Творчий пошук сучасної школи



Сторінка3/4
Дата конвертації04.04.2016
Розмір0.94 Mb.
1   2   3   4
Група продовженого дня є однією із форм виховання дітей і допомагає організувати найсприятливіші умови для їхнього відпочинку, навчання і виховання, поєднання навчально-виховної роботи на уроках і в позаурочний час. Вона забезпечує, враховуючи вікові особливості учнів, їх розумовий, моральний, естетичний, фізичний, духовний розвиток.
До складу методичного об’єднання вихователів групи продовженого дня закладу входять:

Гончарова Михайліна Павлівна – педагогічний стаж 41 рік, керівник МО;

Богдан Ірина Олександрівна – педагогічний стаж 2 роки;

Назірова Ольга Іванівна - педагогічний стаж 2 роки;

Лихошерстова Ірина Анатоліївна - педагогічний стаж 11 років.

Методична проблема, над якою працюють вихователі ГПД: «Розвивальне навчання як засіб розвитку пізнавальної активності вихованців».

Основними перевагами використання розвивального навчання та виховання є: розвиток мислення, оскільки дана методика перетворює дітей в активний об'єкт сприймання; навчання спілкуванню, бо викликає потребу висловлювати свою власну точку зору та слухати думку опонента; допомога вихованню, задовольняє природне бажання дитини до самовираження і самовдосконалення; сприяння фізичному здоров'ю, бо враховує психофізіологічні особливості кожної дитини, її творчі здібності.

Теоретичні та практичні поради Д. Ельконіна, Л. Давидова, Л. Занкова, К. Ушинського, Я. Корчака, В. Сухомлинського, Ш. Амонашвілі та інших видатних педагогів переконують нас у необхідності всебічного розвитку дитини: інтелектуального, духовного, фізичного, трудового, естетичного; в активній діяльності, в різних видах співпраці дитини й дорослого, окремої індивідуальності й колективу. Перед нами постає завдання навчити дитину не тільки здобувати знання, а й сформувати особистість – Людину, яка була б здатна стати суб’єктом власної діяльності, самостійно ставити перед собою дослідницькі завдання, а також виконувати їх, особистість, яка має творчий підхід до реалізації власної діяльності [21].

Як розуміти термін «розвивальне навчання?» Насамперед − це розвиток інтелекту. Не сума знань з різних предметів, а вдумливий погляд на явища і предмети, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, проникнення в суть проблеми, її дослідження, визначення особистої ролі в тих змінах, що відбуваються в навколишньому середовищі й суспільстві. Розвиваючи інтелект дитини, ми формуємо її мислення, а через нього - моральні якості, особистість [22].

Щоденні виховні години члени МО планують і проводять у різноманітних формах: практичні заняття, години милування природою, обмін думками, гра-фантазія, уявна подорож, рольові ігри, проекти тощо.

Так, найбільш вдалими, на наш погляд, були тематичні заняття «Вінок поезій для Тараса»; «Толерантність» (І.О. Богдан), «І на тім рушникові…» (М.П. Гончарова); «Чому іде дощ?» (І.А. Лихошерстова), «Хліб усьому голова» (О.І. Назірова) та інші.

Самопідготовка - одна з головних складових навчально-виховної роботи в групі продовженого дня. Оскільки без уміння самостійно збагачувати й удосконалювати свої знання, неможливе успішне навчання, особливо в старших класах. Організація самопідготовки - важливий елемент педагогічного процесу, спрямований на розвиток самостійної навчальної діяльності учнів. Тому велику увагу члени МО надають саме цьому питанню, адже від правильного розв’язання проблем організації та проведення самопідготовки багато в чому залежать якість знань, умінь, навичок, а також формування пізнавальної активності й самостійності.

Система розвивального навчання висуває нові вимоги насамперед до вихователя. Оскільки під час самопідготовки в системі розвивального навчання учень виявляє себе в колективній діяльності, в умовах співпраці з суб’єктами, необхідною якістю педагога є здатність до побудови колективно-розподіленої діяльності, а також здатність до формування стосунків з дітьми на основі принципу рівності, орієнтації педагога на взаємодію з дитиною.

Найважливіша якість інтелекту педагога – виявлення творчості в педагогічній діяльності, яка неможлива за відсутності установки на саморозвиток та особисту орієнтацію на активний розвиток.

Тому самоосвіта педагогів є невід’ємною складовою роботи МО вихователів ГПД. На засіданнях МО як в стандартних, так і в нестандартних формах були розглянуті, проаналізовані, вивчені найбільш актуальні, найважливіші, найсуттєвіші питання.

Досвід роботи свідчить, що практичне застосування ідей розвивального навчання змушує вчителя, насамперед, детально опанувати особливості психофізіологічного розвитку дітей. Тому вихователі ГПД активно співпрацюють з шкільним психологом І.Л. Доценко, яка за результатами психологічних тестів надає рекомендації вихователям та батькам.

Важливим завданням є виховати багатогранну, всебічно розвинену людину, достойного громадянина. Виконання цього завдання, упровадження особистісної орієнтації здійснюємо за допомогою таких напрямків: робота з обдарованими дітьми; конфліктність; робота з соціально дезадаптованими дітьми; навчання здоровому стилю життя; робота з батьками; труднощі навчання; знайомство з національними традиціями; духовний розвиток.

Уміння виховувати – це все-таки мистецтво, таке ж мистецтво, як добре грати на скрипці або роялі, добре малювати картини, бути гарним слюсарем або пекарем. А важливий показник педагогічної майстерності - це пошук нових шляхів підходу до дітей, уміння впливати на них.


МЕТОДИЧНО-НАВЧАЛЬНЕ ПОЛЕ

ЯК ПІДГРУНТЯ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ЗАКЛАДУ
Г. П. Стецюк
Творчий розвиток педагогічних ідей В.О. Сухомлинського

в навчально-виховній діяльності закладу
Мистецтво керівництва загальноосвітньою школою полягає в тому, щоб учителів початкових, середніх та старших класів об’єднували єдині педагогічні переконання, щоб індивідуальна творчість текла невичерпним джерелом в єдиний потік колективної майстерності, колективного досвіду, колективної турботи про знання учнів.
В. Сухомлинський
Минають роки, змінюються покоління, а Василь Сухомлинський ніби сьогодні пише про турботи української школи, дає мудрі поради вчителям, наводить зворушливі приклади із шкільного життя, намагається вирішити «болючі» питання, робить наукові психолого-педагогічні узагальнення.

Працюючи над науково-методичною проблемою «Результативність навчальних досягнень учнів як наслідок професійної майстерності та творчих здібностей педагога», педагогічний колектив намагається творчо поєднати здобутки В. О. Сухомлинського та сучасні інформаційно-комунікативні технології навчання, бо саме це допомагає учням з інтересом відкривати для себе красу світу, пізнавати і розуміти її серцем.

Об’єднує в роботі всіх учителів гасло Василя Сухомлинського: «Вчителю! Найголовніше, що ти повинен знайти в школі – це мету свого життя».

У сучасних умовах першочергового значення набуває необхідність індивідуального розвитку педагога, прогнозування конкретних результатів, залучення вчителя до бажаної діяльності.

Одним із секретів педагогічної творчості, на думку Василя Сухомлинського, є пробудження в учителів інтересу до пошуку, до аналізу власної роботи. Ця робота успішно здійснюється на засіданнях педагогічної ради, яка, як правило, проводиться в різних форматах: рольова гра, фестиваль методичних ідей, ділова гра, акваріум тощо. Слід відмітити демократизм під час проведення педагогічної ради, який полягає в можливості вільного висловлювання думок кожного члену колективу.

Під час канікул працюють педагогічні семінари та педагогічні читання, на яких є можливість підвищити свій фаховий рівень, свою самоосвіту. Учителі нашого закладу активно беруть участь не тільки в методичних семінарах міста, області, а й в інших містах, зокрема в м. Києві.

Так, учителі закладу побували в коледжі ім. В. Сухомлинського (СШ № 272), відвідали уроки етики в початкових класах, ознайомилися з творчими здобутками педагогічного колективу. Член-кореспондент АПН України, кандидат педагогічних наук, директор Українського коледжу ім. В. Сухомлинського В. М. Хайруліна познайомила з досвідом роботи вчителів колежу, творчими доробками з питання «Формування духовності особистості на засадах національних цінностей».

Знову й знову в практичній діяльності звертаємось до В.О. Сухомлинського: «Треба знати, що ви на уроці поясните до кінця, а що залишите недоказаним – це мислення учнів, тут немає ніяких рецептів. Все залежить від змісту матеріалів та знань, які вже є у школярів».

В. О. Сухомлинський значне місце відводив питанню взаємозв’язку навчання і розумового розвитку учнів. Дитину треба зацікавити, тоді навчання стане для неї потребою. А для цього необхідно постійно дбати про те, щоб зі вступом до школи «думка дитини не була втиснута в рамки класної дошки й сторінки Букваря, щоб стіни класу не відмежували її від різноманітності світу, в таємницях якого невичерпні джерела думки, творчості». Ось чому потрібно ще з раннього віку вводити дітей у чудесний світ природи, навколишнього буття, допомогти зрозуміти його красу. Заклад має всі можливості для проведення уроків мислення серед природи, оскільки знаходиться в мальовничому куточку – мікрорайоні Масляниківка. Поряд з ним є і річечка, і верба, і кущ калини, могутній дуб і берізка. Та особливо діти люблять молоденьку берізку, яка росте під вікнами закладу. Це деревце ніби притягує дітей до себе поговорити, поділитися своїми радощами і невдачами. Діти обнімають це деревце, притуляються щічками, гладять, а берізка слухає гомін дітей.

«З дитиною потрібно працювати, як із саджанцем. Спочатку повільно нагромаджувати сили росту, а потім переходити до формування майбутнього врожаю» - це слова В. Сухомлинського, які спонукають до надзвичайно бережного ставлення до дитини, до ретельного створення системи роботи щодо становлення майбутнього громадянина, до його життя в суспільстві. І ми бачимо наших дітей умілими, дотепними, творчими – під час творчих звітів, презентацій класів, методичних предметних декад та місячників; у трудовій діяльності – старанними, азартними, натхненими. Вони складають вірші, гарно співають, показують свій артистизм. Діти люблять школу, бо це не тільки уроки та перерви, тут буяє життя. Ми намагаємося сприяти цьому, звертаючись до педагогічної спадщини Василя Сухомлинського: «Духовне життя дитини повноцінне тільки тоді, коли вона живе в світі гри, казки, музики, фантазії, творчості. Без цього вона немов засушена квітка». Тому педагогічний колектив НВО працює під девізом: «Від творчого вчителя – до творчого учня!».

В. О. Ішова

Формула успіху молодших школярів
Спочатку відкрити істину, відому багатьом,

потім відкрити істини, відомі деяким, і, нарешті, відкрити істини, нікому ще невідомі
Проблема результативності навчальних досягнень учнів хвилювала в різні часи не тільки відомих педагогів, але й дослідників, мислителів, філософів, науковців. Якщо говорити про творчість дитини, слід наголосити, що учні найчастіше не створюють щось зовсім нове, але створення, відкриття суб’єктивно нового для дитини вже є проявом творчості. Робота не за шаблоном, не за зразком є також показником розвинутих творчих здібностей. Творчість є одним із засобів підвищення емоційного тонусу особистості.

З психологічної точки зору молодший шкільний вік є сприятливим періодом для розвитку творчих здібностей, тому що в цьому віці дитина вперше усвідомлює зв’язки між нею і навколишніми, починає розуміти громадські мотиви поведінки, орієнтуватися в моральних оцінках, значущості конфліктних ситуацій.

У молодшому шкільному віці відбувається поділ гри і праці, тобто діяльності, здійснюваної заради задоволення, яке отримає дитина, та діяльності, спрямованої на досягнення обєктивно значущого і соціально оцінюваного результату. Це розмежування гри і праці, в тому числі і навчальної праці, є важливою особливістю шкільного віку. Доцільним є використання дидактичної гри «Павутинка».

Учитель: Привітайтеся з гостями, діти. Давайте разом встанемо в коло. Подивіться, що це таке? (клубочок). Як ви думаєте, який він? (чарівний) Так, друзі, це чарівний клубочок, сила якого збільшується від добрих і лагідних слів. Можна сказати добре побажання, ласкаве слово, комплімент. Діти, стоячи в колі і передаючи «чарівний клубочок» один одному, говорять приємні слова.

Учитель: Ось і знову клубочок дійшов до мене. Яким він став великим від добрих слів! Йому, як і мені, приємно вирушати з вами в подорож з такими хорошими дітьми.

Рівень творчості дітей молодшого шкільного віку, як правило, залежить від тих навичок, які дитина дошкільного віку набула в іграх, спілкуванні з оточуючими, продуктивних видах діяльності. Дійсно, потрапивши до навчального закладу, дитина значною мірою втрачає ту свободу, яка дозволена, це по-перше, а по-друге, у школі дещо втрачається можливість для ігрової діяльності дітей, фантазування, особистого пізнання світу тощо.

Шкільне навчання обмежує і час. Більшу частину його дитина мусить витрачати на навчання. Творчість дітлахів у шкільному віці може набувати таких своїх проявів, що не завжди стають зрозумілими для вчителя: учні, які мають високий творчий потенціал, протистоять суворій дисципліні, конформізму, вони схильні до незалежності, мають підвищене почуття гумору і гостріше реагують на несправедливість. Але водночас вони напрочуд допитливі та інтелектуально активні.

Дитина високої творчої спрямованості здатна з головою заглибитися в те, що її цікавить, вона дуже винахідлива в образотворчій діяльності, іграх, використанні різних матеріалів. Творча дитина, як правило, енергійна, дотепна, відрізняється розвиненою пам’яттю і виявляє значну самостійність у думках і поведінці.

Пізнавальна діяльність мотивується допитливістю і бажанням спілкуватися з розумними людьми, тому основним завданням є формування пізнавального мотиву засобами предметів. І в той же час дитина може запропонувати таке рішення, яке вже відоме, використовувалося на практиці, але додумалася вона до нього самостійно, не копіюючи відоме. Успішне формування у молодших школярів творчого мислення можливе лише на основі врахування педагогом основних особливостей дитячої творчості та рішення центральних завдань у розвитку творчого мислення.

Слід учити дітей висловлювати власну думку, починаючи висловлювання словами: я вважаю, на мою думку, моя думка така, на мій погляд, я підтримую думку. Це дає дітям хороший початок їхнього виступу. Перспективною є робота динамічних груп учнів за інтересами та можливостями. Група «Пошуковці» - шукає інформацію і передає своїми словами, група «Дослідники» - досліджує, і це є результатом дослідницької роботи. Наприклад, дослідити «Факти мовою цифр» під час вивчення творчості письменників. Результатом є активність учнів та їх стимулювання до висловлювання власної думки.

Підбиваючи підсумки, можна стверджувати, що дитина молодшого шкільного віку в умовах виховання і навчання починає займати нове місце в системі доступних їй суспільних відносин. Життя в організованому навчальним закладом і вчителем колективі призводить до розвитку в дитини складних, соціальних почуттів та до практичного оволодіння найважливішими формами і правилами суспільної поведінки. Є «формула», яка підіймає завісу над таємницею народження творчого розуму: «Спочатку відкрити істину, відому багатьом, потім відкрити істини, відомі деяким, і нарешті відкрити істини, нікому ще невідомі» [9]. Мабуть, це і є шлях становлення творчої сторони інтелекту, шлях розвитку винахідницького таланту. Наш обов’язок - допомогти дитині стати на цей шлях.

В. В. Ланецька


Розвиток зв’язного мовлення на уроках російської мови
Для вивчення мови значно важливішою є вільна допитливість, аніж грізна необхідність.

Святий Августин
«Чутливість до краси слова – це величезна сила, що облагороджує духовний світ дитини. У цій чутливості одне з джерел людської культури», - справедливо зазначив великий педагог В.О. Сухомлинський.

Ніщо так переконливо не свідчить про освіченість людини, як культура мовлення. Без мови немислиме наше існування в суспільстві, адже з нею пов’язане матеріальне і духовне життя народу. Уважне, дбайливе ставлення до мови кожного народу, виховання взаємоповаги є одним із чинників мовного виховання, а отже, і культури мови.

Основи вмілого користування мовою закладаються з дитинства, тому так важливо прищепити дітям ще в школі почуття відповідального ставлення до мови як найважливішого засобу людського спілкування, виробити в них навички не лише правильного, а й майстерного вживання мовних засобів відповідно до конкретної комунікативної ситуації, навчити їх виявляти помилки й очищати своє усне та писемне мовлення від тих елементів, що спотворюють його.

Викладання російської мови здіснюється, насамперед, на основі читацьких та мовленнєвих здібностей учнів. Гадаю, що основне завдання вчителя-словесника – навчити дітей грамотно висловлюватися, спілкуватися цією мовою, а вже на основі спілкування – грамотно писати. Парадокс ситуації в тому, що всі діти приходять підготовлені не вчителем – вони знають цю мову завдяки телебаченню, музиці, комп’ютеру. Вони розуміють майже кожне слово, але щодо грамотності – виявляється, дуже важко опанувати елементарні орфографічні та орфоепічні правила.

Учням дуже подобається вивчати російську мову в 5-6 класах, адже ми багато розмовляємо, читаємо, перекладаємо. І дуже важко вивчати цю мову в 7-9 класах – треба опанувати чимало нових орфографічних та орфоепічних правил.

Для того, щоб навчити учнів вільно спілкуватися російською мовою, розвивати їх здібності та розкрити творчий потенціал, необхідно шукати нові форми і методи викладання.

Ця робота спрямована на формування загальної культури. Саме у зв'язному мовленні виявляється рівень володіння лексичним багатством мови, граматичним матеріалом, а також уміння змістовно, послідовно і переконливо висловлювати свої думки.

Для успішної роботи над цією проблемою необхідно усвідомити, що учні повинні оволодіти нормами російської літературної мови, одне це не менш важливо, ніж засвоєння норм правопису.

У свідомості учня повинні співвідноситися такі поняття, як культура, культура мови, культурна людина. Допоможе в досягненні цієї мети спеціально розроблена система вправ і мовленнєвих завдань, що забезпечують формування спочатку осмислених умінь, а в подальшому - мовних навичок.

Необхідно звернути увагу на такі види мовленнєвої діяльності, як слухання та читання. Слухання - це смислове сприйняття озвученого тексту. У школі слухання - один з найважливіших шляхів засвоєння інформації. Психологи стверджують, що під час слухання відбуваються такі основні процеси: упізнання мовних одиниць, їх смислова переробка і на цій основі - розуміння мови. Читання - один з видів мовленнєвої діяльності - полягає в перекладі літерного коду в звуковий, який проявляється або у зовнішній, або у внутрішній мові.

Сприйняття тексту і активна переробка інформації - ось основні компоненти читання. Розвиток зв'язного мовлення - це вся робота, що проводиться словесником для того, щоб учні оволоділи мовними нормами, а також вміннями висловлювати свої думки в усній та письмовій формі.

Одним з актуальних напрямків сучасної методики російської мови є формування в учнів уважного ставлення до слова, до його вживання, розвиток здатності сприймати і оцінювати образотворчий аспект мовного висловлювання, а також уміло використовувати його у мовленні.

Робота над розвитком зв’язного мовлення повинна здійснюватися на кожному уроці російської мови. Наприклад, вивчаючи тему «Прислівник», доцільно роздати текст, завдання до якого обов’язково передбачають розвиток мовлення:

Темное, чистое небо торжественно и необъятно высоко стояло над нами со всем своим таинственным великолепием. Сладко стеснялась грудь, вдыхая тот особенный томительный и свежий запах – запах русской летней ночи. Кругом не слышалось почти никакого шума, лишь изредка в близкой реке с внезапной звучностью плеснет большая рыба и прибрежный тростник слабо зашумит, едва поколебленный набежавшей волной… Одни огоньки тихонько потрескивали.
(И. Тургенев)

1. Выразительно прочитайте текст.

2. Определите роль наречий.

3. Опишите свое видение летней ночи.

4. Опишите летнее небо. Где и когда вы наблюдали за ним?

5. Назовите тип и стиль речи.

6. Составьте предложение о звездном летнем небе, используя наречия.

Слід підкреслити, що в процесі розвитку зв’язного мовлення робота з текстом є провідною. Основні види робіт:

- виразне читання;

- переказ (усний або письмовий);

- переклад;

- лінгвістичний аналіз;

- вивчення напамять та письмо по памяті;

- творча робота на основі проаналізованого образу [8].

Важливим моментом розвитку мовлення є опора на емоції, кольори, запахи, місце, час, уявлення. На уроках російської мови доцільно працювати з творами відомих російських письменників та поетів. Наприклад, працюємо з віршем А. Ахматової «В Царском Селе».

Работа над названием – работа над текстом.

В Царском Селе.

- На какой вопрос отвечает? (где?).

- На что указывает? (на место).

- Почему с большой буквы? (название).

- Что значит «Царское» ? (связано с царской семьёй).

- Когда там могли жить члены царской семьи? (в тёплое время года).

- А где они жили зимой? (в столице).

- Где может находиться данное место? (недалеко от столицы).

- Представьте себе место, где царь отдыхает со своей семьёй. Какие строения? Какие парки?».

Треба зауважити, що для такої роботи необхідно підбирати тексти, які учні можуть зрозуміти. При роботі на уроках не можна забувати, що діти (особливо 5-7 класи) дуже люблять грати. Розглянемо деякі зразки.

Наприклад: «Кто скорее?» Соревнование.

Напишите восемь слов (существительных и прилагательных) с приставкой со-, обозначающей совместность, сопутствие, взаимную связь, а также составьте с ними предложения. Воспользуйтесь наводящими определениями:

а) тот, кто создаёт какое-либо произведение вместе с другими;

б) тот, кто учится в одном классе;

в) тот, кто учится с кем-либо на одном курсе института;

г) тот, кто работает с кем-либо в одном учреждении;

д) помощник, единомышленник в труде, борьбе;

е) помощь в каком-либо деле;

ж) тот, кто беседует с тобой;

з) общий с кем-либо.

Игра «Кто больше?».

Ведущий записывает (или называет) одно из приведённых ниже слов и предлагает участникам игры придумать побольше словосочетаний или кратких предложений с различными значениями этого слова (значение не должно повторяться).

Например, прилагательное мягкий:


  1. мягкий мох (основное значение — нежёсткий);

  2. мягкий воск (нетвёрдый);

  3. мягкий свет (нерезкий, приятный для глаз);

  4. мягкий характер (уступчивый, легко поддающийся чужому влиянию);

  5. мягкое наказание (нестрогое, несуровое);

  6. мягкий климат (тёплый, несуровый);

  7. мягкий вагон (с мягкими спальными местами);

  8. мягкая вода (легко растворяющая мыло);

  9. мягкий знак (название буквы ь);

10) мягкие согласные звуки [12, с. 14].

Результатом роботи над проблемою є захоплення багатьох учнів красою російської мови, бажання пізнавати російську культуру. Діти із задоволенням беруть участь у різних конкурсах та проектах. Так, учні брали участь у Міжнародному інтерактивному конкурсі «Русский медвежонок», Всеукраїнському конкурсі «Скажи, которая Татьяна…», конференції, присвяченій 200-річчю Царськосільського ліцею, урочистостях, присвячених пам’ятним датам, пов’язаних із творчістю видатних російських поетів та письменників. Ми тісно співпрацюємо з Російським центром естетичного виховання в м. Кіровограді. Учні закладу неодноразово ставали лауреатами конкурсів та проектів, які проводилися за ініціативою центру.

Таким чином, уроки зв’язного мовлення сприяють формуванню та розвитку творчої особистості учнів. Тому що на цих уроках діти вчаться: вільно, логічно, грамотно викладати свої думки, фантазії, уявлення, свою творчість; майстерності спілкування; вірити в себе; любити російську культуру; неповторній красі російської мови.

Ю. С. Веселова

1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка