Урок № Образний зміст музики. Характер людини в музичному образі Мета: ознайомлення з поняттями полі стилістики та стилізації



Сторінка6/8
Дата конвертації29.04.2016
Розмір1.17 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Розповідь про Л. ван Бетховена
Людвіг ван Бетховен належить до тих небагатьох митців, які залишаються нашими супутниками назавжди. До його музики можна повертатися знову й знову, знаходити щось нове й нове, не помічене раніше.
Ще в дитинстві ми разом із піснею „Бабак” співчували маленькому бродячому музикантові. Пізніше – захоплювалися ліричними образами його сонат. З кожним наступним твором Бетховена нам відкривався світ, в центрі якого – героїчна особистість, що бореться з долею, здатна на самопожертву та подвиг. Цей героїчний порив із надзвичайною силою прозвучав у симфоніях: Третій („Героїчній”) і П’ятій. І ось тепер ми розкрили філософію життєвого зіткнення, боротьби, перемоги завдяки бетховенським образам увертюри „Егмонт”.
Не можна не дивуватися тому, що самотній, хворий, майже витиснутий з музичного світу того часу Бетховен у найтяжчі роки створював твори, сповнені мужності та душевної чистоти. Якщо вам потрібно перебороти незгоди, труднощі, повірити в майбутнє, – згадайте людину-борця та його геніальну музику. За словами Дмитра Кабалевського, Бетховен „дав людству своїм мистецтвом скарбницю радості на багато віків уперед”.

Демонстрація пісні “Гей ви, козаченьки”
Патріотичний зміст і героїчний характер – ознаки не лише бетховенської музики, а й пісні “Гей ви, козаченьки”. Звідси – чіткий ритм пісні та темп маршу.
“Гей ви, козаченьки”
Сл. В. Крищенка,
муз. Г. Татарченка

Розучування пісні “Гей ви, козаченьки”
Розучіть пісню „Гей ви, козаченьки”, враховуючи її чіткий ритм та маршовий характер.
Визначте фрази мелодії, їх подібність та відмінність. Зверніть увагу на кульмінацію кожної фрази.

Підсумки уроку
Сьогодні ми продовжували слідкувати за розвитком образів в увертюрі Л. ван Бетховена „Егмонт”, пригадали пісню „Синові” та розпочали вивчати пісню „Гей ви, козаченьки”.  

Урок № 22. Розвиток образів у різних видах мистецтва: в літературі, кіно, музиці     Вступ
Є два види програмовості: картинна та сюжетна. Картинна програмовість відбиває один образ, що не зазнає змін (наприклад, природа, свято, подія тощо). Сюжетна програмовість виражає сюжетний розвиток образів.
Картинна програмовість – “Лебідь” Каміля Сен-Санса та Ленінградська симфонія Дмитра Шостаковича. Увертюра „Егмонт” мала сюжетну драматургію: у ній розвивались образи нідерландського народу, іспанських завойовників, був навіть момент смерті Егмонта.
Сьогодні ми познайомимось з програмовим твором «Гуцульський триптих», в основі якого – сюжет повісті Михайла Коцюбинського „Тіні забутих предків”. Цей музичний твір народжувався одночасно з однойменною кінострічкою Сергія Параджанова, тому й музична драматургія (тобто розвиток образів) підпорядкована літературному та кіноджерелу.

Відомості про кінострічку „Тіні забутих предків”
Вірменський кінорежисер Сергій Параджанов відзняв стрічку за повістю українського письменника Михайла Коцюбинського „Тіні забутих предків”. У ній він охопив і розкішний мальовничий ландшафт Карпат, і красу побуту, що з любов’ю описана в кожному найдрібнішому предметі домашнього вжитку гуцулів, і звичайні, старі як світ, житейські історії кохання, шлюбу, зради та смерті. Можна сказати, що Параджанов охопив Вічність з її незмінним неперервним рухом часу та досконалу природу, що байдуже вбирає в себе людські добро й зло.
Його також захопила можливість інтерпретації сюжетних перипетій трагедії „гуцульських Ромео та Джульєтти” – Івана та Марічки. Незважаючи на песимістичність історії (герої гинуть), стрічка стверджує оптимістичну думку про те, що життя – це мить прекрасна і натхненна.

Відомості про «Гуцульський триптих» М. Скорика
Музику до стрічки „Тіні забутих предків” Сергій Параджанов запропонував написати двадцятисемирічному композиторові Мирославу Скорику. У той час молодий митець набув великої популярності у молодіжних колах. Пропозиція композиторові дуже сподобалась, адже образи Карпат та гуцульський фольклор були його мистецькою стихією.
Через рік після створення фільму народився „Гуцульський триптих” (або „Гуцульська симфонієта”) для симфонічного оркестру за мотивами повісті Михайла Коцюбинського „Тіні забутих предків”.
Музичний твір увібрав у себе три основні образи-символи. Перший – тема дитинства Івана та Марічки (у фільмі вона з’являється в епізодах-ремінісценціях дитинства героїв, котрі своєю сліпучою радістю створюють яскравий контраст „сьогоденню”). Другий образ-символ – тема кохання Івана та Марічки (епізод зустрічі героїв і сцена смерті Марічки). Третій образ-символ – танок і смерть Івана (епізоди видіння Івана, блукання його в горах, танок із лісовим духом (чугайстром) і загибель).
Три образи-символи народили триптих – твір із трьох завершених самостійних частин, які утворюють цілісність завдяки задуму, а інколи спільності змісту та сюжету.
У триптиху Мирослава Скорика частини отримали назви: перша – „Дитинство”, друга – „Іван і Марічка”, третя – „Смерть Івана”.

Триптих – твір із трьох завершених самостійних частин, які утворюють цілісність завдяки задуму, а інколи спільності змісту та сюжету

Слухання. М. Скорик. “Гуцульський триптих”. ІІ ч. “Іван і Марічка”
Прослухаймо другу частину „Гуцульського триптиха” Мирослава Скорика – „Іван і Марічка”, побудовану на темах-образах любові та смерті.
Визначте форму твору

Аналіз прослуханого твору
Образи-теми прослуханого твору можна чітко структурувати на три частини. Перша і третя частини – образ кохання. Його мелодія у виконанні скрипок наближена до схвильованої людської мови, зачаровує своєю ніжною красою. Середній розділ – образ смерті. Він побудований на інтонаціях народних похоронних голосінь, наслідує звучання голосу трембіт. Тривожно-трагічні мотиви трембіт лунали по черзі, справляючи враження простору, об’ємної перспективи звучання.
Таким чином, музична драматургія твору побудована за принципом контрасту. Вона утворює тричастинну репризну форму.

Розповідь про М. Скорика
У композиторській творчості Мирослав Скорик плідно й багатогранно працював у стилі неофольклоризму або „нової фольклорної хвилі”. Цей напрямок породив численні варіанти синтезу народнопісенної основи з музичними інтонаціями сьогодення, з елементами попередніх стилів, таких як бароко чи романтизм. Ідеї цього напрямку були надзвичайно близькими композиторові, адже він виріс на зразках гуцульського, бойківського, подільського фольклору, знав його з дитинства; це була його „рідна музична мова”.
Скорик експериментував, поєднуючи найдревніші пласти музичного фольклору зі стильовими прикметами різних епох та сучасними композиторськими техніками. Так народнопісенну обрядовість він поєднував із бароковими сюїтою та поліфонією, із сучасними джазом та авангардом. Таке поєднання йому вдавалося найкраще за всіх сучасних українських композиторів.
„Гуцульським триптихом” розпочалася серія творів, яку критики віднесли до „нової фольклорної хвилі”. „Гуцульський триптих” став одним із перших творів, які принесли Скорику всесвітню популярність.
За даними ЮНЕСКО, стрічка „Тіні забутих предків” з музикою Мирослава Скорика увійшла до десятки найкращих фільмів усіх часів і народів.

Робота над піснею “Гей ви, козаченьки”
Українське минуле й досі надихає багатьох митців. Так було і з уже відомою нам піснею „Гей ви, козаченьки”. Пригадаймо її!
Визначте фрази мелодії, їх подібність та відмінність. Зверніть увагу на кульмінацію кожної фрази.

Караоке. Пісня “Гей ви, козаченьки”
Сл. В. Крищенка,
муз. Г. Татарченка

Підсумки уроку
Література – кіно – музика... Ось який шлях проходять образи. І на цьому шляху вони розвиваються та збагачуються. У цьому ми ще раз пересвідчилися сьогодні: „Гуцульський триптих” Мирослава Скорика став гармонійною складовою успіху геніального фільму Сергія Параджанова „Тіні забутих предків”.  

Урок № 23. Музичні образи вшановують     Вступ
Сьогодні дуже важливий урок. Нам потрібно вшанувати видатну людину. Організуємо концерт на її честь. Хто ж ця людина?
Він присвятив себе мистецтву – художник, поет. Майже всі його вірші стали піснями. На сюжети його творів написані опери, кантати. Пісня „Реве та стогне Дніпр широкий” стала гімном творчості й особистості митця. Ідеться про Тараса Григоровича Шевченка.
Наше „музичне вшанування” видатного українського поета почнемо з сучасної пісні, яка співзвучна образам Шевченка, – „Гей ви, козаченьки”. Великий Кобзар, як і герої цієї пісні, закликав нащадків любити волю, здобувати славу для рідної землі.

Караоке. “Гей ви, козаченьки”
“Гей ви, козаченьки”
Сл. В. Крищенка,
муз. Г. Татарченка

Виконання пісень на слова Т. Шевченка
Оскільки сьогодні ми музично вшановуємо Шевченка, то й звучати шевченкове слово буде в музиці. Пригадаймо і виконаймо пісні на слова Тараса Шевченка, які ми вивчали у попередніх класах.

Караоке. Пісні на слова Т. Шевченка. «Зацвіла в долині»
«Зацвіла в долині»
Сл. Т. Шевченка,
муз. А. Філіпенка

Караоке. Пісні на слова Т. Шевченка. «Зоре моя вечірняя»
«Зоре моя вечірняя»
Сл. Т. Шевченка,
муз. Я. Степового

Караоке. Пісні на слова Т. Шевченка. «Думи мої»
„Думи мої”
Сл. Т. Шевченка,
муз. народна

Розповідь про вшанування Т. Шевченка
Ким є Шевченко для України? Він не лише видатний поет. Шевченко – душа України; це її думи, сподівання, мрії та надії. Не дивно, що шевченкове слово живе в кожному українському серці, а особливо – в серцях митців.
Безсмертна національна епопея „Кобзар”, призначена для декламування, потрапивши в уста народні, стала складовою частиною пісенності України; а у професійних композиторів заграла новими фарбами різноманітних жанрів – пісень, кантат, опер і балетів. Наприклад, більшість романсів і хорів Миколи Лисенка написані на слова Шевченка. У Кирила Стеценка є кантата „Шевченкові”. Наприклад, Яків Степовий написав «Прелюд пам’яті Тараса Шевченка» – твір, присвячений сторічному ювілею Кобзаря. Уперше його виконали на музично-літературному вечорі пам’яті Шевченка, що організувало Товариство народних університетів у Петербурзі.

Прелюд – це невелика інструментальна (переважно фортепіанна) п’єса.

Слухання. Я. Степовий. “Прелюд пам’яті Тараса Шевченка”
В основі «Прелюду пам’яті Тараса Шевченка» лежить одна тема, близька до інтонацій народних пісень-розповідей.

Якого характеру набуває образ, як він трансформується?

Яків Степовий
«Прелюд пам’яті Тараса Шевченка»

Аналіз прослуханого твору
Основний образ у «Прелюді пам’яті Тараса Шевченка» зазнає видозмін основної теми – від скорботного наспіву до героїчного заклику та урочистого піднесення в кінці. Немов Великий Кобзар спочатку спокійно оповідає про рідну землю та її людей, а потім – обурюється, закликає до змін і боротьби.
Ліричний образ та його тема, розвиваючись, варіюється та зазнає змін, але потім знову повертається в репризі. Отже, принципом поєднання музичних тем є подібність; і укладені вони у тричастинну форму.

Розповідь про творчість Я. Степового
Продовжуючи кращі традиції Миколи Лисенка, Яків Степовий одним із перших інтерпретував поезію Шевченка для дитячого виконання. Він намагався доступно і проникливо розкрити перед дітьми багатий світ шевченківських образів.
Героїчні образи розкриті у хорах „Б’ють пороги”, „Чорна хмара з-за лиману”, „Наш отаман Гамалія”. Лірико-драматичні образи розкриті у таких творах, як „Прощай світе, прощай земле”, „Ой нема, нема”. Але найкраще композиторові вдалося втілити ліричні сторінки „Кобзаря”, серед яких найвідомішою є пісня „Садок вишневий коло хати”.
Проникнуті громадянським пафосом боротьби за народне щастя, неповторні за своєю поетичною красою твори Шевченка завдяки музиці Степового зазвучали на уроках музики, у шкільних хорах.

Демонстрація пісні “Стоїть тополя”
У сучасних піснях часто звучить Шевченкове слово, згадується ім’я видатного українського поета. Ось хоча б слова з нової пісні “Стоїть тополя”: “Стоїть тополя на роздоллі – легенда пам’яті жива і листям промовля поволі святі Шевченкові слова”.
“Стоїть тополя”
Сл. В. Крищенка,
муз. О. Осадчого

Розучування пісні “Стоїть тополя”
Розпочнемо розучування пісні “Стоїть тополя”.

Визначте фрази мелодії, їх подібність та відмінність.


Зверніть увагу на синкопований ритм, а також – дво- і триголосий виклад приспіву.

Підсумки уроку
Твори, що втілюють образ Тараса Шевченка й оспівують українську землю, відрізняються особливою щирістю. Сьогодні ми прослухали “Прелюд пам’яті Тараса Шевченка” Я.Степового, а також розпочали вивчення пісні “Стоїть тополя”.  

Урок № 24. Розвиток образів камерної музики     Відомості про камерну музику
Що ж називають камерною музикою? Коли не було концертних залів чи філармоній, інструментальну музику та невеликі вокальні твори виконували переважно в домівках любителів музики. Збиралися декілька музикантів, розставляли пюпітри, виймали з футлярів скрипки, альти, віолончелі (іноді флейти та гобої); хтось сідав за клавесин – і розпочинався домашній концерт.
Так народилися жанри, призначені для виконання не у великій залі, театрі чи церкві, а в кімнаті. Таку музику стали називати камерною (з італійської саmеrа – кімната), адже в кімнаті не зіграєш симфонію, не поставиш оперу чи ораторію. Тому камерними називають твори, написані для невеликої кількості виконавців (інструментальні п’єси, дуети, тріо, квартети, пісні й романси, інструментальні цикли та сонати).

Камерна музика – музика, створена для виконання малим складом музикантів і невеликих приміщеннях

Відомості про сонату
Сонату можна порівняти з симфонією, але вона меншого розміру, з меншою кількістю виконавців – одним або двома. Слово „соната” означає „той, що звучить”. Цей інструментальний твір дає можливість інструменту „прозвучати”, продемонструвати всі свої можливості. Багато сонат написано для фортепіано соло та дуету фортепіано зі скрипкою, флейтою або трубою тощо.

Соната – це багаточастинний циклічний твір камерного жанру для фортепіано чи будь-якого інструменту й фортепіано.

Соната має складну композицію. Три її великі частини поєднують контрастні чи конфліктні образи. Зміст цих частин більш глибокий і наповнений, аніж зміст інших камерних творів.


Дуже важливою є перша частина сонати, де кілька тем-партій немов ведуть між собою діалог. Зверніть увагу! Лише першу частину сонати пишуть у сонатній формі.
Друга частина сонати зазвичай повільна, написана у тричастинній репризній формі. Третя частина – швидка, написана у формі сонати або рондо.
Сьогодні ми познайомимося з Сонатою для фортепіано та віолончелі Едварда Гріга. Норвезький композитор присвятив її своєму братові Йону – талановитому віолончелістові.
Експозиція сонати починається з лірико-патетичної головної партії. Вона побудована на вольовій темі, що спочатку звучить у виконанні віолончелі як схвильована лірична оповідь, а потім – у виконанні фортепіано – переходить у суровий, енергійний образ.
Побічна партія – мрійливо-натхненна та світла.

Слухання. Е. Гріг. Соната для віолончелі та фортепіано. І ч. (експозиція)
Едвард Гріг
Соната для віолончелі та фортепіано. І ч. (експозиція)

Аналіз прослуханого твору
У прослуханому творі використаний принцип контрасту: неподібні між собою образи, що символізують романтичність, мрійливість натури самого композитора.

Розповідь про Е. Гріга
Завдяки Едварду Грігу в кінці ХІХ століття увесь світ дізнався про Норвегію, сувору красу її природи, поезію її мистецтва. Саме у творчості цього норвезького композитора можна відчути всю глибину народної душі, її благородні думки, любов до рідної землі.
Як і більшість видатних композиторів, Гріг виріс у сім’ї, закоханій у музику. Його мати була хорошою піаністкою. Хлопчик навчався грі на фортепіано, а пізніше батькам порадили відправити сина до Лейпцизької консерваторії. Гріг дуже добре вчився, освоюючи сухі постулати німецьких академіків. Водночас його вабила музика Шумана, Шопена, Вагнера, концерти яких він при нагоді відвідував.
Наступне музичне захоплення Едвард Гріг пережив, коли працював у Копенгагені. У середовищі музикантів він познайомився з великою колекцією норвезьких народних мелодій, танців і поем. Це переконало Гріга шукати натхнення у своїй рідній землі, а також створити нову національну школу музики. З тих пір він писав твори, переповнені націоналістичними почуттями.
Підтримку його палкій закоханості в національну культуру – звичаї, мистецтво, музику – надали зустрічі з норвезькими письменниками Генріхом Ібсеном та Берштейном Бернсеном, з угорським композитором Ференцем Лістом і російським Петром Чайковським.
Світове визнання здобула музика до драми Генріха Ібсена „Пер Гюнт”, в якій поєдналися казкові образи скандинавського фольклору з реальними картинами народного побуту і природи. Це і фантастично-суворий образ епізодів „У печері гірського короля” та „Хода гномів”, і поетичний пейзаж норвезької природи „Ранок”, і проникливо-прекрасний гімн коханню „Пісня Сольвейг”.

Робота над піснею “Стоїть тополя”
А тепер ми продовжимо вивчення пісні „Стоїть тополя”.
Під час роботи над твором зверніть увагу на виразне й осмислене виконання тексту пісні, творче втілення її образу.

Караоке. Пісня “Стоїть тополя”
“Стоїть тополя”
Сл. В. Крищенка,
муз. О. Осадчого

Підсумки уроку
Сьогодні ми розглянули розвиток образів камерної музики, прослухали експозицію І-ї частини Сонати для віолончелі та фортепіано Едварда Гріга, а також завершили вивчення пісні „Стоїть тополя”.  

Урок № 25. Зміст і форма     Вступ
Сьогодні ми продовжимо розглядати сонатну форму.

Пояснення взаємозв’язків змісту й композиції (форми)
Композиції, які ми розглядаємо, досить часто мають однаковий вигляд: експозиція, розробка, реприза. Образи творів, написаних у сонатній формі, дуже різні. Це підкреслює багатство життєвого змісту в музиці. Життєвий зміст означає той образ, що музика взяла з життя. Отже, зовні – це сонатна форма, тобто експозиція, розробка та реприза, а образи інші: Руслан і Людмила, нідерландці й іспанці.
Якщо музичні образи різні, то й твори неподібні між собою, хоча композитори і звертаються до однієї форми.
Повернімося до сонатної форми в сонаті Едварда Гріга. Експозиція побудована на лірико-патетичній темі в головній партії та мрійливо-натхненній темі у побічній.
Послухайте І частину Сонати для віолончелі та фортепіано Едварда Гріга повністю.
Зверніть увагу на розвиток тем-образів у розробці та репризі.

Слухання. Е. Гріг. Соната для віолончелі та фортепіано. І ч.

Аналіз прослуханого твору

Каденція – віртуозна імпровізація соло (найчастіше в концертах) перед закінченням твору (частини).

Найчастіше каденції звучать у концертах перед закінченням твору чи його частини.


Раніше композитори не писали каденції самі, а надавали виконавцям право їх самостійно створювати. Вони лише позначали ті місця, де каденція може звучати. Таким чином, каденція ставала імпровізацією солюючого інструмента на тему концерту чи сонати. З часів Бетховена композитори почали записувати каденції. Це надало творам органічної завершеності.
Каденція першої частини Сонати для віолончелі та фортепіано – це імпровізація на теми першої частини.

Караоке. Пісня “Стоїть тополя”
Вибудуйте план виконавського розвитку пісні „Стоїть тополя” (динамічного, темпового тощо).
“Стоїть тополя”
Сл. В. Крищенка,
муз. О. Осадчого

Підсумки уроку
Сьогодні ми ще раз переконалися, що одні й ті самі форми можуть народжувати різні за змістом музичні твори. Однак, важливо, щоб образи „вливались” у форму, а форма давала можливість образам жити й розвиватися.  

Урок № 26. Композиція творів різних форм та жанрів (узагальнення)     Вступ
Ми вже знаємо, що кожен твір музичного мистецтва має свої форму, зміст і жанр. Є крупні форми та мініатюри. Є вокальні, інструментальні та музично-театральні жанри. Сьогодні ми пригадаємо музичні твори, назвемо їх жанр і форму (структуру).

Музична вікторина
Прослухайте музичні твори. Визначте їх жанр і форму (структуру)
Тестове завдання 1
Структура (будова) музичного твору, співвідношення його частин
Композиція
Поліфонія
Гомофонія

Тестове завдання 2
У наведеному переліку оберіть визначення сонатної форми
Побудова музики, образи якої не тільки протиставляються, а й активно взаємодіють, утворюючи частини: експозиція, розробка і реприза
Побудова музики, яка містить два образи
Побудова музики, яка складається з трьох частин
Побудова музики, яка містить три образи

Тестове завдання 3
Основні музичні теми експозиції
Головна та побічна партії
Головна та неголовна партії
Основна та неосновна партії
Основна та другорядна партії

Тестове завдання 4
У наведеному переліку оберіть визначення принципу драматургічного розвитку
Принцип поєднання та взаємодії образів
Принципи подібності, контрасту, конфлікту
Принцип поєднання мелодії та супроводу
Принцип поєднання мелодії та гармонії

Тестове завдання 5
Позначте правильне твердження
Триптих – твір із трьох завершених самостійних частин, які утворюють цілісність завдяки задуму, а інколи – спільності змісту і сюжету
Триптих – твір із трьох частин
Триптих – великий програмовий твір із трьох частин

Тестове завдання 6
Позначте композицію (структуру) сонатної форми
Експозиція, розробка, реприза
І частина, ІІ частина, І частина
Рефрен, І епізод, рефрен, ІІ епізод, рефрен

Підсумки уроку
Сьогодні ми узагальнили знання з теми „Композиція творів різних форм та жанрів” і пригадали музичні твори. Отже, кожен твір музичного мистецтва має свою форму, свій зміст і жанр. Є крупні форми та мініатюри. Є вокальні, інструментальні, музично-театральні жанри.  

Урок № 27. Розвиток патріотичного образу     Вступ. Відомості про полонез

Полонез – старовинний польський тридольний танець урочистого характеру, яким відкривали танцювальні вечори та бали

Полонез французькою означає просто «польський». У старовину його називали "великим" або "пішим" танцем. Під величне звучання музики довгою низкою виступали танцюристи. Вони елегантно присідали наприкінці кожного такту музики. Крім придворного, існував і селянський полонез – більш спокійний і плавний.


Завдяки польським композиторам полонез став ще й жанром фортепіанної музики. Сьогодні ми познайомимося з композитором, ім’я якого пов’язано саме з полонезом. Коли називають це прізвище – відразу хочеться сказати: „полонез”.

Розповідь про М. Огінського
Міхал Клеофас Огінський – польський композитор межі ХVІІІ-ХІХ століть, талановитий і яскравий попередник Фрідеріка Шопена. Надзвичайно обдарована людина, чия багатогранна діяльність розвивалась в епоху підйому національної свідомості, у трагічні роки загибелі польської державності.
Уже в 19-тирічному віці його обрали депутатом сейму, пізніше він став членом департаменту фінансів, повноважний послом у Голландії, Посланником з особливих місій в Англії, Міністром фінансів Литви, солдатом в епоху Польської революції, представником польських патріотів у Константинополі та Парижі, а також був сенатором.
Скрізь, де бував Огінський, книги та твори мистецтва незмінно захоплювали його, але найбільший захват викликали історія й музика. Перші полонези він почав писати у двадцятилітньому віці.
Наприкінці ХVІІІ століття Польща опинилася перед загрозою захоплення Пруссією. Доля рідної країни в ті роки лежала важким тягарем на серці кожного польського патріота. Огінський узяв участь у декількох боях, створив марш для свого загону стрільців, написав військові та патріотичні пісні, які розпалювали хоробрість, енергію та ентузіазм. Існує припущення, що Огінському належить бойова пісня-марш „Ще Польща не загинула”, яка пізніше стала національним гімном.
Творчість Огінського розвивалась інакше після поразки повстання, коли польським патріотам довелося емігрувати. Жив він в Італії, Франції, Росії, знову в Італії. За кордоном написав полонези, мазурки та романси. За життя композитора й донині гучну славу здобув полонез, який називають „Прощання з батьківщиною”. Ця назва закріпилась у трагічні роки після поразки повстання, розчарування й зневіри в ідею вільної незалежної Польщі.
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка