Українські січові стрільці в першій світовій війні



Скачати 20.15 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір20.15 Kb.

УКРАЇНСЬКІ СІЧОВІ
СТРІЛЬЦІ В ПЕРШІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ


Галичина, 1914 р.

Українські січові стрільці в Першій світовій війні


Українські січові стрільці (УСС) були єдиною українською національною військовою формацією в складі австро-угорської армії, сформованою з добровольців, які відгукнулися на заклик Головної української ради 6 серпня 1914 р. перебували під проводом Української бойової управи (УБУ). Протягом двох тижнів відгукнулося 28 тис. добровольців, але на збір УСС у Стрию наприкінці серпня — на початку вересня 1914 р. прибуло тільки 10 тис., бо деякі повіти Галичини були вже захоплені російською армією. З них австрійська влада вибрала тільки 2,5 тис. стрільців (на такий вибір вплинули й перешкоди з боку поляків), яких було поділено на 10 сотень по 250 бійців, що згодом вирушили на вистрій до Закарпаття. 

Першими їх командирами були спочатку отаман Теодор Рожанковський (6—18 серпня 1914 р.), після нього поручник Михайло Галущинський (18 серпня 1914 — 21 січня 1915 рр.). Узимку 1914—1915 рр. сотні УСС у складі австрійської армії боронили карпатські переходи: їм припала тоді розвідувальна й охоронна служба. Українські січові стрільці брали участь у багатьох боях проти російських військ. Усвідомивши, що вони борються за визволення України, виявляли високий

героїзм, самовідданість і мужність. Першим успіхом легіону УСС була перемога на горі Маківці 29 квітня — 3 травня 1915 р. Далі він відзначився в боях під Болеховом, Галичем, Завадовом і Семиківцями. У серпні 1916 р. січових стрільців було переведено під Бережани, де вони окопалися на горі Лисоня. У серпневих, а також вересневих боях за Лисоню полк УСС втратив з 44 старшин — 28 і близько 1 тис. рядових убитими, пораненими і полоненими. На 30 вересня 1916 р. в його складі нараховувалося лише 9 старшин і 444 стрільців. Згодом полк було переформовано на курінь і командування над ним перебрав полковник Франц Кікаль. На фронті під Кирлибабою була відокремлена Гуцульська сотня УСС під командуванням поручника Омеляна Левицького.

Удруге відчутних втрат УСС зазнали на початку липня 1917 р. в бою під Конюхами, під час т. зв. офензиви Керенського, коли в полон потрапив майже весь легіон. Від полону врятувалося близько 400 старшин і стрільців. З них, із Гуцульської сотні та підкріплень із Коша УСС сформовано новий курінь УСС, який здійснив похід до р. Збруча, а в лютому 1918 р. вирушив у похід в Україну з австрійською окупаційною владою. Розташовувався на Херсонщині. На початку жовтня 1918 р. формування УСС переведено з Херсонщини на Буковину. Під час українсько-польських боїв за Львів легіон УСС прибув 3 листопада, але вже не зміг змінити бойової ситуації в місті. Українські січові стрільці стали зародком національної армії, були першими окремими українськими частинами на бойових полях Східної Європи після Полтави 1709 р., а їх військові звитяги мали велике значення для відновлення військових традицій, зростання українського патріотизму.



Енциклопедичне видання у 6-ти томах «Україна: хронологія розвитку», видавництво «Кріон»


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка