Урок № Тема. Календарно-обрядові пісні весняного циклу: «Ой весна, весна днем красна», «Ой кувала зозуленька»



Скачати 130.57 Kb.
Дата конвертації30.04.2016
Розмір130.57 Kb.
Урок №
Тема. Календарно-обрядові пісні весняного циклу: «Ой весна,

весна – днем красна», «Ой кувала зозуленька»,

«А в кривого танця»
Мета: ознайомити учнів із веснянками як жанром календарно-

обрядових пісень, їхніми особливостями;

удосконалювати вміння самостійно працювати з підручником,

робити висновки, зіставляти; розвивати пам'ять, культуру

зв’язного мовлення, вміння грамотно, послідовно, логічно

висловлювати власні думки, почуття, спостереження;

виховувати інтерес до усної народної творчості, зокрема до

пісні, її чарівності, милозвучності, краси.


Тип уроку: комбінований.
Форма проведення: урок - творча співпраця в групах
Обладнання: аудіозаписи народних пісень, ілюстрації учнів до календарно-

обрядових пісень весняного циклу, репродукції картин

відомих художників на тему весни; мультимедійні

презентації учнів





Пісня ні в добру, ні в злу годину

не покидає людину.

Народна творчість
Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. 1 . Мотивація навчальної діяльності школярів.

(епіграфом до уроку слугує вислів з народної творчості, а ви як думаєте, коли людина частіше співає, в лиху чи добру годину? Як пісня допомогає?



2. Оголошення теми та завдань уроку.
ІІІ. Основний зміст уроку

Заздалегідь підготовлені учні розказують, як і коли в Україні відзначали прихід весни. Показують презентацію Свята весни, надають аудіо запис народної пісні, Їхні глядачі-однокласники працюють у групах. На основі побаченого учні потім дають відповіді на запитання.



Група «Березень»

  • Коли в Україні відзначали прихід весни?

  • Як це відбувалося?

  • Які обряди дійшли до наших днів?

Група «Квітень»

  • Які пісні, на вашу думку, називаються веснянками?

  • Як ще їх називали?

  • Які особливості веснянок ви помітили?

  • З якою метою повторюються деякі рядки?

Група «Травень»

  • Які особливості веснянок ви помітили?

  • Які народні прикмети, пов’язані з приходом весни ви знаєте?

  • З якою метою повторюються деякі рядки?

Відповіді дітей: За народними віруваннями, 15 лютого, на Стрітення, зима зустрічалася з весною. Вони сперечалися між собою, кому йти, а кому вертатись. Якщо до вечора ставало тепліше – перемагала весна.

Та справжня весна наставала пізніше. Вважалося, що її приносили на крилах птахи. 30 березня, на день Теплого Олекси, наші предки зодягалися у святкове вбрання, вітали один одного з весною і теплом. Господині випікали обрядове печиво у вигляді птахів – жайворонків, голубів. Діти, співаючи, носили його по селу, провіщаючи й закликаючи весну.

До наступної сценки підготувались 2 дві дівчини. Входить дівчинка - Весна з букетом квітів. Друга дівчинка запитує: «Ой весна, весна, днем красна, що ж ти, весно, принесла?». Весна: «Принесла я вам літечко…»

У вигляді діалогу до кінця виконується веснянка «Ой весна, весна – днем красна»

Діти в групах досліджують наступні питання:


  • Тему вірша ( зображення приходу весни, без якої не буде літа, а значить, і тепла, врожаю)

  • Ідею ( уславлення необхідності приходу весни, її бажаного очікування)

  • Основну думку ( весна — пора року, коли все у природі оновлюється, оживає; саме вона є сподіванням людей на добрий урожай, приплід худоби, достаток)

  • Композицію ( поезія побудована у формі діалогу. Формулюється двічі питання: «Що ж ти, весно, принесла?»)

Заслуховуємо відповіді.

Учитель. Пісні на честь приходу весни називали веснянками.

Вони в різних регіонах України мали й інші назви: гаївки, гагілки, ягілки, яголайки, маївки, рогульки. ( Подумайте та поясніть інші назви веснянок). Веснянки були закличними піснями, бо закликали весну, а також величальними, адже возвеличували цю пору року. Молодь, взявшись за руки, водили хоровод. (Що символізує собою хоровод? - життєвий круг)

Водили також «кривого танця». А чому танець називали кривим?

Читаємо веснянку «А в кривого танця»)

Учень. Коли в давнину на нашу землю нападали чужинці, батьки привчали дітей остерігатися, заплутуючи сліди, аби по них вороги не потрапили в село. Це й відтворював «кривий танець».(спробуємо з вами відтворити «кривий танець) (фізкультхвилинка)

Учитель. Після прийняття християнства веснянки стали традиційними для Великодня, їх співають біля церкви й нині. В останній день свят дівчата шкодують, що час в іграх та піснях минув швидко. Тому у веселих піснях звучать і нотки печалі. ( повернімося до епіграфу уроку. Учні коментують вислів на підставі опрацьованого матеріалу.)

Дві дівчинки( у костюмах) читають у вигляді діалогу веснянку



«Ой кувала зозуленька»
Учитель. Так, багато веснянок співалося під час танців та ігор. До пісень-ігор належить і «Кривий танець». Окремі танцювальні рухи нагадували оранку, сівбу руками, поління, косіння, а слова пісні пояснювали рухи: «Ми просо сіяли, сіяли», «Скажи ж мені, моя мати, як той льон вибирати?»

( давайте спробуємо відновити рухи – станьмо до кола з вами)

Веснянки прийшли до нас ще з дохристиянських часів. У їхній основі лежать вірування пращурів у магію слова. Отже, вивчайте традиції свого краю, збагачуйтесь і освячуйтесь піснею, не дайте замулитись і пересохнути духовним національним джерелам.
Гра «Хто швидше?»

Завдання полягає в тому, що учні в групах виписують у зошити зменшувально-пестливі слова із опрацьованих веснянок. Виграє та група, яка випише швидше більше таких слів.



IV. Звіт груп, доповнення, взаємооцінювання

V. Закріплення знань, умінь та навичок
Підсумкові питання до групи «Березень»

  • У якій формі побудована веснянка «Ой весна, весна – днем красна»? Чому саме?

  • Знайдіть у тексті пісні «Ой весна, весна – днем красна» відомості про дарунки, які принесла весна. Назвіть їх.

  • Для чого люди прислуховуються до кукування зозулі?

Питання до групи «Квітень»

  • Подумайте, чому в пісні «Ой кувала зозуленька» з усіх пташок згадується саме зозуля?

  • Про які квіти говориться в пісні «Ой кувала зозуленька»?

  • Знайдіть і назвіть анафори та рефрени в пісні «Ой кувала зозуленька»? Яка їхня роль?

Питання до групи «Травень»

  • З’ясуйте, у чому виражається основна ознака веснянок – закличність.

  • Чим супроводжувалися веснянки та гаївки, що це символізувало?

  • Чому зозуля у творі названа товаришкою?

VІ. Домашнє завдання:

  • Зробіть «усне малювання» картини, яка виникає у вашій уяві під впливом однієї з веснянок, опрацьованих на уроці.

  • Скласти власну веснянку, проілюструвати її.

  • Вивчити напам’ять одну з пісень (за вибором учнів).

Рефлексія

Метод «Мікрофон». Учням пропонується висловити свої враження від уроку, вони один за одним («ланцюжком») або групою беруть у руки імітований мікрофон та продовжують запропоновані початки речень.

  • * Мені сподобалось…

  • * Мене найбільше вразило…

  • * Для мене сьогодні стало відкриттям…

  • * Хотілося ще б дізнатися про …

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів, їх мотивація

Додаток
1. Літературна гра

Завдання: знайти «пару» до поданих слів.

Квіточка маленьке

Пшениця холодная

Весна зеленая

Зіллячко красна

Травиця рожевая

Водиця озимая

Телятко запашненьке


2. Гра «Так чи ні?»

Завдання: за допомогою сигнальних карток (червоний колір – так; синій колір – ні) дати відповіді на твердження.

  • До календарно-обрядових пісень належать пісні про кохання та колискові.

  • Пісні весняного циклу – це русальні, купальські та жниварські.

  • Однаковий початок рядків у піснях називається анафорою.

  • «Кривий танець» - це веснянка.

  • Пісня «Ой весна, весна – днем красна» побудована у формі монологу?

  • За українською міфологією, зозуля – це жінка, що перевтілилася в птаха?

  • Хороводи та співи – це бажання людей прискорити прихід весни?

  • Рефрен – це єдинопочаток



Урок № 1
Тема. Календарно – обрядові пісні. Роль і місце пісні в житті

українців. Головні календарні обряди. Народна обрядова

пісня, її різновиди.
Мета: ознайомити учнів з українською календарно-обрядовою

поезією, вивчити її різновиди,

навчати розповідати про головні календарні обряди

українців, розуміти магічну силу обрядових пісень для наших

предків; розвивати стійкий інтерес до усної народної

творчості, навички виразного і вдумливого читання

календарно-обрядових творів; виховувати почуття пошани

до минулого народу.


Тип уроку: комбінований.
Форма проведення: робота в парах
Обладнання: аудіозаписи народних пісень, ілюстрації учнів до календарно-

обрядових пісень , репродукції картин відомих художників,

мультимедійні презентації учнів


«Покажіть мені народ,

у якого було б більше пісень.

Наша Україна дзвенить піснями».
Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. 1. Мотивація навчальної діяльності школярів. (епіграфом до уроку слугує вислів з народної творчості, а ви як думаєте, коли людина частіше співає, в лиху чи добру годину? Що уособлює в собі весна?Чи є вона початком чогось нового?

2. Оголошення теми та завдань уроку.



ІІІ. Основний зміст уроку

Питання до класу

- Чи не заважає пісня роботі?

- Чи потрібна трудова пісня у сумісній праці?

- Чи була би більш плідною та якісною робота без пісні?

Вчені вважають, що пісні позитивно впливають на наші емоції. Пісні нашого народу можуть викликати щирі сльози і нестримну радість. (Які у вас викликають емоції підчас прослухування пісень) (слухаємо 2 пісні («Цвіте терен»).
1. Пояснення вчителя.

Більше третини днів року в наших предків займали свята. Під час кожного свята здійснювалися певні обряди, які обов’язково супроводжувалися піснями, танцями, хороводами. Доторкнутися до цих традицій, підхопити пісню, те святе, чим жили наші пращури, – це значить продовжити рід, продовжити своє власне життя.

Кажуть, пісня – то душа народу. Пісня супроводжує людину в горі та в радості, у праці та під час відпочинку. І коли наші далекі пращури, змагаючись із грізними силами природи, намагалися «задобрити» і віддячити добром, то поряд із різними магічними діями (жертвоприношеннями, танцями) звучала й пісня, як словесне вираження бажань і прагнень людей.

Яким чином складалися народні пісні? (Людина або група людей, зважаючи на власні почуття: радості, хвилювання, смутку,— а також під час виконання будь-якого виду роботи складали текст і добирали до нього мелодію).

Як ви думаєте, що вважалося головним у житті людини у давнину?Завдяки чому люди виживали в ті давні часи?(слухаю відповіді дітей).

Учитель. Усе життя українського народу було пов'язане з хліборобського працею. Від урожаю залежав добробут селян. Тому магічними словами і ритуальними діями вони намагалися поліпшити умови свого життя.

Наші предки здавна помітили, що слова мають велику силу. Ними можна втішити й розгнівати, насмішити і налякати, заспокоїти і викликати прихильність до себе. Вони вважали, що ласку богів та сили природи можна привернути словами і піснями. Так виникли календарно-обрядові пісні, які поділялися на цикли за порами року: весняний, літньо - осінній, зимовий.



Запитання до учнів:

  • що таке пісня?

  • що ми називаємо обрядом?

  • які обряди вам відомі?

Пісня має особливу будову: вона поділяється на куплети, переважно з чотирьох рядків, об'єднаних римою. У кожної пісні є своя мелодія, яка повторюється в усіх куплетах.
2. Робота зі словником літературознавчих термінів

Учні записують визначення у літературознавчий словничок.



Народна пісня – невеликий усний віршований твір, що співається. Її автор невідомий, це колективна творчість народу.

(учні коротко розказують про кожен цикл) З якою метою співалися такі пісні?



Обрядові пісні – це пісні, що виконуються під час обрядів.

Види народних пісень


обрядові












веснянки,

колядки, щедрівки,

зажнивні, обжинкові,

купальські, русальні,

петрівочні

трудові; козацькі;

чумацькі; кріпацькі;

бурлацькі;

рекрутські; стрілецькі



про родинне життя;

про кохання; колискові;

весільні; жартівливі


Різновиди календарно-обрядових пісень



Особливості народних пісень:



  • Вираження почуттів, переживань, настроїв, роздумів.

  • Стисле повідомлення про обставини, які їх викликали, елементи описів.

  • Висока поетичність мови

  • Відповідність мелодій словесному текту

  • Віршована форма

  • Малий обсяг

  • Одночасне виникнення слів та мелодій

  • Усне поширене

  • Існування тексту й мелодії у різних варіантах

А як створюється поетична краса пісень?

Якими засобами?

Назвемо основні з них.

Це влучно вжиті епітети, часто постійні (сине море, чисте поле, зелений гай), порівняння, зокрема заперечні (Та ж не маки червоненькі — /То козаки молоденькі);

рефрени, або повторення слів чи рядків у кінці кожного куплети (Добрий вечір тобі, пане господарю,/Радуйся!/Ой радуйся, земле, Син Божий народився. /Застеляйте столи та все килимами, /Радуйся!/Ой радуйся, земле, Син Божий народився),

анафори, або повторення слів чи словосполучень на початку віршових рядків (Ой хто, хто Миколая любить, /Ой хто, хто Миколаю служить);

пестливі слова (молоденький, зелененький, ніженька, неділенька).

Додайте самостійно підібрані епітети до поняття «народна пісня». Наприклад. Народна пісня: яскрава; гарна; найкраща; проста; сповнена дужого, молодого почуття і сили; без зайвого слова і ноти; мелодійна...



ІV. Закріплення набутих знань

Завдання. Доведіть тезу: «Життя наших предків було тісно пов’язане з природою».


Домашн завдання:

ний твір-роздум на тему «Пісня – душа народу»

. Організація опорних знань.
Технологія «Незакінчені речення»

Народна пісня — ...

Народні пісні поділяються на ... (обрядові, побутово-ліричні, епічні).

Основні різновиди календарно-обрядових пісень: ... (весняного, літнього, осіннього, зимового циклу).

Прокоментуйте висловлювання відомих людей про українську пісню.

Що спільного є у цих висловлюваннях?

Які характерні особливості народних пісень можна виділити?
V. Підсумок уроку

Рефлексія.

Продовжити речення.


  • Сьогодні на уроці я дізнався про …

  • Найцікавішим для мене було …

  • Найбільше мене вразило …

  • Хочу більше дізнатися про …

Широко використовувались образи, а також сюжети і мотиви українських календарно-обрядових пісень письменниками, композиторами та художниками. Ще Григорій Сковорода ввів веснянку «Горобчику шпачку, шпачку» у твір «Благочестивий Еродій». До веснянок і колядок звертались Ю. Федькович, Леся Українка, П. Грабовський, І. Манжура, Л. Глібов та ін. Русальні пісні і повір'я про русалок використали у своїх творах Т. Шевченко («Причинна», «Утоплена»). Леся Українка («Лісова пісня»), змалював українські народні звичаї та обряди М. Гоголь («Майська ніч, або Утоплена», «Ніч перед різдвом» та ін.). Сцени народних свят та ігрищ і народний побут відображали класики української драматургії М. Кропивницький, М. Старицький, І. Карпенко-Карий.

Українська народна обрядовість і деякі пісенні мелодії були використані в операх П. Чайковського «Черевички», М. Римського-Корсакова «Ніч перед різдвом», М. Лисенка «Утоплена, або Русальна ніч», «Різдвяна ніч».

Народна обрядовість відображена в образотворчому мистецтві українських художників І. Труша, К. Трутовського, М. Пимоненка та ін.













База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка