У день охорони праці йшлося про уникнення стресів на робочому місці у рамках проведення заходів до Дня охорони праці під девізом «Стрес на робочому місці: колективний виклик»



Скачати 102.77 Kb.
Дата конвертації11.09.2017
Розмір102.77 Kb.
У День охорони праці йшлося про уникнення стресів на робочому місці

У рамках проведення заходів до Дня охорони праці під девізом «Стрес на робочому місці: колективний виклик» 27 квітня у Фастівській районні державній адміністрації проведено семінар-нараду з керівниками та службами охорони праці підприємств, установ, організацій району.

До участі у заході були залучені доповідачі: головний державний інспектор Головного управління Держпраці у Київській області Вікторія Шандурська, начальник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Фастівському районі, Київської області Ірина Ткач.

Підготували семінар-нараду з питань охорони праці фахівці відділу праці управліннясоціального захситу населення Фастівської РДА..

Що треба знати про стрес

З метою привернення уваги світової спільноти до питань охорони праці та смертності працівників на робочому місці щорічно 28 квітня відзначають Всесвітній день охорони праці.

У 2016 році Всесвітній день охорони праці проводиться під девізом „Стрес на робочому місці: колективний виклик”.

Стрес – фізична та емоційна реакція організму, яка виникає тоді, коли посадові обов’язки не відповідають здібностям, ресурсам і потребам працівника. Стрес на робочому місці є одним з найскладніших питань у сфері охорони праці та здоров’я, актуальність яких загальновизнана для всіх країн, професій та працівників.

Протягом останніх років в Україні спостерігається тенденція до зниження виробничого травматизму. Так, за даними Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, у 2015 році порівняно з 2014 роком кількість нещасних випадків на виробництві зменшилась на 8,1 % (з 4999 до 4592), з них зі смертельним наслідком – на 6,3% (з 384 до 360). При цьому тривалий час зберігається ситуація, коли серед причин настання нещасних випадків друге місце посідають психофізіологічні причини (близько 23 % загальної кількості), до яких і належить стрес на робочому місці.

Найпоширенішими психофізіологічними  причинами у 2012-2015 роках стали:



  • особиста необережність потерпілого – 62,3% (3 851 травмована особа);

  • травмування (смерть) внаслідок протиправних дій інших осіб – 19,9%  (1230  травмованих осіб);

  • інші причини (незадовільні фізичні дані або стан здоров’я отерпілого та ін.) – 14,5% (895 травмованих осіб).

По Фастівському району нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом зареєстровано:

 у 2013 році- 2 н/в  (Борівський комбінат комунальних підприємств, ТОВ «Агрофон»);

 у 2014 році – 2 н/в (Державне підприємство «Фастівське лісове господарство», Фермерське господарство «Полісся»-смертельний);

у 2015 році – 3 н/в (Приватне акціонерне товариство «Мотовилівський меблевий комбінат», ФОП Собко Н.І., Фастівська центральна районна лікарня,Філія «Фастівське районне дорожнє правління»). У всіх цих трьох випадках однією з причин настання нещасного випадку є саме психофізіологічна – особиста необережність потерпілого.



Особиста необережність виникає з різних причин:

а) працівник передбачав можливість настання нещасного випадку, але без достатніх підстав самовпевнено розраховував на його запобігання (застосував без дозволу несправний засіб індивідуального захисту, скористався несправним інструментом, який слід було передати в ремонт);

б) працівник не передбачав можливості настання нещасного випадку, хоча повинен був і міг передбачити (наприклад, біг сходами і впав);

в) працівник “звикає” до тих чи інших небезпечних або шкідливих виробничих факторів.

Явище “звикання” виникає, коли людину в процесі її трудової діяльності постійно в різній мірі оточують шкідливі виробничі  фактори  та працівник попереджений про наявність на робочому місці даних небезпек, і як наслідок, робітник перестає звертати на них увагу, а потім взагалі починає нехтувати небезпекою на робочому місці. Це значно підвищує ризик настання нещасного випадку на даному робочому місці і з цим необхідно боротися в першу чергуТому необхідно постійно вживати заходів для наочного інформування працюючих про ті чи інші виробничі фактори, які мають місце на підприємстві.

Наявність такої причини як «незадовільний фізичні дані або стан здоров’я потерпілого» може бути розцінено як неякісний медичний огляд, взагалі його непроведення або порушення роботодавцем чи працівником рекомендацій лікарів. Постає цілком логічне запитання. Якщо у працівника незадовільні фізичні дані або стан здоров’я потерпілого, чи можна було його допускати до виконання тієї чи іншої роботи? У цьому питання на перше місце виходить якість медичних оглядів та відповідальність роботодавця. В цьому аспекті слід визнати, що правильно було би потрібно проводити психофізіологічну експертизу для усіх категорій працівників, а не лише для тих, хто виконує роботи підвищеної небезпеки. Однак, на сьогодні діючим законодавством такого обов’язку не закріплено.

Поняття стресу

Але що ж таке «стрес на робочому місці»? Чи мають відношення усі психофізіологічні причини настання нещасних випадків до стресу?

У своєму житті практично кожна людина відчуває стрес. У сучасному світі стрес є одним з найпоширеніших недуг. І це дійсно так, адже впливу стресу піддаються люди різного віку і професій незалежно від національності та місця проживання, соціального стану та рівня культури.  Природа стресу - це унікальна реакція організму на небезпеку. І у кожної людини ступінь такої реакції – різний. Звідси і таке поняття як стресостійкість.

Говорячи про такі стресори, як виробничі фактори, дія яких виводить з рівноваги фізіологічні та психічні функції людини, що позначається на нервовій системі організму і служить причиною виникнення стресу, слід сказати, що дослідження такого впливу на людину праці в Україні мають місце, але вони не висвітлюють питання психофізіологічних критеріїв допуску працівника тієї чи іншої професії до роботи. Ці дослідження не відповідають на питання, яким чином можна встановити причинно-наслідковий зв'язок дій виробничих факторів по виникнення стресу. Діюче законодавство взагалі не містить нормативного визначення поняття «стрес».

Значну частину випадків стресів провокують фактори, пов'язані з виконанням професійних обов'язків. Роботодавці, які грамотно вибудовують свою систему менеджменту приділяють неабияку увагу питанням можливого впливу таких факторів. Спеціалісти з менеджменту виділяють такі організаційні чинники, здатні викликати стрес, як:

1) перевантаження чи занадто мала робоче навантаження;

2) конфлікт ролей (виникає, якщо працівнику пред'являють суперечливі вимоги);

3) невизначеність ролей (працівник не впевнений в тому, що від нього очікують);

4) нецікава робота (обстеження 2000 робітників – чоловіків 23-х професій показало, що ті, хто має більш цікаву роботу, проявляють менше неспокою і менш схильні фізичним нездужанням, ніж займаються нецікавою для них роботою);

5) погані фізичні умови (шум, холод і пр.);

6) неправильне співвідношення між повноваженнями і відповідальністю;

7) погані канали обміну інформацією в організації.

Іншу групу стресогенних факторів можна було б назвати організаційно-особистісними, оскільки вони висловлюють суб'єктивно-тривожне ставлення людини до своєї професійної діяльності. Німецькі психологи виділяють кілька типових страхів працівників:

1) страх не впоратися з роботою;

2) страх допустити помилку;

3) страх бути обійденою іншими;

4) страх втратити роботу;

5) страх втратити власне Я.

Причинами стрессогенности також є несприятливий морально-психологічний клімат у колективі, невирішені конфлікти, відсутність соціальної підтримки і т.д.

Як бачимо такі психофізіологічні причини, як особиста необережність, травмування (смерть) внаслідок протиправних дій інших осіб, незадовільні фізичні дані або стан здоров’я потерпілого не є тотожніми поняттями до визначення стресу. Найбільш наближеними до поняття стресу є такі психофізіологічні причини як  низька нервово-психічна стійкість та незадовільний психологічний клімат у колективі.

Низька нервово-психічна стійкість потерпілих та незадовільний клімат у колективі як причина настання нещасних випадків

На сьогодні провести аналітику нещасних випадків, які сталися по причині виникнення стресових ситуацій на робочому місці, майже неможливо, оскільки такого виробничого фактора, як «стрес», який може призвести до настання нещасних випадків чи професійних захворювань в діючому законодавстві чітко не визначено.

Проаналізувавши нещасні випадки, які сталися з такої причини, як незадовільний психологічний клімат у колективі, можна зробити висновок про те, що у більшості випадків комісія з розслідування визначала такі причини невірно, оскільки майже у кожному випадку мала місце інша основна причина – травмування (смерть) внаслідок протиправних дій інших осіб.

Аналогічні помилки, допускаються комісіями з розслідування також і при визначені такої причини, як низька нервово-психічна стійкість. До цієї причини також відносять нещасні випадки внаслідок протиправних дій інших осіб, порушення вимог інструкцій з охорони праці, особистої необережності.

В деяких випадках в якості причини настання нещасного випадку визначена нервово-психічна стійкість, яку можна дійсно охарактеризувати як «стрес». Наприклад, нещасний випадок у вигляді гострого інфаркту міокарда стався із директором деревообробного комбінату, який у терміновому порядку внаслідок поломки автонавантажувача організовував роботи із переміщення пиломатеріалів, які почали намокати внаслідок сильного дощу. Підприємство могло понести великі матеріальні збитки. Керівник переніс психоемоційне перевантаження, що призвело до серцевого нападу.

Другий приклад. Заступник директора сільськогосподарського підприємства став свідком завалення даху зерносховища, під яким опинилися 6 працівників. Заступник директора терміново організував рятувальні роботи і сам взяв у них активну участь. Після закінчення рятувальних робіт відчув слабкість, запаморочення, носом пішла кров, він стратив свідомість та під час падіння вдарився головою об сейф, отримавши струс головного мозку.

Однак при складанні акту комісією з розслідування так і не були визначені шкідливі або небезпечні фактори. Хоча в обох прикладах мало місце емоційне навантаження. Цей фактор класифікується як шкідливий за ступенем відповідальності за результат своєї діяльності та значущістю помилки. Обидва керівника  є відповідальними за функціональну якість основної роботи (завдання), а їх робота вимагає виправлень за рахунок додаткових зусиль всього колективу (групи, бригади тощо). У наведених прикладах має місце особливо шкідливих робота, оскільки керівники в даному випадку були відповідальними за функціональну якість кінцевої роботи, а їх неправильні рішення могли призвести до пошкодження обладнання, зупинки технологічного процесу, можливої небезпеки для життя. При виконанні їх роботи мав місце вірогідний ризик для власного життя та життя інших осіб і вони були відповідальними за безпеку інших осіб. Якщо вважати низьку нервово-психічну стійкість «стресом», то можна зробити висновок, що з обома керівниками сталися раптові погіршення стану здоров’я внаслідок стресу. 

Причини стресів досліджені європейськими науковцями, однак Україна потребує вивчення цієї проблеми із врахуванням своїх економічних та соціальних реалій, менталітету народу та його звичаїв.

На сьогодні провести аналітику нещасних випадків, які сталися по причині виникнення стресових ситуацій на робочому місці, майже неможливо, оскільки такого виробничого фактора, як «стрес», який може призвести до настання нещасних випадків чи професійних захворювань в діючому законодавстві чітко не визначено.

Атестація робочих  місць  за  умовами  праці – обов’язок кожного роботодавця    

Атестація умов праці, зокрема, дослідження таких показників, як напруженість праці (характер та функціональність виконуваної роботи, перенавантаження слухових, зорових, голосових аналізаторів, монотонність праці, режим праці, емоційні перевантаження, відповідальність за результат роботи), є особливо важливою, оскільки може свідчити про наявність чи відсутність ризиків «стресу», отриманого внаслідок впливу виробничих факторів. Слід враховувати, що до виникнення стресів можуть призвести в тому числі і фізичні статичні та динамічні перевантаження. Тому дослідження таких показників, як шум, температура, мікроклімат, важкість праці є необхідними не лише для визначення факторів, вплив яких на працівників за певних умов (інтенсивності, тривалості) може призвести до професійного захворювання, а і до раптового погіршення стану здоров’я та загострення загальних захворювань, які мають у працівника. З цієї ж причини проходження медичного огляду, в тому числі і психофізіологічної експертизи, стає обов’язковим не лише на посад, які потребують профвідбору, а для усіх працівників. Якісний медичний огляд та об’єктивне дослідження усіх виробничих факторів (в тому числі і психофізіологічних факторів) може стати ефективним заходом з профілактики стресів на робочому місці.



Профілактика стресів на робочому місці

Недостатнє вивчення проблеми стресів на робочому місці ускладнює профілактику виробничих стресів.  Основне – зосередити увагу на тих стресогенних факторах, які можуть бути нами змінені реально. Зупинимося на основних стресогенних факторах.



Нервово-психічні перевантаження (перенапруга аналізаторів, монотонність праці, зоровий дискомфорт). Джерелом може бути, наприклад, робота на комп'ютері, яка призводить до нервового напруження, стомлюваності. Тривала робота за комп'ютером може викликати підвищене стомлення, головний біль, роздратованість, розлади сну, стрес. Тривалість дії фактора - близько 20 год/ тиждень (половина робочого часу), що вкладається в норму (не більше 6 год/день).

Нервово-психічні розлади також є наслідком навантаження та напруженості праці і залежать від інтенсивності роботи мозку з отримання, аналізу інформації та прийняття рішення. Вони характеризується наступними параметрами: увага (число об'єктів, за якими необхідно спостерігати одночасно), час зосередженої уваги та активних дій, напруженість аналізаторів слуху та зору, інтелектуальна та емоційна напруженість, монотонність.

Зазначені фактори можуть викликати розумову перенапругу, яка спричиняє прояви синдрому нервового виснаження.



Емоцiйнi перевантаження можуть привести до явища, зворотнього гальмуванню психоемоційного (нервового) перенапруження.

Отже, сьогодні українські працівники підпадають під дію стресу частіше через скорочення можливостей для отримання бажаної роботи, страх її втратити, суттєве зниження фінансової стабільності тощо.

У сучасних економічних, політичних і соціальних умовах, що склалися в Україні, важливо під час планування своєї господарської діяльноcті враховувати наслідки стресів, від яких страждають працівники, отриманих на робочому місці та за межами підприємства.

Захистити і зміцнити здоров’я, добробут і продуктивність як всього колективу, так і кожного окремого працівника неможливо без розуміння природи стресу і механізмів його впливу на людей та підприємство, а також без добре спланованої програми, яка пом’якшить його згубні наслідки і, що більш важливо, попередить їх.

Вчасне розпізнання залежності стану працівника від стресу, який він отримав, може зберегти його життя або як мінімум здоров’я.



Стрес – це виклик не лише працівнику, але й усім, хто причетний до колективної праці. Управління стресом має стати основним пріоритетом як для роботодавців, так і для самих працівників.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка