Урок № Образний зміст музики. Характер людини в музичному образі Мета: ознайомлення з поняттями полі стилістики та стилізації



Сторінка5/8
Дата конвертації29.04.2016
Розмір1.17 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Робота над піснею “Най буде”

Караоке. Пісня “Най буде”
“Най буде”
Сл. і муз. Дж. Леннона і П. Маккартні

Підсумки уроку
Сьогодні ми ще раз звернулися до образів фортепіанної музики, а також познайомилися з життям і творчістю Олександра Скрябіна – одного з найвидатніших російських композиторів кінця ХІХ - початку ХХ століття.  


Урок № 16. Палітра музичних образів (узагальнення)    

Мета: - узагальнити отриманні знання з теми:

  • Виявлення різноманітної палітри музичних образів (ліричних, драматичних, героїчних, пасторальних тощо) як проявів життя, інтонаційної та життєвої природи музики.

  • Визначення особливостей музичних стилів (класичного, романтичного) та сфери їх емоційного впливу на людину.

  • Інтерпретація, порівняння та характеристика музичних образів як відображення життєвих явищ у прослуханих та виконаних творах.

  • Засвоєння ос­новних музичних понять і термінів: музичний образ, музичний стиль (романтичний, класичний).

  • Усвідомлення значення образу як змістової основи музичного твору.

  • Розвиток у учнів співацьких навиків. Робота з учнями над логікою викладу власної точки зору.

  • Виховання відчуття національної самосвідомості, підвищення зацікавленості в пізнанні української національної традиції.

  • формування музичної культури учнів;

  • формування емоційної, виразної співацької манери виконання;


Тип уроку: узагальнення теми

Методи,використані на уроці: словесний, наочно-слуховий, аналізу і порівняння, стимулювання, узагальнення і повторення

Обладнання: ППЗ «Музичне мистецтво 7 клас», комп’ютер , музичний центр, фонотека

Музичний матеріал для сприймання:

Розучування: Новорічна (реп дитячого хору «Великан»)


ХІД УРОКУ

1.Оргмомент.Актуалізація набутих знань

2. Оголошення нової теми, мети та завдань уроку
Вступ
У цьому півріччі ми багато дізналися про музику: наприклад, що кожен музичний твір втілює певне явище оточуючої дійсності, певний образ; що дійсність породжувала не лише образи, а й стилі; стилі бувають епохальними – відповідають рисам історичної епохи, а також композиторськими – відповідають рисам творчої особистості.
Сьогодні ми пригадаємо й уявимо палітру музичних образів. Допоможе нам у цьому музична вікторина.

Прослухайте музичні твори, визначте їх автора, назву та образ.



Вікторина «Палітра музичних образів»

Тестове завдання 1
Вид багатоголосної музики, в якому одночасно звучать декілька самостійних рівноцінних мелодій
Симфонія
Поліфонія
Гомофонія
Рапсодія

Тестове завдання 2
Стиль музичного мистецтва ХVІІ-ХVІІІ століть, в якому втілювали монументальні та величні образи
Бароко
Класицизм
Романтизм
Модернізм

Тестове завдання 3
Вид багатоголосної музики, в якому один із голосів є головним, а інші лише акомпанують йому
Симфонія
Поліфонія
Гомофонія
Рапсодія

Тестове завдання 4
Стиль музичного мистецтва ХІХ ст., який характеризується інтересом до внутрішнього світу людини, любовної лірики
Класицизм
Імпресіонізм
Романтизм
Бароко

Тестове завдання 3
Стиль розважальної музики, що з’явився у Великобританії та США на межі 50-60-х років і має свої виражальні особливості: використання блюзових мелодичних зворотів, перебільшене значення метро-ритму, застосування тембрів електричних музичних інструментів, підсилювачів звуку; експресивна манера виконання.
Рок
Джаз
Симфоджаз
Реп

Тестове завдання 4
Позначте правильне твердження
Рапсодія – вокальний чи інструментальний твір вільної побудови, що складається з кількох різнохарактерних, контрастних епізодів, основаних на народних темах
Рапсодія – вокальний твір вільної побудови, що складається з кількох різнохарактерних, контрастних епізодів
Рапсодія – інструментальний твір чіткої побудови, що складається з двох різнохарактерних, контрастних епізодів, основаних на народних темах

Підсумки уроку
Сьогодні ми провели урок-узагальнення з теми „Палітра музичних образів”. Пригадали все, що вивчали в цьому семестрі; дізналися, хто краще запам’ятав усе вивчене на уроках, а хто трішки гірше.
Скоро Новий рік. Скільки світлих, святкових образів нас чекає! Нехай у Новому році музичні образи подарують усім багато приємних хвилин спілкування з мистецтвом!  

Урок № 17. Композиція музичного твору     Вступ
Ми вже вчили музичні образи, а тепер складатимемо з них цілі композиції. Будемо визначати образи і розглядати, як вони утворюють цілісний музичний твір.

Композиція – структура (будова) музичного твору, співвідношення його частин

Відомості про образи опери М. Глінки „Руслан і Людмила”
Багато композиторів звертаються до творчості письменників – так виникають музичні образи. Наприклад, за поемою-казкою Олександра Пушкіна „Руслан і Людмила” російський композитор Михайло Глінка написав оперу. Головні музичні образи цієї опери – Руслан та Людмила.
Світозар, великий київський князь, влаштував бенкет на честь заручин своєї дочки Людмили та витязя Руслана. Раптом у хоромах пролунав страшний грім – і Людмила зникла! У відчаї Світозар пообіцяв руку княжни тому, хто врятує її з володінь злого карлика Чорномора.
На пошуки Людмили вирушили славні витязі Ратмир, Фарлаф та Руслан. Чорномор приспав княжну і прийняв виклик Руслана на смертний бій. Чарівним мечем Руслан відрізав карлику бороду, в якій була його могутність. Друг і помічник Руслана, чарівник Фінн звільнив Людмилу від чар злого Чорномора. Вона прокинулась і впала в обійми Руслана.
Усі ці образи опери мають музичні характеристики – арії, аріозо.
Ми прослухаємо увертюру до опери „Руслан та Людмила”. Саме вона пов'язана з найголовнішими образами опери.

Увертюра – це оркестровий вступ до опери, балету, кантати чи кінофільму.

Увертюра складається з трьох частин. Перша – експозиція. У ній, як правило, звучать основні образи. Музичною мовою дві основні теми увертюри називають головною та побічною партіями.


Експозиція увертюри до опери „Руслан та Людмила” є ілюстрацією до найважливішого музичного матеріалу опери, втіленням світлих сил казки. Головна партія – молодецька, заклична, героїчна, радісна – втілює образ Руслана. Побічна партія – співуча, лірична, захоплена – втілює образ Людмили. В єдності тем-образів утілена справжня композиторська майстерність.

Слухання. М. Глінка. Опера “Руслан і Людмила”. Увертюра (експозиція)

Аналіз прослуханого твору
Для композиції є важливим принцип поєднання та взаємодії образів, тобто принцип драматургічного розвитку. В експозиції використаний принцип контрасту: неподібні між собою образи, що символізують один світ – світ добрих сил.
Для конфлікту потрібні інші образи. А поки що, за словами Михайла Глінки, увертюра “летить на повних вітрилах”! Її музика стрімка, динамічна, розгортається, ніби на одному пориві.

Принцип драматургічного розвитку – принцип поєднання та взаємодії образів.

Розповідь про М. Глінку
Михайло Іванович Глінка (1804 - 1857) – видатний російський композитор ХІХ століття, основоположник російської класичної музики. Здобувши серйозну музичну освіту в Європі, Глінка зумів глибоко усвідомити особливості російської національної музики.
Перші музичні враження Глінки пов’язані з народними піснями, які він чув у сільській садибі батьків. Ще в дитинстві Михайло долучився до професійної музики (слухав концерти кріпосного оркестру, часто сам брав у них участь).
У 20-х роках був популярний у музичних колах як піаніст і співак. Тоді ж з’явилися перші твори Глінки, серед яких яскраво вирізняються романси. У 30-х роках Глінка подорожував Італією, Австрією, Німеччиною; там він познайомився з музичним життям найбільших європейських центрів.
Вивчення шедеврів італійського оперного мистецтва викликало в композитора бажання писати так само досконало, але „по-російськи”. Повернувшись до Росії, композитор створив романси, симфонічні твори, дві опери ("Життя за царя", або „Іван Сусанін” та "Руслан і Людмила").
Як виконавець і педагог Глінка велику увагу приділив мистецтву співу; він служив капельмейстером петербурзької Придворної співочої капели. Щоб підібрати голоси для цієї капели, Глінка їздив до України. На його думку, „серафимські” (тобто ангельські) голоси можна було знайти саме там. В Україні Глінка познайомився з чудовим співаком Семеном Гулаком-Артемовським, майбутнім українським композитором, автором опери „Запорожець за Дунаєм”.
У 40-50-х роках Глінка подорожував Францією, Іспанією, Польщею. Під враженням від іспанської музики він створив "іспанські увертюри": "Арагонську хоту" та "Ніч у Мадриді".
Творчість Глінки – це свідчення могутнього підйому національної культури. У російській музиці Глінка має таке значення, як Пушкін – у поезії. Обидва геніальні, обидва основоположники нового російського мистецтва, обидва глибоко національні митці, що черпали великі сили з коріння свого народу, обидва створили нову російську мову. Один – у поезії, інший – у музиці.

Демонстрація пісні “Шкільний корабель”
“Шкільний корабель”
Сл. К. Ібряєва,
муз. Г. Струве

Розучування пісні “Шкільний корабель”
Розучуючи пісню, визначте фрази мелодії, їх подібність і відмінність.
Зверніть увагу на кульмінацію кожної фрази.

Підсумки уроку
Образи Руслана та Людмили є складовими композиції поеми Олександра Пушкіна та композиції опери Михайла Глінки. Знайомству з головними образами допомагає увертюра.  


Урок № 18. Сонатна форма     Вступ
Сьогодні ми розглянемо форму сонати, продовжимо знайомство з її частинами – експозицією, розробкою та репризою.

Відомості про будову сонатної форми
Музичні образи, взаємодіючи між собою, утворюють різні композиції (або структури, форми). Є прості форми, наприклад, куплетна, а також складніші – варіації, рондо, двочастинна і тричастинна форми. Найскладніша з форм – сонатна – складається з експозиції, розробки та репризи.
У першій частині сонати (експозиції) представлені тема вступу, головна та побічна партії.
У середній частині сонати – розробці – теми-образи розвиваються. Вони переплітаються, розбиваються на короткі мотиви, змінюють свій вигляд.
Між темами загострюються суперечності. Музика набуває напруженого, нестійкого характеру, з’являється потреба в розрядці. Настає час розрядки – це реприза, тобто повторення, відновлення. Теми звучать так само, як і на початку, але контраст між ними згладжується.

Сонатна форма – це побудова музики, образи якої не тільки протиставляються, а й активно взаємодіють, утворюючи частини: експозицію, розробку та репризу.

Слухання. М. Глінка. Увертюра до опери “Руслан і Людмила” (повністю)
Слухаючи експозицію, пригадайте основні образи увертюри.
Слухаючи розробку, визначте принцип драматичного розвитку.
Слухаючи репризу, прослідкуйте за повторенням основних тем-образів

Аналіз прослуханого твору
Ми прослідкували за співвідношенням та взаємодією образів в увертюрі до опери «Руслан і Людмила», тобто визначили музичну драматургію.

Музична драматургія – співвідношення та взаємодія образів у рамках одного твору

Музичні образи експозиції та репризи співвідносяться між собою за принципом контрасту і символізують світло, добро. Конфліктними до них є образи фантастичного світу, відголоси яких та тему злого чарівника Чорномора ми чули в розробці та коді. Кода (закінчення) та вступ (початок) не завжди є обов’язковими в сонатній формі. Тема Чорномора (образ зла) неголовний, тому з’явився наприкінці розробки. До того ж, він не розвивається, а є демонстрацією конфлікту між добром і злом.


За допомогою сонатної форми композитор має змогу показати всі життєві протиріччя, навіть якщо вони втілені казковими образами.
Музика, після якої відбувається оперна дія, розповіла про те, що героїв опери чекають важкі випробування, але зрештою добро і світло перемогли сили зла. Отже, в увертюрі дуже стисло переданий зміст опери.

Робота над піснею “Шкільний корабель”
Продовжимо розучувати та виконаємо пісню „Шкільний корабель”.
Зверніть увагу на виразне й осмислене виконання тексту пісні, творче втілення її образу.

Караоке. Пісня “Шкільний корабель”
“Шкільний корабель”
Сл. К. Ібряєва,
муз. Г. Струве

Підсумки уроку
Сьогодні ми дізналися, що існує багато видів музичних композицій, із різною музичною драматургією – принципами поєднання, співвідношення образів. Сонатна форма є найдосконалішою для втілення та взаємодії музичних образів – проявів життя. Саме соната дає змогу показати життєві явища в русі, розвитку та суперечностях.  

Урок № 19. Розвиток образів в ораторії     Вступ
Сьогодні ми розглянемо, як розвиваються музичні образи в музично-сценічному жанрі під назвою ораторія.

Караоке. Пісня “Шкільний корабель”
“Шкільний корабель”
Сл. К. Ібряєва,
муз. Г. Струве

Відомості про ораторію

Ораторія – це великий концертний твір для солістів, хору та симфонічного оркестру, який має сюжет.

Виникла вона в ХVІІ столітті з драматизованих читань Біблії і виконання духовних пісень у спеціальних приміщеннях церков - ораторіумах. Ораторія схожа до кантати й опери, але вона більша за кантату, а від опери відрізняється тим, що не має сценічної дії, декорацій і костюмів. Ораторія, як і опера, складається з окремих закінчених номерів: хорів, арій, ансамблів, оркестрових картин.


Основоположником класичної ораторії є німецький композитор ХVІІІ століття – Георг Фрідріх Гендель. Він створив 32 ораторії на різноманітні сюжети: біблійні, міфологічні та світські.

Розповідь про Г. Генделя
Георг Гендель (1685 - 1759) – німецький композитор ХVІІІ століття, сучасник Йоганна Баха. Ще в ранньому віці виявилися його неабиякі музичні здібності. У 9-річному віці він уже брав уроки композиції та гри на органі, а у 12-річному писав церковні кантати й органні п'єси.
Гендель працював скрипалем, потім клавесиністом і композитором Гамбурзької опери, а також писав оперні твори. Удосконалювався в Італії, де виступав як віртуоз-клавесиніст і органіст. Широку популярність Генделю принесли постановки його опер.
З 1712 року жив переважно в Лондоні, а через 15 років одержав англійське підданство. Успіх опер в Англії закріпив за Генделем славу одного з найбільших оперних композиторів Європи. Він створював по декілька опер на рік. Особливо успішною для Генделя була робота в "Королівській академії музики" в Лондоні.
Свій ідеал мистецтва Гендель найяскравіше втілив не в опері, а в ораторії. Їй композитор присвятив останнє десятиліття активної творчої роботи. Найбільшу популярність здобули ті його ораторії, що втілюють героїчні біблійні сказання. Композитор захоплювався образами народних героїв, оповідями про боротьбу пригніченого народу за незалежність.
Творам Генделя властиві монументально-героїчний стиль, оптимістичність, життєстверджуючий дух, що поєднують у єдине гармонійне ціле героїчні, епічні, ліричні, трагедійні та пасторальні образи.

Відомості про ораторію Г. Генделя «Самсон»
Основу ораторії Георга Генделя „Самсон” складає біблійне оповідання про вождя ізраїльського народу Самсона.
За переказами, чудодійна сила Самсона містилася в його волоссі. Ця сила тримала в страху ворогів його народу – філістимлян.
Дружина Самсона – філістимлянка Даліла – зрадила його: відрізала волосся, коли він спав. Знесиленого Самсона закували в ланцюги, осліпили і кинули за грати. Народ, що позбувся захисту, був поневолений. Але Бог прислухався до молитов іудейського народу і зжалився над стражданнями Самсона. Під час свята, влаштованого філістимлянами, до Самсона повернулася сила. Він зніс колони храму – і дах поховав ворогів-філістимлян. Разом із ними загинув і герой Самсон, але його смерть принесла ізраїльському народу звільнення від рабства.

Послухайте хор філістимлян, що починає першу частину ораторії.


Якими ви уявляєте філістимлян?

Слухання. Г. Гендель. Ораторія „Самсон”. І ч. Хор філістимлян

Аналіз прослуханого твору
Філістимляни святкують перемогу, тому не дивно, що їх образ – святковий, переможний, радісний. Музика зобразила звучання військових фанфар. У хорі використані військово-тріумфальні звороти.

Слухання. Г. Гендель. Ораторія „Самсон”. І ч. Арія Самсона
Який образ героя змальовує музика?

Аналіз прослуханого твору
Перед нами – образ Самсона, що глибоко страждає. Цей номер ораторії передає стан сліпого, самотнього героя, закованого в ланцюги, але з музики ми відчуваємо, що Самсон спокійний і стриманий у своєму горі.
Музична характеристика філістимлян однопланова (статична) – вони змальовані маршовими й танцювальними темами, що підкреслюють насолоду перемогою, святкове піднесення. В ораторії є образ гнівного, схвильованого Самсона, коли зрадниця-дружина звертається до нього зі словами любові. Також є сцена прощання Самсона з життям; вона не несе нічого трагічного, навпаки, музика втілює світлий, ліричний і пасторальний образ.
Отже, композитор вибирає, які музичні образи варто розвивати, а які залишити статичними. Розвиток образів ораторії визначає літературна драматургія. Розвиток образів ще називають музичною драматургією.

Музична драматургія – це співвідношення та взаємодія образів у рамках одного твору.

Демонстрація пісні “Синові”
Сл. В. Симоненка,
муз. А. Пашкевича

Розучування пісні “Синові”
Визначте фрази мелодії, їх подібність та відмінність. Зверніть увагу на кульмінацію кожної фрази.

Підсумки уроку
Героїчні та життєстверджуючі образи, які створив Георг Фрідріх Гендель, у музиці більше 300 років, однак вони хвилюють нас і сьогодні. І хоч сучасна музична мова змінилася, його монументальні музичні полотна звучать у концертних залах усього світу. Сьогодні фрагменти з них почули й ми.  

Урок № 20. Зіткнення образів     Вступ
Між образами є конфлікт, навіть зіткнення. Ми розглянемо це після гри «Закінчи речення».

Гра „Закінчи речення”
Сміливий і мужній граф Егмонт очолив героїчну боротьбу фламандського народу проти...
Йоганн Гете написав про цього героя...
Музику до трагедії Гете написав німецький композитор...
Вступ до опери, балету, спектаклю називають...
Увертюра сьогодні є самостійним програмним твором, тобто твором...
Увертюра „Егмонт” Людвіга ван Бетховена втілює образи...

Відомості про структуру увертюри Л. ван Бетховена „Егмонт”
Увертюра має чітку композицію – вона написана в сонатній формі. Складається з трьох частин: експозиції, розробки та репризи. Перед експозицією може бути вступ, а після репризи – кода. В увертюрі „Егмонт” також є вступ і кода.
Саме вступ та експозиція втілюють загальний образ зіткнення. Він представлений двома основними темами-образами увертюри. Образом іспанських завойовників у першій темі вступу та образом поневоленого народу Нідерландів у другій. Це їх перше представлення – зіткнення, а друге починається плавним переростанням вступу в експозицію.
Експозиція, як ми пам’ятаємо, містить головну та побічну партії. Головна партія експозиції є образом нідерландців, а завойовників втілена в побічній партії – жорстко та стисло.

Прослухайте вступ та експозицію увертюри „Егмонт”. Прослідкуйте за конфліктом, зіткненням образів.



Слухання. Л. ван Бетховен. Увертюра „Егмонт” (експозиція)

Аналіз прослуханого твору
Якими засобами музичної виразності змальовані іспанські завойовники у вступі? Якими – в експозиції?

У вступі іспанці змальовані важкими, суворими акордами у повільному темпі, хода яких нагадує старовинний іспанський танець сарабанду. В експозиції образ завойовників стає більш агресивним, темп – швидшим, акорди – коротшими. У побічній партії звучать мотиви теми нідерландців. Ця тема набуває світлого, енергійного характеру.

Якими засобами музичної виразності змальовані нідерландці у вступі? Якими – в експозиції?

У вступі образ нідерландців виражає горе та страждання – в мелодії чути інтонації зітхання. В експозиції головна партія (тема нідерландців) стає мужнішою, енергійнішою, хоча відчутний її скорботний характер.



Відомості про увертюри Л. ван Бетховена
Початок ХІХ ст. в житті Бетховена минув під знаком захоплення поезією Йоганна Гете.
Бетховен хотів написати оперу на сюжет „Фауста”. Цей задум композитор не втілив, натомість з’явилися пісні на тексти поета, а також музика до трагедії Гете „Егмонт”. Музика Бетховена до „Егмонта” – це увертюра та 9 епізодів. „Егмонт” захопив композитора своїм змістом, адже героїчні образи Гете були близькими Бетховену.
Відсилаючи Гете свій твір, автор писав: „У найближчому майбутньому Ви отримаєте… музику до „Егмонта”, до цього чудового „Егмонта”, якого я втілював у звуках із таким захопленням, з яким я його читав, і був у думках та в почуттях цілком захоплений Вами”. У листі-відповіді Гете запросив композитора до себе у Веймар і розповів про наміри поставити на сцені „Егмонта” саме з музикою Бетховена.
Майже всі бетховенські увертюри виникли у зв’язку з драматичними задумами та проектами – як вступ до опери, балету чи театральної п’єси. Але Бетховен більше тяжів до увертюр як самостійних творів. У нього увертюра сама стала драмою ідей. Саме ідей, оскільки симфонічними засобами не можна представити сценічні образи. Таким чином, Бетховен поклав початок нового жанру оркестрової музики – програмної симфонічної п’єси.

Робота над піснею “Синові”
Зверніть увагу на виразне й осмислене виконання тексту пісні, творче втілення її образу.

Караоке. Пісня „Синові”
Сл. В. Симоненка,
муз. А. Пашкевича

Підсумки уроку
Сьогодні ми розглянули тему зіткнення музичних образів, а також ще раз звернулися до творчості славетного композитора Людвіга ван Бетховена.
Домашнє завдання: про кого зі своїх улюблених літературних героїв ви написали б програмну увертюру, якби були композиторами? Яким ви собі уявляєте цей твір?  

Урок № 21. Боротьба образів     Вступ
Сьогодні на уроці ми продовжимо слідкувати за розвитком образів увертюри „Егмонт”, але спочатку згадаємо образи матері і сина в пісні «Синові».

Караоке. Пісня “Синові”
Сл. В. Симоненка,
муз. А. Пашкевича

Відомості про структуру увертюри Л. ван Бетховена „Егмонт”
Музична драматургія увертюри Людвіга ван Бетховена „Егмонт” почалася із зіткнення двох непримиренних ворогів – народу Нідерландів та іспанських завойовників. Зіткнення звучить у вступі та в експозиції. А в розробці та репризі буде запекла боротьба! І навіть смерть Егмонта. Наприкінці увертюри (в коді) з’явиться образ перемоги.

Слухання. Л. ван Бетховен. Увертюра „Егмонт” (повністю)
Прослідкуйте за конфліктом, зіткненням образів, їх боротьбою, сценою смерті головного героя та перемогою народу Нідерландів.
Спробуйте побачити драматургію образів у кольорі, схематично.

Аналіз прослуханого твору
Стисла розробка твору відображає боротьбу образів. Реприза розвиває другу тему, викладену владними за характером акордами в ритмі сарабанди, – образ іспанських завойовників. Настирливий розвиток цієї теми раптово переривається, і після кількох митей повної тиші звучать чотири ледве чутні протяжні сумні акорди у виконанні дерев’яних духових. Це відображення загибелі Егмонта.
Однак з останнього акорду виростає і стрімко розвивається радісна й переможна кода – незвично розгорнута і тривала. Автор показує, що перемога нідерландського народу над завойовниками досягнута ціною загибелі героя. Таким чином, боротьба образів привела до тріумфального, переможного, радісного фіналу.
Висловлювання російського композитора Дмитра Кабалевського про увертюру “Егмонт”: “Бетховен ніби веде нас сходами, все вище і вище, – туди, де урочисто, грізно і радісно звучить Перемога, де святкує свій тріумф Ніка Самофракійська…”
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка