Урок № Образний зміст музики. Характер людини в музичному образі Мета: ознайомлення з поняттями полі стилістики та стилізації



Сторінка2/8
Дата конвертації29.04.2016
Розмір1.17 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Відомості про С. Рахманінова
„Левітан російської музики” – так називали Сергія Рахманінова, оскільки велике місце в його творчості займають образи природи. Сьогодні прозвучали вокальні образи – романси.
Усього композитор написав приблизно 80 романсів. Вони є скарбницею настроїв та почуттів, в якій кожен діамант має відточену форму і глибокий зміст.
Серед романсів Рахманінова є й такі, що написані на тексти Тараса Шевченка в російському перекладі.

Читання. Т. Шевченко. “Реве та стогне Дніпр широкий”
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.

І блідий місяць на ту пору


З-за хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,


Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів

Пригадайте вірш Тараса Шевченка „Реве та стогне Дніпр широкий”.


Знайдіть слова, що характеризують образ Дніпра.

Вірш Т. Шевченка „Реве та стогне Дніпр широкий”, покладений на музику українським композитором і педагогом Данилом Крижанівським, неодмінно виконують на урочистостях, присвячених Великому Кобзареві. Співають її стоячи, немов гімн.


Послухайте цю пісню і поміркуйте, якими засобами музика допомагає глибше розкрити поетичний образ.
Чому ця пісня звучить сьогодні як гімн?

Демонстрація пісні “Реве та стогне Дніпр широкий”
“Реве та стогне Дніпр широкий”
Сл. Т. Шевченка,
муз. Д. Крижанівського

Аналіз прослуханого твору
Образ розбурханого Дніпра поглиблюють засоби музичної виразності: одноголосна мелодія складається з фраз, кожна з яких стрімко рухається. Образній інтерпретації допомагає динаміка: постійне підсилення звуку, перехід від тихого до голосного звучання. У такому пейзажі шанувальники творчості Тараса Шевченка відчули образ самого Кобзаря – волелюбного, нескореного, героїчного. Саме тому цю пісню вважають гімном творчості видатного українського поета.

Робота над піснею “На полонині, на верхівці”
А зараз ми продовжимо розучувати пісню “На полонині, на верхівці”.
Будьте уважні. Пам’ятайте: найголовніше в музичному образі пісні – зображення засобами музики картини прекрасної української природи та вираження почуття любові до неї.

Караоке. Пісня “На полонині, на верхівці”
“На полонині, на верхівці”
Сл. В. Ладижця,
муз. Б. Фільц

Підсумки уроку
Живописні пейзажі допомогли нам узагальнити поетичні та музичні образи. Слід зазначити, що музика завдяки виражальним засобам глибше та виразніше передала голос води – він то пасторально шепотів хвильками навколо острівка, то заклично й переможно сповіщав про прихід весни, то піднімав високі та величні хвилі Дніпра.
Вокальний жанр творів допоміг поетичному слову залунати більш повнозвучно.
 

Урок № 5. Героїчні та патріотичні образи     Вступ. Героїчні та патріотичні образи
Багато справді видатних особистостей є патріотами своєї країни, І це знаходить відображення в музиці. Пригадаймо пісню “На полонині, на верхівці”. Вона є втіленням патріотичних почуттів сучасної української композиторки Богдани Фільц, адже картини української природи змальовані в пісні з величезною любов’ю.

Караоке. Пісня “На полонині, на верхівці”
Сл. В. Ладижця,
муз. Б. Фільц

Відомості про увертюру Л. ван Бетховена „Егмонт”
В історії кожного народу є героїчні постаті. Імена їх різні, однак у змалюванні образів ми бачимо спільні риси. Це зазвичай люди хоробрі, волелюбні та рішучі. Таким був і граф Егмонт, який очолив героїчну боротьбу фламандського народу проти іспанських завойовників у XVI столітті. Повстання жорстоко придушили, а Егмонта схопили і засудили до страти. Його юна кохана, прекрасна Клерхен, теж заплатила життям за своє кохання та боротьбу.
Нащадки не забули цю історію: Йоганн Гете написав трагедію «Егмонт». Її сюжет захопив німецького композитора Людвіга ван Бетховена. Він склав музику до спектаклю: окремі музичні номери, об'єднані спільними ідеєю та характером. Увертюра до трагедії живе сьогодні власним життям – її виконують як самостійний музичний твір.
Увертюра починається з повільного вступу, де композитор виразно та яскраво втілив образи іспанських завойовників та поневоленого ними народу. Контрастні за характером, вони сприймаються як образ зіткнення.
В основній частині слухачів захоплює бурхлива та стрімка стихія образу боротьби. А в кульмінаційному моменті чути короткий “вигук” струнних, за яким звучать чотири траурні акорди оркестру. Так композитор зобразив загибель Егмонта. Але смерть головного героя не означає поразки в боротьбі. Заключна частина своїм яскравим та світлим характером сповіщає про перемогу нідерландського народу.
Послухайте, як в увертюрі до трагедії Йоганна Вольфганга Гете "Егмонт" Людвіг ван Бетховен передав образи зіткнення, боротьби та перемоги.

Слухання. Л. ван Бетховен. „Егмонт”

Відомості про Л. ван Бетховена
Людвіг ван Бетховен — великий німецький композитор, органіст, класик світового музичного мистецтва. Він народився в Бонні, в сім'ї придворного музиканта.
Його батько прагнув зробити із сина вундеркінда, однак був надмірно вимогливим учителем: він змушував Людвіга годинами грати одні і ті ж вправи.
Із восьми років Бетховен виступав на концертах, граючи на різних музичних інструментах, писав музику та імпровізував, а із дванадцяти — вже працював у придворній капелі органістом.
У 1792 році Людвіг переїхав до Відня, де здобув велику популярність як блискучий виконавець та імпровізатор, а згодом — як композитор.
У 28-річному віці Людвіг ван Бетховен почав втрачати слух, і це дуже ускладнило його життя; але він розумів, що обов'язок перед людьми, перед суспільством — вищий і важливіший від його особистих страждань.
Саме в цей час Бетховен написав найвизначніші свої твори, зокрема, майже всі симфонії, оперу, сонати. До композитора прийшло світове визнання, він користувався повагою, мав величезний успіх, але постійної роботи, яка би приносила йому матеріальний достаток, він не знаходить. Матеріальні труднощі ставали все відчутнішими, але ні бідність, ні хвороба не змогли зламати волю і мужність цієї великої людини.
Музика Бетховена, як і сам Бетховен, є героїчною. Вони народились у героїчний час – над Європою кінця ХVІІІ століття здійнялося полум’я Великої французької революції, яка проголосила високі ідеали людства: свободу, рівність, братерство всіх людей.
Бетховен у прикордонній з Францією Німеччині не раз чув революційні пісні, вірші, лозунги. Його цілком захопили ідеї революції. І ось одна за одною Бетховен створює „Героїчну” симфонію, фортепіанну „Апасіонату”, оперу „Фіделіо, героїчні увертюри „Коріолан” та „Егмонт”.

Українська патріотична музика. Т. Петриненко. „Україна”
Україна також має славних героїв і патріотичні пісні! Народні пісні, пов'язані з історичним минулим нашої держави, сповнені великою любов’ю до рідної землі, мужністю і завзяттям, готовністю до праці та самопожертви.
Пісенним взірцем патріотичного образу є пісня Тараса Петриненка „Україна”.
Прослухайте її і поміркуйте, які почуття передав автор.

Демонстрація пісні „Україна”
„Україна”
Сл. і муз. Т. Петриненка

Розучування пісні „Україна”

Підсумки уроку
У душі кожної людини є місце для любові до рідної землі та рішучості боротися за справедливість, є місце героїчним образам музики Людвіга ван Бетховена і патріотичним образам творів Тараса Петриненка.
 

Урок № 6. Образ танцю    

Вступ
Іспанія вражає своєю музикою. Недарма багато композиторів прагнули відтворити її музичний (танцювальний) образ у власних творах. Німецький композитор Йоганн Бах писав сарабанди, російський Михайло Глінка склав арагонську хоту. Французький композитор Моріс Равель значну частину своєї творчості присвятив іспанським танцям.

Відомості про симфонічну п’єсу М. Равеля «Болеро»
Найпопулярнішою п'єсою симфонічної музики XX століття є „Болеро” французького композитора Моріса Равеля. Російська балерина Iда Рубiнштейн замовила "Болеро" для свого хореографічного номера. Емоційний вплив цього танцю величезний, він заворожує слухача неспинно наростаючою силою "машиноподібного" руху, напруженою динамікою; закликає до грандіозного масового ходу, в якому беруть участь тисячі людей.
Російський поет Микола Заболоцький передав своє сприймання образу танцю у вірші „Болеро”:
Но жив народ, и песнь его жива.
Танцуй, Равель, свой исполинский танец.
Танцуй, Равель! Не унывай, испанец!
Вращай, История, литые жернова.
Будь мельничихой в грозный час прибоя!
О, Болеро, священный танец боя!

Слухання. М. Равель. «Болеро»

Аналіз прослуханого твору
Які елементи музичної мови симфонічної п’єси «Болеро» є незмінними?
На яких елементах музичної мови побудований розвиток образу?

Розповідь про симфонічну п’єсу «Болеро»
У симфонічній п’єсі „Болеро” поєдналися простота і геніальність, недарма Сергій Прокоф’єв назвав цей танець „чудом композиторської майстерності”.
Мелодія твору і ритмічний рисунок у партії барабану є незмінними. Для цього обрана класична форма – варіації (їх вісімнадцять). Новизни образу танцю при такій кількості повторів надає динаміка, оркестровка та фактура.
Динаміка полягає у змінах від піанісимо до фортисимо, зміни в оркестровці такі: від звучання двох інструментів до туті всього оркестру; фактура змінюється від двоголосної до багатозвуччя всіх інструментів.

Туті – це виконання музики всім складом оркестру, хору.

Відомості про М. Равеля
Творчість французького композитора Моріса Равеля припадає на межу ХІХ-ХХ століть. У період нових модерністських напрямків його мистецтво відзначалось оптимістичністю та класичною ясністю. Моріс Равель казав: "Нiколи не перестаю вчитись у Моцарта!". Їх часто порівнюють, адже обидва композитори створили музичний свiт мрiй, нiжностi, витонченостi та краси.
Равель вніс у музичне мистецтво багато нового, оригінального. Його музика відрізняється динамічністю, ритмічною напруженістю та гостротою.
Равель писав твори різних жанрів – опери, балети, симфонічні та інструментальні твори, фортепіанну музику, пісні. Велике місце серед них займав танець. Композитор звертався до різноманітних танцювальних жанрів: менуету, хабанери, вальсу пізніше – до фокстроту та блюзу

Робота над піснею „Україна”

Караоке. Пісня „Україна”
„Україна”
Сл. і муз. Т. Петриненка

Підсумки уроку
У творчості французького композитора Моріса Равеля чудово представлені образи танців. Емоційний вплив геніальної симфонічної п’єси „Болеро” настільки величезний, що гіпнотизує слухачів.
 

Урок № 7. Виражальність та зображальність образів    

Мета: ознайомлення з поняттям «сюїта»,



ознайомлення з творчістю Каміля Сен-Санса

  • Розвиток у учнів співацьких навиків. Робота з учнями над логікою викладу власної точки зору.

  • Виховання відчуття національної самосвідомості, підвищення зацікавленості в пізнанні української національної традиції.

  • формування музичної культури учнів;

  • формування емоційної, виразної співецької манери виконання;

  • виховання відчуття любові, шанування української народної та професійної музики

Тип уроку: подання нового матеріалу

Обладнання: ППЗ «Музичне мистецтво 8 клас», комп’ютер , музичний центр, фонотека

Музичний матеріал для сприймання К. Сен-Санс. Сюїта „Карнавал тварин”, перегляд відеоролику «Лебідь» К.Сен-Санс у виконанні М.Плисецької

Музичний матеріал для виконання: Хай живе надія І.Білик
ХІД УРОКУ

1.Оргмомент.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання.
ІІІ. Оголошення нової теми.
Використання перцептивних методів організації НВП (аудіовізуальний метод) -використання педагогічного програмового засобу «Музичне мистецтво 7 клас»

Вступ. Образ танцю
У музичних образах творчості французького композитора Каміля Сен-Санса досить цікаво, навіть дотепно поєдналися зображальність і виражальність.

Відомості про К. Сен-Санса
Каміль Сен-Санс був не тільки композитором, а й піаністом, органістом і письменником (він писав вірші та комедії). З раннього віку Сен-Санс чуйно прислухався до звуків природи: дзюрчання струмочка, шелестіння листя, тихого подиху вітру. Усі ці звуки втілилися згодом у його музичних творах.
Батьки хлопчика – паризькі музиканти – приділяли багато уваги музичним заняттям сина, і він робив великі успіхи. Каміль почав складати музику з п'ятирічного віку, а його перший концерт відбувся, коли юному піаністові ледве виповнилося десять років. Сен-Санс багато подорожував і з величезною цікавістю ставився до музики народів інших країн. Його твори вирізняються яскравістю, близькістю до народно-побутової музики.

Відомості про сюїту К. Сен-Санса „Карнавал тварин”

Сюїта – це цикл різнохарактерних інструментальних п’єс, об’єднаних спільним художнім задумом.
Найоригінальнішим твором Сен-Санса є сюїта «Карнавал тварин», що має підзаголовок: «Зоологічна фантазія» для двох фортепіано, струнного квартету, флейти, кларнета і ксилофона. У цьому творі втілилися спогади дитинства композитора.
«Карнавал тварин» – це сюїта з 13 номерів, кожний з яких має заголовок і фінал, зображає певну тварину, передає її характер і настрій.
Музика сюїти „Карнавал тварин” настільки зображальна, що слухачі безпомилково розпізнають левів, півнів, черепаху, слона, кенгуру, віслюка та інших.
Послухайте один із номерів сюїти і визначте, кого саме зобразила музика.

Слухання. К. Сен-Санс. Сюїта „Карнавал тварин”. Уривок

Аналіз прослуханого твору
Хто цей граціозний і величний персонаж сюїти? Назвіть його
Музика зобразила неквапливий, плавний, граціозний і величний рух. Водночас ми почули в музиці голос води – висхідні та низхідні пасажі віолончелі.
Які почуття виразила музика?
Музика виразила світлі, замріяні, ліричні почуття.
Отже, п’єсу Каміля Сен-Санса „Лебідь” із сюїти „Карнавал тварин” можна вважати втіленням ліричного образу.

Перегляд хореографічного образу на музику К. Сен-Санса
Хореографічний образ лебедя, створений російською балериною Майєю Плисецькою, відомий на увесь світ.


Фізпауза. Роз співка – руханка «Знайомка» Миколи Шутя

Демонстрація пісні „Хай живе надія”
У пісні „Хай живе надія” панує світлий, ліричний образ.
„Хай живе надія”
Сл. І. Білик, К. Гнатенка,
муз. І. Білик

Розучування пісні „Хай живе надія”

Караоке. Пісня „Україна”
„Україна”
Сл. і муз. Т. Петриненка

Підсумки уроку
Музика буває настільки зображальною, що ми не лише чуємо, а наче бачимо образ! Наприклад, образ лебедя – ліричний образ, утілений у різних видах мистецтва: у музиці – п’єса з сюїти, у хореографії – танець, у літературі – давньогрецький міф про лебедів, які на честь народження бога Аполлона сім разів облетіли острів, де він народився.

Домашнє завдання. Підберіть твори скульптури, живопису, в яких утілений образ лебедя.  



Урок № 8. Образи народного життя    
Мета: ознайомлення з поняттями рапсодії

ознайомлення з творчістю Ф.Ліста, К.Васильєва



  • Розвиток у учнів співацьких навиків. Робота з учнями над логікою викладу власної точки зору.

  • Виховання відчуття національної самосвідомості, підвищення зацікавленості в пізнанні української національної традиції.

  • формування музичної культури учнів;

  • формування емоційної, виразної співецької манери виконання;

виховання відчуття любові, шанування української народної та професійної музики

Тип уроку: подання нового матеріалу

Обладнання: ППЗ «Музичне мистецтво 7 клас», комп’ютер , музичний центр, фонотека

Музичний матеріал для сприймання
ХІД УРОКУ

Вступ
Хто б не зображав лебедя (композитор, хореограф, художник чи скульптор), цей образ є втіленням ніжності, ліричності та вірності. Наприклад, картина Костянтина Васильєва «Гуси-лебеді» та скульптура «Леда та лебідь» за мотивами давньогрецького міфу.

Розучування пісні „Хай живе надія”
„Хай живе надія”
Сл. І. Білик, К. Гнатенка,
муз. І. Білик
Мріє росточок явором стати,
Пташка маленька – в небі літати.
Вірить у диво кожна людина,
Вірить матуся в доньку і в сина.

Приспів:
Хай живе, хай живе надія,
Хай земля, хай земля радіє,
Хай печаль серце оминає
І добро всіх людей єднає.

Ночі вишневі, в зоряній тиші
Вітер блакитно жито колише.
Ми збережемо нашу єдину,
Рідну вкраїну, славну родину.

Приспів
Караоке. Пісня „Хай живе надія”

Образи народного життя
Будь-який твір народної музики є образом життя народу. Саме як його віддзеркалення виникають народна музика, народна пісня. Образи народного життя, втілені композиторами у професійній музиці, стають ще яскравішими.
Рапсодією за часів Стародавньої Греції називали епічну пісню. Цей термін походить від грецької «рапсод», що означає народний мандрівний співак. У ХІХ столітті рапсодія стала жанром музики.

Рапсодія - вокальний чи інструментальний твір вільної побудови, що складається з кількох різнохарактерних, контрастних епізодів, основаних на народних темах

Сьогодні ми познайомимося з народними образами Угорщини, а саме – з рапсодіями Ференца Ліста.


На скількох епізодах-образах побудована Угорська рапсодія № 2 Ф. Ліста?

Слухання. Ф. Ліст. Угорська рапсодія № 2

Аналіз прослуханого твору
Угорська рапсодія № 2 Ференца Ліста побудована у вільній двочастинній формі і має кілька епізодів-образів, відповідно до кількості використаних народних тем – пісенних і танцювальних.
Перший епізод – повільний вступ-роздум в епічному стилі з декламаційно-речитативною мелодикою – вводить слухачів у світ яскравих, різнобарвних картин народного життя і змальовує образ народного співця.
Другий образ – пісенний, хоча супровід надає йому рис танцювальності.
Третій – легкий танець, який розсипається віртуозними пасажами, що імітують гру на народних струнних інструментах. Музика знову повертається до образів вступу та пісні. Таким чином закінчується перша частина рапсодії.
Друга частина рапсодії і четвертий образ – картина народного свята. Побудована вона на танцювальній темі. Танець поступово прискорюється; досягнувши неабиякої стрімкості і сили, він сповільнюється – і ось ми бачимо лише пару танцюючих, яка поволі зупиняється. Але свято, змальоване танцювальною темою, ще не закінчилося: знову збігається весела юрба і починається запальний танок.
Дев’ятнадцять Угорських рапсодій Ференца Ліста – різнобарвна панорама образів і сцен народного життя. У них можна ніби побачити народні свята з запальними танцями чи почути народного співця, який неквапливо розповідає бувальщину.
Рапсодії Ліста – віртуозні інтерпретації та обробки народної музики угорців і ромів для фортепіано. Зараз вони обов’язково входять до програми концертів піаністів.
Варто зазначити, що за часів Ліста винести на велику концертну сцену мелодії та ритми народних пісень і танців було революційним кроком.

Розповідь про Ф. Ліста
Ференц Ліст – славетний композитор ХІХ століття, засновник угорської національної класичної музики. Його життя було напрочуд насиченим. Він залишив батьківщину в 10 років, щоб отримати музичну освіту: навчався у Відні, пізніше – в Парижі.
Ліст дуже рано і блискуче почав концертну діяльність; володів надзвичайно широким для музиканта свого часу художнім кругозором. Він був феноменальним піаністом-віртуозом і показав усім, що можливості фортепіано безмежні, що воно може бути таким повнозвучним, як оркестр, і співати так задушевно, як людський голос.
Найбільша заслуга Ференца Ліста в тому, що він відкрив світові музику Угорщини. Крім музики його глибоко хвилювали поезія, живопис, скульптура. Свої враження від шедеврів італійського мистецтва Ліст втілив у збірнику фортепіанних п’єс „Альбом мандрівника” (інша назва „Роки мандрівок”). У ньому можна знайти враження і від картини Рафаеля „Заручення”, і від скульптури Мікеланджело „Мислитель” (інша назва – «Лоренцо Медічі»).
Намагання оновити музику шляхом її злиття з поезією привели Ліста до створення нового музичного жанру – симфонічної поеми. Композитор написав тринадцять симфонічних поем, натхненних образами поезії, літератури та живопису. Серед них є й симфонічна поема „Мазепа”, створена на основі поеми Віктора Гюго.

Ф. Ліст і Україна
Ференц Ліст бував в Україні. Під час подорожі 1847 року він дав концерти в багатьох українських містах: Києві, Чернівцях, Єлисаветграді, Житомирі, Немировi, Бердичевi, Кременчуцi, Львовi, Одесi, Миколаєвi.
Пiд час гастролей у Києвi в лютому 1847 року Ференц Лiст познайомився з Каролiною Вiтгенштейн. Саме цiй жінці, близька дружба з якою тривала протягом усього його життя, композитор присвятив усi свої симфонiчнi поеми. Каролiна Вiтгенштейн мала маєток на Подiллi у Вороновицях, у якому гостював Ференц Лiст. Саме тут на теми українських народних пiсень «Ой не ходи, Грицю» та «Вiють вiтри, вiють буйнi» вiн написав п'єси для фортепiано «Українська балада» i «Думка». Вони увiйшли до циклу «Колоски Вороновиць».

Підсумки уроку
Сьогодні ми на прикладі творчості відомого угорського композитора Ференца Ліста дізналися, наскільки вдало можна використати образи народного життя в музичній творчості.
 

Урок № 9. Образи-символи
Мета: Розкрити особливості відображення дійсності, духовного світу людини через музичний образ. З'ясувати значення пісень, які стали державними й духовними символами України в житті народу, особистості. Формувати інтерес до патріотичних образів у музичних творах. Виховувати почуття патріотизму, кращі моральні й духовні якості особистості.

Тип уроку: : урок заглиблення в тему

Обладнання: ППЗ «Музичне мистецтво 7 клас», комп’ютер , музичний центр, фонотека

Музичний матеріал для сприймання: М. Вербицький «Ще не вмерла України» (слухання, розучування); М. Лисенко. «Молитва за Україну» (слухання); Т. Петриненко «Україна» (виконання).
ХІД УРОКУ

1.Оргмомент. Актуалізація опорних знань.

Метод "Мікрофон"

Як називають людей , які створюють музику ?

Чому композитори створюють музику ?

Чи пов'язана музика з почуттями людини ?

Чи кожна музика впливає на ваші почуття ?

Чи кожна музика викликає якісь образи в уяві ?

Яку музику ви розумієте швидше ? Чому ?

Чи будь – яка музика нам потрібна ?

Чи потрібно збирати фонотеку з своїми улюбленими творами ?
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка