Транскордонні злиття І поглинання як сучасна форма консолідації та концентрації капіталу тнк



Сторінка1/4
Дата конвертації26.04.2016
Розмір0.57 Mb.
  1   2   3   4




РОЗДІЛ 1

ТРАНСКОРДОННІ ЗЛИТТЯ І ПОГЛИНАННЯ ЯК СУЧАСНА ФОРМА КОНСОЛІДАЦІЇ ТА КОНЦЕНТРАЦІЇ КАПІТАЛУ ТНК




    1. Теоретико-методологічні засади аналізу транскордонних злиття і поглинань

Однією з властивостей капіталу є прагнення до підвищення ефективності його використання, зокрема шляхом його концентрації. Об’єктивні процеси транснаціоналізації виробництва, інтернаціоналізації та становлення світового ринку висувають на передній план необхідність концентрації капіталу в міжнародних масштабах. Транскордонні злиття та поглинання, особливо ті, які включають великі суми угод й реструктуризацію виробництва, є більш яскравими проявами глобалізації. На сучасному етапі одним із найбільш поширених механізмів є транскордонні злиття і поглинання (ЗіП), що являє собою угоду про об’єднання на основі участі у акціонерному капіталі компаній, які знаходяться в різних країнах, з метою досягнення економічної ефективності. При злитті корпорації об’єднуються з метою створення однієї більшої корпорації, при поглинанні (придбанні) група інвесторів або корпорація купують іншу компанію [19, c. 13]. У цьому контексті інтерес викликає вплив на економічний розвиток міжнародних угод зі злиття та поглинання (ЗіП). У середині 1960-х рр. формується сучасна теоретична база, що пояснює природу ПІІ, транскордонної консолідації та закономірності економічної поведінки їх головних носіїв — транснаціональних корпорацій. Проте цьому питанню присвячена невелика кількість праць.

Транскордонна корпоративна консолідація являє собою якісно нове явище, порівняно з національними угодами зі злиття і поглинання. Вона є не тільки проявом концентрації капіталу, що є першою еволюційною стадією розвитку корпоративного сектора країни. В основі національної консолідації, як правило, лежить прагнення компаній набути розміру, необхідного для успішного конкурування на національному та іноземних ринках, і запобігти втраті власної незалежності внаслідок поглинання з боку конкурента (як національного, так і іноземного). Рушійною силою транскордонної консолідації є досягнення стратегічних цілей розвитку бізнесу компаній, таких як: швидкий вихід на нові ринки; обслуговування клієнтів, що розширюють власні операції в інших регіонах світу, отримання ресурсів, яких не вистачає в країні базування компанії тощо. Такі пріоритети компаній є реакцією на виклики процесу глобалізації світової економіки, що, крім іншого, полягають у підвищенні конкуренції в масштабах світових ринків та вимагають від компаній глобального мислення й формування глобальних стратегій. Найбільш яскраво це простежується в основних теоріях. Крім того, на відміну від національної консолідації, основним негативним ефектом якої вважається захоплення об’єднаною компанією монопольної позиції на ринку, транскордонна консолідація пов’язана з переходом активів у власність іноземців, що є досить болючим питаннями національної безпеки та національного суверенітету й зумовлює активне втручання національних урядових структур у питання транскордонних ЗіП [19, c. 79].

Вырезано

Для приобретения полной версии работы

воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com

1. Теорія руху капіталу (theory of capital movement). Відповідно до теорії руху капіталу, ПІІ можна пояснити різницею в розмірі прибутку, який очікується, або відсоткових ставок у різних країнах. Ця теорія стверджує, що фірма перетинає національні кордони з метою отримання більшого прибутку в іноземній державі порівняно з прибутком, який очікується від діяльності на внутрішньому ринку. Цей підхід розглядає ПІІ як одну з форм міжнародного руху капіталу, який супроводжується отриманням контролю та трансфером технологічного й управлінського досвіду [113].



2. Теорія ринкових недоліків або імперфектів (market imperfections theory) пояснює, що рішення ТНК здійснювати ПІІ диктуються, головним чином, бажанням використовувати переваги, котрі недоступні національним фірмам, які функціонують на місцевому ринку.

Таблиця 1.1

Підходи до вивчення процесу транскордонних злиття і поглинання

Основні питання

З точки зору ПІІ

З точки зору ТНК

З точки зору конкурентної політики

Теоретичне підґрунтя










Чиї інтереси представлені?










Основні питання










Рівень застосування










Основні висновки










Джерело: [100, c.17]
На відміну від попередньої теорії, наголошується на можливості монопольної влади ТНК. Як зазначає В. Щетінін, об’єднання теорії зростання фірми з теорією монополістичної конкуренції дає можливість ТНК використовувати свої монопольні переваги для виходу на зарубіжні ринки. У 1960 р. С. Хаймер і трохи пізніше Ч. Кіндлебергер довели неадекватність припущення про досконалу конкуренцію: для ПІІ компанія повинна мати певні переваги перед місцевими фірмами. Важливо, щоб ці переваги фірми мали властивість міжнародної мобільності та були вищі за витрати, об’єктивно необхідні для отримання інформації та адаптації до нових економічних, політично-правових та соціально-культурних факторів середовища міжнародного бізнесу в іноземній країні, включаючи витрати, пов’язані з міжнародним менеджментом та страхуванням фінансових і політичних ризиків. Таким чином, теорія ринкових недосконалостей визначила новий етап у розвитку наукової думки щодо ПІІ. Відповідно до цієї теорії, переваги можуть включати: більш високий технологічний і маркетинговий рівень; високоефективне управління; значний інноваційний потенціал; розвиненість фінансової системи тощо.

Вырезано

Для приобретения полной версии работы

воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com

4. Проблема формування багатофакторного підходу до дослідження інвестиційної поведінки ТНК досить повно розкрита англійським економістом Дж. Данінгом в еклектичній теорії міжнародного виробництва [117]. Еклектична теорія міжнародного виробництва передбачає багатофакторний підхід до дослідження інвестиційної поведінки ТНК у вигляді динамічної моделі конкурентних переваг країн «ОLІ» та вказує, що в процесі здійснення компанією ПІІ необхідно враховувати три групи факторів:

а) переваги володіння (ownership advantages — О), які включають конкурентні переваги фірми, у тому числі технологічний рівень, управлінські навички, маркетинговий досвід, імідж, економію на масштабах тощо;

б) переваги дислокації (location advantages — L), які включають виробничі витрати в зарубіжній країні, тарифи, податки, транспортні витрати, політичний ризик, розгалужену та розвинуту інфраструктуру тощо;

в) переваги інтерналізації (internalization advantages — І), пов’язані з можливістю отримання більш високих результатів шляхом самостійної діяльності в іноземній країні порівнянно з використанням місцевих дистриб’юторів, ліцензіатів тощо.

Застосування моделі OLI дає змогу значно підвищити ефективність міжнародного менеджменту. Еклектична теорія передбачає наявність позитивної кореляції між конкурентоспроможністю фірми і ступенем інтерналізації її діяльності, а також пов'язує міжнародний успіх ТНК не тільки з наявністю конкурентних переваг, а й з потенціалом їх глобальної мобілізації на внутрішньофірмових ринках. З урахуванням сучасних тенденцій у діяльності ТНК парадигма Данінга була модифікована для такого виду ПІІ, як міжнародні злиття і поглинання, наведені в доповіді ЮНКТАД [176, c. 142].

У такій інтерпретації парадигми OLІ переваги власності компаній, що об’днуються, полягають у їх здатності до взаємного доповнення. Переваги розміщення практично збігаються з визначеними для ПІІ, а переваги інтерналізації мають зовсім іншу природу та пов’язані з об'єднанням переваг власності компаній (табл. 1.2).

5. Графічна модель «даймонда» американського професора М. Портера виявляє специфічні характеристики країни базування корпорацій, які впливають на їх міжнародну результативність.



Таблиця 1.2

Пояснення транскордонних злиття і поглинання за допомогою парадигми OLІ

Вид

Горизонтальне

Вертикальне

Конгломеративне

Злиття










Погли-нання










Джерело: UNCTAD, WIR, 2000, [176].

Детермінанти конкурентної переваги країни включають [155]:



  • фактори виробництва (природні ресурси, інфраструктура, кваліфікована робоча сила);

  • умови попиту: обсяг та характер попиту на товари й послуги;

  • допоміжні галузі (наявність національних постачальників та допоміжних галузей, конкурентоспроможних у міжнародному масштабі);

  • фірмова структура й конкуренція (внутрішньокраїнна конкуренція, умови створення, організації фірмами);

  • дії уряду й випадковість.

Згодом Дж. Данінг ввів у модель М. Портера ще одну додаткову змінну – багатонаціональна ділова активність, що характеризується наслідками інвестиційної діяльності в середині та поза межами країни, яка значно впливає на стан національного «даймонда».

На основі дослідження 8 країн та 4 галузей промисловості М. Портер доводить, що успіх ТНК визначається характеристиками національного «даймонда», їх динамікою та взаємозалежністю. У роботі "Глобалізація бізнесу" Дж. Данінг вказує на необхідність дослідження умов, що дають ТНК змогу використовувати переваги національної або галузевої конкурентоспроможності зарубіжних країн і країни базування, а також визначають механізм оптимізації впливу внутрішньо- і зовнішньокраїнних інвестицій на розвиток конкурентного потенціалу окремих держав.

6. Біхевіористична теорія ТНК Х. Перлмуттера характеризує ТНК не за формальними ознаками, як вказують В. Рокоча і В. Новицький [86, c. 27], а залежно від впливу на глобальні процеси міжнарожної економіки. ТНК у процесі свого розвитку проходить через три основні етапи транснаціональності, кожен з яких характеризується не тільки специфікою завдань та значущ зарубіжної діяльності, а й розбіжностями в орієнтації вищого менеджменту.

Відповідно до цієї моделі, управлінський персонал фірми, що не має міжнародного досвіду, припускає існування закордонних операцій, як не першочергових відносно діяльності на внутрішньому ринку. Такий підхід характеризується як етноцентризм (Е). При цьому зберігаються критерії оціннювання результативності, що використовуються при аналізі роботи фірми всередині країни. Поліцентрична орієнтація (Р) підкреслює важливість аналізу й урахування специфіки соціально-культурного середовища бізнесу у різних країнах і використання розроблених на місцевих ринках та адаптованих до локальних умов процедур оцінювання та контролю за діяльністю компанії.


  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка