Урок №1 8 клас Поетична шекспіріана. «Мій Гамлет». Гамлет вічний образ світової літератури



Скачати 357.11 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір357.11 Kb.


Урок № 1

8 клас

Поетична шекспіріана. «Мій Гамлет».

Гамлет – вічний образ світової літератури.



Мета: увиразнити зміст поняття «вічний образ» у світовій літературі, удосконалювати в учнів навички виразного читання; формувати здатність до пошукової роботи та інтерпретації поетичного твору; виховувати повагу до літературних надбань світового красного письменства.

Тип уроку: урок позакласного читання.

Обладнання: (урок проводиться у приміщенні шкільної бібліотеки) книжковий фонд бібліотеки за творчістю В.Шекспіра, виставка книжкових видань видатного англійського митця, портрети В.Шекспіра, О.Блока, Б.Пастернака, В.Висоцького, Б.Олійника, Д.Самойлова, В.Коротича.

Хід роботи

  1. Зустріч у бібліотеці. Оголошення теми і мети уроку позакласного читання.

  2. Вітальне слово бібліотекаря. «Світ бібліотеки» (огляд рекреацій, книжкового фонду і матеріалів про творчість В.Шекспіра)

  3. Поетична сторінка: виразне читання поезій учнями (випереджальні завдання).

Борис Олійник «ХХ вік і Гамлет»
ХХ ВІК І ГАМЛЕТ

Умирало сонце …

важко … червоно …

І коли останній промінь зблиск,

Жовтий місяць Йоріковим черепом

Над моєю думою завис.

Вийшов Гамлет з древнього туману

Тихо і повільно, як журба.

Чорним знаком вічного питання

Перед ним схилилася верба.

Суть його, як істина в Корані,

Схована у вигинах кори

МО′ , хоч ви на прокляте питання

Відповідь дасте,

товариш принц ?!

Він мовчить. І в думній думі

Його очі голубі мовчать

Первозданним і одвічним сумом

Ллється плащ із білого плеча.

Я до тебе вийду,

поруч стану.

Ти повір мені, як в «Отче наш»;

Чорний знак одвічного питання

І мене вербою протина.

Тінь і світло. Спалахи й падіння

Не міняють суті у віках.

Голубом над персами дівчини -

Парубоцька трепетна рука.

Будуть діти і весілля добрі,

Щастя хміль і сонячна сльоза…

Але тихо, як холодна кобра,

З райських кущів зради виповза.

Ти стоїш одверто і наївно

Над триклятим:

«Бути чи не буть ?»

І регоче кобра з-поза спини,

Заховавши підступ за губу.

Мить - і смерть на біле тіло присне.

Але вік мій чистить галіфе.

І рука сентиментальна принца

На рішучий падає ефес.

Олександр Блок «Я - Гамлет»

***


Я – Гамлет. Холодеет кровь,

Когда плетет коварство сети

А в сердце – первая любовь

Жива к единственной на свете.

Тебя, Офелию мою,

Увел далеко жизни холод,

И гибну, принц, в чужом краю,

Клинком отравленным заколот.


Давид Самойлов «Виправдання Гамлета»

ОПРАВДАНИЕ ГАМЛЕТА

Врут про Гамлета,

Что он нерешителен.

Он решителен, груб, умен

но когда клинок занесен,

Гамлет медлит быть разрушителем

И глядит в перископ времен .

Не помедлив стреляют злодеи

В сердце Лермонтова или

Пушкина.

Не помедлив, рубит гвардеец,

Образцовый, шикарный воин.

Не помедлив, бьют браконьеры,

Не жалея, что пуля пущена.

Гамлет медлит,

Глаза прищурив

И нацеливая кли нок.

Гамлет медлит.

В этот миг

Удивителен и велик,

Миг молочания, страсти и опыта,

Водопада застывшего миг.

Миг всего, что отринуто, проклято.

и всего, что познал и постиг.

Ах, он знает, что там, за портьерой,

Ты, Полоний, плоский хитре.

Гамлет медлит, застывшей пантерой,

Ибо знает законы сердец.

Ибо знает причины и следствия,

Видит даль за ударом клинка,

Смерть Офелии, слабую месть её, -

Все, что будет потом,

На века.


Бей же, Гамлет! Бей без промашки !

Не жалей загнивших кровей.

Быть-не быть – лепестки ромашки,

Бить так бить ! Бей, не робей !

Не от злобы, не от угару,

Не от страху унивши дрож, -

Доверяй своему удару,

Даже,


если

себя


убьешь.
Борис Пастернак «Гамлет»

ГАМЛЕТ


Гул затих. Я вышел на підмостки.

Прислонясь к дверному косяку,

Я ловлю в далёком отголоске

Что случится на моём веку.

На меня направлен сумрак ночи

Тысячью биноклей на оси.

Если только можеш, Авва Отче,

Чашу эту мимо пронеси.

Я люблю твой замисел упрямый

И играть согласен эту роль.

Но сейчас идёт другая драма,

И на этот раз меня уволь.

Но продуман распорядок действий,

И неотвратим конец пути.

Я один. Все тонет в фарисействе

Жизнь прожить – не поле перейти.



Віталій Коротич «Хто є Шекспір?»

… Хто є Шекспір?

Чи був він?

Білі руки підводять вчені їм бракує слів.

Чи був він – той актор,

Чиї перуки

Вкривали наймудрішу із голів?

Хто є Шекспір?

А що таке безсмертя?

А як сонети збурюють світи?

Митцеві часом необхідно вмерти,

Аби своє безсмертя віднайти.

І хто глибінь тієї слави зміряв

Та правди, що чужа хитанню мод?!

Народжує Шевченків і Шекспірі,

Як знак своєї вічності,

Народ.

Художник перепони днів ламає,



Якщо на світі гідно він прожив,

Є дійові особи

І немає

На світі непричетних глядачів.



Високі думи час собою значать.

Стають вони, мов пасма вічних гір.

Був Гамлет,

Був народ англійський.

Значить,

Напевне був Шекспір.


Володимир Висоцький «Мій Гамлет»

МОЙ ГАМЛЕТ


Я только малость объясню в стихе –

На все я не имею полномочий …

Я был зачат, как нужно, во грехе –

В поту и нервах первой брачной ночи.


Я знал, что отрываясь от земли, -

Чем выше мы, тем жестче и суровей;

Я шел спокойно прямо в короли

И вел себя наследным принцем крови.


Я знал – все будет так, как я хочу,

Я не бывал внакладе и в уроне,

Мои друзья по шпаге и мечу

Служили мне, как их отцы – короне.


Не думал я над тем, что говорю,

И с легкостью бросал слова на ветер, -

Мне верили и так как главарю

Все высокопоставленные дети.


Пугались нас ночные сторожа,

Как оспою, болело время нами.

Я спал на кожах, мясо ел с ножа,

И злую лошадь мучил стременами.


Я знал – мне будет сказано: «Царуй!»

Клеймо на лбу мне рок с рожденья выжег.

И я пьянел среди чеканных сбруй,

Был терпелив к насилью слов и книжек.


Я улыбаться мог одним лишь ртом,

А тайный взгляд, когда он зол и горек,

Умел скрывать, воспитанный шутом, -

Шут мертв теперь: «Аминь! Бедняга Йорик! …»


Но отказался я от дележа

Наград, добычи, славы, привилегий:

Вдруг стало жаль мне мертвого пажа,

Я объезжал зеленые побеги …


Я позабыл охотничий азарт,

Возненавидел и борзых, и гончих,

Я от подранка гнав коня назад

И плетью бил загонщиков и ловчих.


Я видел – наши игры с каждым днем

Все больше походили на бесчинства, -

В проточных водах по ночам, тайком

Я отмывался от дневного свинства.


Я прозевал, глупея с каждым днем,

Я прозревал домашние интриги,

Не нравился мне век, и люди в нем.

Не нравились, - и я зарылся в книги .


Мой мозг, до знаний жадный, как паук,

Все постигал: недвижность и движенье, -

Но толка нет от мыслей и наук,

Когда повсюду – опроверженье.


С друзьями детства перетерлась нить,

Нить Ариадны оказалась схемой.

Я бился над словами «быть» или «не быть»,

Как над неразрешенною дилеммой.


Но вечно, вечно плещет море бед, -

В него мы стрелы мечем – в сито просо,

Отсевая призрачный ответ

От вычурного этого вопроса.


Зов предков слыша сквозь затихший гул,

Пошел на зов, - сомненья крались с тылу,

Груз тяжелых дум наверх меня тянул,

В крылья плоти вниз влекли, в могилу.


В непрочный сплав меня спаяли дни –

Едва застыв, он начал расползаться.

Я пролил кровь как все. И, как они ,

Я не сумел от мести отказаться.


А мой подъем над смертью – есть провел.

Офелия! Я тленья не приемлю

Но я себя убийством уравнял

С тем, с кем я лег в одну и ту же землю.


Я Гамлет, я насилье презирал.

Я наплевав на Датскую корону, -

Но в их глазах – за трон я глотку рвал

И убивал соперника по трону.


Но гениальный всплеск похож на бред,

В рожденье смерть проглядывает косо.

А мы все ставим каверзный ответ

И не находим нужного ответа.



(Навчальна пауза)


  1. Коментар вчителя про авторів, представлених у поетичних творах (відомі російські та українські поети-сучасники, їхні портрети; коротка довідкова інформація про їхню творчість).


Олександр Блок та Борис Пастернак – видатні представники російської поезії початку – І половини ХХ століття




Давид Самойлов та Володимир Висоцький – знакові постаті російської поезії радянського періоду



Віталій Коротич і Борис Олійник – відомі представники вітчизняної поезії

ХХ століття





  1. Підсумкове обговорення. Обмін враженнями і думками. Узагальнення висловлених думок щодо поняття «вічний образ» у світовій літературі.

Домашнє завдання:

    • написати твір-роздум-мініатюру за темою: «Гамлет як вічний образ світової літератури».



Урок № 2

9 клас

Практика веде до досконалості (англ. народна мудрість).

Написання твору-відгуку на прочитаний твір Й.-В.Гете «Фауст» .



Мета: опрацювати поняття про відгук на книгу і анотацію; вдосконалити навички складання усної та письмової характеристик літературного персонажа; розвивати логічне мислення, усне та письмове зв’язне мовлення учнів, формувати в учнів уміння передавати особисті враження від прочитаного та визначати художні особливості твору.

Тип уроку: урок розвитку мовлення.

Обладнання: тексти твору Й.В.Гете «Фауст», роздавальний матеріал (таблиці, картки-поняття).

Хід роботи

І. Повідомлення теми і навчальних цілей уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів:


  1. Слово вчителя.

Вміння висловити свою думку про прочитане – неабиякий хист читача. Важливо це здійснити у заданій формі: адже все залежить від ситуації. Уявіть, якщо у звичайній бесіді зі співрозмовником про книжку ви прочитаєте цілу доповідь, як науковець. Що той про вас подумає? Отже, вміння висловитися відповідно до ситуації є дуже важливим для будь-якої людини і воно знадобиться в різних життєвих ситуаціях. Цьому треба вчитися.

2. Організація бесіди з учнями:



  • Що таке відгук? (Це передача почуттів, викликаних твором).

  • Нам може зустрітися й інше слово – анотація. Майже в кожному виданні книжки міститься анотація до творів. Охарактеризуйте її. (Анотація розміщується на звороті титулу для попереднього знайомства зі змістом книги. Іноді в анотації є елементи оцінки та короткі відомості про автора. Частіше вона невелика за розміром).

  • Чим анотація відрізняється від відгуку? (Головна відмінність полягає в тому, що в анотації викладений зміст визначається об’єктивністю, а відгук є менш офіційним і сповненим особистими враженнями автора про прочитане).

ІІІ. Організація роботи на уроці.

3.1. Робота над структурою твору-відгуку:

а) композиція твору-відгуку має такі складові (запис на дошці, звернення до пам’ятки):


    • початок або вступ;

    • основна частина;

    • висновок;

б) характеристика структурних компонентів твору (колективне обговорення).

3.2. Змістові особливості твору-відгуку. У творі обов’язково мають бути висвітлені такі поняття:



  • автор, назва твору;

  • тема й основна думка твору;

  • описані чи згадані епізоди, що викликали найбільше враження, найбільше запам’яталися.

3.3. Робота з назвою творчої роботи. У заголовку має відображатися головна думка твору. Її формулювання має бути влучним, коротким, здебільшого художнім (народна мудрість, влучний авторський вислів, крилатий вислів тощо).

(Обговорення робочих назв творів-відгуків)

3.4. Хто з літературних героїв особливо сподобався? І чому?

Робота з таблицею (випереджальне домашнє завдання):

Образи та ключові поняття

Цитати

Висновок

Фауст







Матеріальне становище головного героя







Настрій Фауста







Чому саме Фауст стає об’єктом суперечки між Богом і Мефістофелем?







Духовний пошук







Мефістофель







Угода







Маргарита







Організація бесіди з учнями на основі виконання ними домашнього завдання.

3.5. Поради вчителя:



    • щодо форми висловлювання;

Ми з вами розглянули основні питання композиції та змісту твору-відгуку. Однак ваш відгук може мати оригінальну форму: це може бути твір-роздум, адресований учителю; лист до приятеля, автора книги чи видавництва; стаття у шкільну газету. В залежності від того Ви оберете стиль оповіді (художній, публіцистичний).

    • щодо синонімічних рядів, які можуть бути використані в учнівських творах:

Автор, письменник, митець; яскравий, влучний, досконалий; вражаючий, неперевершений, непередбачуваний; на мою думку, я вважаю, на мій погляд і т.д.

  1. Виконання творчих робіт учнями.

  2. Підсумки уроку.

Домашнє завдання:

1. Повторити поняття «народна драма» (за підручником та довідковими джерелами).

2. *Підготувати індивідуальне повідомлення на тему: «Цікаві сторінки життя і творчості Й.Ф. Шіллера».

Урок №3

11 клас

«Сторінками життя і творчості таємничого письменника…».

Життєвий і творчий шлях М.Булгакова. Київ у житті митця. Роман «Майстер і «Маргарита»: історія створення, художні джерела, філософсько-етична проблематики твору.



Мета: ознайомитися з важливими етапами життя і творчого шляху М. Булгакова, розглянути зв’язки письменника з Україною, мотивувати читання учнями роману «Майстер і Маргарита», ознайомити з історією створення роману, його художніми джерелами, визначити філософсько-етичну проблематику твору; вдосконалювати навички самостійної роботи з довідковою літературою, виховувати творчо мислячого читача, здатного до самостійної аналітико-інтерпретаційної роботи з літературним твором.

Обладнання: портрети М. Булгакова, фотоілюстрації історичних місць Києва, пов'язаних з ім'ям письменника, портрети Данте, Й.-В. Ґете, Гофмана, М. Гоголя, Ф. Достоєвського.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід роботи

І. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

ІІ. АКТУАЛІЗАЩЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Організація бесіди з учнями щодо життя і творчості письменника:



  • Де і в якій сім'ї народився майбутній письменник, яку освіту здобув?

  • Що нам відомо про зв’язки Михайла Булгакова з Україною?

  • Участь М. Булгакова у Першій світовій та громадянській війнах.

  • Коли розпочалася його літературна діяльність?

  • М.Булгаков створив прекрасні зразки творів малої прози. Назвіть і охарактеризуйте найвідоміші з них («Дияволіада», «Фатальні яйця», «Собаче серце» – сатиричний зміст, розкриття проблем життя сучасної авторові «радянської інтелігенції»).

  • Роман «Біла гвардія», п'єси «Дні Турбіних» і «Біг» — своєрідна трилогія про долю російської інтелігенції. Чому це так цікавило автора?

  • Історія написання роману «Майстер і Маргарита». Роль загадкового твору в житті письменника.

  • П'єса «Батум» і останні роки життя М. Булгакова.

Висновки учнів про широту діапазону творчих інтересів М.Булгакова та спроба накреслити «творчий портрет митця».

Коментар учителя.

Зі спогадів про М.Булгакова (1926 р., з матеріалів допитів в ОГПУ): "На крестьянские темы я писать не могу… Из рабочего быта мне писать трудно. Я быт рабочих представляю себе хотя и гораздо лучше, нежели крестьянский, но все-таки знаю его не очень хорошо. Я очень интересуюсь бытом интеллигенции русской, люблю ее, считаю хотя и слабым, но очень важным слоем в стране. Судьбы ее мне близки, переживания дороги. Значит, я могу писать только из жизни интеллигенции в советской стране. Но склад моего ума сатирический. Из-под пера выходят вещи, которые порою, по-видимому, остро задевают общественно-коммунистические круги. Я всегда пишу по чистой совести и так, как вижу. Отрицательные явления жизни в советской стране привлекают мое пристальное внимание, потому что в них я инстинктивно вижу большую пищу для себя (я - сатирик)".
Фотоматеріали для обговорення:


  • У 17 років Михайло Булгаков стає студентом медичного факультету Першого медичного інституту в Києві. Тоді ж відбувається знайомство з майбутньою дружиною Тетоною Лаппа.




  • 1918 рік: Михайло Булгаков з дружиною приїздять у Київ і оселяються в батьківському домі на Андріївському узвозі.





  • Перші спроби пера увінчалися успіхом: Михайло Булгаков – молодой і перспективний сценарист







  • Суворість погляду, іронічний і навіть песимістичний погляд на життя, внутрішня замкненість талановитого письменника – наслідки життєвих умов і результати здобутого досвіду…

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ



  1. Використання фотоілюстрацій історичних місць Києва, пов'язаних з ім'ям Булгакова (місця народження й дитинства – Поділ, Андріївський узвіз; місця навчання в гімназії та інституті – Бібіківський бульвар; вул. Мала Піроговська та ін.) для організації бесіди.

Висновки учнів щодо ролі Києва у формуванні М.Булгакова як письменника.

  1. Коментар учителя щодо окремих неоднозначних фактів життя письменника, представлених у літературі:

  • за певних обставин життя письменник захворів на залежність від наркотичної речовини (морфій), позбутися якої вдалося лише за допомогою його дружини Т.Лаппи, а також друга сім’ї Булгакових, лікаря за професією. Тільки повернення до м. Києва допомогло врятувати письменника від згубної залежності ;

  • у літературних джерелах (т.з. «булгаковедення») часто йдеться про особливе ставлення М.Булгаков до Сталіна, якого автор виправдовував тим, що не завжди правитель здатний проконтролювати все і зупинити зло. Є факти написання автором листів до вождя з надією на «помилування». У складні для письменника часи було написано п'єсу «Батум» про початок революційне діяльності молодого Сталіна після натяку, що такий твір пом'якшить ставлення до нього «вождя світового пролетаріату». Цього так і не сталося…

ІV. СПРИЙМАННЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ



  • Усний журнал «Штрихи до портрета митця»

Методичний коментар: група учнів-літературознавців отримали завдання випереджувального характеру (розкрити перед однокласниками сторінки життя та творчості М.Булгакова). Презентація результати роботи відбувається з таких тем:

– історія першої публікації в СРСР «Майстра і Маргарити», коли завдяки Костянтину Симонову, який очолював комісію з творчої спадщини письменника, роман хоч і з купюрами, але все ж з'явився на шпальтах часопису «Москва» 1966 року. У подальшому твір поширювався у вигляді «самвидаву»;

– про «нехорошую квартиру», в якій Булгаков провів останні роки життя та написав славетний роман. До початку 90-х років XХ ст. там проживала звичайна радянська родина, тоді як шанувальники творчості письменника марно намагалися перетворити її на музей, а фанати «Майстра і Маргарити» — на місце паломництва;

– Київ Булгакова – місто, де він народився, виріс, змужнів і здобув вищу медичну освіту, яке в багатьох свої творах визнавав улюбленим, вартим найвищих почуттів. У романі «Біла гвардія» М.Булгаков, описуючи Київ, налаштовує читача на мир і тепло, де все це нагадує давні слов’янські сказання про янголів, які запалюють на небі зірки («Все пройде, – пише автор. – Страждання, муки, кров, голод і мор… а ось зірки залишаться»;

– про політичні погляди, уподобання й антипатії М.Булгакова, за які меморіальну дошку будинку-музею на Андріївському узвозі декілька разів обливали фарбою;

– деякі історії, пов'язані з кіноекранізацією славетного роману М.Булгакова, а також чисельними «дивацтвами» театральних постановок твору.





  • «Цей дивний і таємничий роман…». Історія створення роману і його художніх джерел, визначення філософсько-етичної проблематики твору тощо.

  1. Слово вчителя про історію написання та джерела найвизначнішого твору письменника.

Роман «Майстер і Маргарита» М. Булгаков писав з 1928 до 1940 року. Відомо шість редакцій твору. Спершу письменник хотів написати «роман про диявола» – сатиричну фантасмагорію із вставною новелою про Христа і Пілата.

Варіанти назв роману були такі: «Чорний маг», «Копито інженера», «Жонглер з копитом», «Син В (...)», «Гастроль (Воланда)», «Інженер з копитом» тощо.

1931-1932 рр. у роман увійшли образи майстра і Маргарити, а 1937-1938 рр. з'явилася остаточна назва - «Майстер і Маргарита».

Отже, роман писався довго, болісно, відповідно до задуму змінювалися назви, з'являлися нові герої, а старі зазнавали все нових і нових змін. І навіть уже будучи важко хворим, письменник до останньої хвилини рукою своєї дружини продовжував вносити зміни в текст найголовнішого роману свого життя.

Але ця напружена праця не була даремною: твір, створений російським письменником, вражає розмахом, естетичною глибиною і філософською складністю, про що, крім історії написання роману і самого роману як художнього твору, незаперечно свідчать численні джерела, з якими він пов'язаний.

Спробуємо розглянути ці джерела, тому що без знання про них нам буде важко збагнути ті складні питання, які постають під час вивчення роману.

  1. Робота з таблицями. Колективні і групова робота.

Методичний коментар: таблиця 1 заповнюється колективно за коментарем учителя; інші таблиці 2-6 опрацьовуються в групах. Кожна з груп отримує одну з таблиць із заповненою колонкою ліворуч. Завданням групи є заповнення колонки праворуч, що потребує знання тексту роману. По завершенню роботи групи представляють заповнені таблиці класу. Результати фіксуються у робочих зошитах.


Таблиця 1. Основні джерела роману М. Булгакова «Майстер і Маргарита»

Джерела

Зміст

Реальні факти життя М.Булгакова та

Історія країни періоду 1920-1930 рр.



Життя в СРСР у 1920-1930 рр., мистецькі організації, побут городян, репресії, долі митців тощо.

Образ Москви та Києва – двох міст, з якими найбільше пов'язана життєдіяльність митця. Враження від творів мистецтва («Демон», «Шестикрилий Серафим» М. Врубеля, полотна В. Васнецова у Володимирському

соборі в Києві, художня панорама

«Голгофа» тощо).



Історія кохання письменника до Л.Е.Білозерської, яка стала прообразом Маргарити

Літературно-філософські

Е. Ренан «Життя Ісуса», Г. Сенкевич «Куди йдеш», А. Франс «Прокуратор Іудеї», И. В. Ґете «Фауст», Гофман «Малюк Цахес», «Золотий горнець», твори М. Гоголя, філософія В. Соловйова, твори Ф.Достоєвського та багато інших

Біблейно-міфологічні

Євангельські легенди про Ісуса Христа, Понтія Пілата, Іуду. Біблійний міф про Диявола та поєдинок Христа з ним. Слов'янські міфи про відьом, демонів, нечисту силу. Середньовічні демонологічні сюжети та образи. Апокрифічні література (небіблійні трактування давніх сюжетів)


Таблиця 2. Данте і Булгаков: спільне й відмінне

«Божественна комедія»

«Майстер і Маргарита»

Прийом подорожі потойбічним світом

Подорож відбувається світом сучасним (Москвою). Земля постає як стихія абсурдного, ненормального. Реальне життя персонажів перетворилося на існування в пеклі

У «Божественній комедії» у потойбічний світ потрапляє сам автор

За М.Булгакова це в творі робить демонічні образи – «са» Воланд і його почет. Авторська місія – викривальна, диявол за нього виявляє все приховане земне зло

Зображено різні кола пекла, чистилища і раю, через які проходить герой. Там він бачить і грішників, і праведних людей, і святих

Пекельні кола в романі М.Булгакова – це різні боки суспільної системи та людських вад. Через духовне очищення, внутрішню зміну проходять лише душі майстра і Маргарити

Провідниками Данте у потойбічному світі були Вергілій, Матильда, Беатріче

Автор постійно кличе за собою читача: «За мной, мой читатель, за мной...»


Таблиця 3. Гофман і Булгаков: спільне і відмінне

«Золотий горнець»

«Майстер і Маргарита»

Прийом збільшення простору (у будинку Ліндгорста)

Квартира № 50 дивовижним чином збільшується: тут з'являються величезні зали, зимові сади, переходи тощо

Розмова старої чаклунки зі студентом Ансельмом

Розмова Маргарити і Азазелло

Чорний кіт (Вероніка вважає, що це молодий чоловік)

Чорний кіт перетворюється на юнака-пажа

Ідея повісті «Золотий горнець»: кожному буде дано по його вірі

Воланд проголошує цю тезу, коли йому приносять таріль із головою Берліоза


Таблиця 4. Й.-В. Ґете і М. Булгаков: спільне і відмінне

«Фауст»

«Майстер і Маргарита»

Мефістофель – демон-спокусник, дух

зла


Воланд – «карнавальний» диявол: сила зла, однак у романі виконує іншу функцію – встановлює справедливість

Мефістофель спокушає Фауста

різними речами: золотом, коханням,

владою


Воландові у Москві 30-х рр. вже не

треба нікого спокушати



Маргарита – уособлення чистоти,

жіночості, кохання, але вона є жертвою обставин, інструментом диявольського задуму



Маргарита – символ кохання й відданості, вона не жертва, а рятівна сила для майстра. Навіть Воланд визнає цю силу, називаючи її Королевою Марго (до того ж вона зі справжнього королівського роду (!))

Фауст і Маргарита з'єднуються на

небесах, у світлі. Кохання Маргарити

допомагає Фаустові здобути світло,

що сліпить його, і вона веде його у

світлі


Маргарита допомагає майстрові здобути винагороду – але не світло, а спокій (ні героїня, ні майстер світла не заслуговують)

Мотив поєдинку-змагання Мефістофеля і Фауста

Майстер і Воланд ні про що не домовлялися. Майстра навіть Воландові важко чимось спокусити


Таблиця 5. М.Гоголь і М.Булгаков: спільне та відмінне

Творча манера М. Гоголя

Новаторство прози М.Булгакова

Мотив подорожі (пригоди Чичикова)

Подорож Воланда зі свитою по Москві

1930-х рр.



Тема «мертвих душ» (у прямому й переносному значенні: мова йде не тільки про мертвих селян, але и про «померлі» душі поміщиків і чиновників у Росії XIX ст.)

Булгаков показує «мертві душі»

людей 30-х рр. XX ст. А «померлі»

душі належать Воландові, тому він і

з'являється у Москві



Фантастична стихія Гоголя («Вечори на хуторі поблизу Диканьки», «Шинель», петербурзькі повісті)

Фантастика у Булгакова (пригоди Воланда, політ Маргарити та ін.) має кілька функцій: це інший бік реальності; це спосіб увиразнити й викрити справжню сутність людей і суспільства; це художній прогноз, геніальні передбачення митцем жахливих подій у суспільстві

Ліричні відступи у «Мертвих душах», ліризм прози

Ліричні відступи М. Булгакова втілюють точку зору автора, його уболівання за долю людей і світу

Митець – пророк і провідник Божих заповідей («Вибрані місця з листування з друзями»)

Майстер пише про Єршалаїм, про Ієшуа, аби нагадати людям біблійні істини


Таблиця 6. Ф.Достоєвський і М.Булгаков: спільне і відмінне

Творча манера Ф.Достоєвського

Новаторство прози М.Булгакова

Представлення у творах філософії «вседозволеності» (якщо немає Бога, значить немає і диявола, тобто немає ні раю, ні пекла, отже, все дозволено в земному світі)

Суперечка між Берліозом і Бездомним про те, чи існував насправді Христос. Мотив «вседозволеності» надалі постійно звучить у романі. Все дозволено в земному світі: писати доноси, красти, брехати, арештовувати безвинних людей тощо

Князь Мишкін («Ідіот») –

божевільний, але він єдина

нормальна людина в божевільному

СВІТІ


Майстер опинився у божевільні, бо він здогадався про реальний стан речей («Я знал...»). Булгаков розвиває тему суспільного божевілля, соціального абсурду

Мотив «бісів», які входять у людей і

спричиняють їхню духовну загибель

(роман «Біси»), – геніальне

передбачення письменника



«Біси» живуть і процвітають у Москві 30-х рр. «Бісівська» атмосфера постійно

відчувається в романі


V. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Підсумкова бесіда з учнями:


  • Якою особистістю постає перед вами М. Булгаков?

  • Які почуття викликає у вас доля письменника?

  • Про що свідчить зв'язок роману М. Булгакова з творами його великих попередників?

2. Заключне слово вчителя.

Підбиваючи підсумки розмови про життя та творчість М. Булгакова, маємо визнати, що його талант не вписувався, та й не міг вписатися у будь-які, а тим більше, у надто вузькі межі радянської пересічності сталінського типу. Про це свідчить сповнений суперечностей життєвий шлях письменника, його творча спадщина і найкращий роман «Майстер і Маргарита», аналізу якого ми з вами присвятимо кілька наступних уроків.

Але навіть попередні розвідки, які ми здійснили на сьогоднішньому уроці, уклавши порівняльні таблиці, незаперечно свідчать про надзвичайну глибину і широту як філософського, так і культурного контексту, який є у романі Булгакова. Проте подальша робота над романом мусить переконати нас у тому, що і цими важливими аспектами твір М. Булгакова не обмежується.

Домашнє завдання:

1. Написати короткий коментар для бажаючих екранізувати роман «Майстер і Маргарита».

2. Опрацювати складені таблиці.

* Відшукати відомості про біблійну історію Ісуса Христа.


Урок №4

11 клас

Мистецтво кохати і мистецтво творити – споріднені…

Утвердження цінності творчості і кохання та їхньої рятівної сили

в долях майстра і Маргарити (за романом М.Булгакова «Майстер і Маргарита»)

Мета: продовжити аналіз системи образів твору, схарактеризувати образи майстра і Маргарити; виявити здатність учнів до особистісного осмислення та сприйняття художнього твору; вдосконалювати навички аналітико-інтерпретаційної роботи з текстом твору; формувати гуманістичний світогляд, загальну культуру, естетичні смаки учнів, виховувати в них прагнення до самовдосконалення.

Обладнання: текст роману, ілюстрації до твору.

Тип уроку: комбінований

Хід роботи

I. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ


  • Дати визначення поняттю «модернізм».

  • Визначити особливості і засади модерністського мистецтва.

  • Вибіркова перевірка домашнього завдання.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Слово вчителя.

Зіставляючи загальні засади модерністського мистецтва, а саме: звернення до буденних явищ, але наділення їх таємничим змістом, де основа буття – це неосягнена містична таємниця, а герой – самітник, рефлексуючий, заглиблений у внутрішній світ, незалежна і духовно багата особистість, з романом М, Булгакова, не можна не помітити, що і «розуміння літератури як найвищого знання, що здатне проникнути у найінтимніші глибини існування особистості й одухотворити світ, і схильність до містицизму, і прагнення відкрити вічні ідеї, що можуть перетворити світ за законами краси й мистецтва, і створення нової художньої реальності, рівнозначної довколишній дійсності, та експерименти (літературна гра) з цією новою реальністю», – отже, не можна не помітити, що всі ці й інші засади об'єктивно свідчать про модерністський характер твору «Майстер і Маргарита».

Однак тільки ними роман аж ніяк не обмежується, доказом чого є, зокрема, використання класичного прийому у зображенні образів героїв - прийому сатиричного. Згадайте вислів про це самого письменника: «… склад моего ума сатирический. Из-под пера выходят вещи, которые порою, по-видимому, остро задевают общественно-коммунистические круги. Я всегда пишу по чистой совести и так, как вижу. Отрицательные явления жизни в советской стране привлекают мое пристальное внимание, потому что в них я инстинктивно вижу большую пищу для себя (я - сатирик)".

Сатиричне зображення героїв – це спосіб, що полягає не тільки у запереченні, а й у ствердженні, щоправда, – ствердженні від протилежного. Проте у романі є і ті, хто стверджує певні цінності безпосередньо. Про одного з таких героїв ми говорили – це Ієшуа. Але й у так званих «сучасних сценах» твору також є такі герої – це, безумовно, майстер і Маргарита. Отже, що і як вони утверджують у романі? Про це ми і поговоримо сьогодні на уроці.
IV. ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ, НАВИЧОК

1.Прийоми «Гронування».

Методичний коментар: учні згадують основні моменти та події з життя Маргарити. Результати обговорення «кодуються» на схемі.

Ставлення до майстра


Прохання за Фріду



Сімейне життя


На балу


Віщий сон






Витівки Маргарити-відьми

Пропозиція Азазелло

2. Робота з цитатним матеріалом.

Образ Маргарити:

а) «...що пережила Маргарита, коли прийшла назавтра у будиночок майстра,по щастю, не встигнувши переговорити з чоловіком...»; «Тоді вона повернулася в особняк і зажила на старому місці»;

б) «...чому, власне, я прогнала цього мужчину? Мені нудно, а в цьому ловеласі немає нічого поганого»;

в) «Моя драма у тому, що я живу з тим, кого не люблю, але і псувати йому життя вважаю неможливим. Я від нього нічого не бачила, крім добра...»;

г) «Я гину через любов! - і, вдаривши себе в груди, Маргарита глянула на сонце»;

д) «...щастя взагалі теж не було. І от вона спершу довго плакала, а потім стала зла...»;

є) «.. .кокетливо споглядаючи на Азазелло... Вона була небайдужа до всіх людей,які роблять будь-що першокласно»; ж) «Я все життя вклала в цю твою працю».

– Як характеризують Маргариту такі слова автора?



  • Якою ж постає перед нами Маргарита?

  • «Що ж потрібно було цій жінці?»

3. Слово вчителя.

Рука М.Булгакова карає тих, хто образив майстра, але вона й карає його. «Это знает уставший и он без сожаления покидает туманы земли, её болотца и реки, он отдаётся с лёгким сердцем в руки смерти, зная, что только она одна успокоит его». Смерть, як і помста, для майстра – це визволення. Але це не свобода щастя, про яке говорить Воланду Маргарита. Це свобода порожнечі й спокою, в якому ні творчості, ні коханню вже немає місця.

У романі є жорстка фраза: «Не бывает так, чтоб все стало, как было». Це стосується і письменницької діяльності Майстра. Йому більше немає про що писати. У нього немає житла, дітей, родини. Дитина Майстра і Маргарити – це лише врятований роман. Але його роман нікого не врятував, нікому не приніс свободи. Світло пішло з його серця ще до того, як він закінчив цей роман...

4. Аналітична робота з обраними фрагментами твору.

Образ майстра:

1) історія створення роману майстра;

2) зустріч із Маргаритою;

3) причини цькування майстра;

4) причини того, що він відмовляється від свого роману і потрапляє до психіатричної лікарні;

5) що дають нам для розуміння характеру майстра і його стану такі цитати:

а) «.. .ненависний мені людський лемент...»;

6) «Не пишіть більше!»;

в) «Шкодую, що на місці цього Берліоза не було критика Латунського чи літератора Мстислава Лавровича»;

г) епізод із шапочкою;

д) «Не треба задаватися великими планами, дорогий сусіде, авжеж!» Перебування в лікарні - «це не так вже й погано».

5. Підбиття висновків аналітичної роботи: Яким постає перед нами майстер?





  1. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ

1. Слово вчителя.

Як бачимо, і образ Маргарити, і образ майстра – далекі від ідеалу! Та інакше, певно, і бути не могло, тим паче, якщо зважати на ті суспільні обставини. Проте є все ж таки два моменти, які викликають до цих героїв повагу і симпатію: Маргарита кохає так, що здатна на все заради свого коханого, а майстер написав надзвичайний роман про Ієшуа і п'ятого прокуратора Іудеї Понтія Пілата.

Та чи достатньо цього, аби мати змогу заперечити повсякчасну і всеохоплюючу брехню, яка панує в навколишньому світі?

Протягом останніх уроків, аналізуючи роман М. Булгакова «Майстер і Маргарита», ми з'ясували дуже багато речей: літературні джерела цього твору, основні сюжетні колізії, особливості і характери багатьох героїв і навіть визначили відмінності між Євангеліями і власне романом, а також причини сатиричної спрямованості останнього.

Але тепер нам залишається дати відповідь ще на одне – найголовніше питання: про що цей роман? Про майстра і Маргариту? Тоді до чого тут історія Ієшуа? Про Ієшуа і Пілата? Тоді чому треба було змінювати загальновідому історію, якій майже дві тисячі років? А може, це роман про Воланда?

2. Короткі підсумки уроку. Висловлювання учнів про прочитане.



Домашнє завдання:

1. Підготувати повідомлення про перебування Воланда і його свиту в Москві.

2. Повторити відомості за складеними таблицями про творчість Данте, Ґете, Гофмана, Гоголя і Достоєвського.

3. Підготувати запитання до характеристики образу Воланда.



Сценарій позакласного заходу

«ДВА КОЛЬОРИ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ»
Форма проведення: навчальний тренінг1

Умови проведення заходу: вчителеві допомагають у проведенні заходу 2 учні: у рольовій грі беруть участь персонажі творів О.Гріна «Пурпурові вітрила» Ассоль та Ф.Стендаля «Червоне і чорне» Жульєн Сорель.

Оформлення: аудиторія з рухливими меблями, стіни та дошка тематично оформлені паперовими вітрилами та ілюстраціями, маркери, фломастери, ватмани для роботи в групах.
Зміст роботи

І. Привітання.

Учні стають у коло і представляють себе (обирають собі ім’я за власним уподобанням). Серед них є Ассоль і Жульєн Сорель.



ІІ. Вправа «море життя».

На дошці є опорна схема морського пейзажу (дно, хвилі, сонячне небо над морем). Кожен з учасників тренінгу має обрати свій корабель і закріпити його на опорному малюнку й сформулювати думку: «Мені випало взяти корабель з назвою…».



Перелік вітрил: гроші, влада, зв’язки, здатність до ризику, пристосованість до життя, слава, рішучість, хитрість, надія, віра, кохання, дволикість, прагматизм, зневіра, наївність.

1) Рольова гра: «Представлення літературних героїв»:



  • Я – Ассоль. У мене матір померла в злиднях, батько був змушений піти зі служби (через те, що покарав мерзотника Меннерса) і заробляти на життя виготовленням іграшок. Одного разу на моєму шляху зустрівся старий збирач легенд і казок, який подарував мені мрію про казкового принца, що прийде за мною на кораблі з пурпуровими вітрилами й візьме мене з собою «назавжди у блискучу країну, де сходить сонце і де зірки зійдуть з небес, щоб привітати мене з прибуттям». Я повірила в цю мрію з такою силою, що врешті-решт вона перетворилася на дійсність, хоча більшість мешканців Каперни вважали її напівбожевільною.

  • Мене звати Жульєн Сорель. Мій творець вважав, що лише плебеї стають геніями. Він був упевнений у власній теорії, згідно з якою не аристократ, а бідна звичайна людина, завдяки своєму таланту, вродженій енергії та бажанню пробитися у вищий світ, здатна вершити великі справи. Таким був Наполеон. Таким, можливо, є і я.

Мій батько був заможним селянином, проте я не лише не мав ні копійки за душею, а й почувався чужим у власній родині. Мене не любили, з мене знущалися, мене ображали, а я відповідав такою самою ненавистю і батькові, і братам-велетням. Проте у мене була мета, до якої я йшов з непохитною рішучістю, і заради якої ладен був терпіти будь-які муки. Я мріяв «пробити собі дорогу».

Перегрупування учнів у команди: «Ассоль» та «Жульєн Сорель». Учні з «літературними героями» розсідаються в аудиторії групами.


ІІІ. «Вирішуємо проблему».

Червоний чорний кольори є знаковими для обох літературних героїв.



Проблемне питання: Чому Ассоль пронесла через усе життя червоний колір, і не дала чорному взяти над собою верх? Чому Жульєн Сорель зміг відновити червоний колір тільки у фіналі свого життя?

(Обговорення проблеми здійснюється протягом всієї навчальної гри)

1) Мозковий штурм: «Колір життя».

Учні в групах працюють над заповненням таблиці (на окремих ватманах):

Червоний колір

Чорний колір

Ассоль

Жульєн Сорель

Ассоль

Жульєн Сорель

Віра в мрію

Вогонь високих ідейних поривань

Смерть матері

Життя заради вигоди

Віра в казку й прекрасне, кохання

Пошуки самого себе

Прагматизм і брутальність людей Каперни

Гра на публіку

Надія на здійснення омріяного

Бажання здійснення подвигу

Знущання дітей

Ненависть до суспільства

Казка, що стала реальністю

Мрія

Бідність родини

Реальність





….


3) Вправа «Пазли» («Віднови фразу»).

Учні з окремих слів, написаних на аркушах паперу, складають висловлювання відомих людей про важливі моральні цінності:


  • «Человек чудеснее чудес, им творимых» (А.М.Горький);

  • «Людина лише тоді чогось досягає, коли вона сама вірить у свої сили» (Л.Фейєрбах);

  • «Нужно верить в возможность счастья, чтобы быть счастливым» (Л.М.Толстой);

  • «Ідеал Жульєна – це не вірність у коханні, а вірність власній гордині…» (А.Моруа).

  • «Алые паруса» – поема, утверждающая силу человеческого духа» (К.Паустовский).

За результатами складання висловів учні обговорюють їх (робота за групами).

4) Вправа «Встанови відповідність»:



Орфей

Жульєн Сорель

Ассоль

Том Сойєр



Айвенго

Кай


Пігмаліон

Герда

Пані де Реналь

Грей

Еврідіка


Галатея

Ровена


Беккі Тетчер

Що об’єднує цих літературних персонажів? (Кохання) Хто міг би продовжити логічний ланцюжок?


Отже, повертаємося до проблемного питання: що ж допомогло Ассоль і згубило Жульєна Сореля?

(Учні за результатами дискусії малюють схеми-опори на ватманах та

захищають власні думки)




Жульєн Сорель

Ассоль

IV. Висновки. Підведення підсумків роботи:

- Прощальне слова Ассоль і Жульєна Сореля:



Не привыкайте к чудесам,

Дивитесь им, дивитесь!

Не привыкайте к небесам,

Глазами к ним тянитесь.
Приглядывайтесь к облакам,

Прислушивайтесь к птицам,

Прикладывайтесь к родникам, –

Ничто не повторится.
За мигом миг, за шагом шаг

Впадайте в изумленье.

Все будет так – и все не так

Через одно мгновенье.

- Учні знову утворюють «Море життя»: на завершення роботи вони мають обрати «свій корабель життя» й обґрунтувати власний вибір.



- Учасники навчального тренінгу в колі відбивають короткі підсумки роботи (ключове слово/фраза від кожного).

1 Варіант проведення описаного позакласного заходу представлений у відеоматеріалах досвіду Чайки Н.О.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка