У статті розглянуто питання навчання студентів внз економічного напряму ділового писемного спілкування англійською мовою з використанням електронного підручника



Скачати 164.28 Kb.
Дата конвертації11.09.2017
Розмір164.28 Kb.
Effective self-study out of a class while using

business English electronic textbook

Кameneva Tatiana

International research and training center
The paper deals with the methodology of teaching English business writing to students of Economic faculties of high educational institutions while using electronic textbook. The main purposes of this paper is presenting the advantages of electronic textbook and giving recommendations on how to organize effective self-study out of a class towards raising the effectiveness of development and mastering trainee’s English business writing communicative competence.
підвищення ефективності самостійної роботи студентів

з використанням електронного підручника

ділової англійської мови

Каменєва Тетяна Миколаївна

Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій

МОН та НАН України


У статті розглянуто питання навчання студентів ВНЗ економічного напряму ділового писемного спілкування англійською мовою з використанням електронного підручника. Теоретично обґрунтовано та визначено переваги електронного гіпертекстового підручника щодо підвищення ефективності самостійної позааудиторної роботи студентів з ділової англійської мови.
Психолого-педагогічні чинники організації ефективної самостійної позааудиторної роботи студентів у вищих навчальних закладах економічного напряму.

В умовах широких міжнародних контактів, мовна освіта спрямована на підготовку гармонічно розвинутої особистості майбутнього менеджера з відповідним до вимог суспільства рівнем комунікативної компетенції. Впровадження кредитно-модульної системи в контексті реалізації принципів Болонської декларації [1] потребує перегляду чинних організаційних форм навчання у вищому навчальному закладі економічного напряму, а саме зменшення аудиторних занять з викладачем і перенесення основного навантаження на самостійну позааудиторну роботу студента.

У цієї тенденції існують свої об’єктивні передумови, пов’язані насамперед із зміною підходу до суб’єкту навчання – студента, який з його внутрішніми потребами і мотивами, суб’єктивним досвідом та індивідуально-психологічними властивостями є центральною фігурою в навчальному процесі. Сама ж навчальна діяльність спрямована на оволодіння способами самостійного здобуття знань [2, с. 25–32]. У зв’язку з цим концепція самостійного здобуття знань у процесі навчання набуває пріоритетного значення в сучасній педагогіці та методиці викладання іноземних мов [3, с. 5−12].

Концепція самостійного здобуття знань у процесі навчання ґрунтується на таких основних положеннях:

1) навчання є активним процесом, спрямованим на здобуття та конструювання власного знання, а не просто на його „копіюванні”, що можна було б співвіднести з досить традиційним поняттям „засвоєння знань”;

2) особистість студента з його внутрішніми потребами і мотивами, власним лінгвістичним досвідом та індивідуально-психологічними особливостями є суб’єктом навчання;

3) роль викладача змінюється від ролі джерела знань, передавача інформації до ролі інструктора навчання, консультанта, координатора.

Самостійна позааудиторна робота з ділової англійської мови може розглядатися як „самостійна пізнавальна діяльність” (визначення Н.Ф.Коряковцевої) – вищий рівень самостійної роботи [3, c. 14], оскільки вона спрямована на розв’язання пізнавальних, комунікативних і мовленнєво-поведінкових завдань; оцінюється та коригується самим студентом, що вимагає великої мотивації [4, с. 69−70]; рефлексивного мислення та критичного усвідомлення власних здібностей та можливостей [3, c. 25]; значної відповідальності за результати навчальних досягнень. При цьому основним завданням викладача стає організація пізнавальної діяльності студентів, яка б не лише дозволяла засвоювати студентами готові знання, а і спонукала одержувати знання самостійно з різних джерел і вміти застосовувати їх на практиці [4, с. 6].

Метою самостійної позааудиторної роботи майбутніх менеджерів є не лише доповнення мовленнєвих навичок; корекція й удосконалення мовленнєвих умінь; закріплення та поглиблення знань ділової англійської мови, одержаних під час аудиторної роботи, але, у ширшому контексті, оволодіння індивідуальними стратегіями самонавчання [ 3, с. 17].

Розвиток умінь самонавчання є однією з найважливіших передумов підготовки гармонічно розвинутої особистості майбутнього фахівця, яка здатна самостійно розв’язувати проблему, приймати на себе відповідальність, знаходити конструктивні рішення та вихід із критичних ситуацій, вибирати джерела пізнання, шукати інформацію, презентувати свої ідеї, критично оцінювати результати своїх навчальних досягнень, правильно організовувати внутрішні мотиви, що спонукають особистість до безперервної підтримки загального рівня комунікативної компетенції. Відсутність практичних навичок самонавчання, невміння використовувати різноманітні прийоми постійного оновлення знань у майбутньому ускладнюють як ефективну працю за фахом, так й ефективне використання ділової англійської мови у професійній діяльності.

Одним з головних чинників організації ефективної самостійної позааудиторної роботи студентів є формування процесуальної мотивації (за О.Н.Леонтьєвим 1975), яка виникає у студента в наслідок його інтересу не лише до змісту навчального матеріалу, а й до самого процесу самостійного набуття знань [6]. Реалізація процесуальної мотивації, на думку О.Б.Тарнопольського і С.П.Кожушко, залежить від позитивного ставлення студентів до навчальних дій з оволодіння діловою англійською мовою; від можливостей спілкуватися нею в реальних професійних ситуаціях; від зменшення обсягу репродуктивної діяльності на користь застосування продуктивних, творчих навчально-пізнавальних завдань [7, с. 66].

Позааудиторна робота менш регламентована, ніж аудиторна, унаслідок чого її організацію бажано здійснювати з урахуванням суб'єктивного лінгвістичного досвіду та індивідуально-психологічні властивостей студентів. Врахування інтелектуальних і пізнавальних процесів психіки, які є основою лінгвістичного досвіду особистості, сприяє засвоєнню не тільки фактологічних відомостей, а й причинно-наслідкових відношень між відповідними мовними і мовленнєвими одиницями. З цією метою є доречним під час самостійної позааудиторної роботи надати студенту можливість вільного вибору індивідуальної траєкторії вивчення навчального матеріалу залежно від його здібностей та можливостей. При цьому основними завданням викладача стає організація пізнавальної діяльності студентів, яка б не тільки дозволяла засвоювати студентами готові знання, а і спонукала одержувати знання самостійно із різних джерел і вміти застосувати практично.

Продуктивність самостійної позааудиторної роботи студентів залежить від того як здійснюється керування, контроль і самоконтроль їх навчальних досягнень. Вибір стратегії керування самостійною позааудиторною роботою тісно пов'язаний, з одного боку, з типом педагогичної взаємодії, а з іншого боку  з організацією зворотного зв’язку з метою забезпечення об’єктивного контролю результатів навчальних досягнень студентів.

Вивчення концепції самостійного здобуття знань у процесі навчання, зумовило зробити висновок про те, що ефективна самостійна робота можлива лише за умови, якщо студента виховано як автономну особистість. Методичні дослідження Н.Ф.Коряковцевої, О.Б.Тарнопольского, L.Dam, L.Dickinson, W.Littlewood, А.Waters доводять, що рівень мотивації значно зростає, якщо студенти мають можливість самостійно робити вибір пріоритетних тем та навчальних ситуацій, обирати способи діяльності, розкривати для себе мову і мовлення шляхом їх прагматичного використання, а не лише через сприйняття пояснень викладача. У зв’язку з цим, одним з головних чинників, які впливають на ефективність самостійної позааудиторної роботи розглядається певний рівень автономії студента.

Слід зазначити, що єдиної загальноприйнятої градації рівнів автономії на сьогоднішній день немає. За твердженням Т.М.Гусак, рівень автономії залежить від того, як вирішується „суперечність між внутрішньою незалежністю студента і одночасною його зовнішньою залежністю від викладача” [4, с. 64 ]. Автор розмежовує рівні автономії за критерієм „тип педагогічної взаємодії”, який співвідноситься з характером керування навчальною діяльністю студента, видами зворотного зв’язку між студентом, викладачем або навчальною програмою. Т.М.Гусак виділяє такі типи педагогічної взаємодії: авторитарну; особистісно орієнтовану; індивідуально орієнтовану та самоорієнтуючу. Цим типам педагогічної взаємодії відповідають такі види автономії студента: нульова, напівавтономія, частково залежна автономія, повна автономія. Останній тип педагогічної взаємодії реалізує автономію студента найбільшою мірою [4, 69−71].

О.Б.Тарнопольський і С.П.Кожушко підходять до градації автономії з позиції організаційних форм навчальної діяльності. Дослідники виділяють три рівні автономії навчальної діяльності − рівень нульової автономії (аудиторна робота під керівництвом викладача), рівень групової автономії (аудиторна робота в групах без викладача), рівень індивідуальної/групової автономії (аудиторна групова або позааудиторна індивідуальна робота без викладача). На кожному з цих рівнів, відповідно, студенти опановують навчальний матеріал у такій послідовності: 1) етап накопичення потрібного мовного і мовленнєвого матеріалу та його опрацювання; 2) етап самостійного прийняття рішень з вибору мовних та мовленнєвих засобів, хоча напрямок діяльності визначається викладачем/завданнями підручника; 3) етап реалізації повної автономії студентів у напряму самонавчання, яке знаходить прояв у виборі часткових цілей, завдань, змісту та методу [7, с. 96].

Ознаками автономного навчання вчені вважають такі: надання студентам права у виборі цілей, змісту, методів навчання та навчальних матеріалів [4]; наявність програми навчання на основі аналізу конкретних потреб студентів [8; 9]; можливість самостійного вирішення проблемних творчих завдань засобами мови, яка вивчається [7, с. 92].

Проаналізувавши психолого-педагогічні чинники, які визначають роль і значення самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів, враховуючи результати власних досліджень та відомих дослідників цієї проблеми, ми дійшли до висновку, що для підвищення ефективності самостійної позааудиторної роботи майбутніх менеджерів з ділової англійської мови найголовнішим є створення у вищому навчальному закладі для цього певних організаційно-методичних умов. Ми визначаємо ці умови як такі:

1) посилення процесуальної мотивації у майбутнього менеджера завдяки використанню продуктивних, творчих навчально-пізнавальних завдань;

2) відтворення у навчальній діяльності ситуацій максимально наближених до професійної діяльності майбутнього менеджера;

3) урахування функціональних процесів психіки і відповідних до них інтелектуальних і пізнавальних процесів, які є основою лінгвістичного досвіду майбутнього менеджера;

4) моделювання особистісно і професійно значущого для майбутнього менеджера контексту навчальної діяльності, що потребує самостійного оволодіння ним аспектів мови і культури для професійної діяльності;

5) формування у майбутнього менеджера індивідуальних стратегій, способів і прийомів самонавчання, які сприятимуть як особистісному зростанню, так і професійному його становленню;

6) орієнтація на моделі педагогічної взаємодії, які поступово спрямовують майбутнього менеджера на підвищення автономії навчання.

Проте, створення всіх означених вище організаційно-методичних умов ускладнюється тим, що у більшості вищих навчальних закладів економічного напряму навчання досі залишається спрямованим на передачу і відтворення готових знань, а не на здобуття студентами нових знань. Завдяки такому підходу процес навчання центрується навколо викладача, який виконує більшу частину мовної та інтелектуальної роботи в той час, як студенти лише сприймають знання. Розповсюдженість цього підходу до навчання підтримується завдяки тому, що викладач продовжує покладатися на засоби навчання, котрі обмежують пізнавальні можливості студентів і не сприяють розвитку їхніх розумових здібностей. Отже, одним із шляхів підвищення ефективності самостійної позааудиторної роботи майбутніх фахівців з ділової англійської мови є вирішення проблеми створення і впровадження засобів, які були б, за визначенням Н.Ф.Коряковцевої, „принципово зорієнтовані на розвиток продуктивності та творчості студента в процесі вивчення мови та культури” [3, с. 17].

Традиційним засобом навчання, рекомендованим для загального використання у вищих навчальних закладах, що готують майбутніх менеджерів, є „паперовий” підручник (термін В.В.Краєвського) [9, с. 270]. Аналіз низки сучасних „паперових” підручників та навчально-методичних комплексів, які використовуються у вищих навчальних закладах для навчання майбутніх менеджерів писемного мовлення діловою англійською мовою дає підстави визначити деякі переваги та недоліки цих засобів.

До переваг „паперових” підручників можна віднести професійну спрямованість навчального матеріалу; його систематизованість і подання в доступній формі; привабливе поліграфічне оформлення; а також відповідність ергономічним вимогам. Матеріали для читання, зазвичай автентичні і є джерелом цінної і нерідко сучасної професійної і лінгвосоціокультурної інформації для студентів, що допомагає їм працювати в міжнародному професійному оточенні. Такі підручники базуються на модульному на принципі, що дозволяє викладачу гнучко відбирати ті елементи, які з його точки зору є найкориснішими, і вивчати в тому порядку, який є найпридатнішим для специфічних потреб і кількості годин для навчання. Підручники містять вправи для вирішення проблемних завдань та наглядні матеріали, що сприяють мотивації для спілкування англійською мовою. Характерними складовими „паперових” підручників є розділи з ключами для виконання вправ, контрольні запитання для самоконтролю, самоперевірки чи самопідготовки, граматичний довідник, тематичний словник та список використаної літератури.

Незважаючи на те, що автори намагаються забезпечити творче та самостійне оволодіння майбутніми фахівцями знаннями, вміннями та навичками ділової англійської мови з метою використання у майбутній професійній діяльності, можна визначити такі основні недоліки: обмежений обсяг продуктивних видів самостійної роботи, особливо з письма, і їхній зовні керований характер, що не дозволяє забезпечити реальної автономії студента.



Дидактичні функції та методичні особливості електронного підручника ділової англійської мови.

Альтернативою „паперових” підручників і посібників як засобів організації самостійної позааудиторної роботи, на думку О.О.Андрєєва, Т.І.Коваль, В.М.Кухаренко, О.П.Околелова, Є.С.Полат, С.О.Сисоєвої, О.Б.Тищенка, А.Ю.Уварова, P.Fenrich можна вважати електронні підручники та посібники. Досвід цих вчених засвідчив, що впровадження у навчальний процес електронних підручників та посібників може значно доповнити та збагатити навчання ділової англійської мови у вищих навчальних закладах завдяки перевагам, які надають комп’ютерні технології. Навчання з їх використанням, за твердженням О.Б.Тарнопольського та С.П.Кожушко, за своєю суттю є автономним [7, с. 91].

Т.І.Коваль підкреслює, що з появою комп’ютерних засобів навчання самостійна позааудиторна робота студентів модифікується, стає процесом не лише самонавчання, а й індивідуально-груповою діяльністю з можливістю організації як дистанційного керування нею викладачем, так і безпосереднього керування з боку комп’ютерної програми, що дає змогу кожному студенту навчатися за індивідуальною траєкторією учіння з метою досягнення певної мети навчання, поставленої викладачем або ним самим [11, с. 157−158].

Серед означених вище засобів електронний підручник займає істотне місце.



Електронний підручник ділової англійської мови розглядається у нашому дослідженні як спеціальний комп’ютерний засіб, що забезпечує студентам за допомогою інформаційних технологій подання навчального, методичного та інформаційно-довідкового матеріалів відповідно до цільових завдань Типової програми з англійської мови для професійного спілкування у вищих навчальних закладах, а також створює умови для навчання, самоконтролю та самокорекції за індивідуальною траєкторією формування вмінь писемного спілкування.

Проведений аналіз потенційних можливостей інформаційних технологій щодо підвищення ефективності самостійної позааудиторної роботи майбутніх менеджерів з ділової англійської мови, дає підстави сформулювати основні переваги електронного гіпертекстового підручника порівняно із „паперовим” як такі:



  • багаторівневе подання навчального матеріалу, що підлягає засвоєнню, та поєднання інформаційних масивів різних типів на підставі асоціацій в єдине смислове ціле;

  • діяльністний характер опрацювання змісту навчання, що досягається завдяки інтерактивній взаємодії студента з комп'ютерним мовленнєвим середовищем;

  • гнучке керування самостійною навчальною діяльністю студента за рахунок оптимального розподілу функцій між студентом, комп’ютером та викладачем;

  • активізація інтелектуальних і емоційних процесів сприйняття, розуміння, осмислення й інтерпретації навчального матеріалу завдяки інтеграція вербальної, візуальної і аудійованої інформації;

  • об’єктивний контроль знань, що полягає в забезпеченні якісного зворотного зв'язку з тим, хто навчається, і наявності автоматизованої системи діагностики знань;

  • накопичення статистичних даних про результати навчальних досягнень студентів;

  • моделювання деяких аспектів реальної ділової комунікації засобами англійської ділової мови.

Суттєвим недоліком електронного гіпертекстового підручника для автономного навчання, так само як і „паперових”, є відсутність реальних можливостей організації ділового та міжособистісного спілкування студентів засобами англійської мови. Як зазначають Є.С.Полат і А.Е.Петров, розв’язання цієї проблеми зумовлює включення у навчальний процес синхронної та асинхронної комунікації, що уможливлює організацію таких типів педагогічної взаємодії: „студент”  „студент” або „викладач”  „група студентів” [].

Завдяки застосуванню засобів організації асинхронної та синхронної комунікацій стає можливим принципово новий метод автономного навчання ділового писемного мовлення − самостійно-пізнавальна робота студентів у комп’ютерному мовленнєвому середовищі.

Комп’ютерне мовленнєве середовище, слідом за Т.І.Коваль, ми розуміємо як організовану сукупність інформаційних ресурсів та мережних засобів, системного і прикладного забезпечень, програмних засобів комп’ютерної комунікації, що поєднані однією метою − забезпечити особистість швидким доступом до знань, накопичених у суспільстві, зокрема з ділової англійської мови [11, с. 125].

Форми позааудиторної навчальної діяльності студентів з електронним підручником.

Включення у навчальний процес синхронної та асинхронної комунікації дозволяє зробити навчання писемного спілкування ефективнішим, проте досягнення необхідного балансу між видами навчальної діяльності і раціональним використанням засобів організації асинхронної та синхронної комунікацій відповідно до мети навчання вимагає ретельного аналізу щодо визначення оптимальних організаційних форм позааудиторної роботи у комп’ютерному мовленнєвому середовищі.

З метою вдосконалення існуючих організаційних форм і прийомів самостійної позааудиторної роботи, нами створено модель навчання ділової англійської мови студентів з використанням електронного підручника, у який зміст навчальної діяльності представлено навчально-комунікативними ситуаціями часткової, обмеженої та повної автономії. Ця модель охоплює такі форми позааудиторної навчальної діяльності:


  1. індивідуальна форма роботи студентів у навчально-комунікативній ситуації часткової автономії з внутрішнім самоконтролем;

  2. індивідуальна форма роботи студентів у навчально-комунікативній ситуації часткової автономії із зовнішнім автоматизованим контролем з боку комп’ютерної програми;

  3. індивідуальна форма роботи студентів у навчально-комунікативній ситуації обмеженої автономії із зовнішнім контролем з боку викладача;

  4. індивідуальна форма роботи студентів у навчально-комунікативній ситуації обмеженої автономії із зовнішній контролем з боку партнера;

  5. парна форма роботи студентів у навчально-комунікативній ситуації повної автономії в режимі асинхронної комунікації;

  6. парна чи групова форма роботи студентів у навчально-комунікативній ситуації повної автономії в режимі синхронної комунікації.

Перевірку ефективності самостійної позааудиторної роботи з використанням електронного підручника здійснено шляхом проведення природного навчального вертикально-горизонтального експерименту з жовтня до березня 2006–2007 навчального року на базі Одеського Європейського університету. Усього в експериментальному дослідженні взяло участь 272 особи, серед яких 60 студентів – у методичному експерименті.

Варійована умова експерименту полягала у зміні характеру позааудиторної роботи студентів з електронним підручником за формою виконання навчальних завдань та режимом електронної комунікації, що знайшло своє втілення у розподілі функцій контролю та корекції між студентами, викладачем та комп’ютером.

Значний приріст навичок і вмінь ділового писемного спілкування англійською мовою після завершення експериментального навчання засвідчив загальну ефективність розробленої методики (коефіцієнт навченості в ЕГ-1 = 0,27; а в ЕГ-2 = 0,22), а також доцільність використання електронного підручника із запропонованою підсистемою комп’ютерних вправ для організації самостійної позааудиторної роботи студентів.

Підтверджені статистикою результати експериментального навчання довели необхідність впровадження електронного підручника з метою організації ефективної позааудиторної роботи майбутніх менеджерів з ділової англійської мови. Це зумовило укладання методичних рекомендацій щодо застосування електронного підручника „Business Correspondence” в процесі навчання майбутніх менеджерів ділового писемного спілкування англійською мовою.



Висновки.

Результати дослідження дозволили сформулювати низку висновків.

По-перше, розв’язання цієї проблеми підвищення ефективності самостійної позааудиторної роботи з ділової англійської мови не можливе за традиційних засобів, організаційних форм та методів навчання.

По-друге, упровадження електронного підручника в навчальний процес, не лише уможливлює організацію нових форм позааудиторної роботи майбутніх менеджерів, а й спрямовує її на зростання автономності студентів у процесі навчання ділової англійської мови.



По-третє, ефективність самостійної навчальної діяльності можна підвищити за умов послідовного зростання ступеня самостійності студентів у комп’ютерному середовищі електронного підручника від рівня часткової автономії через рівень обмеженої автономії до рівня повної автономії.

Література:


  1. Матеріали Міністерства науки і освіти щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ–IV рівнів акредитації. — К., 2003. — 16 с.

  2. Зборовский Г., Шукшина Е. Самообразование – парадигма ХХІ века /
    Г. Зборовский, Е. Шукшина // Высшее образование в России. — 2003. — № 5. — С.25–32.

  3. Програма з англійської мови для професійного спілкування / Колектив авторів. — К.: Ленвіт. 2005. — 119 с.

  4. Коряковцева Н. Ф. Современная методика организации самостоятельной работы изучающих иностранные языки: Пособие для учителей.  М.: АРКТИ, 2002.  176 с.

  5. Гусак Т .М., Малінко О .Г. Підвищення самостійності студентів під час вивчення іноземних мов // Педагогіка і психологія. − 2000. − №4. − С. 61−69.

  6. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность / А. Н. Леонтьев. — М. : Политиздат, 1975. — 304 с.

  7. Тарнопольский О.Б., Кожушко С.П. Методика обучения английскому языку для делового общения: Учеб. пособие.  К.: Ленвит, 2004.  192 с.

  8. Сорока О. М. Психологічні умови застосування комп’ютерних засобів навчання у процесі навчання іноземної мови (на матеріалі дослідження студентів немовних факультетів): Автореф. дис. ...кандидата пед. наук / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – К., 2002.  14 с.

  9. Littlewood W. Self access: Why do we want it and what can it do? / W. Littlewood // Autonomy and independence in language learning /Ed. by P. Benson and P.Voller. — London and New York : Longman, 1997. — P. 79—91.

  10. Краевский В. В. Основи обучения. Дидактика и методика : [учебное пособие для студ. высш. учеб. заведений] / В. В. Краевский, А. В. Хуторской. — М. : Издательский центр „Академия”, 2007. — 352 с.

  11. Коваль Т.І. Професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів: Монографія. − К.: Ленвіт, 2007. − 264 с. − Бібліогр. С. 202−232.

Полат Е. С. Общие требования к электронному учебнику, созданному на базе Интернет-технологий [Электронный ресурс] / Е.С. Полат, А.Е. Петров. — Режим доступа: http://distant.ioso.ru/library/publication/5.htm.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка