутрішнім якостям.

Благородство – висока моральність, самовідданість, чесність.

У літописі оранських бід автор зіставляє різні типи людської психології. Разом з героями роману немов відчуваємо себе замкненими в зачумленому місті, опиняємося віч-на-віч зі смертельною небезпекою.

Довгий і складний шлях осягнення істинного сенсу життя людини чекає в «Чумі» журналіста Рам бера, священика Панлю, статиста Грана, слідчого Отона, лікаря Бернаха Ріє. Для них, як і для інших мешканців міста, для кожного по-своєму настає година прозріння, коли оголюються справжня цінність людського життя і вже не лишається місце і людям.

Отже, з’ясуємо, як саме розв’язують проблему свого морального вибору героїв твору.



Робота в малих групах.

Робота в малих групах, кожна з яких отримує завдання створити ситуацію спілкування з героями твору – Ріє, Рам бером, Тарру, Граном, Панлю, ролі яких виконують учні. Вони відповідають на запитання однокласників.

Необхідною умовою для виконання завдання є використання уривків з тексту. Мета – зробити висновок, у чому полягає життєвий вибір кожного з персонажів.

Довідка вчителя.

«Межова ситуація» - це зупинена мить у житті людини, ситуація. Коли втрачається смисл старі відповіді на запитання: що я можу знати, у що я можу вірити, що мені робити? Адже такі відповіді мають сенс, коли ми віримо, що в житті є своя логіка і нам є на що сподіватися. Але щойно ми опинилися викинутими з нього, як довідуємося, що все в цьому світі вирішується без нашої участі. Ще і є «межова ситуація» - ситуація кризи: у процесі ламання старих цінностей людина переглядає свої колишні відносини зі світом, в ній народжується нові якості. Коли ви будете робити будь-який вибір, особливо той, що пов’язаний зі стосунками з рідними, друзями, людьми близькими і незнайомими, покладіть на терези всі «за» та «проти». Вирішіть питання «бути чи не бути» так, щоб від вашого вибору ніхто не постраждав, щоб ваш вибір був високоморальний.

ІV. Підбиття підсумків уроку.

Звернення до очікуваних результатів, які були визначені на початку уроку, перевірка їх досягнень.

Домашнє завдання.

Написати контрольний домашній твір на одну з тем:


  1. « . . . Люди більше заслуговують на захоплення, ніж на зневагу» (А.Камю)

  2. «Провідні ідеї і постаті роману А.Камю «Чума»: погляд із ХХ століття»

  3. «Суспільне добро – це і є щастя кожної окремої людини».

  4. «Соромно бути щасливому одному.»

  5. «Вияви «Чуми» ХХ століття – сталінський терор, аварія на ЧАЕС, поширення Сніду, наркоманія, ігроманія.

Урок 3


Тема: Ернест Міллер Хемінгуей. Життєвий і творчий шлях американського письменника, лауреата Нобелівської премії. Особливості його поетики й стилю. Вплив Хемінгуей на розвиток художньої прози ХХ століття.

Мета: Зацікавити учнів особистістю Е.Хемінгуея; окреслити особливості його творчої еволюції, новаторський характер прози; розвивати навички сприйняття інформації на слух, визначення головного, висловлення власної думки; виховувати прагнення до пізнання, до активної позиції в житті, оптимістичного світобачення.

Обладнання: портрет письменника, видання творів, ілюстративні матеріали до бібліографії, відео матеріали.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хемінгуей – жива легенда

Двадцятого нескореного віку.

Це гімн незламності людини.

Олена Прадійчук.

Хід уроку.

І Мотивація навчально діяльності.

- Відомий російський письменник К.Симонов писав: «Я не знав Хемінгуей, але Хемінгуей – людина для мене невіддільний від Хемінгуей – письменника, від його книг і героїв, точніше, від тих із них, у яких він, не криючись, любив те саме, що любив у самому собі, - силу, широту, хоробрість, готовність постояти за себе і за справу, яку вважаєш справжньою, справедливою, готовність ризикувати життям і впевненістю в тому, що є речі й гірші за війну. Боягузтво гірше, зрада гірша, егоїзм гірший». У спогадах сучасників вимальовується ще й такий образ: багатий, честолюбний, прямолінійний і мужній, упевнений, уособлення американського успіху. То який же він, американський письменник, лауреат Нобелівської премії Ернест Міллер Хемінгуей, з’ясуємо на уроці.

ІІ. Оголошення тема й мети уроку.

ІІІ, Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.



  1. перегляд відео презентації про Е.Хемінгуея.

  2. Робота в групах.

І група «Історики»

1) Що стає першим життєвим університетом майбутнього письменника?

2) Політичні переконання Е.Хемінгуея.

3) Чому письменник не залишився осторонь навіть найстрашніших подій ХХ століття?



ІІ група «Літератори»

  1. Яким є головний герой творів Е.Хемінгуея?

  2. Головний зміст творчості письменника.

  3. Своєрідність творчої манери. Метафора Айсберга?

  4. Вшанування великого Хема вдома і визнання у світі.

Складання схеми.

ІІІ група «Психологи»

  1. «Тихе море спокою навчило невгамовнеє серце моє . . .» (Л.Українка)

  2. «Людина створена не для поразки»

Створення психологічного портрета.

Завдання для експертів.



  1. Чому Хемінгуея можна назвати «громадянином світу»?

  2. Через що Е.Хемінгуей постійно потрапляв у небезпечні ситуації?

  3. Що було основним принципом його творчості?

Народився Ернест Мілле Хемінгуей 1899 році в містечку Оук-Парк поблизу Чикаго у досить заможній родині приватного лікаря. Мати була музично обдарованою, гарно співала. У родині зростало шестеро дітей, усім їм дідусі та бабусі приділяли багато уваги. Хлопчик ріс міцною, здоровою дитиною, змалку багато читав. Після закінчення Граматичної школи Хемінгуей вступив до старших класів школи «Рівер форсет хай скул». Захоплювався спортом, став членом туристичного клубу, грав у шкільному оркестрі, працював репортером шкільної газети, постійно друкувався в шкільному журналі «Табула».

Після закінчення школи 1917 році він відмовився вступати до університету, як наполягали батьки, і поїхав до дядька в Канзас-Сіті працювати репортером газети. Через рік Хемінгуей записався до транспортного підрозділу Американського Червоного Хреста. І це його перше знайомство з війною завершилось тяжким пораненням. З його тіла було вилучено 237 осколків. За порятунок італійського солдата отримав срібну зірку «За доблесть» та «Воєнний хрест». 1919 році повернувся до США, працював у різних газета, писав нариси про війну. 1929 року вийшов його роман «Прощавай зброє».

У 1937-1938 роках він знову на війні, тепер уже в Іспанії. У 1944 році взяв участь у воєнних діях після відкриття другого фронту під час Другої світової війни.

1953 року його нагороджують престижною Пулітцерівською премією, визнавши повість «Старий і море» найкращим прозовим твором. Через рік він отримав за неї Нобелівську премію.

Авіакатастрофа та отримані під час гасіння пожежі опіки негативно вплинули на здоров’я письменника. Він, не звиклий до бездіяльності, не витримав і наклав на себе руки.

Письменник розчарувавшись у найвищих ідеалах демократії. Наблизився у власному світосприйнятті до французьких екзистенціалістів. Метафора айсберга, до якої він звертається, щоб відтворити правду життя, стає для нього надзвичайно важливою. Те що «ми бачимо над поверхнею води» Хемінгуей позбавляє описовості, а точна фіксація подій стає основним принципом його прози.

ІІІ. Закріплення знань, умінь, навичок.

Новаторські художні засоби зображення в Хемінгуей.



  • ідея «точки зору» - створював образ такого героя, який би сприймався дуже реалістично і за життєвими переконаннями був максимально наближеним до автора;

  • створення власного «кодексу героя»6 «Будь дужим, навіть жорстоким, умій відповісти ударом на удар. Не чекай від когось співчуття, не нарікай на долю, мовчи, бо найбезпечніше – показати себе невпевненим і смішним: тобі тебе зневажатимуть і перестануть боятися. Не піддаватися почуттям: краще холодність, ніж душевна розхристаність, краще самотність, ніж беззахисність. Тільки так ти, можливо, уцілієш фізично в страшному, кривавому, беззаконному світі . . . . –якщо щомиті будеш готовий до двобою з ним . . . . .Але будь і мужнім, і чесним, і справедливим. Не падай, обороняйся. Не користуйся недосконалістю, підлістю навколишнього світу. Урешті – решт, відповідає супротивникові тим самим, але це чине проти його підступів. Залишайся навіть шляхетним щодо нього, не заради нього – заради себе. Тільки так ти збережеш шанс уціліти морально, не дозволиш іншим розтлити, зруйнувати твою особистість, твою людську гідність – те єдине, що в тебе ще залишилося, без чого не можливо, тай немає сенсу життя»;

  • звернення до образів-символів;

  • зближення жанрів роману.

Хемінгуей також майстерно використовував здобутки попередників та сучасників, зокрема психологізм прози. («потік свідомості», принцип асоціативності людської пам’яті, систему повторів і лейтмотивів).

Урок 4


  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка