Урок № Образний зміст музики. Характер людини в музичному образі Мета: ознайомлення з поняттями полі стилістики та стилізації



Сторінка8/8
Дата конвертації29.04.2016
Розмір1.17 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Слухання. Пісня “Священна війна” (російською мовою)
“Священна війна”
Сл. В. Лебедєва-Кумача,
муз. О. Александрова

Аналіз прослуханого твору
Якими засобами втілений образ війни в пісні „Священна війна”?
Перш з все – маршовістю, що підкреслює розмірений крок війська захисників, а також закличними інтонаціями в мелодії. А які вражаючі слова: „Пусть ярость благородная вскипает, как волна”. Недарма ця пісня мала такий сильний вплив. Вона як ніколи відповідала духові часу, настроям людей; надихала й закликала.

Слухання. Д. Шостакович. Ленінградська симфонія. «Епізод нашестя»
Блокада Ленінграда. З 1941 по 1944 роки місто постійно в оточенні ворога. 908 днів та ночей... Руйнівна сила війни – образ фашизму – найкраще представлений «Епізодом нашестя» з Ленінградської симфонії Дмитра Шостаковича та поемою Миколи Бажана „Сьома симфонія Шостаковича”.

Дмитро Шостакович


Симфонія №7. І ч. «Епізод нашестя»

Наступ потвор. Впертість убивць. Тупіт чобіт.


Ближчає. Дужчає. Глибшає. Тяжчає.
Б’є в світи. Б’є в степи. Б’є в зеніт.
Суне. Реве. Роззявляється пащею.
Плющать удари. Плещуть пожари.
Гуп. Грюк. Крик.
Машин заброньованих ромби.
Крізь небо пригвинчені бомби.

Розповідь про історію створення пісні „Степом, степом”
Після війни пройшли десятиліття... Поет Микола Негода і композитор Анатолій Пашкевич були давніми друзями. Якось композитор поділився з поетом своїми мріями написати пісню про матір, що чекає сина з війни, і запропонував перші рядки:
Степом, степом розгулись гармати,
Степом, степом клекіт нароста...
Микола Негода відразу відгукнувся і почав складати текст. Довго підбирали мелодію, але жоден варіант їх не влаштовував. Якось вони поїхали до родичів у село і побачили біля дороги гранітну стелу з викарбуваними прізвищами односельчан, що загинули в цю страшну війну. Біля стели на колінах стояла старенька жінка в чорному, цілувала викарбуване прізвище, обпікаючи граніт гіркими слізьми ...
На ранок поет Микола Негода створив вірш, а Анатолій Пашкевич поклав його на музику. Відтоді пісня вже мала крила, щоб линути до людей.

Караоке. Пісня «Степом, степом»
„Степом, степом”
Сл. М. Негоди,
муз. А. Пашкевича

Відомості про образ перемоги
Дмитро Шостакович ще в 1942:
Вдивлявся у те, що ми згодом побачимо, -
Завтрашній лик перемоги й покари...
Він присвятив фінал Ленінградської симфонії образам боротьби і мирного життя. Цим композитор висловив упевненість, що перемога не за горами.
1975 рік... Перемозі над фашизмом і закінченню війни вже 30 років... На святковому телевізійному „Вогнику” вперше прозвучали слова:
Этот День Победы порохом пропах,
Это праздник с сединою на висках.
Это радость со слезами на глазах.
Через декілька днів на телебачення почали надходити листи з подяками за пісню. Слухачі були переконані, що її писали ветерани-фронтовики. І не було нікого в 1975 році, хто б залишився байдужим до цієї пісні.
Поет Володимир Харитонов – дійсно фронтовик: воював, був поранений, пізнав усі тяготи війни. А ось композиторові Давиду Тухманову воювати не довелося – коли почалась війна, йому був... лише рік. І до цього часу викликає здивування, як людина, що бачила війну лише в ранньому дитинстві, могла написати музику, настільки сильну за впливом на слухача? Композитор згадував, що військова тематика була йому близькою, в дитинстві він слухав фронтові пісні, пізніше – служив у військовому ансамблі пісні й танцю. А при написанні пісні намагався перейнятися духом перших переможних днів 1945 року. Таким чином, пісня “День Перемоги” стала музичним образом-символом свята Перемоги.
Мелодія куплету пісні „День Перемоги”, розвиваючись, логічно переростає в мелодію приспіву. Після перших фраз „День Победы” і „как он был от нас далёк” автор поставив паузи, підкреслюючи зупинки, немов перепочинок, що розділяв, здавалося, безкінечний шлях до перемоги.
Пунктирний ритм цих фраз підкреслює рішучість, готовність дійти до перемоги. А далі мелодія рівніша, м’якша, ліричніша: „Как в костре потухшем таял уголёк”. Ось контраст уже в мелодії.
Особливої емоційності надає перехід до приспіву без паузи: „Этот день мы приближали как могли. Этот день Победы…”. Справді, цю мить хотілося наблизити якомога швидше, тому й перехід від куплета до приспіву є кульмінацією твору.
Послухаймо пісню „День Перемоги” , яка й донині знаходить відгук у серцях слухачів усіх поколінь.

Слухання. Пісня “День Перемоги” (російською мовою)
“День Перемоги”
Сл. В. Харитонова,
муз. Д. Тухманова

Підсумки уроку
Є такий вислів: „Коли гуркотять гармати – музи мовчать”. Але сьогодні музи не мовчали. Не мовчали в перші хвилини Великої вітчизняної. Не мовчали у блокадному Ленінграді. І не мовчать до цього часу – разом із найсвітлішим в історії музики образом перемоги!  

Урок № 33. Драматургія концерту     Вступ
Ми дуже часто чуємо слово „концерт”. Так називають публічне виконання музичних творів, на якому присутня публіка. Так само називають виконання музичних творів по радіо чи телебаченню, хоча передачі там часто ведуть зі студій, в яких ніякої публіки немає. А є інший концерт – музичний твір. Тож з’ясуймо, що це за твір і яка його драматургія.

Відомості про концерт
Латинське concertare означає „змагатися”. Італійське concerto – „згода”. У музиці концертом стали називати твір, у виконанні якого беруть участь соліст і оркестр. Вони ніби змагаються один з одним: зазвичай композитор протиставляє віртуозну партію соліста барвистому звучанню оркестру. Інструментальні концерти складаються переважно з трьох частин; їх створюють за тим самим принципом, що й сонати.

Концерт – великий віртуозний твір для соліста з оркестром у формі тричастинного циклу

Безліч концертів написано для фортепіано, скрипки, віолончелі з оркестром. Є концерти і для інших інструментів – духових, баяна, домри тощо. Є навіть концерт для голосу з оркестром.


Іноді композитори пишуть концерти не для одного, а для двох чи трьох солюючих інструментів. Тоді концерт називають подвійним або потрійним.

Відомості про «Фортепіанний концерт для лівої руки» М. Равеля
Сьогодні ми познайомимося з музикою концерту ре мажор для фортепіано з оркестром французького композитора Моріса Равеля. Дуже цікавою є інша назва цього твору – „Фортепіанний концерт для лівої руки”.
Коли слухаєш музику, не віриться, що в цьому творі з оркестром змагається лише одна рука піаніста – настільки повнозвучною здається партія фортепіано. Змагатись одному інструменту з оркестром – справа нелегка, а тут лише одна рука!..
Музичні образи концерту, його основні теми підкажуть, що хотів сказати композитор.

Слухання. М. Равель. «Фортепіанний концерт для лівої руки»
Моріс Равель
«Фортепіанний концерт для лівої руки»

Аналіз прослуханого твору
Головна партія в концерті звучить двічі: в оркестрі, а потім – у виконанні соліста. Характер головної партії розвивається від стримано-трагічного до поривчастого, бентежного, гордовитого. Особливо це відчутно в партії соліста – вона стає образом людської волі й духу.
Побічна партія – ліричний образ із відтінком смутку – тема страждання. Раптом виникає бездушно-меланхолічна мелодія в танцювальному ритмі, немов зла посмішка. Так починається розробка.
Схоже до теми нашестя з Ленінградської симфонії Дмитра Шостаковича. У Равеля подібна музика також символізує залізно-бездушну війну. Під час війни теж трапляються хвилини спогадів про безхмарну юність. У тиші ніби лунають кроки – і воскресає ліричний образ, від жалібних і протяжних звуків якого віє сумом. На цей смуток композитор наклав тему війни. Вона звучить у високому регістрі. Тема страждань і тема війни, переплітаючись, залишають відчуття тривоги.
Починається реприза, що повертає нас до теми волі й духу. Її героїчний заклик надихає на подвиг: музика, зіграна однією рукою піаніста, змушує замовчати всіх. Звучить каденція. І в бурхливому потоці ми чуємо всі теми концерту. Оркестр закінчує на трагічному акорді.
«Фортепіанний концерт для лівої руки» написаний не в традиціях циклу з трьох самостійних частин. Він є одночастинним концертом-поемою, але слухачі чітко чують безліч тем-образів, переплетених між собою. Теми-образи були укладені у вільну сонатну форму зі стиснутою репризою.
Вільною є поява в розробці нових тем і включення їх у драматургічний розвиток. А стиснута реприза – це скорочений повтор тем експозиції. Усе ж таки у „змаганні” оркестру та фортепіано піаніст, граючи однією рукою, доводить своє лідерство.

Розповідь про історію створення «Фортепіанного концерту для лівої руки»
Післявоєнні рани... Вони ще довго нагадують про себе... У душі Моріса Равеля Перша світова війна залишила багато болі та страждання. Спочатку він не міг зрозуміти, навіщо його рідна Франція втягнулась у війну з Німеччиною, які події призвели до такої трагедії. Потім він не міг примиритись зі своєю „бездіяльністю”, адже на жодному призовному пункті не хотіли брати до війська такого худого й невеликого на зріст чоловіка.
Равель пішов працювати до госпіталю. Пізніше він усе-таки вирвався на передові позиції: став водієм військової вантажівки.
Війна підірвала здоров’я композитора, забрала в нього багатьох друзів. Вона увірвалася в його життєрадісну музику. „Яка помилка долі – жити під час війни”, – з гіркотою писав матері з фронту Равель.
Повоєнні рани... Вони довго не заживають... Піаніст Пауль Вітгенштейн був у відчаї. Війна забрала в нього праву руку. Для музиканта-піаніста це був майже смертний вирок. Ночами, уві сні він грав … грав багато, блискавично, найважчі твори...
Він хотів залишитися піаністом (навіть усупереч здоровому глузду) і прийняв рішення: звернутися до композиторів, попросити їх створити для нього концертний репертуар. Серед тих, хто відгукнувся, був Моріс Равель. Він не зміг залишитися байдужим до прохання людини, яка стільки пережила на війні, адже відчув її жахи на собі.
Композитор вирішив написати для Пауля Вітгенштейна концерт – справжній, змістовний, насичений, навіть помпезний. Моріс Равель прагнув, щоб музична тканина не була полегшеною, навпаки – вона мала звучати так, немов її виконують дві руки.
За задумом автора концерт мав утілювати образи з життя: волю та людський дух, війну та страждання, спогади про щастя та юність, перемогу людської волі.
1930 рік. Солдат Вітгенштейн із вдячністю прийняв концерт для фортепіано з оркестром від солдата Моріса Равеля. Цей твір і донині слухачі сприймають як звернення до їх найкращих почуттів.

Демонстрація пісні В. Івасюка “Водограй”
Різким контрастом до музики Равеля є пісня „Водограй” Володимира Івасюка. Вона оспівує красу української природи та почуття любові до неї.
Під час розучування ретельно опрацюйте доволі складний ритм мелодії пісні. Зверніть увагу на її широкий діапазон та великі за обсягом тексти куплетів і приспіву.

“Водограй”
Сл. і муз. В. Івасюка

Розучування пісні “Водограй”

Підсумки уроку
Сьогодні ми розглянули драматургію такого складного жанру, як концерт.  


Урок № 34. Розвиток народних тем у професійній музиці     Вступ
Пригадаймо визначення понять, які ми розглядали раніше.
Великий чотиричастинний цикл для симфонічного оркестру.
Симфонія.
Побудова музики, образи якої не тільки протиставляються, а й активно взаємодіють, утворюючи частини: експозицію, розробку та репризу.
Сонатна форма.
Утілення в музиці розвитку та взаємодії образів, розгортання образної дії, яке визначає форму, композицію та засоби музичної виразності.
Музична драматургія.
За якими принципами поєднуються та взаємодіють образи, за яким принципом розвиваються?
За принципами подібності, контрасту та конфлікту.

Сьогодні ми побачимо, як образи народної музики розвиваються у професійній музиці. Однак, спочатку пригадаємо глибоконародну за мелодизмом і щирістю висловлювання, але композиторську пісню „Водограй”.


Продумайте виконавську драматургію пісні: лірико-наспівні за характером куплети змінюються грайливо-танцювальним приспівом, панує світлий і життєрадісний настрій.

Робота над піснею “Водограй”

Караоке. Пісня «Водограй»
“Водограй”
Сл. і муз. В. Івасюка

Відомості про Л. Ревуцького
Левко Ревуцький – видатний український композитор, музикант, учений, педагог ХХ століття. У формуванні стилю композитора велике значення відіграла його тривала й серйозна робота з народними піснями.
Ревуцький обробляв народні пісні для голосу в супроводі фортепіано й укладав у різноманітні збірки з назвами або в серії для низького, середнього чи високого голосу.
Цикл „Сонечко”, що увібрав веснянки, ліричні, танцювальні, колискові, ігрові пісні, продовжив і творчо розвинув традиції Лисенка, Леонтовича, Степового в жанрі обробки народної пісні.
Новим етапом мистецького розвитку Ревуцького стала Друга симфонія, створена в 1927 р і відредагована в 1940 р. Своєрідність твору полягає в тому, що весь його музичний матеріал Ревуцький запозичив із фольклору. У симфонії він використав сім народних пісень, мелодії яких стали „зернами” образності симфонії.
Дослідники творчості композитора писали: „Народні теми у Другій симфонії Ревуцького не є чудовою, але застиглою інкрустацією. Вони варіюються, змінюються, набувають іншої форми... Ці теми живуть і дають свіжі буйні паростки в атмосфері широкого симфонічного розвитку”.
Друга симфонія Левка Ревуцького є першим зразком класичної симфонії в українській музиці ХХ століття.

Відомості про Симфонію № 2 Л. Ревуцького
Структура Другої симфонії Левка Ревуцького нетрадиційна; вона складається з трьох частин. Перша і третя частини написані в сонатній формі, друга – у три-п’ятичастинній. Принцип драматичного розвитку – контраст.

Перша частина починається кількома барвистими акордами, які готують ладово-напружену тему головної партії. В основі мелодії головної партії – пісня „Ой весна, весниця”.


Уважно розгляньте нотний текст пісні „Ой весна, весниця” і заспівайте її з допомогою вчителя в повільному темпі.

Побічна партія побудована на мелодії пісні «Ой не жаль мені».


Розгляньте нотний текст пісні «Ой не жаль мені» і заспівайте її з допомогою вчителя в помірному темпі.

Розробка побудована в основному на мелодії головної партії й має дві хвилі наростання напруження, що підводять до кульмінацій. На вершині другої кульмінації з’являється реприза. Основні теми набирають нових відтінків.



Прослухайте першу частину Симфонії № 2 Левка Ревуцького.
Проаналізуйте образний зміст музики та принцип його розвитку.

Л. Ревуцький. Симфонія № 2. І ч.
Левко Ревуцький
Симфонія № 2. І ч.

Аналіз прослуханого твору
Народні мелодії стали для Ревуцького зерном образності. Вони зазвучали по-особливому. Одна й та ж мелодія набуває розвитку, нового звучання, нових відтінків. Так головна партія в експозиції звучала гостро, напружено, в розробці – драматично, а в репризі – героїчно. Побічна партія – лірико-журлива; зберігає свої ознаки протягом твору, хоча сама грає різними відтінками світлотіней. Ось де в основі драматургії симфонії лежить контрастне зіставлення образів, народжених з народної пісенності.
Поет Максим Рильський, який товаришував з Левком Ревуцьким, присвятив йому чимало своїх віршів. А про Другу симфонію висловився так: “Друга симфонія сповнена красою українського поля, благородством народного серця, непереможними чарами народної пісні в дорогоцінній оправі симфонічної майстерності”.
Російський композитор Юрій Шапорін сказав, що “ця симфонія, напоєна широкою пісенністю, лірично-схвильована, образно багата, ніби розповідає про Україну голосом її рідного народу”.

Підсумки уроку
Народна музика все-таки має величезну силу! Як тільки композитори її не використовують! Пишуть обробки, цитують народні мелодії, глибоко вивчають і пишуть у народному стилі. Народні джерела – це не лише матеріал для творчості композиторів. Це – можливість духовного та музичного єднання поколінь.  

Урок № 35. Композиція музичного твору (урок-концерт)     Вступ. Композиція музичного твору
Ми знаємо, що музичні образи, вплітаючись у музичну драматургію, тобто в розвиток і дію, утворюють різноманітні композиції, форми.
Сьогодні ми підсумуємо все, що вивчили протягом навчального року, пригадаємо пісні, які найбільше сподобалися, у формі уроку-програмної симфонії!
Розпочнемо урок-симфонію зі вступу. Він нагадає нам образ нашої другої домівки – школи. Школу можна уявити кораблем, під вітрилами якого ми мандруємо країною знань і добра.

Караоке. Пісня “Шкільний корабель”
“Шкільний корабель”
Сл. К. Ібряєва,
муз. Г. Струве

Відомості про І частину уроку-симфонії
Першу частину уроку-симфонії ми присвятимо образам батьківщини; виразимо любов до рідної землі піснею „Україна” й переймемося духом її героїчного минулого піснею “Гей ви, козаченьки”.

Караоке. Пісня «Україна»
„Україна”
Сл. і муз. Т. Петриненка

Караоке. Пісня “Гей ви, козаченьки”
“Гей ви, козаченьки”
Сл. В. Крищенка,
муз. Г. Татарченка

Відомості про ІІ частину уроку-симфонії
Оскільки у класичних симфоніях друга частина повільна, розповідного характеру, ми пригадаємо образ матері, що чекає на сина-солдата.
У піснях „Степом, степом” та „Балада про мальви” образ матері має стримано-трагічний характер. Ми відчуваємо всю гіркоту материнського горя через стриману, повільну мелодію пісні „Степом, степом” та драматично-схвильовану мелодію пісні „Балада про мальви”.

Караоке. Пісня „Степом, степом”
„Степом, степом”
Сл. М. Негоди,
муз. А. Пашкевича

Караоке. Пісня „Балада про мальви”
„Балада про мальви”
Сл. Б. Гури,
муз. В. Івасюка

Відомості про ІІІ частину уроку-симфонії
Треті частини симфоній – скерцо – веселі й жартівливі, хоча можуть мати й танцювальний характер. Ми вивчали пісні танцювального характеру – “На долині туман” та „Водограй”.

Караоке. Пісня “На долині туман”
“На долині туман”
Сл. В. Діденка,
муз. Б. Буєвського

Караоке. Пісня “Водограй”
“Водограй”
Сл. і муз. В. Івасюка

Відомості про фінал уроку-симфонії
Яким же буде фінал нашої симфонії? Звичайно ж, піднесеним і життєстверджуючим! Для цього нам слід пригадати образ віри пісні „Най буде” та образ надії пісні „Хай живе надія”.

Караоке. Пісня “Най буде”
“Най буде”
Сл. і муз. Дж.Леннона і П.Маккартні

Караоке. Пісня„Хай живе надія”
„Хай живе надія”
Сл. К. Гнатенка,
муз. І. Білик

Відомості про коду уроку-симфонії
Який гарний урок-симфонію ми склали із вивчених пісень! Коду цієї симфонії зробимо не музично-виконавською, а теоретичною – у формі тестування.

Тестове завдання 1
Структура (будова) музичного твору, співвідношення його частин
Композиція
Поліфонія
Гомофонія

Тестове завдання 2
Великий чотиричастинний цикл для симфонічного оркестру
Симфонія
Соната
Увертюра
Симфонічна поема

Тестове завдання 3
Закінчіть речення. Музичними образами є …
Емоційно-чуттєві відображення життєвих образів
Відображення духовного світу людини, її почуттів та емоцій
Відображення різноманітних проявів життя в художній формі

Тестове завдання 4
Принципи розвитку, поєднання та взаємодії образів
Подібність
Контраст
Конфлікт
Колір
Лінія

Тестове завдання 5
Форма музики, образи якої не тільки протиставляються, а й активно взаємодіють, утворюючи частини: експозицію, розробку, репризу
Сонатна форма
Форма рондо
Форма варіацій
Тричастинна репризна форма

Тестове завдання 6
Утілення в музиці розвитку та взаємодії образів, розгортання образної дії, яке визначає форму, композицію та засоби музичної виразності
Музична драматургія
Музична сцена
Музична розповідь

Підсумки уроку
Ось і кінець ще одного навчального року... За цей рік ми познайомилися з новими музичними образами; проаналізували, якими засобами композитори втілювали ці образи і яку форму твору вони використовували.
Навіщо композитори створюють твори? Навіщо ми їх вивчаємо?..
Для того, щоб пізнавати світ і себе в цьому світі. І щоб пізнавати інших людей. Ось і наш останній акорд у сьомому класі: пізнай через музику самого себе!  


1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка