Тренінг для класних керівників



Скачати 89.97 Kb.
Дата конвертації10.09.2017
Розмір89.97 Kb.
Тренінг для класних керівників

Добре продумана методика проведення таких занять повинна змоделювати систему відносин, що складаються під час тренінгу («учитель—учень»; «учитель — учитель»; «учитель — керівник навчаль­ного закладу»; «учитель — батьки»).



Семінар-тренінг «Педагогічна взаємодія на основі партнерських стосунків»

(6 год)


Мета: сприяти засвоєнню класними керівниками навичок партнерських взаємин з іншими учасниками навчально-виховного процесу.

Завдання:



  • З'ясувати й проаналізувати професійно важливі якості педагогічного спілкування.

  • Навчитися правильно вибирати комунікативну позицію у сферах спілкування «класний керівник — учень», «класний керівник — клас», «класний керівник — батьки», «класний керівник — дитяча громадська організація».

  • Обговорити питання педагогічної взаємодії й на­вчити класних керівників самостійно застосовувати тренінговий стиль спілкування з учнями з метою розвитку комунікативних умінь і навичок, удоскона­лення вмінь ефективного педагогічного спілкування та спільної діяльності.

  • Розробити схему педагогічної взаємодії на осно­ві партнерських стосунків класного керівника й інших учасників навчально-виховного процесу.

Методика проведення

Блок 1. Культура педагогічного спілкування

(1 год 20 хв)

1. Тренерський вступ.

— Педагог постійно зіштовхується з різними про­блемами міжособистісного спілкування. Відсутність культури педагогічного спілкування або її низький рі­вень дуже часто сприяє тому, що виникають конфлікт­ні ситуації, напруженість у взаєминах між класним керівником і учнем або класом. Психологічно грамотне сприйняття класним керівником учня допоможе вста­новити взаєморозуміння й ефективну взаємодію з ним.

2. Дискусія.
Основні питання:


  • Які професійно особистісні якості повинен ; мати класний керівник для ефективного педагогічного і спілкування?

  • Від чого залежить результат спілкування?

  • Які, на Вашу думку, основні помилки робить І учитель у процесі спілкування з учнями?

  • Що означає «активно слухати»?



  • Чи кожен учитель здатен вислухати критик) учнів стосовно себе?

  • Що заважає класному керівникові ефективне спілкуватися з учнями?

3. Практична частина.

Цю частину тренінгу бажано проводити разом із психологом. Виконуються завдання для розвита; педагогічного спілкування:

• Вправа «Стиль спілкування».

Мета: виявити особливості міжособистісного спілкування, продемонструвати окремі стилі спілкування (15—20 хв).

• Вправа «Ні — діалог».

Мета: навчитися відстоювати власну точку зор оволодіти навичками ведення діалогу (15хв).

• Вправа «Три якості слухання».

Мета: сформувати навички активного слухання (10 хі

• Вправа «Конкурс ораторів».

Мета: з'ясувати найбільш ефективні засоби впливу на аудиторію (10 хв).

• Вправа «Конфлікти».

Мета: оволодівати ефективними засобами вирішення конфліктів (10—15 хв).

4. Обговорення результатів роботи.
Тренерський коментар:

— Отже, комунікативні навички можна набути шляхом спроб і помилок як результат багаторічного досвіду, але можливий інший шлях — участь у тренінгах, де класний керівник має можливість у безпечній ситуації, не приспускаючись помилок, навчитися ефективно спілкуватися, розвиваючи в собі якості, необхідні для педагогічного спілкування.



Блок 2. Педагогічна взаємодія(Ігод 20 хв)

1. Тренерський вступ.

— У людському суспільстві взаємодія виступає як один із механізмів спілкування, без якого стає неможливою співпраця — спеціально організована спільна участь людей у праці й діяльності,

спрямо­вана на досягнення спільної мети. Якщо діяльність об'єднує учасників педагогічного процесу, то гово­рять про педагогічну співпрацю, механізмом якої є педагогічна взаємодія.

2. Дискусія.
Основні питання:


  • Дайте визначення поняття «взаємодія». Від чого залежать результати й ефективність взаємодії?

  • Яке значення має міжособистісна взаємодія для розвитку психіки й особистості учня?

  • Які напрями навчально-виховної співпраці (педагогічної взаємодії") Вам відомі?

3. Практична частина.

Тренер наводить приклади рольових і сенситивних тренінгів, які класний керівник може використовувати у власній роботі з учнями класу з метою розвитку ко­мунікабельності, зняття психологічної напруженості.



Рольовий тренінг

Вправа «Інтерв'ю».

Бажаючі беруть інтерв'ю в кожного учасника. Можуть бути такі запитання:


  • Які твої улюблені вірші?

  • Який твій улюблений колір?

  • Назви свій улюблений вислів.

— Якби тобі запропонували роль у захоплюючому фільмі, то кого б ти хотів зіграти?

— Що ти найбільш цінуєш у людях? Запитань має бути не більше п'яти-семи. Під час

перших занять учасникам треба повідомити, що їхня відповідь може мати різний рівень відвертості. Можна бути щирим, а можна одягнути «маску», тобто відповіда­ти не від себе, а від іншої особи. Ця обов'язкова умова допоможе зняти психологічне напруження в деяких учасників. Якщо протягом занять установлюється ат­мосфера довіри, то потреби в такому маскуванні не буде.

• Вправа «Зоопарк».

За бажанням один у часник мімікою й жестами зображує яку-небудь тварину (її звички, зовнішній вигляд тощо), а інші відповідають, кого саме мав на увазі гравець. Якщо дітям вдається відгадати тварину, то виконавця слід заохотили с плесками. Цю гру треба
проводити, коли діти вже достатньо «розігралися»: вони мають почуватися розкуто й вільно. Гра допомагає оволодіти пластикою тіла, знімає рухові стереотипи,

допомагає проявити нетипову, але корисну для учас­ника поведінку, завдяки чому розширюються його можливості під час спілкування.

Вправа «Ролі».

Ведучий задає ситуацію: керівник поспішає на нараду (наприклад, директор школи), але по дорозі його зупиняють колеги, батьки, учні, яким потрібно допомогти розв'язати їхні проблеми. Можливі при­клади перешкод:



  • Учитель початкової школи: «У їдальні знову підгоріло молоко».

  • Батько: «Учитель фізики викликав мене до шко­ли з приводу поведінки мого сина. Він несправедливий до дитини».

  • Учениця 11-го класу: «Учитель фізкультури вигнав мене з уроку за те, що я не принесла спортивну форму. А в мене взагалі немає спортивного костюма».

Завдання директора — вирішити всі питання за визначений короткий термін (наприклад,

5 хв). Гра допомагає дитині «увійти» в роль людей різних со­ціальних груп і професій, а відтак, успішно розв'язати життєво важливі проблеми.



Сенситивний тренінг

• Вправа «Уявний предмет».

Учасники гри передають, починаючи з ведучого, уявний предмет. Кожен подумки уявляє, який він на дотик, за масою, за розміром, і відповідно до цього демонструє уявне передавання «предмета». У цьому виді тренінгу дуже важливим є співрозуміння учасників.

• Вправа «Рукостискання».

До ведучого по черзі підходять усі учасники тренінгу й тиснуть йому руку. Ведучий із закрити­ми очима визначає, кому належить рукостискання. Корисно проаналізувати причини його помилок.

• Вправа «Скульптор і глина».

Учасники, розділившись попарно, розподіляють ролі. Один із них виконує роль «м'якої глини», ін­ший — «скульптора». Першу спробу можна виконати перед усією групою. «Скульптор» за власним задумом (мовчки,«ліпить» із глини якийсь образ, жест, позу тощо. Якщо «глину» не влаштовує поведінка «скульптора», вона може «розвалитися». По закінчен­ню гри учасник, який виконував роль «глини», нама­гається відгадати, який образ із нього зліпили і чому.

Запитання для групи: «Чи можна було зліпити щось інше?».

» Вправа «Скульптура».

Ведучий уявляє якусь скульптуру й намагається її зліпити з додаткового «матеріалу» — усіх учас­ників групи. Потім кожен учасник відгадує, чому його «виліпили» саме в такій позі, з таким виразом обличчя. А насамкінець усі гравці придумують назву скульптурі. У другому варіанті гравці можуть «ліпи­ти» скульптуру самостійно, без «майстра». Зверніть увагу на те, наскільки співпадуть наміри, відчуття учасників.

Наприклад, сплетені руки, розташування по колу є свідченням згуртованості .Якщо ж виби­рається стандартне зображення, то це — свідчення нещирості в стосунках групи.

Арт-тренінг

Одна із вправ: пропонується намалювати щось на задану тему, наприклад: «Мій клас», «Я та інші», «Ми», «Майбутнє» тощо. При цьому слід використову­вати мелодійний, тихий музичний супровід. Малюнок можна зробити у формі колажу. Варіанти: уся група одночасно малює велику картину або кожен індивіду­ально свою. Підбиття підсумків — за бажанням групи.



4. Обговорення результатів роботи Тренерський підсумок:

—У спілкуванні й діяльності між людьми відбуваєть­ся взаємодія. Перебування учнів у класі не забезпечує автоматично появу активної взаємодії, яка виникає при виконанні спільної діяльності й характеризується такими ознаками: наявність єдиної мети; мотивація спільного виконання справи; об'єднання, а не сума індивідуальних дій учасників; розподіл і координація дій; єдині простір, час, результат виконання справи.



Блок 3. Партнерство (1 год 20 хв)

1. Тренерський вступ.

— Педагогічне спілкування й педагогічна взає­модія, маючи єдину соціальну природу, усе ж суттєво відрізняються одне від одного. Так, педагогічна взаємодія — це обмін інформацією, сприйняттями, діями, враженнями тощо; педагогічна співпраця — це спільна праця або діяльність учасників навчаль­но-виховного процесу, що мають в основі взаємодію. Як приклад розглянемо великий заклад, у якому десятки або й сотні кабінетів чи відділів, де працю­ють групи людей, котрі часто не знають, що роблять працівники цієї установи поверхом нижче або вище. Звичайно, якщо та чи інша група об'єднує людей усвідомленою метою, то це група співробітників. Якщо кожна група має свої власні цілі, не пов'язані з цілями діяльності інших груп, — то це групи колег або товаришів по службі. Усі вони служать комусь або чомусь, але не взаємодіють один з одним.

Той факт, що навчально-виховний процес у школі не завжди досягає необхідних результатів, пояснюється не стільки відсутністю мотивів до навчання в школярів, скільки недостатньою підготовленістю учнів і вчи­телів до організації педагогічної взаємодії учасників навчально-виховного процесу. Ось чому так важливо, щоб у школі всі, хто причетний до організації навчаль­но-виховного процесу (керівники, педагоги, учні, батьки, дитячі громадські організації), співпрацювали.

2. Виконання завдання.

Потрібно намалювати схему можливої співпраці класного керівника з іншими учасниками навчально-виховного процесу, розкрити зміст і напрями взаємодії між ними в школі та за її межами.



3. Обговорення.

Під час обговорення потрібно постійно підкреслю­вати важливість позитивних взаємин між учасниками навчально-виховного процесу.



4. Тренерський підсумок:

— Співпраця дорослих і дітей передбачає поєднання вимогливості з повагою, тактовністю, довірою, розши­рення не лише обов'язків, але й прав. Сучасна гумані­стична парадигма освіти й перехід до суб'єкт-суб'єктних взаємин учасників навчально-виховного процесу передбачають і новий тип стосунків — партнерство.



Отже, під час тренінгу широко використовуються методи, які спрямовані на стимуляцію взаємодії учасни­ків. Перевагами тренінгових технологій є те, що вони:

  • створюють атмосферу невимушеного обговорен­ня навчальних, психологічних, особистісних проблем;

  • сприяють набуттю знань у галузі психології особистості;

  • дають змогу ознайомитися із загальними мето­дичними прийомами групової роботи;

• розвивають компетентність у спілкуванні;

• сприяють корекції, формуванню й розвитку установок, необхідних для успішного спілкування, розв'язанню конфліктних ситуацій, розвитку емоцій­ної стійкості до складних життєвих ситуацій.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка