Укладач: Рафальська О. Д., вчитель математики Новобузької зош І – ІІ ст №4 Рецензенти



Сторінка1/8
Дата конвертації02.05.2016
Розмір1.43 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8
Теоретичні та методичні засади

реалізації нового Державного стандарту освітньої галузі «Математика» у 5 класах



Укладач: Рафальська О.Д., вчитель математики Новобузької ЗОШ І – ІІ ст.. № 4
Рецензенти:

Кондратенко В.А., методист районного методкабінету

Павлова І. Ф., вчитель – методист Новобузької гімназії, призер Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року - 2010»
Відповідальна за випуск: Манжос Л. В., завідуюча районним методичним кабінетом
Схвалено на засіданні ради районного методичного кабінету протокол № 2 від 04.12.12

В посібнику вміщено основні теоретичні засади реалізації нового Державного стандарту освітньої галузі «Математика» для 5 класу та практичне впровадження з теми « Площі та об’єми многокутників та многогранників». Посібник рекомендовано заступникам директорів з навчально – виховної роботи та вчителям математики.




Зміст

Передмова

Вступ

Розділ 1

Порівняльний аналіз чинного та нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти та програм з математики для 5 класу з 2013 року



Розділ 2

Реалізація нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти освітньої галузі «Математика» у 5 – х класах загальноосвітніх навчальних закладів

Розділ 3

Практичне впровадження нового Державного стандарту освітньої галузі «Математика» у 5 класі по темі: Площі та об’єми многокутників та многогранників

Додатки

Список використаної літератури


Передмова

Головною метою роботи нашої школи є формування і розвиток високоінтелектуальної, свідомої особистості з громадською позицією, готовою до конкурентного вибору свого місця в житті. При цьому слід враховувати і навчання як життєву необхідність.

Характер навчання повинен передбачати глибоке розуміння вчителем природи учня, його індивідуальних рис і можливостей, поваги до особистості дитини, турботі про її гармонійний розвиток, встановлення взаємин співробітництва в навчально-виховному процесі, врахування професійної специфіки учнів.

Навчання математики є важливою складовою навчально - виховного процесу в загальноосвітньому закладі. Продовжуючи роботу над проектом «Впровадження нового Державного стандарту в освіту» я вирішила звернути увагу на цей аспект роботи вчителя математики.

Посібник складається з трьох розділів. Перший - порівняльний аналіз чинного та нового Державного стандарту базової та базової та повної загальної середньої освіти та програм для 5 класу. Другий – розкриває теоретичну реалізацію нового Державного стандарту у навчальний процес, а третій – практичне впровадження нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти освітньої галузі «Математика» у 5 класі по темі: Площі та об’єми многокутників та многогранників, так як з наступного навчального року вони переходять на навчання за новим Державним стандартом. З метою систематизації власного досвіду роботи та оптимізації навчального процесу, підвищення його результативності через співпрацю з дітьми, розповсюдження досвіду роботи і був створений цей посібник.

Посібник стане у нагоді як вчителям математики, так і головам методичних об’єднань.



Розділ 1

Порівняльний аналіз чинного та нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти та програм для 5 класу з 2013 року

Під час вивчення курсу математики в школі, як і під час будівництва будь – якої споруди, важливий міцний фундамент, а інакше, яким би не було ваше будівництво, споруда не буде стійкою. Зокрема, і на міцному фундаменті можна звести хитку споруду. 23 листопада 2011 року постановою Кабінету Міністрів України було затверджено новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти. Новий Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти. При цьому особистісно зорієнтований підхід до навчання забезпечує гармонійний розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей педагога та учнів. Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей. До ключових компетентностей належить уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, математична і базові компетентності в галузі природознавства і техніки, інформаційно-комунікаційна, соціальна, громадянська, загальнокультурна, підприємницька і здоров’язбережувальна компетентності, а до предметних (галузевих) - комунікативна, літературна, мистецька, міжпредметна естетична, природничо-наукова і математична, проектно-технологічна та інформаційно-комунікаційна, суспільствознавча, історична і здоров’язбережувальна компетентності. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища. У новому Державному стандарті враховано можливості навчального середовища, сприятливого для задоволення фізичних, соціокультурних і пізнавальних потреб учнів.

Тому ознайомлення з новим Державним стандартом є вкрай важливими аспектом. Підготовка до роботи в 5 – му класі у вчителів математики повинна починатися задовго до 1 вересня. Необхідно ознайомитися з проектом програми для 2013 – 2014 н. р., розробити систему вправ для реалізації нового Державного стандарту, ґрунтовно ознайомитися з поданим переліком та визначеннями основних понять компетентнісно орієнтованого підходу та компетентностей. Роботи дуже багато, але першим і важливим фактором, який вплине на роботу в подальшому є порівняння чинного та нового Державних стандартів базової та повної загальної середньої освіти та програм з математики для 5 класу, визначити вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів 5 класу, опрацювати орфографічні вимоги до ведення записів у зошитах.

Кожний навчальний рік є певним етапом як у справі розбудови національної освіти, так і у професійній долі кожного учителя. А 2012 - 2013 навчальний рік - особливо. Сьогодні освіта України переживає процесс «перезавантаження»: вводяться нові Державні освітні стандарти, оновлені програми, підручники. Я провела дослідження, порівнявши освітню галузь «Математика» чинного та нового Державного стандарту базової й старшої шкільної освіти. Адже з 2013 року до 2019 року будемо працювати за двома стандартами (чинним та новим Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти ), так як запровадження здійснюватиметься поступово, розпочинаючи з 5 класу 2013 року.

Хто як не ми, педагоги, знаємо, що час не стоїть на місці. Реальність стрімко змінюється: суспільство інформатизується. Україна все більше інтегрується в світовий простір. Ці фактори ставлять перед освітою інші завдання, ніж — 12 років тому. Держстандарти і навчальні програми мають відповідати вимогам часу, тобто в них мають бути закладені найновіші досягнення науки, технологій, педагогічної думки, новий освітній зміст. Основні державні документи зазначають, що «Стандарт освіти – це система основних показників, що є складовими державної норми освіченості. Освітній стандарт відображає суспільний ідеал, враховує можливості реальної особистості та системи освіти щодо досягнення цього ідеалу».

У Законі України «Про загальну середню освіти» говориться: «Державний стандарт загальної середньої освіти – це зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової і повної загальної середньої освіти та гарантії держави у її досягненні»

З 1 вересня 2012 року впроваджується новий Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений у квітні 2011 року. Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти, затверджено у листопаді 2011 року. Відтоді розпочалася робота над створенням нових навчальних програм для учнів 5 – 9 класів. Перейнявшись її важливістю і прагнучи йти “в ногу з часом”, ми повинні шукати відповідь на питання «Що і як ми маємо робити? З чого почати і як продовжувати? Яким має бути кінцевий результат?», а також звернутися до освітніх документів (державних стандартів, концепції освіти, навчальних планів та програм тощо).

Сутність змін пов’язана з необхідністю впровадження компетентнісно спрямованої освіти. Реалізувати завдання, виголошені у стандартах, можна за умови, якщо навчально-виховний процес в школі буде «спрямовано на розвиток активності, самостійності, творчих можливостей кожного школяра, оскільки суспільство потребує особистостей, здатних свідомо діяти, приймати власні рішення, швидко адаптуватися до змін».

Основною особливістю нового Державного стандарту є орієнтація вимог до рівня підготовки випускників на досягнення компетентностей. Причому, якщо в Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти 2004 року було подано лише перелік деяких компетентностей (формування соціальної, комунікативної, комп’ютерної та інших видів компетентностей учнів), то в новому стандарті 2011 року дається більш ґрунтовний перелік і визначення основних понять компетентнісно орієнтованого підходу, який визначається одним із основних підходів до навчання, разом із діяльнісним та особистісно-орієнтованим.

Зміни стануть можливими лише, якщо збагнути, що традиційною метою шкільної освіти завжди було оволодіння системою знань, основами наук; пам’ять учнів перевантажувалась чисельними фактами, поняттями, іменами, датами. Але знання не завжди віддзеркалюються в діях. Наукою доведено, що для життєвого успіху необхідні не самі знання, а вміння їх застосувати відповідно до конкретної життєвої ситуації. «Дослідження, проведені психологами Гарвардського університету, показали, що успіх на 85% залежить від особистісних якостей, правильного вибору лінії поведінки, і лише на 15% визначається наявними знаннями». Таким чином, необхідність змістити акценти в освіті із засвоєння фактів на оволодіння способами взаємодії зі світом призводить до осмислення необхідності змінити характер навчального процесу та способів діяльності учнів.

Сьогодні актуалізується поняття «діяльнісний підхід». Зокрема, у новому Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти читаємо: «Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища».

Новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти виконує функцію інструменту модернізації освіти, як то:


  • забезпечує створення єдиного освітнього простору;

  • посилює регламентуючу роль школи в системі неперервної освіти;

  • забезпечує еквівалентність здобуття загальної середньої освіти у різних формах;

  • приводить зміст шкільної освіти у відповідність з потребами часу, завданнями розвитку країни;

  • створює умови для диференційованого навчання тощо.

Позитивними ознаками Стандарту є те, що:

  • в ньому передбачено наступність змісту семи освітніх галузей Державного стандарту початкової загальної освіти: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Мистецтво», «Математика», «Природознавство», «Технології», «Здоров’я і фізична культура»;

  • задекларовано перехід до компетентісного підходу формування змісту освіти та особистісно зорієнтованого навчального процесу;

  • збережено чітке структурування, закладене в чинному Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти, а саме: розділ «Загальні положення» складає цільовий блок, що визначає мету і завдання Державного стандарту в цілому та окремих його освітніх галузей; дається тлумачення головних вживаних у документі понять; удосконалено Базовий навчальний план;

  • проект Стандарту складається з обов’язкового змісту освіти певної галузі знань та державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

Визначено кроки, які, за умови їх практичного втілення, можуть сприятливо вплинути на оновлення змісту шкільної освіти.

1. Модернізація змісту освіти.

2. Переорієнтація освіти зі знаннєвої парадигми на діяльнісну.

Розділ «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» орієнтує освіту на формування способів навчальної, пізнавальної, комунікативної, практичної діяльності.

3. Особистісна орієнтація освіти, забезпечення варіативності і свободи вибору в змісті освіти старшої школи. Так, у Стандарті Базовим навчальним планом для старшої школи передбачено обов’язковий для вивчення зміст освітніх галузей та час на інтегровані курси за вибором загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до загальної кількості годин, передбачених для кожної галузі.

4. Орієнтація на компетентісний підхід до змісту освіти, формування готовності школярів застосовувати набуті знання, уміння, навички та способи діяльності у практичному житті.

У розділі «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» зроблено спробу переорієнтувати навчальний процес з відтворювання набутих знань і розв’язування завдань відтворюючого рівня на формування й висловлювання школярами власної думки щодо прочитаного, їх здатності виявляти ставлення до певних подій, фактів, персоналій, процесів, вміння оцінити наукове відкриття, порівнювати, робити узагальнення тощо.

У чинному Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти було 8 змістових ліній:



  1. числа;

  2. вирази;

  3. рівняння та нерівності;

  4. функції;

  5. геометричні фігури;

  6. величини;

  7. елементи комбінаторики;

  8. початки теорії ймовірності та елементи статистики.

В новому Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти змістових ліній стало 7:

  1. числа;

  2. вирази;

  3. рівняння та нерівності;

  4. функції;

  5. геометричні фігури і величини;

  6. елементи комбінаторики;

  7. початки теорії ймовірності та елементи статистики.

Нижче зроблено порівняльний аналіз програм з математики та запропоновані побажання щодо внесення змін у програми.

Порівняльний аналіз програм з математики для 5 – их класів загальноосвітньої школи

Програми з математики для загальноосвітніх навчальних закладів розроблені на основі Закону України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»,чинного Державного стандарту базової та повної середньої освіти та нового Державного стандарту базової та повної середньої освіти.

В них враховано те, що вивчення математики має сприяти формуванню в учнів загальнонавчальних умінь, культури мовлення, чіткості й точності думок, критичного мислення, здатності відчувати красу ідей, методу розв’язування задач або проблем, таких людських якостей, як наполегливість, сила волі, здатність до переборення труднощів, чесність, працелюбство та інші.

Мета навчання математики – всебічний розвиток дитини.

Основні завдання навчання математики:

- забезпечення свідомого оволодіння учнями системою математичних знань, умінь і навичок, необхідних у повсяк­денному житті і майбутній трудовій діяльності, достатніх для успішного опанування інших знань і здійснення неперервної освіти.

- інтелектуальний розвиток учнів (розвиток логічного і просторового мислення, інформаційної та графічної культури, пам’яті, уваги, інтуїції тощо);

- формування в учнів наукового світогляду, уявлень про ідеї і методи математики та її роль у пізнанні навколишньо­го світу;

- економічне, екологічне, естетичне, патріотичне виховання;

- розвиток позитивних рис особистості і загальнолюдських духовних цінностей.

У пояснювальній записці навчальної програми з математики для учнів 5-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів, авторського колективу у складі: М.І.Бурда, Г.В.Апостолова, В.Г.Бевз, В.В.Грінчук, Ю.І.Мальований, А.Г.Мерзляк, Є.П.Нелін, Н.А.Тарасенкова, Г.М.Янченко, С.Є.Яценко, сказано, що «математичні знання і вміння розглядаються не стільки як самоціль, а як засіб розвитку особистості школяра, забезпечення його математичної грамотності як здатності розуміти роль математики в світі, в якому він живе, висловлювати обґрунтовані математичні судження і використовувати математичні знання для задоволення пізнавальних і практичних потреб». У пояснювальній записці навчальної програми з математики для учнів 5 – 9 класів загальноосвітніх закладів, авторського колективу у складі: М.І.Бурда, Ю.І.Мальований, Є.П.Нелін, Д. А. Номіровський, А. В. Паньков , Н.А.Тарасенкова, М. В. Черемис, М. С. Якір, сказано, що «в основу побудови змісту й організації процесу навчання математики покладено компетентнісний підхід, відповідно до якого результатом навчання предмета є сформовані певні компетентності як здатність учня успішно діяти в навчальних та життєвих ситуаціях і нести відповідальність за свої дії». Якщо в програмі за 2005 рік навчання було спрямоване на досягнення певних цілей, то в програмі за 2012 рік формування компетенцій підпорядковується реалізації загальних завдань шкільної математичної освіти і крім загальних освітніх завдань в основній школі повинна бути реалізація і специфічних для даного етапу навчання освітніх завдань. Тобто передбачається постійне включення учнів до різних видів навчально – пізнавальної діяльності та практичної спрямованості.

Для реалізації цих завдань зміст навчального матеріалу програм з математики розподіляється на дві частини: зміст навчального матеріалу і державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Якщо порівнювати перші частини, то можна сказати, що вони залишилися незмінними. Відмінністю є те, що з п’ятого класу забрано тему «Масштаб», її переміщено до 6 класу до теми: Відношення та пропорції.

Зміни відбулися у державних вимогах до рівня знань учнів. Порівняльний аналіз державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з математики для 5 – го класу подано в таблиці № 1.

Таблиця № 1



Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів за програмами 2005 року

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів за програмами 2012 року

Тема 1. Натуральні числа. Геометричні фігури і величини

Учень/учениця:

Розпізнає: натуральні числа; вказані у змісті фігури; шкали; числові та буквені вирази, формули.

Наводить приклади: натуральних чисел; шкал; числових та буквених виразів; рівнянь; рівних фігур.

Дотримується правил: читання і запису натуральних чисел, додавання, віднімання, множення і ділення натуральних чисел, порівняння натуральних чисел.

Називає: класи та розряди натурального числа; вказані в змісті геометричні фігури та їх основні елементи; одиниці вимірювання довжини, площі й об’єму.

Зображує: вказані в змісті геометричні фігури за допомогою косинця, лінійки, транспортира; координатний промінь та натуральні числа на координатному промені.

Описує поняття: промінь, координатний промінь, відрізок, кут, бісектриса кута; рівняння, розв’язок рівняння.

Формулює властивості арифметичних дій з натуральними числами.

Пояснює, що означає «розв’язати рівняння».



Записує і пояснює формули площі прямокутника, квадрата, об’єму прямокутного паралелепіпеда та куба.

Аналізує залежність між величинами (швидкість, час, відстань; ціна, кількість і вартість тощо).

Розв’язує вправи, що передбачають: виконання чотирьох арифметичних дій з натуральними числами; порівняння натуральних чисел; обчислення значень числових і буквених виразів; обчислення за формулами площі прямокутника, квадрата і об’єму прямокутного паралелепіпеда та куба; знаходження розв’язків лінійних рівнянь на основі залежностей між компонентами арифметичних дій; вимірювання і порівняння відрізків, кутів; побудова відрізків даної довжини та кута даної градусної міри; побудова бісектриси кута за допомогою транспортира.

Розв’язує: вправи на ділення з остачею; нескладні текстові задачі, що вимагають використання залежностей між величинами.


Учень/учениця:

Наводить приклади: цифр, натуральних чисел; степенів натурального числа з натуральним показником; шкал; числових і буквених виразів, формул; рівнянь, нерівностей; рівних фігур

Пояснює, що таке: натуральне число; цифра; степінь натурального числа з натуральним показником; відрізок; пряма; промінь; координатний промінь; кут; трикутник; квадрат; прямокутник; многокутник; рівні фігури; площина; прямокутний паралелепіпед; куб; піраміда; рівняння; розв’язок рівняння; розв’язати рівняння; комбінаторна задача

Пояснює правила: читання і запису натуральних чисел, їх додавання, множення, порівняння; як виконувати ділення з остачею

Формулює властивості арифметичних дій з натуральними числами

Записує і пояснює формули: периметра вказаних у змісті геометричних фігур; площі прямокутника, квадрата; об’єму прямокутного паралелепіпеда та куба

Класифікує: кути (гострі, прямі, тупі, розгорнуті); трикутники за видом їхніх кутів і кількістю рівних сторін

Зображує та знаходить на малюнках: відрізок даної довжини та кут даної градусної міри; бісектрису кута за допомогою транспортира; вказані в змісті геометричні фігури за допомогою лінійки, косинця, транспортира; координатний промінь та натуральні числа на координатному промені

Вимірює та обчислює: довжину відрізка; градусну міру кута.

Розв’язує вправи, що передбачають: виконання чотирьох арифметичних дій з натуральними числами; піднесення натурального числа до степеня з натуральним показником; порівняння натуральних чисел; ділення з остачею; обчислення значень числових і буквених виразів; обчислення периметра многокутника, площі прямокутника, квадрата і об’єму прямокутного паралелепіпеда та куба

Розв’язує: рівняння на основі залежностей між компонентами та результатом арифметичних дій; текстові задачі арифметичним і алгебраїчним способами; комбінаторні задачі

Тема 2. Дробові числа

Учень/учениця:

Розпізнає звичайний дріб, дробове число; десятковий дріб.

Дотримується правил: порівняння, додавання та віднімання звичайних дробів з однаковими знаменниками; порівняння, округлення, додавання, множення і ділення десяткових дробів.

Формулює: означення правильного та неправильного дробів.

Називає розряди десяткових знаків у записі десяткових дробів.

Читає і записує звичайні та десяткові дроби.

Описує поняття: масштаб, відсоток; правило порівняння десяткових дробів.

Розв’язує вправи, що передбачають: знаходження дробу від числа і числа за його дробом; перетворення мішаного числа у неправильний дріб; перетворення неправильного дробу в мішане число або натуральне число; порівняння, додавання, віднімання звичайних дробів з однаковими знаменниками; порівняння десяткових дробів, додавання, віднімання, множення і ділення десяткових дробів; округлення десяткових дробів до заданого розряду; використання масштабу; знаходження відсотка від числа та числа за його відсотком; знаходження середнього арифметичного кількох чисел; середнього значення величини.

Розв’язує текстові задачі на основі залежностей між величинами, про які йдеться в умові, та просто задачі комбінаторного характеру.

Учень/учениця:

Наводить приклади: звичайних і десяткових дробів

Пояснює, що таке середнє значення величини

Пояснює правила: порівняння, додавання і віднімання звичайних дробів з однаковими знаменниками; порівняння, округлення, додавання, множення і ділення десяткових дробів

Формулює означення: правильного і неправильного дробів; відсотка, середнього арифметичного

Розв’язує вправи, що передбачають: знаходження дробу від числа і числа за його дробом; перетворення мішаного числа у неправильний дріб; перетворення неправильного дробу в мішане число або натуральне число; порівняння, додавання, віднімання звичайних дробів з однаковими знаменниками; порівняння десяткових дробів, додавання, віднімання, множення і ділення десяткових дробів; округлення десяткових дробів до заданого розряду; знаходження відсотка від числа та числа за його відсотком; знаходження середнього арифметичного кількох чисел; середнього значення величини

Отже, якщо говорити про відмінності в Державних стандартах та програмах, то зміни фактично відбулися лише у державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки.

Побажання щодо внесення змін у програми з математики:

  1. При проведені районних методичних засідань вчителями математики були висловлені пропозиції щодо створення програми неперервного курсу математики для 1-11 (або 1-9) класів. Така програма допомагала б вчителям бачити зміст і особливості навчання математики в початковій школі, середній та старшій школі , набутих знань і умінь в наступних класах, і перспективи розвитку.

  2. Ввести єдині орфографічні вимоги щодо записів рівнянь, нерівностей, виразів, задач та дробових чисел з математики.


Література

  1. Державний стандарт базової та повної загальної освіти за 2004 рік.

  2. Держаний стандарт базової та повної загальної освіти за 2011 рік.

  3. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5- 12 класи. // Київ. Перун., 2005.

  4. Навчальна програма для учнів 5 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Розділ 2

Теоретичні та методичні засади реалізації нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти освітньої галузі «Математика»

Впровадження компетентнісного підходу до викладання математики

Так як в новому Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти затвердженого 23 листопада 2011 року велику увагу відводиться компетентнісному підходу, то потрібно усвідомити нові підходи до викладання математики, починаючи з 5 класу 2013 року. Компетентнісний підхід до освіти - це спроба привести у відповідність освіту і потреби ринку праці. Він не є чимось новим, штучно створеним, а гармонійно поєднує традиційний підхід викладання, головним завданням якого було формування стійких знань, умінь та навичок, і особистісну орієнтовану форму навчання, метою якої є створення умов для розвитку та самореалізації кожного учня.

Виходячи з того, що компетентність - це не проста сума знань, умінь та навичок, а психосоціальна риса, яка надає учню сили та впевненості у власній успішності, можливість ефективно взаємодіяти з навколишнім середовищем, змінюються самі підходи до викладання предметів, форми роботи, зміст освіти, оцінювання результативності роботи педагога.

Починати свою роботу потрібно з 5 класу, а так як в наступному навчальному році 5 клас переходить на новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти, то вчитель повинен ознайомитися з проектом Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, новою програмою задовго до 1 вересня. Опрацювати основні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, розробити план реалізації нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти освітньої галузі «Математики» та усвідомити нові підходи до викладання математики, починаючи з 5 класу 2013 року.

Основною метою освітньої галузі “Математика” є формування в учнів математичної компетентності на рівні, достатньому для забезпечення життєдіяльності в сучасному світі, успішного оволодіння знаннями з інших освітніх галузей у процесі шкільного навчання, забезпечення інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх уваги, пам’яті, логіки, культури мислення та інтуїції.

Відповідно до нового Державного стандарту базової і повної середньої освіти основною метою освітньої галузі «Математика» є:



  • розкриття ролі та можливостей математики у пізнанні та описанні реальних процесів і явищ дійсності, забезпечення усвідомлення математики як універсальної мови природничих наук та органічної складової загальної людської культури;

  • розвиток логічного, критичного і творчого мислення учнів, здатності чітко та аргументовано формулювати і висловлювати свої судження;

  • забезпечення оволодіння учнями математичною мовою, розуміння ними математичної символіки, математичних формул і моделей як таких, що дають змогу описувати загальні властивості об’єктів, процесів та явищ;

  • формування здатності логічно обґрунтовувати та доводити математичні твердження, застосовувати математичні методи у процесі розв’язування навчальних і практичних задач, використовувати математичні знання і вміння під час вивчення інших навчальних предметів;

  • розвиток умінь працювати з підручником, опрацьовувати математичні тексти, шукати і використовувати додаткову навчальну інформацію, критично оцінювати здобуту інформацію та її джерела, виокремлювати головне, аналізувати, робити висновки, використовувати отриману інформацію в особистому житті;

  • формування здатності оцінювати правильність і раціональність розв’язання математичних задач, обґрунтовувати твердження, розпізнавати логічно некоректні міркування, приймати рішення в умовах неповної, надлишкової, точної та ймовірнісної інформації.

У Державному стандарті компетентності вживаються у такому значенні:

1) громадянська компетентність - здатність учня активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства;

2) загальнокультурна компетентність - здатність учня аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності;

4) здоров’язбережувальна компетентність - здатність учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупність здоров’язбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей;

5) інформаційно-комунікаційна компетентність - здатність учня використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань;

6) ключова компетентність - спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;

7) комунікативна компетентність - здатність особистості застосовувати у конкретному виді спілкування знання мови, способи взаємодії з людьми, що оточують її та перебувають на відстані, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями;

8) міжпредметна естетична компетентність - здатність виявляти естетичне ставлення до світу в різних сферах діяльності людини, оцінювати предмети і явища, їх взаємодію, що формується під час опанування різних видів мистецтва;

9) міжпредметна компетентність - здатність учня застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей;

10) предметна (галузева) компетентність - набутий учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної із засвоєнням, розумінням і застосуванням нових знань;

11) предметна компетенція - сукупність знань, умінь та характерних рис у межах змісту конкретного предмета, необхідних для виконання учнями певних дій з метою розв’язання навчальних проблем, задач, ситуацій;

12) проектно-технологічна компетентність - здатність учнів застосовувати знання, уміння та особистий досвід у предметно-перетворювальній діяльності;

13) соціальна компетентність - здатність особистості продуктивно співпрацювати з партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.

Формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів, зміст якої є інтегративним, відбувається у результаті застосування під час вивчення всіх предметів навчального плану діяльнісного підходу. Навчальними програмами обов’язково передбачається внесок кожного навчального предмета у формування зазначеної компетентності.

Реалізація нового Державного стандарту освітньої галузі «Математика»

Освітня галузь «Математика» має на меті забез­печити учнів основами знань математичних наук і методології наукового пізнання довкілля: уточ­нення, поглиблення і розвиток сенсорних умінь школярів, за допомогою яких вони успішно орієн­туватимуться в навколишньому середовищі; фор­мування уявлень про геометричні фігури і тіла та їх властивості; формування умінь доказово мірку­вати і пояснювати свої дії — розвиток відповідних мовленнєвих умінь, пов'язаних із використанням математичних термінів та символів; розвиток ло­гічного мислення, розвиток особистості учня, його природних нахилів, інтелекту, здатності до само­освіти; формування життєвої та соціальної компе­тентності учня, уміння поводитися в соціумі, при­ймати важливі рішення тощо.

При цьому важливого значення набуває проб­лема формування мотивації навчальної діяльності школярів, зокрема, таких питань:


  • способів формування в учнів позитивного ставлення до навчання;

  • способів формування почуття обов'язку й відповідальності;

  • роз'яснення учням важливості та значущості набутих знань у суспільному та особистому житті;

  • створення на уроках ситуацій захвату від на­вчального матеріалу;

  • впливу емоційного стану учня на мотивацію навчання;

мотивації до навчання обдарованих дітей;

професіоналізму вчителя та його роль у фор­муванні мотивації учня та його особистості;

психологічних проблем мотивації навчання;

стану фізичного та психічного здоров'я учня та їх впливу на мотивацію навчальної діяльності.



Математика передбачає формування в учнів уявлення про сутність математичних знань, зо­крема, з алгебри та геометрії, ознайомлення їх з ідеями та методами математики, її роллю у пі­знанні дійсності, оволодінню системою матема­тичних знань і вмінь, що має передусім загально­культурне спрямування, необхідне для успішного вивчення інших предметів і курсів.

Мотивація навчання — спрямування школярів на навчальну діяльність, внутрішнє ставлення до неї.

Готуючись до уроку, вчитель повинен намага­тися розв'язати три ключові питання:

  1. Що ми ставимо за мету?

  2. Як організувати навчання?

  3. Наскільки успішно буде досягнуто визначених цілей?

  4. Де на практиці учень зможе використати набутті знання?

Саме тому завдання кожного педагога — разом з учнями досягти успіху, навчити дітей відчути ра­дість від подолання труднощів і перешкод, зрозу­міти, що нічого не дається в житті просто так, до всього потрібно докласти зусиль. У сучасних кри­зових умовах потрібні професіонали, яким прита­манна одна з найцінніших людських рис — стій­кість та вміння долати труднощі.

Перша заповідь виховання — дати дітям радість праці, радість успіху в навчанні та відчуття смаку перемоги, що пробудять у дитячих серцях почуття гідності.

Адже успіх у навчанні — чи не єдине джере­ло внутрішніх сил дитини, що породжують енер­гію для подолання труднощів і бажання навча­тися.

Зміст роботи з формування в дітей компетентностей на уроках математики в 5 класі

Нині людина живе і працює у світі, що постій­но змінюється. З наступного навчального року учні 5 класу переходять на навчання за новими Державними стандартами і саме тому завдання сучасного вчи­теля навчити учнів орієнтуватися в нових умовах і адаптуватися до змін, не втрачаючи свою індивіду­альність. Для того, щоб учень став активним учас­ником створення нового і прогресивного у майбут­ньому, навчання і виховання мають спрямовуватися на формування творчої особистості, яка здатна до самовдосконалення. Необхідно так організувати на­вчання учнів, щоб водночас достатньо повно реалі­зовувалися формування й розвиток умінь учнів як творчого, так і критичного мислення. Розв'язанню цієї проблеми певною мірою сприяє посилення спрямованості навчання на активізацію пізнаваль­ної діяльності учнів. Це призводить до формування в освітньому процесі нової культури навчання, під час якої знання й уміння здобуваються в діяльнос­ті та розв'язанні проблем в умовах активної позиції учня з урахуванням його індивідуальних особливос­тей.

Завдання вчителя не доносити істину, а вчити її знаходити. Дитину спочатку потрібно зацікавити, навчити хотіти й прагнути, а вже потім — знати й уміти. Процес навчання є своєрідним процесом самостійного «відкриття» учнем уже відомих у на­уці знань. «Людина досконало володіє лише тим, що сама здобуває власною працею», — писав пси­холог С. Л. Рубінштейн. Під час навчання матема­тики необхідно систематично збуджувати, розвивати та зміцнювати пізнавальний інтерес учнів і як важ­ливий мотив навчання, і як стійку рису особистості. Одним із засобів пробудження й підтримки пізна­вального інтересу до вивчення математики є формування в дітей стійких компетентностей на уроках математики та в позаурочний час. Це має значне освітнє та виховне значення.

Загальнокультурна компетентність

Мета: викорис­тання відомостей із різних галузей знань. Форму­вання грамотного, логічного мовлення.

Теми та цілі уроків, математичні об'єкти. Визна­чення, математичні терміни. Числові множини. Текстові задачі на рух, вартість і купівлю. Вправи на всі дії.

Завдання. Організація самостійного вивчення окремих параграфів підручника (переказати або пояснити прочитане, виділити, позначити, під­сумувати, підкреслити, перерахувати, назвати...). Складання математичного словничка, написан­ня математичних диктантів, завдань, спрямова­них на формування грамотності, промовляння і використання числівників, математичних термі­нів. Складання пам'ятки — опорного конспекту для однокласника з певної теми (дії з числами, розв'язування задач на рух тощо).

Приклади завдань (додаток 1)

Математичний диктант

Для математичного диктанту, що дає змогу ви­явити уміння записувати числа (натуральні, зви­чайні та десяткові дроби, відсотки), добирається текст на довільну тему (з історії, географії тощо).



Завдання. Записати числа, які є в тексті.

1.Миколаївська область розташована на півдні України, в басейні нижньої течії Південного Бугу. На заході, півночі та сході область межує з трьома іншими областями України: Одеською, Кіровоградською та Херсонською, відповідно. На півдні її територія займає кілька сотень кілометрів берегової лінії Чорного моря та його лиманів. Адміністратівній центр - Миколаїв.

Область розташована в межах двох фізико-географічних зон: лісостепової (Кривоозерський і західна половина Первомайського району) і степової (решта частини території), переважно в межах Причорноморської низовини.

2.По території області протікає вісімдесят п’ять річок, що належать басейнам Південного Бугу та Дніпра. Найбільші річки - Південний Буг, довжиною двісті п’ятдесят сім кілометрів в межах області, Інгул – сто сімдесят дев’ять кілометрів, Інгулець дев’яносто шість кілометрів. Глибоко в суходіл вдаються Дніпровсько-Бузький (шістдесят три кілометри), Тилігульський (шістдесят кілометрів), Бузький (сорок два кілометри) і Березанський (двадцять шість кілометрів) лимани. В області багато ставків і водосховищ загальною площею водного дзеркала понад тринадцять тисяч гектарів. Річки і ставки використовуються в основному для зрошування сільськогосподарських угідь і рибальства.

3.Клімат області помірно континентальний із м'якою малосніжною зимою й спекотним посушливим літом. Середньорічні температури: літня – плюс двадцять один градус за Цельсієм; зимова – мінус двадцять градусів за Цельсієм. Середньорічна кількість опадів коливається від триста тридцяти міліметрів на півдні області до чотириста п’ятдесяти міліметрів на півночі. Грунти: на півночі чорноземи звичайні, на півдні чорноземи південні, каштанові та темно-каштанові.

4.Мінерально-сировинні ресурси на території області представлені значними запасами будівельних матеріалів: каменю будівельного понад шістсот двадцять сім мільйонів метрів кубічних, гранітів із широкою гаммою кольорів і високими декоративними якостями п’ятдесят одна ціла три десятих мільйонів метрів кубічних, каменя пиляного сімдесят три цілих дві десятих мільйонів метрів кубічних, цементної сировини шістдесят одна ціла сім десятих мільйонів тонн, глиняно-черепичної сировини сорок вісім цілих одна десята мільйонів метрів кубічних, піску будівельного сто двадцять три цілих сім десятих мільйонів тонн. Промислове значення мають також поклади вапняків шістнадцять цілих чотири десятих мільйони тонн, каоліну сто тринадцять цілих сім десятих мільйонів метрів кубічних, дорожніх матеріалів.

5.Загальна площа лісового фонду досягає сімдесят тисяч гектарів, у тому числі покритих лісом тридцять вісім тисяч гектарів. Лісистість території становить понад одна ціла п’ять десятих відсотків. До головних порід лісів Миколаївської області відносять дуб, сосну, акацію білу, тополяю та інші.

Завдання. Прослухати текст і виписати слова математичного змісту.

Моє рідне місто — Новий Буг. Я дуже люблю своє місто. Воно гарне у всі пори року, світле та затишне.

Дуже приємно пройтися вулицями рідного міс­та. Вони прямі й широкі, їх освітлюють у вечірній час ліхтарі кулястої форми, розміщені на верти­кальних стовпах, розташованих паралельно між собою.

Особливо гарне місто влітку. Його прикраша­ють численні сквери та парки з газонами й клум­бами різної конфігурації. Це прямокутники, круги, трикутники. Площа зелених насаджень займає де­сяту частину площі міста.

Органічно вплелися в архітектуру міста зелені насадження. Вони доглянуті й гарно підстрижені у формі куль та конусів.

Окрасою міста є головна вулиця Леніна, де паралель­ними рядами виструнчилися пірамідальні деревця.

У моєму місті поряд із одноповерховими будинками з'явилися будинки на 2 і 3 поверхи. Більшість з них мають форму прямокутних паралелепіпедів.

Славне героїчне минуле нашого міста. Про сла­ву нового Бугу свідчать численні пам'ятники, поста­менти, стели прямокутної і циліндричної форми.

Я дуже люблю рідне місто.

Запиши пропущене число.

В умові умисно пропущено числові дані. Про­понується вибрати із записаних на дошці чисел ті, якими могла би бути виражена та чи інша вели­чина.



  1. Миколаїв — обласний центр. Місто було за­сноване в ... році. Нашому місту ... років. Тери­торія Миколаївської області — ... тис кв. км. До складу області входить ... районів. У Миколаївській області протікає ... великих та малих річок. Ліси займають площу в ... кв. км. Я дуже люблю своє місто.

  2. Київ — столиця України. Місто було засно­ване в ... році. Київ стоїть на березі р. Дніпро. У Києві проживає ... жителів. У Київській області ... районних центрів. Площа Києва — ... кв. км, а Ки­ївської області — .... кв. км. Населення Києва та Київської області становить ... населення України.

  3. Я навчаюся в школі № У нашій школі навчається ... учнів. У початковій школі ... учнів, яких навчають ... вчителів. У ... 5—9 класах навча­ється ... учнів. Хлоп­чиків на ... більше, ніж дівчаток.

Розв'язування задач.

  1. У лісостеповій зоні листяні ліси, площею 1 га, поглинають за рік 700—1000 кг шкідливих речовин. Яку кількість шкідливих речовин по­глинають за рік ліси лісостепової зони, якщо їх площа становить 12,5 % від площі України (603,7 тис. кв. км)?

  2. 1 га соснового лісу 20-річного віку поглинає за рік 9350 кг вуглекислого газу та виділяє 7250 кг кисню. Скільки вуглекислого газу поглинає 35 га сосняку? Скільки кисню виділяє 56 га сосняку?

  3. Відстань від Миколаєва до Нового Бугу 100 км автомобіль марки Лада-2110 проходить за 2 год.

Розрахуйте вартість подорожі однієї людини в обидва кінці, якщо на кожні 100 км витрачається 8 л бензину, а 1 л бензину коштує 9 грн.

На непередбачені витрати (штрафи, купівлю запчастин тощо) витрачається 20 % від вартості бензину.

Вартість харчування в кафе вздовж траси стано­вить 45 грн.

4. Середня заробітна платня у м. Миколаєві: підприємства — 3700 грн.; освіта — 1600 грн.; охорона здоров'я — 1600 грн.; малий бізнес — 2500 грн.; інші галузі — 1700 грн.

Розрахуйте середню заробітну платню у м. Миколаєві.

Примітка. Використовується при вивченні но­вих понять, на етапі усної роботи, при розв'язуванні текстових задач, задач із великою кількістю дій. До створення таких завдань можна залучати й дітей, а результати їх роботи висвітлювати на сайті.

Комунікативна компетентність

Мета: удосконалю­вати навички роботи в групі, вміння працювати на результат, аргументувати власну думку, вести діа­лог тощо.

Теми та цілі уроків, математичні об'єкти. Мате­матичні софізми. Визначення математичних по­нять, чисел (натуральне, просте, парне тощо).

Завдання. Визначити помилку в міркуваннях. Проговорити сусіду по парті визначення, правило, вислухати його відповідь. Розказати визначення, правило консультанту й отримати перепустку на урок.

За карткою-тренажером здати консультанту за­лік з усної лічби (під час виконання завдання вра­ховується витрачений час)



Приклад завдання для 5-го класу (додаток 2)

Визначити помилку в міркуваннях. Доведемо, що 5 = 6. Запишемо правильну рівність:

35 + 10 - 45 = 42 + 12 - 54.

Винесемо в кожній частині спільний множник за дужки:

5(7 + 2 - 9) = 6 (7 + 2 - 9).

Поділимо обидві частини на спільний множник.

Отримаємо: 5 = 6.

Примітка. Софізми добираються з книжок про цікаву математику до кожного розділу. Робота про­водиться на початку уроку або в позаурочний час. Можна запропонувати учням творчу роботу по створенню брошури «Софізми і їх розв’язання», тобто дати дітям можливість самим знайти софізми для брошури і представити результати своєї роботи.

Інформаційно - комунікаційна компетенція

Мета: навчати отри­мувати потрібну інформацію, використовуючи до­ступні джерела (довідники, підручники, словники, ЗМІ) та передавати її.

Теми та цілі уроків, математичні об'єкти. Роз­рахункові задачі на рух і вартість. Старовинні міри довжини, маси, історичні терміни, матема­тичні поняття, утворені від іноземних та застарі­лих слів.

Практичне впровадження: Дуже часто мені як вчителю математики не вистачало засобів для наочної демонстрації того чи іншого поняття в навчально – виховному процесі. З опануванням комп’ютерних технологій я змогла не використовуючи застарілу матеріальну базу кабінету: таблиці, пам’ятки, все це показувати дітям на уроках математики в яскравій, цікавій та захоплюючий спосіб. Першою сходинкою стало ознайомлення з мережею Інтернет, де кожен вчитель може черпати цікаву та важливу інформацію. Потім створила електрону скриньку, за допомогою якої можу спілкуватися з різними людьми, виданнями, вчителями по обміну досвідом. Потім з’явилася ідея створити скриньку, яка б допомогла мені спілкуватися з учнями та батьками. Створивши таку скриньку, я розсилаю роботи учням, перевіряю їх реферати, розв’язки олімпіад, творчих конкурсів, казки, кросворди. Далі з’явилася ідея показувати всі дитячі роботи, надбання, тому створила власний сайт, на якому як діти, так і кожен бажаючий може розмістити свої авторські роботи (додаток 3). Це неймовірно зацікавило учнів школи, адже їх роботи зможуть бачити всі бажаючі. Тому робота закипіла з новою силою. В учнів з’явилося бажання вчитися, змагатися, сходити на вершину Олімпу. Учні школи зібрали неймовірно багатющий матеріал з історії математики, що дало мені змогу створити декілька брошур «Видатні математики світу» в двох частинах, «Як виникла алгебра й геометрія?», «Історія походження математичних термінів та величин», « Розвиток математики з давнини до сучасності», «Час у різні віки», «Цікава математика».
Працюючи над даною технологією навчання на протязі трьох років, я відчула, що за цей час зріс і мій професійний розвиток. Я почала друкуватися в періодичних виданнях «Шкільного світу» та ВГ «Основа» (додаток 4), розміщувати свої електронні роботи на сайтах ВікіОсвіти, Учительського журналу, Методичного порталу (додаток 5). Мої учні почали займати призові місця на районних олімпіадах (додаток 6). Також роботи своїх учнів я відправляю до редакції журналів, щоб опублікувати (додаток 7). Це дає моїм учням віру у власні сили та бажання працювати і досягати результатів.

Отже, впроваджуючи в своїй роботі інформаційно – комунікаційну технологію я бачу, що мої учні змінилися, в них з’явилося бажання вчитися, досягати результатів, дізнаватися, щось нове та цікаве. Адже перед ними стоїть ціль: їх найкращі роботи зможе побачити увесь світ, їх досягнення зможуть оцінити інші люди, батьки. Хоч мій колаж і був створений з різних прийомів та технологій, але його частинки укладені в мій досвід дали свої результати.



Завдання. За один-два тижні до уроку-практикуму з розв'язування розрахункових задач роздати картки з указаними даними, необхідними до уро­ку. Діти збирають дані, використовуючи доступні джерела. Учитель адаптує дані при підготовці до уроку.

Приклад картки (додаток 8)

Використовуючи тлумачний словник, дайте ви­значення поняття «дріб». Наприклад:



  • У математиці дріб — це ...

  • У мисливстві дріб — це ...

  • У музиці дріб — це ...

Примітка. Робота проводиться при вивченні термінів за потребою. Можна запропонувати видати невеличку книжечку «Терміни і їх походження». Якщо працювати на протязі навчання в школі вийде чималий збірничок.

Здоров’язбережувальна компетентність

Мета: навчати дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей

Теми та цілі уроків, математичні об'єкти. Розрахункові задачі, які допоможуть довести дітям шкідливість паління, алкоголю та інше. Знаходження відсотків від числа. Додавання, віднімання, множення та ділення десяткових дробів.

Завдання. Дані задачі можна розробити й розмістити в кабінеті математики або на персональному сайті вчителя, щоб діти могли відвідувати, розв’язувати й завантажувати на сайт або приносити вчителю в кабінет на перевірку.

Приклад завдань для 5 класу (додаток 9)

  1. Тривалість життя людини, яка починає ку­рити в підлітковому віці, скорочується на 15 %. На скільки років скоротиться життя такої людини, якщо середня тривалість життя в Україні — 68 ро­ків?

  2. При опитуванні дорослого населення вияви­лося, що курять 482 чоловіки з 1000 опитаних та 88 жінок з 900 опитаних. Який відсоток чоловіків та жінок курять?

  3. Пачка сигарет коштує 6 грн. Місячний за­робіток курця — 1500 грн. Скільки відсотків від за­робітку витрачає курець, викурюючи за добу пачку сигарет?

  4. Потреба однієї людини у воді на добу стано­вить 1,5—2,5 л. Розрахуйте потребу в питній воді для своєї сім'ї на добу, місяць, рік. Яка потреба в питній воді на добу (місяць, рік) у м. Новому Бузі, якщо чисельність населення стано­вить тис. осіб?

  5. Складіть меню на один день та розпишіть режим прийняття їжі.

Примітка. Це допоможе вчителеві виховувати в учнів економію та бережливе ставлення до власного здоров’я, природних ресурсів. Можна підібрати мелодії і створити диск з музикою для проведення фізхвилинок або запропонувати конкурс «Міс задача», в якому учням потрібно скласти задачу про шкоду негативних явищ на організм дитини.

Громадянська компетентність

Мета: навчити учнів відповідально ставитись до своїх прав та обов’язків з метою розвитку демократичного суспільства

  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка