Урок № Образний зміст музики. Характер людини в музичному образі Мета: ознайомлення з поняттями полі стилістики та стилізації



Сторінка7/8
Дата конвертації29.04.2016
Розмір1.17 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Слухання. М. Огінський. Полонез “Прощання з батьківщиною”
Патріотичний образ у музиці – це не лише піднесена, бадьора та маршова музика. Наприклад, полонез “Прощання з батьківщиною”: програма твору, яку ми чуємо в назві, вже змальовує певний смуток.
Прослухайте полонез Міхала Огінського “Прощання з батьківщиною”. Поміркуйте, якими музичними засобами втілений у полонезі патріотичний образ.
Міхал Огінський
Полонез “Прощання з батьківщиною”

Аналіз прослуханого твору
Полонез вважають найкращим твором, в якому втілений ліричний патріотичний образ. У плавній хроматизованій мелодії панує спокійний настрій. У нього іноді вкрапляються патетично-скорботні інтонації.
Ця тема втілена у першій та третій частинах полонезу, написаного в тричастинній репризній формі. Середня частина – піднесена, героїчна. Її тема викладена акордами, переважає пунктирний ритм.
Тема середньої частини побудована на інтонації „побудки” – так у Польщі називали сигнали військової труби і патріотичні вірші, що закликали до визвольної боротьби. Такі фанфарні звуки викликають у пам’яті походи повстанців.
Музична драматургія полонезу: розвиток патріотичного образу відбувається досить спокійно, на основі співставлення контрастних тем – скорботної та героїчної. Завдяки такому контрасту ми відчуваємо смуток, але водночас віру й надію польських патріотів, які прощаються з батьківщиною.

Демонстрація пісні “На долині туман”
Пісня “На долині туман” оспівує батьківщину, красу української землі.
Послухайте пісню і порівняйте її образ з образами творів образотворчого мистецтва.
“На долині туман”
Сл. В. Діденка,
муз. Б. Буєвського

Розучування пісні “На долині туман”
Під час розучування визначте фрази мелодії, їх подібність та відмінність. Зверніть особливу увагу на синкопований ритм.

Підсумки уроку
Пензлю російського художника ХІХ століття Іллі Рєпіна належить картина „Слов’янські композитори”. На ній зображені 22 творці російської, польської та чеської музики. Поруч із Шопеном зображений Міхал Огінський. І недарма, адже він є автором полонезу – твору, в якому втілений ліричний патріотичний образ.  

Урок № 28. Музична драматургія симфонії     Вступ
Як композиторові передати душевний світ людини з усіма його складнощами – суперечливими почуттями, думками, що безперервно змінюють одна одну? Яку форму обрати композиторові для відображення цього світу, на яких думках і почуттях зосередитися?
Є така форма! Є і жанр – симфонія!

Відомості про симфонію
Саме симфонія краще інших видів музики здатна передати картину суперечливих почуттів. Недарма вона свого часу так упевнено витиснула попередницю – танцювальну сюїту. Відбулося це в другій половині XVІІІ століття.
З чим же порівняти симфонію в мистецтві? З пейзажем у живописі? З оповіданням у літературі?
І пейзаж, і розповідь найчастіше передають один настрій, одну думку. Для симфонії підійде аналогія з романом чи повістю. Подібно до них симфонія поділяється на декілька частин. Як і романи, вона «населена» різними «героями» – мелодіями чи темами, і ці мелодії не просто випливають одна за одною, а взаємодіють і конфліктують.
Яка з частин симфонії має відрізнятися найбільшою напруженістю? Остання? Ні. До моменту її появи людина стомиться від сприйняття музики.
Можливо, друга частина має бути найнапруженішою? Теж ні, адже слухач не відразу зрозуміє складні «події» музичного твору. Тому зазвичай найбільшою напруженістю вирізняється перша частина. Її пишуть в особливій музичній формі – в сонатній.
Розвиток музики, побудованої в сонатній формі, можна порівняти з дією в спектаклі, де головні герої протистоять чи конфліктують. Перш ніж протистояти чи конфліктувати, необхідно познайомитися з дійовими особами – двома основними темами, мелодіями. Цим композитор ніби зав’язує драму. Далі теми розвиваються, загострюються їх відносини, досягаючи вершини розвитку. Після цього настає підсумок, розв’язка.
Інші частини симфонії продовжують думку, висловлену в першій частині, але висвітлюють її з нових сторін. Друга частина, на відміну від першої, проходить зазвичай у повільному темпі. Тут музика передає неквапливий плин думки чи розповідає про красу, щастя або природу.
Третя частина (як правило менует чи скерцо) пройнята танцювальністю. Вона немов нагадує про прості радощі життя, відпочинок чи розваги.
Четверта, остання частина – фінал. Музика фіналу може бути веселою, урочистою або драматичною. Майже завжди ця частина за характером наполеглива та стрімка. Слухач сприймає її як висновок з усього твору.

Симфонія – це чотиричастинний цикл для симфонічного оркестру.

Австрійський композитор Йозеф Гайдн був першим композитором, який почав писати симфонії. У його творчості жанр симфонії набув завершеності та класичних рис. Вольфганг Моцарт сказав у жанрі симфонії не останнє слово! Цей жанр інструментальної музики був остаточно сформований у його творчості. Гайдн створив 104 симфонії, а Моцарт – близько 50.



Відомості про Симфонію № 40 В.А. Моцарта
Подекуди симфонія відтворює боротьбу, бурхливий рух життя. У музиці Моцарта симфонія розгортається як схвильована оповідь, яка розкриває перед слухачем різні відтінки людських настроїв.
Сьогодні ми познайомимось зі знаменитою Симфонією № 40 соль мінор Вольфганга Амадея Моцарта. Визначимо, що саме хотів розповісти композитор у чотиричастинному симфонічному циклі, однак послухаємо лише першу частину цього твору.
Перша частина симфонії зазвичай складається з трьох розділів: експозиції, розробки та репризи.
Експозиція починається з головної партії. Трепетно-ніжна з відтінком суму музика нагадує схвильовану та щиру розповідь людини. Мелодію виконують скрипки, що надає їй особливої наспівності, м’якості й теплоти.
Зв’язуючий епізод є своєрідним містком до наступної теми. Побудований на інтонаціях головної партії, він має свої особливості: підкреслений, чіткий і виразний ритм надає музиці енергійного характеру, зібраності та серйозності. Незабаром виникає побічна партія – світла, граціозна, витончена, що нагадує танок. М’який спів скрипок повторюють дерев’яні духові інструменти – флейти, гобої, кларнети. Самою своєю появою побічна партія немов заперечує, спростовує першу, прагне витиснути її з нашої свідомості. Унаслідок цього у слухача виникає відчуття нестійкості. Закінчення експозиції – енергійне й рішуче – навіює слухачеві думку: «Далі буде».
Після експозиції настає розробка – найнапруженіший розділ симфонії. Її початок одразу забарвлює музику в похмурі тони. Теми, що вперше пролунали в експозиції, показані тут з інших, нових сторін. Вони розчленовуються на короткі мотиви, „мигтять” у різних голосах, зіштовхуються і переплітаються. Стан нестійкості досягає вершини, вимагаючи заспокоєння, «розрядки».
Після розробки настає час репризи. Перехід до неї відбувається поступово. У репризі головна та побічна партії звучать так само, як в експозиції, але з деякими змінами. Вони відбивають підсумок попереднього розвитку. Побічна партія, відтінена мінором, набуває заглибленості та напруженості.

Прослухайте першу частину Симфонії № 40 соль мінор Вольфганга Амадея Моцарта. Простежте в ній за розвитком і взаємодією образів.



Слухання. В.А. Моцарт. Симфонія № 40. І ч.
Вольфганг Моцарт
Симфонія № 40. І ч.

Аналіз прослуханого твору
Суть музичної драматургії першої частини симфонії полягає у “м’якому” контрастному зіставленні основних тем – головної та побічної партій, їх складній взаємодії та розвитку в розробці і напруженості в репризі.
У розробці цікаво трансформуються основні образи-теми. Головна партія стає тривожною, неспокійною і водночас енергійною. Вона з’являється в різних групах інструментів, набуваючи насиченості та сили.
Реприза нагадує, якими були головна та побічна партії. Побічна партія в репризі набуває нових рис.

Розповідь про симфонічну музику В.А. Моцарта
Симфонія № 40 Вольфганга Амадея Моцарта є однією з трьох найвідоміших симфоній композитора, написаних у 1788 році у Відні. На той час Моцарт досягнув вершин майстерності, розквіту таланту композитора й виконавця.
Симфонія № 39 розповідає про життя людини, сповнене радощів, ігор, веселого танцювального руху.
Симфонія № 41, що має програмову назву „Юпітер”, оспівує світ з його контрастами та суперечностями, утверджуючи розумність і гармонійність його структури.
Особливістю музики Моцарта є поєднання простоти й безпосередності відображення почуттів із поетичною піднесеністю й глибиною, оптимістичне сприйняття світу. Важко повірити, що яскраве, сповнене творчих досягнень життя Моцарта мало зворотній бік – матеріальні нестатки, навіть голод.
Надзвичайно насичена творча й виконавська діяльність у поєднанні зі злиднями та незгодами підточили сили композитора. Зі всесвітньовідомого в дитячі роки він став, на жаль, майже забутим у роки зрілості.

Робота над піснею “На долині туман”
Сьогодні ми продовжимо роботу над піснею „На долині туман”.
Зверніть увагу на виконання довгих нот. Вони мають звучати з різним динамічним забарвленням – крещендо чи димінуендо або і те, і те.

Караоке. Пісня “На долині туман”
Перед тим, як заспівати пісню, складіть план її виконавського розвитку.
“На долині туман”
Сл. В. Діденка,
муз. Б. Буєвського

Підсумки уроку
Коли Моцарт був п’ятирічним хлопчиком, слава про його незвичайні музичні здібності гриміла всією Європою, а знаменита Болонська музична академія присвоїла йому звання академіка, коли Моцарту було 13 років.
Сьогодні ми знаємо й любимо „сонячного маестро” за його музику, що є символом краси та гармонії! Його твори торкаються струн душі кожної людини. Цінуймо ці радісні миті.  

Урок № 29. Музична драматургія симфонії (продовження)     Вступ
На минулому уроці ми послухали лише першу частину однієї з життєвих оповідей Моцарта. З наступними частинами симфонії нам слід познайомитися сьогодні, однак спочатку пригадаємо ліричний образ пісні „На долині туман”.

Караоке. Пісня “На долині туман”
“На долині туман”
Сл. В. Діденка,
муз. Б. Буєвського

Відомості про Симфонію № 40 В.А. Моцарта
Продовжмо працювати над симфонією № 40 Вольфганга Амадея Моцарта. У музиці першої частини ми відчули схвильований, ліричний сум. Інколи його порушувала контрастна поява драматичної теми. Так протягом усіх чотирьох частин симфонії душевна рівновага буде встановлюватись, а потім знову порушуватиметься. Ми відчуємо, якої великої сили емоційний заряд закладений у мелодію, що відкривала симфонію.
У другій частині симфонії контраст загострюється: спочатку затишшя, а в середньому епізоді – майже трагічне звучання. А далі – традиційний менует. Він мало схожий на бальний танець; його характер вольовий та енергійний.
Фінал симфонії схожий на стрімкий вихор, сповнений контрастів. Почуття і настрої, виражені у фіналі, споріднені з музикою першої частини. Ми чуємо ту ж саму схвильованість головної та світлу граціозність побічної партій. Фінал досягає більшого напруження внаслідок розвитку образів до бурхливих, поривчастих тем. Це кульмінація твору.
Уважно послухайте другу, третю та четверту частини Симфонії № 40 Вольфганга Амадея Моцарта.

Слухання. В.А. Моцарт. Симфонія № 40. ІІ ч.
Вольфганг Моцарт
Симфонія № 40. ІІ ч.

Слухання. В.А. Моцарт. Симфонія № 40. ІІІ ч.
Вольфганг Моцарт
Симфонія № 40. ІІІ ч.

Слухання. В.А. Моцарт. Симфонія № 40. ІV ч.
Вольфганг Моцарт
Симфонія № 40. ІV ч.

Аналіз прослуханого твору
Шуман сказав про Симфонію № 40: „Кожна нота в ній – чисте золото, кожна частина її – це скарб”.
Моцарт неперевершено майстерно передав у симфонії багатий образний зміст, витончено й досконало втілив красу людських почуттів, показав їх “м’яке” контрастне зіставлення, складну взаємодію та розвиток. Уся симфонія – немов образ самого Моцарта: від романтичного, безтурботного геніального хлопчика до трагічних переживань великого художника, який хоче вирватися з рамок свого часу, адже його творчість спрямована в майбутнє.

Підсумки уроку
Кожну частину симфонії можна порівняти зі сторінкою людського життя. Інколи дуже складно описати словами власні переживання, мрії, сподівання та думки, а Моцарт це зміг зробити музичною мовою!
Що саме вже більше двох століть вабить людство до музики Моцарта? Напевне, чистота й особлива оптимістичність почуттів і думок; а також сонячне, інколи трагічне, але по-юнацьки безпосереднє сприйняття життя.  

Урок № 30. Розвиток образів у різних видах мистецтва: в літературі та музиці     Вступ
В усі часи існував та існує найпривабливіший образ для художників, поетів, композиторів, скульпторів. Це почуття надихає людину перероджуватися, змінювати на краще своє життя, надихає на великі справи та самопожертву. Ідеться про образ кохання! Саме коханню присвячено багато творів у всіх видах мистецтва.

Відомості про образи трагедії В. Шекспіра „Ромео і Джульєтта”
Ромео та Джульєтта – найпопулярніші образи, створені талановитим англійським драматургом Вільямом Шекспіром 400 років тому.
Події трагедії розгортаються в італійському місті Верона. Затята ворожнеча розділила два старовинні роди – сім’ю Монтеккі, до якої належав Ромео, та сім’ю Капулетті, до якої належала чарівна Джульєтта. Багаторічне протистояння між цими сім’ями стало перепоною для чистого й вірного кохання Ромео та Джульєтти. Закохані трагічно загинули.
Зворушлива і трагічна історія кохання Ромео та Джульєтти стала основою багатьох мистецьких творів. Це, наприклад, скульптура французького скульптора Огюста Родена, драматична симфонія Гектора Берліоза, опера Шарля Гуно, увертюра-фантазія Петра Чайковського, балет Сергія Прокоф’єва та багатьох інших. Лише опер на цей сюжет написано 14.

Розповідь про увертюру-фантазію П. Чайковського „Ромео і Джульєтта”
Як же втілена геніальна трагедія Вільяма Шекспіра в програмовій увертюрі-фантазії Петра Чайковського? Невже можна викласти трагедію мовою симфонічної музики?
Виявляється, можна. Хоча жанр програмової увертюри не передбачає розкриття подій сюжету та втілення образів усіх дійових осіб, композитор узагальнено висвітлив в увертюрі основну ідею літературного твору та привернув увагу до основних образів.

Прослухайте два уривки з трагедії Шекспіра і визначте образи, що втілені в кожному з них.

Уривок перший. Герої: Ромео та Джульєтта.
Джульєтта:
Як ти зайшов сюди, скажи, навіщо?
Як міг ти перелізти через мур?
Адже високий він і неприступний.
Згадай-но, хто ти: смерть тебе спіткає,
Як з наших хто тебе застане тут.
Ромео:
Кохання принесло мене на крилах,
І не змогли цьому завадить мури;
Кохання може все, і все здолає, -
Твоя рідня мені не перешкода.
Джульєтта:
Хто показав тобі сюди дорогу?
Ромео:
Моя любов! Вона мене навчила,
Дала мені пораду, я ж за те
Позичив їй очей, я не моряк,
Та будь від мене ти хоч так далеко,
Як щонайдальший берег океану,
Я б зважився такий здобути скарб!
Джульєтта:
Мене ти любиш? Знаю, скажеш: „Так...”
Тобі я вірю, з мене досить слова.
О, не клянись! Зламати можна клятву:
Недурно ж кажуть, що з любовних клятв
Сміється сам Юпітер!

Послухайте другий уривок із трагедії Шекспіра, визначте образи, що втілені в ньому.

Герої: Тібальд (брат Джульєтти) та Меркуціо (друг Ромео).
Тібальд:
Добридень вам, сеньйоре!
Я хочу вам сказати слово!
Меркуціо:
І тільки слово?
Додай до цього слова ще й удар.
Тібальд:
Я готовий, сеньйоре, якщо ви дасте
Мені до цього привід.
Меркуціо:
О ти, потворо, підла і ганебна!
Тібальде, щуролове! Гей, виходь!
Тібальд:
До ваших послуг я, сеньйоре!

Перший уривок утілює образ кохання. Ми чули розмову закоханих Ромео та Джульєтти. Другий уривок утілює образ ворожнечі, ненависті, нетерпимості. І здається, наче ми почули брязкіт шпаг, побачили криваву розв’язку, якою закінчується ця розмова.


Отже, перед нами було четверо героїв, але два образи. Це й не дивно, адже симфонічна музика втілює образи, а не зображає сценічних персонажів. Саме так зробив Чайковський в увертюрі-фантазії – передав образ ворожнечі родів Монтеккі та Капулетті й образ кохання Ромео та Джульєтти.
Увертюра-фантазія написана в сонатній формі; з експозицією, розробкою та репризою. Почнемо з експозиції – з розгорнутого вступу, музична тема якого повторюється двічі. Потім прозвучать головна та побічна партії.

Слухання. П. Чайковський. Увертюра-фантазія „Ромео і Джульєтта”. Експозиція
Прослухайте експозицію увертюри-фантазії Петра Чайковського „Ромео і Джульєтта”, а саме: вступ, головну та побічну партії. Визначте, які три образи передав композитор.
Петро Чайковський
Увертюра-фантазія „Ромео і Джульєтта”. Експозиція

Аналіз прослуханого твору
Тривалий, розгорнутий вступ, що повторюється двічі, передає загальний колорит міста та часу подій. Він зображає єдиний в увертюрі образ конкретного персонажа – патера Лоренцо (священика, який допомагав закоханим). Ми ніби чуємо, як Лоренцо починає розповідати прекрасну й печальну історію, що відбулася на його очах. Тема викладена акордами, що створюють враження звучання церковного хоралу. Звучання поодиноких кларнетів і фаготів перериває скорботне звучання скрипок і альтів.
Головна партія нагадує Тібальда та Меркуціо – образ ворожнечі та ненависті. Зловісну картину бою створюють квапливий рух струнних, енергійна, поривчаста мелодія, різкий ритм, раптові синкоповані удари всього оркестру з помітним виділенням металічного тембру тарілок, різкі гармонії.
Побічна партія – це образ кохання, нічим не затьмарений, приємний і чарівний. Наспівна й мелодійна тема стала у світовій музиці ідеалом вічної краси кохання. І знову в основі музичної драматургії лежить конфлікт образів.

Демонстрація пісні „Розпустили кучері дівчата”
Образ кохання – найулюбленіший у народному мистецтві. В українській народній музиці є навіть жанр, що оспівує кохання, – ліричні пісні. Вони численні, багаті прекрасними мелодіями.
“Розпустили кучері дівчата”
Українська народна пісня

Розучування пісні „Розпустили кучері дівчата”

Підсумки уроку
Мистецький твір завжди будують на розвитку образів. Наприклад, образи Ромео та Джульєтти, їх розвиток складають композицію трагедії Вільяма Шекспіра, а конфлікт між ворожнечею і коханням – музичну композицію увертюри-фантазії Петра Чайковського.  

Урок № 31. Розвиток образів у різних видах мистецтва: в літературі та музиці (продовження)     Вступ
На минулому уроці ми розглядали один із найпрекрасніших образів мистецтва. Як же забути неперевершений зразок утілення образу кохання в музиці – побічну партію з увертюри-фантазії “Ромео і Джульєтта” П. Чайковського!
Сьогодні ми прослухаємо ще раз увертюру-фантазію, але вже до кінця.

Слухання. П. Чайковський. Увертюра-фантазія „Ромео і Джульєтта” (повністю)
Прослухайте повністю увертюру-фантазію Петра Чайковського „Ромео і Джульєтта”. Визначте основні образи, втілені в частинах сонатної форми: образ патера Лоренцо (вступ), образ ворожнечі та образ кохання (експозиція), боротьба образів зла і добра (розробка), розвиток образів ворожнечі й кохання (реприза), загибель закоханих і перемога кохання (кода).
Петро Чайковський
Увертюра-фантазія „Ромео і Джульєтта”
Відомості про увертюру-фантазію П. Чайковського „Ромео і Джульєтта”
Працюючи над увертюрою-фантазією „Ромео і Джульєтта”, Чайковський писав: „І все одно істинна любов сильніша за все: сильніша ненависті, сильніша самої смерті... І я покажу, обов’язково покажу, що на світі існує саме таке кохання”. Сьогодні ми простежимо, як йому це вдалося.
Сюжет трагедії Вільяма Шекспіра „Ромео і Джульєтта” – ціла низка подій, що розкриває різні людські характери, а через них – певне коло явищ дійсності. Петро Чайковський в однойменній увертюрі-фантазії поставив за мету розкрити ідею, виділити головні лінії розвитку. Конфлікт між образами ворожнечі та кохання він утілив в експозиції. Однак, не досить назвати основні діючі сили. Необхідно втілити динаміку та лінію конфліктного розвитку непримиренних сил. Цій меті служить не лише розробка, а й видозмінена реприза.
Розробка передає узагальнений образ ненависті, яка стоїть на заваді головним героям. Мелодія хоралу (тема Лоренцо) звучить уже не м’яко, а грізно – як тема долі, фатуму.
У репризі побічна партія змінюється: вона починається без підготовки, а її наспівна тема раптово обривається, підсилюючи напругу. У розвиток уплітаються мотиви головної партії, починається зіткнення двох тем, двох образів. Трагічне напруження досягає критичної точки – так композитор передав момент загибелі героїв.
Після тривалої паузи починається кода. Її мета – допомогти слухачам пройнятися радістю, відчути піднесеність, повірити в перемогу кохання, в його величезну силу та безсмертя.

Робота над піснею „Розпустили кучері дівчата”

Караоке. Пісня „Розпустили кучері дівчата”
“Розпустили кучері дівчата”
Українська народна пісня

Підсумки уроку
Навіть якби ми не читали «Ромео і Джульєтту» Шекспіра, навіть якби не знали назву симфонічної увертюри-фантазії Петра Чайковського, все одно відчули би в геніальній музиці і церковний хорал, і напружену атмосферу боротьби, і епізоди, сповнені прекрасного кохання, і сумну розв’язку всієї трагедії. Але, знаючи програму фантазії, відчуваючи в її музиці живі образи героїв Шекспіра, ми повніше сприймаємо твір Чайковського, він справляє набагато сильніше враження, допомагає глибше пережити сумну історію кохання, серйозніше замислитися над тим, що таке любов і ненависть, дружба і ворожнеча, життя і смерть.
Світ – прекрасний, якщо існують такі почуття, така музика!  

Урок № 32. Від образів війни до образу перемоги     Вступ
Дуже часто мистецтво відображає саме події – усе, що відбувається навколо художника, письменника чи композитора. Справжній митець не може стояти осторонь від життя, оскільки він – його частина.
Є особливі події, які хвилюють не одне покоління. Наприклад, роки Великої Вітчизняної війни. Вони вже далеко від нас. Старше покоління, яке їх пам’ятає, на жаль, відходить у небуття. І лише мистецтво здатне зберегти ті образи й почуття, якими жили колись наші рідні, близькі.
Сьогодні ми знову згадаємо образи війни. Драматургія тих подій підказує, що розвиток образів війни неминуче приводить до образу перемоги.

Розповідь про історію створення пісні „Священна війна”
Музику створювали завжди, адже вона виражає думки й переживання людини. І війна, якою б страшною вона не була, не може викреслити з людського життя музику. Саме вона – це і можливість висловитися про наболіле, і розрада переповненій смутком та відчаєм душі. Музичні образи, що народилися в роки Великої Вітчизняної війни, йшли нога в ногу з подіями.
1941... 22 червня... Неділя... Мирний сон громадян... і раптом страшна звістка – війна. Для народу ця війна стала священною. Уже 24 червня в газетах надрукували вірш Василя Лебедєва-Кумача „Священна війна”, а наступного дня композитор Олександр Александров поклав віршовані рядки на музику. Коли солдати вирушали на захист рідної землі, хор та оркестр проводжали їх піснею „Священна війна”.
Ця пісня мала неймовірний вплив на солдатів. Один із захисників Батьківщини згадував: “Коли зазвучала написана Александровим пісня “Священна війна”, що стала істинно народною піснею, трепет душевного хвилювання охопив усіх солдатів і офіцерів… Кожен із них міцніше стискав свою зброю. Обличчя стали суворішими. Я дивився на солдатів і офіцерів – моїх бойових друзів-воїнів і відчував серцем їхню готовність до суворих боїв”.
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка