Україна І європейський союз



Скачати 85.52 Kb.
Дата конвертації01.05.2016
Розмір85.52 Kb.
УКРАЇНА І ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ.

Скрипник О. М.

Питання вступу України в Європейський Союз є досить актуальним на сьогоднішній день. Адже розширення Євросоюзу матиме для України низку як позитивних так і негативних наслідків. У жовтні 2005 р. президент Єврокомісії Жозе Мануел Дурау Баррозу заявив, що майбутнє України — у ЄС. Проте 9 листопада 2005 року в опублікованій новій стратегії ЄС було сказано, що вступ Румунії, Болгарії, Хорватії й інших країн колишньої Югославії може блокувати можливість майбутнього вступу України, Білорусі і Молдови. Комісар ЄС з розширення Оллі Рен заявив, що ЄС має бути обережним з надто великим розширенням і що наразі план розширення виглядає вкомплектованим. Очевидно, що відсутність формальної ініціативи самої України (і, відповідно, відсутність взаємних документальних зобов'язань щодо вступу України до ЄС) впливає на тональність європейських посадовців.



2005 року Президент України Віктор Ющенко заявив, що членство в ЄС є стратегічною метою зовнішньої політики України. Всі фракції у Верховній Раді України 5-го скликання 2006—2007 років (окрім комуністів — 5% місць) підтримують найшвидше приєднання до ЄС, зокрема перехід до більш тісних форм інтеграції (перший крок — створення зони вільної торгівлі відразу після вступу до СОТ, що було запропоновано ЄС у 2006). Деякі європейські політики та політологи вважають 2020 ймовірним роком вступу України до ЄС.

Дослідженням даної теми займаються ряд істориків, науковців, а саме О. Кучик «Міжнародні організації», автор вважає, що вступ України до ЄС матиме позитивні наслідки, але на це потрібний час, щоб відбулася адаптація України до європейських стандартів. Також О. Кучик визначає основні напрями інтеграції України до ЄС [1. 221]; В. Ф. Салабай, І. Д. Дудко, М. В. Борисенко у праці «Історія міжнародних відносин і зовнішньої політики. ХХ – ХХІ ст.» вказують, що Україна має ряд внутрішніх і зовнішніх проблем, які перешкоджають швидкий вступ України до ЄС.І ураховуючи всі ці чинники автори виробили власний сценарій інтеграції нашої держави до Європейського Союзу [2. 337]; Чекаленко Л. Д. у праці «Зовнішня політика України» вважає, що євроінтеграція є основним і незмінним зовнішньополітичним пріоритетом України, вона визначена стрижнем стратегії економічного та соціального розвитку України на наступне десятиріччя [3. 244]. Володимер Посельський у книзі «Європейський Союз: інституційні основи європейської інтеграції» прослідковує всю історію ЄС, та визначає ряд умов для нашої держави, щодо інтеграції в ЄС [4. 123].

Об’єктом нашого дослідження є відносини України з Європейським Союзом.

Метою даної розвідки є дослідження зовнішньої політики України в Європі, а саме можливість інтеграції України в Європейський Союз.

Розширення Європейського Союзу, яке відбулося 1 травня 2004 року, призвело до історичних змін політичних, географічних та економічних умов для України та Євросоюзу. Сьогодні Європейський Союз та Україна мають спільний кордон і як безпосередні сусіди будуть посилювати свою політичну та економічну взаємопов'язаність. Розширення дає можливість для України та Європейського Союзу розвивати якомога тісніші відносини, що виходитимуть поза рамки співробітництва до поступової економічної інтеграції та поглиблення політичного співробітництва. в Європі.

Україна та ЄС погодилися інтенсифікувати політичні, безпекові, економічні та культурні відносини, включаючи транскордонне співробітництво та спільну відповідальність у запобіганні та врегулюванні конфліктів [5, 1].

Як усякий глобальний процес, розширення Євросоюзу матиме для України низку позитивних і негативних наслідків. До позитиву в середньо- і довготерміновій перспективі належить передусім те, що об'єднаний ринок 25 європейських країн з населенням 450 млн. осіб може стати найбільшим у світі споживачем українських товарів. Для ЄС зростає роль України у зовнішньоекономічній сфері. Відкриваються можливості розвитку деяких конкретних напрямів — легальна міграція і пересування людей; інтеграція в транспортну, енергетичну і телекомунікаційну мережу і європейський дослідницький простір; нові інструменти захисту і сприяння інвестиціям; підтримання інтеграції в глобальний ринок.

Є перспективним ринок товароперевезень: товарообіг Схід — Захід. Важливу роль могла б відіграти укладена угода з ЄС про використання українського потенціалу у галузі авіаційних перевезень. Додаткові стимули одержить прикордонне співробітництво з країнами ЦСЄ, що сприятиме збільшенню обсягів прикордонної торгівлі і реалізації спільних проектів. Україна може посилити свої конкурентні переваги в секторах, що є чутливими до конкуренції за ціновими параметрами, оскільки в нових країнах ЄС зростатиме вартість виробництва через запровадження загальних соціальних норм і стандартів. Крім того, зросте зацікавленість ЄС в посиленні безпеки кордонів України по всьому периметру і зростання її ролі як чинника регіональної стабільності, особливо в контексті розв'язання придністровського конфлікту [4. 125].

До негативних наслідків для України, зокрема в короткотерміновій перспективі, можуть бути віднесені такі:


  • скорочення експорту в країни Балтії на 15 — 20 % (на 20 — 90 млн дол.) і подорожчання експортних та імпортних товарів через припинення вільної торгівлі з Естонією, Латвією і Литвою;

  • погіршення конкурентних позицій з експорту деяких товарів середньої технологічності через поширення на нових членів ЄС європейських угод з лібералізації торгівлі, а також митних преференцій, які надаються країнам, що розвиваються. До таких товарів належать електрообладнання, електроенергетичні машини та обладнання, одяг і аксесуари, меблі і особливо чорні метали;

  • запровадження в нових країнах ЄС нетарифних обмежень, технічного, санітарного, фітосанітарного, ветеринарного контролю, що для української сільськогосподарської продукції може спричинити повне закриття цих ринків. Для металургів, якщо не буде досягнуто угоди з ЄС про збільшення квоти, це означає втрату до 250 млн. дол.;

  • втрата традиційних ринків збуту в нових країнах унаслідок поширення на них антидемпінгових заходів ЄС, що стосуються України. За даними Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, на початок 2005 р. діють антидемпінгові санкції по восьми групах товарів хімічної і металургійної продукції;

  • деякі транспортні проблеми і зменшення обсягів пасажирських перевезень унаслідок введення візового режиму з новими членами ЄС, особливо в прикордонних областях України;

  • підвищення вимог до технічного стану транспортних засобів, котрі в'їжджають на територію нових країн ЄС, вилучення окремих українських перевізників з їх ринку;

  • введення складніших технологічних схем пропуску через державний кордон людей, транспортних засобів і вантажів;

  • зменшення обсягів експортних і транзитних вантажів через неконкурентоспроможність товарів країн СНД, які є сусідами України;

  • зменшення обсягів торгівлі товарами військового призначення і надання послуг з їх ремонту й модернізації;

  • ускладнення умов для контактів між представниками ділових кіл, що може призвести до деякого згортання торгово-економічних зв'язків і туризму;

  • обмеження доступу робочої сили на ринки праці нових країн ЄС, виникнення проблем з працевлаштуванням громадян і депортація нелегально працюючих у цих країнах, що призведе до зменшення обсягів валютних надходжень, особливо у західні регіони України.

Загалом від розширення ЄС Україна (на думку ряду фахівців) більше програє, ніж виграє. За незалежними оцінками, після 1 травня 2004 р. український експорт у країни ЄС-25 може скоротитися до 1 млрд. дол. Для деяких українських підприємств європейський ринок може взагалі закритися.

Але також слід зауважити, що у довготерміновій перспективі варто враховувати фактори, які нададуть позитивного впливу лише після завершення періоду адаптації [2, 338].

Головною метою, яка сформульована у Стратегії інтеграції України – те, що вона визначає основні пріоритети діяльності органів виконавче: влади до 2007 р., протягом якого мають бути створені умови, необхідні. для набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі.

У Стратегії інтеграції визначені основні напрями інтеграції Україні до ЄС.



1. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС, забезпечення прав людини. Адаптація законодавства України передбачає реформування її правової системи та поступове приведення у відповідність із європейськими стандартами. Вона охоплює приватне, митне, трудове фінансове, податкове законодавство, законодавство про інтелектуальну власність, охорону праці, охорону життя та здоров'я, навколишнє природне середовище, захист прав споживачів, технічні правила і стандарти транспорт, а також інші галузі, визначені Угодою про партнерство та співробітництво.

2. Економічна інтеграція та розвиток торговельних відносин між Україною та ЄС.

3. Політична консолідація та зміцнення демократії.

4. Адаптація соціальної політики України до стандартів ЄС.

5. Культурно-освітня і науково-технічна інтеграція.

6. Регіональна інтеграція України.

7. Галузева співпраця.

8. Співробітництво у галузі охорони довкілля [1. 224].

За даними соціологичних опитуваннь, станом на 2007 рік абсолютна більшість українців (55 %) підтримують вступ України до Європейського Союзу. При цьому 25 % проти вступу України до ЄС, а 20 % не змогли визначитись щодо цього питання.

15 жовтня 2009 року у Брюсселі відбулася зустріч Президента України Віктора Ющенка з Президентом Європейського парламенту Єжи Бузеком. Під час зустрічі сторони обговорили питання євроінтеграції України та забезпечення її підтримки з боку Європарламенту.

Під час спільної прес-конференції Глава Української держави зауважив, що відносини України з ЄС розвиваються за чітким порядком денним. «Ми працюємо сьогодні з Європарламентом і Єврокомісією над реалізацією нашої двосторонньої дорожньої карти, першим пунктом якої є проведення успішного Саміту 4 грудня в Києві», - сказав він. В цілому, за його словами, для України сьогодні є важливими три пріоритети: закріплення незворотності демократичних перетворень у політичному житті; проведення ефективних економічних реформ, які б дозволили подолати кризу; розвиток продуктивних відносин з ЄС.

Зі свого боку Президент Європарламенту висловив підтримку з боку Євросоюзу розвитку України як незалежної демократичної держави з вільним ринком, а також здійсненню у нас глибоких реформ у контексті наближення до ЄС. Він запевнив, що Європейський Союз налаштований на підтримку відкритих контактів з Україною і сподівається на взаємну зацікавленість у такому характері відносин [6].



Отже інтеграція України в Європейський Союз є досить складним процесом, який вимагає багато часу і коштів. Вступ нашої держави в ЄС матиме багато наслідків, як позитивних, так і негативних. Але слід зауважити, що після Помаранчевої революції наша влада взяла чіткий курс на європеїзацію України. Звичайно на цьому шляху слід розв’язати цілий комплекс проблем: це і модернізація економіки, приведення соціальних стандартів до загальноєвропейського рівня, адаптація національного законодавства до законодавства Євросоюзу та багато інших, але це є новий етап у історії нашої держави, і України повинна його пройти, як і багато інших країн.


  1. Міжнародні організації: Навч. посіб. / За ред. О.С. Кучика. –– 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2007. – 749 с.

  2. Історія міжнародних відносин і зовнішньої політики. ХХ – початок ХХІ ст.: Навч. посіб. 2-ге вид., без змін / В.Ф. Салабай, І.Д. Дудко, М.В. Борисенко, М.П. Чуб. – К.: КНЕУ, 2008. – 368 с.

  3. Чекаленко Л.Д. Зовнішня політика України: Підручник. – К.: Либідь, 2006. – 712 с.

  4. Володимер Посельський. Європейський Союз: інституційні основи європейської інтеграції. – К.: Смолоскип, 2002. – 168 с.

  5. http://zakon.rada.gov.ua «План дій: «Україна – Європейський Союз»». – 2 с.

  6. http://www.president.gov.ua «зустріч Президента України В. Ющенка з Президентом Європейського парламенту Єжи Бузеком.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка