Том Природничі науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5



Сторінка6/34
Дата конвертації15.04.2016
Розмір6.6 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   34

Литература

1. Панченко Т.В. Генетические алгоритмы: учебно-методическое пособие / под ред. Ю. Ю. Тарасевича. – Астрахань: Издательский дом «Астраханский университет», 2007.

2. Курейчик В.М., Лебедев Б.К., Лебедев О.К. Поисковая адаптация: теория и практика. – М: Физматлит, 2006.

Юлія Клепцова,

студентка 6 курсу факультету

фізико-математичної і технологічної освіти

Наук. керівник: Г. В. Лиходєєва,

к. пед. наук, доцент (БДПУ)
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ НЕЛІНІЙНИХ СИСТЕМ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИХ РІВНЯНЬ
Реальні фізичні системи, як правило, нелінійні. За своєю фізичною природою процеси в нелінійних системах більш складні й багатогранні, ніж процеси в лінійних системах. У відповідності з цим аналіз нелінійних систем у математичному відношенні значно складніший порівняно з аналізом лінійних систем.

Основна властивість лінійної системи полягає у тому, що сума будь-яких двох її розв’язків є також її розв’язком (принцип суперпозиції) і будь-який розв’язок системи, помножений на константу знову ж таки є її розв’язком. Крім того, якщо лінійна система має періодичний розв’язок, то він не може бути ізольованим, тому що розв’язок, помножений на будь-яку константу, дасть періодичний розв’язок.

У нелінійних системах може не виконуватись жодна вказана властивість. Справді, принцип суперпозиції не виконується, періодичні розв’язки можуть бути ізольовані.

Саме цьому питанню – дослідженню нелінійних систем диференціальних рівнянь, присвячені роботи Д. Ушхо [3], Н. Левінсона [1], Б. Сокіла [2], Є. Харченко, І. Кузьо та ін.

Вчені з різних позицій досліджували й аналізували споріднені за своєю фізичною суттю явища в різноманітних нелінійних системах, а також розглядали різні сторони цих явищ. В результаті створено велику кількість методів аналізу, які можуть бути об’єднані в групи, близькі за своєю основою. Типовий підхід до побудови й аналізу моделі об’єкту можна представити у вигляді наступних етапів:


  • аналіз процесу, визначення елементарних явищ; створення фізичної моделі на основі опису елементарних явищ, тобто його теоретичний опис у фізичних термінах;

  • представлення фізичної моделі у вигляді математичної;

  • аналіз і дослідження математичної моделі;

  • інтерпретація отриманих розв’язків у термінах фізичної моделі;

  • порівняння результатів із досліджуваним процесом.

Розв’язування систем нелінійних диференціальних рівнянь представляє відомі математичні труднощі і в загальному випадку реалізується чисельними методами.
ЛІТЕРАТУРА

  1. Коддингатон Э. А. Теория обыкновенных дифференциальных уравнений / Э. А. Коддингатон, Н. Левинсон. – М. : Изд-во «Мир», 1995. – 395 с.

  2. Сокіл М. Б. Нелінійні моделі рухомих середовищ і аналітичні методи дослідженні їх коливних процесів / М. Б. Сокіл. – Вісник Хмельницького національного університету, 2006, №3. – С. 62-65.

  3. Ушхо Д.С. Введение в качественную теорию динамических систем второго порядка / Д.С. Ушхо. – M. : Редакционно-издательский отдел Адыгейского государственного университета, 2003. – 104с.


Анна Клименко,

студентка 5 курсу факультету

фізико-математичної і технологічної освіти

Наук. керівник: Г. В. Лиходєєва,

к. пед. наук, доцент (БДПУ)
СИСТЕМА ВПРАВ УСНОЇ ЛІЧБИ

ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ КУЛЬТУРИ ОБЧИСЛЕНЬ
На ранніх ступенях розвитку суспільства люди майже не вміли лічити. З ускладненням господарської діяльності людей виникла потреба провадити лічбу в ширших межах. Для цього людина користувалась навколишніми предметами як знаряддями лічби: вона робила зарубки на палицях і на деревах, зав’язувала вузлики на мотузках, складала докупи камінці тощо [1, 52].

Розвиток суспільства потребує постійного вдосконалення якості навчання, трудового та інтелектуального виховання учнів. Тому одним із найважливіших завдань навчання математики є забезпечення міцних і свідомих математичних знань і вмінь, що потрібні в повсякденному житті. Значна роль, у системі загальної освіти, належить обчислювальній підготовці учнів. Обчислювальні уміння і навички є тим запасом знань і вмінь, що мають постійне застосування і є фундаментом вивчення математики та інших навчальних предметів. Обчислення сприяють розвиткові логіки, мислення, інтуїції, активізують пам'ять учнів, їхню увагу, прагнення до раціональної організації діяльності та інше. Однак, на даному етапі розвитку шкільної математичної освіти, можна зробити висновок, що рівень обчислювальних умінь і навичок різко знизився: учні погано і нераціонально обчислюють. Це зумовлено тим, що вчителі мало або зовсім не приділяють увагу усним обчисленням на уроках математики. При розв’язуванні різних видів вправ, учні на уроках застосовують калькулятор, навіть там де він не є доречним, вони не володіють міцними обчислювальними навичками, допускають різні помилки в обчисленнях. Саме тому розвиток культури обчислень учнів є актуальною проблемою навчання математики в наш час і потребує більшого вивчення.

Проблемою навчання усній лічбі учнів займались досвідчений педагог О. Зайцева, О. Узорова, відомі науковці Я. Перельман, С. Рачинський. Ця проблема висвітлена в публікаціях І. Синицької, Л. Фесенко, Л. Яковлєва.

Усні вправи – це ефективна форма організації колективної та індивідуальної роботи учнів на уроках математики. Вони розвивають у школярів уважність, спостережливість, ініціативу, викликають інтерес до роботи. За їх допомогою вчитель встановлює на уроці оперативний і ефективний зворотній зв'язок, що дозволяє своєчасно контролювати процес оволодіння учнями знаннями і вміннями. Якщо учень добре зрозуміє методи усних рахунків, то він впевнено відчуватиме себе на уроках фізики, хімії, інформатики, технології та ін.

На практиці спочатку використовувалася програма усного рахунку “Math Trainer” для того, щоб зрозуміти з якими арифметичними діями, якими числами у дітей виникають труднощі, і на що більше потрібно звернути увагу, при побудові системи вправ щоб домогтися розвитку міцних обчислювальних навичок і вмінь, викликати інтерес з боку учнів не тільки до завдань, але й до предмету в цілому, створити також емоційно позитивну ситуацію на уроках математики.

Виконуючи усні вправи, учні не тільки вдосконалюють обчислювальні навички, вони закріплюють теоретичний матеріал, тренують увагу, пам'ять, підвищують мовну культуру. Вправи мають різне дидактичне призначення:

• вправи для актуалізації опорних знань;

• вправи для сприймання і свідомого осмислення матеріалу;

• вправи на застосування набутих знань.

Усні вправи можуть бути максимально варіативні як за змістом, так і за формою. Проводити їх можна у вигляді змагання між командами, впорядкування відповідей, математичного диктанту, гри „Сходинки”, ігор „Математичне лото”, „За хвилину розв’яжи”, „Кругові вправи”, „Встав пропущені цифри та знаки”, різноманітні ребуси, загадки та кросворди.

Заняття усним рахунком повинні бути невід’ємною частиною кожного уроку математики, вони будять мислення учнів, націлюють їх на робочій лад, організовують і готують до наступних видів роботи на уроці.
ЛІТЕРАТУРА

1. Выгодский М. Я. Справочник по элементарной математике / М. Я. Выгодский. – М. : АСТ Астрель, 2006. – 509 с. 

2. Минаева С. Формирование вычислительных умений в основной школе / С. Минаева // Математика : приложение к газете «Первое сентября». – 2006. – 16–31 января. – (№2). 

3. Саранцев Г. И. Методика обучения математике в средней школе / Г. И. Саранцев. – М. : Просвещение, 2002. – 224 с.



Анастасія Іванова,

студенка 4 курсу факультету

фізико–математичної і технологічної освіти

Наук. керівник: В.В.Ачкан,

к. пед. н., доцент (БДПУ)
ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ МАТЕМАТИКИ У 6 КЛАСІ
Для сучасної освіти характерним є виникнення суперечностей і кризових ситуацій, що пов’язано з невідповідністю темпів і характеру соціальних і педагогічних процесів у країні. Прискорення науково-технічного прогресу, інформаційна революція в сучасному динамічному світі вимагає нових підходів до навчання й виховання молодого покоління. У зв’язку з активним розвитком інформаційних технологій та їх впровадженням у різні сфери життя все більшої актуальності набуває формування інформаційної культури сучасних школярів. Інформаційні технології – це потужний інструмент для отримання дитиною найрізноманітнішої інформації, ефективний засіб підвищення інтересу до навчання.

Питанням впровадження в навчальний процес засобів інноваційних інформаційних технологій навчання займалися В.Бевз, М. Жалдак [2], І. Єрмаков [1], Н Морзе, С. Семеріков, та Ю. Триус [3] та ін.

Метою нашої роботи є теоретичне обґрунтування та розробка методичних рекомендацій щодо використання інноваційних інформаційних технологій у процесі вивчення математики у 6 класі.

В нашій роботі проаналізовано різноманітні підходи до трактування понять інновацій та інноваційної діяльності вчителя, охарактеризовані інноваційні інформаційно-комунікаційні технології та проблеми, які виникають при впровадженні їх до навчального процесу.

Проаналізувавши стан вивчення математики у 6 класі та використання при цьому ІКТ, прийшли до висновків, що існує ряд невирішених питань, які заважають їх ефективному використанню на уроці. До таких питань належать не тільки організаційні, але і технічні проблеми.

Нами визначені особливості використання інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій у процесі вивчення математики у 6 класі з точки зору психології та вікових особливостей школярів, які повинен враховувати безпосередньо кожен вчитель у своїй роботі для подальшої ефективності навчального процесу.

Зокрема, вчителю слід мати на увазі, що вікові закономірності завжди проявляються через варіації індивідуальних якостей, які залежать від особливостей організму конкретної людини та її психіки. У шестикласників підсилюються індивідуальні особливості розвитку, пов’язані з розвитком самостійного мислення, інтелектуальної активності, творчого підходу до вирішення завдань. У цей період важливо, щоб вчитель допоміг учню навчитися самостійно здобувати знання.

На основі проведеного аналізу методологічних та психолого-педагогічних засад використання мультимедійних технологій у процесі навчання нами були встановлені основні методичні умови ефективного використання мультимедійної дошки на уроках математики в 6 класах та їх доцільність. Враховуючи ці умови вчитель може конструювати навчальний процес з більшою ймовірністю того, що учні краще засвоюватимуть матеріал уроку.

Нами була розроблена добірка уроків математики у 6 класі з використанням інноваційних інформаційних технологій. Уроки з теми “Цілі та раціональні числа” й “Дільники та кратні”.

Зокрема урок з використанням мультимедійної дошки, де її використання є не тільки доцільним, але й необхідним. По-перше, вчителю легше зробити акцент на важливій інформації, по-друге, у учнів проявляється більший інтерес до теми.

Наступний урок, який був нами розроблений, учні можуть самостійно вивчити за допомогою технології дистанційного навчання. Головним завданням дистанційного навчання є розвиток творчих та інтелектуальних здібностей учня за допомогою відкритого і вільного використання всіх освітніх ресурсів і програм.

В ході нашого дослідження було встановлено, що використання інноваційних інформаційних технологій у процесі вивчення математики в 6 класі є важливою складовою організації навчального процесу.


ЛІТЕРАТУРА

1. Єрмаков І.Г. Педагогічні інновації у сучасній школі: навч. посібник / І.Г.Єрмаков. – К.; Освіта, 1994. – 88с.

2. Жалдак М.І. Комп’ютер на уроках математики: навч. посібник / М.І.Жалдак. – К.: Техніка, 1997. – 304 с.

3. Триус Ю.В. Комп’ютерно-орієнтовані методичні системи навчання математики: Монографія / Ю.В.Триус. – Черкаси: Брама–Україна. – 2005.– 400с.


Юлія Іванович,

студентка V курсу факультету

фізико-математичної і технологічної освіти

Наук. керівник: Н. С. Вагіна,

кандидат пед. наук, доцент (БДПУ)
МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ “КОЛО І КРУГ”

З КОМП’ЮТЕРНОЮ ПІДТРИМКОЮ
Актуальність проблеми створення методичних рекомендацій щодо комп’ютерної підтримки вивчення окремих тем шкільного курсу математики зумовлюється потребами урізноманітнення компонентів навчально-методичного забезпечення (підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій), педагогічних програмних засобів, що дозволяють перевести шкільну математичну освіту на якісно новий рівень.

Питанням інформатизації навчання математики в школі присвячено багато праць відомих вітчизняних учених (М. Жалдак, С. Раков [2] та ін.). Останнім часом кількість досліджень у цьому напрямку постійно збільшується, як для звичайних класів, так для роботи з математично обдарованими учнями [1], але це не знижує педагогічної доцільності розробок рекомендацій щодо комп’ютерної підтримки вивчення окремих ключових тем, оскільки це дозволяє систематизувати матеріали та обґрунтувати певні методичні особливості організації навчання.

Одним із завдань нашого дослідження було виділення методичних особливостей вивчення теми “Коло і круг” з використанням інформаційних технологій. Ці особливості, по-перше, стосуються діяльності вчителя, а, по-друге, діяльності учнів, що стосується, передусім класифікації та конкретизації задач, при розв’язуванні яких можливо і доцільно використовувати комп’ютерну підтримку. Для розглядуваної теми це задачі на обчислення геометричних величин (лінійних, кутових, площі), на побудову, дослідження, а також тестові завдання для перевірки знань і вмінь учнів. При цьому ми орієнтувалися на використання програмних засобів, створених вітчизняними авторами (DG, GRAN 2D) і на тестові програми-оболонки, що знаходяться у вільному доступі.

Перевірка розроблених матеріалів у навчальному процесі показала доцільність продовження дослідження у напрямку розробки рекомендацій щодо розв’язування у комп’ютерних середовищах нестандартних математичних задач.



ЛІТЕРАТУРА

  1. Данильчук О.М. Сучасні інформаційні технології в навчанні та розвитку обдарованих дітей з математики / О.М. Данильчук, І.В. Сердюк // Зб. наук. праць за матеріалами Міжнар. наук.-практ. конф., 26-27 квітня 2012 р. – Вінниця : ВДПУ, 2012. – С. 251-253.

  2. Раков С.А. Формування математичних компетентностей випускника школи як місія математичної освіти /С.А. Раков // Математика в школі. – 2005. – №5. – С. 2-7.


Євгеній Крилов,

студент 2 курсу факультету

фізико-математичної і технологічної освіти

Наук. керівник: Я.О.Сичікова,

к.ф.-м. н.(БДПУ)
ПЕРЕМІШУВАННЯ ЕЛЕКТРОЛІТУ ПІД ЧАС ЕЛЕКТРОХІМІЧНОГО ТРАВЛЕННЯ
Створення нових матеріалів із заданими електронними, структурними та оптичними властивостями є одним з важливих завдань сучасної технології. Вирішення цього завдання в ряді випадків може бути здійснено шляхом формування наноструктурованих середовищ, властивості яких визначаються розмірами, формою і впорядкованістю складових їх наночастинок, а також факторами заповнення таких середовищ наночастинками. Особливої уваги заслуговують нанокомпозитні середовища, в яких нанооб'єкти розташовані більш-менш впорядковано та/або мають анізотропні властивості. Швидкість травлення визначається низкою факторів: по-перше, властивостями самого напівпровідникового матеріалу, такими як кристалографічна орієнтація поверхні фосфіду індію, чистота поверхні, присутність дефектів або порушеного поверхневого шару; по-друге, властивостями травника: його складом, концентрацією компонентів, наявністю домішок в розчині, а також температурою і швидкістю перемішування розчину [1].

Підвищення температури і перемішування електроліту підсилює дифузію анодних продуктів, наслідком чого є підвищення щільності струму, при якій відбувається стрибок анодного потенціалу. У процесі травлення в стаціонарних умовах продукти анодної реакції накопичуються у поверхні кристала. У деяких випадках дифузія і конвекція не можуть забезпечити відведення цих продуктів від зразка в загальну масу електроліту і доставку свіжого електроліту до кристалу, внаслідок чого можуть порушуватися оптимальні умови розчинення кристалу. У цих випадках необхідно застосовувати перемішування електроліту. Крім того, перемішування запобігає локальному нагріванню поверхні кристалу і дозволяє підтримувати більш рівномірну температуру електроліту. Зазвичай перемішування застосовується тоді, коли на поверхні кристалу утворюються важкорозчинні в електролітіплівки і коли необхідно видаляти бульбашки, що прилипають або повільно рухаються в одному напрямку. У першому випадку збільшується швидкість розчинення плівок на аноді, у другому – поверхня звільняється від бульбашок газу, які можуть викликати утворення дефектів та аморфних плівок на поверхні кристалу. Крім того, перемішування травника забезпечує однорідність травлення і рівномірність розігріву. Швидкість травлення лінійно зростає із збільшенням швидкості перемішування розчину. Швидкість перемішування повинна підбиратися для кожного складу травника індивідуально.


Література

  1. Сичікова Я.О. Особливості пороутворення напівпровідників на прикладі селеніду цинку та фосфіду індію / Я.О. Сичікова, В.В. Кідалов, О.В. Мараховський, Г.О. Сукач // Електроніка та зв'язок. – 2011. – Т. 5. – С. 13 – 17.


Євгеній Крилов,

студент 2 курсу факультету

фізико-математичної і технологічної освіти

Наук. керівник: Я.О.Сичікова,

к.ф.-м. н.(БДПУ)
УМОВИ ФОРМУВАННЯ КВАЗІНУЛЬВИМІРНИХ ОБ’ЄКТІВ

НА ПОВЕРХНІ ФОСФІДУ ІНДІЮ
Останнім часом значно виріс інтерес до досліджень структур із зниженою розмірністю. Найпростішими методом отримання такого матеріалу зі зниженою розмірністю є його електрохімічна обробка в розчинах кислот, що призводять до формування наноструктурованого шару. Подібна модифікація просторово-структурних характеристик призводить до суттєвих змін фізико-хімічних властивостей вихідного матеріалу. Досягнутий в останні роки прогрес у вивченні властивостей поруватого кремнію стимулював аналогічні дослідження для напівпровідникових сполук А3В5. Нерівноважна система, якою є електроліт/напівпровідник, в ході процесів пороутворення, реагуючи на дії пониженням розмірності, дозволяє впритул підійти як до пошуку нових загальних принципів, що регулюють подібну реакцію системи, так і приступити до вивчення закономірностей відгуку системи на різних масштабах і для різних компонентів цієї системи.

Створення квазінульвимірних об'єктів при формуванні поруватого фосфіду індію є результатом самоорганізації, що приводить до утворення квантових точок. Дослідження систем, що складаються з квантових точок, викликає значний інтерес завдяки їх використанню для створення мініатюрних квантових оптичних генераторів (лазерів). Наближення до меж мініатюри за ції класичних мікроелектронних приладів посилює інтерес до приладів, здатним забезпечити подальший прогрес електроніки. Одним з можливих шляхів такого прогресу є розробка і створення приладів, в яких контролюється переміщення певної кількості електронів.

Експериментально встановлено умови формування нанорозмірних структур In/InP по типу квантових точок – низьковимірних структур, що складаються з атомів індію, з просторовим обмеженням носіїв заряду в усіх трьох вимірах (рис.1). Результат досягається тим, що в способі отримання структур In/InP на поверхні пластин фосфіду індію використовують електрохімічне травлення при одночасній обробці в магнітному полі серією симетричних імпульсів з частотою f = 50 Гц. Під час травлення під дією магнітного поля атому індію «стікаються» один до одного, утворюючи кластери[1].



Рис. 1. СЕМ-зображеннянульмірноїструктуриIn/InP
Таким чином, в ході експерименту визначено оптимальні умови для утворення квазінульвимірних об’єктів на поверхні фосфіду індію методом електрохімічного травлення.

Література


  1. Сичікова Я.О. Низькорозмірні структури на поверхні фосфіду індію / Я.О. Сичікова // Фізична інженерія поверхні. – 2012. – т. 10, № 2. – с. 183 – 191.


Ганна Лазаренко,

студентка VI курсу факультету

фізико-математичної і технологічної освіти

Наук. керівник: Н. С. Вагіна,

кандидат пед. наук, доцент (БДПУ)
РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ ІСТОРИЗМУ У ЗМІСТІ

ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ
Підготовка висококваліфікованих, конкурентоспроможних фахівців, здатних до плідної реалізації набутої освіти, виступає головним завданням національної вищої школи. Сучасна система вищої педагогічної освіти орієнтується на нове соціальне замовлення – заміну освітньої парадигми просвітництва на парадигму культуротворчості і культуроосвіченості, що підносить роль інтеграції змісту навчання. Впровадження інтеграційного підходу у навчальний процес обґрунтовано у працях В. Бевз [1], М. Берулави [2] та ін., в яких особливо наголошується на тому, що основою процесу інтеграції змісту педагогічної освіти має виступати певний комплекс знань, навичок і вмінь, який дає можливість зрозуміти складну структуру науки, її внутрішні і зовнішні зв’язки, шляхи й перспективи розвитку. Значну роль в інтеграції змісту та розвитку професійних якостей майбутніх учителів математики відіграє використання історії науки (В. Бевз [1], Т. Годованюк [3] та ін.).

Провідним компонентом реалізації принципу історизму є виділення ключових наукових ідей і понять, узагальнення яких належить розкрити перед тими, хто навчається, з ілюструванням різних рівнів абстракції такого узагальнення, аналізом різноманітних системних зв’язків. При такому підході сам історичний розвиток науки розглядається як боротьба ідей, поглядів, рушійних сил, історико-культурних передумов. З одного боку, це робить можливим вивчати ті чи інші поняття з різних точок зору, що справляє благотворний вплив на розвиток пізнавальної активності; з іншого боку, розгляд виникнення та обґрунтування наукової ідеї чи поняття у певному історичному періоді з аналізом її значущості та застосування допомагає викладачеві здійснювати різнорівневий підхід у навчанні, сприяти розвитку наукового світогляду та вихованню загальнокультурних цінностей учнів і студентів.

Науковий принцип історизму передбачає розгляд історичних фактів у конкретному історичному середовищі, у динаміці їх розвитку. Організація освітньої діяльності з реалізації цього принципу у змісті професійної підготовки майбутнього вчителя математики передбачає створення відповідної моделі, складовими якої, на наш погляд, мають бути організаційно-педагогічні умови, теоретичний, процесуально-діяльнісний і контрольно-оцінний блоки. При цьому підсистемами центрального – процесуально-діяльнісного блоку – виступають навчальні ресурси, зміст та форми організації діяльності студентів. Дотримання комплексності, взаємопов’язаності компонентів моделі націлене на сприяння професійному становленню, забезпечення готовності студентів-математиків до використання історичних матеріалів різного цільового призначення у майбутній педагогічній діяльності. При цьому особливого значення має звернення до регіональних, краєзнавчих елементів історії науки, що дозволяють виховувати в тих, хто навчається, почуття патріотизму, національної самосвідомості та інші якості особистості.

Важливими методичними вимогами до впровадження у навчальний процес методичних рекомендацій щодо проведення позааудиторних заходів з математики, дидактичних засобів навчання, в яких використовуються елементи науково-математичної спадщини відомих українських вчених, є наявність логічних зв’язків з виучуваними дисциплінами, доступність, дидактична адаптивність, математична і культурно-історична значущість, що розкривається через подання інформативно-історичних відомостей. Надто цінним для БДПУ у цьому плані є використання матеріалів, пов’язаних з життям і діяльністю таких відомих математиків як Г. Вороний, А. Безикович, Б. Левітан, чий життєвий шлях був пов'язаний з Бердянськом. Як показало проведене дослідження, підготовка таких матеріалів відкриває широкі можливості для залучення студентів до самоосвіти і науково-дослідницької роботи в умовах інформаційного освітнього середовища. Цьому сприяє як зміст навчального матеріалу (доступний, цікавий, різноплановий, придатний до застосування у майбутній професійній діяльності), так педагогічно виважена організація і спрямованість навчального процесу.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   34


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка