Урок № Образний зміст музики. Характер людини в музичному образі Мета: ознайомлення з поняттями полі стилістики та стилізації



Сторінка3/8
Дата конвертації29.04.2016
Розмір1.17 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Чи потрібна нам класична музика ? Для чого ?

Розспівування «Україна» Т.Петриненка

Визначте музичний образ пісні Т.Петриненка «Україна» (патріотичний)

Пригадайте прослухану минулого уроку симфонічну п’єсу М.Равеля «Болеро». Який образ створив композитор у творі? (образ грандіозної масової ходи)
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення нової теми, мети та завдань уроку
Вступ. Відомості про гімн
Гімн є національним символом держави, так само, як державний герб і прапор.

Державний гімн – це урочиста пісня, прийнята як офіційний національний символ держави, що символізує і пропагує національні ідеї та ментальність країни, якій належить.

Історія створення пісні „Ще не вмерла Україна”. Відомості про авторів
Кожна українська пісня має свою історію. Доля багатьох із них схожа на долю нашого народу. Патріотичні українські пісні суворо забороняли, однак знищити їх не змогли. Багато патріотичних пісень продовжували існувати нелегально, вселяючи в серця віру в краще майбутнє. Це стосується і пісні «Ще не вмерла Україна».
Автор тексту пісні – Павло Платонович Чубинський, випускник юридичного факультету Петербурзького університету, вчений-етнограф. У 1862 році він склав вірш «Ще не вмерла Україна», який одразу впав в око царським властям. Через рік Чубинський потрапив до заслання за свою незмірну любов до України, а заборонений вірш довгий час потайки читали і співали на різні мелодії.
Музику до цього вірша створив Михайло Михайлович Вербицький – український композитор і диригент, автор симфоній, солоспівів, хорових пісень. Саме його варіант мелодії закарбувався в пам’яті слухачів.
У 1990 р. пісня «Ще не вмерла Україна» вперше офіційно прозвучала в Києві у виконанні чоловічого хору з Польщі «Журавлі». У 2003 р. Верховна Рада України затвердила перший куплет і приспів цієї пісні як державний гімн України, однак першу строфу змінили на «Ще не вмерла України і слава, і воля».

Демонстрація пісні „Ще не вмерла Україна” (хор)
„Ще не вмерла Україна”
Сл. П. Чубинського,
муз. М. Вербицького


Розучування пісні „Ще не вмерла Україна”
Під час розучування мелодії зверніть увагу на осмислене фразування на ланцюговому диханні та на точне виконання розспівів.

Духовний гімн „Молитва за Україну”
Пісня «Молитва за Україну» є символом духовно-патріотичних почуттів. Цей твір також пройшов довгий історичний шлях. Вірш Олександра Кониського, написаний у 90-х роках ХІХ століття, був призначений для дітей, для українських шкіл Галичини, Буковини та Закарпаття. Водночас, покладений на музику Миколою Лисенком, лунав на релігійних святах у церквах Галичини, хоча й не належав до канонізованих релігійних текстів.
Спочатку пісня називалась “Боже Великий, Єдиний” і мала примітку композитора “Дитячий гімн”, а згодом отримала назву “Молитва за Україну”. У передмові до видання твору автори написали: “вкласти… хотіли передусім в “неложнії уста” дітей, від яких Всевишній найскоріше міг почути це благання”.
Уважно прослухайте пісню Миколи Лисенка та Олександра Кониського „Молитва за Україну”.
Поміркуйте, чому «Молитва за Україну» є образом-символом духовності українського народу

Слухання. М. Лисенко. „Молитва за Україну” (хор)
„Молитва за Україну”
Сл. О. Кониського,
муз. М. Лисенка

Відомості про М. Лисенка
„Молитва за Україну” є одним із шести творів духовної музики Миколи Лисенка. У ній поєднані ніжно-ліричне та піднесено-величне звучання; розвиток образу простежується від молитовно-ліричного до енергійно-рішучого. За спогадами сучасників класик української музики Микола Лисенко був одним зі справжніх пропагандистів українства. Куди не дісталася наука, письменство – сміливо йшло національне мистецтво, рідна пісня, почуття – і перед ними розкривалися двері й душі.
Значення Миколи Лисенка в українській музиці можна порівняти зі значенням Тараса Шевченка в українській літературі.

Підсумки уроку
Сьогодні ми розучили державний гімн України – пісню „Ще не вмерла Україна”, а також прослухали духовний гімн „Молитва за Україну”. З допомогою цих творів ми зіставили два образи-символи – героїчний і духовний.

Домашнє завдання: читати підручник стор.____, назвіть інші твори, які за своїм духовним і патріотичним значенням можуть стати музичними символами українського народу.


 

Урок № 10. Образи дитинства    

Мета: ознайомлення з жанром гімну, історією створення державного гімну України.

  • Порівняння образів-символів України : державного гімну та духовного гімну

  • Розвиток у учнів співацьких навиків. Робота з учнями над логікою викладу власної точки зору.

  • Виховання відчуття національної самосвідомості, підвищення зацікавленості в пізнанні української національної традиції.

  • формування музичної культури учнів;

  • формування емоційної, виразної співацької манери виконання;

  • виховання відчуття любові, шанування української народної музики


Тип уроку: : урок засвоєння нових знань

Обладнання: ППЗ «Музичне мистецтво 7 клас», комп’ютер , музичний центр, фонотека

Музичний матеріал для сприймання:
ХІД УРОКУ

1.Оргмомент.

Оголошення нової теми, мети та завдань уроку
Вступ
На минулому уроці ми говорили про образи-символи. Деякі символи мають державне значення, наприклад, герб і прапор. Музичним символом країни є гімн. Сьогодні ми продовжимо розучувати пісню „Ще не вмерла Україна”, перший куплет і приспів якої стали Державним гімном України.

Робота над піснею „Ще не вмерла Україна”
Продовжуючи вокально-хорову роботу над піснею, домагайтесь осмисленого та виразного виконання.
Приділіть увагу динамічному розвиткові, а саме: визначте динаміку кожного куплета і приспіву відповідно до змісту пісні.

Караоке. Пісня „Ще не вмерла Україна”
„Ще не вмерла Україна”
Сл. П. Чубинського,
муз. М. Вербицького

Образи дитинства
Сьогодні ми зустрінемося з образами дитинства. Допоможе нам російський композитор, твори якого звучать у всіх куточках земної кулі, у творчості якого так багато образів дитинства. Можливо тому, що душею і серцем він був відкритим і чистим, немов дитина. Тому його музика завжди дарує „сердечну теплоту, ніжність і привітність”. Ідеться про Петра Ілліча Чайковського.

Розповідь про збірку П.Чайковського „Дитячий альбом”
Петро Ілліч Чайковський – автор опер, балетів, симфоній, концертів для фортепіано, скрипки, творів для фортепіано та романсів.
Пісні та збірку „Дитячий альбом” він адресував дітям. Найбільше Чайковський любив своїх племінників, а діти обожнювали його, адже кращого вигадника всіляких історій, пікніків, веселих вечорів із піснями та танцями вони не знали.
Діти любили і добре розуміли музику, але найбільше нею захоплювався молодший племінник Чайковського Володимир. Коли Петро Ілліч навчав його грі на фортепіано, у нього виник задум написати „Дитячий альбом”. До 1878 року ця збірка налічувала уже 24 фортепіанні п’єси. Кожна п’єса альбому – невеличкий, неповторний і живий образ дитинства. У цій збірці композитор відтворив дитячий день з усіма його радощами, печалями і турботами.
Перші три п’єси альбому („Ранкова молитва”, „Зимовий ранок” і „Мама”) пов’язані з пробудженням і ранковими враженнями.
Наступні п’єси альбому (Гра в конячки” та „Марш дерев’яних солдатиків”) розповідають про світ дитячих ігор і розваг. А далі – ціла музична поема, пов’язана з іграми дівчаток – „Нова лялька”, „Хвороба ляльки”, „Похорон ляльки”.
Однак дитячий смуток скороминучий, адже так багато вражень, які витісняють сумні спогади. Музика переносить нас в інший світ: діти вийшли на вулицю – і перед ними постала картина навколишньої дійсності. І „Російська пісня”, і „Селянин на гармошці грає”, і „Камаринська” – це живі сцени з життя російського села.
Далі – оповідання про далекі, чужі країни: „Італійська пісенька”, „Неаполітанська пісенька”, „Німецька пісенька”, „Старовинна французька пісенька”.
Наближається вечір. Час лягати спати, час казок: п’єси „Нянина казка”, „Баба Яга”. Діти лягають у ліжечка і думають про щось приємне (п’єса „Солодка мрія”) або пригадують милий серцю куточок природи (п’єса „Пісня жайворонка”).
Закінчується дитячий день, як і увесь альбом, п’єсою „В церкві”. Вона нагадує про давню традицію читання вечірньої молитви.

Слухання та аналіз. П.Чайковський. П’єси з „Дитячого альбому”
Спробуймо розпізнати образи фортепіанних п’єс «Дитячого альбому» Петра Чайковського.
Визначте образ п’єси, підберіть їй назву

Образ у прослуханій п’єсі досить зображальний: ми відчуваємо ритм карбованого кроку і дріб барабана маленької армії іграшкових солдатиків, адже це п’єса «Марш дерев’яних солдатиків». А які святкові та піднесені почуття у наших іграшкових героїв – майже як у людей!

Послухаймо наступний уривок. Визначте образ п’єси, підберіть їй назву.

Яка фантастична і незвичайна музика! Що вона може розповідати? Звичайно ж, казку.


Прозвучала п’єса «Нянина казка». Неважко здогадатися, що все „найстрашніше” було в середній частині казки. Перша та третя частини – це інтонації мови няні: розповідні, застережливі.

Послухаймо наступний уривок. Визначте образ п’єси, підберіть їй назву.

Образ п’єси «Баба Яга», яку ми щойно прослухали, метушливий, грізний і невблаганний.
Наполегливо, різко звучать акорди, басом рокочуть пасажі, немов передають злість старої Яги.

Послухаймо наступний уривок. Визначте образ п’єси, підберіть їй назву.

Ми прослухали п’єсу «В церкві». Музика виражає образ щирості та сердечності. Ми почули, як мелодія римується зі словами молитви.
П’єса викладена акордовою фактурою, що імітує звучання церковного хору.

Підсумки уроку
Наша мандрівка „Дитячим альбомом” російського композитора Петра Чайковського завершується.

Домашнє завдання: поміркуйте, які образи дитинства ви взяли б для власних „Дитячих альбомів”.


 

Урок № 11. Образи війни    

Мета: ознайомлення з творчістю Д.Шостаковича,

  • віддзеркалення образу війни у музичних творах

  • Розвиток у учнів співацьких навиків. Робота з учнями над логікою викладу власної точки зору.

  • Виховання відчуття національної самосвідомості, підвищення зацікавленості в пізнанні української національної традиції.

  • формування музичної культури учнів;

  • формування емоційної, виразної співацької манери виконання;

  • виховання відчуття любові, шанування української народної музики


Тип уроку: : урок засвоєння нових знань

Обладнання: ППЗ «Музичне мистецтво 7 клас», комп’ютер , музичний центр, фонотека

Музичний матеріал для сприймання: Д.Шостакович Симфонія № 7 («Ленінградської»), «Епізод нашестя».

Розучування: „Степом, степом” Сл. М. Негоди, муз. А. Пашкевича


ХІД УРОКУ

1.Оргмомент.

Оголошення нової теми, мети та завдань уроку

Вступ. Образи війни
Дитинство наших прадідів і прабабусь було захмарене війною, і на жаль, не однією. Про ті далекі часи нам розповість музика. однак у воєнні роки люди жили не лише стражданням, злобою чи ненавистю, а й радістю, мріями та коханням. Сьогодні ми поговоримо про композитора, музика якого під час Другої світової війни пролунала на увесь світ.

Відомості про Д. Шостаковича
Дмитро Дмитрович Шостакович (1906 - 1975) – видатний російський композитор ХХ століття. Його музика – дзеркало часу, в якому поєднані трагедійність, скорбота, образи зла, ненависті та світлого людського розуму, а також чарівність сонячної природи.
Шостакович почав займатися музикою з дев’ятирічного віку, а вже в 14 років поступив до консерваторії на дві спеціальності – піаніста й композитора. Він мав чудові здібності: слух, пам'ять, здатність складати музику без інструмента, імпровізувати, читати з листа. Але не це головне; подібні здібності можуть бути в багатьох музикантів. Найголовніше – глибина й оригінальність музичного мислення.
Шостаковичу довелося багато пережити: смерть дружини, загибель багатьох друзів у 30-40-х роках, несправедливу критику, публічні звинувачення у формалізмі. Він належав до тих людей, які не можуть жити спокійно, поки у світі панують жорстокість, насильство та несправедливість. Доля країни, його власна доля спонукали Шостаковича до створення творів приголомшливої сили.
Жанровий діапазон творчості композитора дуже широкий: симфонії, інструментальні ансамблі, великі вокальні форми (ораторія, кантата, хоровий цикл); пісенні та музично-сценічні твори (опери, балети, оперета); музика до кінофільмів і театральних вистав, інструментальні концерти й невеликі п'єси.
Основою творчості Шостаковича є інструментальна музика, і насамперед – симфонія: з масштабним змістом, узагальненим мисленням, гострими конфліктами (соціальними чи психологічними); динамічна, з логічним розвитком музичної думки. Композитор написав 15 симфоній, першу з них – ще в 19-літньому віці.

Історія написання Симфонії № 7 («Ленінградської»)
1941-й рік. Страшна та нищівна війна наближається до Ленінграда.
Бомби та снаряди спотворюють прекрасне місто. Усесвітньо відомий композитор, професор Ленінградської консерваторії Дмитро Шостакович живе в обложеному Ленінграді, бере участь у захисті рідного міста. У нього народжується грандіозний задум нового твору, що відобразив би думки і почуття мільйонів людей.
З незвичайним натхненням композитор почав складати Сьому («Ленінградську») симфонію. Ні голод, ні осінній холод, ні артобстріли й бомбування не змогли завадити натхненній праці.
Історія світового мистецтва не знала подібного випадку, коли величний, монументальний твір так швидко народився під впливом подій, що відбувалися навколо. Достатньо було декількох місяців, щоб почуття та думки не лише художника, а й мільйонів його співгромадян втілилися в досконалі форми та високохудожні образи.
Трагедія війни, героїзм людей, воля до перемоги – образи, що заполонили думки Шостаковича. Спочатку він планував дати кожній із чотирьох частин програмні заголовки: „Війна”, „Спогади”, „Рідні простори” та „Перемога”. Коли композитор завершив роботу над симфонією, він відмовився від такого задуму, адже зміст музики зрозумілий і без назв.

Слухання. Д. Шостакович. Симфонія № 7. І ч. Уривок
Прослухайте епізод із першої частини Сьомої («Ленінградської») симфонії і спробуйте уявити образ, що змалювала музика.

Аналіз прослуханого твору
Музика Шостаковича справді має великий вплив. Епізод із першої частини Ленінградської симфонії змальовує фашистське військо, що насувається і знищує все живе. Недарма цей уривок називають «Епізодом нашестя». На фоні чіткого ритму барабана з’являється тема ворога, яка спочатку має ознаки „іграшковості”, але поступово немов насувається на нас, здається все більш нищівною. Починається дикий хаос руйнування...
Для створення такого образу Шостакович мобілізував усі засоби композиторського арсеналу. Він використав маршову тему, яка повторюється 11 разів, нота в ноту, а також чітку ритмічну фігуру барабана, що повторюється 175 разів. Змінюється гармонія, склад викладу, оркестровка та динаміка (від ледь уловимого піанісимо до громового фортисимо).
Шостакович писав: „Нашій боротьбі з фашизмом, нашій прийдешній перемозі над ворогом, моєму рідному місту Ленінграду я присвячую свою Сьому симфонію”.
Уперше її почули в серпні 1942 року. Слухачі, що сиділи в залі і стояли біля репродукторів, розпрямили плечі, підняли голови. Вони відчули, як їх сповнює новими силами ця незвичайна симфонія, симфонія гніву і боротьби, музика непереможної мужності.
Ленінградська симфонія прозвучала на увесь світ. Один американський журналіст вигукнув тоді: „Який диявол може перемогти народ, здатний створювати подібну музику!”.
Релаксація: учням пропонується сидячи,розслабитися, пустити плечі, вирівняти хребет:

  • трохи нахилити підборіддя вниз, покласти долоні на потилицю, долаючи опір долонь, упиратися в них потилицею.

  • Не повертаючи голови, подивитися вліво, потім вправо, потім уверх і вниз (тричі)

Розспівування Новогодняя (Маша и Медведь)
Демонстрація пісні “Степом, степом”
Образи війни хвилювали не одне покоління композиторів. Багато таких образів ми можемо знайти в піснях. Розучимо одну з них, написану в повоєнні часи.
„Степом, степом” Сл. М. Негоди, муз. А. Пашкевича

Розучування пісні “Степом, степом”

Підсумки уроку
Музика має велику силу. Навіть у часи найбільших лих вона допомагає людині зберегти віру в добро та справедливість. А музика Шостаковича – це дзеркало епохи воєн, страждань і перемог. В «Епізоді нашестя» можна “побачити” образ зла, образ фашизму.  

Урок № 12. Піднесені образи    

Мета: ознайомити з поняттям фуги, поліфонії

  • продовжити ознайомлення з творчістю Й.С.Баха

  • віддзеркалення образу війни у музичних творах

  • Розвиток у учнів співацьких навиків. Робота з учнями над логікою викладу власної точки зору.

  • Виховання відчуття національної самосвідомості, підвищення зацікавленості в пізнанні української національної традиції.

  • формування музичної культури учнів;

  • формування емоційної, виразної співацької манери виконання;

  • виховання відчуття любові, шанування української народної музики


Тип уроку: : урок засвоєння нових знань

Обладнання: ППЗ «Музичне мистецтво 7 клас», комп’ютер , музичний центр, фонотека

Музичний матеріал для сприймання: Й.С.Бах Органна фуга ля-мінор

Розучування: „Степом, степом” Сл. М. Негоди, муз. А. Пашкевича


ХІД УРОКУ

1.Оргмомент.

Оголошення нової теми, мети та завдань уроку
Вступ
Життя кожного справжнього музиканта починається з Баха, адже любити музику, не люблячи Баха, неможливо. Якщо з висоти двох століть ми дивимося на музику Баха, вона видається нам грандіозним фундаментом, на якому базується сучасна музична творчість. І композитори класичної доби, і композитори-романтики вважали Баха своїм учителем.
Сьогодні ми поговоримо про образи музики Йоганна Себастіана Баха, а також про особливості його музичного стилю. Він увійшов у світове мистецтво як майстер поліфонії – незвичайного стилю написання багатоголосної музики, де всі голоси рівноправні.

Відомості про фугу
Великий майстер поліфонічної музики Йоганн Бах напрочуд образно пояснював поліфонію: “Кожен голос у творі – це особистість, а багатоголосий твір – бесіда цих особистостей, і слід взяти за правило, щоб кожна з особистостей говорила гарно й своєчасно, а якщо не має що сказати, то краще б мовчала й чекала, доки не дійде до неї черга”.
Розмовляти у формі фуги – означає говорити гарно та своєчасно. Але обов’язкова умова фуги – розмова на одну тему. За правилами будови фуги початок звучить у виконанні одного голосу (співбесідника), потім по черзі приєднуються інші.
Коли хтось зі співрозмовників проголосив тему, то має дати висловитися наступному, а сам лише підтримує розмову. Таким чином звучить протискладення. Тема, прозвучавши у всіх голосах, починає розроблятися – з’являтися з видозмінами у співрозмовників.
Закінчення (кода) – це спільне твердження (заключний акорд).

Фуга – це найскладніша форма поліфонічної музики, в основі побудови якої лежить послідовне проведення однієї теми в різних голосах.

Послухайте Органну фугу ля мінор і визначте, про що розмовляють голоси в музиці Баха, скільки цих голосів.



Слухання. Й. Бах. Органна фуга ля мінор

Аналіз прослуханого твору
Тема для розмови у голосів фуги ля мінор справді філософська: є в ній і спокій вічності, і безкінечність, і велич мудрості. Тому й висловитися захотіли не два, а чотири співрозмовники. Ця фуга – чотириголосна. Починає розмову верхній голос, а потім по черзі вступають усі інші. Останнім вступає найнижчий.
Правду кажуть про образи музики Баха: “Будь-яка бахівська тема – байдуже, чи виражає вона радість чи скорботу – звучить піднесено!”

Розповідь про Й. Баха
Йоганн Себастіан Бах (1675 - 1750) є уособленням музичного генія німецького народу. Він не лише увібрав у себе все найкраще в німецькій музиці, але й синтезував музичні явища своєї епохи, створив шедеври мистецтва величезної цінності. Баха порівнюють із лабораторією, в якій перековувались творчі навички, стилі, тенденції та пошуки музики.
Бах належав до родини Бахів із Тюрінгії. За два століття вона дала світові таку кількість органістів, скрипалів, флейтистів, трубачів, капельмейстерів і композиторів, що ім’я Бах стало синонімом до слова „музикант”.
Перші уроки сімейного ремесла хлопчикові дав батько. Після його смерті десятилітнього Йоганна віддали на виховання старшому братові. Під його керівництвом майбутній великий композитор оволодів грою на скрипці та клавесині, але улюбленим його інструментом став орган.
Бах досягнув чималих успіхів у композиції та грі на органі, однак постійно прагнув досконалості. Він пішки пройшов 350 кілометрів, щоб повчитися у видатного на той час Дитріха Букстехуде.
Знаменита подорож юнака увійшла в історію його життя як одне зі свідчень великої любові до Музики. Заради цієї любові він у дитинстві, не шкодуючи очей, ночами переписував клавесинові п'єси німецьких майстрів, які не дозволяв йому вивчати суворий брат. Заради цієї любові він прагнув не втратити жодної нагоди познайомитися з мистецтвом своїх сучасників.
Величезна творча спадщина Баха налічує понад тисячу творів різних жанрів: вокально-драматичних (кантати), інструментальних (концерти, сонати, сюїти тощо) та органних. Кожне покоління знаходить у музиці Баха щось своє, вчиться розуміти її глибше.

Розучування пісні “Степом, степом”
Не забувайте, що особливої уваги потребує робота над ритмом, дикцією, дотриманням пауз, а також глибоке проникнення у зміст (образ) пісні.

Караоке. Пісня “Степом, степом”
„Степом, степом”
Сл. М.Негоди,
муз. А.Пашкевича

Підсумки уроку
Незважаючи на те, що музика Баха створена близько трьохсот років тому, вона й зараз має вражаючий духовний вплив. Музичний геній Баха пробуджує та возвеличує душу кожної людини.  


Урок № 13. Образи різних епох    

Мета: ознайомити з поняттям стилю, бароко, сюїта, гомофонія, рок-музика

  • продовжити ознайомлення з творчістю Г. Персела, рок-гурту „Бітлз”

  • віддзеркалення образів англійської музики у музичних творах різних епох

  • Розвиток у учнів співацьких навиків. Робота з учнями над логікою викладу власної точки зору.

  • Виховання відчуття національної самосвідомості, підвищення зацікавленості в пізнанні української національної традиції.

  • формування музичної культури учнів;

  • формування емоційної, виразної співацької манери виконання;


Тип уроку: засвоєння нових знань

Методи,використані на уроці: словесний, наочно-слуховий, аналізу і порівняння, стимулювання, узагальнення і повторення
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка