Українська інженерно-педагогічна академія



Скачати 399.79 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації13.04.2016
Розмір399.79 Kb.
  1   2

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ


Брюханова Наталія Олександрівна

УДК 378.147


Методика навчання майбутніх викладачів


технічних дисциплін проектуванню

дидактичнОГО матеріалУ

13.00.02 – теорія і методика навчання з технічних дисциплін



Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Харків – 2002

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Українській інженерно-педагогічній академії Міністерства освіти і науки України, м. Харків.
Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Коваленко Олена Едуардівна,

Українська інженерно-педагогічна академія, проректор, завідуюча кафедрою педагогіки і методики професійного навчання.


Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член

Академії педагогічних наук України



Гончаренко Семен Устимович,

Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м. Київ, головний науковий співробітник відділу дидактики професійної освіти;


кандидат педагогічних наук, доцент

Мороз Віктор Дмитрович,

Харківський машинобудівний коледж, м. Харків,

директор.
Провідна установа: Національний аграрний університет,

кафедра педагогіки, Кабінет Міністрів України, м. Київ.


Захист відбудеться “30” жовтня 2002 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.108.01 в Українській інженерно-педагогічній академії за адресою: 61003, м.Харків, вул. Університетська, 16, зал засідань.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української інженерно-педагогічної академії за адресою: 61003, м. Харків, вул. Університетська, 16.

Автореферат розісланий 27 вересня 2002р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Плохіх В.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Становлення України як самостій­ної, незалежної держави можливе за умови створення якісно нової системи націона­льної освіти. Рушійною силою цього процесу мають стати педагогічні працівники, тому сьогодні головну увагу слід зосередити на підготовці нового покоління педаго­гів, які б володіли високою культурою і професійною кваліфікацією. Одним із на­прямів виконання даного завдання є глибоке реформування процесу підготовки ви­кладачів технічних дисциплін, чия діяльність опосередковано відбивається на стані всіх галузей економіки. Саме цим викладачам довірено навчання і виховання робіт­ників різних спеціальностей, які володітимуть тим комплексом знань, умінь і нави­чок, що дозволить їм вільно відчувати себе на ринку праці. На вирішення цих зав­дань спрямовано закони України “Про освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, “Про вищу освіту”, Укази Президента про невідкладні заходи із удосконалення освіти в країні, документи Уряду та Міністерства освіти і науки України.

Реалізація соціального замовлення суспільства на формування у майбутніх викладачів технічних дисциплін умінь передбачати, прогнозувати, аналізувати та обирати раціональні шляхи й засоби навчання потребує розробки нових навчальних програм, застосування сучасних концепцій навчання. Однак вирішення цієї пробле­ми стримується недостатнім рівнем вивчення питань, які пов’язані з розробкою ме­тодики навчання майбутніх спеціалістів проектуванню дидактичного матеріалу. Під проектуванням дидактичного матеріалу в даному випадку розуміється попередня розробка документу, що у вигляді плану викладення навчальної теми, тексту чи конспекту з теми відбиває зміст навчання відповідно до вимог організації навчаль­ного процесу. Ця діяльність набула актуальності внаслідок масштабної реорганізації промислових підприємств, звернення їх до нетрадиційних форм господарювання і тому – зміни вимог щодо сучасного робітника. Сьогоднішній робітник повинен ква­ліфіковано використовувати нові засоби виробництва, грамотно вирішувати пра­вові, економічні, екологічні питання. Щоб забезпечити ринок праці кваліфікова­ними ви­пускниками професійних навчальних закладів, відкриваються нові спеціа­льності та вносяться відповідні зміни до навчальної документації і методичного за­безпечення навчального процесу. Це потребує додаткових часових витрат у роботі викладача, що при незмінних строках підготовки робітників є дуже ускладненим. У той же час нові питання змісту навчання не знаходять достатньо повного і якісного відбиття у навчальній літературі. Часто пропоновані відомості є застарілими, нето­чними, а способи їхнього подання не відповідають дидактичним вимогам. Удоско­налення змісту навчання потребує від викладача технічних дисциплін умінь здійс­нювати проектування дидактичного матеріалу, що передбачає структурування на­вчального матеріалу, пошук необхідної інформації і вибір способів її трансформації у навчаль­ний предмет. Ці уміння формуються у майбутнього педагога в технічних та інжене­рно-педагогічних навчальних закладах.

Навчання роботі з інформацією майбутніх викладачів загальноосвітніх навча­льних закладів досліджується в роботах Ю.К. Бабанського, В.Г. Бейлінсона, Л.Ю. Березіної, А.Б. Варнавських, К.А. Гадельшина, В. Графа, О.Д. Гетьманової, В.М. Дворянінова, І.І. Ільясова, І.Я. Лернера, В.Я. Ляудіс, М.Г. Нікітіна, М.М. Поташника, І.В. Усачової та ін. Окремі аспекти навчання проектуванню того чи іншого виду дидактичного матеріалу майбутніх викладачів технічних дисциплін у професійних навчальних закладах знаходять відображення в роботах В.В. Бажутіна, В.С. Безрукової, Н.Є. Ерганової, Е.Ф. Зеєра, В.Д. Іванової, Г.О. Карпової, О.Е. Коваленко, В.П. Косирєва, Н.В. Кузьміної, М.В. Кухарєва, О.Т. Маленко, В.І. Никифорова, Г.М. Стайнова, Є.В. Шматкова.

Разом із тим у педагогічній теорії недостатньо розроблено проблему мето­дики навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактич­ного матеріалу, яка б враховувала особливості підготовки інженерів-педагогів, сприяла формуванню і розвитку в них професійно важливих умінь і забезпечувала отри­мання педагогами документів, що відповідали б як умовам організації навчаль­ного процесу, так і вимогам текстоутворення.

Вивчення практики методичної підготовки дозволило встановити, що в бага­тьох випадках під час визначення змісту навчання, способів його подання майбутні фахівці керуються інтуїтивним уявленням про те, як має бути вирішена проблема формулювання визначень, побудови речень, набору і розміщення змістовних аспек­тів тощо.

Вказані недоліки педагогічної теорії і практики породжують протиріччя між: вимогами ринку праці та якістю підготовки випускників професійних навчальних закладів; вимогами суспільства до особистості викладача та недостатнім рівнем розробки теорії його професійної підготовки; необхідністю навчання майбутніх ви­кладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу та відсутністю необхідної методики навчання. Викладені суперечності зумовлюють необхідність розв’язання питання: яким чином слід навчати майбутніх викладачів технічних дис­циплін проектуванню дидактичного матеріалу, щоб вони могли удосконалювати зміст навчання в умовах професійного навчального закладу.

Необхідність виконання викладачами технічних дисциплін діяльності з про­е­ктування дидактичного матеріалу – з однієї сторони, та недостатність розробки тео­рії і практики з питання навчання студентів відповідних спеціальностей проектува­льній діяльності – з іншої, зумовили вибір теми дослідження “Методика навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Науково-практичні розробки проведеного дисертаційного дослідження є складовою части­ною науково-дослідної роботи спільної лабораторії з проблем інженерно-педагогіч­ної освіти Української інженерно-педагогічної академії та Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України за темою “Формування вмінь створен­ня дидактичних матеріалів у процесі педагогічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів”. Тему затверджено на засіданні вченої ради Інституту педагогіки і пси­хології професійної освіти АПН України (протокол №8 від 24 червня 1999 р.). Ди­сертаційна робота виконана відповідно до держбюджетної теми №9-11 “Теоретико-практичні основи формування у майбутніх інженерів-педагогів професійних умінь здійснювати навчальний процес в професійних закладах освіти”, затвердженої в Українській інженерно-педагогічній академії 23 березня 1999р. (протокол №3). Особистий внесок дисертанта у виконання даної програми полягає в обґрунтуванні педагогічних умов навчання майбутніх інженерів-педагогів проектуванню дидак­тичних матеріалів та в розробці й апробації методики навчання проектувальній дія­льності.

Тему дисертаційного дослідження узгоджено на засіданні Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні 25 вересня 2001 року (протокол №6).



Об’єкт дослідження – процес навчання майбутніх викладачів технічних дис­циплін.

Предмет дослідження – методика навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, розробити й експеримен­таль­но перевірити мету, зміст та способи організації цілеспрямованого процесу передачі та засвоєння майбутніми викладачами технічних дисциплін особливостей здійснен­ня діяльності з проектування дидактичного матеріалу, поданого планом викладення навчальної теми, текстом чи конспектом з теми.

В основі дослідження – гіпотеза, згідно з якою поліпшення якості методичної підготовки майбутніх викладачів технічних дисциплін можливе за умов реалізації методики навчання проектуванню дидактичного матеріалу, здатної послідовно і ці­леспрямовано формувати у них проектувальні уміння в змісті соціально-гуманітар­них, професійно орієнтованих і спеціальних дисциплін.



Мета та гіпотеза дослідження зумовили такі завдання:

  1.  Провести аналіз стану проблеми проектування дидактичного матеріалу, що іс­нує в педагогічній теорії.

  2.  Обґрунтувати структуру діяльності інженера-педагога з проектування дидак­тичного матеріалу, розробити алгоритм її здійснення і на цій основі визначити мету та зміст навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектувальній діяльності.

  3.  Розробити методику навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу.

  4.  Експериментально перевірити розроблену методику навчання майбутніх ви­кладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу.

  5.  Розробити та впровадити в навчальний процес підготовки викладачів техніч­них дисциплін методичні рекомендації щодо формування в них умінь проек­тувати дидактичний матеріал.

Методологічна основа дослідження ґрунтується на загальних положеннях теорії пізнання, філософських положеннях про взаємозв’язок та взаємозумовленість явищ і процесів, законах формальної логіки, основних положеннях системного під­ходу, положеннях про цілісність педагогічної діяльності та її аналіз з точки зору управління, комплексному підході до навчання, теорії поетапного формування ро­зумових дій.

Теоретичну основу дослідження становлять положення та висновки, які сто­суються:

  • структури педагогічної діяльності (І.Б. Васильєв, С.У. Гончаренко, О.Е. Коваленко, В.А. Козаков, О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, Н.Ф. Тализіна, І.С. Якиманська та ін.)

  • конструювання викладачами змісту навчання під час підготовки до занять (Ю.К. Бабанський, В.Г. Бейлінсон, Е.Ф. Зеєр, Н.С. Глуханюк, Г.О. Карпова, О.Е. Коваленко, В.П. Косирєв, Н.В. Кузьміна, О.Т. Маленко, В.Д. Мороз, В.І. Никифоров, В.Н. Рогинський, В.О. Якунін та ін.);

  • особливостей методичної підготовки викладачів спеціальних дисциплін (С.У. Гончаренко, Н.Є. Ерганова, О.Е. Коваленко, В.П. Косирєв та ін.);

  • закономірностей текстоутворення (В.Ф. Берков, Д.Й. Блюменау, К.К. Гомоюнов, Л.П. Доблаєв, О.М. Кожин, М.М. Кожина, Ю.В. Красиков, О.О. Крилова, Н.А. Метс, О.Д. Митрофанова, В.В. Одинцов, В.І. Свинцов та ін.);

  • організації інформаційно-пошукової роботи студентів (В.Б. Бакатанова, О.Д. Гетьманова, Г.Г. Гецов, В. Граф, Т.А. Дев’ятьярова, Т.О. Дмитренко, І.І. Ільясов, В.А. Козаков, В.Я. Ляудіс, В.О. Якунін та ін. ).

Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези були використані такі методи дослідження:

    • теоретичний пошук: аналіз наукової і методичної літератури з проблеми на­в­чання викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу; міждисциплінарний синтез; порівняння, узагальнення і систематизація теоретично­го і практичного матеріалу, що вивчається студентами інженерно-педагогічних спе­ціальностей; теоретичне моделювання;

    • емпіричні методи: педагогічний експеримент (констатуючий, формуючий, по­рівняльний); педагогічне спостереження за діяльністю студентів; опитування, анкетування, бесіди з викладачами професійно орієнтованих і спеціальних дисцип­лін професійних навчальних закладів; ретроспективний аналіз власного досвіду; об­робка результатів дослідження з використанням методів статистики.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося упродовж 1997-2002 років і мало такі етапи науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі (1997–1998 рр.) вивчався стан проблеми в її теоретичному й практичному аспектах. Аналізувалася навчально-педагогічна література з проблеми педагогічної діяльності, здійснювався аналіз навчальних планів і програм методич­ної підготовки студентів інженерно-педагогічних спеціальностей. Встановлювалися недоліки існуючих методик навчання проектувальній діяльності, формувався мето­дологічний апарат дослідження, визначалася експериментальна база.

На другому етапі (1998–2000 рр.) здійснювалося теоретичне обґрунтування мети, принципів, змісту та визначення засобів навчання майбутніх викладачів тех­нічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу; створювалися програми навчання, проводився формуючий експеримент.

На третьому етапі (2000–2002 рр.) обґрунтовувалися основні принципи орга­нізації та здійснення навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проекту­ванню дидактичного матеріалу; встановлювалися взаємозв’язки між рівнями нав­чання проектувальній діяльності; проводилося експериментальне оцінювання роз­робленої методики навчання; оформлювався текст дисертації.



Дослідно-експериментальна база дослідження. Основною базою експери­ментальної роботи була Українська інженерно-педагогічна академія (м. Харків), де проводилися констатуючий, формуючий, порівняльний експерименти. Елементи розробленої методики навчання проектувальній діяльності були експериментально перевірені у професійно-технічних навчальних закладах, професійних навчальних закладах першого і другого ступенів акредитації м. Харкова, м. Куп’янська, м. Енергодара, м. Артемівська. Дослідженням було охоплено 345 студентів і 58 вик­ладачів професійних навчальних закладів.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження:

  • теоретично обґрунтовані рівні навчання майбутніх викладачів технічних ди­с­циплін діяльності з проектування дидактичного матеріалу, на першому з яких сту­денти вчаться виконувати розумові дії з інформацією навчально- і науково-тех­ніч­них видань, на другому – визначати науково-дослідний апарат інформаційно-по­шукової роботи, конструювати реферат, конспект, анотацію чи будь-який інший вторинний матеріал, на третьому – здійснювати проектування дидактичного матері­алу відповідно до вимог організації навчального процесу;

  • вперше розроблений і теоретично обґрунтований алгоритм здійснення інже­нером-педагогом діяльності з проектування дидактичного матеріалу;

  • вперше розроблений зміст навчання майбутніх викладачів технічних дисцип­лін проектуванню дидактичного матеріалу шляхом використання текстових струк­тур, які забезпечують високу дидактичну якість плану викладення навчальної теми, тексту, конспекту з теми;

  • впорядкований зміст, форми і методи навчання майбутніх викладачів техніч­них дисциплін основам інформаційно-пошукової роботи в межах їх домето­дичної підготовки у змісті соціально-гуманітарних і професійно орієнтованих дис­циплін;

  • удосконалені методи і дидактичне забезпечення методичної підготовки май­бутніх викладачів технічних дисциплін до проектування дидактичного матеріа­лу.

Практичне значення результатів дослідження полягає у розробці і впрова­дженні в курс методики професійного навчання розділу “Основи формування на­вчального матеріалу”, розробці і практичній реалізації методичних рекомендацій для викладачів вищих навчальних закладів третього-четвертого рівнів акредитації з проблеми формування у студентів інженерно-педагогічних спеціальностей умінь проектувати дидактичний матеріал.

Методику навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуваль­ній діяльності впроваджено в Українській інженерно-педагогічній академії м. Харкова (довідка про впровадження від 30.05.2002 р.).

Матеріали дослідження можуть бути використані для подальшого удоскона­лення процесу професійно-теоретичної підготовки студентів технічних та інженер­но-педагогічних закладів освіти.

Особистий внесок автора в одержання наукових результатів полягає у:


  • визначенні рівнів формування вмінь здійснювати проектування дидактично­го матеріалу у майбутніх викладачів технічних дисциплін;

  • розробці алгоритму проектування дидактичного матеріалу інженером-педаго­гом;

  • розробці та впровадженні в курс методики професійного навчання розділу “Основи формування навчального матеріалу”, рекомендацій викладачам вищих на­вчальних закладів третього-четвертого рівнів акредитації з формування у студентів інженерно-педагогічних спеціальностей умінь інформаційно-пошукової роботи на всіх рівнях, створенні методичного забезпечення процесу навчання проектуванню дидактичного матеріалу в рамках методичної підготовки студентів;

  • розробці методики навчання проектувальній діяльності;

  • організації і проведенні експериментальної роботи з перевірки розроблених методик у процесі констатуючого і формуючого експериментів, аналізі отриманих результатів і формулюванні висновків.

Вірогідність та аргументованість результатів дослідження забезпечуються вихідним методологічним обґрунтуванням його теоретичних положень; застосуван­ням комплексу методів дослідження, адекватних його об’єкту, предмету, меті і за­вданням; репрезентативністю матеріалів, необхідних для якісної і кількісної оцінки результатів експериментальної роботи; апробацією отриманих результатів.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження було апробо­вано на:

  • науково-практичних конференціях: “Проблеми розробки та впровадження модульної системи професійного навчання” (Харків, 1999 р., 2001 р.), “Сучасні про­блеми гуманізації та гармонізації управління” (Харків, 2000 р.), “Управління якістю професійної освіти” (Донецьк, 2001 р.);

  • засіданні вченої ради Української інженерно-педагогічної академії (прото­кол №4 від 24 березня 1998 р.);

  • наукових і методичних семінарах кафедри педагогіки і методики професійно­го навчання (протокол №3 від 20 березня 1998 р.; протокол №4 від 6 грудня 2001 р.), засіданні кафедри інформатики і комп’ютерних технологій (прото­кол №4 від 11 червня 1998 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження викла­дено у 12 опублікованих наукових працях (10 без співавторів), 9 з них – наукові статті, 1 – навчальний посібник, 2 – методичних рекомендацій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розді­лів, висновків з кожного розділу, загальних висновків, списку літератури з 250 дже­рел, із них 6 – іноземними мовами, 5 додатків на 248 сторінках.

Повний обсяг роботи – 472 сторінки (обсяг основного тексту 166 сторінок). Робота має 15 таблиць на 20 сторінках і 22 рисунка на 16 сторінках.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено його об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, методологічні й теоретичні основи, роз­крито наукову новизну, теоретичне й практичне значення, викладено особистий внесок дисертанта, наведено дані про впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретичні основи навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу” вивчено проблему проектування дидактичного матеріалу у педагогічній теорії і практиці, проведено аналіз сучасної системи підготовки до здійснення студентами інженерно-педагогіч­них спеціальностей інформаційної роботи, встановлено теоретичні основи навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу, розроблено алгоритм проектування дидактичного матеріалу.

Аналіз науково-педагогічної літератури дозволив встановити, що визначення змісту навчання – обов’язковий етап професійної педагогічної діяльності, але його зміст не є однаковим для різних дисциплін і залежить від положення навчального закладу в структурі національної освіти: проектувальна педагогічна діяльність ін­женера-педагога не обмежується вибором найбільш вдалого підручника, доповнен­ням його окремими даними прогностичного характеру, як у викладача загальноосві­тнього навчального закладу, а вимагає дій пошуку потрібної інформації і трансфор­мації її у навчальний предмет, визначення необхідної і достатньої інформації для кваліфікованого виконання майбутніми робітниками професійних обов’язків (В.С. Безрукова, Н.С. Глуханюк, Е.Ф. Зеєр, Г.О. Карпова, О.Е. Коваленко, В.П. Косирєв, Н.В. Кузьміна, О.Т. Маленко, Г.К. Селевко, В.О. Якунін).

Встановлено, що удосконалений зміст навчання знаходить відбиття в таких документах, як план викладення навчальної теми, текст, конспект з теми, кожен з яких, згідно з визначенням Г.О. Балла, слід вважати дидактичним матеріалом.

Проте на даному етапі існує проблема – відсутність теорії і методики навчан­ня майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріа­лу, які б враховували особливості підготовки педагогічних працівників, сприяли формуванню у них професійно важливих умінь і забезпечували отримання ними ма­теріалів, побудованих за правилами текстоутворення з урахуванням особливостей організації конкретного навчального процесу.

Опитування інженерів-педагогів підтвердило той факт, що виконання діяль­ності з проектування дидактичного матеріалу є важливою складовою їх професійної педагогічної діяльності і вимагає здійснення відповідної підготовки майбутніх спе­ціалістів.

Аналіз традиційних методик навчання проектувальній діяльності показав, що здебільшого вони орієнтовані на формування саме логічних засобів діяльності. Проте лише логічних умінь недостатньо для отримання тих дидактичних матеріалів, які відповідали б поставленим вимогам.

Для вирішення цієї проблеми поставлено такі завдання: 1) визначення змісту навчання проектуванню дидактичних матеріалів, основу якого має складати алго­ритм здійснення проектувальної діяльності; 2) вибір ефективних способів навчання проектувальній діяльності; 3) розробка системи спеціальних завдань, що сприяли б формуванню у майбутніх інженерів-педагогів необхідних проектувальних умінь.

Реалізація першого завдання вимагає встановлення тієї фундаментальної бази, яка допоможе студентам навчитися проектувальній діяльності, а також розробки ал­горитму здіснення самої діяльності.

Фундаментальну базу навчання проектуванню дидактичного матеріалу стано­влять теорії, що предметом свого дослідження мають інформаційно-пошукову ро­боту з виходом на той чи інший дидактичний матеріал. Такими теоріями є філосо­фія, формальна логіка, лінгвістика, бібліографія, педагогіка, психологія, редагуван­ня. Аналіз виявлених даних дозволив встановити, що проектування дидактичного матеріалу вимагає знань про такі текстові структури, як то: логічна, синтаксична, семантична, аспектна, комунікативна, функціонально-смислова, рубрикаційно-гра­фічна, інформативна. Способи трансформації кожної з наведених структур покла­дено в основу розробки алгоритму проектування дидактичного матеріалу. Напрямок цієї трансформації встановлюється на основі знань про структурні елементи проек­тувальної діяльності.

У результаті аналізу досліджень з питання структури діяльності прийнято за основу теорію В.А. Козакова, відповідно до якої діяльність з проектування дидакти­чного матеріалу складають суб’єкт, мета, мотив, предмет, процес, продукт, умови, спосіб, результат.

Метою діяльності інженера-педагога з проектування дидактичного матеріалу є встановлення і розробка такого змісту навчання, що дає можливість покращити результати навчання. Предметом проектувальної діяльності є матеріалізована мо­дель деякого технічного об’єкту (пристрою, трудових і технологічних процесів, явищ). Процес даної діяльності своїми етапами має проектування окремо кожного з дидактичних матеріалів. Він починається з пошуку і відбору найкращих джерел не­обхідної інформації відносно умов організації навчального процесу, передбачає ви­явлення змістовних елементів теми і встановлення їх взаємозв’язків, визначення по­слідовності викладення матеріалу, ступеня його узагальненості, способів побудови текстових структур. Продуктом проектувальної діяльності є план викладення навча­льної теми, текст, конспект з теми.

Отримані результати дослідження покладено в основу розробки методики на­вчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного ма­теріалу.

У другому розділі “Методика навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу” сформульовано цілі навчан­ня, визначено зміст і розроблено методику навчання проектувальній діяльності.

Постановку мети навчання проектувальній діяльності було здійснено відпові­дно до запропонованої В.П.Безпальком градації засвоєння досвіду особис­тості, що навчається. Перший рівень – пошуково-аналітичний. Він характеризується наявніс­тю у студентів умінь здійснювати вибір необхідних джерел інформації, виконувати розумові операції з фактичними даними. Другий рівень – це рівень репродуктивної діяльності, яка передбачає конструювання конспекту, реферату, анотації чи будь-якого іншого вторинного матеріалу, керуючись вихідними даними. На третьому рі­вні здійснюється суб’єктивно-продуктивна діяльність: проектування дидактичного матеріалу за правилами текстоутворення з урахуванням заданих умов організації конкретного навчального процесу.

Формування умінь третього рівня повинно здійснюватись в межах методичної підготовки студентів. Уміння ж перших двох рівнів є базовими і визначальними при побудові методичної підготовки. Безпосереднє формування цих базових умінь в умовах навчального процесу в Українській інженерно-педагогічній академії має здійснюватись диференційовано в межах дисциплін, що своїм предметом мають пе­вні аспекти виконання інформаційно-пошукової роботи суб’єкта, а саме: “Введення до фаху”, “Філософія”, “Українська мова”, “Ділова українська мова”, “Теорія та іс­торія педагогіки”, “Професійна педагогіка”. Зміст цієї базової підготовки (домето­дичної безпосередньої) становлять питання:


  • загальні принципи користування бібліотекою; категорії літератури; понятт­я і призначення інформаційних матеріалів; різновиди вторинних матеріалів, їх структури, вимоги до цих документів і способи їх створення (“Введення до фаху”);

  • різновиди форм мислення, способи розкриття змісту та обсягу понять, види умовиводів і правила їх побудови, правила доказу (“Філософія”);

  • конструктивні елементи синтаксичної, комунікативної, функціонально-смис­лової, семантичної, логічної, інформативної структур тексту, вимоги щодо їх організації; способи трансформації структур (“Українська мова”, “Ділова українська мова”);

  • робота з текстом підручника як метод навчання (“Теорія та історія педаго­гіки”, “Професійна педагогіка”).

Методична підготовка починається з вивчення курсу “Методика професійного навчання”. Навчання проектуванню дидактичного матеріалу повинне здійснюватись у межах теми “Основи формування навчального матеріалу”. Зміст цієї теми склада­ють питання: протиріччя, що існують в системі професійної освіти і можуть бути вирішені шляхом проектування дидактичного матеріалу; зміст структурних компо­нентів проектувальної діяльності; поняття дидактичного матеріалу і його різновид; характеристика джерел необхідної навчальної інформації; побудова логіко-семан­тичної структури як вихідний, визначальний етап в проектуванні плану, тексту, кон­спекту з теми; елементи структури і типи відношень між ними; вимоги, що став­ляться до стану логіко-семантичної структури; умови вибору послідовності викла­дення теми, дрібності і ступеня складності плану; вимоги, що ставляться до тексту і способи їх реалізації; різновиди конспектів і умови їх вибору.

Зміст навчання є основою для вибору методики навчання проектувальній дія­льності. Під методикою навчання проектувальній діяльності слід розуміти сукуп­ність методів, заходів з організації цілеспрямованого процесу передачі і засвоєння майбутніми викладачами технічних дисциплін способів здійснення діяльності з проектування дидактичного матеріалу, поданого планом викладення навчальної теми, текстом, конспектом з теми.

Ця методика навчання відповідно до складових змісту навчання повинна включати два компонента: перший компонент – дометодична підготовка, другий – методична підготовка. Дометодична підготовка може бути реалізована як безпосе­редньо, так і опосередковано. Безпосередня підготовка передбачає цілеспрямоване формування у студентів прийомів інформаційно-пошукової роботи у вищезазначе­них курсах і своїми компонентами має орієнтовний, виконавчий, контрольний. У роботі пропонується система спеціальних завдань різного рівня складності, використа­ння яких при вивченні цих дисциплін сприятиме отриманню необхідних результатів навчання. Закріпити і підвищити ефект навчання інформаційній роботі пропонується посиленням ролі опосередкованої дометодичної підготовки, що здій­снюється в процесі усвідомлення студентами змісту соціально-гуманітарних, про­фесійно орієнтованих і спеціальних дисциплін шляхом постійного залучення їх до вирішення задач (словесних і математичних, задач на знаходження та на доказ).

Методична підготовка має кілька рівнів. Першим з них є вивчення в курсі “Методика професійного навчання” теми “Основи формування навчального матері­алу” упродовж трьох лекційних занять і п’яти практичних. Студенти знайомляться з умовами вибору текстових структур і, керуючись заданими умовами організації конкретного навчального процесу, намагаються застосувати отримані знання під час виконання індивідуальних завдань з проектування дидактичного матеріалу. Пи­тання теми включено до заліку й екзамену з курсу. Закріплення сформованих проек­тувальних умінь відбувається під час курсового і дипломного проектування студен­тів, підготовки їх до Державних іспитів, організації та здійснення реального навча­льного процесу в професійних навчальних закладах на педагогічних практиках.

Результати реалізації методики навчання проектуванню дидактичного матері­алу дозволяють стверджувати про її дієвість. Середнє значення відносної ефектив­ності кожного наступного контрольного зрізу перевищує 1, тобто середнє значення успішності студентів з кожним наступним зрізом підвищується. Значення ж абсо­лютної ефективності кожного зрізу позитивне, тобто середнє значення успішності студентів з кожним наступним зрізом перевищує попереднє.

У третьому розділі – “Дослідно-експериментальна перевірка розробленої методики навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу” – викладено способи організації та здійснення експери­ментальної роботи, у процесі якої розв’язувались такі завдання:



  • експериментальне визначення стану традиційної системи підготовки педагогі­чних працівників до проектування дидактичного матеріалу;

  • уточнення основних характеристик комплексної структури діяльності з проек­тування дидактичного матеріалу, які лежать в основі розробки методики на­вчання цій діяльності;

  • визначення умов формування діяльності з проектування дидактичного матері­алу під час навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін, експеримен­тальна перевірка ефективності розробленої методики навчання.

У ході констатуючого експерименту було встановлено взаємозв’язок між якіс­тю змісту навчання та продуктивністю педагогічної діяльності, що здійснюється на його основі. Як показало дослідження, уміння викладача заздалегідь визначити ос­новну навчальну інформацію, необхідні способи її подання впливають на його по­ведінку під час навчального процесу, а також на якість засвоєння навчального мате­ріалу, про що свідчить значення коефіцієнта взаємозв’язку, який у всіх випадках знаходиться у межах від 0,4 до 0,8.

Аналіз сучасних методик навчання проектувальній діяльності показав, що рі­вень сформованості у майбутніх викладачів технічних дисциплін умінь знаходити необхідну інформацію і трансформувати її у навчальний предмет, визначати базову інформацію з теми не є достатнім. Середня оцінка якості дидактичного матеріалу, який було розроблено студентами становить 61,6% від максимальної, а середнє зна­чення коефіцієнтів засвоєння учнями навчального матеріалу, запропонованого сту­дентами, становить 57,1%. Як показав аналіз якості спроектованого дидактичного матеріалу, він не досить повно враховував особливості організації конкретного на­вчального процесу: не простежувалась чітка відповідність виявлених змістовних елементів питанням навчальної програми, була занижена кількість встановлених між цими елементами взаємозв’язків, невірно визначено обсяг релевантної інфор­мації, ступінь узагальненості певних відомостей, рівень складності речень, послідо­вність викладення навчального матеріалу. Отримані результати констатуючого екс­перименту свідчать про необхідність удосконалення методики навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу.

В результаті експертного аналізу процесу діяльності до програми методики професійного навчання було включено питання вимог щодо навчального матеріалу взагалі і на рівні кожної з текстових структур, способів трансформації цих структур залежно від умов організації навчального процесу. Крім того, на основі змісту ме­тодичної підготовки подальшого розвитку дістав зміст дисциплін, що її забезпечу­ють, у питаннях здійснення інформаційно-пошукової роботи. Були розроблені за­вдання для студентів на кожному з етапів дометодичної і методичної підготовки.

Результати порівняльного експерименту дали змогу виявити суттєві відмінно­сті між результатами проектувальної діяльності студентів, які навчаються за тради­ційними і розробленою методиками. При цьому вірогідність, валідність та надій­ність отриманих результатів забезпечувались вибором умов проведення експериме­нту, про що свідчить аналіз впливу додаткових факторів на результати експеримен­ту. Результати порівняльного експерименту показано у табл. 1.

Як видно з таблиці, абсолютна ефективність за середньою оцінкою показників якості дидактичних матеріалів, спроектованих студентами експериментальної групи (студенти електромеханічного факультету) склала 0,87 та 1,15 відповідно до конт­рольних груп №1 (студенти енергетичного факультету) і №2 (студенти машинобуді­вного факультету). Абсолютна ефективність за середньою оцінкою показників реа­лізації дидактичних матеріалів становить 0,81 та 1,07 відповідно до контрольної групи №1 і контрольної групи №2.

Сформовані у майбутніх викладачів технічних дисциплін експериментальної групи проектувальні уміння сприяли підвищенню рівня засвоєння навчального ма­теріалу їхніми учнями (абсолютна ефективність відповідно до контрольної групи №1 становить 0,27, відповідно до контрольної групи №2 – 0,39). Студентам вдалося здійснити позитивний вплив на розуміння навчального матеріалу учнями (абсолю­тна ефективність відповідно до контрольної групи №1 становить 0,7, відповідно до контрольної групи №2 – 1,3), а також на зацікавленість учнями матеріалом (абсолю­тна ефективність відповідно до контрольної групи №1 становить 0,65, відповідно до контрольної групи №2 – 1,55).

Таблиця 1

Результати порівняльного експерименту



Показники

Відносна ефективність щодо контрольної
групи № 1

Приріст середніх значень оцінок

Відносна ефективність щодо контрольної
групи № 2

Приріст середніх значень оцінок

висо­ка

серед­ня

низь­ка

висо­ка

серед­ня

низь­ка




Якість дидактичних матеріалів

3,80

0,83

0,09

0,87

8,17

1,04

0,05

1,15


Реалізація дидактичних матеріалів

4,54

0,88

0,03

0,81

4,56

1,40

0,02

1,07


Поведінка учнів:

Розуміння

Зацікавленість

3,25


2,67

0,6


0,3

0,17


0,25

0,7


0,65

6,5


16,0

3,00


1,5

0,06


0,06

1,3


1,55

Рівень засвоєння навчального матеріалу учнями









0,27










0,39


Результати порівняння здатності самооцінки власної діяльності з проектуван­ня дидактичних матеріалів студентів експериментальної і контрольних груп показа­ли, що студенти експериментальної групи були спроможні до аналізу та удоскона­лення своєї діяльності, свідомо реагували на наявні недоліки, вони вільно визначали шляхи їх виправлення; студенти ж контрольних груп виконували цю діяльність в тому чи іншому разі інтуїтивно, були неспроможні проаналізувати її, виявити при­чини отриманих низьких результатів. Абсолютна ефективність самооцінки студен­тів експериментальної групи щодо студентів контрольної групи №1 дорівнює 6, а студентів контрольної групи №2 – 9.

Проведений аналіз результатів порівняльного експерименту дозволив зробити висновок щодо стійкого впливу розробленої методики навчання проектуванню ди­дактичного матеріалу на показники входження студентів у реальну роботу навчаль­ного закладу і показав, що ця методики навчання є ефективною і може бути викори­стана під час навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін.



Висновки

1. Особливості професійної педагогічної діяльності викладачів технічних ди­сциплін полягають у тому, що в умовах масштабної реорганізації промислових під­приємств, звернення їх до нетрадиційних форм господарювання відбувається по­стійне оновлення спектру професійних обов’язків сучасних робітників і, як наслі­док, – набуття іншого значення певних видів діяльності педагогів, зокрема діяльно­сті з удосконалення змісту навчальних тем шляхом проектування дидактичного ма­теріалу (плану викладення навчальної теми, тексту, конспекту з теми).

Динамічний характер змісту професійно-технічної освіти ускладнює підгото­вку необхідного навчально-методичного забезпечення. Відомості, що пропонуються в підручниках, часто є застарілими, неточними, а способи їхнього подання не відпо­відають необхідним вимогам. Тому інженер-педагог повинен вирішувати питання визначення необхідної і достатньої інформації для кваліфікованого виконання май­бутнім робітником професійних завдань, а також питання пошуку необхідної інфо­рмації і вибору способів її трансформації у навчальний предмет.

Необхідність удосконалення інженером-педагогом змісту освіти шляхом про­ектування дидактичного матеріалу і відсутність у випускників інженерно-педагогі­чних навчальних закладів необхідних проектувальних умінь, а також відсутність в педагогічній теорії методики навчання проектувальній діяльності являють собою протиріччя, що зумовлює існування проблеми розробки методики навчання майбу­тніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу.

2. Аналіз наукових праць, глибоке вивчення досвіду з навчання майбутніх ви­кладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу дозволили:


  • виявити залежність якості дидактичного матеріалу від стану текстових стру­ктур: логічної, синтаксичної, семантичної, комунікативної, функціонально-сми­слової, рубрикаційно-графічної, аспектної, інформативної; визначити межі транс­формації структур, що дало змогу розробити алгоритм проектування дидактичного матеріалу і на цій основі встановити зміст навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектувальній діяльності;

  • встановити основні принципи побудови навчання майбутніх викладачів тех­нічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу, серед яких єдність фундаментального і професійного знань, поетапне формування проектувальних умінь, безпосереднє й опосередковане формування основ інформаційно-пошукової роботи.

3. У ході комплексного аналізу діяльності з проектування дидактичного мате­ріалу визначено:

  • метою даної діяльності мають бути встановлення і розробка такого змісту навчання, яке б враховувало умови організації конкретного навчального процесу, відповідало основним закономірностям текстоутворення і тим самим забезпечувало покращення результатів навчання;

– предметом проектувальної діяльності має бути матеріалізована модель пев­ного технічного об’єкту, яким можуть бути пристрої, трудові і технологічні про­цеси, явища тощо;

  • процес даної діяльності повинен полягати в послідовному проектуванні плану викладення навчальної теми, тексту й конспекту з теми і своїми етапами мати: пошук і відбір джерел необхідної інформації відносно умов організації навча­льного процесу, виявлення змістовних елементів теми і встановлення їх взає­мозв’язків, визначення послідовності викладення матеріалу, ступеня його узагаль­неності, способів побудови текстових структур;

  • продуктом проектувальної діяльності має бути дидактичний матеріал, пода­ний планом викладення навчальної теми, текстом, конспектом з теми.

4. В основі постановки мети навчання знаходиться градація засвоєння досвіду здійснення проектувальної діяльності. На першому рівні студенти вчаться викону­вати розумові дії з інформацією навчально- і науково-технічних видань, на другому – визначати науково-дослідний апарат інформаційно-пошукової роботи, конструю­вати реферат, конспект, анотацію чи будь-який інший вторинний матеріал, на тре­тьому – здійснювати проектування дидактичного матеріалу відповідно до вимог ор­ганізації навчального процесу.

Реалізація мети перших двох рівнів передбачена в межах дометодичної підго­товки, а третього рівня – в межах методичної підготовки.

5. Зміст дометодичної підготовки до проектування дидактичного матеріалу розподілено між дисциплінами, що мають предметом вивчення певні аспекти інфо­рмаційно-пошукової діяльності суб’єкта, а саме: “Введення до фаху”, “Філософія”, “Українська мова”, “Ділова українська мова”, “Теорія і історія педагогіки”, “Профе­сійна педагогіка”. Під час знайомства студентів зі змістом цих дисциплін відбува­ється безпосереднє формування у них основ інформаційної роботи. Закріплення на­бутих умінь передбачено опореседковано при усвідомленні студентами змісту соці­ально-гуманітарних, професійно орієнтованих і спеціальних дисциплін шляхом по­стійного залучення їх до вирішення різноманітних задач.

Зміст методичної підготовки формується на основі відбиття в ньому предмету, процесу, продукту діяльності з проектування дидактичного матеріалу. Набір тем ви­значено відповідно до етапів здійснення проектувальної діяльності і включає прин­ципи відбору необхідних джерел інформації, побудови логіко-семантичної структу­ри матеріалу, проектування плану викладення теми, проектування тексту, конспекту з теми.

Реалізація методичної підготовки здійснюється на багатьох рівнях. Першим з таких є вивчення в курсі “Методика професійного навчання” теми “Основи фор­му­вання навчального матеріалу”. Подальший розвиток проектувальних умінь відбува­ється під час курсового і дипломного проектування студентів, підготовки їх до Державних іспитів, організації та здійснення реального навчального процесу в про­фесійних навчальних закладах під час педагогічних практик.

Для кожного з етапів навчання розроблено систему завдань, виконання яких майбутніми викладачами технічних дисциплін сприяє формуванню у них професій­но важливих умінь з проектування дидактичного матеріалу.

Результати реалізації методики навчання проектуванню дидактичного матері­алу дозволяють стверджувати про її дієвість. Середнє значення відносної ефектив­ності кожного наступного контрольного зрізу перевищує 1, тобто середнє значення успішності студентів з кожним наступним зрізом підвищується. Значення абсолют­ної ефективності кожного зрізу позитивне, тобто середнє значення успішності сту­дентів з кожним наступним зрізом перевищує попереднє.

6. В результаті експериментального дослідження встановлено, що розроблена і впроваджена методика навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін прое­ктуванню дидактичного матеріалу обумовила підвищення якості їхньої методичної підготовки, що підтверджується розвитком професійно важливих умінь, підвищен­ням рівня академічної успішності, швидким входженням студентів у реальну роботу професійних навчальних закладів, підвищенням успішності учнів, а також позитив­ними змінами в їхній поведінці, зокрема, у питаннях розуміння ними навчального матеріалу, прояву до нього інтересу.

Зазначене вище підтверджує гіпотезу дослідження і свідчить про виконання поставлених мети і завдань дослідження.

Проведене дослідження дало змогу сформувати ряд пропозицій щодо його використання в теорії і практиці педагогічної діяльності. В першому випадку його використання можливе для розробки принципів та методики побудови стандартів інженерно-педагогічної освіти, створення багаторівневої системи інформаційної підготовки майбутніх викладачів технічних дисциплін в технічних та інженерно-педагогічних навчальних закладах. В педагогічній практиці розроблена методика навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу може бути використана у технічних та інженерно-педагогічних навчаль­них закладах, системі підвищення кваліфікації викладачів.

Здійснене дослідження не вичерпує проблеми визначення змісту і методів на­вчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного ма­теріалу. Подальшого розвитку потребують аспекти формування вмінь синтезу внут­рішньої логіки навчального матеріалу з психологічними процесами та механізмами його засвоєння, структурування та подання навчального матеріалу, визначення кі­лькісних критеріїв оцінки його обсягу.

  1   2


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка