Українська інженерно-педагогічна академія панченко людмила Валентинівна



Скачати 438.71 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації07.09.2017
Розмір438.71 Kb.
  1   2
УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ


ПАНЧЕНКО Людмила Валентинівна

УДК 616.89-072.87-057:[66+62-051]-003.46



ПСИХОДІАГНОСТИКА ПРОФЕСІЙНОЇ АДАПТАЦІЇ ТЕХНІЧНОГО ПЕРСОНАЛУ В УМОВАХ ХІМІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА

19.00.03 – психологія праці, інженерна психологія




АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Харків – 2009

Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Українській інженерно-педагогічній академії, Міністерство освіти і науки України, м. Харків
Науковий керівник кандидат психологічних наук, доцент

Плохіх Віктор Володимирович,

Українська інженерно-педагогічна академія,

доцент кафедри загальної та інженерної психології, м. Харків

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор, академік АПН України

Моляко Валентин Олексійович,

Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, завідувач лабораторії психології творчості, м. Київ;


кандидат психологічних наук, доцент

Олефір Валерій Олександрович,

Університет цивільного захисту України,

доцент кафедри прикладної психології,

м. Харків.


Захист відбудеться “24” червня 2009 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.108.03 в Українській інженерно-педагогічній академії за адресою: 61003, м. Харків, вул. Університетська, 16, зал засідань.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української інженерно-педагогічної академії за адресою: 61003, м. Харків, вул. Університетська, 16.

Автореферат розісланий «23» травня 2009 р.




Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради І.О. Філенко


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Надзвичайні ситуації техногенного характеру та аварії на хімічних, металургійних підприємствах, атомних електростанціях наводять до незворотних наслідків, які завдають ушкодження населенню та впливають на екологічний баланс (Іванов В.Г., Філенко І.О.). Кількість та негативні наслідки таких надзвичайних ситуацій техногенного характеру, як вибух у Дніпропетровському будинку, аварія на залізниці потягу з фосфором у Львівській області, аварія танкеру з мазутом у Керченській протоці, аварії на хімічних підприємствах Індії, Китаю, Італії, Росії, увиразнюють одну з головних задач сьогодення – підвищення надійності роботи персоналу хімічної галузі.

В умовах сучасних соціально-економічних процесів посилюються вимоги до професійної адаптації працівників, діяльність яких пов’язана з небезпечними та шкідливими факторами, особливо в галузі хімічного виробництва. Виконання професійних завдань працівниками хімічного виробництва характеризується зростанням інтенсивності й сили впливу стрес-факторів на їхню психіку, що, в свою чергу, суттєво впливає на процес адаптації особистості як передумови успішної професійної діяльності.

Наукові дані з проблеми „професійної адаптації” свідчать про виразну тенденцію до все більш широкого тлумачення і використання поняття "адаптація" (Бодров В.О., Бочарова С.П., Дика Л.Г., Грімак Л.П., Завалова Н.Д., Завалішина Д.Н., Пономаренко В.А., Лебедєв С. І., Моляко В.О., Медведєв В.І.). У психологічній літературі професійна адаптація розуміється, як процес активного пристосування людини до умов середовища професійної діяльності. При цьому вказується, що адаптація має місце впродовж усієї професійної кар'єри (Кулагін Б.В., Толочек В.О.). Адаптація робітника до праці забезпечується дією психологічних та фізіологічних механізмів. Ці механізми визначають успішність професійної діяльності людини, оптимальну психічну та фізіологічну „ціну” отриманого результату, відношення до своєї праці.

Психодіагностика професійної адаптації спеціаліста виступає як важливий засіб прогнозування безпомилковості, надійності та ефективності роботи людини на сучасному небезпечному хімічному виробництві. Це обумовлює актуальність досліджень, спрямованих на встановлення психодіагностичних критеріїв, визначення структури та складу психодіагностичних та коригуючих заходів щодо професійної адаптації технічного персоналу в умовах хімічного виробництва.



Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах науково-дослідної роботи «Розробка інформаційної моделі діагностики та прогнозування психофізіологічних станів у осіб з посттравматичними та соціально-стресовими розладами» за замовленням Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (№ державної реєстрації 0102U0067881, шифр ИН 03.01.11); науково-дослідної роботи „Дослідження і формування інтелектуальних та комунікативних здібностей студентів інженерно-педагогічних спеціальностей” (№ 6/19) Української інженерно-педагогічної академії. Тема дисертаційної роботи затверджена рішенням вченої ради Української інженерно-педагогічної академії (протокол №12 від 08.02.2008р.). Тема узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №4 від 22.04.2008р.).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – теоретичне обґрунтування та розробка методики психодіагностики професійної адаптації технічного персоналу в умовах хімічного виробництва.

Завдання дослідження:

1. Узагальнити та систематизувати основні науково-теоретичні підходи в психології та психофізіології до визначення професійної адаптації робітників в умовах хімічного виробництва.

2. Визначити структуру та психологічні особливості професійної діяльності технічного персоналу в умовах хімічного виробництва.

3. Визначити структуру та складові методичного комплексу для психодіагностики і професійної адаптації технічного персоналу в умовах хімічного виробництва.

4. Визначити критерії психодіагностичної оцінки професійної адаптації в умовах хімічного виробництва.

5. Експериментально перевірити ефективність застосування розробленого методичного комплексу для визначення рівня професійної адаптації технічного персоналу в умовах хімічного виробництва.

6. Розробити рекомендації для використання методичного комплексу з метою психодіагностики професійної адаптації технічного персоналу на хімічному виробництві.

Об’єкт дослідження – процес професійної адаптації технічного персоналу в умовах усталеної діяльності на хімічному виробництві.

Предмет дослідження – структура, склад та особливості застосування психодіагностичного комплексу для визначення професійної адаптації технічного персоналу, працюючого в умовах хімічного виробництва.

Методи і методики дослідження: теоретичні методи аналізу та систематизації наукового матеріалу в літературних джерелах; методи аналізу документів, експертної оцінки, опитування, психодіагностики. Обробка емпіричних даних проводилася на ПЕОМ за допомогою ліцензійного пакету прикладних програм «MedStat» (t–критерій Стьюдента, ранговий однофакторний аналіз Крускала-Уолліса, дисперсійний аналіз, критерій Вілкоксона). Для перевірки розподілу ознак на нормальність використовувався критерій 2 або критерій Шапіро-Уїлка. Застосовувався кореляційний та дискримінантний аналіз.

У роботі використовувалися методики, призначені для виміру когнітивних, регулятивних та емоційних компонентів структури професійної діяльності робітників: методика оцінювання короткочасної та довготривалої пам’яті «Запам’ятовування 10 слів» (Рубінштейн С.Я.), методика оцінювання зорової пам’яті «Запам’ятовування геометричних фігур (Рибаков Ф.Є.), таблиці Горбова-Шульте, коректурна проба (Бурдон Б.), метод колірних виборів Люшера, диференційний опитувальник самооцінки функціональних станів «Самопочуття-Активність-Настрій» (САН), шкала тривожності Спілбергера-Ханіна, методика «Рівень невротизації-психопатизації».



Гіпотеза дослідження – ефективна психодіагностика професійної адаптації технічного персоналу з усталеною діяльністю в умовах хімічного виробництва можлива на засаді оцінки стійкості функціонування на необхідному рівні провідних, найбільш вразливих в умовах хімічного виробництва, професійно важливих якостей працівників.

Теоретико-методологічну основу дослідження складають: фундаментальні роботи психологів щодо проблем професійного розвитку особистості (Бодров В.О., Климов Є.О., Кудрявцев В.Т., Маслоу А.Х., Мітіна Л.М., Маркова А.К., Пряжніков Н.С., Сьюпер Д.), психології індивідуальності (Теплов Б.М., Небиліцин В.Д., Мерлін В.С.), дослідження професійної адаптації спеціалістів на виробництві (Дмітрієва М.О., Верещагіна Л.О., Бочарова С.П., Почебут Л.Г., Березін Ф.Б., Панін Л.Є., Соколов В.П., Горбов Ф.Д., Лебедєв В.І., Вершиніна Т.Н., Зотова О.І., Касаткіна Н.Є.), загальносистемні положення психологічної науки (Ананьєв Б.Г., Рубінштейн С.Л., Ломов Б.Ф.), принципи детермінації психічних явищ (Рубінштейн С.Л., Костюк Г.С.), принципи професіографування (Платонов К.К.), професіографічного вивчення професій (Іванова Є.М.).

Наукова новизна одержаних результатів:

– уперше визначено узагальнений комплекс вимог до професійно важливих якостей фахівців професійних груп технічного персоналу хімічного виробництва, виходячи з характерних особливостей їх діяльності: переважно репродуктивний характер психічної діяльності (робота за інструкцією); переважно індивідуальний спосіб вирішення професійних завдань, загальна спрямованість професійної діяльності на технічні об’єкти;

– уперше теоретично обґрунтовано та розроблено структуру та склад психодіагностичного комплексу методик визначення професійної адаптації технічного персоналу з усталеною діяльністю на хімічному виробництві на основі оцінки рівня розвитку найбільш вразливих до дії шкідливих та небезпечних умов хімічного виробництва провідних професійно важливих якостей в структурі психологічної системи діяльності технічного персоналу;

– дістала подальшого розвитку деталізація рівнів професійної адаптації технічного персоналу з усталеною діяльністю в умовах хімічного виробництва (рівні: „адаптований”, „умовно адаптований”, „неадаптований”) на підставі застосування кон’юнктивної стратегії та статистичних методів прийняття оціночного рішення для визначення рівня окремих професійно важливих якостей робітників;

– дістало подальшого розвитку (на основі результатів кореляційного та дискримінантного аналізу) уявлення про особливості особистості фахівця з технічного персоналу, що найбільш суттєво впливають на рівень його адаптації в умовах хімічного виробництва, до яких віднесено: темп реагування, рівень довготривалої слухової пам’яті, реактивна тривожність, психопатизація, настрій, рівень емоційного стресу, вік.



Теоретичне значення роботи полягає: в узагальненні, систематизації та подальшому розвитку науково-теоретичних підходів до проблеми психодіагностики професійної адаптації в плані уточнення специфіки діагностування первинної професійної адаптації та адаптації усталеної професійної діяльності; у виявленні суттєвих компонентів структури професійної адаптації технічного персоналу з урахуванням репродуктивного характеру виробничої діяльності працівників; у встановленні критеріїв оцінки рівня адаптації робітників на виробництві з небезпечними умовами; у визначенні психодіагностичних методів оцінки професійної адаптації технічного персоналу, факторів дезадаптації та психологічних засобів її подолання; в отриманні дискримінантних функцій, що пов’язують рівні професійної адаптації з рівнем професійно важливих якостей технічного персоналу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено психодіагностичний комплекс для визначення професійної адаптації технічного персоналу в умовах хімічного виробництва, а також рекомендації до використання апробованого психодіагностичного комплексу методик з метою прогнозування рівня професійної адаптації. Зміст теоретичної та практичної частини може бути використаним у процесі читання лекцій та спецкурсів із психології праці, професійної орієнтації, психологічного супроводу професійної діяльності. Результати дослідження були впроваджені в навчальний процес підготовки спеціалістів Донецького національного медичного університету ім. М.Горького (акт впровадження від 23.03.09 р.) та Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О.Дідоренка (акт впровадження від 27.03.09 р.). Прикладні аспекти проведеного дослідження щодо психодіагностики професійної адаптації технічного персоналу в умовах хімічного виробництва використані практично при психологічному забезпеченні діяльності працівників Костянтинівського державного хімічного заводу (акт впровадження від 25.03.09 р.).

Надійність та достовірність результатів дослідження забезпечується теоретичним аналізом проблеми, відповідністю застосованих методів меті та задачам дослідження, поєднанням якісного та кількісного аналізу одержаного емпіричного матеріалу, використанням багатомірних методів статистичного аналізу даних та відповідним добором груп, створенням адекватних умов обстеження, достатньою кількістю та репрезентативністю вибірки досліджуваних.

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що дисертантом здійснено теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми дослідження, в повному обсязі проведено розробку програми дослідження, проведено емпіричне дослідження, систематизацію та статистичну обробку отриманих даних, їх аналіз і узагальнення. У 8 роботах, представлених у співавторстві, експериментальна частина та обробка результатів досліджень виконана особисто автором.

Апробація результатів дисертації. Апробація результатів дослідження здійснювалась у доповідях та повідомленнях на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення» (11-15 вересня 2006р., АР Крим, м.Алушта); III Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні аспекти реабілітації в медицині» (27-29 вересня 2007р., Єреван-Агверан); Міжнародній науково-практичній конференції «Психотерапія, медична психологія і погранічна психіатрія в системі надання медичної допомоги» (17-18 квітня 2008р., Xapків); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Психологічні технології в екстремальних видах діяльності» (22-23 травня 2008р., м.Донецьк).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано в 14 публікаціях (6 одноосібних та 8 у співавторстві), із них 4 у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (189 найменувань). Повний обсяг роботи становить 196 сторінок. Обсяг 10 таблиць, 29 рисунків складає 17 сторінок. Обсяг 9 додатків складає 18 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, окреслюється її зв’язок із науковими програмами, визначається об’єкт, предмет, мета й завдання дослідження, методологічна основа та методи дослідження, формулюється гіпотеза, висвітлюється наукова новизна, теоретичне і практичне значення роботи.

У першому розділі „Професійна адаптація робітників в умовах сучасного хімічного виробництва” висвітлено основні теоретичні напрямки дослідження проблеми професійної адаптації.

Із погляду системного підходу, психічна адаптація людини розуміється як складне, цілісне, багатофункціональне і багатоструктурне явище. Основні результати в дослідженнях адаптації з позиції системного підходу — це виявлення складного діалектичного взаємозв'язку між психічними процесами і психічними станами, з одного боку, і ефективністю діяльності і властивостями особистості, з іншого (Сеченов І.М., Платонов К.К., Бочарова С.П.).

Як показує огляд, процес адаптації реалізується у всіх випадках, коли в системі «людина — середовище» виникають значущі зміни, що призводять до порушення збалансованості її функціонування. Оскільки людина і середовище знаходяться не в статичній, а в динамічній рівновазі і їх зв’язки постійно змінюються, то постійно здійснюється і процес адаптації. Таким чином, динамічні аспекти є провідними при опису ефективності адаптаційного процесу і закономірностей його реалізації ( Медведєв В.І., Юревич О.В.).

У галузях прикладної психології, що досліджують різні види трудової діяльності, адаптація людини до середовища розглядається як «професійна адаптація», вона визначається як процес пристосування, залучення людини до нових для неї умов, до характеристик професійного середовища, що змінюються (у першу чергу до умов, вимог, режимів професійної діяльності).

Проведений аналіз досліджень показав, що адаптація суб’єкта до умов та вимог професійної діяльності визначається сукупністю психологічних механізмів, які забезпечують успішність професійної діяльності і, відповідно, задоволеність працею, оптимальну психічну і фізіологічну «ціну» результату, узгодженість із нормативами діяльності (Дмитрієва М.О., Толочек В.О. Клімов Є.О.). До того ж адаптація має місце впродовж усієї професійної діяльності.

Професійна адаптація має складну структуру, яка узагальнює професійний, соціально-психологічний, суспільно-організаційний і психофізіологічний аспекти. При визначенні загальних характеристик професійної адаптації використовуються як специфічні, так і неспецифічні формулювання. До специфічних визначень адаптивної парадигми відноситься поняття «дезадаптація». Дезадаптація розглядається як низка порушень діяльності — зниження її ефективності, помилки, відмови, а також регресивні «дефіцити» її психічного забезпечення. Загальним показником адаптованості вважається відсутність ознак дезадаптації. Адаптація розглядається Лебедєвим В.І. як основна проблема організації діяльності людини в екстремальних умовах, де існує загроза життю та здоров’ю.

Недостатньо вивченою до теперішнього часу залишається проблема психічної адаптації фахівця, що здійснює діяльність в умовах хімічного виробництва. У зв'язку з особливостями хімічного виробництва (фізико-хімічні властивості сировини; отруйні гази і пари; токсичний пил; тумани і дими, що забруднюють повітря робочих приміщень і зовнішню атмосферу; ризик виникнення аварійної ситуації, яка за відомих умов може викликати масове отруєння людей; ризик професійних захворювань) професійна діяльність робітників пов’язана із шкідливими та небезпечними умовами праці. Через надзвичайну значущість помилкових дій і негативних результатів праці робітників надзвичайно зростає необхідність забезпечення надійності їх праці та запобігання виникненню в них проявів дезадаптації. Психологічна сутність професійної дезадаптації може полягати в неготовності професіонала до дій у небезпечній ситуації, зважаючи на властиві йому психофізіологічні й особистісні особливості (Лебедєв В.І., Пономаренко В.О.). Перебування в складній ситуації, пов'язаній із небезпекою для здоров'я і життя, має значну виснажуючу дію на людину, що призводить до явищ психічної дезадаптації (Александровський Ю.О.). Проте психологічні механізми цих явищ залишаються маловивченими. Стани, що виникають під впливом постійних стресових чинників, крім загрози здоров'ю і життю людини, істотним чином знижують успішність і якість виконання роботи, збільшують рівень психофізіологічної "ціни" діяльності, а також часто мають цілу низку несприятливих соціально-економічних і соціально-психологічних наслідків: підвищення текучості кадрів, зниження задоволеності працею, деформацію особистісних якостей (Геллерштейн С.Г., Деркач А.А., Кузьміна Н.В., Зеєр Є.Ф.). Неправильні, недбалі дії людини несуть небезпеку, матеріальні збитки, загрозу екології.

Аналіз літератури дозволив визначити теоретичні засади дослідження професійної адаптації технічного персоналу хімічного виробництва: професійну адаптацію доцільно розглядати як процес узгодження можливостей суб’єкту праці з вимогами та умовами виробництва на рівні, необхідному для успішної трудової діяльності; до функціональних компонентів структури професійної адаптації відносяться: когнітивний, регулятивний, емоційний, комунікативний; професійна адаптація робітників пов’язана з рівнем функціонування в структурі діяльності найбільш вразливих до небезпечних умов хімічного виробництва професійно важливих якостей; умови хімічного виробництва значним чином впливають на адаптацію або дезадаптацію і, відповідно, на стійкість, якість, надійність усталеної діяльності робітників.

У другому розділі „Обґрунтування і розробка методики психодіагностики професійної адаптації технічного персоналу в умовах хімічного виробництва” проаналізовані теоретичні засади психодіагностики професійної адаптації робітників; надано професіографічний аналіз виробничої діяльності та визначені структурні особливості та критерії психодіагностики професійної адаптації технічного персоналу в умовах хімічного виробництва.

Якщо розглядати питання про особливості професійної адаптації, то підходів до їх визначення за допомогою психодіагностичних методик існує декілька. Так, Ісмаілов Р.Х. пропонує оцінювати професійну адаптацію з позиції «адаптованості–дезадаптованості». Прикладом інтегрального підходу до психодіагностики професійної адаптації є Багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптованість» (Маклаков А.Г., Чермянін С.В.) для визначення адаптивних можливостей індивіда на основі оцінки психофізіологічних та соціально-психологічних характеристик. Теоретичними основами методики Шапкіна С.О. є уявлення про адаптацію з позиції системного підходу в плані визначення чотирьох базових компонентів адаптації: активаційного, когнітивного, емоційного та мотиваційно-вольового компонентів. Професійна адаптація на виробництві розглядалася також із точки зору проявів протилежного їй явища – дезадаптації (Родіна О.М.).

Аналіз літератури показує, що професійна психодіагностика далека від вирішення всіх своїх проблем. Велику увагу дослідники приділяють поведінковій регуляції, комунікативним якостям, адаптивним можливостям суб’єкта з точки зору питань морального розвитку, впливу виробничого середовища, задоволеності змістом та умовами праці. В проаналізованих джерелах відсутня спрямованість на вивчення процесуальних аспектів виконавчих професій, зміст яких носить репродуктивний характер, пов’язаний із виконанням робіт за інструкцією, вмінням самостійно використовувати наявні знання та алгоритми в рішенні типових задач у знайомих та змінених ситуаціях. Так, на хімічному підприємстві працює технічний персонал, який не пов'язаний безпосередньо з роботою з хімічною сировиною і речовинами, але знаходиться у зв'язку з особливостями трудової діяльності в різних цехах з виробництва хімічної продукції. До них відносяться: слюсарі з ремонту устаткування, електрогазозварники, механіки і електромонтери, діяльність яких пов’язана з підвищеною небезпекою та вимагає високого рівня професійної адаптації.

Для обґрунтування і розробки методики психодіагностики професійної адаптації технічного персоналу було проведено аналіз посадових інструкцій і кваліфікаційних характеристик фахівців із технічного персоналу. Було визначено особливості роботи, посадові обов'язки, кваліфікаційні вимоги, знання, уміння, навички, професійно важливі якості фахівців. Саме в цьому контексті було виділено професійно важливі якості, які мають суттєве значення в структурах діяльності усіх фахівців із технічного персоналу, несуть максимальне навантаження при виконанні конкретного виду праці та найбільшою мірою схильні до адаптаційних або дезадаптаційних змін. Це наступні якості: високий обсяг зорової й слухової пам’яті; високі стійкість, перемикання та концентрація уваги; високий темп сенсомоторних реакцій; низький рівень реактивної та особистісної тривоги; низький рівень невротизації та психопатизації; низький рівень емоційного стресу. Вказані якості технічного персоналу відносяться до когнітивного, регулятивного або емоційного компонентів структури професійної адаптації. Було встановлено, що професійна діяльність технічного персоналу має переважно репродуктивний та індивідуальний характер, що пов’язано з виконанням робіт за інструкцією, певною постійною схемою виробничих операцій, необхідністю самостійно використовувати наявні знання у вирішенні типових задач та відомі алгоритми в знайомих та позаштатних ситуаціях.

У третьому розділі „Матеріали дослідження та методи психодіагностики професійної адаптації технічного персоналу в умовах хімічного виробництва” визначені етапи та процедура дослідження, надана характеристика матеріалів та методик емпіричного дослідження.

Дослідження професійної адаптації було проведено в п’ять етапів. На першому етапі узагальнювалися та систематизувалися науково-теоретичні підходи до визначення особливостей та умов професійної адаптації технічних працівників, а також визначалися структура та психодіагностичні критерії їх професійної адаптації. Аналізувалися щорічні психологічні дослідження, які проводилися з технічним персоналом – ліквідаторами наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, трудова діяльність яких на даний час пов’язана з виконанням робіт у шкідливих умовах (210 осіб). Узагальнення отриманих результатів показало, що найбільш вразливими до впливу стрес-факторів були функції пам’яті, особливості уваги, сенсомоторні реакції, емоційний стан, настрій, самопочуття, активність та тривожність працівників.

На етапі розробки психодіагностичного комплексу для виявлення особливостей професійної адаптації визначалися психодіагностичні методики, які б відповідали цілям та завданням дослідження, відповідали всім умовам стандартизації, надійності та валідності. Зважаючи на велику імовірність професійних захворювань у працівників хімічного виробництва, для визначення рівня адаптації цих працівників були застосовані критерії, за якими відрізняються здорові та хворі люди. Це наступні критерії: обсяг короткочасної слухової пам’яті – 5–7 слів, обсяг довготривалої пам’яті 7 слів; обсяг зорової пам’яті – 5 – 6 символів; для стійкості та концентрації уваги „Коректурна проба” – 6–8 хвилин, до 15 помилок; перемикання уваги – 200–300 секунд; час сенсомоторних реакцій – 50 секунд за таблицями Горбова–Шульте (Блейхер В.М., Крук І.В.; Полищук І.А., Видренко А.Є.). Нормативні оцінки функціонального стану за методикою САН дорівнюють – 5–5,5 балів; показники реактивної та особистісної тривожності до 30 балів свідчать про низький рівень тривожності, 31–45 балів – середній, більше 45 балів – високий рівень тривожності (Корольчук М.С.); рівень невротизації в межах від – 10 до + 10 та рівень психопатизації від – 5 до + 5 свідчять відповідно про відсутність невротичної симптоматики та психопатизації (Личко А.Є.); інтерпретація результатів емоційного стресу за методикою Люшера проводилася згідно з методичними рекомендаціями Собчик Л.М. (Собчик Л.М.).

На основному етапі під час обчислювань результатів досліджень кожного випробуваного для визначення рівня окремих професійно важливих якостей робітників була використана кон’юнктивна стратегія прийняття оціночного рішення (Козелецький Ю.). Оцінка результатів вимірювань у групах адаптованих та неадаптованих працівників здійснювалася на основі статистичних критеріїв.

На заключному етапі дослідження визначалася успішність та надійність професійної діяльності досліджуваних працівників шляхом застосуванні методів контент–аналізу та експертних оцінок. Використання цих методів надало можливість встановити, яким чином склався професійний шлях кожного з досліджуваних протягом 2004–2008 років.

На етапі розробки рекомендацій з ефективної адаптації працівників на виробництві керівництву підприємства давалися повні інтерпретовані дані щодо стану та особливостей адаптації працівників. Деяким із досліджуваних пропонувалося пройти додаткове обстеження в інших спеціалістів. Ці досліджувані брали участь у психокорекційних тренінгах із метою зниження внутрішнього дискомфорту, придбання навичок емоційної рівноваги та впевненої поведінки. Під час індивідуального консультування ці особи оволоділи техніками релаксації та аутотренінгу.

За методиками, обраними для психологічного аналізу професійної адаптації технічного персоналу, було обстежено 107 осіб у віці від 18 до 71 року, що працюють на підприємстві хімічної промисловості ВАТ «Костянтинівський державний хімічний завод».

Аналіз термінів трудової діяльності свідчить про те, що більшість робітників мали стаж від 4 до 8 років, ці дані свідчать, що спеціалісти вже мали необхідний досвід роботи на посаді, тобто усталену професійну діяльність, а також володіли знаннями, уміннями та навичками, необхідними для якісного виконання робочих завдань та посадових обов’язків.

У четвертому розділі „Емпірична перевірка ефективності методики психодіагностики професійної адаптації технічного персоналу в умовах хімічного виробництва” надана оцінка рівня професійної адаптації технічного персоналу; визначено зв’язок рівня професійної адаптації та успішності діяльності технічного персоналу хімічного виробництва.

На основі статистичного аналізу отриманих даних психодіагностики стану професійно важливих якостей, які відносяться до когнітивного, регулятивного та емоційного компонентів психологічних систем професійної діяльності досліджуваних, можна стверджувати, що у представників різних професійних груп (електромонтери, електрогазозварники, слюсарі-ремонтники та механіки) достовірних та статистично значущих відмінностей не спостерігається. Цей результат підтверджує можливість розглядати представників різних професій в узагальненій групі технічного персоналу.

Серед усіх досліджуваних порушення психофізіологічних показників і невідповідність критеріям професійної адаптації зафіксовані у 22 осіб. Зокрема, результати проведеного дослідження показали, що у 18 осіб спостерігалося зниження продуктивності мнестичних функцій: короткочасної пам’яті – у 16 осіб; довготривалої пам'яті - у 9 осіб. У 16 осіб виявлено послаблення концентрації, порушення стійкості і перемикання уваги. Зниження темпу сенсомоторних реакцій зафіксовано у 14 осіб.

Рівень емоційного стресу характеризував виражену емоційну напруженість, що мала тенденцію до зростання у 7 осіб. При виконанні теста Люшера перевага цими особами віддавалася коричневому, зеленому та чорному кольорам. У досліджуваних відзначалися неспокій, прагнення до суворого контролю над своїми діями та поведінкою, щоб уникати помилок, негативних думок та несприятливих ситуацій. Своє самопочуття, активність і настрій 4 особи оцінили як незадовільні.

Оцінка показників реактивної і особистісної тривожності виявила високий рівень тривоги у 8 осіб. Висока реактивна і особистісна тривожність розглядається як одна з головних причин низької стійкості до стресу і є однією з передумов високого рівня невротизації і психопатизації (5 осіб). З усього числа обстежених працівників відокремилися дві групи: особи з низьким рівнем професійної адаптації (22 особи) та особи з достатнім рівнем професійної адаптації (85 осіб). Особам із низьким рівнем професійної адаптації, тобто тим, чиї результати не відповідали психодіагностичним критеріям хоча б за одним із показників когнітивної, регулятивної або емоційної сфер, було надано рекомендації щодо зміни місця роботи. Особам, у яких було виявлено достатній рівень професійної адаптації, прогнозувалися хороші показники успішності професійної діяльності.

Було встановлено, що з осіб, як із достатнім (85 осіб), так і з низьким (22 особи) рівнем професійної адаптації, на 2008 рік працює 64 особи: 60 осіб, у яких не було виявлено невідповідності критеріям професійної адаптації, та 4 особи, які мали порушення емоційної сфери, але після додаткової роботи з психологом та іншими спеціалістами змогли адаптуватися на виробництві.

Результати статистичного аналізу даних психодіагностики професійної адаптації технічного персоналу свідчать про те, що в осіб із достатнім рівнем професійної адаптації значення показників переважної більшості професійно важливих якостей суттєво краще, ніж у осіб із низьким рівнем адаптації. Так, виявлено, що найбільш значущі відмінності спостерігаються за показниками ефективності короткочасної та довготривалої слухової пам’яті, часу сенсомоторних реакцій, часу виконання методики „таблиця Горбова-Шульте” (перемикання уваги), стійкості та концентрації уваги. З аналізу результатів також можна зробити висновок, що з усіх показників емоційної та регулятивної сфер тільки для емоційного стресу, реактивної та особистісної тривожності виявлена статистично значуща відмінність між групами з достатнім та низьким рівнем професійної адаптації.

Стосовно тих працівників, які були віднесені до групи достатньо адаптованих, але звільнилися, зважаючи на широке розуміння „успішності” професійної діяльності, слід зазначити, що їх звільнення (за 2004–2008 рр.) узагальнено можна вважати як результат невідповідності особливостей структури їх професійної діяльності вимогам виробництва. Відповідно до цього, означені працівники, порівняно з працюючими успішними та неадаптованими і не успішними (звільненими) працівниками, були визначені як недостатньо успішні.

Шляхом кореляційного аналізу визначалися зв’язки рівня успішності професійної діяльності з показниками когнітивної, емоційної та регулятивної сфер особистості досліджуваних. Були отримані значущі зв’язки успішності з ефективністю короткочасної (r=0,32; p<0,05) та довготривалої (r=0,33; p<0,05) слухової пам’яті (слова), з ефективністю зорової пам’яті (r=0,27; p<0,05), з часом перемикання уваги (r=–0,33; p<0,05), з часом (r=–0,42; p<0,05) та помилковістю (r=–0,34; p<0,05) виконання завдання „Коректурна проба”, із часом сенсомоторних реакцій (r=–0,30; p<0,05), із реактивною (r=–0,32; p<0,05) та особистісною (r=–0,28; p<0,05) тривожністю. Наведені результати кореляційного аналізу свідчать, що показники когнітивної сфери є більш вагомими для визначення рівня професійної успішності технічного персоналу в умовах хімічного виробництва, ніж показники емоційної та регулятивної сфер.

Результати дослідження професійно успішних, адаптованих осіб, що продовжують працювати на підприємстві (60 осіб), було порівняно з результатами неуспішних, неадаптованих осіб (22 осіб) та з результатами недостатньо успішних осіб (25 осіб) за критерієм Стьюдента. Було встановлено чітку тенденцію в тому, що значення показників адаптаційних можливостей в групі недостатньо успішних працівників розташовуються між значеннями, отриманими в інших групах (табл. 1). Зважаючи на виразність указаної тенденції, до уваги бралися також і відмінності між показниками на рівні p≤0,10 (Суходольський Г.В.).

Таблиця 1

  1   2


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка